Оцінювання результатів благодійних програм в бізнесових організаціях та благодійних фондах

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Розділ 4. Шляхи оптимізації благодійної діяльності бізнесових організацій та благодійних фондів

Реалізація благодійних програм та надання благодійної допомоги на сьогодні залишається актуальною стратегією діяльності бізнесових організацій та благодійних фондів, адже в період економічної кризи зростає кількість людей, що потребують сторонньої допомоги. Крім того, організації є зацікавленими в реалізації благодійних програм, адже така діяльність дає змогу залучати працівників до надання допомоги, що, в свою чергу, налагоджує діяльність організацій, зокрема у контексті об’єднання співробітників та їх неформального спілкування; реалізації певної філософії та корпоративної культури організацією; можливості розширення партнерської мережі; покращення соціального становища, в якому бізнес діє; покращення економічних показників компаній; підвищення ефективності і результативності діяльності організацій; відчуття відповідності запитам часу та суспільства; залучення співробітників до активної участі у соціальних проектах; покращення іміджу роботодавця.

Окрім того, іншими мотиваційними чинниками благодійної діяльності організацій залишаються: підвищення іміджу організації та популяризація бренду; покращення ефективності діяльності організацій; задоволення потреби робити добрі справи (бажання допомогти), що було підтверджено в рамках даного дослідження.

Залишається популярною така цільова група благодійних програм як діти-сироти та діти з особливими потребами. Це можна пояснити тим, що організації намагаються попередити чи вирішити проблеми на ранніх етапах їх розвитку, або ж їм характерна певна необізнаність щодо інших вразливих груп та їхніх проблем. Для розширення цільових груп та збалансованого розподілу благодійної допомоги між ними, важливо більше вивчати потреби та ситуації в регіонах.

Водночас, необхідним є розуміння того, що надання благодійної допомоги може здійснюватися в різних формах та різними способами. Однак, найпопулярнішою формою є грошова. Використання інших форм надання допомоги (товари та майно, час та професійні навички співробітників) сприяє економії фінансових ресурсів та залученню співробітників до надання допомоги.

Переважна більшість благодійних організацій надають перевагу реалізації чи фінансуванню соціальних проектів, спрямованих на вирішення загально суспільних проблем, ніж наданню адресної допомоги конкретним людям, або вкладанню грошей у розвиток соціальної інфраструктури та впровадження інновацій в соціальній сфері. Таке рішення може бути пояснене місією, стратегією діяльності, особистими поглядами та переконаннями керівника організації, наявними ресурсами або ж як намагання організацій охопити допомогою більше коло людей та реалізовувати благодійні програми у співробітництві з високопрофесійними партнерами (громадськими організаціями, благодійними фондами, державними закладами тощо). Однак, всі ролі у сфері благодійності є важливими, адже вони розв’язують багато гострих суспільних проблем. Важливим є вивчення соціальних потреб та здійснення аналізу і залучення зацікавлених сторін, що дозволить вибрати найзручнішу роль та задовольняти потреби нужденних людей повною мірою.

Водночас, при реалізації благодійних програм бізнесові організації та благодійні фонди використовують різні підходи. Так, процес реалізації благодійних програм для кожної організації є різним. Це може бути проектна діяльність, надання послуг, надання грошової допомоги або ж проведення благодійних акцій та заходів, волонтерська праця співробітників, надання товарів та послуг тощо.

Однак, в більшості організацій, які впроваджують та реалізують благодійні програми, немає комплексної системи моніторингу та оцінки. Необхідною умовою ефективної благодійної діяльності є здійснення постійного моніторингу для відстеження можливих проблем.

Важливо зазначити, що здійснення успішної та ефективної благодійної діяльності залежить від багатьох чинників. Так, однією з важливих умов ефективної діяльності є чітка постановка цілей, адже результативність є кращою, якщо є чітко визначена схема дій, інструкція, за якою необхідно діяти. Іншим чинником є взаємодія трьох секторів – держави, бізнесу та громадськості, що сприяє зміцненню соціального капіталу та об’єднанню ресурсів для реалізації благодійної діяльності. Крім того, варто враховувати особисті якості партнерів та співробітників (організаційні здібності, надійність, відповідальність, професіоналізм тощо), від яких значною мірою залежить успішна реалізація діяльності.

Попри перешкоди здійснення благодійної діяльності організаціями, серед яких, респонденти виділили: брак ресурсів, бюрократію, законодавчі перешкоди тощо, - поширенню благодійної діяльності серед бізнесових організацій сприяє популярність Глобального договору, де кількість членів серед українських компаній щороку зростає. Водночас, існування вищезгаданих перешкод пояснює слабку мотивацію організацій здійснювати благодійну діяльність та велику кількість різновидів благодійних програм, а також їх різні способи реалізації. Очевидно, що організації обирають найзручніший спосіб реалізації програм з мінімумом перешкод на шляху до досягнення результату. Важливо розуміти, що заручившись підтримкою стейкхолдерів, можна мінімізувати перешкоди та покращити результативність благодійних програм.

При реалізації благодійної діяльності важливим є налагодження системи відслідковування результатів, яке відповідно до результатів дослідження «Практика благодійної діяльності бізнес-компаній в Україні: сучасний досвід» (2010), полягає у зборі кількісних показників про розміри наданої допомоги та кількості набувачів благодійної допомоги [44, 43].

Переважна більшість організацій-учасників відслідковує результативність благодійних програм за допомогою якісних показників. Вони це здійснюють у такі способи: проводять опитування набувачів благодійної допомоги щодо їх задоволеності отриманою допомогою; отримують відгуки та зворотній зв'язок від набувачів благодійної допомоги; відслідковують покращення емоційного стану отримувачів допомоги, забезпечення їх необхідними речами та ліками тощо.

Кількісними показниками оцінювання результатів благодійних програм, можуть виступати: загальна чисельність людей, яким організація допомогла за період благодійної діяльності; сума витрат організацій на благодійність; аналіз витрат і результативності.

Керівники благодійних програм організацій можуть не надавати даних щодо витрат та отриманих результатів, що можна пояснити відсутністю системи відслідковування результатів згідно кількісних індикаторів або ж непрозорістю благодійної діяльності, причинами якої можуть виступати вищезгадані перешкоди. Водночас, чисельність ресурсів впливає на досягнення позитивного результату благодійної програми: чим більше затрачено ресурсів, тим вірогідніше досягнення позитивного результату благодійної програми.

Слід зазначити, що відслідковування результатів має бути системним, тобто із застосування кількісних та якісних показників одночасно. Окрім того, важливим є відстеження результатів протягом певного часу після закінчення благодійної програми, що дозволить побачити довготривалі результати.

Необхідною умовою оцінювання результатів є вивчення думки отримувачів благодійної допомоги, тобто людей, які отримують послуги або грошову допомогу, що надається або фінансується благодійною організацією, щодо рівня задоволеності благодійною допомогою та оцінкою отриманого результату.

Існує проблема низького рівня зовнішнього інформування людей про благодійні програми організації, які частіше дізнаються про програми з наступних джерел: в лікарні від медичних працівників або волонтерів; Internet ресурс; від працівників соціальної служби; від людей з такими ж проблемами.

Участь у програмах благодійності повною мірою задовольняє очікування набувачів програми, при цьому сприяє досягненню інших результатів: спілкування в колі людей з такими ж проблемами і за принципом «рівний-рівному»; моральна підтримка; прийняття; відновлення духовних сил; налагодження нових знайомств. Важливо враховувати ці фактори при реалізації благодійної діяльності та благодійних програм, адже вони сприяють досягненню позитивного результату.

На переконання отримувачів благодійної допомоги, підтримка проблем певної групи людей (реалізація проектів) є більш прийнятною та ефективною, ніж надання адресної допомоги конкретним людям, оскільки задовольняє емоційно-психологічні потреби останніх.

Порадами щодо покращення надання благодійної допомоги, на думку набувачів, виступають: не припиняти фінансування благодійних програм та у разі можливості підвищити його; необхідно краще інформувати людей про благодійні програми та поширювати інформацію в ширших колах; залучати більше партнерів та спонсорів до розробки та реалізації благодійних програм тощо.

Таким чином, використання різних форм та інструментів благодійної діяльності, врахування перешкод та чинників при реалізації благодійної діяльності, а також запровадження комплексної системи планування, моніторингу та оцінки дозволить ефективно здійснювати благодійну діяльність та покращить результативність благодійних програм.

Висновки

Реалізація благодійних програм на сьогодні залишається актуальною стратегією діяльності бізнесових організацій та благодійних фондів, що, в результаті, має позитивний вплив на благодійників та набувачів благодійної допомоги. При цьому, підходи до планування, реалізації, моніторингу та оцінки благодійних програм суттєво відрізняються у бізнесових організаціях та благодійних фондах.
Способами реалізації благодійних програм виступають: проектна діяльність; фінансування або проведення благодійних заходів і акцій; надання адресної допомоги конкретним людям; фінансування проектів благодійних фондів та громадських організацій; надання товарів та послуг нужденним. В свою чергу, більш прийнятним способом благодійності у соціальній сфері, на думку благодійників та набувачів благодійної допомоги, є реалізація чи фінансування соціальних проектів, спрямованих на вирішення загально суспільних проблем (підтримка проблем певної групи людей).
Процес реалізації благодійних програм є індивідуальним для кожної організації. Його успішне здійснення залежить від місії та цілей організації, що реалізує благодійні програми, а також від обраних інструментів, форм благодійності, наявних ресурсів та кількості залучених працівників та партнерів до реалізації програми.
Досягненню позитивного результату благодійної програми сприяє комплекс особистісних та організаційних чинників. Першу групу становлять співчуття та бажання допомогти, організаційні здібності керівника благодійної програми та його ідейність, розуміння всіма людьми, що задіяні в програмі; надійність та відповідальність партнерів. Другу групу включають такі умови: чітка постановка цілей; міжсекторальне партнерство; аналіз та оцінювання потреб; аналіз стейкхолдерів та їхня мобілізація; вибір правильних дій; вдале та чітке планування програми; моніторинг; контроль за використанням коштів та звітність.
Основними перешкодами досягнення позитивного результату благодійної програми, зі слів самих благодійників, є: брак ресурсів, відсутність порозуміння всіх задіяних партнерів, неправильний вибір інструментів благодійності та недосконале законодавство у сфері благодійності. Водночас, переважна більшість організацій не має комплексної системи моніторингу та оцінки благодійних програм, що негативно позначається на досягненні позитивного результату.
Оцінювання результативності благодійних програм здійснюється шляхом аналізу якісних та кількісних показників, перші з яких складають: рівень задоволеності набувачів; покращення їхнього фізичного і психологічного здоров’я; забезпечення необхідними товарами та послугами. Кількісними показниками оцінювання результативності є сума витрат на благодійні програми та кількість отримувачів допомоги.
В процесі надання благодійної допомоги залишається актуальними проблема інформування людей про благодійні програми та покращення умов планування благодійних програм, що має включати попереднє оцінювання ситуацій та потреб у суспільстві, аналіз стейкхолдерів, вибір правильних дій.
Отримувачі благодійної допомоги, в переважній більшості, задоволені процесом та якістю отриманої допомоги. Після участі у благодійних програмах організацій, набувачі отримали віру та надію на краще життя; покращилося їхнє самопочуття та психологічний стан; змінився погляд на життя та зросла впевненість у майбутньому; з’явилася віра, що хворобу можна подолати тощо.

Практичні рекомендації щодо оптимізації та покращення результативності благодійних програм

Райфайзен Банк Аваль (організація, де виявлено найбільше недоліків):

Розробити, видати та розповсюдити серед громадськості рекламні матеріали щодо благодійних програм організації;.
Здійснювати планування благодійних програм згідно попереднього аналізу та оцінки потреб в регіонах;
Залучати стейкхолдерів та кваліфікованих фахівців із соціальної роботи до впровадження та реалізації благодійних програм в організації;
При відборі кандидатів на адресну допомогу важливо враховувати майновий стан та сукупний дохід сім’ї отримувача;
Призначити окремого фахівця, який би займався плануванням, моніторингом та оцінкою благодійних програм в компанії;
Відслідковувати результати благодійних програм, згідно кількісних та якісних показників;
Здійснювати супровід колишніх набувачів допомоги для відстежування довгострокових змін;
Розміщувати звіти про благодійну діяльність та отримані результати на сайті організації, як свідчення прозорої благодійної діяльності;
Контролювати використання коштів організаціями – посередниками.

Список використаних джерел

Азарова Т.В. Технологія оцінки соціальних програм і проектів. / Т.В. Матяш, Л.К. Абрамов . – Кіровоград, 2007. – 100 с.
Алексеева О. История доверия в недоверчивые времена. Современная российская благотворительность. / Ольга Алексеева. – М.: «ЭКСМО», 2008. – 240 с.
Баюра Д. Ответственное будуще / Д. Баюра // Всеукраинская рейтинговая программа 2008 «Гвардия» Рейтинг социально-ответственных компаний. – К.: Новый друк, 2008. – С. 11-16.
Благодійна організація «Всеукраїнський благодійний фонд «Крона». [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ссылка скрыта
Благодійний Фонд «Здоров’я жінки та планування сім’ї». Програми та проекти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ссылка скрыта
Благодійний фонд «Крона». Річний звіт [Електронний ресурс]. - 2010 – 37 с. – Режим доступу : ссылка скрыта
Благодійний фонд «Крона». Річний звіт. [Електронний ресурс]. – 2009 – 32 с. – Режим доступу : ссылка скрыта
Благодійні інституції України: сучасний стан та перспективи розвитку (за результатами соціологічного дослідження) / [Безпалько О.В., Галустян Ю.М., Гулевська-Черниш А.В. та ін.]. – К. : Книга плюс, 2008. – 120 с.
Благодійність бізнесу: корисно для себе, ефективно для інших. Інформаційно-методичний посібник / [А. Гулевська-Черниш, О. Мацібох, Д. Мурашко та ін.]. – К.: Книга плюс, 2009. – 152 с.
Благотворительность в зеркале общественного мнения. Обзор Исследований / [обзор сост. Н. Шувалова]. – М. : Форум Доноров, 2009. – 54 с.
Божкова В.В. Соціально-відповідальний бізнес як один із напрямків поліпшення іміджу вітчизняних суб’єктів господарювання / В.В. Божкова, Л.Ю. Сагер // Механізм регулювання економіки. - 2010. - №1. – С. 145-153.
Бутинець М.В. Залучення бізнес-структур до надання соціальних послуг / Марія Василівна Бутинець. – К., 2010. – 94 с.
Вибудовуючи нову стратегію. Звіт за 2009 рік [Електронний ресурс]. – 27 с. – Режим доступу : ссылка скрыта
Вінніков О.Ю. Реформа оподаткування благодійної діяльності в Україні / О. Вінніков, М. Лациба. – К. : [Агентство «Україна»], 2010. – 112 с.
Всеукраинский Благотворительный Фонд «Социальное партнерство». Информационный каталог. – К., 2010. – 17 с.
Всеукраїнський благодійний фонд «Соціальне партнерство» [Електронний ресурс]. – режим доступу : ссылка скрыта
Глосарій [Електронний ресурс] – Режим доступу : ссылка скрыта
Гулевська-Черниш А. Організована філантропія: український вимір / А. Гулевська-Черниш // Громадянське суспільство. – 2009. - № 4(11).
Довідник з фандрейзингу. – К. : Творчий центр Каунтерпарт, 2004.
Доповідь про діяльність Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні [Електронний ресурс]. – 6 с. – Режим доступу : ссылка скрыта
Єдиний вектор Волі. Звіт за 2010 рік [Електронний ресурс]. – 39 с. –Режим доступу : ссылка скрыта
Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09 1997 р.
Звонар В. Бізнес і благодійність у Луцьку: потенціал, мотиви, очікування: результати соціологічного дослідження / Віктор Звонар. - 2006.
Зінченко А.Г. Соціальна відповідальність в Україні: погляди різних стейкхолдерів. Регіональний аспект / А. Г. Зінченко, М. А Саприкіна. – К., 2008. – 60 с.
Історія благодійництва в Україні: приклад Коломиї [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ссылка скрыта
Клінтон Б. Час віддавати. Як кожен з нас може змінити світ на краще / Білл Клінтон. – Львів : Кальварія, 2009. – 240 с.
Корпоративна благодійність в Україні: звіт про результати дослідження. – К. : Творчий центр Каунтерпарт, 2005. – 40 с.
Корпоративна соціальна відповідальність 2005-2010: стан та перспективи розвитку / [Зінченко А.Г., Саприкіна М.А.]. – К. : Видавництво Фарбований лист, 2010 – 60 с.
Корпоративна соціальна відповідальність малого та середнього бізнесу в Україні: експертний аналіз. – 31 С.
Корпоративна соціальна відповідальність через призму ЗМІ vs корпоративна соціальна відповідальність ЗМІ: звіт. – К., 2009. – 62 c.
Корпоративна соціальна відповідальність [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ссылка скрыта
Корпоративная филантропия: мифы и реальность. Результаты социологического исследования. – М., 2002. – 65 с.
Кочнова О.А. Благодійність як соціокультурний феномен (культурологічний аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. культурології : спец. 26.00.01 « Теорія і історія культури» / О.А. Кочнова. – Сімферополь, 2009. – 22 с.
КСВ як ключовий аспект корпоративного управління [Електронний ресурс]. - 2010. – 3 с. – Режим доступу : ссылка скрыта
Лазаренко Л.В. Корпоративна соціальна відповідальність як інноваційна стратегія бізнесу / Лазаренко Л.В. – К., 2007. – 4 с.
Малик И.П. Развитие социальной ответственности бизнеса в Украине / И.П. Малик // Економічний простір. – 2008. - №13. – С. 112-123.
Меморандум про соціальну відповідальність бізнесу в Україні від 16.12.2005 р. – (затв. рішенням громадського об’єднання «Форум соціально-відповідального бізнесу України»).
Мері Кей. Соціальна діяльність [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ссылка скрыта
Мировой рейтинг благотворительности 2010. - CAF, 2010. – 39 с.
Національні стратегії країн з корпоративної соціальної відповідальності [Електронний ресурс]. – 17 с. - Режим доступу : ссылка скрыта
Омецінська М.В. Сучасний стан благодійництва та меценатства в Україні: проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / М.В. Омецінська. – Доступно з : ссылка скрыта
Петренко Ю.М. Розвиток благодійництва щодо надання соціальної допомоги [Електронний ресурс] / Ю.М. Петренко. – 2010. - Режим доступу : ссылка скрыта
Посібник із КСВ. Базова інформація з КСВ. – К. : Видавництво «Енергія», 2008. – 96 с.
Практика благодійної діяльності бізнес-компаній в Україні: сучасний досвід. За результатами дослідження / [Гулевська-Черниш А., Непочатова Д., Паливода Л., Шендеровський С.]. – К. : Салютіс, 2010. – 60 с.
Разом до нових висот. Звіт із Прогресу Групи компаній «Воля» [Електронний ресурс]. – 12 с. – Режим доступу : ссылка скрыта
Результати другого етапу дослідження «Бізнес, керований цінностями». Монетаризація цінностей або PR & CSR. – Львів : Львівська бізнес-школа УКУ, 2008. – 3 с.
Римар І. Соціально-відповідальне ведення бізнесу та репутація підприємства [Електронний ресурс] / І. Римар. - Режим доступу : ссылка скрыта
Римар І.А. Соціальна відповідальність в системі корпоративного управління / І.А. Римар // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - Т.1, № 2. – С. 65-67.
Рябова С. Результативная ответственность [Електронний ресурс] / С. Рябова // Эксперт. Украинский деловой журнал. – 2011. - № 13(299). ––Режим доступу : ссылка скрыта
Савранська Н.О. Етико-філософський аналіз благодійності: дис. канд. філософ. наук : 09.00.07 / Савранська Наталія Олександрівна. – К., 2008. – 177 с.
Саприкіна М. Довговкази компаній або чи любите ви цукерки? / Марина Саприкіна. - 2010. – 4 с.
Семигіна Т. Словник із соціальної політики / Тетяна Семигіна. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 253 с.
Смаль А. Особливості створення благодійних організацій [Електронний ресурс] / А. Смаль. – Режим доступу : ссылка скрыта.
Социальная ответственность: «кадры решают все». – 2008. – 35 С.
Соціальна відповідальність українського бізнесу: результати опитування. – К., 2005. - 53 с.
Ткачов Д.С. Теоретичні засади формування соціально-відповідального бізнесу / Д.С. Ткачов. – 2010. – 7 с.
Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» [Електронний ресурс]. –Режим доступу : ссылка скрыта ]/
Чепурнов В.О. Правовий статус благодійних установ та товариств за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В.О. Чепурнов. – К., 2004. – 16 с.
Як працює венчурна філантропія? // Вісник благодійництва. – 2008. - № 1(2). - 31 с.
Якісне дослідження методів впровадження соціальної відповідальності бізнесу в Україні. – К., 2006. – 129 с.
European venture philanthropy directory 2007/2008. – 2007. – 105 p.

Blog

Оцінювання результатів благодійних програм в бізнесових організаціях та благодійних фондах

Содержание