Оцінювання результатів благодійних програм в бізнесових організаціях та благодійних фондах
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля назва модуля: Облік у небюджетних неприбуткових організаціях Код, 15.46kb.
- Особливості створення благодійних організацій, 217.88kb.
- Методичні рекомендації на тему:, 96.6kb.
- Програма фахових випробувань з іноземних мов, 122.34kb.
- План розвитку країни Абетка для дорослих Національна ідея: „Україна це я! Тактика:, 194.04kb.
- Програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих, 443.34kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 371.33kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 386.55kb.
- Ет України», «Про благодійництво та благодійні організації», Бюджетного кодексу України,, 89.74kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
Розділ 3. Сучасний стан впровадження благодійних програм бізнесовими організаціями та благодійними фондами
3.1. Підходи до впровадження благодійних програм
Одним з важливих аспектів опитування керівників благодійних програм бізнесових організацій та благодійних фондів був мотиваційний компонент благодійної діяльності. Результати опитування керівників благодійних програм продемонстрували наявність різних мотивів благодійної діяльності організацій.
Компанії Воля та Райфайзен банк Аваль позиціонують свою благодійну діяльність, як складову стратегії КСВ, яку вони підтримують. Крім того, представник компанії Райфайзен Банк Аваль додав:
«Благодійна діяльність – це одна із засадчих речей, яка рухає цим бізнесом.
Тобто, це не тільки діяльність, що створює якісь прибутки, і акціонери
можуть заробляти гроші, але для нас важливо бути членом суспільства у
вирішенні питань, які безпосередньо не пов’язані зі сферою нашої діяльності».
Представник компанії «Мері Кей» пов’язує благодійну діяльність компанії із поширенням захворювання на рак грудей в Україні та рішенням засновниці компанії допомагати жінкам з цим захворюванням:
«дотримуючись традицій і спадщини Мері Кей Еш у 2002 році було створено Благодійний проект компанії «Мері Кей» в Україні. Він спрямований на проведення просвітницької діяльності з питань профілактики й ранньої діагностики раку молочної залози, а також на фінансування програми оздоровлення жінок, які перенесли це захворювання. Постійний партнер - Благодійний Фонд «Здоров’я жінки і планування сім’ї».
Водночас, респондент компанії ТОВ «ХіПП Україна» основним мотивом благодійної діяльності організації назвала «внутрішнє переконання компанії».
У свою чергу, представник ВБФ «Крона» групи компаній НІКО не дала однозначної відповіді на питання мотивації до благодійної діяльності, однак вона назвала мотив створення ВБФ «Крона» компанією НІКО, а саме:
«Наша організація займалася благодійністю завжди, але не системно. Фонд виник за рішенням Ради директорів компанії, щоб займатися благодійністю системно».
Благодійна діяльність Фондів - ВБФ «Соціальне партнерство», БФ «Розвиток України» та МБФ «Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» - є метою створення та роботи організацій, що прописана в їхніх Статутах.
На основі аналізу відповідей представників бізнесових компаній та благодійних фондів, слід підсумувати, що основним мотивом благодійної діяльності організацій є прагнення допомагати вразливим групам людей та вирішувати їхні найгостріші соціальні проблеми.
З метою ширшого розкриття мотиваційного компоненту благодійності організацій, респондентам ставилося питання «Що на Вашу думку, дає бізнесу реалізація благодійної діяльності, благодійних програм?». Так, два представники з 8 назвали імідж організації та популяризацію бренду компанії, два – реалізація та задоволення потреб людей (працівників організації) у добрих справах.
Інші респонденти назвали такі мотиви та вигоди організацій від благодійної діяльності як: об’єднання співробітників та їх неформальне спілкування; реалізація певної філософії та корпоративної культури організацією; можливість розширення партнерської мережі; покращення соціального становища, в якому бізнес діє; покращення економічних показників компаній; підвищення ефективності і результативності діяльності організацій; відчуття відповідності запитам часу та суспільства; залучення співробітників до активної участі у соціальних проектах; імідж роботодавця. Тільки два представники організацій не відповіли на це запитання (ТОВ «ХіПП Україна» та БФ «Розвиток України»).
Окрім того, вивчалося питання ролі у соціальній сфері, яка є найбільш прийнятною для благодійництва, результати відповідей на яке представлені в таблиці 3.1.1
Таблиця 3.1.1
Роль у соціальній роботі
| Роль Респонденти | Надання адресної допомоги конкретним нужденним людям | Інвестиції у розвиток соціальної інфраструктури та впровадження інновацій в соціальній сфері | Реалізація чи фінансування соціальних проектів, спрямованих на вирішення загально суспільних проблем |
| ВБФ «Крона» (НІКО) | | + | + |
| Воля | | | + |
| Мері Кей | | | + |
| Райфайзен Банк Аваль | | | + |
| ВБФ «Соціальне партнерство» | + | + | + |
| БФ «Розвиток України» | + | + | + |
| МБФ « Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» | + | | |
| ТОВ «ХіПП Україна». | | | + |
Так, отримані результати засвідчили, що більшість (сім з 8) організацій надають перевагу реалізації та фінансуванню соціальних проектів, що можна пояснити бажанням розширити партнерську мережу та залучити якомога більше компетентних людей до надання благодійної допомоги. Менш популярними серед благодійників є адресна допомога та інвестиції в розвиток соціальної інфраструктури.
На запитання «В якій формі Ви надаєте благодійну допомогу?» більшість організацій (шість з 8) відповіли, що надають грошову допомогу (фінансування проектів, надання грантів, надання адресної допомоги). Крім того, поширеними є надання негрошової допомоги. Так, про корпоративне волонтерство зазначили чотири з 8 респондентів. Воно здійснюється в такі способи: участь співробітників у акціях, організованих компаніями та фондами; відвідування дитячих будинків, волонтерська праця тощо. Також представники організацій зазначили про таку форму допомоги як in-king giving (допомога товарами і послугами), яку здійснюють п’ять з 8 опитаних організацій. Зокрема, деякі організації закуповують медикаменти, одяг, розвиваючі іграшки для дітей, дитяче харчування, консультують отримувачів допомоги, безпосередньо надають соціальні послуги.
У своїй діяльності кожна благодійна організація визначає для себе пріоритетну цільову групу, на яку спрямована допомога, та напрямки діяльності. Тому було розглянуто питання спрямування благодійних програм організаціями, результати вивчення якого представлені в Таблиці 3.1.2
Таблиця 3.1.2
Цільові групи та напрямки діяльності організацій-учасників дослідження
| Організація | Цільова група |
| ВБФ «Крона» групи компаній НІКО | Діти-сироти, діти з особливими потребами, люди похилого віку. |
| Воля | Люди з особливими потребами, мало захищені категорії громадян, діти. |
| Мері Кей | Жінки |
| Райфайзен банк Аваль | Діти-сироти, мало захищенні категорії громадян |
| ВБФ «Соціальне партнерство» | Малозабезпечені, соціально - незахищені та неблагополучні люди – безпритульні, інваліди, діти вулиць. Соціально неблагополучні – алко - і наркозалежні люди. |
| БФ «Розвиток України» | 4 напрямки – культура, освіта, охорона здоров’я та допомога соціально - незахищеним групам людей. |
| МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» | Люди, що живуть з ВІЛ та діти, що виховуються в родинах і дитячих будинках |
| ТОВ «ХіПП Україна» | Малозабезпечені сім’ї з маленькими дітьми, будинки малютки |
Слід зазначити, що найбільш актуальними цільовими групами є: діти-сироти та діти з особливими потребами, що можна трактувати, як піклування про майбутнє поколінь (компанії намагаються попередити чи вирішити проблеми на ранніх етапах), або ж як необізнаність з іншими вразливими групами людей та їх проблемами. Так, представник ВБФ Крона групи компаній НІКО про вибір цільової групи компанією зазначила:
«Вибір цільової групи відбувається на етапі заснування Фонду. Це було погодження, спільне обговорення, розроблення подальшої стратегії благодійництва, і вибір цільової групи відбувався за погодженням сторін, колегіальним рішенням. Чому переважно діти? Тому що, як це не банально звучить, діти – це наше майбутнє, і чим раніше починаєш долати, не допускати певних проблем, тим краще буде потім жити суспільству, дітям буде краще жити. Тобто починати треба раніше. І дуже багато проблем, серйозних, на нашу думку, полягає у вихованні, полягає в тій системі державної опіки, проблем потім дорослих людей. Чим раніше ми почнемо… Тому ми обрали дітей».
Інша характеристика, що досліджувалася, були види благодійних програм, що реалізуються бізнесовими організаціями та благодійними фондами. На основні аналізу отриманих даних, слід конcтатувати, що благодійні програми є різноманітними і реалізуються в різний спосіб. Це може бути комплексна програма чи проект, що включає в себе різні заходи, або ж це можуть бути поодинокі акції, що здійснюються організаціями в певні періоди часу. Так, благодійними програмами ВБФ «Крона» є такі: «Особливі діти», «Мій затишний дім», Програма термінової (адресної грошової) допомоги, програма «Центр лікувальної верхової їзди», програма «Точка життя», програма «Гідна старість», «Велике серце» та ін. Координатор благодійних програм «ВБФ Крона» додала: «Програма – це необмежене в часі постійно діюче надання послуг».
Іншою комплексною програмою є Благодійний проект компанії «Мері Кей (Україна) Лтд», що займається допомогою жінкам з раком молочної залози. Він включає в себе:
«…програми інформування жінок щодо раку молочної залози, програми ранньої діагностики даного захворювання, а також реабілітації після захворювання. В компанії діє 10 програм по даному захворюванню. Окрім цього, консультанти з краси компанії «Мері Кей» та співробітники компанії своїми зусиллями допомагають дитячим будинкам у Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській і Львівській областях – проводяться класи з краси для дівчат, спортивні ігри для хлопчиків, перераховуються кошти та збираються речі для дітей».
Крім того, представник компанії детальніше розказала про програму реабілітації жінок після захворювання:
«…Програма реабілітації жінок після раку молочної залози проходить у Ялті в санаторії «Місхор» у період весна-осінь. Включає комплекс спеціально розроблених процедур, направлених на поліпшення фізичного стану жінки (лікувальна фізкультура, масаж руки після видалення лімфи, плавання та аквааеробіка у басейні з морською водою), а також на поліпшення психологічного стану жінок, аби вони могли повернутися до свого звичного життя. Скарбом програми є арт терапія – це лікування психічного стану жінки через колір. Під час курсу арт-терапії жінки на програмі колективно малюють картини, сповнені барв на радості життя. Також програма унікальна тому, що існує за рахунок благодійних внесків консультантів з краси компанії «Мері Кей (Україна) Лтд», а також продаж губної помади в рамках Глобальної благодійної кампанії «Краса, що змінює світ»», яка існує в усіх відділеннях компанії у світі».
Водночас, Райфайзен Банк Аваль вирізняється своїм локальним підходом в організації благодійних програм. Представник компанії зазначає:
«… У нас підхід локальний. Благодійна допомога надається на рівні громади, тому що наших закладів велика мережа. Основна діяльність здійснюється безпосередньо нашими дирекціями та відділеннями. Тому кожен з них вибирає предмет своєї турботи, організовує різні заходи. Крім того, ми завжди намагаємося залучати наших співробітників до участі у заходах благодійних програм, щоб люди відчували свою причетність (корпоративне волонтерство). Насамперед, це опікування дитячими закладами, закладами для літніх людей, медичними закладами, яке здійснюється на постійній основі. Ми намагаємося бути послідовними».
ТОВ «ХіПП Україна» в межах благодійної діяльності допомагають продукцією малозабезпеченим сім’ям з дітьми та будинкам малютки.
Благодійні програми компанії Воля реалізуються в рамках політики КСВ та включають три основні напрямки: 1) «підтримка людей з особливими потребами, формування у суспільстві розуміння необхідності змін для покращення їхнього життя; 2) екологічний, «зелені телекомунікації»; 3) проекти для розвитку інформаційного суспільства, серед яких й проекти для соціально незахищених верств населення».
Благодійний Фонд «Розвиток України» реалізує комплексні благодійні програми та проекти щодо підтримки соціально незахищених груп людей та охорони здоров’я. Зокрема, серед них: програма «Зупинено туберкульоз в Україні», «Рак виліковний», «УНІАН- Здоров’я”, «Розвиток сімейних форм виховання», «Адресна допомога та допомога в надзвичайних ситуаціях»
тощо [57].
Благодійні програми ВБФ «Соціальне партнерство» відрізняються своїм системним наданням соціальних послуг. Представник фонду називає їх соціальними програмами та зазначає:
«… Ми орієнтовані на конкретну допомогу. Люди, з якими ми працюємо – це соціальнонезахищені та безпритульні люди. У нас можна отримати 16 видів соціальних послуг, яких немає в Україні…Наприклад, прийшла людина, що немає документів, брудна, в якої нічого немає, безпритульна. Тут вона отримає огляд лікаря(терапевта та хірурга), зможе пройти хімчистку, пропарити тіло від мікроб і вош, помитися, підстригся. Потім вона може почитати книжку в бібліотеці, послухати лекції про психологічне здоров’я. Далі в центрі обліку людині допоможуть отримати документи (паспорт) та реєстрацію. Це означає, що вона може користуватися багатьма послугами, в тому числі влаштуватися на роботу».
В МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД» благодійними програмами є акції, які проводяться щороку. До них належать: «акція допомоги ВІЛ + дітям, яка проводиться щороку: з 2005 по 2008 - «Молоде мистецтво проти Сніду», 2008-2010 рік – Листи Святому Миколаю».
Підсумовуючи відповіді респондентів, слід зазначити, що благодійні програми є досить різноманітними та розвиваються за різними напрямками. Усі організації намагаються в різні способи реалізовувати благодійні програми, в залежності від місії, стратегії діяльності організації, наявних ресурсів та власних поглядів і переконань.
З метою з’ясування доступності благодійних програм для громадських організацій чи конкретних людей, вивчалися питання, яким чином відбувається відбір отримувачів благодійної допомоги, і хто приймає рішення про надання допомоги. Згідно з отриманими даними, майже всі учасники дослідження (Воля, Райфайзен Банк, МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, ВБФ «Крона» групи Компаній НІКО, Мері Кей, ТОВ «ХіПП Україна») мають коло постійних партнерів, з якими вони співпрацюють (благодійні фонди, громадські організації, державні установи) та намагаються через них надавати допомогу, тобто фінансувати їх програми і проекти. В таблиці 3.1.3. представлено, хто є ключовою особою, і яким чином приймається рішення про надання благодійної допомоги в організаціях.
Таблиця 3.1.3.
Прийняття рішення про надання допомоги
| Організація | Хто приймає рішення |
| ВБФ Крона групи компаній НІКО | Рада засновників правління Фонду |
| Воля | Ініціює рішення Відділ зв’язків з громадськістю, а приймає його Президент компанії та Management Board |
| Мері Кей | Допомога надається всім в рамках умов участі в програмах |
| Райфайзен Банк Аваль | Великі проекти приймаються на рівні Центрального офісу за поданням відповідних відділень та регіональних дирекцій, менші проекти – регіональними дирекціями. |
| ВБФ «Соціальне партнерство» | Допомога надається всім нужденним. Критерій входу в Центр – тверезість. |
| БФ «Розвиток України» | На конкурсній основі. Рішення приймає експертна рада на основі критеріїв до організацій-заявників. |
| МБФ « Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» | Рішення приймає команда проекту, до якої входить представник Ради старшого менеджменту. |
| ТОВ «ХіПП Україна» | Керівник відділу маркетингу |
Так, можна підсумувати, що в більшості випадків рішення про надання допомоги приймається на адміністративному рівні за поданням відповідних підрозділів організації. Тому можна сказати, що заявки на отримання допомоги дуже ретельно переглядаються організаціями і відбираються за певними критеріями.
3.2. Процес реалізації благодійних програм
Іншим важливим аспектом дослідження благодійних програм є аналіз процесу реалізації, який включає етапи проведення планування, реалізації, моніторингу та оцінки благодійних програм.
Щодо планування, то згідно з отриманими даними, у деяких організаціях благодійні програми є довгостроковими, що передбачає їхнє завчасне планування відповідно до статутної діяльності (Мері Кей, ВБФ «Соціальне партнерство», Райфайзен Банк Аваль, Воля, МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»).
Представник компанії ТОВ «ХіПП Україна» зазначила:
«Чіткого планування програм в організації немає. Розглядаються конкретні звернення. Періодично компанією виділяється певний об’єм продукції і потім визначаються організації, в які вона буде передана».
Водночас БФ «Розвиток України» та ВБФ «Крона» необхідною важливою складовою планування благодійних програм вважають попереднє вивчення та аналіз потреб і ситуацій в суспільстві. Так, представник БФ « Розвиток України» зазначає:
«… получение пользы больше связано с анализом программ, анализом реальных потребностей. Правильный анализ покажет, что основная потребность ребенка – семья. Вторичная потребность – подготовленность ребенка к дальнейшей жизни… Вообщем анализ потребностей, анализ действий, правильная реализация действий, привлечение тех, кто может помочь, посодействовать в дистижении целей».
Аналізуючи відповіді респондентів щодо етапу реалізації благодійних програм, слід відмітити, що досвід організацій є різним і здійснюється в різний спосіб.
Так, респондент БФ «Крона» групи компаній НІКО про процес реалізації благодійних програм зазначила:«В нас кожна програма має унікальний спосіб реалізації».
Крім того, представник ВБФ «Крона» виділила програму реформування системи державної опіки, яка реалізовується у фонді та додала:
« в нас є прямі інвестиції в зміну, реструктуризацію умов проживання і навчання дітей з інтернатних закладів. …ми зробили реконструкцію будівель, і тепер діти мають зовсім іншу якість життя в цьому закладі. Коли ми це робили, то в нас були такі далекосяжні бачення, що так, як ми зараз побудуємо ці корпуси, будівлі, маючи на увазі реформування системи державної опіки, ми це бачили в програмі реформування закладів державної опіки, що ці будівлі можна буде використовувати надалі або, як соціальні гуртожитки, або для будинків сімейного типу. Вони таким чином спроектовані, побудовані і обладнані, щоб можна було розукрупнити інтернатний заклад…»
Іншим інноваційним підходом до реалізації благодійних програм, що застосовується у фонді, є венчурне фінансування, про яке респондент зазначила наступне:
« Є в нас такий інструмент як венчурне фінансування однієї програми, наприклад «Центр лікувальної верхової їзди». Ми максимально спостерігаємо, втручаємося і моніторимо цю програму. Це ніби власне надання соціальних послуг благодійним фондом «Крона», але воно реалізується не в Києві, а в Криму. Та Фонд весь там зі своєю методичною, інтелектуальною, фінансовою підтримкою і т.д.»
Особливої уваги заслуговує благодійна програма допомоги дітям з особливими потребами, яка реалізується у фонді «Крона».
«Є у нас грантова програма «Особливі діти», тобто це допомога через гранти, спрямування грантів через неурядові організації, які надають соціальні послуги. Вони наближені до отримувачів цієї допомоги та вміють професійно надавати соціальні послуги».
Іншою програмою Фонду є соціальні інвестиції, про які респондент зазначила:
«І є у нас програма, прямі соціальні інвестиції, в розвиток інфраструктури, в розвиток тієї галузі, яка була нерозвинута в Україні. Це трансплантація кісткового мозку для дітей, хворих онкологічними захворюваннями, в першу чергу, можливість неродинних трансплантацій. …це інвестиції в розвиток».
В свою чергу, представник ВБФ «Соціальне партнерство» дуже детально розказав про процес реалізації благодійної програми (процес надання допомоги) в Фонді, який є відмінним від інших:
«Людина приходить до нас в Фонд і на пункті КПП залишає свої речі. Потім вона йде в Центр та в долікарський кабінет, де її обстежує лікар. Якщо людина брудна, то отримує номерок «брудний», якщо чиста - номерок «чистий». З «чистим» номерком можна йти в зал до людей або в їдальню їсти, або в загальну кімнату, де всі сидять, або в лікарський кабінет, в душ, в прожарочний цех…Якщо вона брудна, то має йти на прожарку. В цей час поки одяг прасується, людина приймає душ і йде на другий поверх, там де гуманітарний відділ, щоб підібрати одяг. Також вона може зайти у відділ, де пришивають блискавки, ґудзики… Отримавши все це, людина може скористатися іншими послугами – підстригтися, отримати психологічну допомогу, може піти у відділ обліку документів. Якщо особа виснажена, то їй допоможуть, проведуть по службам. Тобто, людина отримує максимальну допомогу, яку вона хоче отримати чи не хоче, але її заставили. Однак, тут примусово нікого не тримають. Хочеш йди, хочеш не йди».
П’ять респондентів (БФ «Розвиток України», Воля, Райфайзен Банк Аваль та Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» та ТОВ «ХіПП Україна») процес реалізації благодійних програм представили поетапно. Так, представник БФ «Розвиток України» зазначив:
«Процесс реализации благотворительных программ в Фонде - это проектная длеятельность. Сначала ведется анализ ситуации, потом составляется композиция, цель, задачи, которые деляться на подзадачи. Подзадачи делятся на пакет действий, проверяется достаточность действий. Дальше смотрим, что б можно было максимально достичь результат».
Процес реалізації благодійних програм компанії Воля виглядає інакше, про що розказала представник компанії:
«Після подачі заявки та затвердження суми на фінансування, наші партнери проводять свій захід і звітують нам у вільній формі. Якщо у процесі можуть взяти участь наші співробітники, ми запрошуємо їх до цього розсилкою засобами Інтернету (внутрішня інформаційна система). До речі, учасники від ВОЛІ у цьому випадку стають об’єктивними оцінювачами-контролерами заходу, їхні враження ми також розглядаємо як частину звітності по соціальним проектам. У випадках, коли до нас звертаються, а проблема є нагальною, і ми не можемо допомогти через обмеження бюджету, ми звертаємося до наших працівників, та інформуємо по проект наших абонентів (оскільки вони також можуть взяти участь у проектах за бажанням)».
В свою чергу, респондент від компанії Райфайзен Банк Аваль про реалізацію благодійних програм зазначив:
«Спочатку приймаються певні рішення на рівні дирекції. Для того, щоб відбулися великі проекти треба рішення Правління, менші – це можуть вирішувати самі регіональні директори, керівництво, залежно від їх повноважень. Після того ведеться підготовка, невеличкий проект, який складається з таких складових: підготовка документів на перерахування грошей, потім організація якогось заходу за участю співробітників. Після цього, ми якимось чином намагаємося комунікувати про цей проект, насамперед, всередині через внутрішній сайт, річний звіт. Ми ніколи за гроші не розмішуємо матеріали про те, що ми зробили щось благодійне».
Представник МБФ «Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» про процес реалізації благодійних програм зазначила наступне:
«Спочатку ми маємо погодити з Радою старшого менеджменту намір щодо проведення благодійного проекту та команду, яка буде залучена (відповідно до процедур Альянсу це програмні фахівці, бухгалтер, фахівець із закупок та поставок, представник Ради старшого менеджменту). Далі програмна команда зв’язується з представниками установ-набувачів та донорів. Отримуємо листи з потребами від установ та листи-мрії від дітей. Формується база потреб. Далі розробляється план роботи проекту з прив’язкою до календаря. Ведеться робота по проекту. Після завершення формується бухгалтерський та програмний звіти».
Водночас, респондент компанії ТОВ «ХіПП Україна» реалізацію благодійних програм компанії представила наступним чином:
«Передача продукції оформляється документально. Зазвичай, поставка здійснюється транспортом компанії. Якщо ми співпрацюємо з фондом, то після передачі отримуємо звіт про те, куди була передана продукція».
Таким чином, можна підсумувати, що процес реалізації благодійних програм є різним в кожній організації, тому респонденти дуже детально представили його опис. Лише респондент від компанії Мері Кей вирішила не вдаватися в подробиці та зазначила, що «програми реалізуються за чітко розробленим планом».
Важливим є питання моніторингу благодійних програм, яке не мало однозначного розуміння серед опитаних респондентів. У більшості організацій (ВБФ «Соціальне партнерство», Воля, МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД В Україні» та Мері Кей, ВБФ «Крона» групи Компаній НІКО та ТОВ»ХіПП Україна») моніторинг благодійних програм зводиться до звітування, яке здійснюється в певні періоди часу (щоквартально, раз на півроку, раз на рік чи по закінченню проекту) і подається у формі письмового звіту.
Відповідне визначення моніторингу дала представник ВБФ «Крона» групи Компаній НІКО:
«Моніторинг – це професійний процес. Ми не говоримо про оцінку, яка здійснюється раз на рік. Кожного півроку ми звітуємо Правлінню, поширюємо звіти серед наших партнерів, компаній, які входять в групу компаній НІКО. Кожні півроку відбувається оцінка. А моніторинг – це постійний процес.»
При цьому, досвід Фонду демонструє необхідність застосування кількох видів моніторингу:
«В нас є 2 різних моніторинги. Перший – це наш внутрішній моніторинг, який ми (працівники фонду, координатор благодійних програм, Голова Правління) здійснюємо самі. І нагляд, і моніторинг за діяльністю фондів, правильним і цільовим використанням коштів, відповідністю заявлених наших цілей, намірів здійснює Правління Фонду із Радою засновників. Другий вид – громадський моніторинг. Ми звітуємо людям через сайти, там де є всі наші звіти…ЗМІ нас дуже багато питає, особливо, якщо у нас відбулися акції стосовно збору коштів. Ми повідомляємо, що відбулось, коли привезли те чи інше обладнання, чи його вже поставили, чи його вже підключили. З боку ми відчуваємо відповідальність, що треба людям показати, розказати. Ми відкриті і всі наші фінансові звіти теж».
У Компанії Райфайзен Банк Аваль теж застосовується такий елемент моніторингу, як звітування, крім того, представник компанії додав:
«В чому може полягати моніторинг? Наскільки ефективна благодійна програма? Це дуже суб’єктивно, знову таки як при здійсненні, так і при оцінці результату ми покладаємося на місцевих співробітників, які краще знають ситуацію і куди б було доречніше застосовувати благодійницькі зусилля наступного разу. Це стосується питання безпеки, тобто гроші пішли туди, куди треба».
Системний моніторинг програм здійснюється БФ «Розвиток України». Так, представник фонду повідомив:
«У нас по каждому проекту операционный, грантовый мониторинг. Под каждый проект основатель разрабатывает свою систему мониторинга, систему оценки видения. Например, программа по туберкулезу предпролагает, что существует Независимый центр оценки. Врачи и люди нашого Фонда постоянно наведуются в больницу и смотрят, как просиходит лечение туберкулеза. Это комплексная большая программа и в ней есть система мониторинга. Более простой – это наша проверка, что получается, что происходит по проекту…».
Згідно аналізу отриманих даних, слід підсумувати, що більшість організацій не має чіткої та комплексної системи моніторингу та дуже часто замінює його оцінкою благодійних програм.
В ході дослідження вивчалося питання оцінки благодійних програм, яка у деяких організацій перетинається з моніторингом (МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», ВБФ «Крона групи компаній НІКО»). Так, наприклад, представник компанії Воля зазначає:
«…Якщо у заході можуть взяти участь наші співробітники, то ми запрошуємо їх до цього розсилкою, засобами Інтернету (внутрішня інформаційна система). До речі, учасники від ВОЛІ у цьому випадку стають об’єктивними оцінювачами-контролерами заходу і їхні враження ми також розглядаємо, як частину звітності по соціальним проектам».
Компанії Мері Кей та ТОВ «ХіПП Україна» оцінюють благодійні програми за кількісними показниками. Протилежного підходу дотримується компанія Райфайзен Банк Аваль, де оцінка благодійних програм базується на принципі довіри. Респондент від компанії зазначив наступне:
«…В нас немає ніяких суворих підходів, цифр. Насамперед, це спостереження, спілкування з нашими колегами. Вони можуть оцінити сприйняття нас в певних громадах і потім доносити до нас цю інформацію».
Водночас, БФ «Розвиток України» оцінює благодійні програми, виходячи з поставлених цілей та параметрів, які необхідно досягнути, а ВБФ «Соціальне партнерство» - виходячи з того, «спрацювала програма чи ні, і що було зроблено по цій програмі, яких результатів було досягнуто».
Отже, слід підсумувати, що процес реалізації благодійних програм є різним для кожної організації, що можна пояснити метою, цілями, наявними ресурсами та особистими переконаннями організацій. Водночас, комплексної системи моніторингу та оцінки в організаціях немає.