Оцінювання результатів благодійних програм в бізнесових організаціях та благодійних фондах
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля назва модуля: Облік у небюджетних неприбуткових організаціях Код, 15.46kb.
- Особливості створення благодійних організацій, 217.88kb.
- Методичні рекомендації на тему:, 96.6kb.
- Програма фахових випробувань з іноземних мов, 122.34kb.
- План розвитку країни Абетка для дорослих Національна ідея: „Україна це я! Тактика:, 194.04kb.
- Програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих, 443.34kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 371.33kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 386.55kb.
- Ет України», «Про благодійництво та благодійні організації», Бюджетного кодексу України,, 89.74kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
3.3. Результати благодійних програм
Важливим критерієм оцінювання благодійних програм і проектів є їхня результативність, що в даному дослідженні розглядається як порівняння результатів з поставленими цілями через співставлення ресурсів, використаних для досягнення цих цілей. Результати проекту є завжди конкретними і найчастіше вимірюваними [1, 34-37].
3.3.1. Досягнення позитивного результату від благодійної програми
В ході дослідження, вивчалися думки представників організацій щодо умов досягнення позитивних результатів від благодійної програми та перешкод, що можуть цьому завадити. В таблиці 3.3.1.1 представлені відповіді респондентів.
Таблиця 3.3.1.1.
Умови та перешкоди досягнення позитивного результату
| Характеристика Організація | Умови досягнення позитивного результату | Перешкоди |
| ВБФ «Крона» групи компаній НІКО | Чітка постановка цілей; розуміння всіма людьми, які задіяні в програмі; міжсекторальне партнерство. | Супротив і незацікавленість однієї із задіяних груп; неправильний вибір інструментів досягнення результату; брак ресурсів. |
| Воля | Надійність та відповідальність партнерів | Відсутність порозуміння на етапі перемовин; брак довіри |
| Мері Кей | Співчуття та бажання допомогти | Законодавство України |
| Райфайзен Банк Аваль | - | Суб’єктивізм у прийнятті рішень; відсутність належного контролю за фінансами; незалученість співробітників до реалізації благодійної програми |
| ВБФ «Соціальне партнерство» | Організаційні здібності керівника благодійної програми та його ідейність | Бюрократія; бюджет програми; великий обсяг людей, що отримують допомогу |
| БФ «Розвиток України» | Хороший аналіз потреб; аналіз стейкхолдерів та їх мобілізація; вибір правильних дій. | Відсутність бажання змінювати ситуацію; відсутність розуміння з боку суспільства; політизація питання. |
| МБФ « Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» | Вдале та чітке планування програми; оцінювання потреб; моніторинг; контроль за використанням коштів та звітність. | Брак коштів |
| ТОВ «ХіПП Україна» | - | - |
Аналізуючи отримані дані, варто зазначити, що думки представників організацій суттєво відрізняються. Однією з важливих умов досягнення позитивного результату від програми благодійності, про яке зазначили троє опитаних респондентів з 8, є правильний вибір надійних партнерів; двоє респондентів (БФ «Розвиток України» та МБФ «Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні») важливою умовою досягнення результату вважають попереднє оцінювання та аналіз потреб цільової групи. Тільки представники Райфайзен Банк Аваль та ТОВ «ХіПП Україна» не змогли дати чіткої відповіді на це запитання. Серед перешкод досягнення позитивного результату двоє з 8 респондентів назвали брак ресурсів.
Крім того, в ході дослідження респондентів запитували: «Як ви дізнаєтеся про результативність благодійних програм?». Опитування представників бізнесових організацій та благодійних фондів, виявило, що більшість (сім з 8) організацій застосовують якісні та кількісні показники для визначення результативності благодійних програм. Так, БФ «Розвиток України», Мері Кей, МБФ «Соціальне партнерство», ВБФ «Крона» опитують отримувачів щодо того, чи задоволені вони наданою допомогою; отримують відгуки, зворотній зв’язок від учасників програм; здійснюють аналіз кількісних та якісних показників. Водночас, МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» показниками результативності благодійних програм вважають – покращення емоційного стану дітей та родин, забезпечення їх ліками, одягом та взуттям. В свою чергу, компанія Воля дізнається про результативність програм «через звітність партнерів, а також через зворотній зв'язок із закладами, на які спрямовані соціальні програми». Тільки Райфайзен Банк Аваль не відслідковує результати благодійних програм в ніякий спосіб, а покладається на ефективну роботу партнерів, через яких надається допомога. Згідно отриманих даних, слід підсумувати, що в більшості організацій відсутня чітка система відслідковування результатів благодійних програм, дехто з опитаних вважає результатом не наслідок програм, а сам процес надання допомоги (МБФ «Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»та ТОВ «ХіПП Україна»).
Інше питання, що розглядалося в ході дослідження, була чисельність людей, яким організація надала допомогу. Відповіді респондентів значно відрізняються, адже період початку благодійної діяльності та форма надання допомоги є різною у кожній організації. Так, ВБФ «Соціальне партнерство» з 1997 року допоміг близько 241 200 людям; ВБФ «Крона» групи компаній НІКО надали допомогу близько 12 тисяч людям, починаючи з 2007 року; компанія Мері Кей допомогла 8363 жінкам, починаючи з 2002 року; БФ «Розвиток України» - 100 000 людей (з 2005 року); компанія Воля – близько 30 000 людей (з 2002 року); більше, ніж 500 людям допоміг МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (з 2000 року). Тільки представник ТОВ «ХіПП Україна» не дала однозначної відповіді та зазначила, що «організація не підраховувала кількість отримувачів допомоги, хоча їх багато».
З метою отримання інформації щодо відносин благодійників з отримувачами допомоги, респондентам ставилося питання «Чи підтримуєте Ви зв'язок з набувачами благодійної допомоги?». Всі організації відповіли, що підтримують зв'язок з тими людьми, яким вони допомагають. Вони здійснюють це в такі способи: через партнерські організації; безпосередньо листуються з людьми та отримують листи подяки від них; відвідують дитячі заклади та лікарні; проводять разом новорічні свята та благодійні акції. Деякі колишні отримувачі благодійної допомоги стали волонтерами або співробітниками благодійних організацій.
Крім того, вивчалося питання повторного звернення за допомогою колишніх отримувачів допомоги до організацій. Так, чотири респонденти з 8 сказали, що отримувачі повторно зверталися, двоє респондентів не пам’ятають таких випадків. Представник ВБФ «Крона» групи компаній НІКО на це питання відповіла наступним чином:
«У нас частіше звертаються з програми «Особливі діти» неурядові організації, які працюють з дітьми інвалідами, де благоотримувачі повторюються. Є такі послуги, які ми підтримуємо, які є неодноразовими і їх немає в державі, особливо для дітей з порушеннями розвитку».
В свою чергу, представник компанії Мері Кей зазначила, що «за умовами участі в програмі повторне звернення за допомогою є неможливим. Можна брати участь у програмі тільки один раз».
Особливої уваги заслуговує економічний компонент благодійної діяльності. Так, в таблиці 3.3.1.2 продемонстровані дані у національній валюті, щодо витрат організацій на благодійні програми в рік:
Таблиця 3.3.1.2
Витрати організацій на благодійність
| Організація | Витрати за 2010 рік (грн.) |
| ВБФ «Крона» групи компаній НІКО | 7 965300,00 грн |
| Райфайзен Банк Аваль | - |
| Воля | 3 238975, 3 грн |
| Мері Кей | Понад 1 000000 грн |
| ВБФ «Соціальне партнерство» | 8 000000 грн |
| БФ «Розвиток України» | Понад 119 479500,00 грн |
| МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/ СНІД в Україні» | Близько 150 000 грн |
| ТОВ «ХіПП Україна» | Близько 200 000 грн |
Згідно отриманих даних, слід зробити висновки, що найбільше грошей на благодійність з опитаних організацій витрачає БФ «Розвиток України», а найменше МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ СНІД в Україні» та ТОВ «ХіПП Україна». Тільки один респондент (Райфайзен Банк Аваль) відмовився назвати суми витрат на благодійність в рік, що можна пояснити небажанням організації розголошувати свої прибутки, з одного боку, та непрозорістю благодійної діяльності, з іншого.
Важливим критерієм оцінювання благодійних програм є такий вид економічного оцінювання програм, як аналіз витрат і результативності, в якому здійснюється порівняння витрат на певну програму (або набору програм, пов’язаних близькими цілями) та її наслідків. Витрати наводяться у грошовому еквіваленті, тоді як наслідки програми виражаються у своїх природних одиницях, як от число врятованих життів [52, 18].
В таблиці 3.3.1.3 представлені приклади співвідношення витрат на благодійну допомогу та отриманого результату. Три організації з семи не надали даних, мотивуючи це конфіденційністю інформації та особистою зайнятістю.
Таблиця 3.3.1.3
Витрати-результати благодійних програм
| Організації | Затрачені ресурси | Отриманий результат |
| ВБФ «Крона» групи компаній НІКО | 241 586 грн | 60 дітей отримали допомогу в рамках програми «Велике серце» |
| Райфайзен Банк Аваль | - | - |
| Воля | 16 000 грн | 4 навчальні заклади отримали допомогу |
| Мері Кей | - | - |
| ВБФ «Соціальне партнерство» | 1 000000 грн | 182500 виданих порцій їжі в рамках програми «Соціальний патруль» |
| БФ «Розвиток України» | - | - |
| МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/ СНІД в Україні» | 150 000 грн + in-king внески (товари та одяг) | 175 дітей та 10 закладів отримали допомогу |
| ТОВ «ХіПП Україна» | - | - |
Згідно отриманих даних, організації витрачають значні суми коштів на допомогу набувачам допомоги та закладам. Половина респондентів (чотири з 8) не назвали суми витрат та отриманий результат. Це можна пояснити високою зайнятістю респондентів та неможливістю надати таку інформацію або ж непрозорістю благодійної діяльності організацій.
3.3.2. Досвід участі набувачів благодійної допомоги у благодійних програмах
З метою вивчення думки отримувачів допомоги щодо благодійних програм та отриманих результатів від участі, було опитано 13 набувачів благодійної допомоги/учасників благодійних програм бізнесових організацій та благодійних фондів.
Так, проблемами, з якими респонденти зверталися за допомогою, були власна хвороба (п’ять опитаних з 13) або хвороба дітей (8 опитаних з 13).
В ході дослідження, вивчалося питання джерел отримання інформації набувачами допомоги про організації, що реалізують благодійні програми (табл. 3.3.2.1.).
Таблиця 3.3.2.1
Джерела отримання інформації про благодійну допомогу
| Джерело | Кількість респондентів |
| медичні працівники або волонтери в лікарні | 7 |
| Internet ресурс | 4 |
| працівники соціальної служби | 1 |
| люди з такою ж проблемою | 1 |
| Всього | 13 |
Так таблиця демонструє, що з 13 опитаних респондентів сім - отримали інформацію в лікарні від медичних працівників або волонтерів, чотири - завдяки Internet ресурсу, один - від працівників соціальної служби і один респондент - від людей з такими ж проблемами.
Крім того, респондентів запитували про труднощі при отриманні благодійної допомоги. Всі респонденти зазначили, що ніяких труднощів при отримані благодійної допомоги не було.
Таблиця 3.3.2.2
Розподіл відповідей респондентів на запитання
«В якій мірі справдилися Ваші очікування від участі у благодійній програмі?», N
| Варіанти відповідей | Кількість |
| «Повністю справдилися» | 10 |
| «Радше справдились, ніж ні» | 2 |
| «Важко сказати» | 1 |
| Всього | 13 |
Таблиця 3.3.2.2 демонструє, що на запитання «В якій мірі справдилися Ваші очікування від участі у благодійній програмі?» переважна більшість респондентів (10 з 13 ) відповіли, що «повністю справдилися», у двох – «радше справдились, ніж ні», і один респондент – «важко сказати».
Також респондентів запитували, яких послуг вони не отримали, але сподівалися отримати. Результати дослідження засвідчили, що всі респонденти залишилися задоволені отриманими послугами і не сподівалися отримати щось більше.
В ході дослідження, вивчалося питання, що стосувалося змін в житті отримувачів допомоги після участі у благодійній програмі. Серед основних змін, про які зазначили респонденти, варто виділити наступні: з’явился надія та віра на краще життя; покращилося здоров’я і самопочуття, в тому числі психологічний стан здоровя; з’явилося відчуття приналежності до групи людей з такими ж проблемами; змінився погляд на життя; зросла впевненість в майбутньому житті; з’явилася віра, що хворобу можна подолати; змінився характер; «в житті з’явилися люди, яким я довіряю», з’явилися більше вільного часу у батьків, і вони можуть працювати тощо. Окрім того, один респондент додав: «Я тепер четко знаю, что нужно делать и куда нужно двигаться. Я вновь приобрел цель жизни и самое главное – средства – духовне, душевные, физические». Відповідно до отриманих результатів, слід підсумувати, що у всіх респондентів відбулися позитивні зміни в житті, і вони отримали віру в краще життя після участі у благодійній програмі.
Інше питання, яке розглядалося з респондентами, була оцінка отриманого результату.
Таблиця 3.3.2.3
Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Як ви оцінюєте отриманий результат?», N
| Варіанти відповідей | Кількість |
| «Дуже задоволений» | 7 |
| «В міру задоволений» | 5 |
| «Важко відповісти» | 1 |
| Всього | 13 |
В таблиці наведені відповіді респондентів на запитання «Як ви оцінюєте отриманий результат?», на яке сім опитаних з 13 зазначили, що «дуже задоволені» отриманим результатом, п’ять – «в міру задоволені» і лише одному респонденту було важко відповісти на це запитання.
Також при оцінюванні якості отриманої допомоги, 8 з 13 респондентів зазначили, що якість допомоги є високою, а для п’яти - вона є доброю, але вони б хотіли, щоб якість була кращою.
Таблиця 3.3.2.4
Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Як ви оцінюєте якість отриманої допомоги?», N
| Варіанти відповідей | Кількість |
| «Висока» | 8 |
| «Добра, але хотілося б краще» | 5 |
| Всього | 13 |
Щодо оцінки процесу надання допомоги, то переважна більшість респондентів (11 з 13) оцінюють його, як висококваліфікований. Інші два респонденти оцінюють процес надання допомоги, як добрий, бажаючи, щоб послуг було більше.
Серед важливих речей при отриманні допомоги, про які зазначили респонденти, варто виділити наступні: спілкування в колі людей з такими ж проблемами і за принципом «рівний-рівному», моральна підтримка, прийняття, відновлення духовних сил, налагодження нових знайомств.
Окрім того, вивчалася думка респондентів щодо ролі благодійності у соціальній сфері. Відповіді респондентів представлені в таблиці 3.3.2.5
Таблиця 3.3.2.5
Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Як Ви думаєте, що краще: надавати адресну (персональну) допомогу окремим людям чи підтримувати проблеми певної групи людей?», N
| Варіанти відповідей | Кількість |
| «Адресна допомога конкретним людям» | 0 |
| «Підтримка проблем певної групи людей» | 9 |
| «Важливі обидві ролі» | 3 |
| «Не знаю, що відповісти» | 1 |
| Всього | 13 |
Так, 9 з 13 опитаних відповіли, що більш ефективним є підтримка проблем певної групи людей, ніж надання адресної допомоги конкретним людям, три респонденти зазначили, що важливими є обидві ролі, в залежності від виду проблеми та потреб. Лише один респондент не зміг дати чіткої відповіді на це запитання.
Серед порад, які отримувачі допомоги адресували керівникам благодійних організацій, варто виділити такі: чотири респонденти радили не припиняти фінансування благодійних програм та у разі можливості підвищити його; двоє респондентів зазначили, що необхідно краще інформувати людей про благодійні програми та поширювати інформацію в ширших колах; три респонденти радили залучати більше партнерів та спонсорів до розробки та реалізації благодійних програм; два респондентів дали поради, що стосувалися послуг: варто включити санаторно-курортне лікування та позакласні заняття з мистецтва в перелік послуг в рамках програми. Ще одна жінка зазначила, що необхідно долучити колишніх отримувачів допомоги до свідчення та інформування інших людей, тобто на власному прикладі розповідати людям про отриманий результат. Один репондент радив працювати керівникам в тому ж дусі та не зупинятися на досягнутому. Дві респонденти не змогли нічого порадити керівникам організацій. Крім того, одна респондентка зазначила: «Керівникам благодійних організацій варто намагатися краще зрозуміти людей, які просять допомогу. Слід пам’ятати про те, що кожен з нас може опинитися в тій чи іншій життєвій ситуації, коли потрібна допомога інших людей та організацій».
Таким чином, згідно отриманих даних, слід підсумувати, що переважна більшість отримувачів допомоги задоволені процесом, якістю та отриманими результатами від участі у благодійній програмі. Ці якісні індикатори засвідчують результативність благодійних програм.