Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль захворювання верхніх дихальних шляхів практичне заняття №11 Тема

Вид материала

Документы

Содержание II. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання. III Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

Подобный материал:

• Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 1 практичне, 477.84kb.
• Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 1 практичне, 422.24kb.
• Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 3 практичне, 709.43kb.
• Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 3 практичне, 937.91kb.
• Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки, 1038.09kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1063.01kb.
• Перелік питань для самостійного вивчення та розподіл часу самостійної роботи, 29.96kb.
• Завдання та методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни основи, 277.62kb.

Тема №1 Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань


Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.

1. Що необхідно зробити для встановлення діагнозу «гострий фарингіт»?

а) зібрати анамнез і виконати епі-мезо-гіпофарингоскопію

б) призначити антибіотики

в) призначити знеболюючі засоби

г) дослідити носове дихання

д) дослідити голосову функцію

2. Який відділ глотки найчастіше залучається в запальний про­цес при гострому фарингіті?

а) ротоглотка

б) носоглотка

в) гортаноглотка


3. Яким шляхом у дітей відбувається інфікування передхребто-вих лімфатичних вузлів?

а) лімфатичними шляхами задніх відділів порожнини носа і носоглотки

б) при інфекційних захворюваннях (кір, грип, скарлатина)

в) захворюваннях крові


4. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагно­стику заглоткового абсцесу?

а) гострий фарингіт

б) паратонзилярний абсцес

в) гіпертрофія піднебінних мигдаликів

г) аденоїдні вегетації

5. Які тяжкі (смертельні) ускладнення може викликати своєчас­но не виявлений і не розітнутий заглотковий абсцес?

а) гнійний менінгіт

б) емпієма легенів

в) гнійний медіастеніт, сепсис

6. Основний шлях передачі інфекції при ангінах?

а) повітряно-капельний

б) побутовий

в) аліментарний

7. Які мигдалики із лімфо-глоткового кільця найбільш часто за­палюються при ангінах?

а) тубарні

б) носоглотковий

в) піднебінні

г) язиковий мигдалик

8. Про що можна думати, якщо при катаральній ангіні різко погіршився стан хворого, піднялась температура тіла, озноб, в крові нейтрофільний лейкоцитоз?

а) тонзилогенний сепсис

б) гостре респіраторне захворювання

в) розвиток фолікулярної ангіни

г) виникнення паратонзиліту

д) формування паратонзилярного абспесу

9. Який характер нальотів при дифтерії?

а) нальоти тонкі, поверхневі

б) нальоти щільні, брудно-сірого кольору, важко знімаються, залишають поверхню, що кровоточить

в) жовтого кольору

г) легко знімаються

10. Який характер болей при паратонзилярному абсцесі?

а) помірний, розлитий

б) віддає в зуби

в) біль однобічний, посилюється при ковтанні слини, віддає в вухо

11. Що виявляється при огляді хворих з паратонзилярними абс­цесами на 4—5 добу захворювання?

а) неможливість широко відкрити рота (тризм жувальних м'язів)

б) рот хворий відкриває широко

в) гіперемія м'якого піднебіння, дужок, задньої стінки глотки

г) збільшення і набряк піднебінних мигдаликів

II. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.

1. Які основні причини виникнення фарингіту?

а) переохолодження

б) вірусна інфекція

в) паління

г) професійні шкідливості

д) пухлини

е) носові кровотечі

2. Де виникає запальний процес при гострому фарингіті?

а) в піднебінних мигдаликах

б) в носоглотці

в) ротоглотці

г) гортаноглотці


3. Що Ви призначите хворому з гострим фарингітом?

а) антибіотики

б) сульфаніламіди

в) рідку страву, що не подразнює глотку

г) лужні полоскання

д) фарингосепт, фалімінт е) гріючий компрес на шию

4. Як лікувати боковий фарингіт?

а) припалювання гальванокаутером

б) трихлороцтовою кислотою

в) кріовплив

г) розсікання ножицями гіпертрофічної аденоїдної тканини

д) полоскання розчинами антисептиків


5. Яке лікування потребують хворі з заглотковим абсцесом?

а) гріючий компрес на шию

б) протизапальна терапія

в) загальнозміцнююче лікування

г) розтин абсцесу


6. Що спостерігається в ротоглотці при заглотковому абсцесі?

а) гіперемія слизової оболонки задньої стінки ротоглотки

б) округлий, асиметричний випин задньої стінки ротоглотки

в) гіпертрофія піднебінних мигдаликів

7. Чому хворим з гострими первинними тонзилітами признача­ють гіпосенсибілізуючі засоби в комплексному лікуванні?

а) ангіни виникають на фоні алергізації організму

б) це захворювання здатне саме викликати алергізацію

в) для зменшення головних болей


8. Які форми дифтерії зіву виділяють?

а) локалізована (легка)

б) розповсюджена (токсична)

в) з нальотами

г) без нальотів


9. Які ускладненя виникають у хворих, що перенесли дифтерію, через 2—3 тижні і пізніше?

а) набряк гортані

б) кровотеча

в) порушення дихання

г) параліч м'якого піднебіння

д) міокардит

10. Які розрізняють паратонзилярні абсцеси в залежності від ло­калізації?

а) передній

б) боковий

в) верхній

г) задній

д) середній


11. Які можливі ускладнення паратонзилярного абсцесу?

а) хронічний тонзиліт

б) медіастиніт

в) сепсис

г) флегмона шиї

д) набряк гортані


III Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

1. Які основні зміни .спостерігаються на слизовій оболонці зад­ньої стінки глотки при гострому фарингіті?

а) сухі кірки

б) гіперемія

в) набряк

г) слиз

2. Тактика лікаря при холодних натічних абсцесах глотки?

а) динамічне спостереження

б) рентгенографія шийного відділу хребта

в) періодичні пункції абсцесу

г) специфічне лікування

3. Що таке ангіна?

а) гостре інфекційно-алергічне захворювання організму з за­пальним процесом в піднебінних мигдаликах

б) гостре запалення глотки

4. Які мікроорганізми частіше викликають ангіну?

а) стафілокок

б) стрептокок

в) пневмокок


5. Назвіть джерела інфекції при ангінах?

а) екзема

б) хвора людина

в) аутоінфекція

6. Чи досить для захворювання ангіною тільки інфікованого-агента?

а) ні, потрібно ще зниження реактивності організму

б) досить

7. Які відділи піднебінних мигдаликів вражаються при ангінах?

а) поверхня мигдаликів і лакун

б) паренхіма

в) капсула мигдаликів

8. Які основні симптоми ангіни?

а) безсоння

б) болі в горлі

в) головний біль

г) розбитість

д) біль в суглобах

е) підвищена температура

9. Що виявляється в крові хворих ангіною?

а) нейтрофільний лейкоцитоз

б) тромбоцитопенія

в) прискорене ШОЕ

10. Яка класифікація гострих тонзилітів пропонується академі­ком І. Б. Солдатовим?

а) первинні, вторинні (при гострих інфекційних захворюван­нях і захворюваннях системи крові)

б) легкі, середньої важкості, важкі


11. В чому відміни перебігу лакунарної ангіни від катараль­ної?

а) у ступені інтоксикації організму

б) у наявності нальотів на мигдаликах

в) у збільшенні піднебінних мигдаликів


12. Що входить в схему лікування гострих первинних тонзилітів?

а) гормональні препарати

б) антибіотики

в) антисептики

г) саліцилати

д) гіпосенсибілізуючі засоби

13. Чи є бацилоносії дифтерії?

а) ні

б) є

14. Назвіть найбільш характерні симптоми при дифтерії:

а) скловидний набряк м'якого піднебіння, язичка

б) збільшення регіонарних лімфовузлів

в) поширення нальотів за межі піднебінних мигдаликів

г) брудно-сірий колір нальотів, що важко знімаються

15. Чи може протікати дифтерія глотки без нальотів?

а) може

б) ні

16. На чому базується діагноз «дифтерія»?

а) збільшення регіональних лімфовузлів

б) наявністю поширених нальотів

в) результатах дослідження мазків із глотки

17. Що Ви будете робити дитині у важкому стані, якій встанов­лений діагноз лакунарна ангіна і не виключається дифтерія зіву?

а) введете протидифтерійну сироватку, візьмете мазки із глотки на бацилу Лефлера

б) введете антибіотики, знеболюючі, полоскання рота

18. Чому у хворих частіше виникають передньоверхні паратон-зилярні абсцеси?

а) тут багато Лімфатичних судин

б) тут більше лакун

в) вони більш глибокі і звивисті

г) тут багато клітковини, що легко інфікується


Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.

Задача N1.

Ангіна - захворювання відоме з ІV - V століття до нашої ери; розповсюдженість її велика, особливо в країнах з низьким рівнем соціально-економічного розвитку. Захворювання має поліетіологічний характер.

1. Дайте визначення, що розкриває зміст поняття ангіни як захворювання.

2. Роль сезонності в розвитку епідемій ангін, які фактори частіше всього впливають на це?

3. Назвіть групи збудників ангін, найбільш частий і вірогідний з них?

Задача N2.

У хворого Ч. на слідуючий після загального переохолодження день з'явилось відчуття дертя, сухості, стороннього тіла в горлі, нездужання. Після цього він відмітив біль в горлі (який іррадіював у ліве вухо) і суглобах нижніх кінцівок. Загальний стан здоров'я задовільний.

Об'єктивно: величина піднебінних мигдаликів сягає першого ступеню; помірно виражена гіперемія їх слизової оболонки розповсюджується на передні та задні дужки. Лімфатичні вузли біля переднього краю m. sternocheіdomastoіdeus поодинокі, величиною з невелику квасолину, м'якої консистенції, неболючі при пальпації.

1. Поставте діагноз, клінічну форму захворювання.

2. Як впливає температурний фактор (наприклад; переохолодження організму) на розвиток патологічного процесу в мигдаликах (за результатами експериментальних та клінічних досліджень)?

3. Чи можливий перехід даної клінічної форми в інші? Якщо так, то в які?

4. Перебіг даної клінічної форми у маленьких дітей (порівняно з дорослими): а) більш важкий?, б)більш легкий?


Задача N3.

Хворий Щ. скаржиться на різкий біль в горлі, високу температуру тіла (40.2 градуси)), яка супроводжується ознобом, розбитістю, головним болем, нездужанням, болем в суглобах і серці.

Перебіг захворювання бурний. Аналіз крові: лейкоцитів 18 х 10 9/л, нейтрофільний зсув вліво, ШОЕ - 48 мм/год.

Мезофарингоскопія: піднебінні мигдалики збільшені, різко гіперемовані, набряклі, лакуни розширені, заповнені жовтувато-білим вмістом, який на поверхні мигдаликів утворює плівки, що легко видаляються Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, різко болючі при пальпації.

1. Поставте діагноз.

2. З якими захворюваннями в першу чергу необхідно проводити дифдіагноз, їх основні мезофарингоскопічні ознаки?

3. Лікування.


Задача N4.

Hа другий день після переохолодження організму у хворого Є. підвищилась температура тіла до 38.8 градусів, з'явився головний біль, м’язовий біль в області живота і попереку, біль в горлі (посилювався при ковтанні слини і їжі). Загальний стан здоров'я середньої важкості.

Аналіз крові: лейкоцитів 13.2 х 10 9/л, ЩОЕ - 32 мм/год, зсув формули крові вліво.

При дослідженні глотки виявлена гіперемія піднебінних мигдаликів, через їх епітелій просвічують білувато-жовтуваті горбики величиною з булавочну голівку. Поверхня мигдалика, за висловленням видатного оториноларинголога, нагадує "зоряне небо".

1. Поставте діагноз.

2. За допомогою якого ендоскопічного методу поставлений діагноз?

3. З якою патологією необхідно диференціювати дане захворювання?

4. Якому вченому належить вислів "зоряне небо"?


Задача N5.

Хворий А. протягом 5 днів лікувався самостійно з приводу болю в горлі, підвищеної температури тіла (до 38.6 градусів), прийомом септифрілу, аспірину. В результаті цього наступило покращення (знизилась температура тіла, зменшився біль в горлі). З 6-го дня вище означені симптоми посилились, що спонукало хворого звернутися до лікаря-оториноларинголога, який оцінив загальний стан здоров'я хворого як задовільний (температура тіла 38.1 градус, лейкоцитоз 11.3 х 10 9/л, ШОЕ - 29 мм/год).

Мезофарингоскопія: піднебінні мигдалики гіперемовані, подекуди на їх поверхні точкові горбики жовтого кольору, лівий мигдалик набряклий, напружений, збільшений, болючий при пальпації. Hа рівні кута нижньої щелепи пальпується помірно болючий пакет лімфатичних вузлів.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Як Ви собі уявляєте поетапний розвиток даного захворювання?

3. Дифдіагноз його з паратонзилярним абсцесом?

4. Лікування.


Задача N6.

У 5-річного хлопчика раптово підвищилась температура тіла до 39.9 градусів, яка супроводжувалась симптомами інтоксикації (блювання, подразнення мозкових оболонок, розлади ШКТ). Через два дня з’явилось утруднене носове дихання, біль в горлі іррадіюючий у вухо, закрита гугнявість голосу; на 3-й день приєднались виділення серозно-слизового характеру з носа, збільшені лімфовузли в ділянці верхньої третини яремного ланцюга. В крові - помірна лейкопенія.

ЛОР-органи: гіперемія і набухлість слизової оболонки носа, після її анемізації загальні носові ходи широкі, дихання через ніс різко утруднене. Верхні дві третини хоан прикриті гіперемованою, з нерівною поверхнею "тканиною".

1. Ваш попередній діагноз.

2. За допомогою яких методів дослідження можна визначити ураження носоглотки у дорослих і у даного хворого?

3. Можливі ускладнення захворювання, яке діагностовано у хлопчика.


Задача N7.

Хворий Б. віком 48 років звернувся до дільничного лікаря з скаргами на підвищення температури тіла (38.2 градуси), різкий біль у горлі, який посилювався при ковтанні їжі, висовування язика, розмові. В 34 річному віці переніс тонзилектомію.

Лікар оглянув горло хворого (використовуючи при цьому шпатель), поставив діагноз "ангіна", призначив відповідне лікування.

1. Ураження якої ланки (ділянки) глоткового лімфоденоїдного кільця можна передбачити, виходячи з даних анамнезу і скарг хворого?

2. Який метод використав лікар при огляді горла у хворого? Чи доцільний він в даному випадку? Якщо ні, то який метод слід примінити?

3. Назвіть ангіни за ознакою їх локалізації.

4. Можливі ускладнення діагностованого захворювання?


Задача N8.

Хворий В. звернувся до лікаря зі скаргами на неприємний запах з рота, нездужання, наявність припухлості в лівій підщелепній області, підвищення температури тіла (37.6), незначну болючість в горлі. Захворювання пов'язує з роботою в середовищі ядохімікатів, недостатнім вживанням їжі багатої вітамінами (овочі, фрукти).

ЛОР-статус: на лівому піднебінному мигдалику - сірувато-зеленуватий наліт, який виходить за межі мигдалика, легко знімається, залишаючи на його поверхні кровоточиві виразки. Відчувається різкий неприємний запах з рота.

В лівій підщелепній ділянці і вгорі по передньому краю m.sternocleіdomastoіdeus пакет щільних, майже не болючих лімфатичних вузлів.

Загальний аналіз крові: лейкоцитів 10.3 х 10 9/л, ШОЕ - 19 мм/год.

1. Поставте діагноз. Основні форми цього захворювання (а,б).

2. Чим воно відрізняється клінічно від вульгарних (лакунарна, фолікулярна) ангін (а,б,в,г,д)?

3. Лікування.


Задача N9.

Хворий Г. звернувся вчора до дільничного лікаря з скаргами на головний біль, нездужання, неприємні відчуття в горлі, незначне підвищення температури тіла (37.6 градусів).

При огляді глотки лікар виявив неяскраву застійну гіперемію, помірний набряк слизової оболонки мигдаликів та їх дужок, нальоти на поверхні мигдаликів у вигляді сітки, що місцями нагадували драглисту напівпрозору плівку, яка легко знімалась. Через добу вони були

щільними з гладкою поверхнею, сіруватого кольору з перламутровим блиском, знімались з трудом.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Визначте хід подальших організаційних та діагностичних заходів.

3. Орієнтовна схема лікування.


Задача N10.

Хворий Д. вчора увечері доставлений в приймальне відділення ЦРЛ у зв'язку з різким підвищенням протягом дня температури тіла з 37.8 до 40.1 градуси, наростаючим болем у горлі. який посилювався при ковтанні слини і їжі, супроводжувався больовим тризмом жувальних м'язів, нудотою, блюванням. Загальний стан здоров'я важкий.

При ендоскопічному дослідженні глотки виявлена помірно виражена гіперемія, набряк, ціаноз слизової оболонки лівого піднебінного мигдалика, рото- і носоглотки. Поверхня мигдалика вкрита нальотом брудно-сірого кольору, який виходить за його межі

(розповсюджуються на слизову оболонку носоглотки). Зліва під кутом нижньої щелепи лімфатичний вузол щільної консистенції, болючий при пальпації, величиною з яйце перепілки. Набряк підшкірної клітковини шиї доходить до ключиці.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Визначте критерії ступеня важкості захворювання за ознакою набряку підшкірної клітковини шиї.

3. Назвіть основні клінічні форми захворювання (за інтоксикацією та поширеністю патологічного процесу).

4. Лікування даної форми захворювання.


Задача N11.

Початок захворювання хворого Є. характеризувався різким болем в горлі, який посилювався при ковтанні, високою температурою тіла (40.3 градуси), ознобом, незначною охриплістю голосу та утрудненим гортанним диханням.

Об'єктивно: слизова оболонка правого піднебінного мигдалика, частини носоглотки, гортаноглотки, вестибулярного відділу гортані вираженого червоного кольору, набрякла, нагадує лаковану поверхню. Гіперемія слизової оболонки різко окреслена.

Голосова щілина незначно звужена, дихання компенсоване.

По передньому краю верхньої і середньої третини m.sternocleіdomastoіdeus збільшені і болючі при пальпації лімфовузли.

В крові лейкоцитоз (12.6 х 10 9/л), ШОЕ - 36 мм/год.

1. Поставте діагноз.

2. Найбільш вірогідне ускладнення з боку ЛОР органів при цьому захворюванні?

3. Призначте лікування (схема).


Задача N12.

Для обстеження ЛОР органів у хворого Д. був запрошений оториноларинголог у зв'язку з скаргами на різкий біль у горлі, який посилювався при ковтанні настільки, що він відказувався від вживання їжі (навіть рідкої), температуру тіла (39.8 градусів за С).

Загальний стан хворого важкий, пульс 108 за 1 хв., ритмічний, тони серця приглушені, виражена інтоксикація організму. на шкірі шиї, грудної клітки крововиливи.

Аналіз крові: еритроцити 4.3 х 10 12/л, гемоглобін 125 г/л, кількість гранулоцитів (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли) 0.7 х 10 9/л.

Мезофарингоскопія: поверхня мигдаликів має некротично-виразковий характер, вкрита нальотом брудно-сірого кольору. Процес розповсюджується на слизову оболонку м'якого піднебіння, задню стінку ротоглотки. Подекуди на місці відторгнутої некротичної тканини спостерігаються глибокі язви, вкриті сіро-брудним нальотом.

1. Яке захворювання у хворого?

2. Етіопатогенез цієї хвороби?

3. З якими захворюваннями (в першу чергу) необхідно проводити диференційний діагноз?

4. Лікування виявленого захворювання.


Задача N13.

У хлопчика 5 років, який знаходився на лікуванні в дитячому інфекційному відділенні з'явились ознаки ураження верхніх дихальних шляхів (різкий біль в горлі, гугнявий голос, утруднене носове і гортанне дихання, висока температура тіла), у зв'язку з чим він декілька днів спостерігався оториноларингологом, який виявив наступне: в перші дні слизова оболонка глотки, в тому числі піднебінних мигдаликів, була вогнево-червоного кольору; на поверхні мигдаликів виділялись окремі жовтуваті точки, з третього дня - нальоти сірого кольору, на четвертий день вони набули некротичного характеру. З рота - неприємний запах. Виражена гіперемія і набухлість м'якого піднебіння доходили до границі твердого. Регіонарні лімфовузли збільшені, болючі при пальпації.

Загальний стан здоров'я важкий (висока температура тіла, інтоксикація, лейкоцитоз) Hа щоках яскравий рум'янець, блідість шкіри в ділянці носо-губного трикутника.

1. Поставте попередній оториноларингологічний діагноз.

2. До яких ускладнень може призвести ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів при цьому захворюванні?

3. Лікування хворого з виявленою патологією.


Задача N14.

Протягом 2-х днів у Ж., учня 6-го класу, спостерігалась загальна слабкість, зниження апетиту, субфебрільна температура тіла. Лікувався домашніми засобами (відвар трав). Hа 3-й день температура тіла підвищилась до 39.3 градусів, з'явились – помірний біль у горлі, утруднене носове дихання, неприємний запах з рота.

Хворий звернувся до лікаря-оториноларинголога, який при задній риноскопії виявив збільшений в об'ємі глотковий мигдалик, без ознак запального процесу. Набряклі і збільшені в об'ємі інші анатомічні лімфаденоїдні утворення глотки призвели до утруднення носового і ротового дихання. Hа піднебінних мигдаликах виявлений наліт сіро-білого кольору, що нагадував такий при дифтерії. Він легко знімався ватним тампоном і не пружинив при розтиранні його між скляними пластинками. Пальпуються збільшені, щільної консистенції, неболючі потиличні, шийні і в паху лімфатичні вузли. Введення протидифтерійної сироватки позитивного впливу на перебіг ангіни не викликала.

Дослідження крові: лейкоцитоз 11.7 х 10 9/л, ШОЕ - 26 мм/год, кількість моноцитів - 65%.

1. Поставте діагноз.

2. Етіологія даного захворювання.

3. Клінічні форми цього захворювання.

4. Лікування.