Geum.ru

Волнянська Єлизавета Дмитрівна, учениця 9 класу Ліцею інформаційних технологій м. Дніпропетровська (вчитель Шумік Тетяна Миколаївна) диплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Шиян Евеліна Андріївна, учениця 11 класу НВК № 28 м.Дніпропетровська (вчитель Дегтяренко Людмила Ілларіонівна) – диплом ІІ ступе
Урок літератури не вкладається в жодну схему, тому що це урок мистецтв, але певні підходи до його аналізу намітилися у сучасній
3. Аналіз й інтерпретація художнього тексту на уроці
Подобный материал:
Російська мова і світова література в школі: стан та перспектива у новому навчальному році


Учитель – це той же вчений,

але в своїй лабораторії, де він всебічно

вивчаючи учнів, невпинно творить,

щоденно веде пошуки найдосконаліших методів

проектування доль і душ людських. Б.Патон

Задача учителя – открывать новую перспективу

размышления ученика. Конфуций


Минулий навчальний рік шкільного життя був насичений заходами, які стали знаковими у розвитку філологічної освіти області. Вперше за роки незалежності була проведена Всеукраїнська олімпіада з російської мови та літератури. Щорічні обласні змагання юних філологів були заключним етапом демонстрації креативності учнів. Важко було оцінити рівень учнівської компетенції школярів Дніпропетровщини. Фактом проведення та результатами ІV етапу олімпіади 2011 року задоволена вся філологічна та освітянська громада області. З великою вдячністю педагогам, батькам, учням повідомляємо підсумки участі нашої команди у республіканському етапі олімпіади з російської мови та літератури, яка проводилась у березні 2011 року у м.Києві: Волнянська Єлизавета Дмитрівна, учениця 9 класу Ліцею інформаційних технологій м.Дніпропетровська (вчитель Шумік Тетяна Миколаївна) – диплом ІІІ ступеня;

Мандрика Євгенія Вадимівна, учениця 10 класу НВК № 57 м.Дніпропетровська (вчитель Чернишова Діана Львівна) – диплом І ступеня;

Шиян Евеліна Андріївна, учениця 11 класу НВК № 28 м.Дніпропетровська (вчитель Дегтяренко Людмила Ілларіонівна) – диплом ІІ ступеня;

Лагута Анастасія Олександрівна, учениця 11 класу гуманітарної гімназії ім.Лесі Українки м.Жовті Вод, переможниця інтернет-олімпіади (вчитель Вінніченко Алла Сергіївна) – диплом ІІІ ступеня.


Загальнокомандне місце Дніпропетровської області – друге в Україні.

Таким чином, можна зробити висновок, що рівень мовної компетенції учнів та роботи з творчо обдарованою молоддю у нас високий. Необхідно подякувати за внесок у результат підготовки учасників олімпіади керівників методичних служб м.Дніпропетровська та Жовтих Вод, педагогів і вчених нашої області, які брали участь у проведенні занять під час відбірково-тренувальних зборів. Результати позитивні, хоча заспокоюватись на цьому неможливо. Тому пропонуємо зразки деяких завдань ІV етапу олімпіади для вивчення їх на засіданнях МО з метою урахування їх типології на районних та міських змаганнях наступного року.

11 класс: русский язык
  1. В книге «Правильно ли мы говорим?» Борис Тимофеев, описывая случаи скопления гласных и согласных звуков, пишет: «А может быть, вам желательно увидеть фразу, в которой стояли рядом девять гласных? Извольте: «Я знаю её и её июльских подруг». 1) определите, подходит ли данный пример; 2) аргументируйте свою точку зрения.
  2. Прочитайте цитату с купюрой из повести А.П.Чехова «Степь»: «Кирюха (…) на весь округ считается лучшим троечником». 1)что значит «лучший троечник»? 2) почему возникает затруднение при ответе на этот вопрос?
  3. Аргументированно ответьте на все вопросы (Подобные задание во всех классах): Может ли лидер быть ведущим? Феномен уникальным? Может ли оккупация быть военной? Риск смелым? Может ли вакансия быть свободной? А пенаты родными?
  4. «Нарукавник – наставник, наверх – набег, пригород – привоз». Укажите способ образования каждого слова. Почему слова каждой пары не могут быть отнесены к одному способу словообразования? (Подобные задания во всех классах)
  5. Образуйте форму родительного падежа множественного числа от имени ИЛЬЯ.
  6. Согласны ли вы с тезисом статьи (М.Качуренко) о том, что «язык, принадлежащий народу, и речь, свойственная определенному человеку,- далеко не одно и то же»? Выскажите свое мнение по данной проблеме

Литература:
  1. Текст стихотворения Б.Пастернака «Гамлет». Проанализируйте стихотворение, обращая внимание на следующее: 1) К какому тематическому разделу лирики относится это стихотворение? 2) В чем состоит специфика лирического героя? Какие «вечные образы» мировой культуры в нем просвечивают? 3)Как передается динамика лирического переживания? 4)Проанализируйте поэтические образы. Какие художественные средства выразительности использованы в данном стихотворении? 5)Определите метр и размер. 6)Назовите известные вам произведения Б.Пастернака. (подобные задания во всех классах)
  2. Прочитайте стихотворения, авторы которых не указаны. На основе идейно-образного содержания, определите литературные течения модернизма, к которым они относятся. Кратко аргументируйте свой ответ.
  3. Назовите литературные источники (с указанием автора) крылатых выражений. (во всех классах)
  4. Из предложенных крылатых выражений выберите два и раскройте содержание их современного использования (Не хочу учиться, хочу жениться).
  5. Арабская поговорка гласит: «И по заглавию можно судить о книжке». Назовите произведения русской литературы (с указанием авторов), в заглавии которых вынесены: имя персонажа, проблема произведения.
  6. Назовите произведения русской литературы (с указанием авторов), в которых упоминается Украина.



Ще одним знаковим заходом став конкурс «Учитель року – 2011» у номінації «Світова література», обласний етап якого відбувся у м.Дніпродзержинську. Місто підготувалось і провело цей конкурс на високому рівні. Делегація учасників та членів журі дякувало організаторам за умови, які були створені для підготовки до змагань та участь школярів СЗШ № 26 у проведенні відкритих уроків конкурсантів. Вчительський конкурс у цьому році не відкрив особливих талантів, хоча було багато цікавинок, оригінальних знахідок, талановитих наробок, індивідуальних поглядів на викладання предмету. У Всеукраїнському етапі наша переможниця Трактинська Ольга Юріївна (вчитель СЗШ № 22 м.Дніпропетровська) не змогла вийти у фінальний етап змагань. Тому треба проаналізувати участь кожного вчителя, виявити проблеми та шляхи їх вирішення. Методичним службам, керівникам МО, вчителям пропонуємо звернути увагу на такі позиції:


  • не всі регіони надіслали своїх представників. Відсутніми були: м.Дніпродзержинськ, Вільногірськ, Нікополь, Новомосковськ, Першотравенськ, Криничанський та Петропавлівський райони;
  • тематика методичних досліджень дещо однобока. Більшість досвідів присвячені інтерактивним технологіям. Відсутні глибинні дослідження особливостей аналізу художнього твору, роботи над словом, синтезу мистецтв, вивчення творчості письменників, літературних течій тощо;
  • педагоги майже не показали традиційної для філологів начитаності, енциклопедійності знань. Іноді уроки були реалізацією тільки відомостей підручників;
  • майже не було у словесників публікацій у періодичних виданнях як обласного, так і республіканського рівнів.



У найближчий час планується конкурс «Учитель року» у номінації «Російська мова і література». Методичним службам треба потурбуватись про більш якісну підготовку до цієї події. З цього приводу пропонуємо деякі поради відомого вченого-методиста Т.Б.Недайнової з книги «Мистецтво викладання літератури в школі»:

«Важливою рисою особистості вчителя літератури є його прагнення до експериментальної дослідницької роботи. Ця діяльність може стати визначальною для словесника. Щоразу він повинен заново побачити той або інший твір,проаналізувати власні почуття й враження. А найголовніше – знайти, визначити, охарактеризувати шляхи взаємодії «текстів» різних видів мистецтв. Природно, що вчителеві доведеться серйозно вивчити мистецтвознавчі, культурологічні, літературознавчі дослідження, побудувати по суті власну гіпотезу аналізу тексту з використанням різних видів мистецтв, провести експеримент, пов’язаний з вивченням проблем сприйняття й вибору шляхів аналізу тексту. Таким чином, для зростання професіоналізму вчителеві, у педагогічній діяльності якого мистецтво є домінантою, необхідно врахувати, що:
  • синтез емоційного і раціонального на уроці літератури досягається за умови не тільки науково й методично обґрунтованого літературознавчого аналізу тексту, але й розвинутих здатностей учителя й учнів до співпереживання, співтворчості;
  • розвиток сенсорного апарату особистості й уяви є обов’язковою частиною сучасного уроку літератури;
  • учитель, як творець уроку літератури повинен прагнути до витончення своїх почуттів, сенсорних можливостей, цілісного сприйняття світу ;
  • прояв учителем власних творчих здібностей на уроці літератури є найважливішим стимулом творчої діяльності його учнів;
  • ефективність уроку літератури багато в чому залежить від рівня загальнокультурного розвитку вчителя й учнів.

Урок літератури не вкладається в жодну схему, тому що це урок мистецтв, але певні підходи до його аналізу намітилися у сучасній методиці.
  1. Атмосфера уроку, його емоційний тонус:

а) чи викликав урок інтерес у дітей?

б) який характер спілкування вчителя з учнями на цьому уроці?

в) які засоби, прийоми використав учитель для створення особливої атмосфери в класі?

2. Культурологічні аспекти уроку літератури:

а)чи здійснювалось вивчення рідної літератури як невід’ємної частини світового літературного процесу?

б)як використовувалася на уроці взаємодія різних видів мистецтв?

в)як співвідносилися на уроці проблеми загальнолюдського й національного?

г) як здійснювалося на уроці формування художнього смаку, критеріїв естетичної оцінки?

3. Аналіз й інтерпретація художнього тексту на уроці:

а)який шлях аналізу тексту обраний учителем?Типи аналізу? Їх доцільність;

б)чи здійснювався аналіз тексту в єдності форми й змісту?Які методи і прийоми активізації розумової діяльності учнів використовувалися вчителем?

в)як співвідносилися на уроці проблеми «сучасного прочитання класики»?

г) як формувалися навички виразного читання?

д)наскільки доцільна система питань і завдань, у тому числі і творчого характеру, які пропонувалися вчителем у процесі аналізу тексту?

ж)чи звертався вчитель до оригінального тексту, чи була організована робота над його різними перекладами?

4. Використання нових технологій навчання на уроці:

а)чи мав урок творчий характер?

б)які нові технології використовувалися на уроці (повністю або частково)?

в)наскільки ефективно було використання тих або інших технологій?

5. Як вивчався матеріал з теорії літератури? Чи сприяла ця робота збагненню тексту художнього твору?

6. Як використовувалися на уроці міжпредметні та міжлітературні зв’язки?

7. Розвиток мовлення учнів на уроці:

а)як здійснювалося формування навичок усного і писемного мовлення?

б)які прийоми і методи роботи використовувалися вчителем з метою розвитку монологічного й діалогічного мовлення школярів?

в) чи приділялася увага на уроці формуванню навичок полемічного мовлення учнів?

8. Місце уроку у вивченні теми:

а)чи простежувався зв’язок уроку з попередніми й наступними заняттями?

б) як здійснювалася перевірка домашнього завдання?

в)чи досить розроблене домашнє завдання для повноцінної роботи на наступному уроці?

9. Ефективність уроку в цілому:

а) чи досяг урок навчальної мети, чи мав виховний вплив і розвивальний характер?

10. Контроль та оцінка навчальних досягнень школярів на уроках літератури:

а)доцільність використання тестової перевірки знань;

б) як здійснювався контроль за самостійною роботою учнів?

в)який підхід вибрав учитель для оцінки творчої роботи школярів?

г)як оцінювалися навчальні досягнення учнів за 12-бальною системою?»

Підвищувати професійну компетенцію вчителю пропонуємо на базі обласних творчих філологічних майстерень. Продовжують свою роботу вже відомі вчительському загалу 5 майстерень. (Див. «Некоторые аспекты преподавания русского языка, литературы, мировой литературы. Выпуск V). Особливо продуктивно у минулому році попрацювала майстерня під керівництвом С.Е.Ільчук (СЗШ № 8 м.Орджонікідзе), на базі якою вперше у березні 2011 року був проведений фестиваль комунікаційних ігор і виданий перший друкований продукт. Всю інформацію ви можете отримати у посібнику цієї авторки «Коммуникативная стратегия обучения русскому языку в формате креативного образования», «Інновция», Дніпропетровськ, 2011. У цьому році відкривається ще одна обласна творча філологічна майстерня на базі ліцею інформаційних технологій м.Дніпропетровська, керівником якої є Коробова Н.Ф. Наталія Федорівна презентуватиме свою роботу «Когерентне вивчення російської та української мов на основі буквеної орфографії» на серпневій нараді для керівників МО.

У наступному навчальному році російська мова, література, світова література буде викладатися за старими програмами. Для 10-11 класу всі програми треба дивитися на сайті Міністерства освіти, науки, молоді і спорту. Школи використовують програми в залежності від профільності навчання. Але треба зауважити, що програма вивчення російської мови у школах з українською мовою навчання повинна виконуватися у необхідне годинне навантаження і повному об’ємі. 2011-2012 навчальні роки мають свою специфіку ще і у контексті проведення футбольного заходу європейського рівня. Тому при плануванні треба більш серйозно навантажити обов’язковим програмним матеріалом перше півріччя, бо друге буде скороченим.

Шановні колеги, нас чекають нові випробування, труднощі але і радощі від зустрічі з дітьми та творчих знахідок. Бажаємо вам здоров’я та педагогічних перемог!

Завідувач НМЛ російської мови

і світової літератури М.Чубарова