План Вступ Роль інформаційних систем в управлінні сучасними організаціями. Інформаційна система як об'єкт управління

Вид материала

Документы

Содержание АІС державної статистики АІС планових розрахунків АІС фінансових розрахунків АС обробки інформації АС обробки науково-технічної інформації Територіальні (регіональні) АІС Галузеві або відомчі інформаційні системи Міжгалузеві АІС Автоматизовані інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУВ) Автоматизована система інформаційного забезпе­чення менеджменту Система підтримки діяльності вищого керівництва Системи підтримки прийняття управлінсь­ких рішень (СППР) Централізовані АІС Децентралізовані АІС АІС колективного користування. Багаторівневі ЛІС з інтеграцією за рівнями управління Багаторівневі АІС з інтеграцією за функ­ціями управління Системи автоматизо­ваного проектування Автоматизовані інфор­маційні системи управ­ління організаційно-технічними процесами Автоматизовані інфор­маційні системи управ­ління виробничими процесами ... Полное содержание

Подобный материал:

• Особливості впровадження та функціонування автоматизованих інформаційних систем, 24.11kb.
• Документознавство та інформаційна діяльність” Галузь знань: 0201 “Культура”, 211.98kb.
• План проведення лекцій та лабораторних занять 4 курсу “інформаційні системи й технології, 105.09kb.
• Програма з курсу “ Інформаційні системи й технології у фінансах” розділ І. Сучасний, 83.18kb.
• План. Б. М. Визначення, предмет, об’єкт,суб’єкт органи управління бюджетом. Структура, 492.75kb.
• З м І с т вступ С. 3 Розділ 1 Об'єкт І предмет пошкодження об'єктів магістральних нафто-,, 232.92kb.
• Удк 007. 62-50 підхід до проектування інформаційних систем документообігу в органах, 174.35kb.
• Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження, 110.56kb.
• Дослідження проблемних питань організації інформаційних систем діагностування, 73.32kb.
• 1. Назва модуля, 29.89kb.

Міністерство освіти і науки України

Національний Гірничий Університет


Інститут заочно-дистанційної освіти


Контрольна робота


з дисципліни “Інформаційні системи та технології в фінансах”


на тему: “Класифікація автоматизованих інформаційних систем та технологій”


Виконала: студентка Б-Ф2-04

Крисань Ю.В.

№зал.кн. 214575

№17

Перевірив: доц. Логачов Є.Н.


Дніпропетровськ

2005 р.

План


Вступ

1. Роль інформаційних систем в управлінні сучасними організаціями.
   
2. Інформаційна система як об'єкт управління
   
3. Класифікація автоматизованих інформаційних систем
   
4. Основна мета призначення та види інформаційних технологій
   
5. Класифікація інформаційних технологій
   

Висновки

Література


Вступ


Ми живемо у світі інформаційних технологій та інформаційних систем. Будь-яка технологія зрештою стає технологією інформаційною (IT). Усе наше життя проходить під знаком інформаційних технологій.

Інформація завжди була необхідна для ефективного управління. Донедавна вважалося, що чим більше ми маємо інформації про об'єкт управління, тим ефективніше можна ним управляти. Згодом виявилось, що це справедливо не завжди. Дуже часто нагромадження інформації приводило до дезорієнтації управлінського персоналу, бо він не міг правильно розпорядитись цією інформацією. Тому сьогодні перед інформаційними системами ставиться завдання їх інтелектуалізації, тобто не тільки видавати менеджерам необхідну інформацію, а й здійснювати її „глибинну" переро­бку з тим, щоб менеджер отримував підказку від інформаційної системи, як доцільно діяти в тій чи іншій ситуації, щоб отримати найкращі результати.

Уся робота з інформацією в сучасній системі управління фірмою складається з таких частин: 1) збір необроблених даних; 2) переміщення інформації від одного джерела до іншого; 3) оброблення та перетворення інформації з однієї форми в іншу; 4) зберігання обробленої інформації; 5) пошук та доступ до інформації, що зберігається; 6) формування інформації у вигляді, зручному для користувача.

Організації використовують інформацію в чотирьох основних цілях:

• для збільшення прибутків та розширення ринків;
  
• для зниження ризику і зменшення невизначеності;
  
• для отримання влади та засобів впливу на інших;
  
• для контролю і оцінки ефективності своєї фірми.
  

Найбільш важливою ціллю є зниження ризику. Чим більше інформації є у фірми, тим менший ризик в її наступних діях. Крім того, фірми, які володіють більшою кількістю інформації, ніж їх конкуренти, будуть мати перевагу над останніми.

Інформація дозволяє компаніям діяти першими, діяти впевнено, а коли в них є надійніше знання, ніж у конкурентів, то інформація дає їм більший шанс завоювати ринок.

Дуже важливими у роботі менеджера є навики роботи з управлінською інформацією. Зростає роль значення управління інформацією у фірмах. Менеджери бувають перевантажені масою непотрібної інформації, яка заплутує алгоритми пошуку правильних управлінських рішень. Коли наявною інформацією мене­джери не можуть правильно розпорядитись, правильно управляти, то це при­водить до великих втрат сил і коштів.[1]

1. Роль інформаційних систем в

управлінні сучасними організаціями


Перехід до ринкових відносин в економіці та науково-технічний прогрес надзвичайно прискорили темпи впровадження в усі сфери соціально-економічного життя суспільства останніх досягнень у сфері інформатизації. Термін „інформатизація" уперше з'явився при створенні локальних інформаційно-обчислювальних систем.

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних та виробничих процесів, які спря­мовані на задоволення інформаційних потреб окремих громадян і суспільс­тва в цілому і які використовують для цього сучасні інформаційні технології і автоматизовані інформаційні системи

Інформатизація в області управління економічними процесами передбачає, насамперед, підвищення продуктивності праці працівників за рахунок знижен­ня співвідношення вартість/виробництво, а також підвищення кваліфікації і професійної грамотності зайнятих управлінською діяльністю фахівців. У розвинутих країнах проходять одночасно дві революції: в інформаційних технологіях і в бізнесі, взаємно допомагаючи одна oдній.

Спектр впливу інформаційних систем на діяльність підприємства надзвичайно широкий.

Інформаційні системи допомагають менеджерам різних рівнів вирішува­ти такі завдання:

- поєднуватись до єдиного інформаційного простору;

- ширше використовувати математичні методи в економіці;

- узгоджувати економічні процедури з міжнародними вимогами.

Актуальність питань інформатизації всіх сфер суспільно-економічного життя цілком очевидна. Інформаційні системи і технології дають можливість оптимізувати і раціоналізувати управлінські функції за рахунок застосування нових засобів збору, передачі і перетворення інформації. Реформа методів управління підприємствами спричинила не тільки перебудову організації процесу автоматизації управлінської діяльності, але і поширення нових форм реалізації цієї діяльності.[1]


2. Інформаційна система як об'єкт управління


Використання інформаційних технологій для управління організацією під­вищує її конкурентоспроможність за рахунок швидкої адаптації до змін ринко­вої кон'юнктури і дає змогу:

• підвищити ефективність управління організацією через забезпечення ке­рівників та спеціалістів максимально повною, оперативною і достовірною інформацією на основі єдиного банку даних;

• покращити якість діловодства за допомогою оптимізації і стандартизації документообігу, автоматизації найбільш трудомістких його процедур;

• знизити витрати на ведення управлінської діяльності за рахунок автомати­чного процесу обробки інформації, регламентації і спрощення доступу пра­цівників організації до необхідної інформації, а також змінити характер праці цих працівників (вивільнити їх для творчої роботи);

• аналізувати менеджерам різних рівнів діяльність своїх підрозділів і оперативно подавати звіти для керівництва;

• підвищити рівень безпеки і цілісності даних на всіх етапах обробки ін­формації тощо.

У зв'язку із застосуванням нових інформаційних технологій, заснованих на використанні засобів зв'язку і комп'ютерів, широко використовується поняття „інформаційна система". [2]

При цьому термін „система" вживається в основному в двох розуміннях:

• система як деяка властивість, що виражається в раціональному сполученні й упорядкованості всіх елементів визначеного обсягу в часі і просторі так, що кожний із них сприяє успіху діяльності всього об’єкта. З таким трактуванням пов'язане розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, об'єднаних із метою досягнення поставлених цілей:

• система як об'єкт, що володіє достатньо складною, певним чином упоря­дкованою внутрішньою структурою (наприклад, виробничий процес).

У загальному вигляді поняття „система" охоплює комплекс взаємозалежних елементів, що діють як єдине ціле в інтересах досягнення поставлених цілей.

Кожна система характеризується:

• структурою — множина елементів системи і взаємозв'язків між ними (організаційна і виробнича структура фірми);

• функціями кожного елемента системи і системи в цілому (управлінські функції - прийняття рішень визначеним структурним підрозділом фірми);

• входом і виходом кожного елементу і системи в цілому (матеріальні або інформаційні потоки, що надходять у систему або виводяться нею);

• цілями й обмеженнями системи та її окремих елементів (досягнення ма­ксимального прибутку; фінансові обмеження).

Кожна система має властивості подільності і цілісності.

Властивість подільності означає, що систему можна уявити як таку, що складається з самостійних частин, кожна з яких може розглядатися як самостійна підсистема. Можливість виділення підсистем (декомпозиція системи) спрощує її аналіз, розробку, впровадження й експлуатацію і в той же час є достатньо складною задачею.

Властивість цілісності вказує на узгодженість цілей функціонування підси­стем і елементів системи з цілями всієї системи.


3. Класифікація автоматизованих інформаційних систем


Різноманітність сфер економічної діяльності сприяє появі великої кількості інформаційних систем економічного характеру, які вбирають у себе всі особливості структури управління, схеми декомпозиції управлінських завдань і предметних технологій. Я к зазначають деякі автори, в економічній літературі немає єдності щодо класифікації інформаційних систем, хоча це дуже важливо для створення оптима­льних інформаційних потоків, що забезпечують потреби управління. На нашу ду­мку інформаційні системи можна класифікувати за різними ознаками (табл.1).


Таблиця 1. Класифікація автоматизованих інформаційних систем

За рівнем у системі державного управління	Загальнодержавні АІС Територіальні АІС Галузеві АІС Міжгалузеві АІС АІС підприємств і організацій
За рівнем інтелеістуал нації	Інформаційно-довідкові АІС Інформаційно-пошукові АІС АІС підтримки менеджменту АІС підтримки вищого керівництва АІС підтримки прийняття управлінських рішень АІС з використанням баз знань
За ступенем централізації обробки інформації	Централізовані АІС Децентралізовані АІС АІС колективного використання
За принципом інтеграції	Багаторівневі АІС з інтеграцією за рівнями управління Багаторівневі АІС з інтеграцією за функціями управління Однорівневі АІС
За видами процесів (дослідженя, проектування, управління, навчання)	АIС для наукових досліджень AІС для автоматизованого проектування АІС організаційного управління АІС управління організаційно-технічними процесами АІС управління виробничими проносами АІС управління технологічними процесами Навчальні АІС
За сферою діяльності	Культурологічні АІС Владні АІС Науково-технічні АІС Соціальні АІС Фінансово-економічні АІС АІС міжнародних організацій
За режимом обробки інформації	АІС в режимі реального часу АІС в автономному режимі

За рівнем у систем і державного управління

Загальнодержавні АІС призначені для вирішення найважливіших народно­господарських проблем країни. На основі використання обчислювальних ком­плексів та економіко-математичних методів складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік та аналіз результатів їх виконання, регулю­ють діяльність окремих ланок народного господарства, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т. ін. Серед загальнодержавних АІС найбільш відомі такі:

- автоматизована інформаційна система державної статистики (АІС ДC);

- автоматизована інформаційна система планових розрахунків (АІС ПР);

- автоматизована інформаційна система фінансових розрахунків ( АІС ФР);

- автоматизована система обробки інформації з цін (АСОІ цін);

- автоматизована система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ).

АІС державної статистики є основним джерелом статистичної інформації, необхідної для аналізу абсолютно всіх соціально-економічних, науково-технічних, екологічних процесів, що відбуваються в кра­їні, а також для аналізу результатів виконання різноманітних планів та програм. Інформаційна система має розгалужену мережу регіональних АІС та ієрархічну структуру.

АІС планових розрахунків призначена для підтримки розробки народно-господарських планів та контролю за їх виконанням. Вона тісно взаємодіє з АІС державної статистики. Статистична інформація необ­хідна на всіх етапах складання перспективних та поточних планів розвитку і функціонування господарства держави. В свою чергу плано­ва інформація є основою для обліку та аналізу виконання планів.

АІС фінансових розрахунків призначена для формування державного бюджету та контролю за його виконанням. Вона використовує ста­тистичну інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси та витрати фінансових ресурсів і т. п.

АС обробки інформації з цін призначена для розробки та аналіз; ефективності державної політики ціноутворення, контролю та аналізу дотримання підприємствами вимог нормативних документів щодо ціноутворення, пошуку резервів для наповнення державного бюджету і т. д.

АС обробки науково-технічної інформації призначена для відслід­ковування на державному рівні науково-технічного прогресу в усіх напрямках людської діяльності як за рубежем, так і всередині країни, створення та поповнення державних інформаційних фондів, реєстрації відкриттів, винаходів, звітів з наукових досліджень, великих проектів, публікацій тощо.

Територіальні (регіональні) АІС призначені для управління адміністративно-територіальними регіонами. Сюди належать ІC області, міста, району. Ці системи здійснюють обробку інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам. Діяльність територіальних ІC спрямована на покращання якості виконання управлінських функцій в регіоні (наприклад, контроль за рівнем безробіття, за станом соціальних виплат), формування звіт­ності і надання оперативних відомостей місцевим органам влади.

Галузеві або відомчі інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві 1C діють у промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транс­порті і т. ін. У них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління відповідних міністерств і відомств.

Міжгалузеві АІС є спеціалізованими системами функціональних ор­ганів управління національною економікою (планових, фінансових, ста­тистичних та інших). Маючи у своєму складі потужні обчислювальні комплекси, міжгалузеві багаторівневі ІC забезпечують розробку економічних і господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль за результатами та регулювання звітності всіх ланок народного господарства, а також контроль наявності і розподілу ресурсів.

Автоматизовані інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУВ) - це системи із застосу­ванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.[1]


За рівнем інтелектуалізації

Інформаційно-пошукові системи

призначені для накопичення та пошуку за певними критеріями документів та даних.

Інформаційно-довідкова система призначена для зберігання та видачі довідкової інформації (наприклад, розклад руху потягів).

Автоматизована система інформаційного забезпе­чення менеджменту базується на системі автоматизованого збору інфор­мації та її обробки на підприємстві чи в організації. Важливе місце в такій системі займають автоматизовані робочі місця, які забезпечують збір, обробку інформації в режимі виробництва. Крім цього, такі системи забезпечують мене­джерів необхідною регламентуючою та нормативною інформацією.

Система підтримки діяльності вищого керівництва призначена для підтримки роботи управлінців вищої ланки. Вона систематизує і представляє дані дуже сти­сло і структуровано. Звичайно її використовують для створення звітів у стандартних форматах, в яких можуть зустрічати­ся графіки. Такі системи є наймолодшими зі всіх систем, тому вони ще не набули великого поширення. Можливою причиною цього є те, шо менеджери вищої ланки нечасто є професіоналами у сфері комп'ютерної техніки. Структура цієї системи схожа на структуру системи підтримки прийняття рішень. Власне саме вона і стоїть в її центрі, а робоча станція менеджера є генератором запитів і при­ймачем відповідей. Фактор часу, тобто час, витрачений на обробку запиту, і точність результату, що виводиться, є характеристиками даної системи

Системи підтримки прийняття управлінсь­ких рішень (СППР)

Ухвалення управлінських рішень залишається важли­вою частиною управлінського процесу. За останні 20 років вже багато разів робилися спроби підтримати цей процес. Сьогодні вже можна стверджувати, що ці спроби увінчалися успі­хом. Щоб краще зрозуміти механізм дії цих систем, необхідно ро­зібратися в самому процесі ухвалення рішення.


Зазвичай рішення складаються з можливостей, результату і критерію вибору. Можливості — це ті альтернативи, які існують при ухваленні рішення. Результат -це кінцевий етап ухвалення рішення. Критерій вибору - те, на підставі чого ухвалюється рішення на користь того або іншого результату. У прикладі з покупкою автомобіля можливістю є та пропозиція машин, яка є в цей момент на ринку; результатом буде рішення на користь конкретного автомобіля, вибір на який буде зроблений виходячи з певного набору критеріїв, яким має відповідати ця машина. Таким чином, задаючи певні критерії вибору, вводячи альтернативи та іншу необхідну інформацію, можна змоделювати процес ухвалення рішень.

СППР — це інтерактивні програми для допомоги в ухваленні управлінських рішень. У своїй роботі, СППР створює складні моделі, на основі яких генеруються можливі рішення проблеми. Система на основі цих даних створює певну модель. Користувач безпосередньо взаємодіє з програмою — вводить додаткові дані, змінює введені раніше параметри. На виході можуть бути згенеровані тексти рішень, структуровані звіти, графіки, діаграми. Як приклад програм системи підтримки ухвалення рішень можна навести різні електронні таблиці (наприклад Excel), системи управління базами даних, текстові процесори, статистичні пакети і т.д. СППР) — це інтерактивно-комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийняття управлінських рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. СППР - це один з елементів системи прийняття І рішень, другим елементом якої є самі користувачі (менеджери). Деякі СППР допомагають приймати порівняно структуровані рішення у сфері управлінського і контролю, надають підтримку в прийнятті неструктурованих рішень стратегічного рівня. СППР є комп'ютерною інформаційною системою, яка поєднує програмне забезпечення високої складності, інтерфейс для мови високого рівня і методи дослідження операцій. Основна ціль системи полягає у тому, щоб різними способами збирати, організовувати, підсумовувати, аналізувати і моделювати дані. Внаслідок цього менеджер приймає управлінське рішення на основі оброблених даних. Системи СППР більшою мірою фокусуються на результативності, аніж на продуктивності процесу прийняття рішень (допомога, підтримка пронесу прийняття рішень), їхнього основною ціллю є підтримка всіх стадій цього процесу, тобто різні кроки і завдання на кожному етапі процесу прийняття рішень.

Зацікавлення СППРяк перспективною галуззю використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління j економікою постійно зростає. В багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на галузь бізнесу, що швидко розвивається.


Системи з використанням баз знань. Для них характерним є застосування штучного інтелекту для того, щоб висувати гіпотези і робити розумні висновки. Штучний інтелект є сферою активних фундаментальнтих досліджень протягом більш як тридцяти років, їх ціллю є поглиблення розуміння й імітація пізнавальних можливостей і дій людини. Значна частина „інтелекту" на основі здорового глузду залежить від накопичення і запам'ятовування знань, побудови умовиводів, навчання на помилках (метод проб і помилок). Таким чином, штучний інтелект пропонує представлення знань (фактів, правил) в пам’яті комп’ютера поряд з деякою можливістю робити висновки і навчатися. Великий прогрес у використанні штучного інтелекту був досягнутий у розв'язанні структурованих проблем, які вимагають у людей високого інтелекту, наприклад, гра в шахи, переклад з однієї мови на іншу. Однак успіхи значно менші у створенні комп’ютерів, які би могли демонструвати елементарний здоровий глузд, необхідний для управління і дій в незвичних ситуаціях.

З цієї причини деякі науковці та спеціалісти розглядали штучний інтелект як програму досліджень, яка вироджується. Незважаючи на це, недавні успіхи, пов’язані з нейронними мережами і системами паралельної обробки, вказують на можливість другої хвилі розвитку штучного інтелекту. На сьогодні одне із основних застосувань штучного інтелекту в управлінні лежить в області експертих систем.

Експертні системи (EC) проектуються для об'єднання і копіювання дій окремих спеціалів в конкретних галузях, таких як медична діагностика, пошук несправностей в складних системах, інтерпретація зображення, дозвіл на надання кредитів тощо. EC створюються для того, щоб копіювати малодокументовані чи розрізнені знання спеціалістів, дозволяючи іншим використовувати їх. Вони в багатьох випадках є дешевшими, надійнішими, послідовнішими і доступнішими, ніж початкове джерело (джерела) знань експерта. [5]


EC знайшли своє застосування у сфері управління підприємством:

1. Бухгалтерський облік і управління фінансами (дозвіл на надання креди­тів, консультації з питань податків та інвестицій).

2. Стратегія (консультації з приводу планування закупівель; планування проекту і аналіз його результатів).

3. Виробництво (процеси моніторингу і контролю якості пргодукції; ана­ліз несправності у великих системах; планування розміщення устаткування тощо).

4. Персонал (навчання в деяких областях; визначення кваліфікації канди­датів на отримання певної посади; допомога у заповненні форм).

5. Маркетинг (автоматична відповідь на запити покупців; визначення прийнятних знижок для покупців; вибір моделей довгострокового прогнозу­вання збуту).

Основні компоненти експертної системи

1. База знань.

2. Середовище обробки інформації

3. Користувацький інтерфейс.


База знань складається з фактів, які відображають специфіку предмета, на­приклад, фінансовий стан покупця.

Машина виведення — це програмне забезпечення, яке використовується для того, щоб зробити логічні висновки з бази знань. Широкого використання набуло 2 методи логічних висновків:

- прямий логічний висновок (для пошуку рішень розглядається база знань, наприклад зіставлення симптомів пацієнта з можливими захворюваннями);

- зворотний логічний висновок (система висуває гіпотезу, а потім перевіряє її на базі знань для можливості підтримки або відхилення).

Користувацький інтерфейс проектується таким чином, щоб користувачі могли відповідати на запитання, сформульовані експертною системою. EC можуть давати запит на додаткову інформацію. Потім система сама нироб.Іяє рекомендацію чи рішення разом з обгрунтуванням своїх власних роздумів.


За ступенем централізації обробки інформації

Централізовані АІС — накопичення і обробка інформації здійсню­ється в єдиному центрі. Доступ до АІС може здійснюватись з одного або багатьох терміналів.


Децентралізовані АІС побудовані за автономним принципом. Кожна АІС певного рівня обслуговує певне коло користувачів. Прикладом може бути АІС державної статистики: АІС районного рівня обслуговує певний район, АІС обласного рівня — певну область і т.д. У разі необхідності інформація може бути отримана з будь-якого рівня.

АІС колективного користування. Характерна тим, що доступ до неї може бути з багатьох різних терміналів, які під'єднані до АІС.


За принципом інтеграції

Багаторівневі ЛІС з інтеграцією за рівнями управління

Прикладами можуть бути: загальнодержавні АІС, галузеві АІС, АІС підприємств і окремих служб.

Багаторівневі АІС з інтеграцією за функ­ціями управління

Прикладами можуть бути: бухгалтерські АІС, виробничі АІС, кадрові АІС.

Однорівневі АІС

Це інформаційні системи, які обслуговують окремі підрозділи управління чи виробництва. Наприклад, АІС фінансового відділу, АІС диспетчера виробництва.


За видами процесів

ІC для наукових досліджень призначені для автоматизації діяльності науковців, ана­лізу статистичної інформації, управління експериментом. Методичною базою таких систем є економіко-математичні методи, технічною базою - найрізноманітніша обчислювальна тех­ніка та технічні засоби для проведення експериментальних робіт з моделювання досліджуваних процесів.

Системи автоматизо­ваного проектування (САПР) використовуються для проектування деталей і вузлів машин, елементної бази, виробничого і технологічно­го проектування. Такі системи призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової тех­ніки (технології). Вони допомагають здійснювати:

• розробку нових виробів і технологій їх виробництва;
  
• різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних пара­метрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних і т.д.);
  
• створення графічної документації (креслень, схем, планувань);
  
• моделювання проектованих об'єктів;
  
• створення управлінських програм для верстатів із числовим про­грамним управлінням.
  

Інформаційні системи організаційного управління

призначені для автоматизації функцій адміністратив­ного (управлінського) персоналу. До цього класу нале­жать системи управління промисловими підприємствами, непромисловими об'єктами (банки, біржі, страхові компанії, готелі тощо) й окремими офісами (офісні системи).

Інформаційні системи управління технологіч­ними процесами призначені для автоматизації технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, хімічна техно­логія, енергетика тощо).

Автоматизовані інфор­маційні системи управ­ління організаційно-технічними процесами багаторівневі системи, що поєднують автоматизовані інформаційні системи управління технологічними процесами та інформаційні системи управління під­приємствами.

Автоматизовані інфор­маційні системи управ­ління виробничими процесами призначені для управління безперервним виробницт­вом, автоматизованими потоковими лініями, компле­ксними лініями агрегатів і верстатів, верстатами з чи­словим програмним управлінням (ЧПУ). Останнім часом верстати з ЧПУ об'єднуються в оброблювальні модулі та разом із транспортно-нагромаджувальними утворюють гнучкі виробничі системи (ГВС).

Навчальні ІC набувають значного поширення для підготовки і підвищення кваліфікації працівників різних галузей.


За функціональним призначенням

Культурологічну групу складають лінгвістичні, навчальні та бібліотечно-ар­хівні системи.

До владних інформаційних систем належать такі: президентські, пар­ламентські, урядові, органів місцевого самоврядування.

Групу науково-технічних систем складають науково-дослідні, екологічні та геоінформаційні системи.

Соціальна група - соціологічні, суспільно-політичні та правничі ІC утво­рюють соціальну групу.

Фінансове економічна група ІC - для фінансово-економічної групи ІC характерним є поділ на банківські, бізнесові та соціально-економічні підсистеми.

Інформаційні системи міжнародних організа­цій - можна поділити на підгрупи за призначенням функці­онування головних міжнародних організацій: ООН, ЮНЕСКО та НАТО.


За режимом обробки інформації

АІС в режимі реального часу - це такі системи, обробка інформації у яких має незна­чне часове відставання від часу отримання завдання, при якому користувач не відчуває часової затримки (від 0,1-0,5с до 1-5 с). Це, як правило, діалоговий режим.

АІС в автономному режимі - це системи, в яких обробка запитів обробляється пакетно в автономному режимі. Запити в АІС надходять в регламентовані або довільні проміжки часу, а відповідь користу­вач отримує періодично, за графіком, або через певний час.[1]


4. Основна мета призначення та види інформаційних технологій


Інформаційні технології реалізуються в таких видах:

• автоматизованому (безпаперовому);

• традиційному (паперовому).

Обсяг автоматизації, тип і характер використання технічних засобів належать від характеру кожної конкретної технології. В широкому розумінні автоматиза­ція - це заміна діяльності людини роботою машин, механізмів тошо. Міра автоматизації змінюється в широких межах - від систем, в яких процес управ­ління повністю здійснюється за допомогою людини (ручні системи), до систем, де процес управління здійснюється автоматично (автоматичні системи).

Автоматизація управління, або автоматизація інформаційної системи та технологій доцільна у випадках, коли:

• фізіологічні та психологічні можливості людини для управління певним процесом є недостатніми;

• система управління знаходиться в небезпечному для діяльності людини середовищі;

• участь людини в управлінні певним процесом вимагає від неї високої ква­ліфікації;

• процес, яким управляють, перебуває в критичній або небезпечній ситуації.

Розглядаючи систему управління, можна виділити три її рівні: стратегіч­ний, тактичний і оперативний. На кожному рівні є задачі, під час розв'язання яких виникає потреба в інформації, тобто в інформаційних запитах до інфор­маційної системи. Ці запити звернені до інформаційної системи. Інформаційні технології дозволяють обробити запити і, використовуючи наявну інформацію, сформувати відповіді. Таким чином, на кожному рівні управління з'являється інформація, яка є основою для прийняття відповідних управлінських рішень.[1]

В кожній ІC організо­вується і ведеться робота для того, щоб:

• здійснити збір інформації;

• виявити інформаційні потреби споживачів;

• здійснити відбір джерел інформації;

• здійснити введення інформації від внутрішніх та зовнішніх джерел;

• обробити інформацію, здійснити оцінку її повноти, важливості та подати її в зручному вигляді;

• вивести інформацію для її подальшого надання користувачу чи передачі в іншу систему;

• організувати використання інформації для оцінки тенденцій, роз­робки прогнозів, альтернатив, вироблення стратегії розвитку.

Всі перераховані вище дії здійснюються за допомогою IT в рамках інфор­маційної системи організації. Для будь-якої організації істотним є встановлен­ня регламенту функціонування ІC: від виявлення інформаційних потреб до використання інформації. Тобто встановлення періодичності отримання, обро­бки та використання інформації; стандартизація вхідних та вихідних докумен­тів, процедур обробки інформації.[4]

В основі ІC лежить процес формування інформації. Тому пропонуємо розглядати ІC як систему управління, де процес створення інформаційного продукту є об'єктом управління.

Інформаційні технології залежать від таких компонентів:

• технічних засобів збору, накопичення, переробки та передачі інформації;

• персоналу, здатного використовувати їх;

• організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі;

• засобів, що здійснюють формування і видачу інформації.

Основу технології оброблення даних складають процеси перетворення вхі­дної інформації на результатну. Кожна інформаційна технологія завершується створенням інформаційного продукту.

Інформаційні технології впливають на:

• підвищення якості та кількості послуг;

• створення умов для підвищення рівня життя населення;

• зміну умов дії соціально-механічного механізму внаслідок зміни умов праці і залучення інформації як предмета праці;

• значне скорочення інвестиційних та управлінських витрат;

• розширення доступу до інформації з боку більшої кількості користувачів і удосконалення можливостей одержання, збереження, поширення інфор­мації з використанням різноманітних джерел;

• підвищення ефективності економічних контактів;

• створення нових можливостей зміцнення національної обороноздатності країни тощо.

Управління системою пов'язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також між системою і навколишнім середовищем. У процесі управління отримуються дані про стан системи в кожен момент масу, про досягнення (чи недосягнення) заданої цілі для того, щоб впливати на систему і забезпечити виконання управлінських рішень. Певній системі управління економічним об'єктом відповідає своя інформаційна система, яку називають економічною інформаційною системою.

Сукупність внутрішніх і зовнішніх по­токів прямого і зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів та менеджерів різних рівнів, які беруть участь в процесі пе­реробки інформації і прийнятті управлінських рішень – це і є економічна інформаційна система.

Інформаційна система це система інформаційного обслуговування корис­тувачів і виконує технологічні функції з нагромадження і переробки інформації, її зміст, порядок формування і процес функціонування визначаються методами і структурою управлінської діяльності, прийнятими на певному економічному об'єкті. Сучасний рівень інформатизації суспільства визначає необхідність ви­користання в різних економічних інформаційних системах найновіших техні­чних, технологічних та програмних засобів.


5. Класифікація інформаційних технологій


Класифікацію інформаційних технологій подано в табл.2.

Таблиця 2

Інформаційні технології	За способом реалізації в ІС	Традиційні Нові інформаційні технології
	За ступенем охоплення завдань управління	Електронна обробка даних Автоматизація функцій управління Підтримка прийняття рішень Електронний офіс Експертна підтримка
	За класом технологічних операцій, що реалізуються	Робота з текстовим редактором Робота з електронними таблицями Робота із системами управління базами даних Робота с графічними об’єктами Мультимедійні системи Гіпертекстові системи
	За типом інтерфейсу користувача	Пакетні Діалогові Мережеві
	За способом побудови мережі	Локальні Багаторівневі Розподілені
	За видом предметної області, що обслуговується	Бухгалтерський облік Банківська діяльність Податкова діяльність Страхова діяльність Митна діяльність та інші

За способом реалізації інформаційних технологій в ІC виділяють традиційно сформовані та нові інформаційні технології.

Традиційні IT — існували насамперед в умовах централізованого опрацювання даних, до періоду масового використання ПЕОМ були орієнтовані в основному на зниження трудомісткості під час формування регулярної звітності.

Нові IT — це технології, які базуються на застосуванні комп'ютерної техні­ки, активній участі користувачів (непрофесіоналів у сфері програмування) в інфо­рмаційному процесі, високому рівні „дружнього" користувацького інтерфейсу, широкому використанні пакетів прикладних програм, доступі користувачів до віддалених баз даних і програм. [2]

За ступенем охоплення завдань управління виділяют такі IT:

- Електронна обробка даних передбачає використання ЕОМ для опрацювання даних і формування результуючих документів.

- Автоматизація функцій управління: обчислювальні засоби використо-вуються для формування регулярної звітності, роботи в інформаційно-довідковому режимі при підготовці управлінських рішень.

IT підтримки прийняття рішень передбачають використання економіко-математичних методів, моделей для аналітичної роботи і формування прогнозів, впорядкування бізнес-планів, обґрунтованих оцінок і висновків щодо досліджуваних процесів, явищ, виробничо-господарсь­кої діяльності.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів при­кладних програм, які включають спеціалізовані програми та інформаційні технології, що забезпечують комплексну автоматизацію завдань предметної області. Широкого використання набувають електронні офіси (устаткування і працівники), місцезнаходження яких може бути в різних точку світу. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних в конкретній організації або в домашніх умовах призвела до появи IT віртуальних офісів (вони ґрунтуються на роботі локальної мережі, яка є підключеною до територіальної або глобальної мережі, завдяки чому абонентські системи працівників установи незалежно від місця знаходження є включеними в загальну для них мережу).

IT експертної підтримки є основою автоматизації праці спеціалістів-аналітиків. Ці працівники повинні використовувати аналітичні методи, моделі для дослідження ринку, накопичений досвід оцінки ситуацій, бази даних та бази знань з предметної області. Опрацьовані за певними правилами дані дозволяють підготовляти обґрунтовані управлінські рішення.

Такі види IT, як електронний офіс та експертна підтримка рішень, орієн­товані на використання останніх досягнень у сфері новітніх підходів до автома­тизації роботи менеджерів різних рівнів управління, створення для них найкра­щих умов виконання функціональних обов'язків, якісного та своєчасного інформаційного обслуговування завдяки автоматизованому набору управлінсь­ких процедур, реалізованих в умовах конкретного робочого місця та організації вцілому.


За класом реалізованих технологічних операцій виділяють IT:

- Робота з текстовими та графічними редакторами дозволяє створювати, редагувати і формувати різного роду елементарні документи (текстові, табличні, графічні), які необхідні для підготовки управлінських рішень.

- Робота з електронними таблицями дає змогу готувати звітні та аналітичні документи у вигляді електронних таблиць заданого формату, а також здійснювати їх обробку за заданими формулами чи алгоритмами.

Система управління базами даних забезпечує автоматичне вико­нання основних функцій бази даних і включає комплекс програмних і певних засобів загального та спеціального призначення, які необ­хідні для створення та управління базою даних, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних ко­ристувачів.

Гипертекстові інформаційні технології забезпечують зручний ме­тод пошуку та обробки інформації, яка розповсюджується в системі Internet. Технологія дозволяє швидко знаходити інформацію будь-яко­го рівня деталізації, використовуючи інформаційні зв'язки між різно­манітними файлами. При цьому користувач значно економить час на пошук і обробку необхідної інформації.

Мультимедійні технології - це програмно-технічна організація обміну з комп'ютером текстової, графічної, аудіо- та відеоінформації. Цю технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають вбудовану підтримку мультимедіа і дозволяють використову­вати її у професійній діяльності, навчально-освітніх, науково-попу­лярних сферах. [3]

За типом користувацько­го інтерфейсу виділяють IT:

Пакетна IT виключає можливість впливу користувача на опрацювання інформації, поки воно здійснюється в автоматичному режимі. Це пояснюється організацією опра­цювання, яке базується на виконанні програ­мно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі й об'єднаними у програмний пакет даними.

На противагу пакетній, діалогова ІТ дає користувачеві необмеже­ну можливість взаємодіяти з інформаційними ресурсами, що зберіга­ються у системі, в реальному масштабі часу, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію для вирішення функціональних завдань і прийняття управлінських рішень.

Інтерфейс мережевої ІТ дає користувачу засоби теледоступу до територіальне розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки новітнім засобам зв'язку, що в свою чергу робить їх багатофункціональними з можливостями широкого використання.

За способом побудови мережі виділяють IT: локальні, багаторівневі, розподілені. В основному ці види орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об'єктів, утворених пристроями передачі, опрацювання, накопичення і збереження даних. Це інтегровані комп'ютерні системи опрацювання даних великої складності, практично необ­межених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в організації.

За видом предметної області, що обслуговується, виділяють IT:

• Бухгалтерського обліку комплекс інформаційних технологій, який забезпечує стандартні процедури обробки інформації з метою виявлення, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства (чи іншого об'єкта управління) зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

• Банківської діяльності - технології, які здійснюють послідовність операцій перетворення інформації з метою реалізації банківських послуг.

• Податкової діяльності — технології, які забезпечують функціонування трирівневої ієрархічної структури податкової служби з вертикальними зв'язками (корпоративного комп'ютерно-телекомунікаційного середовища, що зв'язує воєдино всі рівні податкової служби: центральний, обласний, районний). Вони реалізуються здопомогою відповідних програмних модулів, баз даних та автоматизованих робочих місць (АРМів).

• Страхових установ — технології, які дозволяють збирати, обробляти, систематизувати і контролювати інформацію щодо надання страхових послуг, а також ефективності функціонування страхових організацій.

• Митних служб (органів) — технології, які забезпечують збір, обробку І видачу інформації працівникам митних служб щодо дотримання нормативних вимог до перевезень цінностей громадянами і організаціями при перетині державного кордону, а також надання громадянами і організаціями необхідної довідкової інформації. [1]

Висновки


Сучасні інформаційні й телекомунікаційні технології стрімко стають одним із найбільш прибуткових та швидко зростаючих сек­торів економіки. За оцінками аналітиків, частка зазначеного сектору економіки, скажімо, у внутрішньому валовому продукті країн, що входять до складу Європейського союзу, уже досягла 5%. Компанії, які працюють у цьому сегменті ринку, створюють нові продукти та забезпечують надання нових видів послуг, створюють нові робочі місця ат сприяють формуванню конкурентного середовища.

Україна утвердила себе повноправним суб'єктом міжнародного співробітництва в галузі зв'язку та сфері розвитку інформаційних технологій. Сьогодні наша держава представлена в таких впливових

міжнародних організаціях, як Міжнародний союз електрозв'язку, Європейська конференція Адміністрацій зв'язку, Європейський ін­ститут телекомунікаційних стандартів, Регіональна співдружність у галузі зв'язку. Підписано Меморандум взаєморозуміння між Гене­ральним директором з інформаційного суспільства Європейської комісії і Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розвитку інформаційного суспільства.

Це дозволяє нашій країні брати активну участь у підготовці та реалізації міжнародних проектів, створює умови для входження до глобальних інформаційних систем, сприяє доступу фізичних і юри­дичних осіб до світових інформаційних ресурсів, а також є переду­мовою для культурного обміну між народами з використанням нові­тніх інформаційних технологій. Україна впевнено крокує до побу­дови інформаційного суспільства. [2]

Література

1. Інформаційні системи в менеджменті / А.Е.Батюк, З.П.Двуліт, К.М.Обельовська та ін. – Львів; Нац. Ун.-т. «Львівська політехніка», 2004. – 520.
   
2. Основи інформаційних систем: Навч.посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. /В.Ф.Ситнік, Т.А. Писаревська, Н.В.Єрьовіна, О.С.Краєва; За ред. В.Ф.Ситніка. – К.:КНЕУ, 2001. – 420.
   
3. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Учебник / Под ред. проф . Г.А.Титоренко. – М.: Компьютер, 1998. – 400 с.
   
4. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф.Сытник, Х.Срока, Н.В.Еремина и др. – К.: Техника; Катовице: Экономическая академия им. Кароля Адамецкого, 1991. – 216с.
   
5. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник / За ред. проф. В.Ф.Ситника. – К.: КНЕУ, 1997. – 252 с.