Особливості впровадження та функціонування автоматизованих інформаційних систем
| Вид материала | Документы |
- Т. В. Іванова, студ гр. Ут-06, В. В. Баранов, ст викл., канд екон наук, 63.47kb.
- «забезпечення надійності функціонування компьютерних систем» на період карантину, 66.73kb.
- Реказ грошей в Україні, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, 751.16kb.
- 1. Інженер з автоматизованих систем керування виробництвом належить до професійної, 60.27kb.
- Тема науково-дослідної роботи кафедри Економічної інформатики на 2011-2013, 24.58kb.
- Методика І техніка складання консолідованої фінансової звітності, аналіз та аудит, 38.38kb.
- «Захист інформації в автоматизованих системах», 95.7kb.
- План Вступ Роль інформаційних систем в управлінні сучасними організаціями. Інформаційна, 333.91kb.
- В. С. Впровадження інформаційних технологій в навчальний процес постановка проблеми, 146.9kb.
- Назва модуля: Інформаційні системи І технології у маркетингу Код модуля, 15.44kb.
УДК.
Мазурик Т.Ю. – ст. гр. М-43
Інститут економіки і підприємництва, м. Тернопіль
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Науковий керівник: к. т. н., доцент Данильченко Л.М.
Серед усіх інформаційних технологій (ІТ) технологія організаційного управління посідає особливе місце, оскільки автоматизоване керівництво є невід'ємною складовою частиною системи управління, за яким залишаються такі функції, як постановка завдання управління, прийняття остаточного управлінського рішення й надання йому юридичної сили. Розв'язання цього завдання потребує врахування соціально-економічних, моральних, технологічних і багатьох інших аспектів. Зміна технологій управління невід'ємна від зміни ІТ. Як і будь-яка інша система, система організаційного управління постійно змінюється під дією зовнішніх чинників, внутрішніх потреб та вимог часу. Тому поряд із діючою системою організаційного управління необхідною є безперервно діюча система її вдосконалення.
Впровадження та розвиток ІТ спричиняє перегляд місця, ролі, і функцій підрозділів інформаційних технологій на підприємстві. З пасивних учасників інформаційних процесів на підприємстві, які здійснювали інформаційно-технологічне забезпечення процесу управління виробництвом, вони перетворюються на повноправних членів управлінської команди, які виконують функції посередника між господарським керівництвом і ринком, прагнуть використовувати свій власний досвід, стандартні методи вирішення проблем, відпрацьовані моделі успішних дій в умовах постійного набору чинників і залежностей між ними. Але при зростанні невизначеності й змінності зовнішнього середовища та сама модель, що спирається лише на минулий досвід, перестає спрацьовувати й стає гальмом, що перешкоджає перебудові свідомості не лише менеджерів, а й вищого керівництва: небажання або невміння впровадження нових ІТ знань призводить до неминучої втрати підприємства позицій на ринку, входження в зону кризи, оскільки розподіл основних ресурсів на користь такого управління перешкоджає інтересам фірми в цілому.
Нині роль ІТ та автоматизованих інформаційних систем у господарській діяльності підприємств постійно зростає. При виконанні внутрішньофірмових процесів функція ІТ перестали бути допоміжними, перетворившись у найважливішу складову частину продукту або виробничих потужностей. Господарські ризики сьогодні багато в чому визначаються ризиками в цій сфері. Реалізація ж сучасних високопродуктивних організаційних проектів (наприклад, „віртуальних організацій"), вимагає повного використання потенціалу ІТ та зміни вимог, що зумовлені динамікою розвитку підприємств і зовнішнього середовища. Основні аспекти цього розвитку і їхній вплив на роль ІТ у керуванні підприємством полягають у децентралізації та росту інформаційних потреб, переході від обробки даних через інформаційні системи до керування знаннями, інтеграції децентралізованих систем, визначенні майбутніх залежностей, пов'язаних зі швидкими технологічними змінами та капіталовкладеннями в інформаційні технології, психологічними факторами.
Очевидно, що використання ІТ відноситься до найбільш суперечливих внутрішніх проблем підприємств, сфера керування яких потребує нових правил гри, належної оцінки цього важливого стратегічного ресурсу в управлінні сучасними конкурентоспроможними організаціями.