Методика реструктуризації

Вид материала

Содержание

Методика реструктуризації простроченої дебіторської і кредиторської заборгованостей і організації обліку неплатоспроможних підпр
Робоча група по реєстрації дебіторської та кредиторської заборгованості
Схема застосування реєстру дебіторської і кредиторської заборгованості для персоніфікації контрагентів, розташованих в оффшорных
Схема застосування реєстру дебіторської і кредиторської заборгованості для виявлення незаконного відшкодування пдв
Схема застосування реєстру дебіторської і кредитоской заборгованості для боротьби з прихованням доходів від оподатковування
Схема застосування реєстру дебіторської і кредиторської заборгованості для протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шля

Подобный материал:

Методика реструктуризації.

Криза платежів, яка збільшується останнім часом, привела до дестабілізації роботи в багатьох галузях народного господарства, не надходження коштів до бюджету, стримування економічного зросту, є ґрунтом для збільшення кількості злочинів в економічній області і не надходження коштів до бюджету.

Одна з причин зростання заборгованості – недостатня відповідальність керівників підприємств за результати фінансово-господарської діяльності, що приводить до скорочення обсягів виробництва, зменшення його рентабельності, виникнення збитковості, поширення бартерних схем реалізації продукції.

Порушення платіжної дисципліни стало повсякденним явищем в умовах, коли до значної частини підприємств, що хронічно не виконують своїх платіжних зобов’язань не застосовується процедура банкрутства, а їхні керівники не залучаються до відповідальності. Підприємства – неплатники дестабілізують роботу інших підприємств.

Подолання існуючої практики невиконання боргових зобов’язань неможливо без постійного контролю з боку держави за обґрунтованістю виникнення і непогашення дебіторської заборгованості.

«Служба економічної безпеки України» (далі – Служба), ґрунтуючись на результатах наукових розробок з проблем неплатоспроможності, неспроможності і банкрутства підприємств, пропонує до використання опрацьовану методику і принципи реєстрації дебіторської і кредиторської заборгованості. Наукові розробки , підтверджені зібраними даними, можуть бути використані для запобігання зловживань у сфері економіки та фінансів.

Розроблена Службою методика реєстрації дебіторської і кредиторської заборгованості може мати велике значення в аналізі і прогнозуванні фінансових показників підприємств усіх форм власності. Крім вищезгаданого ефекту, як елемента в реалізації програми запобігання економічних злочинів, запропонована методика має й економічний ефект від її впровадження.

Розглянемо можливості застосування цієї методики для виконання програми Служби по запобіганню злочинів в економічній сфері, та знищення підґрунтя для корупції.

Методика реструктуризації простроченої дебіторської і кредиторської заборгованостей і організації обліку неплатоспроможних підприємств.

Під обліком неплатоспроможних підприємств варто розуміти, реєстрацію з занесенням до реєстру дебіторської і кредиторської заборгованості суб’єктів господарювання, по якій з настанням терміну платежу не зроблені розрахунки.

Правомірність даного нами визначення обґрунтовується наступним:

Облік це реєстрація з занесенням у список осіб, суб’єктів господарювання.
Неплатоспроможність суб’єкта характеризується відсутністю коштів для своєчасного здійснення розрахунків коштів з настанням терміну платежу, разом з тим суб’єкт поставлений на облік може довести свою платоспроможність шляхом погашення заборгованості.

Таким чином, Реєстр буде відображати саме неплатоспроможних суб’єктів господарювання.

Метою організації такого обліку є накопичення і надання інформації про неплатоспроможних суб’єктів.

Задачами здійснення обліку неплатоспроможних підприємств є:

ведення Реєстру неплатоспроможних підприємств;
узагальнення та аналіз складу і структури боргів.

Значення ведення обліку неплатоспроможних підприємств, як показують результати дослідження проявляться:

у стимулюванні розрахункової і платіжної дисципліни;
у забезпеченні контролю за складом і структурою боргу в розрізі кредиторів і дебіторів, його зміною і рухом;
у можливості забезпечення росту надходжень у бюджет;
у забезпеченні попередження і своєчасного припинення зловживань і злочинів у сфері економіки і фінансів;
у накопиченні бази даних для формування солідарного кредитора з метою банкрутства і санації суб’єктів господарювання;
у забезпеченні розвитку підприємництва та інвестиційної привабливості.

Запропонована схема обліку неплатоспроможних суб’єктів господарювання усіх форм власності повинна бути використана в масштабах України.

Розглянемо запропоновану нами методику ведення обліку неплатоспроможних підприємств.

Вихідним документом, сформованим у процесі накопичення відомостів про неплатоспроможні підприємства повинен залишитися Реєстр.

Формування Реєстру повинно задовольняти основним принципам ведення обліку: вірогідності, безперервності, реальності.

Консультантам у процесі проведення оцінки, наданих матеріалів, підлягає з’ясувати наступні питання:

Чи в наявності достовірні підстави для проведення господарської операції.
Чи в наявності документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції.
Чи мають надані матеріали юридичну чинність.
Чи в наявності прострочена заборгованість, підтверджена боржником.
Чи проводилася претензійна робота з повернення кошт.
Результати розгляду боржником претензії.
Чи не минули терміни позовної давності.

З метою упорядкування ведення обліку варто установити термін подачі заяв для постановки на облік неплатоспроможних господарських суб’єктів.

Терміни для звертання з заявою з метою внесення до Реєстру суб’єкта і постановки його на облік як неплатоспроможного варто вважати оптимальними через 25 діб з дня прострочення платежу, при відсутності спірних питань по оплаті заборгованості.

Оптимальність таких термінів нами була розрахована виходячи з законодавчо встановлених статтями 6-8 АПК України норм проведення претензійної роботи, узятих у половинному розмірі.

Розрахований термін (25 діб із дня прострочення платежу) оптимальний для ініціювання постановок на облік з позиції норм діючого законодавства і сприятливий як для кредитора, так і для боржника.

У той час, з економічної точки зору, доцільно передбачити можливість скорочення терміну ініціювання постановки на облік до 5 діб. Тому, що нормальні партнерські відносини передбачають при неможливості виконання розрахункових операцій у термін, дії боржника по пролонгації розрахунків у встановленому законом порядку. При відсутності зазначених дій дебітора по пролонгації договору термін чекання не повинен перевищувати 5 операційних діб, тому що це завдає фінансової шкоди кредиторові.

З метою фінансового забезпечення ведення Реєстру за постановку на облік неплатоспроможного підприємства варто стягувати плату.

Зведення Реєстру частково носить характер комерційної таємниці в частині сум заборгованості та списків кредиторів по конкретно узятому боржнику.

Сам же список неплатоспроможних підприємств комерційної таємниці не представляє і його, на нашу думку, варто щомісяця публікувати.

Реєстрація неплатоспроможних підприємств повинна здійснюватися органом реєстрації Служби або іншим її підрозділом (реєстратором), наприклад «Департаментом боротьби з кризою платежів та банкрутством», котрому при внесенні неплатоспроможного суб’єкта до Реєстру слід видавати документ, що підтверджує здійснення реєстрації.

Порядок зняття з обліку (виключення з Реєстру), відповідно до результатів дослідження, повинен передбачати скасування реєстрації неплатоспроможного суб’єкта при настанні наступних з подій:

Надання боржником доказів ліквідації заборгованості.

Запропонована методика реєстрації простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості і організації обліку неплатоспроможних підприємств буде служити достовірною інформаційною базою про таких суб’єктів господарювання.