Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу".
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Пенсія державним службовцям,в тому числі, посадовим особам митних органів виплачується за рахунок держави.
Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з Начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п'ять років.
У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом «Про державну службу», без обмеження граничного розміру пенсії.
Посадова особа митного органу, звільнена з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.
Посадовим особам митних органів у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
У разі виходу на пенсію посадові особи митних органів при наявності стажу державної служби не менше 10 років користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування, передбаченими законодавством.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Працівники митних органів України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності.
Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених законодавством.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Пенсії не підлягають оподаткуванню.
Поряд з державним пенсійним забезпеченням працівники мають право укладати договори добровільного страхування додаткової пенсії. Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Право на пенсію за віком мають:
чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Стаття 431. Гарантії у разі каліцтва і захворювання, відшкодування збитків
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи відповідно до законодавства України компенсує працівникам митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій шкоду, заподіяну їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням службових обов'язків.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджується положення про порядок, умови здійснення та розміри компенсаційних виплат і компенсації шкоди в разі, каліцтва, інвалідності або іншого ушкодження здоров‘я, що сталися з працівниками митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і пов’язані з виконанням ними службових обов‘язків.
Це Положення визначає порядок, умови здійснення та розміри компенсаційних виплат і компенсації шкоди в разі каліцтва, інвалідності або іншого ушкодження здоров‘я, що сталися з працівниками митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і пов’язані з виконанням ними службових обов‘язків.
Під компенсаційною виплатою розуміється виплата коштів посадовій особі митної служби України у разі каліцтва або інвалідності цієї посадової особи внаслідок нещасного випадку, що стався з нею під час виконання службових обов‘язків. Під компенсацією шкоди розуміється виплата коштів та інші види компенсації працівнику митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації в разі каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, пов’язаного з виконанням службових обов‘язків.
Дія цього порядку поширюється на осіб, що мають право на отримання компенсаційних виплат та на компенсацію шкоди. Такі виплати здійснює Державна митна служба та органи соціального захисту згідно з чинним законодавством.
Держмитслужба здійснює виплати за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених кошторисом витрат на її утримання. Річний розмір коштів визначається відповідним розрахунком, складеним за результатами аналізу статистики подій і розмірів виплат, проведених за попередні три роки, з урахуванням динаміки їх змін у митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях. До річного розрахунку коштів включаються витрати на перерахування платежів та відкриття рахунків в установах банків.
Компенсаційні виплати посадовим особам митної служби України проводяться:
б) у разі інвалідності внаслідок нещасного випадку, який стався з посадовою особою митної служби України під час виконання нею службових обов‘язків, у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності при встановленні інвалідності: I групи – 5-річного, II групи - 4-річного, III групи – 3-річного грошового забезпечення за останньою посадою потерпілого на день нещасного випадку;
в) у разі каліцтва із стійкою втратою працездатності, але без встановлення інвалідності внаслідок нещасного випадку, який стався з посадовою особою митної служби України під час виконання нею службових обов‘язків, - у розмірі місячного грошового забезпечення на день нещасного випадку, за кожний процент стійкої втрати працездатності.
Компесаційні виплати здійснюються незалежно від страхових виплат і виплат у порядку відшкодування шкоди. Повторні компенсаційні виплати за тим самим нещасним випадком (у разі зміни ступеня втрати працездатності потерпілим тощо) здійснюються за вирахуванням суми коштів, сплачених при раніше проведених компенсаційних виплатах.
Компенсація шкоди працівникам митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій у разі їх каліцтва або іншого ушкодження здоров‘я, пов‘язаного з виконанням службових обов‘язків, у всіх випадках здійснюється в обсягах і розмірах передбачених Законом України “Про загальнообов‘язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров‘я внаслідок нещасного випадку (профзахворювання), що стався з працівником митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, пов‘язаних з виконанням ним службових обов‘язків, проводиться відповідне розслідування згідно з Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2001 №1094.
Компенсація шкоди в таких випадках проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі матеріалів розслідування згідно із Законом України “Про загальнообов‘язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров‘я, пов‘язаних із виконанням службових обов‘язків, на які не поширюється дія Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, компенсація шкоди здійснюється на підставі документа, що виданий уповноваженим органом і свідчить про зв‘язок між втратою працездатності і виконанням службових обов‘язків потерпілим.
У таких випадках компенсацію шкоди здійснює Держмитслужба.
Стаття 432. Гарантії у разі загибелі працівника митного органу, спеціалізованої митної установи, організації
У разі загибелі працівника митного органу, спеціалізованої митної установи, організації під час виконання ним службових обов'язків непрацездатним членам сім'ї загиблого, які перебували на його утриманні, органами соціального захисту щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною грошового забезпечення загиблого, що припадала на їх частку, і призначеною пенсією у зв'язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги.
Кабінетом Міністрів України затверджується положення про порядок, умови здійснення та розміри компенсаційних виплат і компенсації шкоди в разі загибелі працівника митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій під час виконання ними службових обов‘язків.
Це положення визначає порядок, умови здійснення та розміри компенсаційних виплат і компенсації шкоди в разі загибелі працівника митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій під час виконання ними службових обов‘язків.
Під компенсаційною виплатою розуміється виплата коштів ї спадкоємцям посадової особи митних органів України у разі загибелі під час виконання службових обов‘язків. Дія цього порядку поширюється на осіб, що мають право на отримання компенсаційних виплат та на компенсацію шкоди.
Виплати, передбачені цим Положенням, здійснює Державна митна служба та органи соціального захисту згідно з чинним законодавством.
Держмитслужба здійснює виплати за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених кошторисом витрат на її утримання. Річний розмір коштів визначається відповідним розрахунком, складеним за результатами аналізу статистики подій і розмірів виплат, проведених за попередні три роки, з урахуванням динаміки їх змін у митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях. До річного розрахунку коштів включаються витрати на перерахування платежів та відкриття рахунків в установах банків.
Компенсаційні виплати спадкоємцям посадових осіб митної служби України проводяться у разі загибелі внаслідок нещасного випадку, що стався з посадовою особою митної служби України під час виконання нею службових обов‘язків, - її спадкоємцям у розмірі 10-річного грошового забезпечення загиблого за останньою посадою на день нещасного випадку;
Підставою, що дає право на звернення за компенсаційною виплатою та на її здійснення, є наявність акта про нещасний випадок на виробництві складеного за формою Н-1, наведеного в додатку 1 до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2001 № 1094.
Спадкоємці посадової особи митного органу звертаються з письмовою заявою про компенсаційну виплату до керівника митного органу, спеціалізованої митної установи або організації. До заяви додаються копія акта про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1) та копія свідоцтва про смерть, засвідчена в установленому порядку.
Митний орган, спеціалізована митна установа або організація після отримання від спадкоємців загиблої посадової особи зазначених документів видає їм довідку для отримання в установленому порядку свідоцтва про право на спадщину. Копія свідоцтва про право на спадщину, завірена в установленому порядку, додається до свідоцтва про смерть.
До зазначених документів готується довідка із зазначенням останньої посади й місячного грошового забезпечення загиблого, підписана керівником митного органу, спеціалізованої митної установи або організації й скріплена гербовою печаткою.
Протягом 6-ти календарних днів з дня надходження останнього документа від спадкоємців загиблого документи в повному обсязі відповідно подаються митним органом, спеціалізованою митною установою або організацією до Держмитслужби.
Для розгляду документів про компенсаційні виплати та для підготовки пропозицій Голові Держмитслужби щодо їх проведення наказом Держмитслужби створюється постійно діюча комісія, яка протягом тижня розглядає документи, подані для одержання компенсаційних виплат, і приймає рішення.
Компенсаційна виплата коштів проводиться за погодженням з одержувачем шляхом оформлення поштового переказу на адресу його проживання або шляхом перерахування коштів на особистий рахунок одержувача в установі банку. Про проведення компенсаційної виплати одержувач коштів та митний орган, спеціалізована митна установа або організація, що надіслали до Держмитслужби подання, повідомляються протягом трьох робочих днів після перахування коштів.
Неповнолітньому спадкоємцю, у якого відсутні батьки, компенсаційна виплата проводиться шляхом перерахування коштів на його особистий рахунок в установі банку за місцем його проживання з одночасним повідомленням відповідного органу опіки й піклування.
Розділ XXI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Митний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з 1 січня 2005 року";
ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про схвалення Висновків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2004 рік 23 жовтня 2003 року N 1238-IV
2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.
3. Кабінету Міністрів України:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Кодексом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом;
відповідно до компетенції забезпечити видання нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом.
4. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:
Закон України "Про митну справу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 44, ст. 575; 1994 р., N 20, ст. 116; 2000 р., N 13, ст. 109);
Закон України "Про звільнення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 26, ст. 114);
Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 16, ст. 203, N 35, ст. 511; 1993 р., N 11, ст. 91, N 12, ст. 107; 1994 р., N 20, ст. 116; 1995 р., N 13, ст. 85; 1997 р., N 35, ст. 218; 1999 р., N 34, ст. 274; 2000 р., N 13, ст. 109, N 38, ст. 318, N 50, ст. 436; 2001 р., N 4, ст. 16, N 23, ст. 117, N 31, ст. 148);
Митний кодекс України, крім глави 2 розділу V, частин третьої та четвертої статті 85, частини третьої статті 86 і частини четвертої статті 87, які втрачають чинність з 1 січня 2005 року ;ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про схвалення Висновків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2004 рік 23 жовтня 2003 рокуN 1238-IV
Розділ V
МИТО ТА МИТНІ ЗБОРИ
ГЛАВА 2. МИТНІ ЗБОРИ
Стаття 76. Митні збори за виконання покладених на митницю обов'язків
За митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем справляються митні збори.
Розміри митних зборів, передбачених частиною першою цієї статті, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 77. Митні збори за надання послуг у галузі митної справи
За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках, коли передача їх на зберігання митниці згідно із статтею 85 цього Кодексу не є обов'язковою, справляються митні збори.
Ставки митних зборів, передбачених цією статтею, встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, виходячи з того, що розмір цих ставок не повинен перевищувати приблизної вартості митних послуг.
Стаття 78. Валюта, в якій сплачуються митні збори
Митні збори сплачуються як у національній валюті України, так і в іноземній валюті, що її купує Національний банк України, а збори за митне оформлення товарів, які є об'єктом зовнішньоторговельних угод, - у національній валюті України та іноземній валюті.
Кабінет Міністрів України має право визначати інші випадки, коли частина суми митних зборів за митне оформлення сплачується в іноземній валюті, а також розмір такої частини.
Перерахунок іноземної валюти у національну валюту України здійснюється за курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день пред'явлення митницею вимоги про сплату митних зборів.
Стаття 79. Відстрочення та розстрочення сплати митних зборів
За заявою підприємства та при наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця.
Стаття 85. Товари та інші предмети, що зберігаються під митним контролем
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, до митного оформлення можуть зберігатися підприємством або митницею.
Підприємства зберігають товари та інші предмети тільки з дозволу митниці та під її контролем.
За перебування товарів та інших предметів під митним контролем митницею з власника товарів та інших предметів справляється збір у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір за перебування товарів та інших предметів під митним контролем справляється незалежно від їх місцезнаходження та сплати митного збору за зберігання.
Стаття 86. Товари та інші предмети, що зберігаються виключно митницею
Підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання такі товари та інші предмети:
1) не пропущені при ввезенні на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення;
2) такі, що обкладаються митом та митними зборами при ввезенні на митну територію України у разі несплати таких платежів, якщо не надано відстрочення або розстрочення їх сплати;
3) у випадку, передбаченому пунктом 4 частини четвертої статті 71 цього Кодексу.
Валюта та цінності, передані митниці на зберігання у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, зберігаються з депонуванням у банках України.
Якщо товари чи інші предмети підлягають передачі на зберігання митниці, то за кожний день зберігання митницею товарів чи інших предметів (крім валюти і цінностей) справляється митний збір у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 87. Склади митниць
Під "складом митниці" розуміється спеціально обладнане приміщення для зберігання товарів та інших предметів, що є власністю митниці України або використовується нею.
У разі, якщо на складі митниці буде недостатньо наявної площі чи обладнаних приміщень, начальник митниці за погодженням з Державною митною службою України може купувати або брати в оренду приміщення під склад митниці.
На складах митниць можуть зберігатися товари та інші предмети, зазначені в статті 86 цього Кодексу.
Товари та інші предмети, що не підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання, можуть зберігатися на підставі договору підприємств або громадян та митниці. За таке зберігання береться плата, як за надання послуг.
На складі митниці не можуть зберігатися товари та інші предмети, зберігання яких потребує наявності у приміщенні спеціального обладнання, якого немає на цьому складі. Такі товари та предмети, як і габаритні вантажі можуть за рішенням начальника митниці зберігатися на складах підприємств під митним забезпеченням.
Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону Української РСР "Про митну справу в Українській РСР" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 44, ст. 576);