Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 397. Наслідки подання скарги або внесення подання
Подання скарги або внесення подання зупиняє виконання постанови митного органу по справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (подання).
Подання скарги (внесення подання прокурора) зупиняє виконання постанови митного органу у справі про порушення митного законодавства до закінчення перевірки. Якщо скарга не буде обґрунтована і в її задоволенні буде письмово відмовлено, то постанова митного органу у справі про порушення митних правил підлягає виконанню.
Глава 62. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митних правил.
Стаття 398. Обов’язковість постанов митних органів про накладення стягнення по справах про порушення митних правил.
Постанови митних органів про накладення стягнення по справі про порушення митних правил є обов’язковими до виконання.
Згідно положень ст. 298 КпАП постанови про накладення адміністративних стягнень обов’язкові до виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень – завершальний етап притягнення до адміністративної відповідальності. Від того, як послідовно реалізована постанова про адміністративне стягнення, наскільки справа доведена до завершення, багато в чому залежить рівень ефективності боротьби з адміністративними правопорушеннями, запобігання їх вчиненню, результативність виховання громадян в дусі точного і неухильного дотримання вимог законодавства і правил суспільного співжиття.
Адміністративні стягнення виконують свою соціальну функцію лише тоді, коли вони виконані (приведені до виконання), а порушник перетерпів встановлені ним правообмеження і незручності. Якщо ж постанову про стягнення не виконано або виконано частково, то його результативність не відчувається. Тому ефективність адміністративних стягнень, які накладаються, безпосередньо обумовлена рівнем їх реалізації.
Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення виступає його вступ в законну силу. Це означає, що постанова набула значення закону, є обов’язковою і підлягає реалізації. У випадках оскарження або опротестування постанови її виконання відкладається на визначений час, а потім поновлюється, якщо скарга або протест залишились без задоволення.
Відповідно, постанова про накладення адміністративного стягнення наділена особливою силою, так як вона є обов’язковою для виконання як державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, так і громадянами.
Обов’язковість постанови про накладення адміністративного стягнення, яка вступила в законну силу, означає, що вона набула сили закону і є такою ж обов’язковою як і вимоги закону.
Постанова охоплює не тільки діяльність уповноважених державних органів (посадових осіб), але й поведінку самого порушника згідно з положеннями цього акту. Але при цьому, дії юридичних і фізичних осіб в зв’язку з виконанням постанови, яка вступила в законну силу, є різними. Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, повинна виконати ті чи інші зобов’язання, покладені на неї постановою (сплатити, наприклад, накладений штраф не пізніше 15 днів з дня вручення їй постанови). Ухилення від добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення призводить до необхідності застосування по відношенню до порушника примусових заходів впливу. Орган, уповноважений привести постанову про накладення стягнення до виконання, зобов’язаний своєчасно і точно вчинити в зв’язку з цим ряд дій, встановлених Кодексом та іншими нормативними актами, оформити всі необхідні документи, спрямувати їх за призначенням. Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміністрація підприємств, установ і організацій, банківські установи, торгівельні організації і т.д.), зобов’язані сприяти органам, які виконують постанову, з метою її реалізації. Орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і вчасною реалізацією цього акту, вирішувати питання, пов’язані з його виконанням. При наявності підстав прокурор зобов’язаний опротестувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
Cтаття 399. Загальні положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, встановленого статтею 393 цього Кодексу.
Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно у передбачених цим Кодексом випадках, а в інших випадках - через державного виконавця.
У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
Згідно ч.7 ст.393 МК України постанова митного органу може бути оскаржена у вищестоящий орган або до суду на протязі 10 днів від дати вручення заінтересованій особі копії постанови або повідомлення про прийняття рішення. Вказаний строк, у разі його пропуску з поважних причин, може бути поновлений органами, які розглядають дану скаргу.
Постанови про накладення адміністративних стягнень у вигляді попередження або накладення штрафу виконуються митним органом, що виніс постанову, самостійно, а в разі несплати штрафу у встановлений ст. 403 МК України строк (п’ятнадцять днів з дня вручення або надіслання копії, або з дня залишення скарги без задоволення або відхилення подання) - виконується у примусовому порядку органами державної виконавчої служби згідно положень Закону “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. та ЦПК України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення оголошується негайно після закінчення справи. Копія постанови на протязі трьох днів вручається або висилається особі щодо якої вона винесена.
Особа, яку притягнули до адміністративної відповідальності, зобов’язана вчинити ті чи інші дії, покладені на неї постановою. Якщо порушник відмовляється добровільно виконати винесену по відношенню до неї постанову, вона виконується в примусовому порядку. Наприклад, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення двадцяти днів з дня вручення особі, яка притягується до відповідальності, даної постанови.
Якщо ж постанова про накладення адміністративного стягнення опротестована прокурором або оскаржена особою, щодо якої вона винесена, або потерпілим, вона виконується після залишення протесту або скарги без задоволення. Винятки стосуються лише постанови про застосування стягнення в виді попередження (ст.26 КпАП), а також в тих випадках, коли штраф накладається і стягується на місці вчинення адміністративного проступку (ст.258 КпАП). Вони виконуються негайно, незалежно від того, чи будуть вони потім опротестовані або оскаржені.
Стаття 400. Давність виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил.
Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Вказана стаття МК України та ст.303 КпАП України встановлюють термін виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу - 3 місяці з дня винесення постанови.
Згідно ст.ст. 291, 303 КпАП України подання у встановлений строк скарги або принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови і відповідно зупиняє перебіг строку давності до розгляду скарги або протесту.
Винесена уповноваженим органом або посадовою особою постанова про накладення адміністративного стягнення повинна бути реалізована у досить стислий строк. Інакше буде втрачена оперативність при застосуванні адміністративного впливу, що, без сумніву, відіб’ється на його ефективності, понизить виховне і попереджувальне значення боротьби з адміністративними проступками.
Під давністю виконання розуміють сплив з моменту звернення постанови до виконання встановленого законом строку, після якого виключаються подальші дії виконавчого характеру. Встановлення давності дисциплінує органи (посадових осіб), які уповноважені виконувати постанови, підвищує їх відповідальність за правильну, своєчасну і повну реалізацію постанови.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення не була звернена до виконання на протязі трьох місяців з дня винесення, вона взагалі не підлягає виконанню.
Щодо наведеного загального правила про трьохмісячний строк давності існує декілька винятків. Так, у випадку призупинення постанови в зв’язку з поданням скарги або протесту, призупиняється і перебіг строку давності до їх розгляду.
Стаття 401. Контроль за виконанням постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення покладено на митний орган, який виніс постанову.
До цих органів віднесено: митниці, регіональні митниці, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (Державна митна служба) - ст.387 цього Кодексу.
Результативна реалізація постанов про накладення адміністративних стягень, яка є досить важливою для посилення ефекту адміністративної відповідальності, багато в чому залежить від рівня забезпечення контролю за правильним і вчасним виконанням цих постанов.
Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення зі сторони органу (посадової особи), яка її винесла, здійснюється шляхом перевірок і ведення документації, яка відображає процес реалізації постанови. Перевіряється, чи ознайомлений порушник зі змістом постанови, чи своєчасно вручена йому копія цього акту, чи спрямована постанова органу, який безпосередньо уповноважений її виконати.
Необхідно враховувати фактори, які тимчасово затримують реалізацію постанови, як, наприклад, поява скарги або протесту, а також обставини, які викликають зупинення виконання. Якщо постанову повністю виконано, необхідно зафіксувати це в відповідних документах. У випадку виникнення перепон для правильного і вчасного виконання постанови орган (посадова особа), яка її винесла, зобов’язана вжити всіх законних і обґрунтованих заходів для їх усунення.
Стаття 402. Порядок виконання постанови митного органу про винесення попередження
Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил у вигляді попередження виконується митним органом, який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику з врученням копії такої постанови.
Якщо постанова митного органу про накладення стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника, копія постанови видається або висилається йому протягом трьох днів з дня винесення постанови.
При накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження така постанова митного органу виконується шляхом її оголошення правопорушнику. Копія цієї постанови вручається порушнику, а в разі розгляду справи без його присутності (ч. 4 ст. 390 цього Кодексу) - копія постанови видається або надсилається поштою протягом трьох днів з дня винесення.
Попередження як вид основного адміністративного стягнення виражається в моральному впливі на порушника в тому випадку, коли його правомірна поведінка не потягнула за собою серйозних наслідків.
Постанова про накладення адміністративного стягнення в вигляді попередження обов’язково виноситься в письмовій формі і приводиться до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом її оголошення правопорушнику.
В практиці було немало випадків, коли постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виносилася за відсутності порушника. Тоді вона виконується шляхом вручення йому копії постанови протягом трьох днів, про що робиться відповідна відмітка у справі.
Стаття 403. Порядок виконання постанови митного органу про накладення штрафу
Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або внесення на неї подання прокурором - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення або відхилення подання.
Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до Державного бюджету України у порядку, встановленому законодавством України.
Вказана стаття, а також ст.307 КпАП України встановлюють термін сплати штрафу правопорушником у добровільному порядку - 15 днів з дня вручення або надіслання копії постанови митного органу про накладення штрафу.
У випадку оскарження постанови по справі митного органу в порядку, передбаченому ст. 393 МК України або внесення щодо постанови прокурорського подання в порядку ст. 394 МК України, штраф має бути сплачений протягом 15 днів з дня залишення скарги без задоволення або залишення подання без розгляду.
Сума штрафу вноситься правопорушником до державного бюджету через касу митниці або через банківські установи на відповідні рахунки.
Відлік 15-денного строку починається з дня вручення правопорушнику копії постанови або повідомлення про залишення без задоволення скарги або протесту прокурора. Встановлено, що копія постанови вручається на протязі трьох днів.
Щодо строків повідомлення про результати розгляду скарги чи протесту прокурора, то закон ніяких приписів не встановлює. Тут потрібно виходити з того, що рішення за результатами розгляду скарги чи протесту визнаються такими, що вступили в законну силу відразу ж після їх винесення. Тому постанови або повідомлення, які підлягають виконанню, потрібно скеровувати органам виконання негайно.
При оскарженні чи опротестуванні постанов, а також при відстрочці їх виконання перебіг трьохмісячного строку для їх виконання призупиняється до розгляду скарги (протесту) або до закінчення строку відстрочки виконання.
Стаття 404. Примусове виконання постанови митного органу України або суду щодо накладання штрафу
У разі коли штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 403 цього Кодексу, постанова митного органу та суду (судді) надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби.
Постанова митного органу або суду (судді), по якій стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що виніс постанову.
Штраф вноситься до державного бюджету.
Особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна, незважаючи на стягнення штрафу, сплатити податки і збори, встановлені законами України.
У разі несплати штрафу особою, яка вчинила порушення митних правил у 15-денний строк з дня вручення або надіслання їй копії, постанови митного органу та суду (судді) про накладення штрафу (виконавчий документ) , надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби. Строк пред’явлення даних виконавчих документів до виконання становить 3 місяці. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження , та зобов’язаний провести виконавчі дії та виконати рішення не пов’язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається боржнику та органу(посадовій особі) , який видав виконавчий документ.
Штраф сплачений боржником вноситься до державного бюджету. Проте, особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна незважаючи на стягнення штрафу сплатити митні платежі та інші податки та збори. А також у разі невиконання виконавчих документів у строк, встановлений для добровільного його виконання (до 7 днів), з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі п’яти відсотків від належної до стягнення суми.
Виконавче провадження закінчується у випадках: фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; закриття виконавчого провадження відповідно до статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або митного органу (посадової особи), які видали виконавчий документ.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої направляється сторонам.
Постанови митного органу або суду (судді), по якій стягнення штрафу проведено повністю , з відміткою про виконання повертається до митного органу або суду, що виніс постанову.
Стаття 405. Виконання постанови суду (судді) про конфіскацію
Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Товари, транспортні засоби, вилучені митним органом, щодо яких винесена постанова суду (судді) про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.
У разі коли неможливо конфіскувати товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, або товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вартість зазначених товарів, транспортних засобів у порядку, встановленому законодавством України.
Витрати митного органу, пов'язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил, у порядку, встановленому законом.
Майно, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передається митним органом державному виконавцеві на підставі акту опису та арешту майна, безпосередньо в місцях зберігання конфіскованого майна для подальшого розпорядження ним. Державний виконавець під час виконання рішення суду про конфіскацію майна, вилученого митними органами, зобов’язаний не пізніше ніж протягом дес’яти днів з дня відкриття виконавчого провадження провести опис та арешт майна, що підлягає конфіскації. Державний виконавець не пізніше ніж за п’ять днів до проведення опису та арешту майна попереджає митний орган про час проведення такої дії, з метою підготовки майна митним органом для його передачі. Акт опису та арешту майна складається державним виконавцем у присутності понятих за участю представника митного органу.
При здійсненні реалізації автомобілів державна виконавча служба перераховує відповідні митні та інші платежі і збори, що справляються під час перетину митного кордону, на рахунок митного органу в 3-х денний термін з дня їх надходження на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби .
Про перерахування до Державного бюджету України коштів, одержаних від реалізації майна, затриманого або вилученого митними органами та конфіскованого згідно рішення суду, державний виконавець повідомляє митний орган протягом 3-х днів з дня їх перерахування. При цьому інформація надається окремо за кожним актом опису і арешту майна, а один раз на квартал проводиться звірення сум вартості майна, переданого цими актами, та фактичних перерахувань до державного бюджету.
У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна або рішення іншого органу про перехід його у власність держави орган, у розпорядженні якого воно надійшло, повертає майно або його вартість відшкодовується власникові в порядку, встановленому законодавством, у тому числі органами Державного казначейства.
Стаття 406. Виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України.
Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, що знаходиться на території України.
У разі відсутності в Україні майна, що належить зазначеним у частині першій цієї статті особам, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них стягнень визначається законодавством України та міжнародними угодами з державами, на території яких проживають або перебувають особи, притягнуті до відповідальності за порушення митних правил.
З метою встановлення дієвого механізму виконання постанов по справах про порушення митних правил, ч.2 ст.377 цього Кодексу передбачає можливість вилучення митними органами товарів, транспортних засобів в осіб, які не мають на території Україні постійного місця проживання або адреси, в розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості предметів правопорушення.
Якщо митними органами України не вилучені товари, транспортні засоби для забезпечення стягнення штрафу, а особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, на протязі 15 днів з дня вручення постанови або надіслання її поштою, не сплатила суму штрафу до Державного бюджету України, то постанова митного органу про накладення штрафу виконується Державною виконавчою службою за рахунок майна, що належить правопорушнику і знаходиться на території України, в порядку передбаченому ст.404 цього Кодексу та Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року.
При відсутності в Україні майна, що належить особам, які проживають або перебувають за межами України, виконання постанов по справах про порушення митних правил проводиться органами Міністерства юстиції в порядку, встановленому законодавством України та двосторонніми договорами України з державою, громадянином якої є особа, притягнута до адміністративної відповідальності або державою, на території якої проживає вказана особа і знаходиться майно, що перебуває у її власності.
Розділ ХХ ПРАЦІВНИКИ МИТНИХ ОРГАНІВ, СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МИТНИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ