Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 383. Доручення на проведення окремих процесуальних дій
Посадова особа митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, має право доручити проведення конкретних процесуальних дій посадовій особі іншого митного органу.
Доручення повинно бути виконано не більш як у п'ятиденний строк з дня його одержання.
Доручення на проведення окремих процесуальних дій- це делегування повноважень одного митного органу іншому митному органу щодо виконання конкретних процесуальних дій. Посадова особа митного органу, яка безпосередньо здійснює провадження по справі про ПМП, має право доручити посадовій особі іншого митного органу, в зоні діяльності якого або фактично проживає особа, у відношенні якої заведена справа про ПМП, або знаходиться предмет порушення митних правил, проведення конкретних процесуальних дій, викладених в пунктах 2-7 частини другої статті 375 МК України. Посадова особа митного органу, в провадженні якої перебуває справа про ПМП виносить вмотивоване рішення і направляє його до виконання посадовій особі іншого митного органу.
Строк виконання доручення обчислюється з дня його отримання й складає 5 діб.
Стаття 384. Витрати у справі про порушення митних правил
Витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, зазначених у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, а також з інших понесених митним органом витрат на провадження або розгляд справи.
До таких витрат належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення.
За робітниками та службовцями, які викликаються до митного органу як свідки, експерти, перекладачі, зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями, отримують у зв'язку з таким викликом грошову компенсацію, яку виплачує митний орган.
Порядок витрат та розмір сум, що підлягають виплаті, встановлюються законодавством України.
В часі провадження у справі про порушення митних правил держава несе певні матеріальні витрати. До них відносяться в першу чергу видатки на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) :
1) тих товарів, які є предметами порушення митних правил;
2) товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками),що використовувалися для приховування предметів від митного контролю;
3) транспортні засоби, на яких здійснювалося незаконне переміщення і які підлягають конфіскації в силу п.3 ст.322 Митного кодексу. Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 “Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним” відшкодування витрат, по’язаних з транспортуванням, зберіганням, експертною оцінкою, сертифікацією, знищенням конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави та кошти від реалізації якого надходять до державного бюджету, здійснюється за рахунок доходів державного бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації органами Державного казначейства.
До другої групи витрат відносяться кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов’язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу.
Третя група затрат включає в себе виплату в себе добових експерту, компенсацію вартості проїзду до митного органу і назад, наймання експерту приміщення тощо.
В практиці виникають непоодинокі випадки, коли в ході розгляду справи учасник , за ініціативою якого призначена експертиза, відмовляється вносити оплату за її проведення, посилаючись на відсутність коштів. Виникає питання, як в таких випадках має діяти орган, який розглядає справу про порушення митних правил. Зазначені обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, для зупинення провадження у справі, оскільки нормами Митного кодексу це не передбачено, а перелік рішень, які може бути прийнято за результатами розгляду справи є вичерпним ( ст. 391 МК України). В подібних випадках обов’язки експерта, передбачені ч.3 ст. 369 МК, не дають йому підстав відмовитися від проведення експертизи з мотивів, що до її проведення не сплачено вартості виконання експертних робіт. До того ж законом передбачені гарантії відшкодування витрат на проведення експертних робіт.
За робітниками та службовцями, що викликаються до митного органу як свідки, спеціалісти, експерти, перекладачі зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями ,отримують від митного органу відповідну компенсацію.
Конкретний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, у справі про порушення митних правил визначається Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710.
Стаття 385 Відшкодування витрат у справі про порушення митних правил
Витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
Посадова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, зобов'язані зібрати та додати до справи документи про понесені на провадження справи витрати.
Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові митного органу або суду по справі про порушення митних правил.
Всі понесені витрати у конкретній справі , за загальним правилом, відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення (ст.322). Виняток становить оплата послуг перекладача, яка здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Він випливає з аналізу ч.2 ст. 361 цього Кодексу, відповідно до якої особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють мовою, якою здійснюється провадження, мають право користуватися послугами перекладача. Окрім того, відповідно до ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функціонування якої в усіх сферах суспільного життя на всій території України забезпечується державою.
Розмір понесених у справі витрат повинен підтверджуватися відповідними документами ( довідками, чеками, платіжними дорученнями, договорами на проведення експертизи ( у разі її проведення на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (лізензії)). Обов’язок зібрати ці документи і долучити їх до справи покладається на посадову особу митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, або на особу, яка здійснює її розгляд по суті.
У постанові органу, який розглядає справу, повинен бути точно втановлений розмір витрат, що підлягають відшкодуванню. Митний кодекс не містить вимог до змісту самої постанови про накладення стягнення за порушення митних правил. Тому , розглядаючи питання про відшкодування витрат, потрібно звертатися до змісту ч.3 ст.283 Кодексу України про адміністративну відповідальність, де зазначено, що в постанові по справі вказується розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Вказання у постанові цих даних має велике практичне значення для процедури виконання постанови, яка здійснюється органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України “ Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року з наступними змінами і доповненнями.
Стаття 386. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил
Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 цього Кодексу, розглядаються митними органами.
Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються судами за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах.
Віднесення конкретної справи про порушення митних правил на рогзгляд певного компетентного органу прямо залежить від її категорії.
Так, коментована стаття встановлює можливість розгляду справи про порушення митних правил двома органами : самими митними органами і судом.
До компетенції митних органів віднесено розгляд справ про порушення митних правил за статтями 329-335,337,338,342-344,346,347,354,355 цього Кодексу.
Суди розглядають справи про порушення митних правил за ст. 336,339-341,345,348-353 цього Кодексу. Віднесення на розгляд суду зазначених справ обумовлено наявністю в санкціях цих статей конфіскації. Це положення узгоджується з ч.6 ст.41 Конституції України , відповідно до якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. На цю обставину обгрунтовано звертає увагу і Постанова Пленуму Верховного Суду від 1 листопада 1996 року №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.
В залежності від суб’єктного складу осіб, які вчинили порушення митних правил, а саме у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років такі справи також розглядаються судом.
Справа про порушення митних правил розглядається не будь-яким судом, а тільки тим, в районі діяльності якого знаходиться митниця, посадові особи якої здійснювали провадження у цих справах.
Стаття 387. Повноваження посадових осіб митних органів щодо розгляду справ про порушення митних правил
Від імені регіональних митниць та митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митних органів або їх заступниками, а від імені спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи - посадовими особами підрозділу по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, уповноваженими на це керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або його заступниками.
Відповідно до ст.13, 14, 15 цього Кодексу У країни в системі митних органів створено відповідно спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці . Ці структури є юридичними особами. В складі юридичних осіб функціонують посадові особи, які діють від імені цих юридичних осіб в межах своєї компетенції (ст.29 Цивільного кодексу України). Викладене стосується і розгляду справ про порушення митних правил.
Так, справи про порушення митних правил від імені регіональних митниць та митниць мають право розглядати тільки керівники цих органів або їх заступники (начальники Відділень, служб по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил). Від імені спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи ці справи розглядають тільки посадові особи підрозділу по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, уповноважені на це керівником органу або його заступники. Перерахований перелік посадових осіб митних органів, до компетенції яких входить розгляд справи про порушення митних правил є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
По суті це означає, що розгляд цих справ іншими посадовими особами митних органів є незаконним. Відповідно до п.4 ст.395 цього Кодексу винесення постанови по справі про порушення митних правил неправомочною особою є безумовною підставою для скасування такої постанови.