Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
Стаття 423. Загальні положення щодо застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї посадовими особами митної служби України
Недоторканість особи, її захист від будь-якого насильства, іншого жорстокого поводження гарантується державою.
Фізична сила, спеціальні засоби та зброя застосовуються посадовими особами митної служби України лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Для забезпечення правильного та ефективного застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї з посадовими особами митної служби України проводяться навчання із спеціальної підготовки та періодичні перевірки придатності до таких дій відповідно до цього Кодексу, а також до наказів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Людина, її життя і здоров’я і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що передбачено розділом I та II Конституції України ст. 3, 27, 29, 60 (право на життя, свободу, особисту недоторканість, охорону здоров’я).
Право, як система загальнообов’язкових норм, охоплює усі найважливіші сфери суспільного життя.
Ці норми охороняються державою, їх порушення тягне за собою відповідальність, тобто заходи державного примусу виконувати правові примуси.
Митне право – це сукупність правових норм, що реґламентують право застосовні функції держави і уповноважених державою митних органів в інтересах економічної безпеки України та її митної політики.
До працівників правоохоронних органів слід відносити працівників органів: прокуратури; внутрішніх справ; служби безпеки; охорони державного кордону; державної податкової служби; митної служби; виконання покарань; державної контрольно-ревізійної служби; рибоохорони; державної лісової охорони; Антимонопольного комітету та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції (Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів).
Посадова особа митних органів – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.
Вчинення злочину під час виконання представником влади, у тому числі посадовою особою митної служби України, службових обов’язків означає, що посягання має місце під час реалізації ним наданих йому прав та виконання обов’язків, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність представника влади або органу, в якому він працює (коментар К.К.України ст. 342).
Нормативно-правові підстави порядку застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України передбачено статтями Митного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України”.
Згідно законодавства України, з метою забезпечення виконання вимог, розпоряджень, що добровільно не виконуються, для власної безпеки і припинення противоправних дій правопорушників, посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків мають право крім спеціальних засобів і вогнепальної зброї можуть застосовувати фізичний вплив, що враховано в Митному кодексі України (2002р).
Стаття 424. Застосування фізичної сили
Посадові особи митної служби України мають право застосовувати фізичну силу під час виконання службових обов‘язків у таких випадках:
1) для припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митної служби України;
2) для забезпечення доступу в приміщення або на територію, де знаходяться товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем;
3) для припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов'язків, покладених законом на посадових осіб митної служби України, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов'язків.
Під заходами фізичного впливу слід розуміти дії посадових осіб митної служби, що виявляються у застосуванні мускульної сили, та механічного впливу на будь - який орган, частину тіла або весь організм правопорушника без допомоги спеціальних засобів та вогнепальної зброї з метою припинення правопорушення, затримання правопорушника та відведення небезпеки, що загрожує життю та здоров’ю працівників митної служби.
Фізичний вплив, це комплекс спеціальних прийомів (самбо, рукопашний бій) захисного впливу які можуть бути застосовані посадовими особами митних органів для відведення небезпеки.
Щоб застосування сили було правомірним, необхідно наявність, правової та фактичної підстав застосування сили, взятих у їх сукупності.
Правова підстава – це наявність складу правопорушення у діях особи, а фактична – необхідність негайного припинення із застосуванням сили.
Застосування заходів фізичної впливу буде правомірним лише у випадках, коли обстановка свідчить про те, що ненасильницькі дії не будуть ефективними для виконання обов’язків, покладених законом на посадових осіб митної служби України, що реґламентує дії в стані необхідної оборони (коментар КК України ст. 36, 37, 38, 39, 40, 41 ).
Вид засобу фізичного впливу та інтенсивність його застосування визначаються кожним працівником митної служби, виходячи з оцінки обстановки, що складається.
За інших обставин застосування засобів фізичного впливу повинно носити оборонний, стримуючий характер, спрямований на здійснення контролю за діями правопорушника.
Стаття 425. Застосування спеціальних засобів
Посадові особи митної служби України мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби під час виконання службових обов'язків для:
1) відбиття нападу на посадових осіб митної служби України або на інших осіб;
2) відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди та транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям або використовуються ними, на товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення;
3) затримання правопорушників, їх доставлення в службове приміщення митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;
4) припинення фізичного опору, що чиниться посадовій особі митної служби України;
5) проникнення у приміщення, де можуть знаходитися предмети контрабанди та безпосередні об'єкти порушення митних правил;
6) зупинення транспортного засобу, водій якого не виконав вимогу посадової особи митної служби України про зупинення.
Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, скоєння групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.
Перелік спеціальних засобів, що використовуються посадовими особами митної служби України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахування обстановки, що складається, характеру правопорушення і особи правопорушника.
Правовою основою застосування спеціальних засобів є :
Конституція України;
Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю” від 21.06.1994;
Митний кодекс України від 11.07.2002 № 921-IV;
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України”.
Спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли використані усі інші форми попереднього впливу не дали бажаних результатів на правопорушників.
Об’єкт злочину - це охоронювані кримінально-правовими нормами суспільні відносини та соціальні блага, на які посягає злочин.
Об’єктивна сторона злочину – це зовнішній акт суспільно небезпечного посягання на охоронюваний законом об’єкт, яким цьому об’єкту заподіюється шкода або створюється загроза її заподіяння.
Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Суб’єктивна сторона злочину відображає процеси, які відбуваються у свідомості особи у зв’язку з вчиненням нею злочину і свідчать про спрямування її волі та про її ставлення до суспільно небезпечного діяння та його наслідків.
(коментар КК України ст.2,18)
Опір – це активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов’язків.
Використанню спеціальних засобів має перебувати попередження про намір їх застосування (за винятком необхідності відбиття раптового нападу на посадову особу митної служби України).
Попередження може бути зроблено як голосом, так і через гучно мовну установку, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби (зброя) застосовуватимуться, та українською мовою не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
Рішення про застосування спеціальних засобів приймає посадова особа митної служби України залежно від обставин, що склалися.
Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності і неповнолітніх, осіб з ознаками інвалідності, осіб похилого віку (крім випадків вчинення ними збройного опору або групового нападу, що створює загрозу життю або здоров'ю посадових осіб митної служби України чи збереженню товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем).
Забороняється також застосовувати спеціальні засоби проти громадян з малолітніми дітьми, а також у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
За наявності обставин, що не дозволять уникнути застосування спеціальних засобів, вжиті заходи не повинні перевищувати рівня, необхідного для виконання обов'язків, покладених на митні органи та їхніх посадових осіб, і мають зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів і зброї, працівник митниці зобов’язаний негайно і письмово повідомити безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.
Начальник митниці доповідає вищестоящому керівнику. У разі необхідності інформуються керівники місцевих органів державної виконавчої влади.
У кожному випадку застосування спеціальних засобів і зброї службові особи митних органів зобов'язані в найкоротший термін забезпечити надання потерпілим медичної допомоги, повідомивши лікарів (заклад охорони здоров'я) про те, який засіб було застосовано.
Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, можливих вогнищ, пошкодження обє’ктів життєзабезпечення, а також спеціальних засобів, що не спрацювали, а при необхідності – дегазація.
Спеціальними засобами, що застосовуються посадовими особами митної служби України, є:
а) засоби індивідуального захисту: шоломи і бронежилети;
б) засоби активної оборони: наручники, пістолети (револьвери) з ґумовими кулями, електрошкові пристрої, сльозоточиві речовини, гумові кийки, засоби для примусової зупинки автотранспорту, спеціальні транспортні засоби, обладнання для відкриття приміщень, у тому числі малогабаритні піротехнічні пристрої.
Одержувати, зберігати і застосовувати спеціальні засоби можуть лише посадові особи митної служби України, яких визнано здатними для цього за станом здоров'я, що підтверджується висновком відповідної медичної комісії.
Посадові особи митної служби України повинні систематично проводити роботу по забезпеченню законності застосування спеціальних засобів, притягати згідно з чинним законодавством до відповідальності осіб які допустили їх неправомірне икористання, організувати навчання особового складу щодо застосування спеціальних засобів і ідготовку кваліфікованих спеціалістів – інструкторів за затвердженою програмою, видавати собовому складу спеціальні засоби тільки після складання кожним з них заліків з правил та порядку їх застосування.
Відповідальність за забезпечення законності застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї та порядку правил експлуатації, технічного обслуговування, зберігання, обліку, списання та знищення, заходи обережності при користуванні ними, порядок організації та програми навчання особового складу службовими особами митної служби України покладається на керівника спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 426. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України
Під час виконання службових обов`язків окремим категоріям посадових осіб митної служби України, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, надається право зберігати, носити вогнепальну зброю.
Порядок застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України регулюється положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перелік видів вогнепальної зброї та набоїв до неї, що надаються для використання посадовими особами митної служби України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи митних органів як крайній захід мають право застосовувати зброю для:
- відбиття групового чи збройного нападу на них або окремих громадян, якщо їхньому життю та здоров'ю загрожує небезпека;
- відбиття групового чи збройного нападу на будівлі, склади, інші приміщення митних органів, а також на приміщення підприємств, установ та організацій, в яких здійснюється митний контроль;
- зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо його водій в зоні митного контролю своїми діями створює загрозу життю та здоров'ю громадян чи службовим особам митного органу;
- подачі сигналу тривоги.
Застосування вогнепальної зброї є крайньою мірою. Посадовими особами митної служби слід докласти всі зусилля до того щоб не застосовувати вогнепальну зброю, вирішуючи службові завдання іншими засобами. Як правило, вогнепальна зброя не повинна застосовуватися, за винятком випадків, коли правопорушник вчиняє збройний опір або іншим чином ставить під загрозу життя та здоров’я працівників митної служби та людей, і коли інші заходи, що мають менш виключний характер, недостатні для припинення правопорушення або затримання правопорушника.
Під зброєю слід розуміти предмети (пристрої), призначені для ураження живої чи іншої цілі, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам. Такі предмети (пристрої) можуть бути виготовлені заводським, у т.ч. за спеціальним замовленням, або іншим способом, знаходитись на озброєнні військових формувань України або бути знятими з нього та з виробництва, мати воєнне, спортивне, мисливське чи інше призначення, при цьому бути повністю справними або мати дефекти, які не впливають на їх бойові властивості ( коментар до статті 404 КК України ).
Застосування вогнепальної зброї під час опору чи примушування до порушення службових обов’язків означає фактичне використання її для фізичного впливу на начальника чи іншу особу, що виконує покладені на неї обов’язки, коли цими діями створювалась реальна загроза здоров’ю або життю потерпілого (здійснення прицільного пострілу або інший спосіб використання її бойових властивостей), або для психічного впливу (демонстрування оголеної вогнепальної зброї, приведення її в бойове положення, прицілювання, поєднане зі словесною погрозою чи без такої). (коментар до статті 404 КК України ).
Під час виконання службових обов’язків зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю дозволяється наступним категоріям посадових осіб митної служби України:
1) керівному складу центрального апарату Державної митної служби України;
2) начальникам управлінь організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил і митної варти, а також їх заступникам та працівникам цих підрозділів;
3) начальникам регіональних митниць, митниць, їх заступникам по боротьбі з контрабандою, митної варти та працівникам цих підрозділів;
4) посадовим особам чергових служб митної служби України, спеціалізованих митних установ та організацій.
Зазначеними категоріями посадових осіб митної служби України використовуються наступні види вогнепальної зброї та боєприпаси до неї:
пістолети, револьвери, автомати.
До вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України використовуються лише звичайні набої з кулею зі сталевим або свинцевим сердечником.
Носіння зброї та іншого знаряддя є їх транспортування безпосередньо при собі - в одежі, сумках, спеціальних футлярах або просто в руках.
Знаходження зазначеного знаряддя у машині і поруч з особою, але не безпосередньо при ній – в багажнику, в салоні або у спеціально влаштованому тайнику є не носінням.
Зберігання – це володіння вогнестрільною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, що не знаходяться безпосередньо при особі.
Зберігання не може здійснюватися в оселі, гаражі, автомобілі, на виробництві, де працює особа, на її дачі, в схованці у будь-якому місці.
Посадовим особам митної служби України забороняється зберігання, носіння зброї та набоїв до неї поза межами виконання службових обов’язків.
Спеціальні засоби, зброя та набої до неї зберігаються в окремих обладнаних технічними засобами охорони приміщеннях (кімнатах) митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, що забезпечують їх збереження та захист від несанкціонованого доступу сторонніх осіб.
Одержувати, зберігати і застосовувати спеціальні засоби і вогнепальну зброю можуть лише службові особи митних органів, яких визнано здатними для цього за станом здоров'я, що підтверджується висновком відповідної медичної комісії. (Положення про застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України).
Допуск особового складу митного органу до експлуатації озброєння:
1) наказ про призначення особи на посаду, пов`язану з експлуатацією озброєння й боєприпасів;
2) позитивний висновок підрозділу власної безпеки та контролю митного органу про допуск до роботи, пов`язаної з експлуатацією озброєння й боєприпасів;
3) позитивний висновок медичної комісії “Особа до роботи, пов`язаної з експлуатацією озброєння, допущена” (відповідне медичне обстеження повинно бути проведено протягом календарного року);
4) позитивний висновок (залікова відомість) відповідної постійно діючої комісії митного органу про перевірку знань матеріальної частини озброєння, правил користування ним, основних умов і порядку його застосування, порядку носіння, зберігання зброї й боєприпасів та відпрацювання вправ курсу стрільб.
Видача зброї, спеціальних засобів, боєприпасів до них здійснюється з метою:
- виконання службових та оперативно-службових завдань;
- проведення занять, практичних стрільб;
- технічного обслуговування та інших реґламентних робіт з озброєнням, які
проводяться посадовими особами;
- заступання на чергування, варту тощо згідно з наказу начальника митного органу.
Підставою для видачі закріпленої вогнепальної зброї, спеціальних засобів, боєприпасів до них посадовим особам митного органу є:
- письмове розпорядження (інший формалізований документ) начальника митного органу та осіб, що офіційно виконують їх обов`язки в даний час, черговому про видачу озброєння й боєприпасів;
- наказ начальника митного органу;
- затверджений начальником митного органу графік заступання на чергування ( до варти ), складений на місяць;
- інший офіційний документ, визначений начальником митного органу, на підставі якого здійснюється видача озброєння й боєприпасів.
Використання спеціальних засобів і вогнепальної зброї
1. Використанню спеціальних засобів і вогнепальної зброї має перебувати попередження про намір їх застосування (за винятком необхідності відбиття раптового нападу на службову особу митного органу).
Попередження може бути зроблено як голосом, так і через гучно мовну установку, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби (зброя) застосовуватимуться, та українською мовою не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
2. Рішення про застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї приймає службова особа митного органу залежно від обставин, що склалися.
Службова особа митного органу, яка діє індивідуально, приймає таке рішення самостійно і про випадок застосування спеціальних засобів і зброї доповідає у письмовій формі безпосередньому начальнику (із зазначенням часу, місця, проти кого і за яких обставин) та про його наслідки.
Забороняється застосовувати спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок і неповнолітніх, осіб з явними ознаками інвалідності, осіб похилого віку (крім випадків вчинення ними збройного опору або групового нападу, що створює загрозу життю або здоров'ю службових осіб митних органів чи громадян).
Забороняється також застосовувати зброю проти громадян з малолітніми дітьми, а також у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
За наявності обставин, що не дозволять уникнути застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї, вжиті заходи не повинні перевищувати рівня, необхідного для виконання обов'язків, покладених на митні органи та їхніх службових осіб, і мають зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів і зброї, працівник митниці зобов'язаний негайно і письмово повідомити безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.
Начальник митниці доповідає вищестоящому керівнику. У разі необхідності інформуються керівники місцевих органів державної виконавчої влади.
3. У кожному випадку застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї службові особи митних органів зобов'язані в найкоротший термін забезпечити надання потерпілим медичної допомоги, повідомивши лікарів (заклад охорони здоров'я) про те, який засіб було застосовано.
Норми забезпечення і утримання спеціальних засобів, вогнепальної зброї та набоїв до неї у митних органах, спеціалізованих митних установ та організаціях, а також порядок їх придбання, обліку, зберігання, видачі та використання визначаються й затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Керівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організації зобов’язані систематично проводити роботу для забезпечення законності застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї, організовувати навчання посадових осіб митної служби, видавати спеціальні засоби й зброю лише після складання особовим складом митних органів заліків зі знання правил і порядку їх застосування.
Службові особи митних органів за неправомірне застосування спеціальних засобів і зброї несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Стаття 427. Соціальні гарантії посадовим особам митної служби України