1.Історія розвитку неврології в Україні, вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у розвиток неврологічної науки
Вид материала | Документы |
- Ііі курс фармацевтичного факультету, спеціальність, 186.9kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «спеціаліст», 150.92kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «бакалавр», 135.57kb.
- Магістерська робота, 1568.33kb.
- 2 історія розвитку обчислювальної техніки, 289.7kb.
- Макроекономічна ситуація в Україні: останні тенденції розвитку та вплив на розвиток, 122.18kb.
- Лекційний курс: "Вступ до перекладознавства" для студентів Iкурсу Для спеціальності, 1282.35kb.
- 1. Гігієна, навколишнє середовище І здоров’я Предмет гігієни, її завдання, методи дослідження, 256.45kb.
- Рджене вак україни, зі спеціальностей: філософія науки, філософська антропологія, 29.23kb.
- Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні, 3416.66kb.
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
Клініка:
- Тораколгія – постійний біль у гр.кл., який нападоподібно посилюється
- Грудна радикулопатія – постійний біль, анестезії, гіпестезії.
ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВИЙ ВІДДІЛ
Клініка:
- Люмбаго – триває кілька днів. Це гострий, тупий простріл, поперековий біль, що виникає раптово під час фізичного навантаження або будь-якого руху.
- Люмбалгія – підгострий або хронічний поперековий біль, що виникає поступово, після фізичного навантаження, охолодженні. Біль має ниючий, тупий характер і посилюється при зміні положення. Порушена чутливість.
- Люмбоішалгія – біль у поперековій ділянці, що поширюється на сідниці, ногу, інколи – на обидві ноги. Біль іррадіює по нозі. Відчуття заніміння ноги, трофічні порушення, поліартрит колінного суглоба. Вузли Корнеліуса.
Діагностика: рентген, дослідження СМ-рідини, КТ, МРТ.
Лікування: постільний режим, спокій. Знеболення – аналгін, баралгін. Протизапальні – індометацин. Антигістамінні – димедрол. Дегідратаційні – фуросемід. Гіпотіазид. Новокаїнова блокада – при затяжному больовому синдромі. Вітаміни групи В. Електрофорез новокаїну. Магнітотерапія. Бальнеолікування. Масаж. ЛФК. Ортопедичне лікування.
35.Невралгія трійчастого нерва, патогенез, клініка, лікування.
Розрізняють:
- Первинну виникає внаслідок звуження кісткових отворів, ч\з які проходить гілка нерва, атеросклерз судин.
- Вторинну внаслідок захворювання зуба і приносних пазух, загальної інфекції та інтоксикації, травм.
Клініка:
- Напади гострого, нестерпного болю в ділянці певної гілки, припиняється раптово
- Під час болю виникає рефлекторний спазм лицевих та жувальних м’язів.
- Характерною ознакою є наявність куркових (тригерних) зон – дотик до яких викликає черговий больовий напад
Лікування:
- Протиепілептичні препарати групи карбамазепінів – фінлепсин – 1 таб 1-2р\день;
- Антигістамінні засоби – піпольфен – 2мл 2,5% або дімедрол – 1мл 1%
- Вітаміни групи В, біостимулятори, спазмолітики – папаверін, но-шпа, фізіотерапія.
36.Плексити: верхній плечовий (параліч Ерба-Дюшена), нижній (параліч Дежеріна-Клюмпке) і тотальний плечовий плексит. Клініка, лікування.
Верхній параліч Ерба-Дюшена: виникає при ураженні верхнього первинного стовбура плечового сплетення. Виникає випадіння ф-ції проксимального відділу, порушується рухова функція, чутлива та вегетативно-трофічна ф-ція. Випадає згинально-ліктьовий та знижується карпорадіальний рефлекси. Розлади чутливості спостерігаються на зовнішній поверхні плеча і передпліччя, біль під час натискання на сплетення у ділянці надключичної ямки.
Нижній параліч Дежеріна-Клюмпке: виникає при ураженні нижнього первинного стовбура. Виникає випадіння розгинально-ліктьового рефлексу та розлади чутливості на внутрішній поверхні передпліччя, у ділянці кисті та пальців. Болючість під час натискання на сплетення у ділянці підключичної ямки.
Тотальний плечовий плексит: при ураженні усього плечового сплетення і супроводжується периферичним паралічем та розладами чутливості у всій руці. Пальпаторна болючість під час натискання в над- та підключичній ділянках. Глибокі вегетативно-трофічні порушення.
37.Полірадикулоневропатія Гійєна-Барре. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Етіологія: провідна роль належить алергічному чиннику і автоімунним зрушенням, інфекції, інтоксикація, обмінні та ендокринні порушення, охолодження.
Клініка: з’являються парастезії – оніміння, поколювання у пальцях рук і ніг, біль у кінцівках, за ходом периферичних нервів. Виникає слабкість в ногах, рухові розлади, знижуються або випадають сухожилкові рефлекси, розвивається атрофія м’язів. Розлади чутливості – гіпалгезія – за типом рукавичок і шкарпеток. Вегетативні порушення – зміна кольору, набряклі, гіпергідроз. У СМ рідині білково-клітинна дисоціація. Тотальна офтальмоплегія, арефлексія, сенсетивна атаксія.
Лікування: термінова госпіталізація. При гострій недостатності дихання – інтубація трахеї+штучна вентиляція легень. Глюкокортикоїди – преднізолон, антигістамінні – димедрол, супрастин; вітаміни групи В, прозерин. У відновний період – масаж, ЛФК.
38.Післядифтерійна поліневропатія. Патогенез, клініка, лікування.
Розвиток зумовлений токсичним впливом дифтерійної палички та автоімунними зрушеннями. Морфологічно дифтерійна поліневропатія х-ся поширеною демієлінізацією.
Рання фаза – розвивається через 3-4тиж після розвитку дифтерії і проявляється бульбарними симптомами – парези або параліч м’якого піднебіння і відсутність його рухів під час фонації. Далі може приєднуватися ураження окорухового нерва, що супроводжується розладами акомодації.
При прогресуванні уражаються серцеві гілки блукаючого нерва – брадикардія, тахікардія+аритмія.
Генералізована форма – розвивається на 4-7тижні – виникають мляві парези або параліч дистальних відділів кінцівок. Зникають сухожилкові рефлекси. Порушення поверхневої і глибокої чутливості.
Лікування: введення антидифтерійної сироватки – 5000-10 000ОД в\м. Призначають преднізалон – 1-2мг\кг\добу, антигістамінні засоби, вітаміни групи В. Плазмоферез.
39.Компресійно-ішемічні (тунельні) мононевропатії на верхніх кінцівках. Клініка, лікування.
Мононевропатії верхніх кінцівок: виникає картина “звисаючої кисті”, внаслідок виникнення парезу або паралічу розгиначів кисті. Порушується відведення великогопальця і стає неможливе виконання супінації кисті та передпліччя. Порушується чутливість – на тильній поверхні І пальця та проміжок між І і ІІ п’ясними кістками.
Невропатія ліктьового нерва – найчастіше травматичного генезу. Виникає слабкість згиначів кисті та м’язів, що відводять її в ліктьову сторону, згиначів кінцевих фаланг IV i V пальців і м’язів, які приводять І палець. Кисть стає кігтистою. Виникає атрофія дрібних міжкісткових м’язів. Хворий неспроможній зводити всі пальці та розводити. Розлади всіх видів чутливості.
Невропатія серединного нерва – травматична. Порушуються або стають неможливими пронація кисті, її згинання та згинання пальців. Кисть – мавп’яча лапа.
Лікування: вітаміни групи В, біостимулятори, антихолінестеразні препарати. Масаж, ЛФК, фізіотерапевтичні засоби, оперативне лікування.
40.Компресійно-ішемічні (тунельні) мононевропатії на нижніх кінцівках. Клініка, лікування.
Мононевропатії нижніх кінцівок: виникає за наявності переломівстегнової кістки, запальних процесів у тазу. Стає неможливим розгинання ноги в колінному суглобі, випадає колінний рефлекс. Хворий не може стояти.
Невропатія сідничного нерва: виникає параліч стопи та пальців ноги. Хода – стипажна. Утруднене згинання ноги в колінному суглобі, випадає ахіловий рефлекс. Пальпаторно виявляється болючість за ходом нерва, +симптом Ласега.
Невропатія малогомілкового нерва: парез усіх м’язів, які розгинають стопу й пальці, це зумовлює звисання стопи і зміну ходи, що має характер степажу. Хворий не може стояти на п’ятці. Чутливі порушення на задній поверхні стопи і зовнішній поверхні гомілки.
Невропатія великогомілкового нерва: розвивається параліч згиначів стопи та пальців, втрачається ахілловий рефлекс. Хворий не може стояти на пальцях. Чутливі розлади на задній поверхні гомілки та підошви.
Лікування: вітаміни групи В, біостимулятори, антихолінестеразні препарати. Масаж, ЛФК, фізіотерапевтичні засоби, оперативне лікування.
41.Менінгіти, їх класифікація. Менінгококковнй менінгіт. Клініка, клінічні форми, діагностика, лікування.
Менінгіт – це запалення оболон головного і спинного мозку.
К-ція:
І. За характером запального процесу: - серозний; - гнійний
ІІ. За патогенезом: - первинний; - вторинний
ІІІ. За локалізацією: - генералізований локальний; - базальний; - конвекситальний
ІV. За перебігом: - блискавичний; - гострий; - підгострий; - хронічний;
V. За ступенем вираженості: - легкий; - середньої важкості; - важкий; - надзвичайно важкий
VІ. За етіологією: - бактеріальну; - вірусну; - грибкову; - протозойний
Менінгококовий менінгіт – інкубаційний період – 1-5днів. Розвивається гостро, лихоманка, швидко з’являються і наростають головний біль з нудотою або багаторазове блювання.
У перші години виявляються позитивні оболонні симптоми – ригідність шийних м’язів, симптом Керніга, що наростають на 2-3 день хвороби. Сухожилкові рефлекси , черевні - . Можливе ураження черепних нервів. Інколи виникають шкірні висипання, герпетичні висипання на губах.
Цереброспінальна рідина – каламутна, гнійна, витікає під тиском.
Клінічні форми: легка, середня і важка.
Діагностика: люмбальна пункція, огляд шкіри хворого, очей, вух.
Лікування:
- Антибактеріальна терапія – цефалоспорини – цефатріаксон, цефатоксим.
- Менінгококову вакцину застосовують під час епідемії
- Для профілактики – рифампіцин протягом 48год
- Симптоматична терапія
42.Вірусні менінгіти. Клініка, діагностика, лікування.
Вірусний менінгіт – це гостре захворювання, що супроводжується головним болем, гарячкою, менінгеальними симптомами. Часто виникає блювання. Може бути загальмованість, дратівливість, незначна сонливість, минущі ураження окремих черепних нервів. Тривалість захворювання – 10-14діб. Летальність зустрічається дуже рідко
Діагностика: у СМ рідині – лімфоцитоз, нормальний рівень глюкози.
Лікування: симптоматичне.
43.Туберкульозний менінгіт. Клініка, діагностика, лікування.
Клініка: розвивається повільно. У перші 2-3тижні розвивається загальна кволість, підвищена втомлюваність, втрата апетиту, денна сонливість, неспокійний сон, підвищена температура, головний біль.
Періодами з’являється різкий головний біль та блювання, лише після цього з’являється менінгеальний синдром. Згодом в процес втягуються окорухові нерви, формуються паралічі, парези, виникають судоми.
СМ-рідина прозора, безбарвна, витікає під великим тиском, білок, плеоцитоз, туб.палички, кількість цукру.
Лікування:
- Протитуберкульозна терапія – ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
44.Епідемічний енцефаліт Економо, клінічні ознаки гострого та хронічного періодів; діагностика, лікування.
Енцефаліт – це запальне захворювання ГМ.
Епідемічний енцефаліт Економо – у гострий період спостерігається патологічна сонливість.
Клінічно поділяється на гостру і хронічну стадію.
Гострий період – пропасниця, катар верхніх дихальних шляхів, ШОЕ, головний біль. Порушення сну, подвоєння в очах, параліч зору, зіничні розлади, вегетативні реакції – пітливість, “сальність” обличчя, підвищене слиновиділення; а також комплекс психічних розладів, сплутаність свідомості, марення, легке збудження.
Хроніний період – представлений синдромом паркінсонізму.
Лікування: боротьба з набряком мозку, детоксикаційні та симптоматичні засоби.
45.Кліщовий енцефаліт. Клінічні синдроми гострого і хронічного періодів; діагностика, лікування, методи профілактики.
Кліщовий енцнфаліт обумовлений специфічним арбовірусом.
Існує 2 способи проникнення вірусу в організм людини: 1 – основний – укус кліща; 2 – аліментарний – у разі вживання в їжу сирого молока зараженої кози чи корови.
Інкубаційний період – 8-20днів.
Клініка: починається раптово і проявляється загальноінфекційними симптомами – підвищення температури, міалгія, лихоманка і загальномозкові симптоми – головний біль, блювання, порушення свідомості.
Виділяють 2 форми:
1 – поліомієлітична – периферичні паралічі у м’язах шиї, плечового пояса та проксимальних відділів верхніх кінцівок. Симптом звисаючої голови внаслідок слабкості шийних м’язів, бульбарний синдром, дизартрія, дисфагія, атрофія м’язів язика.
2 – менінгеальна – розвиток менінгеального синдрому та загальномозкових симптомів. До вказаних симптомів приєднуються парези центрального типу і гіперкінези.
Лікування:
- Етіотропна терапія – введення -глобуліну, титрованого проти вірусу кліщового енцефаліту, сироваткового Ig.
- Патогенетична терапія – дегідратація, детоксикація, підтримання водно-електролітного балансу.
- Сииптоматична терапія – протисудомна або відновна терапія – антихолінестеразні препарати, вітаміни групи В.
Профілактика: вакцинація тканинною інактивованою вакциною.
46.Арахноїдити, клінічні форми, діагностика, лікування.
Арахноїдит – це запалення м’яких мозкових оболон ГМ і СМ з переважним ураженням павутинної оболони.
К-ція:
І. За локалізацією: конвкситальний, базальний, у ділянці перехрестя зорових нервів.
ІІ. За перебігом: підгострий і хронічний.
Клініка: розвивається підгостро з переходом у хронічну форму. Загальні мозкові симптоми – головний біль, нудота, блювання. Вогнищева симптоматика залежить від локалізації, найчастіше зустрічаєть оптіко-хіазмальна форма, чка проявляється – “сітка перед очима”, зниження гостроти зору, скотома, концентричні звуження полів зору, розвивається неврит зорових нервів, який поступово переходить у атрофію. Спостерігається зниження нюху, спрага, посилене сечовиділення, гіперглікемія, ожиріння. При ураженні мосто-мозочкового кута – головний біль у потилиці, шуи у вухах, нападоподібне запаморочення, блювання.
Діагностика:
Краніограма – ознаки внутрішньочерепної гіпертензії
ЕЕГ – локальні зміни біопотенціалів
Дослідження цереброспінальної рідини – помірне запалення, білково-клітинна дисоціація, витікає під великим тиском
Пневмоенцефалографія – нерівномірне заповнення повітрям субарахноїдального простору, вогнищеві накопичування повітря, розширення шлуночків.
Лікування:
- Усунення джерела інфекції – отит, синусит тощо.
- Антибіотики
- Десенсибілізація
- Протиалергічні
- Антигістамінні препарати – супрастин, тавегіл
- Біогенні стимулятори – алое, імунал.
47.Абсцес головного мозку. Паразитарні захворювання нервової системи.
Абсцес ГМ – це скупчення гною у речовині мозку з наявністю відмежувальної капсули. Виникає завдяки попаданню збудників у паренхіму мозку контактним, лімфогенним, гематогенним шляхами.
Клініка: загальноінфекційний, гіпертензійний, вогнищевий синдром.
Діагностика: стан очного дна, краніографія, люмбальна пугкція, ЕЕГ, МРТ, КТ ГМ.
Лікування: до формування капсули – антибіотики, сульфаніламіди, метранідазол, недиференційована терапія; після сформування капсули – дренування, операційне видалення гнійника разом з капсулою.
Паразитарні захворювання:
Токсоплазмоз НС: зараження – перорально, перкутанно, трансплацентарно.
Природжений токсоплазмоз – вогнища кальцифікатів, розм’ягчення, кістоутворення.
Набутий – перивентрикуліт, арахноїдит, хоріоретинит.
Гострий – лімфаденопатія, ураження внутрішніх органів, плямисто-папульозна висипка, енцефаліт, менінгоенцефаліт.
Хронічний – енцефалітЮ енцефаломієлітЮ поліневрит.
Вроджений – хоріоретиніт, кальцифікати в ГМ, гідроцефалія, епілептичні судоми.
Діагностика: мікроскопія ліквору, біоптати лімфовузлів, внутрішньошкірна проба с токсоплазмою.
Лікування: гострого – амінохінол, хлоридин, тетрациклін; хронічний – амінохінол, хлоридин, тетрациклін, глюкокортикоїди, дезінтоксикація.
Профілактика: вакцинація вагітних, гігієна, виключення з раціону сирого і недовареного м’яса.
Ехінококоз НС
Клініка: епілептичні напади, транзиторні рухові і чутливі розлади, двобічний тремор, симптом ураження черепних нервів, м’язова гіпотонія.
Діагностика: клініка, ехінококоз інших органів, еозинофілія крові, еозинофільний плеоцитоз, КТ, МРТ.
Лікування: хірургічне втручання з інуклеацією пухиря.