Загальна інформація про діяльність банку

Вид материала

Содержание

фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через прибутки або збитки; інвестиції, утримувані до погашення
Торгові цінні папери

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 27

фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через прибутки або збитки;

інвестиції, утримувані до погашення;

позики та дебіторська заборгованість;

фінансові активи, призначені для продажу.

1.4.Торгові цінні папери

Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами проводиться у відповідності з вимогами Інструкції 358, Положенням про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007р №31 зі змінами та доповненнями та Плану рахунків.

Торгові цінні папери первісно оцінюються за справедливою вартістю. Комісійні та інші витрати на операції з придбання цінних паперів в торговий портфель визнаються витратами під час первісного визнання таких цінних паперів і обліковуються за рахунками витрат балансового рахунку 7104.

На дату операції вартість придбаних торгових цінних паперів обліковується за позабалансовими рахунками.

У разі зміни справедливої вартості, Банк здійснює переоцінку цінних паперів, але обов’язково не рідше одного разу на місяць, станом за останній робочий день звітного місяця. Результати переоцінки цінних паперів в торговому портфелі Банку визнаються в складі доходів за результатами торговельних операцій та відображаються за аналітичними рахунками балансового рахунку 6203 Плану рахунків. Амортизацій дисконту (премії) за борговими цінними паперами в торговому портфелі банку не здійснюється.

Банк здійснює нарахування процентних доходів за торговими цінними паперами на дату їх переоцінки, але не рідше одного разу на місяць з відображенням результатів в доходах Банку за аналітичними рахунками балансових рахунків 6056,6057. Від володіння цінними паперами з невизначеним доходом, банк може отримувати доходи у вигляді дивідендів та відображати їх за аналітичними рахунками балансового рахунку 6300.

Протягом 2009 року Банку мав у володінні торгових цінних паперів з невизначеним доходом, але дивіденди не отримував.

Станом на 31 грудня 2009 року банк не має цінних паперів у торговому портфелі, які є об’єктом операцій РЕПО.

1.5 Кредити та заборгованість клієнтів

Під час первісного визнання кредити та заборгованість клієнтів оцінюються за справедливою вартістю у відповідності до політики первісного визнання фінансових інструментів вище.

Банк оцінює та обліковує надані кредити на дату балансу за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка з урахуванням резерву під знецінення.

При зміні умов кредиту згідно з кредитним договором (додатковою угодою до кредитного договору) Банк переглядає суттєвість зміни умов кредиту та приймає рішення щодо припинення визнання існуючого фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту. Суттєвими змінами умов, в результаті яких кредит може бути класифікований як новий фінансовий інструмент, вважаються суттєві зміни відсоткової ставки за кредитом, виду відсоткової ставки, строку погашення кредиту, які аналізуються у сукупності, та які призводять до змін у вартості грошових потоків за кредитом до внесення змін, дисконтованих із застосуванням первісної ефективної ставки відсотка за кредитом, відносно вартості грошових потоків за кредитом визначених відповідно до змінених умов, дисконтованих із застосуванням первісної ефективної ставки відсотка за кредитом, на дату балансу, щонайменше на 10%. У разі класифікації кредиту як нового фінансового інструмента, діючий кредит визнається в аналітичному обліку погашеним, неамортизований дисконт/премія за ним амортизуються в повній сумі на процентні доходи Банку, та одночасно визнається новий кредит за первісною вартістю, визначеною виходячи з умов нового договору (додаткової угоди), відповідно до облікової політики Банку. Подальше відображення визнаного кредиту в обліку здійснюється за тими ж принципами, що визначені обліковою політикою Банку для інших кредитів.

Банк на дату балансу оцінює кредити на предмет їх знецінення (зменшення корисності), та за результатами такої оцінки здійснює формування резерву під знецінення.

До кредитної заборгованості (кредиту), що оцінюється на зменшення корисності, Банк відносить вимоги банку до фізичних та юридичних осіб (у тому числі банків) за усіма наданими кредитами, розміщеними депозитами, коштами на кореспондентських рахунках в інших банках.

У разі, якщо балансова вартість кредитної заборгованості перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, Банк визнає знецінення (зменшення корисності) за кожною кредитною операцією та здійснює формування резерву у розмірі розрахованого знецінення.

Банк визнає зменшення корисності кредиту, якщо є об’єктивне свідчення зменшення його корисності внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання кредитної заборгованості як активу, і така подія (або події) впливає (впливають) на попередньо оцінені майбутні грошові потоки від кредиту, які можна достовірно оцінити.

Об’єктивними ознаками знецінення кредитів, Банк визнає наявність таких подій збитку:

фінансові труднощі боржника (фінансові труднощі боржника банк визначає як погіршення його фінансового стану, яке відбулося після первісного визнання заборгованості, на підставі аналізу фінансової звітності та іншої об’єктивної інформації, а також виходячи з неспроможності боржника забезпечити своєчасне погашення боргу (включаючи всі належні йому платежі за кредитним договором);
порушення умов договору (невиконання зобов’язань, прострочення сплати процентів або основної суми боргу);
висока ймовірність банкрутства або фінансова реорганізація боржника/контрагента;
зміна початкових умов договору, пов’язана з фінансовими труднощами боржника, зокрема щодо строків погашення боргу та його вартості, якщо такі зміни відбулися з погіршенням умов для банку, і запровадження таких змін банк не розглядав би за інших умов.

Наявна інформація про зменшення попередньо оцінених майбутніх грошових потоків для кредитів з часу первісного їх визнання уключає таке:

негативні зміни платіжного статусу позичальника в групі;
зміни економічних умов, що впливають на виконання зобов’язань за активами в цій групі.

Розрахунок розміру знецінення за кредитами і формування резерву у сумі розрахованого знецінення здійснюється щомісячно по усім кредитам відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу. Розмір знецінення і необхідних резервів розраховується у тій валюті, у якій обліковується заборгованість. Контроль за розрахунком знецінення і формування резервів по системі Банку.

Безнадійна заборгованість списується за рахунок сформованого резерву.

Зобов’язання кредитного характеру у частині акредитивів та фінансових гарантій розкриті у таблиці 32.2 примітки 32 «Потенційні зобов’язання банку».

1.6. Цінні папери у портфелі Банку на продаж

Цінні папери у портфелі Банку на продаж – цінні папери, які не належать до торгових цінних паперів та цінних паперів до погашення.

Під час первісного визнання цінні папери у портфелі Банку на продаж оцінюються за справедливою вартістю у відповідності до політики первісного визнання фінансових інструментів вище.

Цінні папери в портфелі Банку на продаж відображаються на дату балансу:

за справедливою вартістю;
за собівартістю з урахуванням зменшення корисності (акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити не можливо),
за найменшою з двох величин: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов’язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;
за найменшою з двох величин: собівартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов’язані з продажем,
інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.

Визнання придбаних цінних паперів у портфелі на продаж в балансі Банку відбувається за датою розрахунку, з веденням обліку між датою операції та датою розрахунку на позабалансових рахунках.

Цінні папери в портфелі Банку на продаж, що обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. На дату балансу результати переоцінки відображаються в капіталі Банку.

Усі цінні папери в портфелі Банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності.

Втрати від зменшення корисності за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, які обліковуються за собівартістю, у портфелі Банку на продаж, визнаються витратами звітного періоду.

При визнанні зменшення корисності цінних паперів, що обліковуються в портфелі на продаж за справедливою вартістю, сума уцінки, накопичена в капіталі за відповідними цінними паперами, вилучається з капіталу та визнається витратами звітного періоду, шляхом сторнування суми переоцінки, відображеної в капіталі, та суми переоцінки в балансі, з одночасним відображенням витрат на формування резерву та резерву під зменшення корисності.

Якщо за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком визнаний збиток від зменшення корисності, у разі збільшення в наступних періодах суми очікуваного відшкодування, сума сформованого резерву залишається незмінною.

На кінець звітного року в портфелі Банку на продаж не було цінних паперів, які продані або куплені за договорами РЕПО.

1.7. Інвестиційна нерухомість

На кінець дня 31 грудня 2009 року у Банку не було активів, класифікованих як інвестиційна нерухомість.

1.8. Основні засоби

Основні засоби первісно визнаються в бухгалтерському обліку за собівартістю – фактичними витратами на їх придбання, спорудження, виготовлення (включаючи витрати на доставку, монтаж, встановлення та інші витрати, безпосередньо пов’язані з їх придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням).

Після первісного визнання будинки, споруди, передавальні пристрої та земельні ділянки обліковуються за справедливою вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації.

Щорічно Банк проводить тестування зміни справедливої вартості будинків, споруд, передавальних пристроїв та земельних ділянок. Якщо загальна сума відхилень справедливої вартості об’єктів основних засобів від балансової вартості за даними тестування складає більше 10%, Банк має визнавати це відхилення суттєвим, якщо воно одночасно відповідає іншим встановленим Банком критеріям суттєвості впливу вищезазначених відхилень на показники фінансової звітності Банку, та проводить переоцінку справедливої вартості об’єктів основних засобів із залученням незалежних оцінювачів.

На дату переоцінки накопичена амортизація перераховується пропорційно зміні балансової вартості об’єкта основних засобів таким чином, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням первісної вартості та суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод відображення в бухгалтерському обліку накопиченої амортизації не потребує перегляду норми амортизації.

Вартість об’єктів банківської нерухомості визначалася на основі дохідного та порівняльного підходів, виходячи з принципу найбільш ефективного використання.

Вартість земельних ділянок під забудовою визначалась методом залишку для землі, тобто як різниця між ринковою вартістю об’єкту в цілому та залишковою вартістю заміщення земельних поліпшень.

Переоцінка первісної вартості основних засобів у звітному році не проводилась.

Завершені витрати на поліпшення основних засобів відносяться на збільшення первісної їх вартості.

Витрати на підтримання об’єктів основних засобів у придатному для використання стані не впливають на їх балансову вартість і відносяться на витрати.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єктів основних засобів. Нарахування амортизації здійснюється по кожному об’єкту, прямолінійним методом. Метод амортизації переглядається щорічно при затвердженні облікової політики на наступний рік. При цьому, у звітному та попередніх роках метод амортизації основних засобів Банком не змінювався.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно, з віднесенням місячної суми амортизації на витрати відповідного місяця. При нарахуванні амортизації понижуючий коефіцієнт не застосовується, ліквідаційна вартість не визначається (дорівнює нулю). Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується в момент оприбуткування об’єкта у розмірі 100% його вартості.

Термін строків корисного використання (експлуатації) основних засобів складає від 2-го до 10-ти років, для будівель та споруд – 100 років. Протягом 2009 року, строки корисного використання основних засобів не переглядалися.

Відповідно зі строком корисного використання, розраховані і норми амортизації.

До малоцінних необоротних матеріальних активів Банк відносить активи вартістю до 1000 гривень за одиницю та терміном служби більше 1 року. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів здійснюється в розмірі 100 відсотків їх вартості в першому місяці використання об'єкта.

Витрати з поліпшення орендованих приміщень амортизуються протягом періоду строку договору оренди.

У звітному періоді договорів надання основних засобів у оперативний та фінансовий лізинг банк не укладав. Основних засобів у фінансовий лізинг Банк також не отримував.

Аналітичний облік необоротних активів здійснюється в інвентарних картках, які ведуться в автоматичному режимі в межах ОДБ Б-2.

Змін строків корисного використання для груп основних засобів та змін норм амортизації у звітному році не відбувалося.

У звітному році визнання знецінення основних засобів не було.

Основних засобів, наданих під заставу зобов’язань, за станом на кінець 2009 року у Банку не має.

1.9. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи визнаються в бухгалтерському обліку за собівартістю (вартістю придбання) та відображаються на дату балансу за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації.

Банк застосовує прямолінійний метод амортизації нематеріальних активів. Метод амортизації переглядається щорічно при затвердженні облікової політики на наступний рік. При цьому, у звітному та попередніх роках метод амортизації нематеріальних активів Банком не змінювався.

Норми амортизації нематеріальних активів встановлюються Банком самостійно, виходячи з оціненого строку корисного використання, який не може перевищувати 10 років. Для наявних нематеріальних активів застосовується норма амортизації 5 років, яка не змінювалася.

Переоцінки первісної вартості нематеріальних активів та перегляду строку їх корисного використання у звітному та попередньому роках не здійснювалося.

Угод на придбання в майбутньому нематеріальних активів на кінець звітного року не має.

1.10. Оперативний лізинг (оренда)

Основні засоби, надані в оперативний лізинг (оренду) обліковуються та оцінюються в балансі Банку за тими ж критеріями, за якими оцінюються інші власні основні засоби Банку.

1.11. Фінансовий лізинг (оренда)

Дебіторська заборгованість з фінансового лізингу оцінюється Банком за справедливою вартістю на момент первісного визнання в балансі Банку. Знецінення заборгованості за фінансовим лізингом в 2009 році не визнавалось.

1.12. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття.

У 2009 році у Банку не було активів, класифікованих як довгострокові, призначені для продажу та активів групи вибуття.

1.13. Припинена діяльність

На кінець 2009 року припиненої діяльності в Банку не було.

1.14. Похідні фінансові інструменти

У 2009 році Банк не здійснював операції з похідними фінансовими інструментами. Станом на кінець дня 31 грудня 2009 року у Банку не має похідних фінансових активів та похідних фінансових зобов’язань.

1.15. Податок на прибуток

У звітному 2009 році Банк продовжував сплату податку на прибуток відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого ставка податку на прибуток у 2009 році не змінювалась та становила 25% оподатковуваного прибутку протягом всього року.

Облік сум відстроченого податку на прибуток проводиться Банком для врахування впливу на фінансовий результат за звітний рік сум тимчасових різниць між податковими та обліковими оцінками активів та зобов‘язань у вигляді відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань, визначення яких здійснюється згідно вимог Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 19.03.03 № 121.

Відстрочений податок за результатами виникнення відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов‘язань визнається як вплив на фінансовий результат поточного року або на відповідні статті капіталу Банку аналогічно визнанню впливу зміни вартості відповідних активів та зобов‘язань, які призвели до виникнення відстроченого податку.

Інформація щодо відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань Банку, а також щодо узгодження різниць між витратами з податку на прибуток та добутком облікового прибутку на ставку оподаткування, наведена у примітці 27 «Витрати на податок на прибуток».

Сума відстроченого податкового зобов’язання була розрахована як сума податку на прибуток, що буде сплачуватись у майбутніх періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Оскільки сплата Банком податку на прибуток контролюється одним податковим органом, Банк здійснює в обліку згортання відстрочених податкових активів та зобов’язань.

Сума не визнаного відстроченого податкового активу, пов’язаного з податковими збитками і невикористаними податковими пільгами, дорівнює нулю.

Оскільки у звітному році в Банку не було діяльності, що припинена, відповідно, і сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов`язаних з прибутком (збитком) від такої діяльності, у звітному році не визначалась.

1.16. Власні акції, викуплені в учасників

Операцій по викупу в учасників власних акцій Банку у 2009 році не було.

1.17. Доходи та витрати

Облік доходів та витрат ведеться згідно Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 255 (із змінами), облікової політики Банку, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування, крім пені та доходів від операцій, за якими визнана сумнівна заборгованість за нарахованими доходами, які відображаються за касовим методом. Облік доходів від операцій, за якими визнана сумнівна заборгованість за нарахованими доходами, ведеться на позабалансових рахунках.

Процентні доходи визнаються за методом ефективної ставки відсотка. Дисконт або премія за активами, в тому числі цінними паперами, амортизується на збільшення чи зменшення процентного доходу за відповідним активом протягом періоду з дати виникнення до дати погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Комісійні доходи обчислюються відповідно до умов укладених договорів в залежності від специфіки відповідних послуг.

Процентні витрати визнаються за методом ефективної ставки відсотка.

Комісійні витрати обчислюються відповідно до умов укладених договорів в залежності від специфіки відповідних послуг.

Витрати на створення резервів під знецінення активів здійснюються з метою відшкодування можливих втрат за активними операціями Банку та обчислюються як різниця між балансовою вартістю відповідних активів та оціненою сумою очікуваного відшкодування згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України та розроблених на цій основі внутрішніх положень Банку.

Витрати на податок на прибуток виникають при відображенні в бухгалтерському обліку суми податку на прибуток, що підлягає сплаті у відповідному звітному періоді, а також нарахуванні суми відстрочених зобов’язань або активів з податку на прибуток, та обчислюються згідно з вимогами податкового законодавства, а також у сукупності податкового законодавства та нормативних актів Національного банку України в частині визначення та нарахування відстрочених зобов’язань та активів з податку на прибуток.

1.18. Іноземна валюта

Банк веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність у національній валюті України.

Монетарні статті в іноземній валюті та банківських металах переоцінюються при кожній зміні офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Результати переоцінки включаються до Звіту про фінансові результати у складі статті «Результат від переоцінки іноземної валюти».

Вартість немонетарних статей в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання (на дату здійснення операції). Немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визначення їх справедливої вартості.

Доходи і витрати, нараховані, отримані чи сплачені в іноземній валюті, відображені у Звіті про фінансові результати у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визнання відповідних доходів і витрат.

В рамках управління валютним ризиком Банк встановлює ліміти концентрації ризику на рівні Головного банку.

Банк встановлює такі ліміти:

ліміт залишку відкритої валютної позиції по Банку в цілому, у розрізі підрозділів, операцій;
внутрішньоденний ліміт відкритої валютної позиції;
ліміт обмеження збитків від загальної суми відкритої валютної позиції;
ліміт обмеження збитків від конверсійних операцій на міжнародному валютному ринку (stop-loss – ліміт);
ліміт самостійного прийняття рішення Управлінням казначейства для оперативного управління відкритою валютною позицією за доходами і витратами.

1.19. Взаємозалік статей активів і зобов’язань

Статті активів та зобов’язань обліковуються в розгорнутому вигляді. У 2009 році взаємозаліку активів та зобов’язань не здійснювалося.

1.20. Звітність за сегментами

Банк формує звітність за сегментами банківської діяльності, яку розкрито у примітці 36.

Звітний сегмент - сегмент бізнесу, який відокремлюються для складання звітності про діяльність Банку в розрізі сегментів і відповідає одному з таких критеріїв:

дохід за сегментом становить не менше ніж 10% від загального доходу Банку (враховуючи дохід, отриманий у межах сегмента, та дохід, отриманий від міжсегментних операцій);
фінансовий результат сегмента (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин – загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів діяльності;
активи сегмента становлять не менше ніж 10% від загальних активів Банку;
зовнішній дохід всіх сегментів становить не менше ніж 75% загального доходу Банку. Якщо сукупний дохід визначених сегментів менше такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу (навіть якщо такі додаткові сегменти не відповідатимуть вищезазначеним критеріям 10% порогу).

Сегмент бізнесу - це відокремлена частка діяльності Банку, яка відрізняється від інших сегментів бізнесу:

групою банківських продуктів, які пропонуються клієнтам Банку;
типом переважної більшості клієнтів - покупців банківських продуктів.

Основою для визначення сегментів бізнесу для Банку є фінансова структура. У фінансовій структурі Банку відокремлено такі сегменти бізнесу:

Сегмент бізнесу «фінансові інститути та інвестиції» складається з продуктів, що зорієнтовані на операції з цінними паперами, або з надання послуг учасникам фінансових ринків (міжбанківського ринку, фондового ринку тощо);
Сегмент бізнесу «корпоративний бізнес» складається із складних продуктів, що потребують індивідуального підходу і надаються переважно корпоративним клієнтам;
Сегмент бізнесу «роздрібний бізнес» складається з продуктів, які надаються у стандартизованій формі (згідно із затвердженими тарифами у стандартних процедурах), не вимагають індивідуального підходу і надаються переважно роздрібним клієнтам.

Банк здійснює свою діяльність в одному географічному сегменті – Україна.

Інформація за міжсегментними операціями формується з системи управлінського обліку. Усі процентні ресурси, залучені бізнес-підрозділами, автоматично продаються до єдиного пулу ресурсів Банку за трансфертною ціною bid, а всі ресурси, необхідні бізнес-підрозділам для фінансування їх активних процентних операцій, автоматично купуються ними з єдиного пулу ресурсів Банку за трансфертною ціною offer. Придбання процентних зобов’язань та фінансування процентних активів здійснюється за трансфертною ціною, що визначена для ресурсу відповідного виду, строку та валюти.

За кожною процентною операцією Банку з клієнтами/контрагентами, що відноситься до одного з сегментів бізнесу:

засобами системи централізованого управління ресурсами нараховуються трансфертні доходи (для пасивних операцій) та трансфертні витрати (для активних операцій);
визначається чистий процентний дохід як різниця між трансфертними доходами та процентними витратами – для пасивних операцій і як різниця між процентними доходами та трансфертними витратами – для активних операцій.

Сукупність трансфертних доходів та витрат за процентними операціями, що відносяться до одного з сегментів діяльності, являє собою доходи та витрати за міжсегментними операціями цього сегменту бізнесу.

Сукупність трансфертних доходів за всіма процентними операціями являють собою витрати за міжсегментними операціями «центру управління балансом», а сукупність трансфертних витрат за всіма процентними операціями являють собою доходи за міжсегментними операціями «центру управління балансом». Доходи та витрати «центру управління балансом» з метою формування звітності включаються до «інших операцій».

З метою формування фінансової інформації в управлінській звітності за принципом відповідності, усі активи, зобов’язання, доходи та витрати розподіляються на дві групи:

активи, зобов’язання, доходи та витрати, які напряму відносяться до певного сегмента бізнесу шляхом класифікації фінансової інформації за операціями Банку за відповідними параметрами управлінського обліку;
активи, зобов’язання, доходи та витрати, які напряму не відносяться до певних сегментів бізнесу через відповідні параметри управлінського обліку. Такі активи, зобов’язання, доходи та витрати в процесі формування управлінської звітності за сегментами бізнесу попередньо відокремлюються в групу «нерозподілені суми», які з метою складання управлінської звітності:

підлягають повному або частковому перерозподілу на сегменти бізнесу відповідно до визначених баз та розрахованих норм розподілу;
залишаються нерозподілені оскільки є загальними для всіх сегментів бізнесу та відносяться до Банку в цілому.

Базами розподілу є:

витрати на персонал для перерозподілу витрат на утримання персоналу;
чисельність персоналу для розподілу даних інших статей, які підлягають перерозподілу.

Перерозподілу підлягають такі активи, зобов’язання, доходи та витрати:

інші операційні доходи та інші доходи;
інші операційні витрати;
загальні адміністративні витрати;
інші активи та зобов’язання;
нематеріальні активи;
основні засоби;
інші необоротні матеріальні активи.

Залишаються нерозподіленими за сегментами бізнесу активи, зобов’язання, доходи та витрати, які є загальними для всіх сегментів (витрати та дебіторська і кредиторська заборгованість з податку на прибуток, частка активів та витрат, пов’язаних з роботою провідного управлінського персоналу Банку, тобто персоналу, який здійснює функції загального керівництва на рівні всієї системи Банку).

Змін облікової політики щодо звітності за сегментами у 2009 році не відбувалося.

1.21. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок

Помилок попередніх років та пов’язаних з ними коригувань звітності у 2009 році не відбувалося.

Зміни облікової політики Банку щодо визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат у 2009 не відбулося.