Зв'язок між поколіннями не втрачено

Вид материала

Документы

Содержание Розповідає Валентина Солопко Ганна Нікуліна

Подобный материал:

• Зразок оформлення тез доповідей, 16.21kb.
• Методика визначення професійного рівня викладача Старчевський, 105.05kb.
• Поява, розвиток І властивості Інтернету, 100.19kb.
• 2 закон Ньютона (основне рівняння динаміки для тіла незмінної маси), 35.13kb.
• Дайте означення нескінченно малої змінної ( послідовності, 21kb.
• Програма кандидатського іспиту зі спеціальності 01. 01. 01 Математичний аналіз (фізико-математичні, 39.41kb.
• Обов’язки батьків по вихованню дітей у світлі сімейного кодексу україни, 142.06kb.
• Назва реферату: Місце управлінського обліку в системі облікової інформації Розділ, 151.4kb.
• Урок, проведений у 2 класі, 47.2kb.
• Стратегічна маркетингова програма підприємства на зовнішньому ринку Основні етапи стратегічного, 45.49kb.

Зв'язок між поколіннями не втрачено


День вшанування подвигу ветеранів, учасників, дітей Великої Вітчизняної війни в Університеті «Україна» – працівників цього навчального закладу – традиційний захід, що відбувається щороку під час травневих свят. Серед професорсько-викладацького складу університету таких людей залишилося небагато, але вони докладають помітних зусиль до справи виховання і навчання студентської юні. Олег Миколайович Святославов очолює кафедру загальноекономічних дисциплін, Марія Михайлівна Калакура – кафедру технології харчування; Олександр Васильович Ворона працює на посаді професора кафедри дизайну, Валентина Миколаївна Солопко – на посаді професора кафедри загальноекономічних дисциплін; Анатолій Степанович Костенко – доцент кафедри автомобільного транспорту, Анатолій Мусійович Іваненко – доцент кафедри теорії та історії держави і права, Світлана Анатоліївна Лоскутова – старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності.

У кожного з них свій гіркий досвід війни.

Розповідає Валентина Солопко: Я народилася в родині військових льотчиків. Батьки виховували в мені силу духу з самого дитинства. Саме це й допомогло мені пережити й гідно витримати всі життєві випробовування: евакуацію у «теплушці» для худоби із Криму до Воронежа, участь ще зовсім дитиною в облаштуванні військових укріплень, відбудові зруйнованого Києва тощо. Надивившись на людське горе, навчилася з дитячих років цінувати родину. Була вдячна долі за те, що мала змогу отримати повноцінну освіту, займатися наукою та викладацькою діяльністю.

Дуже люблю працювати з молоддю. Їхня щирість та енергія дають снагу до життя і нам, уже немолодим людям. У своїй викладацькій діяльності намагаюся передати студентам знання не лише з основ економіки, а й сформувати в них справжні життєві пріоритети. Яким би мінливим не був світ, які б звабливі речі та лиха він нам не готував, саме родинний затишок, любов рідних і близьких людей, здоров’я та елементарна культура взаємин між людьми є запорукою справжнього людського щастя.

Вітання викладачів університету, які були більшою чи меншою мірою дотичні до жорстоких подій Другої світової війни, відбувається в кілька етапів. Спершу їм надається автобус для відвідання Парку слави, в якому вони віддають шану тим, хто поклав життя за велику перемогу. Потім відбувається урочистий прийом у Президента університету Петра Таланчука. Петро Михайлович поздоровляє колег, учасників Великої Вітчизняної війни, у затишній атмосфері кав’ярні для викладачів. Теплі слова щирої вдячності й шани за мужньо пережитий складний період воєнного лихоліття доповнюються віночком українських народних пісень, а також пісень воєнних часів, які виконують артисти університетського вокального ансамблю «Мальва». Під час невимушеного спілкування за символічною чарчиною «фронтових ста грамів» колишні воїни діляться спогадами, висловлюють свої міркування щодо головних цінностей людського життя, мирного неба над головою та здоров’я зокрема. Завершується святкування врученням подарунків та квітів.

Зазвичай день ушанування подвигу переможців організовує профспілковий комітет Університету «Україна». Голова профкому Ганна Нікуліна зазначає:

• Ми надаємо особливої ваги спілкуванню наших студентів із такими людьми і під час навчального процесу, і під час свят, тому що це має вагоме виховне значення. У сучасному розбалансованому світі, що втрачає морально-етичні стрижні, варто дбати про те, щоб молодь мала потужну духовну альтернативу щодо агресії, прагматизму, маніпулятивних технологій, споживацької психології. Долі людей, які пройшли горнило війни, але зберегли найліпші людські якості, здобули фах, вищу освіту, створили родини й відповідально ставляться до всього, що трапляється на їхньому життєвому шляху, є повчальними. По-перше, очевидним є те, що кожному поколінню, на жаль, випадають ті чи інші випробовування. І треба мати мужність їх сприйняти й гідно пережити. По-друге, звитяжна перемога над жорстоким фашизмом, що прагнув світового панування, довела, що здолати агресію можуть тільки справжні патріоти, які стоять на позиціях гуманізму – любові до людини.
  

Символічною ознакою нашого нинішнього свята стало те, що коли ми, поклавши квіти до вічного вогню, поверталися до автобуса, то зустріли групу діточок, які були на екскурсії у Парку слави. Як тільки вони побачили немолодих людей із медалями та орденами – одразу кинулися до них із квітами. Це спонтанне щире та вдячне поривання малечі до сивочолих героїв говорить про те, що зв'язок між поколіннями не втрачено.


Ніна Головченко