Geum.ru

Методика визначення професійного рівня викладача Старчевський Е. Е

Вид материалаДокументы

Содержание


Вимоги до аналізу роботи викладача
Методика визначення професійного рівня викладача
Кваліфікаційна карта
Уміння і навички, що визначають кваліфікацію викладача
Подобный материал:
Методика визначення професійного рівня викладача

Старчевський Е.Е. — методист НМЦ ПТО у Волинської

області,викладач

У методичних рекомендаціях подано опис методики визначення професійного

рівня викладача, наведений перелік умінь і навичок, що визначають

кваліфікацію викладача (ступінь визначеності) та критерії оцінки його

професійного рівня.

Дані методичні рекомендації можна використовувати при проведенні атестації

педагогічних працівників та для аналізу їх роботи.

Аналіз роботи викладача дозволяє суттєво підвищити якість навчального процесу.

Головна мета такого аналізу — побачити зв'язок між діяльністю педагога і результатами цієї

діяльності, які проявляються у засвоєнні учнями життєво необхідних і професійних

компетенцій, їхньому розумовому розвитку, рівні їхньої культури, ерудиції, вмінні

використовувати теорію на практиці.

При цьому не можна розривати єдність змісту діяльності викладачів і її результатів.

Однак нерідко акцент роблять на використовуванні нових методів і прийомів, модернізації

попереднього досвіду, знахідках викладача — без аналізу того, як усе це впливає на учнів, як

при цьому змінюється їх працездатність, що вони запам’ятовують і як використовують

отримані знання. Усе це — результати нововведень, а тому їх потрібно фіксувати в першу

чергу.

Вимоги до аналізу роботи викладача

Важливо також аналізувати дієвість уже випробуваних часом методів навчання,

традиційних методик, які також можуть позитивно впливати на показники успішності або

негативно відбиватися на ставленні учнів до навчання. Діагностика покликана визначити

розумне поєднання нового і старого в роботі викладача. Надалі виявляють знання

викладачем типових рис та індивідуальних особливостей учнів. Це допомагає активно

використовувати колективні, групові та індивідуальні форми роботи з учнями на уроці,

спиратися на їхні сили і здібності, здійснювати корекцію загальної роботи, залучати сильних

учнів до роботи зі слабкими.

Слід чітко визначити вимоги до аналізу роботи викладача.

По__________-перше, будь-які, факти, отримані під час аналізу його роботи, повинні бути

осмислені.

По-друге, завжди важливо виявити співвідношення між витраченими викладачем

педагогічними зусиллями і результатами його роботи. Інколи педагог досягає високих

результатів за допомогою додаткових занять, перевантаження домашніми завданнями, тобто

завдяки перенапруженню своїх сил і сил учнів. Високі результати в цьому разі не можуть

бути оцінені позитивно, оскільки їх досягнуто за рахунок зниження якості знань інших

предметів, вони вносять дисгармонію в навчальний процес.

По-третє, слід вивчати виховний вплив викладача, зрілість його педагогічної

майстерності.

Нарешті, важливо виявити здібності викладача до самоаналізу та оцінювання спільної

діяльності, оскільки від цього залежить зростання його педагогічної майстерності, ставлення

до критики на свою адресу, вимогливість до своєї роботи.

Отже, можна визначити чотири напрями діагностики роботи викладача:

5

– раціональне використання досвіду, традиційних методик;

– оволодіння новими методами і прийомами навчальної діяльності;

– розумне поєднання їх під час розкриття змісту конкретного матеріалу;

– використання зворотного зв’язку під час самоаналізу, самооцінювання рівня викладання

свого предмета.

Методика визначення професійного рівня викладача

Професійний рівень викладача неможливо виміряти точними кількісними показниками.

Тому будь-яка його оцінка є відносна і містить в собі елементи суб’єктивності. Звести вплив

цих елементів до мінімуму дозволяють рейтингові системні оцінки. Професійний рівень

викладача визначається на основі оцінки його вмінь і навичок (ступінь їх визначеності) в

таких ділянках діяльності:

1. Визначення мети і завдання в ході підготовки до уроку та постановки їх на

уроці.

2. Визначення структури і організації уроку у відповідності до поставленої мети.

3. Відбір змісту навчального матеріалу уроку.

4. Діяльність викладача.

5. Діяльність учнів.

6. Визначення рівня знань, вмінь та навичок учнів (як результат діяльності

викладача на уроці).

Даний порядок розміщення критеріїв відтворює не ступінь їх значимості, а логічну

послідовність дій педагога з організації навчального процесу, а також його результати.

Названі критерії представлені в кваліфікаційній карті та з урахуванням чотирьох

ступенів визначеності:

дуже високий (А) – 4 бали;

високий (Б) – 3 бали;

середній (В) – 2 бали;

низький (Г) – 1 бал.

Попередньо ознайомившись із змістом оцінюючих критеріїв, які визначають рівень

визначеності кожного з них, виставляється бал у відповідній графі кваліфікаційної карти.

Потім підраховується сума набраних викладачем балів.

Максимальна сума балів – 24, мінімальна – 6.

Викладача, який набрав суму балів в діапазоні від 24 до 21, можна рекомендувати на

присвоєння кваліфікації «викладач вищої категорії»; від 20 до 17 — на присвоєння

кваліфікації «викладач І категорії», від 16 до 12 — на присвоєння кваліфікації «викладач ІІ

категорії», менше 12 балів — на присвоєння кваліфікації «спеціаліст».

КВАЛІФІКАЦІЙНА КАРТА

Критерії оцінки професійного рівня викладача

Рівень

визначеності

вміння

визначити

мету та

завдання

уроку

вміння

визначити

структуру та

організувати

урок

вміння

відібрати

навчальні

матеріали

діяльність

викладача

діяльність

учнів

результат

уроку

Дуже

високий (А)

Високий (Б)

Середній (В)

Низький (Г)

Цю методику можна використати при атестації, для організації індивідуальної роботи з

педагогами з метою стимулювання їх професійного зростання. При цьому необхідно

враховувати ступінь їх підготовки та специфіку навчального предмету.

6

Уміння і навички, що визначають кваліфікацію викладача

(рівень визначеності)

І Уміння визначити цілі і задачі уроку

А

1. Вміє логічно, обґрунтовано відокремити головні теми предмета.

2. Правильно визначає тип уроку в залежності від теми.

3. При розробці поурочно-тематичного плану визначає послідовність вивчення тем в

цілому і окремих уроків, знаходить на цій основі нестандартні методичні

рішення.

4. Мету навчання вміє ставити діагностично.

5. Мета і задачі навчання конкретні, доступні, реальні та зрозумілі учням.

6. Вміє визначити результат уроку та ступінь його досягнення.

Б

1. Вміє інтерпретувати систему цілей та задач уроку, спираючись на методичні

рекомендації.

2. При розробці поурочно-тематичного плану визначає послідовність вивчення уроків з

теми.

3. Правильно визначає тип уроку в залежності від теми.

4. Мета і задачі навчання конкретні, доступні, реальні і зрозумілі учням.

5. На окремі теми предмета мета ставиться діагностично.

6. Вміє визначити результат уроку.

В

1. Мети уроку сам не визначає, а використовує загальноприйняті з даного предмета

методичні рекомендації, адаптуючи їх до своєї діяльності.

2. Уроки, як правило, однотипні, до визначення типу уроку в залежності від поставленої

мети відноситься формально.

3. Мета визначається з врахуванням рівня підготовленості учнів.

4. Мета та завдання навчання не завжди чітко сформульовані, недостатньо

конкретизовані ї зрозумілі учням.

5. Результат уроку не визначений.

Г

1. Не бачить необхідності в спеціальній розробці і постановці мети і задачі уроку.

2. Не розрізняє типів уроків.

3. Ігнорує тематичний поділ матеріалу, тому уроки дивляться прагматично.

4. Мета уроку нечітко сформульована.

5. Результат уроку не визначений.

ІІ Уміння визначити структуру і організувати урок

А

1. Структура уроку відповідає його меті та типу.

2. Етапи уроку взаємопов’язані і логічно послідовні, перехід від одного етапу до іншого

здійснюється за допомогою проблемної ситуації або проблемної зв’язки.

3. Вміє організувати початок та кінець уроку.

4. Вміло вибирає темп уроку; завдання, які потребують напруженої інтелектуальної

праці, чергуються з більш легкими.

5. На високому рівні наукова організація праці викладача і учнів.

Б

1. Структура уроку відповідає типу навчального заняття.

7

2. Етапи уроку взаємопов’язані, але не завжди є логічний зв'язок між окремими етапами

уроку.

3. Вміє організувати початок уроку або його кінець.

4. Час використовує ефективно, але мають місце випадки зниження навчальної роботи,

які виникають через необхідність додаткових пояснень при переході з одного етапу

уроку на другий, при зміні типів завдань.

5. Вміє використовувати елементи наукової організації праці викладача і учнів.

В

1. Етапи уроку не завжди взаємопов’язані та логічні.

2. Не завжди вміє організувати початок і кінець уроку.

3. Не поодинокі випадки зниження темпів уроку через нечітку постановку завдань перед

учнями.

4. Форми роботи з учнями не чергуються з точки зору їх складності, весь урок, як

правило, проходить в одному темпі.

5. Елементи наукової організації праці використовуються фрагментарно.

Г

1. Елементи уроку не взаємопов’язані і не мають логічного переходу.

2. Не вміє організувати початок і кінець уроку.

3. При розробці уроку не закладає його в структуру нормативи часу на виконання тих чи

інших видів завдань, не володіє відповідними навичками.

4. План уроку виконує формально, не враховуючи такі об’єктивні умови, як степінь

складності навчальних завдань та необхідність їх чергування.

5. Організація робочого місця викладача та учня далека від досконалості.

ІІІ Уміння відбирати зміст навчального матеріалу

А

1. Вміє відбирати матеріал для навчання.

2. Вміє зв’язати матеріал з потребами та інтересами учнів.

3. Вміє відокремити основні ведучі ідеї з теми (генералізація ідей уроку) і визначити

нові поняття з урахуванням рівня знань учнів.

4. Відповідність змісту уроку його основній темі і рівню знань учнів з предмета.

5. Використовує шляхи формування самостійного мислення, пізнавальних інтересів

учнів засобами змісту навчального матеріалу.

Б

1. Вміє відібрати навчальний матеріал з урахуванням рівня засвоєння знань учнями.

2. Вміє пов’язати матеріал з життям та інтересами учнів.

3. Вміє виділити ведучі ідеї з теми (генералізація ідей уроку) і визначити нові поняття з

урахуванням рівня знань учнів.

4. Відповідність змісту уроку його основній меті.

5. Використовує шляхи формування самостійного мислення засобами змісту

навчального матеріалу.

В

1. При відборі навчального матеріалу користується тільки методичними рекомендаціями

або змістом підручника, інтуїтивно __________визначаючи необхідний об’єм матеріалу.

2. Не завжди може зв’язати матеріал з життям та інтересами учнів.

3. Провідні ідеї з теми чітко не проглядаються і відповідно не повністю сприймаються

учнями.

4. Поставлена мета уроку та підібраний зміст не враховує рівня знань учнів.

Г

1. При відборі навчального матеріалу використовує зміст підручника без врахування

8

можливостей учнів.

2. Матеріал не пов'язаний з життям та інтересами учнів.

3. Не вміє відокремити головні ідеї теми, не працює з новими поняттями.

4. Зміст надається для всіх учнів однаковий без врахування рівня засвоєння ними

матеріалу.

IV Аналіз діяльності вчителя

А

1. Вміє встановити мету курсу навчання.

2. Вміє конкретизувати мету, визначивши точні результати, які необхідно отримати як

доказ досягнення мети.

3. Вміє визначити рівень знань на початку навчання (початкові тести), в процесі

навчання (навчальні тести), уміння і навички в кінці навчання (підсумкові тести) та

організувати навчання відповідно до рівня засвоєності матеріалу.

4. Точно визначає причини помилок та прогалин в роботі, самостійно знаходить шляхи

їх подолання.

5. Творчо застосовує, вміло адаптує до своєї діяльності передові методи, розробляючи

на їх основі нові методичні прийоми. Здатний розробити цілісні, закінчені технології

навчання.

6. Повністю підвищує свій методичний рівень.

Б

1. Вміє оцінити власні результати.

2. Бачить свої недоліки, прогалини в роботі, але не завжди здатний встановити причини,

які їх породжують.

3. Творчо застосовує нові методичні прийоми. Вміло використовує цікаві знахідки

творчо працюючих педагогів.

4. Покращення в результаті самоаналізу носять нерегулярний характер та

розповсюджується лише на деякі ділянки роботи.

5. Диференційований та індивідуальний підхід здійснює механічно без урахування

особливостей учнів.

В

1. При необхідно аналізує свою діяльність.

2. В більшості випадків реагує на зауваження зовні та ліквідує таким чином виявлені

прогалини, причому рішення приймає, як правило, стереотипні.

3. Нові методичні прийоми приймає механічно їх копіюючи, керуючись необхідністю,

при детальному конспектуванні та постійному зовнішньому контролі.

4. Вміє здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до навчання учнів на

уроці.

5. Систематично підвищує свій методичний рівень.

Г

1. Не виявляє нахилів і майже не володіє навичками самоаналізу, оцінює свою роботу

лише як абсолютно бездоганну, або як в цілому позитивну, враховуючи, що викладач

повинен діяти за інструкціями та у зв’язку з уставленою практикою.

2. Свою роботу аналізує лише за прямою вказівкою керівника,формально, для звіту.

3. Нові методичні прийоми і методи не визнає і використовує їх за вказівкою та за

шаблоном.

4. При відсутності уваги з боку методичної служби та адміністрації можливе зупинення

в професійному зростанні.

9

V аналіз діяльності учнів

А

1. Учні вільно володіють науковою термінологією, вміють дати визначення термінів

своїми словами, ефективно використовують терміни в поясненні навчального

матеріалу.

2. Вміють застосовувати стандарти знань в нестандартних та проблемних ситуаціях.

3. Володіють раціональними прийомами роботи та навичками самоконтролю.

4. Вміють самостійно набувати знання, мати свою точку зору.

5. Прагнуть отримати додаткові знання з предметів, які входять за рамки навчального

курсу.

Б

1. Учні вміють володіти науковою термінологією.

2. Вміють застосовувати стандарти знань в нестандартних ситуаціях.

3. Володіють раціональними прийомами роботи та частково навичками самоконтролю.

4. Уміння отримати знання самостійно формуються тільки за допомогою викладача.

5. Прагнуть отримати додаткові знання з предмету.

В

1.Учні знають наукову термінологію, але не завжди вміють її використовувати на

практиці.

2.Стандарти знань використовуються частково.

3.Раціональні прийоми роботи та самоконтроль можуть здійснюватись під постійним

контролем викладача.

4.Уміння застосовувати знання самостійно не сформульовані.

5.Обмежуються рамками підручника.

Г

1.Учні не виявляють інтересу до навчального процесу.

2.Виконують стандартні завдання.

3.Навчальні завдання не виконують в повному обсязі вимог, не вміють виявляти

помилки, припускають помилок при виконанні однотипних завдань, помилки

виправляють формально.

4.Обмежуються рамками шкільного підручника.

ЛІТЕРАТУРА

1. О.С.Падалка, А.М.Нісімчук, І.О.Смолюк, О.Т.Шпак. Педагогічні технології. К.1995.

2. О.Рябова. Комплексна оцінка рівня кваліфікації педагогічних працівників. К.,

Практика управління закладом освіти. №1, 2008.

3. Методика определения профессионального уровня преподавания. Ассоциация

«Укркоммунквалифкадры», 1998.__