Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни
| Вид материала | Документы |
- Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни Склад навчально-методичного, 286.92kb.
- Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Рівне 2009, 2677.41kb.
- Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система, 2830.58kb.
- Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни банківське право для студентів навчально-наукового, 1287.48kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни актуальні проблеми банківського права для, 1050.23kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
- 1. Фінансово-кредитна інформація як об’єкт автоматизованої обробки, 45.84kb.
9.1 Технологічні карти
Технологічні карти, які входять у склад проекту виробництва робіт, розробляються на складні види робіт, які виконуються новими методами. Основне призначення цих карт – надати допомогу будівельникам і проектувальникам при розробці технологічної документації.
По технологічним картам встановлюють технологічну послідовність будівельних процесів, складають недільно-добові графіки і наряди на виробництво робіт. Їх використовують як при будівельно-монтажних роботах, так і при визначенні терміну будівництва об’єктів в календарних планах і сіткових графіках проектів виробництва робіт.
Застосування технологічних карт (ТК) , в тому числі і типових (ТТК) , покращує організацію виробництва, підвищує продуктивність праці і його наукову організацію, знижує собівартість, скорочує терміни будівництва, робить безпечним виробництво робіт, організовує ритмічну роботу, раціональне використання трудових ресурсів і машин, а також скорочення термінів складання ПВР і уніфікації технологічних рішень. В ТК повинні бути приведенні помітки на карті організації праці і карти трудових процесів, які визначають раціональні прийоми організації праці в бригаді і ланці. Отже, розділи, які пов’язані з організацією праці, в ТК не включають.
ТК розробляють для виконання будівельно-монтажних робіт і спеціальних будівельних процесів, продукцією яких є закінченні конструктивні елементи будинків або споруд, технологічне обладнання, трубопроводи і їх вузли, а також на виробництво окремих видів робіт – земляних, покрівельних, малярних, антикорозійних, теплоізоляційних і ін. У деяких випадках карти розробляють на комплексні будівельно-монтажні процеси (на прокладання 100м трубопроводу, колектора, 1км електрокабеля та ін.). ТК необхідно розробляти і прив’язувати раніше розроблені (типові) з обов’язковим обліком реальних умов будівництва – прийнятої організації робіт, конкретного комплекту будівельних машин, механізмів, пристроїв, транспортних засобів, а також кліматичних, або інших умов. При цьому слід орієнтуватися на передову техніку і технологію будівництва.
Для розробки ТК в якості вихідних даних і документів необхідні: робочі креслення, будівельні норми і правила (ДБН), інструкції, стандарти, заводські інструкції і технічні умови на монтаж, пуск і наладку обладнання, паспорта обладнання, місцеві прогресивні норми і розцінки, карти організації праці і трудових процесів.
У склад ТК входять слідуючи розділи: область застосування; техніко-економічні показники; технологічна схема виконання будівельно-монтажного або спеціального будівельного процесу; основні вказівки по технології виконання процесів (при необхідності поопераційна технологія); вказівки по охороні праці; графік виконання процесу; таблиця рекомендаційної кількості робітників по спеціальностям і розрядам; таблиця потрібних матеріально-технічних ресурсів; вимоги до якості робіт; вказівки по контролю і здачі-прийманні робіт; калькуляція трудових витрат і заробітної плати. ТК розробляють трести, групи підготовки і виробництва будівельних організацій, проектні і науково-вишукувальні інститути (останні – для експериментальних нових конструкцій і технологій) разом із нормативно-вишукувальних станцій по плану, затвердженому міністерством або відомством. Карти розглядають і затверджують у складі ПВР. При необхідності багаторазового застосування, технологічні карти розглядаються технічними радами міністерств (главків) з послідуючим затвердженням в міністерстві. Затверджені ТК зберігаються в спеціальних картотеках трестів і будівельних організацій для повторного їх застосування і обміну інформацією через спеціальні бюлетні-каталоги.
Технологічні карти для застосування в ПВР, а потім на виробництві відбирають по ознаці найбільш оптимальної технології з врахуванням затверджених проектних рішень, конкретних умов, що склалися, які мають в наявності будівельні машини, пристрої, а також вимог ПВР по взаємоувязці з технологією виконання різних процесів. Виконавці робіт, майстри. Бригадири і робітники, які здійснюють будівництво по ТК, зобов’язані виконувати усі передбачені в них вимоги.
9.2 Типові технологічні карти (ТТК)
Типові технологічні карти розробляють з метою забезпечення будівництва типових і багато повторних будинків і споруд і їх частин раціональними рішеннями по організації і технології будівельного виробництва, які підвищують продуктивність праці, покращують якість і знижують собівартість будівельно-монтажних робіт. ТТК призначаються для застосування організаціями, які розробляють проекти виробництва робіт на будівництво нових або реконструкцію і розширення існуючих споруд, і складаються по завданню міністерств і відомств.
Паспорта на карти, затверджені міністерствами і відомствами до застосування публікуються у "Будівельному каталозі".
Розробляють ТТК по робочим кресленням типових і повторно застосованих будинків на основі вивчення і узагальнення передового досвіду, з врахуванням технологічних процесів. Які забезпечують потрібний рівень якості робіт; комплексної поставки конструкцій, виробів, напівфабрикатів, матеріалів; максимального використання фронту робіт і суміщення будівельних процесів; впровадження комплексної механізації з максимальним використанням машин у дві і більше зміни, а також застосування засобів малої механізації; поставки конструкцій і технологічного обладнання укрупненими блоками; дотримання правил виробничої санітарії, охорони праці і техніки безпеки. Організаційно-технологічні рішення, прийняті в ТТК, повинні забезпечити високі техніко-економічні показники, якість і безпеку виконання робіт у відповідності з вимогами діючих норм і правил будівельного виробництва.
9.3 Карти трудових процесів(КТП)
Карти трудових процесів (КТП) розробляються для масового впровадження у будівельне виробництво раціональних форм організації праці, високопродуктивних методів і прийомів праці на науковій основі, які збільшують виробітку робітників, підвищують якість і знижують собівартість робіт. КТП призначають для навчання робітників на будівництві.
9.4 Розробка технологічної карти на виконання робіт
В завданні вказати, на який вид будівельно-монтажних робіт слід розробляти технологічну карту(на земляні чи монтажні роботи).
При розробці технологічної карти на один із видів робіт визначають:
- область застосування карти;
- організацію і технологію будівельного процесу;
- техніко-економічні показники;
- матеріально-технічні ресурси.
В області застосування слід провести дані конструктивного рішення, перерахувати склад робіт, встановити температурний період роботи, змінність.
При розробці організації і технології будівельного процесу необхідно визначити спосіб виконання процесу, необхідні технічні засоби, організації процесу, доставку, складання і розкладання матеріалів і конструкцій, склад бригад і ланок, заходи з техніки безпеки.
Слід скласти календарний графік будівельного процесу (табл.9.1.).
Таблиця 9.1.
Графік виконання робіт
| Назва робіт | Одиниці виміру | Обсяг робіт | Трудомісткість на одиницю виміру люд-год / маш.год | Трудомісткість на весь об’єм робіт люд-год / маш.год | Склад ланки | Застосовані механізми | Робочі дні | |
| 1 | 2 | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| | | | | | | | | |
Поопераційний контроль якості робіт необхідно виконати згідно з вимогами для відповідного складу робіт заходи з техніки безпеки складаються з використанням.
На основі переліку робіт в будівельному процесі, внесених в таблицю 9.1, слід скласти калькуляцію трудових затрат і внести в таблицю 9.2. Користуючись СНиП 3-4-80 привести безпечні умови праці при виконанні робіт по ТК.
Таблиця 9.2.
Калькуляція трудових затрат
| Обґрунтування норми | Роботи | Одиниці виміру | Обсяг робіт | Норма часу на одиницю виміру люд-год / маш.год | Витрати праці на весь обсяг робіт люд-год / маш.год | Розцінка на одиницю виміру, грн. | Вартість витрат праці на весь обсяг робіт, грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| | | | | | | | |
В третьому розділі ТК слід визначити техніко-економічні будівельного процесу:
- витрати праці на одиницю робіт, яка визначається діленням трудомісткості робіт по карті (в людино-днях) на об’єм робіт по карті;
- затрати машинного часу на одиницю робіт (в машино-годинах), яка визначається діленням витрат машинного часу по карті на об’єм робіт по карті;
- вартість витрат праці на одиницю (в грн.), що визначається діленням вартості витрат на виконання робіт по карті на об’єм робіт по карті.
В четвертому розділі ТК слід привести дані по матеріально-технічним ресурсам, до яких відносять матеріали, напівфабрикати, елементи конструкції, будівельні машини, обладнання, інструменти і т.п.
Контрольні запитання
1. Основне призначення технологічних карт (ТК)
2. Вихідні данні для розробки ТК
3. Склад технологічних карт
4. Типові технологічні карти
5. Карти трудових процесів
Тема 10. Організація приймання і здачі робіт
10.1 Контроль якості робіт при будівництві об’єктів водопостачання і каналізації
При значних об’ємах будівництва водогосподарських мереж, їх якість є одним із найважливіших факторів, які забезпечують скорочення витрат у будівельному виробництві, підвищують експлуатаційну надійність мереж і споруд і знижують витрати по їх експлуатації.
Під якістю будівництва або будівельної продукції розуміють сукупність властивостей готового будівельного об’єкта, яка задовольняє його основному призначенню, або відповідність побудованих будинків і споруд проектним рішенням і нормативам. Вимоги до якості продукції усіх галузей народного господарства, в тому числі і будівельної, постійно підвищуються, необхідний рівень якості і його підвищення можливі тільки при комплексному підході до цієї проблеми, включаючи розробку нормативної і проектної документації, виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, виробництво будівельно-монтажних робіт, експлуатацію готових споруд. Таким чином, досягнення потрібного рівня якості будівництва є проблемою, яка залежить від усіх його учасників – планових організацій, замовників, проектних і будівельно-монтажних організацій, заводів-постачальників.
Якість будівельної продукції формується на чотирьох етапах: 1) при розробці нормативної документації; 2) проектуванні об’єктів; 3) виготовленні матеріалів, виробів, деталей і конструкцій; 4) виконанні БМР.
Якість нормативної документації визначається загальним технічним рівнем будівельного виробництва, розвитком стандартизації, вимірювальної, обчислювальної техніки і науково-вишукувальних робіт.
Якість проекту визначається рівнем прийнятих проектних рішень, їх прогресивністю, відповідністю їх найновішим досягненням вітчизняного і закордонного досвіду, перспективам розвитку галузі. Розрізняють наступні ознаки якості проекту: функціональні – забезпечення в запроектованих спорудах нормального технологічного процесу при дотриманні вимог побуту і відпочинку обслуговуючого персоналу; конструктивні – надійність роботи як об’єкту, так і його вузлів (незмінність несучої здатності, безвідмовна робота вузлів, водонепроникність і т.д.); економічні – отримання високоякісної продукції при мінімальних матеріальних і трудових затратах; естетичні – відповідність соціально-економічному рівню людей, їх культурним вимогам (архітектурна композиція, опорядження будинків і т.д.).
Якість будівельних матеріалів і виробів характеризується сукупністю визначених властивостей, які задовольняють умови їх використання. Наприклад, для несучої конструкції – це міцність, жорсткість; для огороджуючи конструкцій ємностей і труб – тріщиностійкість, водонепроникність, морозостійкість; для огороджуючих конструкцій будинку – тепло і звукоізоляційні якості. Кількість виробів підвищують шляхом вдосконалення технологічних процесів на заводах, впровадження машинної технології на всіх стадіях виробництва, покращення поопераційного і приймального контролю.
Якість БМР визначається вимогами проекту, ДБН, технічними умовами (ТУ) і спеціальними інструкціями. Вона залежить від кваліфікації робітників і ІТР, якості машин і інструментів, застосованих матеріалів і виробів, а також від дотримання правильної технологічної послідовності робіт, узгодження дій загальнобудівельних генпідрядних і спеціалізованих організацій, субпідрядних організацій, впровадження спеціальних заходів по підвищенню якості (наприклад, комплексної системи управління якості робіт).
Організація контролю і якості робіт. Для визначення відповідності якості будівництва вимогам, що пред’являються і оперативного прийняття мір по ліквідації браку організують зовнішній і внутрішній контроль якості матеріалів і будівельно-монтажних робіт.
Зовнішній контроль здійснюють державні і відомчі органи контролю.
Замовник – виконує технічний нагляд за якістю виконаних робіт, перевіряє їх об’єми, контролює терміни їх виконання і приймає участь в прийманні закінчених об’єктів.
Органи державного архітектурно-будівельного контролю (Держархбудконтролю) дають дозвіл на виробництво будівельно-монтажних робіт, контролюють правильність забудови виділеної ділянки і дотримання технічних правил ведення робіт.
Організація контролю якості БМР
Рис.10.1 Схема організації контролю якості в будівництві
Авторський нагляд – в обличчі генеральної проектної організації контролює якість робіт і відповідності споруджених об’єктів (споруд) затвердженому проекту.
Пожежна інспекція контролює виконання на об’єкті запроектованих протипожежних заходів.
Санітарна інспекція слідкує за дотриманням на будмайданчику обов’язкових правил санітарії та гігієни, а також за своєчасним виконанням мір по охороні навколишнього середовища.
Державний гірнотехнічний нагляд (Держгірнагляд) контролює технічний стан і безпеку експлуатації підйомно-транспортних машин і обладнання, котлів та інших ємностей, які працюють під тиском.
Технічна інспекція профспілки здійснює контроль за дотриманням правил охорони праці, техніки безпеки і норм трудового законодавства.
Банківський (фінансовий) контроль органами здійснюється для перевірки використання матеріальних ресурсів і грошових засобів, строків і вартості будівництва. Шляхом контрольних замірів перевіряють кількість, характер і вартість робіт, не допускаючи до оплати ті з них, які виконані з відхиленнями від проекту.
Внутрішній технічний контроль здійснюється робітниками і контролюючими органами будівельних організацій на усіх стадіях робіт (рис.10.1). Оперативний контроль за якістю робіт покладений на прораба, будівельного майстра і бригадира, які виконують його безперервно і постійно. Особлива відповідальність при цьому покладається на лінійні ІТР, які дають підписку на право виконання робіт. Підписка – це особлива юридична форма, яка документально фіксує обов’язки виконавця робіт чітко дотримуватись при будівництві об’єкту вимог проекту, ДБН, ТУ та інших нормативних документів. При цьому він попереджається про особисту адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення технічних умов виробництва робіт і будівельного законодавства.
Головний інженер БУ (БМУ) є технічним керівником організації, здійснює систематичний вибірковий контроль якості робіт.
В залежності від етапів виготовлення будівельної продукції розрізняють чотири основні види внутрішнього контролю: вхідний, операційний, приймальний ті лабораторний.
Вхідний контроль служить для перевірки якості проектної документації, а також матеріалів, виробів, обладнання. Відповідність документації можливостям якісного виконання робіт перевіряється технічним відділом тресту, двічі – при обговоренні проекту і при отриманні робочих креслень. Якість виробів, матеріалів і обладнання перевіряють співвідношення їх стандартам, ТУ, паспортам і робочим кресленням. Цей вид контролю виконують прораби, майстри, бригадири, укладальники, а в необхідних випадках - представники будівельних лабораторій і замовника.
Операційний контроль якості є основним видом внутрішнього технічного контролю, який здійснюється безпосередньо на місцях. Він виконується у вигляді самоконтролю робітниками і контролю виробничим персоналом. Як правило, операційний контроль виконується після завершення виробничих операцій. Ціль його – виявлення дефектів і прийняття оперативних мір по їх видаленню. Операційний контроль виконується у відповідності з спеціальними схемами контролю, які розробляються у складі ППР. Контролюючі функції виконують бригадири та ІТР з використанням засобів метрологічного обслуговування. У необхідних випадках залучаються будівельні і лабораторії інших організацій, геодезичні, геологічні та інші служби.
Приймальний контроль слугує для оцінки якості закінчених споруд або їх частин, а також прихованих робіт (тобто тих, результатами яких зачиняються наступними роботами) і відповідальних будівельних конструкцій.
Лабораторний контроль здійснюється на об’єктах і підприємствах будпромисловості (заводах, трубозаготівельних і трубозварювальних базах і т.д.). В трестах і на заводах є центральні будівельні лабораторії (ЦБЛ). В БМУ і на трубозварювально-ізоляційних базах лабораторії організовують лише при значній віддаленості їх від ЦБЛ і великих об’ємах робіт.
Будівельні лабораторії слідкують за якістю матеріалів ті виробів, які надходять (цемент, труби, муфти, потовщувачі, електродів, бітуму і т .д.), перевіряють їх на відповідність ДСТУ, ТУ, нормам і вказівкам, контролюють роботи по підвищенню якості матеріалів та виробів (наприклад, промивку і фракціювання інертних, очистку та ізоляцію труб і ін.), відбирають проби та випробовують зразки бетону, розчину, зварних швів, ізоляційних покрівель, контролюють дотримання режимів виконаних робіт. Оснащення лабораторій сучасним обладнанням підвищує діяльність лабораторного контролю якості.
10.2 Комплексна система управління якості будівельно-монтажних робіт
Цей контроль включає у себе міри, методи і засоби, які направленні на встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня якості робіт.
Планування якості робіт, які виконуються бригадами, учасниками БУ(БМУ) і трестом або об’єднанням в цілому здійснюється плановим, технічним відділом та головним технологом будівельної організації на основі “Інструкцій по оцінці якості будівельно-монтажних робіт”.
Контроль, інформаційне забезпечення оцінки якості робіт забезпечується службою управління якістю, головним технологом, будівельною лабораторією, технічним відділом, лінійними ІТР і бригадирами, а також геодезичною групою або головним геодезистом. Технічний відділ разом із кошторисно-договірним відділом здійснює вхідний контроль якості проектної документації, забезпечують всі підрядження і служби нормативно-інструктивними документами по якості робіт і в першу чергу ДБН А.3.1-3-94 "Правила приймання і здачі робіт".
Метрологічне і геодезичне забезпечення якості здійснюють будівельна лабораторія і геодезична служба у цілях єдності, точності ті достовірності замірів.
Правове забезпечення якості здійснює юридична служба разом із кошторисно-договірним відділом. Претензійну роботу виконує юрисконсульт разом із бухгалтерією.
Крім вищезгаданих основних функцій управління якістю до них також відносять організаційно-технічна підготовка підприємства, його матеріально-технічне забезпечення (комплектація), підбір кадрів, їх матеріальне та моральне стимулювання.
Загальне управління розробкою та впровадженням комплексної системи управління якістю здійснює керівник будівельної організації, а координація робіт покладається на спеціальну службу управління якістю.
Важливими ланками у даній системі являються стандартизація і атестація як самих об’єктів будівництва, так і продукція буд промисловості.
Стандарт – це нормативно-технічний документ, який встановлює комплекс норм, правил і вимог до об’єкту стандартизації і затверджені компетентними організаціями. У нашій країні приймаються стандарти трьох основних категорій: державні (ДСТУ), галузеві (ГСТУ) та стандарти підприємств (СТП). До підприємств, які порушують стандарти, приймаються економічні санкції.
Атестації підлягає продукція усіх галузей народного господарства, у тому числі, яка використовується у будівництві.