Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни
Вид материала | Документы |
СодержаниеНові ефективні 1.5 Поняття про заділ У будівництво об'єктів ВіК, які підлягають вводу в експлуатацію в наступні роки, передбачається заділ |
- Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни Склад навчально-методичного, 286.92kb.
- Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Рівне 2009, 2677.41kb.
- Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система, 2830.58kb.
- Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни банківське право для студентів навчально-наукового, 1287.48kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни актуальні проблеми банківського права для, 1050.23kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
- 1. Фінансово-кредитна інформація як об’єкт автоматизованої обробки, 45.84kb.
Продукція водопостачання і каналізації (ВІВ) – це об’єкти, які потребують відносно великих витрат і порівняно довгого терміну для їх зведення.
Основні задачі підвищення ефективності капіталовкладень складаються в першу чергу в скороченні терміну будівництва і безумовному виконанні задач по вводу в дію нових промислових потужностей і об’єктів в договірні і нормативні терміни, або достроково, особливо «заморожених» об’єктів в наш час має велике значення, так як дає роботу безробітним будівельникам.
1.1 Науково-технічний прогрес (НТП) у будівництві направлений на збільшення об’ємів виробленої продукції, зниження трудових витрат і вартості виготовлення одиниці продукції (особливо цей показник прискорює НТП), покращення умов праці і підвищення якості продукції, тобто досягнення максимальної ефективності капітальних вкладень.
Для НТП загальною закономірністю являється економія часу у виробництві матеріальних благ і підвищення продуктивності праці.
НТП у будівництві змінює зміст праці робітників, що виражається у першу чергу у скороченні затрат ручної праці за рахунок витіснення його працею механізованою, росту кількості робітників, які займаються легкою працею, збільшенням кількості робітників індустріальних професій (монтажники, бетонники, каменярі та інш.). Зменшилась кількість землекопів, і з’явились нові професії.
1.2 Ведучими напрямками НТП у будівництві є:
- розробка і впровадження нових, прогресивних типів будинків і споруд, проектів підприємств і комплексів на базі кооперування і блокування основних і допоміжних виробництв (типізація і уніфікація об’ємно-планувальних і конструктивних рішень);
- підвищення рівня індустріалізації в будівництві;
- підвищення якості матеріалів, виробів, конструкцій і робіт
- створення і впровадження у будівництво нових, ефективних матеріалів, конструкцій і деталей; зниження ваги будинків;
- концентрація, спеціалізація і кооперація у будівництві;
- розвиток комплексної механізації і автоматизації в будівництві;
- подальший розвиток електрифікації будівельного виробництва шляхом впровадження широкої номенклатури засобів малої механізації і електрифікованого інструмента;
- вдосконалення технології, організації і управління;
- застосування прогресивних методів будівництва і впровадження АСУ, бригадного госпрозрахунку і ін.
Усі напрямки НТП у будівництві відображають основну мету: перенести із буд майданчика у заводські умови найбільш трудомісткі види робіт при загальному зниженні затрат праці.
З розвитком збірності створилася проблема уніфікації і типізації об’ємно-планувальних і конструктивних рішень.
Велике значення має підвищення заводської готовності конструкцій і деталей, які дозволяють звести до мінімуму ручну працю для їх обробки і упорядження. Одночасно конструкції повинні бути технологічними, тобто повинні забезпечувати доставку на монтаж таких елементів, зборка і влаштування яких в проектне положення виконується із мінімальними затратами праці.
Елементи конструкцій малої ваги слід укріпляти в монтажні вузли і блоки на стендах в зоні дії монтажних кранів і на спеціальних збірних майданчиках. Укрупненням вирішується дуже важлива задача – зменшуються розриви між мінімальною і максимальною масою конструкцій, що дозволяє краще використовувати машини по вантажопідйомності, прискорює терміни монтажу, а в кінцевому рахунку понижує вартість будівництва.
Заводи і комбінати, які виготовляють збірні елементи будинків і споруд, повинні спеціалізуватися на випуску уніфікованих типових стандартних конструкцій і деталей. Це ДБК, ЗБК і СБК.
Основою сучасних монтажних робіт, якою являються ведучим пріоритетом, що скорочує темпи будівництва БМР, складає повнозбірне будівництво, яке широко застосовується при зведенні житлових, промислових і сільськогосподарських житлових об’єктів; різницею являється збірність усіх конструкцій даного будинку, або споруди, яка дозволяє зводити їх швидкими темпами в любу пору року.
Економічний ефект від підвищення степені збірності конструкцій складається у збільшенні темпів БМР внаслідок укрупнення елементів, скорочення термінів на виготовлення їх у заводських умовах, ритмічного будівництва впродовж року, економія будівельних матеріалів, скорочення їх витрат.
Індустріалізація (латинського походження) – це діяльність, процес створення крупної промисловості. Під нею слід розуміти перетворення будівельного виробництва в механізований поточний процес збирання і монтажу будинків і споруд із існуючих максимальну заводську готовність конструкцій, елементів і блоків промислового будівництва, які забезпечують зниження затрат суспільної праці в будівництві, скорочення її термінів, прискорення вводу в дію її термінів.
Індустріалізація має велике соціальне значення. Вона значно полегшує працю будівельників, змінює її характер. Некваліфікована ручна праця все більше витискається працею, яка потребує високої кваліфікації. Тим самим долаються існуючі різниці між розумовою і фізичною працею.
Все більш високими темпами в усіх галузях будівельного виробництва проходить підвищення якості матеріалів.
Нові ефективні матеріали – легкі заповнювачі для бетонів (полістирол), теплоізоляційні (арболіт, бітумоперліт, фіброліт, комишит, кумерліт, керамзит, шунгизит, гіпсобетон, глиносилікат, шлакосилікат, пінобетон і ін.), вироби із пластмас, цементи нових марок, легкі матеріали, профільовані будівельні конструкції, трьохшарові конструкції із сталевих, або алюмінієвих профільованих листів з ефективним утеплювачем, сіталли, скловата, базальтові волокна, прогресивні ізоляційні матеріали і керамічні вироби, клеєні дерев’яні конструкції, металопластик і т.п. Вони дозволяють створювати багатообразні комбіновані конструкції невеликої ваги з високими експлуатаційними показниками.
Перед промисловістю будівельних матеріалів ставиться задача дозволити застосування у будівництві нових видів матеріалів і виробів, ефективних з/б конструкцій із високоміцних і легких бетонів, економічних профілів металопрокату, виробів із алюмінієвих сплавів і т.д. Такі конструкції можна укрупнити в блоки і окремі вузли без підвищення вантажопідйомності кранів і транспортних засобів. При застосуванні цих нових прогресивних видів матеріалів, виробів і конструкцій повинні забезпечуватися високі темпи розвитку матеріально-технічної бази будівництва в порівнянні з розвитком об’ємів БМР.
Однією із основних умов, яка забезпечує високий рівень організації сучасного будівництва, є концентрація грошових, матеріальних і трудових ресурсів на найвідповідальніших пускових об’єктах, дотримання діючих норм термінів будівництва і введення їх в дію.
Концентрація ресурсів досягається: шляхом концентрації робітників, будівельної техніки і матеріальних ресурсів на обмеженій кількості об’єктів, в першу чергу на пускових об’єктах і комплексах; суміщенням в часі будівельних, монтажних і спеціальних робіт. Так, виробництво внутрішніх санітарно-технічних робіт дозволяє суміщати з основними БМР при забезпеченні необхідності фронту робіт, виключенні допоміжних будівельних робіт і збереженні санітарно-технічних пристроїв. При будівництві будинків і споруд з великою кількістю фундаментів під обладнання, які виконують із важких будівельних конструкцій і монтованих кранами, розташованими в середині споруди, допускається монтувати ці фундаменти після монтажу огороджуючих конструкцій споруд. Монтажні і спеціальні роботи (теплоізоляційні, антикорозійні і ін.) слід суміщати при укрупнювальному збиранні конструкцій і вузлів обладнання і систем трубопроводів.
Об’єм, послідовність, степінь суміщення, кількість змін в добу і вершини виробництва всіх робіт по зведенню об’єктів пускового комплексу встановлюють в ПОБ і ПВР.
Зустрічається ще практика розпорошення капіталовкладень і матеріальних ресурсів, при якій в будівництво включається велика кількість об’єктів, не забезпеченими будівельними матеріалами і технологічним обладнанням, що наносить значну економічну втрату народному господарству. В результаті розпорошення засобів вони „заморожуються” у вигляді незавершеного будівництва.
Спеціалізація в будівництві – зосередження діяльності окремих будівельних підрозділів на зведення однотипних об’єктів, або на виконання однорідних видів робіт.
Основними двома напрямками спеціалізації будівельних організацій є: галузева (об’єктна) і технологічна (види робіт).
Галузева спеціалізація заклечається в тому, що будівельна організація спеціалізується на зведенні об’єктів для визначеної галузі. Признак галузевої спеціалізації покладений в основу створення галузевих міністерств. Приклад: спецбуд, опорядбуд, спецсантехмонтаж і ін.
Технологічна спеціалізація заклечається у виконанні будівельними організаціями однорідних видів робіт, або технічних процесів, наприклад: опоряджувальних, санітарно-технічних, електромонтажних.
При підрядному способі виробництва робіт БМР виконують шляхом кооперування генпідрядних і субпідрядних організацій.
Кооперування у будівництві – це планова організація стійких зв’язків між різними будівельними організаціями для сумісного виконання робіт по зведенню будинків.
Кооперація і розподілення праці між собою взаємопов’язані.
Розподілення праці, його спеціалізація впливає на продуктивність праці, але при заданому об’ємі і складі робіт мають свої межі. Поглибити, наприклад, поділ праці на рівні створення структурних підрозділів означає створити велику кількість структурних одиниць, груп, секторів, відділів, що може ускладнити організаційну структуру, знизити концентрацію сил і засобів в розрахунку на один підрозділ, підвищити адміністративно-управлінські витрати. В результаті рівень спеціалізації зросте, а її ефективність може понизитись.
Поділ праці нерозривно пов'язаний з його кооперацією, а вона будується по принципу створення комплексних бригад. Таким чином, з поділом і кооперацією праці пов’язане рішення основних питань праці колективів: оптимізація структури, управління, технології виконання робіт, підбору і розстановки спеціалістів на робочих місцях.
В наш час однією із основних задач стало створення добре налагодженої системи кооперування між різними спеціалізованими будівельними організаціями, промисловості підприємств, транспортними і іншими господарсько-самостійними організаціями.
Недоліки в кооперуванні приводять: до несвоєчасного виробництва робіт, необґрунтовані розриви між закінченням одних видів робіт і початком інших, які виконуються різними спеціалізованими організаціями, до некомплектних постачань будівельних деталей і технологічного обладнання. Все це не рідко затримує несвоєчасний ввід в дію об’єктів.
Кожна спеціалізована будівельно-монтажна організація повинна виконувати свою роботу в назначений час, отримавши фронт робіт від іншої організації і відкриваючи фронт наступним роботам. Звідси в області управління виникає необхідність забезпечити сувору координацію діяльності всіх виконавців будівельних процесів, регульовану системою господарського розрахунку.
Основною умовою індустріалізації є високе застосування і найбільш повне використання засобів механізації і автоматизації БМР.
Механізацію поділяють на дві стадії – часткову і комплексну.
При частковій механізації за допомогою машин виконують лише окремі будівельні процеси, а при комплексній механізації – всі основні технологічні взаємопов’язані процеси здійснюються однією, або комплектом машин. Так, при розробці котловану для прокладання комунікацій розробку ґрунту і навантаження його в транспортні засоби виконують екскаватори, транспортування і вивантаження – автосамоскиди, порівняння основи – бульдозери, а його ущільнення – різні катки.
Комплексна механізація робіт передбачає виконання важких і трудомістких процесів за допомогою машин, механізмів або установок, правильно підібраних і ув’язаних між собою по основним параметрам, які забезпечують найкращі ТЕП. Основні об’єми робіт, в 1-чергу найбільш трудомісткі - земляні, навантажувально-розвантажувальні, по виготовленню бетону і розчину і т.п. – виконують комплексно-механізованим способом. Однак комплексно-механізованими є далеко не всі роботи. Особливо низький рівень механізації покрівельних, ізоляційних, лицювальних, стікольних, штукатурних, малярних і інших опоряджувальних робіт.
Для збільшення рівня механізації важливе значення має: скорочення невиробничих витрат робочого часу будівельних машин, збільшення кількості змін їх роботи.
Степінь механізації робіт характеризується трьома показниками: обсягом робіт механізацією, механоозброєністю і енергоозброєністю робіт.
В подальшому потрібно буде максимально скоротити затрати ручної праці на основних видах робіт, підвищити ефективність використання будівельних, дорожніх машин і механізмів, забезпечити будівельників засобами малої механізації. Рішенню цих задач буде допомагати:
- створення системи машин і транспорту, які підвищують ефективність механізації будівельно-монтажних робіт;
- покращення експлуатації, обслуговування і ремонту будівельної техніки;
- ріст степені озброєності будівництва високопродуктивними механізмами і використання парка машин;
- забезпечення будівельників засобами малої механізації, різними пристроями і транспортними засобами;
- модернізація і заміна застарілих машин, механізмів і обладнання;
- застосування нових методів роботи машин і управління їх парком;
- удосконалення диспетчерського зв’язку.
Кінцевою стадією механізації будівництва є автоматизація виробничих процесів, яка розвивається по таких напрямках як: автоматизація процесів управління будівельними машинами і установками на будівельних майданчиках; автоматизація виробничих процесів на підприємствах, автоматизація обліку роботи будівельних машин, автоматичний контроль за якістю роботи і забезпеченням їх безпеки.
Автоматизація може бути також частковою та комплексною. При частковій автоматизації, яку слід роздивлятися як перехідну стадію до комплексної. Передбачається автоматизація окремих операцій, або процесів контролю, регулювання та управління.
Комплексною називається, якщо всі основні і допоміжні операції, або процеси автоматизовані так, що задана продуктивність і якість продукції виконується без допомоги людини, за якою залишаються функції розробки програми завдання і нагляду за роботою автоматичних пристроїв і агрегатів.
В наш час у будівництві працюють заводи-автомати по приготуванню бетону і розчину, створені автоматичні пристрої для захвата вантажів і їх відчеплення, автомати, які регулюють режими роботи скреперів, бульдозерів і автогрейдерів в залежності від категорії грунту і інших виробничих умов.
Комплексна механізація і автоматизація процесів являються: вирішальним фактором подальшого технічного прогресу у будівництві, забезпечують підйом продуктивності праці, різке скорочення затрат праці, зниження собівартості, покращення якості продукції.
Велике значення для прискорення темпів і зниження вартості будівництва має удосконалення технології, організація і управління будівельним виробництвом. З переходом до монтажу будинків і споруд із збірних елементів, впровадженням комплексної механізації робіт і застосування високопродуктивного обладнання визначили необхідність удосконалення технології і організації БМР. Якщо раніше прийоми праці, послідовність виконання робіт і розстановка робітників і механізмів часто визначалась тільки досвідом майстра, або бригадира, то тепер будівельне виробництво основане на впровадженні чітко розробленої технології і застосування передових форм організації праці.
Виконання окремих видів робіт повинно виконуватися по науковим основам, технологічним правилам і картам, які передбачають раціональну організацію їх виконання. При підвищенні темпів будівництва необхідна організація поточного, ритмічного виконання робіт у межах зміни, діб, місяця, кварталу, року. Суть організації всякого виробництва поточними методами заключається в тому, що виробництво впродовж довгого терміна здійснюється ритмічно, рівномірним потоком, при якому постійне число робітників, які користуються одними і тими ж засобами виробництва, які виконують однорідну роботу систематично, в даний відрізок часу, випускають постійну кількість продукції.
В основі планування поточного виробництва лежать спеціалізовані потоки, продукцією яких являються окремі конструкції, або види робіт.
Всі види БМР добре виконувати поточними методами. Поточний метод особливо дає результат при масовому будівництві однотипних, або конструктивно близьких будинків і споруд - житлових будинків, промислових цехів, сільськогосподарських будинків.
Ритмічність виробництва обумовлює потребу трудових, матеріальних і технічних ресурсів, призводить до покращення показників господарсько-фінансової діяльності буд організацій.
При цьому покращуються показники продуктивності праці і витрати заробітної плати, стає менша потреба в зворотних засобах, підвищується рівень використання будівельних машин, скорочуються терміни будівництва і знижується собівартість робіт.
Велике значення в прискоренні НТП у будівництві мають: застосування прогресивних методів зведення будинків і споруд (СПУ), створення і впровадження АСУС, удосконалення матеріально-технічного забезпечення (вінницький метод комплектування на бригаду, ПКБ), впровадження бригадного госпрозрахунку, диспетчеризація, НОП і ін.
1.3 Будівництво впродовж року.
Для ритмічного виконання планів в будівництві впроваджують виконання робіт впродовж року. Сучасним вченим на основі досягнень будівельної техніки розроблені і впровадженні в практику будівництва способи виконання робіт, в зимовий термін року. Це дозволяє вести будівництво впродовж цілого року без перерв і без знижень темпів. Однак виробництво декількох видів робіт в зимовий період пов'язаний з допоміжними витратами грошових засобів і матеріальних ресурсів. При цьому однією із задач раціональної організації будівництва являється таке планування робіт і розподілення їх в часі, при якому виконання найбільш складних робіт необхідно передбачати в теплий період року.
При будівництві впродовж року в Україні кожна будівельна організація до появи холодного періоду здійснює ряд заходів по забезпеченню відведення дощових і весняних вод від споруд, доріг з території будівництва; запобіганню від промерзання основ фундаментів, а також ґрунтів, які підлягають розробці взимку; забезпеченню теплом тимчасових будинків; підготовці машин і механізмів для експлуатації їх в зимовий час; підготовці спеціального обладнання для роботи при мінусових температурах (калориферів, печей, утепленої тари); утепленню водопроводів, паропроводів повітроводів, необхідних для роботи в холодний термін; утепленню установок для приготування розчинів, бетонів і складів; підготовці виробничих підприємств, котелень; заготовці спецодягу і різних будівельних матеріалів і виробів, необхідних для роботи.
1.4 Норми термінів будівництва
Терміни будівництва всіх об'єктів і комплексів визначається із СНиП 1.04.03-85 "Норми продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений". Ці норми регламентують термін виробничого циклу, спонукають створенню ритмічності у виконанні БМР. Норми розподіляються на виробництво за рахунок державних капвкладень, як на усі види нового будівництва, так і на БМР, пов'язані з реконструкцією діючих підприємств всіх галузей народного господарства України.
Норми складені з врахуванням досягнутого рівня розвитку техніки будівництва у відповідних галузях народного господарства, прийнятий в них термін будівництва є максимальний і складається з періоду з початку підготовчих робіт до вводу об'єкта в експлуатацію, при повному виконанні робіт, передбачених проектом, або складових пускового комплексу.
Норми встановлені для визначення термінів вводу в дію виробничих потужностей і об'єктів невиробничого призначення і являється обов'язковим при складанні планів капвкладень, підрядних БМР і розподілення їх об'ємів по рокам будівництва об'єктів, планів матеріально-технічного забезпечення, ПОБ і ПВР.
Будівництво повинно забезпечуватися капітальними вкладеннями в об'ємах і терміни повинні бути пов'язані з нормами.
Норми встановлюють термін будівництва, в тому числі тривалість підготовчого періоду; початку і кінця передачі обладнання під монтаж; початок і закінчення монтажу; розподілення капітальних вкладень і вартості БМР по рокам будівництва в процентах до кошторисної вартості об'єкта.
Нормативна тривалість будівництва об'єктів і сейсмічність в північних районах країни встановлюється нормами із застосуванням відповідних коефіцієнтів, а для об'єктів пустелі і напівпустелі вона не повинна перевищувати термінів по нормам більш ніж на 20%, для об'єктів гірських і важкодоступних районів з висотою над рівнем моря 1500м і вище - більш ніж на 50%.
Норми термінів будівництва житлових будинків збільшуються на 1 місяць у випадках: будівництва будинків і споруд з підвальними приміщеннями площею більш 50% всієї площі першого поверху, використання першого поверху для розташування підприємств.
Нормативний термін будівництва об'єктів, потужність (або інший показник) яких відрізняється від приведених в таблицях норм, визначається по інтерполяції або екстраполяції.
Для більш ефективного використання капвкладень, вкладених в будівництво, необхідно термін будівництва початого об'єкта - скоротити проти нормативного, що дає змогу організації прибуток і всі інші, випливаючі звідси наслідки.
1.5 Поняття про заділ
У будівництво об'єктів ВіК, які підлягають вводу в експлуатацію в наступні роки, передбачається заділ, виходячи із норм заділу і норм термінів будівництва об'єктів.
Призначення заділу складається в: забезпеченні планомірного вводу в дію об'єктів, ритмом виробництва БМР, раціональному використанні потужностей будівельних організацій.
Заділом у будівництві називається об'єм робіт в процентах до кошторисної вартості, якою повинен бути виконаний на перехідних об'єктах до кінця запланованого періоду.
Для зменшення об'єму незавершеного будівництва і заділу по влаштуванню зовнішніх інженерних мереж і доріг і забезпечення більш ефективного використання капітальних вкладень забудову здійснюють ділянками і чергами.
1.6 Науково-вишукувальна робота в області організації планування і управління будівництвом.
Наукова основана організація будівництва забезпечує підвищення ефективності капвкладень, неухильний послідовний розвиток будівельної техніки.
Наукові дослідження по удосконаленню організаційних форм будівельних організацій повинні бути направлені в 1 чергу на визначення оптимальних річних об'ємів робіт, при яких будуть досягнуті найкращі ТЕП діяльності цих організацій. Серйозні вишукувальні роботи необхідно провести в області спеціалізації і кооперування у будівництві. Як показують результати аналізу діяльності спеціалізованих будівельних організацій, продуктивність праці в них в середньому на 10-15% вище, а собівартість їх 3-5% нижче, ніж в неспеціалізованих.
Розробка наукових основ організації, планування будівництва, удосконалення технології будівельного виробництва і розвитку його МТБ здійснюється системою науково-вишукувальних, проектних і експериментальних Інститутів і їх філіалів.
Основними напрямками НВР в області організації, планування і управління будівництвом являються: удосконалення організаційних форм управління будівництвом; раціональний розвиток і розташування будівельних організацій; удосконалення АСУБ; розробка і впровадження раціональних схем управління будівництвом з переходом на дво - або трьох-ланкову систему управління; укрупнення низових будівельних організацій і підвищення рівня спеціалізації будівництва; удосконалення планування, організації і управління будівництвом на основі застосування сіткових графіків, економіко-математичних методів і ЕОМ; впровадження диспетчеризації і ефективних засобів зв'язку; підвищення рівня організаційно-технічної підготовки будівництва; широке застосування поточних методів і підвищення ритмічності будівництва; НОТ; розвиток комплексної механізації і автоматизації.
1.7 Застосування математичних методів і ЕОМ для рішення задач організації, планування і управління будівництвом.
При рішенні задач організації, планування і управління будівництвом з'являється необхідність знаходження оптимального рішення, тобто такого, яке забезпечує екстремальне (макс, або мін.) значення вибраного критерій оптимальності. Враховуючи складність виробничих процесів у виборі оптимального рішення представляється дуже важким і може бути здійсненим лише із застосуванням кібернетики. Великі об'єми робіт, складність кооперації праці, різниця технології виконання БМР потребують застосування точних прогресивних методів у вирішенні цих задач, основаних на використанні економіко-математичних програм і потужних швидкодіючих ЕОМ. Тут при створенні моделі усі елементи кодуються, потім на базі статичних даних, економічних виключень і інженерних розрахунків визначаються види і кількісний вираз існуючих-залежностей, які являються основою для формування алгоритму, тобто схеми які визначають порядок і вид математичних операцій, які повинні бути виконані для визначення заданих рішень.
В наш час є моделі, алгоритми і програми, за допомогою яких знаходяться оптимальні рішення, і вони поділяються на дві групи.
1 група - задачі по визначенню оптимальних рішень в галузі організації і плануванні будівництва (стадія проектування) сюди відносяться задачі: по складанню планів робіт будівельних організацій за рік, оптимальних планів перевезень вантажів, оптимальних планів розподілення всіх ресурсів по об'єктам і будівництву в часі; по науково- обґрунтованому розташуванню підприємств і господарств МТБ будівництва, розрахунків оптимального завантаження будівельних машин при зведенні різних об'єктів, оптимальних термінів зведення окремих об'єктів і комплексів будинків і т.ін.
2 група - задачі обробки інформації і оперативного планування виробництвом (стадія оперативного управління) сюди відносяться задачі: по складанню оперативних планів, розробка яких потребує обробки великої кількості інформації про технічний стан об'єктів, що будуються на початок запланованого періоду; по розробці текучих оперативних планів і графіків будівництва об'єктів, розрахунки потрібних ресурсів; по комплектації МТБ; по складанню погодинних графіків роботи транспортних засобів і ін.
Застосування ЕОМ підвищує виконання об'ємів БМР на 8-11% і знижає їх собівартість на 1-1,5%.
Контрольні запитання
1. Науково-технічний прогрес у будівництві.
2. Технологічність будівельних конструкцій.
3. Поняття терміну „індустріалізація”.
4. Поняття терміну „спеціалізація”.
5. Кооперування в будівництві.
6. Будівництво споруд ВіВ впродовж року.