Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни
| Вид материала | Документы |
- Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни Склад навчально-методичного, 286.92kb.
- Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Рівне 2009, 2677.41kb.
- Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна система, 2830.58kb.
- Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни банківське право для студентів навчально-наукового, 1287.48kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни актуальні проблеми банківського права для, 1050.23kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
- 1. Фінансово-кредитна інформація як об’єкт автоматизованої обробки, 45.84kb.
8.1 Будівельний генплан
Будгенпланом називають план майданчика, який виділений для будівництва промислово-цивільних або сільськогосподарських об'єктів, селищ у сільській місцевості, кварталу у місті або окремого об'єкту, на якому крім діючих і запроектованих постійних будинків, споруд і комунікацій показані необхідні для здійснення будівництва тимчасові будівлі і споруди, механізовані установки, склади матеріалів, напівфабрикатів і будівельних деталей, тимчасові водопровідні і каналізаційні мережі, електромережі, комунікації пари і стиснутого повітря, дороги внутрішньо будівельного транспорту, а також показана розташування основних монтажних і вантажопідйомних механізмів, тимчасових будов, і споруд, які будуть використовуватися у період будівництва.
Призначення БГП складається у такій організації буд. господарства на буд. майданчику, яка забезпечила б створення необхідних виробничих і побутових умов працюючих, приймання і доставку на робоче місце матеріалів, напівфабрикатів, конструкцій. нормальну роботу буд. машин і механізованих установок, безперервне постачання водою і енергоресурсами.
БГП є основною частиною технічної документації, він регламентує організацію буд. майданчика і визначає обсяги тимчасового будівництва.
Розрізняють два види БГП: загальномайданчиковий (М1:2000; М1:1000) - на стадії ПОБ та об'єктний (М1:500: М1:200) - на стадії ПВР.
8.2 Принципи проектування БГП
1 - БГП. що є частиною комплексної документації, на будівництво, повинен бути зв'язаний з усіма розділами проекту, в тому числі з прийнятою технологією робіт, термінами будівництва і розробленими графіками.
II – рішення БГП повинні відповідати вимогам будівельних нормативів (ДБН А 3.1.5-96) і охорони праці (СНиП ІІІ-4-80).
III - БГП повинен забезпечувати найбільш повне задоволення побутових потреб працюючих на будівництві.
IV - тимчасові будівлі, споруди установки склади (окрім мобільних) належить розташувати на територіях, які не призначені під забудову до кінця будівництва, із дотриманням норм і вимог техніки безпеки, а також із забезпеченням санітарно-гігієнічних умов.
V - об'єм будівництва інвентарних будинків і споруд повинен бути мінімальним, але необхідним для потреб будівництва.
VI - рішення БГП повинні забезпечувати раціональне проходження
вантажопотоків на майданчику шляхом скорочення числа перевантажень і зменшенням відстані перевезень.
VII - протяжність мереж тимчасового водопроводу, каналізації, енергопостачання, а також тимчасових доріг повинна бути мінімальною.
VІІІ - прийняті в БГП рішення повинні відповідати вимогам техніки безпеки і умовам охорони навколишнього середовища.
8.3 Питання, що вирішуються при проектуванні БГП
1. Визначають місця споживання і зосередження всіх ресурсів будівництва.
2. Вибирають типи складів різного призначення із розрахунком необхідних площ і розвантажувального фронту при них і підбирають типові проекти складських приміщень.
3. Визначають види транспортних засобів із обґрунтуванням прийнятого типу горизонтального і вертикального виду транспорту, із розрахунком необхідної кількості транспортних одиниць і намічаються траси доріг із складанням поздовжніх і поперечних профілів земляного полотна і верхнього покриття дороги.
4. Визначають склад парку будівельних машин і спосіб їх встановлення із підбором необхідних типів проектів.
5. Підбирають потребу в електроенергії, воді, пару., стиснутому повітрі, виявляють джерела їх отримання, проектують для них відповідні мережі і споруди.
6. Визначають кількість і характер тимчасових адміністративно-господарських приміщень і підбирають типові проекти для них.
7. Проектують засоби зв'язку (радіо, телефон, телебачення і ін.)
8. Розробляють заходи з техніки безпеки і протипожежної техніки.
8.4 Розміщення монтажних кранів і підйомників
Прив'язка монтажних кранів і підйомників необхідна для. визначення можливості монтажу і безпечних умов виконання робіт. В процесі прив'язки виявляються фактори впливу дії крана, який монтується, на роботу механізмів, які знаходяться на суміжних ділянках, а також на другі елементи будівельного господарства. Прив'язку механізму виконують у слідую чому порядку: визначають розрахункові параметри і виконують вибір крана; здійснюють горизонтальну (поперечну) і повздовжню прив'язку крана і підкранових шляхів; розраховують зони дії кранів; виявляють умови роботи і при необхідності вводять обмеження в зону дії крана.
Підкранові шляхи розраховують паралельно повздовжній осі будинку на відстані не менше 1.0м. від зовнішньої стіни будинку до найближчої рейки. (рис. 8.1)
Вісь підкранових шляхів, а значить і вісь руху крана відносно будівлі знаходимо по формулі: (рис. 8.1а)
В = 0.5Вк + 0.5tmn + 0.2 + 1б + 1без (8.1)
де Вк - ширина підкранових шляхів (Вк = 4.5 - 6.0 - для баштових кранів);
tumn - довжина шпали;
16 - довжина від косу баластної призми (1б=(hб+0.5));
hб - висота шару баласту;
m - нахил відкосу баласта;
1без - безпечна відстань в м; (1без = l+1);
l - відстань від виступаючої частини крана до габаритів будинку, вона рівна 0.7 м при висоті до 2 м і 0,4 - більше 2м.
При будівництві багатоповерхових будинків простої конфігурації в плані з об'ємом БМР, який можна виконати в заданий термін одним баштовим краном, підкранові шляхи розташовують з однієї сторони будинку паралельно його поздовжній осі. Коли для БМР потрібно 1-2 баштових крана, то підкранові шляхи можна розташовувати з однієї сторони або з двох сторін будинку. Розташування підкранових шляхів для двох баштових кранів з однієї сторони будинку скорочує організацію при об’єктних складів.
Рис. 8.1 Прив’язка і позначення підкранових шляхів на будгенплані.
При розрахунку кількості кранів враховують: об'єми БМР і терпіни будівництва об'єкта: розміри і конфігурацію будинку в плані; його висота; найбільша вага монтуючих елементів.
Повздовжня прив'язка підкранових рейок виконується так; для визначення крайніх стоянок крану послідовно виконують за січки на осі руху крана в слідую чому порядку; із крайніх кутів зовнішнього габариту будинку зі сторони, протилежній баштовому крану, розсувом циркуля, який відповідає максимальному робочому вильоту стріли крана, на середині внутрішнього контуру будинку розсувом циркуля, який відповідає мінімальному вильоту стріли крана, із центра тяжіння найбільш важких елементів розсувом циркуля, який відповідає визначеному вильоту стріли відповідно вантажній характеристиці крана.(Рис. 8.1б)
Крайні засічки визначають положення центра крана, в крайньому положенні і показують положення самих крайніх елементів. (Рис 8.1е,ж).
По знайденим крайнім стоянкам крана визначають довжину шляхів:
Lп.ш. = Lкр + 2 lгал + 2 lтуп або Lп.ш >= l кр + Нк + 4 (8.2)
де Lп.ш. - довжина підкранових шляхів в метрах;
Lкр - відстань між крайніми стоянками, в метрах, яка визначається по кресленню;
Нк - база крана, яка визначається по довідниках в м.
lгал - величина гальмівного шляху крана, приймаємо не менше 1.5м;
lтуп - відстань від кінця рейки до тупиків, приймаємо рівним 0.5. Одержану довжину підкранових шляхів заокруглюють в сторону збільшення з врахуванням кратності довжини пів ланки, тобто 6.25м. Мінімально допустима довжина підкранових шляхів складає 2 ділянки. Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольнити умову:
Lп.ш. = 6.25 n.лан >= 25м. (8.3)
де 6.25 - довжина однієї пів ланки підкранових шляхів в м.
n.лан – число пів ланок.
У випадку необхідності допускається робота крана на 1 ланці (12.5м), тобто на припоні і ланка повинна бути вкладена на жорсткій основі (фундаментні блоки, спеціальні збірні конструкції), які включають просадку шляхів.
Крайні стояки баштового крана повинні бути прив'язані до осей будинку і позначені на будгенплані і місцевості, добре видимій крановику такелажникам орієнтирами.
При організації будівельного майданчика і розміщенні будівельних машин при проектуванні БГП необхідно встановити для людей зони, в межах яких постійно діють небезпечні виробничі фактори ( це ділянки території поблизу споруджуваного будинку); поверхи (яруси) будинків на одній захватці, над якими виконується монтаж (демонтаж конструкцій або обладнання).
З метою створення умов безпечного ведення робіт нормами передбачаються такі зони (рис. 8.2а,д)
Рис. 8.2 Визначення небезпечних зон при:
а) монтажу; б) роботі баштового крану; в) роботі стрілового крану; г) можливому переміщенні вантажу; д) роботі підйомника.
Монтажна зона - це простір, де можливе падіння вантажу при установці і закріпленні його; вона дорівнює контуру будинку плюс 7м при висоті будинку до 20м, плюс 10м при висоті 70м; на БГП зону позначають штрих пунктирною лінією, а на місцевості – добре видимими попереджувальними написами або знаками. В цій зоні можна розташовувати тільки монтажний механізм, а складувати тут матеріал не можна. Для проходу людей в будинок через монтажну зону назначають визначені місця, забезпечені навісами і спеціально позначені на БГП, з фасаду будинку, протилежно установці крана;
Зона обслуговування, або робоча - це простір який знаходиться в межах ліній найбільшого вильоту стріли і на БГП позначається суцільною лінією. Для баштових кранів ця зона визначається шляхом нанесення на план із крайніх стоянок півколом радіусом, відповідним максимально необхідному для роботи вильоту крана, і з'єднання їх прямими лініями. Для стрілових кранів ця зона визначається так само, а показується по іншому, по окремим стоянкам;
Небезпечна зона роботи крана - це простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з врахуванням ймовірного розсіювання при падінні, для баштових кранів межа небезпечної зони роботи:
Rнеб= Rмакс + 0.5Імакс + без (8.4)
де Rмакс - максимальний виліт крюка крана, м;
0.5lмакс половина довжини найбільшого вантажу, який пересувається;
lбез- доповнююча відстань для безпечної роботи, яка встановлюється по СНиП:ІІІ-4-80;
- небезпечна зона роботи підйомника приймається не менше 5м від габаритів підйомника в плані, а при підйомі на велику висоту на кожні 15м підйому потрібно добавляти їм, тобто величина зони складає:
А = 5 + 1 / 15 (Н - 20), (8.5)
де А - небезпечна зона підйомника, м;
Н - висота підйому вантажу, м:
Цю зону позначають штрих пунктирною лінією:
- небезпечні зони доріг - ділянки під'їздів та підходів в межах вказаних зон, де можуть знаходитись люди, що не приймають участь в спільній з краном роботі, здійснюється рух транспортних засобів або робота інших механізмів на БГП заштриховується.
8.5 Тимчасові дороги.
Будмайданчик повинен мати зручні під'їзди та внутрішньо-майданчикові дороги для здійснення безперебійного підвозу матеріалів, машин і обладнання впродовж всього будівництва в будь-яку пору року і при будь якій погоді. Дороги повинні бути прокладені після закінчення вертикального планування території, влаштування дренажів, водостоків та ін. інженерних комунікацій. Виключення можуть складати кабелі зовнішнього освітлення, телефонізація і т.п. (рис.8.3)
Тимчасові забудовані дороги необхідно проектувати кільцевими, на тупикових ділянках влаштовуються роз’їзні та розворотні майданчики. Дороги бувають: автомобільні і залізничні (нормальної та вузької колії) - при будівництві крупних об'єктів. Найбільш розповсюджені автомобільні. Проектування доріг виконують в наступному порядку: розробляють схему руху транспорту і розташування доріг в плані: визначають параметри доріг: влаштовують небезпечні зони і визначають додаткові умови: визначають конструкції доріг; розраховують об'єми робіт і необхідні ресурси.
Ширина проїзної частини доріг буває: 3.5м - для одноколійних і 6.0м - двохколійних доріг, іноді її збільшують і до 8.0м - при використанні важких машин (МАЗ-525, БелАЗ-540 і т.п.).
На ділянках доріг, де організований односторонній рух по кільцю в межах огляду, але не менше ніж через 100м, влаштовують майданчики роз'їзду шириною 6м і довжиною 12-18м. Такі -ж майданчики викочують в зоні розвантаження матеріалів при будь-якій схемі руху автотранспорту.
Радіуси заокруглення визначаються виходячи із маневрових якостей автомобілів та авто потягів і повинні бути не менше 12м.
Розрахункова видимість по напрямку руху для одноколійних доріг повинна бути не менше 50м. а бокова (на перехресті) - 35м.
Вибір типу доріг залежить від природньо-кліматичних та гідрогеологічних умов, інтенсивності руху, типу машин і об'ємів робіт.
По конструкції тимчасові дороги бувають: звичайні ґрунтові профільтровані: ґрунтові покращеної конструкції; бетонні: із збірних з/б плит на пісчаній основі: шлакогравійні; снігові і льодяні.
Тимчасова дорога від споруд розміщується не ближче 8-12м, що забезпечує встановлення або проїзд монтажного крану.
Рис. 8.3. Будівельний генплан основних споруд водоочисної станції на 300 тис.м3/доб:
1 - майданчик для плит перекриття; 2- склад цементу; 3 - склад оліфи; 4 - склад руберойду й скла (навіс); 5 - склад віконних плетінь (навіс); 6 - майданчики для стінових панелей; 7 - душові контейнерного типу; 8 з контейнерного таля; 9 - гардеробна пересувного типу; 10 - буфет контейнерного типу; 11-— контора майстра контейнерного типу: 12 - тимчасова прохідна; І - водогінна мережа постійна; ІІ - те ж. тимчасова; ІІІ - каналізаційна мережа постійна; IV - теж, тимчасова; V - електромережа; VI - огородження; VII - тимчасові дороги; VІІІ - пожежні гідранти
8.6 Організація складського господарства
Класифікація складів
1. По призначенню:
- перевантажні; - базисні (центральні);
- при об’єктні; - склади пром. підприємств.
2. По місцю розташування;
- на будмайданчику; - за його межами.
3. По видам зовнішнього транспорту:
- прирейкові (біля пристані); - біля автогужових доріг.
4. По умовам зберігання:
- відкриті; - напівзакриті (навіси);
- закриті; - спеціальні;
- універсальні; - спеціалізовані.
5. По ступеню механізації:
- механізовані; - напівмеханізовані;
- немеханізовані;
6. Від ступеню мобільності і конструктивних рішень
- збірно-розбірні; - контейнерні;
- пересувні.
8.7 Виробничі запаси
Поточний запас забезпечує безперебійну роботу БМО у період між двома суміжними поставками при умові суворого виконання встановлених у договорі термінів. (360:25=14дн)
Підготовчий запас призначається для задоволення потреб будівництва у тому чи іншому матеріалі у період приймання, розвантаження, сортування і комплектації.
Гарантований (страховий) запас створюють для компенсації можливих перебоїв при доставці матеріалів і внаслідок нерівної роботи транспорту і порушення договірних термінів відвантаження.
Сезонний запас створюють для матеріалів, які завозяться на об'єкти а навігаційні періоди
8.8 Величина нормативного запасу
Qck = (Пл. / Т) · qн · К1 · K2, (8.6)
де Qпл - кількість матеріалів, конструкцій, які необхідно для виконання заданого обсягу БМР на розрахунковий період із врахуванням втрат при зберіганні, перевантажень і перевезень:
Т - тривалість розрахункового періоду з днях;
qн - норма запасу матеріалів в днях;
К1 - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад; (для авто - і залізн. транспорту 1.1; для водного - 1.2);
К2 - коефіцієнт нерівномірності виробничого споживання матеріалів в днях впродовж розрахункового періоду (орієнтовно 1,3-1.5).
Корисна площа:
розрахункова: 
де: п - кількість матеріалу, яка укладається на 1м.кв. корисної площі складу, тобто норма складування;
Кск - коефіцієнт використання площі складу, який характеризує відношення корисної площі до загальної..
8.9 Величина розвантажувального фронту
(8.7)де: п - кількість прибуваючих на склад транспортних засобів за добу;
l- довжина транспортного засобу, м;
l1 - відстань між транспортними засобами при постановці їх під розвантаження (для залізничного транспорту - 1.0-1.5м, для автомобільного 1.0-2.5м, для водного 5-10м);
Кн - коефіцієнт нерівномірності подачі (приймається 1.2м);
т - число подач транспортних засобів до складу на добу.
8.10 Тимчасові будівлі
По призначенню бувають:
1 - виробничі БМО (ремонтно-механічні, механо-монтажні, санітарно-технічні, столярно-теслярські, арматурні, електромонтажні, скляні і т.д.):
- механізовані установки (бетонно - розчинні, асфальтові );
- об'єкти енергетичного господарства (ТП. електростанції. котельні);
- об'єкти транспортного господарства (гаражі, депо, профілакторії);
- станції, малярні, інші установки;
2. складові:
- склади (опалювальні і не опалювальні, тепло холодні);
- комірчини, навіси;
3. адміністративні:
- різні контори (управління, нач. дільниці, виконроба, майстра);
- диспетчерські;
- лабораторії;
- прохідні, червоні кутки.
4. санітарно-побутові:
- гардеробні;
- приміщення для обігрівання і сушіння одягу;
- душові, їдальня, буфети;
- пункти охорони здоров'я;
- туалет, убиральні.
5. житлові і громадські будівлі:
- житлові будинки, гуртожитки, пральні, лазні;
- магазини клуби;
- ательє і комбінати побутового обслуговування.
8.11 Обсяг будівель
Загальна кількість:
N= (0 + Н + И + M) · Ко (8.8)
де 0 - кількість основного виробництва ( у найбільш численну зміну);
Н - кількість робітників неосновного виробництва (приймається орієнтовно 20% від 0);
И - кількість інженерно-технічних працівників (орієнтовно 8-11%) службовців (орієнтовно 3.6-5% від загальної кількості робітників основного і неосновного виробництва);
М - кількість молодшого обслуговуючого персоналу (сторожа, прибиральниці, кур'єри) - (береться у розмірі 1.5-2% від (0+Н);
Ко - коефіцієнт, який враховує відпустки, хвороби, виконання громадських обов'язків (приймається Ко = 1.05-1.06).
8.12 Водопостачання
На виробничі потреби:
Qвир=1.2сум
(8.9)де : Qcp - середнє виробниче витрачання води за зміну, л;
К1 - коефіцієнт нерівномірності споживання води;
m - число годин праці за зміну (m=8).
На господарсько-побутові потреби;
(8.10)Пр - найбільша чисельність робітників у зміну;
n1 - норма споживання води на 1 людину у зміну (для майданчиків з каналізацією 20-25л і без каналізації 10-15л);
n2 - коефіцієнт нерівномірності споживання води;
К2 - норма споживання для прийняття душу (прийм. К2 = 30л).
КЗ - коефіцієнт що, враховує відношення тих робітників, які користуються душем до найбільшої кількості робітників у зміну (КЗ =0,3 ÷ 0,4).
На гасіння пожежі; Qпож = q · t, л/с;
де: q - витрати води на 1 струмінь,(q=5 л/с);
t - кількість струменів (t=2);
Розрахункова кількість:
Qp = Q.пож + 0.5(Qбмр + Qг-п) (8.11)
Qп = Овир + Qг-п (8.12)
Діаметр труб:
де: V - швидкість води по трубах ( для великих діаметрів
V = 1.5 – 2 м/сек, для малих V = 0.7 - 1.2 м/сек)
Пожежні гідранти встановлюються по довжині водоводу через 100 - 150 метрів один від одного: не ближче 5м від стін споруди (але не дальше як 50м ) і не дальше 2.5м від обочини дороги.
Питні фонтанчики влаштовують на віддалі до 75 м від робочих місць і від місць відпочинку робочих.
Радіус обслуговування водозбірних кранів (R)до 100м.
8.13 Енергозабезпечення
1. На стадії П0Б:
Рр = р · с ·к; (8.13)
де р - питома потужність, кВт/млн. грн.:
с - річний обсяг БМР, млн.грн.:
к - коефіцієнт який враховує район будівництва.
2.Спосіб по питомим витратам електроенергії (кВт·год) на укрупнений вимірювач повного виду робіт:
, кВт·год. (8.14)де: p - питома витрата електроенергії на одиницю відповідного
виду робіт чи виду продукції;
V - обсяг робіт за рік в натуральних вимірах;
Тmах - прийняте річне число годин у залежності від наміченої інтенсивності робіт (при 1-2х змін, роботі Тmах = 2500-5000 год/рік)
cosf - коеф. потужності, який залежить від кількості і завантаження силових споживачів ( cosf= 0.65 - 0.75).
3. Спосіб по встановленій потужності електроприймачів і коеф. попиту без диференціації по видам споживачів:
(8.15)де : ΣРвсm- сумарна встановлена потужність споживачів, кВт;
Кс - коефіцієнт попиту
II - На стадії ПВР:
кВт (8.16)де: а - коеф, який враховує втрати у мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.п., беруть в межах а=1.05 - 1.10;
Рс - силова потужність машини або установки, кВт;
Рт - необхідна потужність на технологічні цілі, кВт;
Ро.в. - необхідна потужність, яка іде на внутрішнє освітлення, кВт;
Ро.з. - необхідна потужність для зовнішнього освітлення, кВт;
КІ,К2,КЗ,К4 - коефіцієнти попиту;
cosf-коефіцієнт потужності (слід прийняти 0.7).
8.14 Особливості проектування будгенплана комплексу водопровідно-каналізаційних споруд
Від того, що водопровідні і каналізаційні споруди в більшості випадків зводяться не окремо, а комплексами (наприклад, у складі водозабірних вузлів головних споруд, водопровідних і каналізаційних очисних станцій і т.ін.) при розробці проектів організації їх будівництва (ПОБ) складають будгенплани всього комплексу споруд. Розглянемо деякі особливості проектування таких будгенпланів. (рис 8.4).
Рис. 8.4 Об'єктний будгенплан будівництва резервуара місткістю 10000 м3:
1 - огородження котловану; 2 - відкритий склад бітуму; 3 - пересувна битумоварочная установка; 4 - водовідвідна канава; 5 - тимчасова ЛЕП-380; 6 - дерев'яна опора; 7 - кабель для зварювальних робіт; 8 - Трансформатор; 9- тимчасові дороги; 10 - растворенасос; 11 - гусеничний кран; 12 - інвентарний місток; 13 – транспорт для перевезення панелей; 14 - побутові приміщення для будівельників; 15 - тимчасові майданчики; 16, 17 - те ж, для матеріалів і стоянки механізмів; 18-дерев'яний контейнер.
Вихідними даними для розробки загальномайданчикового будгенплану є: генплан майданчика будівництва комплексу споруд; геологічні, гідрогеологічні і інженерно-економічні вишукування: зведений календарний план будівництва комплексу; кошторис; розрахунки об'ємів тимчасового будівництва та інші матеріали ПОБ. Ці дані дають змогу правильно вирішувати на будгенплані планування території будівництва, відведення дощових вод; схеми, позначки і конструкції тимчасових доріг, визначити об'єми і місця приєднання тимчасових мереж до джерел живлення і т.д.
Загальномайданчиковий будгенплан проектна організація узгоджує з замовником і генпідрядником, а замовник в свою чергу -з відділом районного архітектора, органами санітарно-епідеміологічного і пожежного нагляду, відділами безпеки руху, експлуатаційними службами (енерго-, водо-, газозабезпечення і т.п.), адміністративного інспекцією і відділами підземних споруд.
Загальномайданчиковий будгенплан складається із графічної частини, тобто креслення будгенплана і розрахунково-пояснювальної записки. Графічна частина включає наступні основні елементи; генплан буд майданчика з нанесенням на ньому об'єкти тимчасового будівельного господарства; експлікацію основних постійних і всіх тимчасових будинків, споруд і установок; умовні позначення і ТЕП.
Графічна основа будгенплану є генеральний план запроектованого комплексу, який виконується в масштабі 1:1000, 1:2000, або 1:5000 і будгенплан складають в такому ж масштабі.
Для крупних і складних комплексів розробляють декілька варіантів будгенплану, щоб можна було шляхом їх техніко-економічного порівняння вибрати найкращий, тобто більш економічний. Зображення у всіх тимчасових спорудах на будгенплані комплексу виділяють більш інтенсивно (лініями більшої, товщини, штриховкою і т.п.), особливо санітарно-побутові приміщення, дороги, будівельно-виробничі установки.
Розрахунково-пояснююча записка будгенплана складається із розрахунків потреби будівництва в ресурсах по укрупнених нормативах і служить обґрунтуванням прийнятих рішень елементів будівельного господарства; механізованих установок, тимчасових будинків і споруд.
Порядок проектування загальномайданчикового будгенплану наступний. Спочатку на основі календарного плану будівництва визначають потребу в трудових, енергетичних та інших матеріально-технічних ресурсах по етапам і у відповідності з цим визначають види і об'єми тимчасових будинків, пристроїв і споруд. Потім на буйгенплані - ділянки виділяють межі будівельного майданчика і на ньому виконують розташування (прив'язку) елементів тимчасового будівельного господарства.
При проектуванні будгенплана комплексу в першу чергу прив'язують монтажні механізми, при об’єктні склади і дороги. Необхідність одночасного їх розташування на будгенплані вимикається, вчасності, тісним взаємозв'язком цих елементів між собою і можливістю різних варіантів рішення. Після цього вибирають вигідні місця розташування механізованих установок, які обслуговують будівництво в цілому, і майданчиків укрупнювальної зборки.
Приклад проектування будгенплану комплексу споруд л Ц водопровідно і очищувальної станції показаний на (рис.8.4). При його складанні побутові приміщення прийняті в мінімальному об'ємі з використанням постійних споруд для потреб будівництва (прохідна - як приміщення для нагріву робітників, котельня для отримання тепла в період будівництва). Усі ці споруди повинні бути побудовані у підготовчий період. Потреба у тимчасових будинках визначена із максимальної кількості робітників у зміну - 72 чол., ІТР - 6 чол., МОП - 3 чол.
Згідно розрахунку прийнято два закритих склада, два навіси, два відкритих склада і при об’єктні, відкриті майданчики. Прийняте розташування доріг і монтажних механізмів у об'єктів, що будується показано на будгенплані.
Діаметр тимчасової водопровідної мережі, згідно розрахунку, склав 75 мм. При цьому зовнішній тимчасовий водопровід для побутових і виробничих потреб прийнятий із азбестоцементних труб діаметром 100 мм (діаметром 75 мм труби не випускаються), які прокладаються на глибині 0.7 м з допоміжним утепленням. Схема водопроводу - радіальна, тобто тупикова. Тимчасове енергозабезпечення будівництва всього комплексу станції здійснюється від постійно діючої мережі.
8.14 Техніко-економічна оцінка будгенпланів
Проектування будгенплану представляє собою дуже складний і трудомісткий процес. В той же час правильність рішення при цьому значно впливає на вартість будівництва і відповідно на ефективність капітальних вкладень. Значний вплив на вартість будівництва є ступінь використання існуючих будинків, що будуються, споруд, інженерних мереж і доріг для потреб будівництва; застосування інвентарних мобільних будинків і установок на місці тимчасового будівництва; ступеня вибору оптимальних наборів інвентарних будинків для кожного періоду будівництва; раціональне розташування виробничих установок і складів, які забезпечують мінімальні затрати на транспорт і навантажувально-розвантажувальні роботи. Отже, щоб найти оптимальне рішення, в кожному випадку необхідно опрацювати декілька варіантів будгенплану порівняти їх ТЕП і вибрати найкращий.
Економічна оцінка і порівняння варіантів будгенпланів виконується по наступним ТЕП, які характеризують технічний рівень і економічність його основних рішень: питомі витрати на тимчасові будинки і споруди, тобто вартість будівельного господарства по відношенню до загальної вартості (%), термін робіт по організації будівельного господарства; об'єм і вартість затрат на тимчасові будинки і споруди в цілому і по окремим видам (дороги, будинки, мережі і т.д.) і видам робіт (транспортні, складські і т.п.), які відносяться до 1 млн. грн. вартості БМР, або 1-га будмайданчика, трудомісткість робіт по організації тимчасового господарства по таким же розрахункам. При оцінці варіантів будгенпланів використовують і деякі інші показники, наприклад коефіцієнт забудови и коефіцієнт використання площі, питома вага (%) будівельного господарства. Крім того, враховують найбільшу відстань від санітарно-побутових приміщень для робочих місць, довжина і вартість тимчасових доріг і комунікацій, відповідність прийнятої схеми руху зручності роботи транспорту з точки зору зменшення кількості тупиків і перетинів.
Будгенплан, які виконаний з врахуванням всіх вимог і показників, підвищує раціональну організацію буд майданчика, підвищує продуктивність праці, скорочує терміни робіт і знижує вартість будівництва.
Для вибору оптимального варіанта будгенплану кожен із них оцінюють по затратам, грн.
З =Σ Св + Пз · У, (8.17)
де Св - загальна вартість тимчасових інженерних мереж, комунікацій і пристроїв:
Пз - витрати від заморожування засобів при використанні для потреб будівництва постійних інженерних мереж і споруд;
У - коефіцієнт надійності і зручності при використанні для потреб будівництва постійних інженерних мереж ( У = 0.85 ).
В свою чергу.
Пз =Σ Сп · Тс.з · Ен, (8.18)
де Σ Сп- загальна вартість постійних об'єктів, які використовуються для потреб будівництва;
Тс.з. - середній термін заморожування засобів (роки), який приймається рівним половині нормативного терміну будівництва об'єкта;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен = 0.15).
Вартість постійних об'єктів, які використовуються для потреб будівництва, приймається по кошторисній документації, а інвентарних мобільних будинків і споруд - по каталогам. Вибір оптимальних рішень на основі приведених ТЕП по окремим елементам будгенплану і в цілому по майданчику часто виконується з використанням економіко-математичних методів і ЕОМ.
Найбільш раціональний варіант будгенплану вибирають шляхом порівняння затрат по варіантам, отриманим по формулі (8.17). Однак при кінцевій оцінці варіанта необхідно враховувати не тільки вартісні показники затрат, але і деякі інші його переваги дотримання правил охорони праці, зручність влаштування і виробничій експлуатації об'єктів будівельного господарства.
Контрольні запитання
1. Види будгенпланів.
2. Величина гальмівного шляху баштового крану.
3. Зони дії кранів.
4. Радіуси заокруглення тимчасових доріг на будмайданчиках.
5. Норма споживання питної води робітниками на будівельному майданчику.