Робоча навчальна програма з дисципліни "Програмне забезпечення процесів моделювання складних систем" (за кредитно-модульною системою)
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Алгоритмічне програмне та інформаційне забезпечення, 400.69kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Мікропроцесорна техніка" (за кредитно-модульною, 359.59kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Основи систем автоматизованого проектування, 502.07kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Теоретичні основи електротехніки", 454.45kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни «Основи охорони праці» (за кредитно-модульною, 392.66kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Електричні мережі" (за кредитно модульною, 662.27kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Вища математика " (за кредитно-модульною, 1191.65kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Системне програмування" (за кредитно-модульною, 624.95kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Електротехнологічні установки, 391.78kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Волоконно-оптичні лінії" (за кредитно-модульною, 380.1kb.
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять.
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
Таблиця 2
| № п/п | Назва теми | Обсяг навчальних занять (годин) | |
| Лекції | СРС | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Модуль №1 “Аналітичне моделювання шляхом програмування в m-файлах” | |||
| 1.1. | Загальні питання моделювання. Предмет теорії моделювання. Роль і місце моделювання в дослідженні систем. Підходи до дослідження систем. Стадії розробки моделей. Класифікація моделей та видів моделювання. | 2 | 1 |
| 1.2. | Програмні та технічні засоби моделювання систем. Моделювання систем і мови програмування. Класифікація систем та мов програмування. Програмування в системі Matlab. | 2 | 1 |
| 1.3. | Ієрархія типів даних в системі Matlab. Створення власних типів і додавання методів для вбудованих типів. Оператори системи Matlab. | 2 | 1 |
| 1.4. | Основи програмування. Основні поняття програмування. M-файли сценаріїв та функцій в системі Matlab. Обробка помилок. | 2 | 1 |
| 1.5. | Програмування обчислювальних процесів. Функції зі змінним числом аргументів. Особливості виконання та виклику М-функцій. Локальні і глобальні змінні в М-функціях. Створення р-кодів. Управляючі структури програми. | 2 | 1 |
| 1.6. | Основи графічної візуалізації обрахунків. Створення масивів даних та побудова двохмірних графіків і графіків поверхонь, їх оформлення. Візуалізація трьохмірних об’єктів. Задачі та алгоритми трьохмірної візуалізації. Створення і відображення криволінійних поверхонь. Формування та відображення полігональних тіл. Спеціальні способи окраски, прозорість. | 2 | 1 |
| 1.7. | Робота з поліномами в системі MATLAB. Представлення поліномів. Операції над поліномами, представленими вектором коефіцієнтів. Операції над поліномами, що задані у символьному вигляді. | 2 | 2 |
| 1.8. | Інтерполяція та апроксимація. Інтерполяційний поліном. Сплайни. Параметрична апроксимація. Двомірна апроксимація. | 2 | 1 |
| 1.9. | Алгоритми та методи чисельного диференціювання та інтегрування. Кінцеві різниці. Чисельне диференціювання функції однієї, двох змінних. Чисельне інтегрування. Задача Коші для звичайних диференційних рівнянь. Крайова задача для звичайних диференційних рівнянь. Диференційні рівняння неявного типу. Апроксимація функцій. Чисельне вирішення звичайних диференціальних рівнянь. Приближене обчислення визначених інтегралів. Чисельне вирішення нелінійних рівнянь. Чисельне вирішення оптимізаційних задач. | 2 | 2 |
| 1.10. | Модульна контрольна робота №1 | 2 | 1 |
| Усього за модулем №1 | 20 | 12 | |
| Модуль №2 “Візуальне моделювання шляхом використання Simulink та середовища GUIDE” | |||
| 2.1. | Ієрархія графічних об’єктів та їх властивостей. Об’єкти Root, Figure, Axes, Line, Rectangle, Text, Image. | 2 | 1 |
| 2.2. | Проектування інтерфейсу в системі MATLAB. Динамічне створення інтерфейсних елементів. Командна кнопка. Рамки, індикатори альтернативних та не альтернативних комбінацій. Стрічка прокрутки. Створення спливаючого меню. Виклик редактору GUIDE. Управління конструктором графічного інтерфейсу. Розміщення інтерфейсних елементів. Інспектор властивостей. Перегляд об’єктів. Створення меню. Анатомія файлу, що створюється у середовищі GUIDE. Використання контейнерів. | 2 | 1 |
| 2.3. | Основи імітаційного моделювання 1: Визначення імітаційного моделювання, його призначення. Моделювання енергетичних систем за допомогою бібліотек SimPowerSystemtems Blockset. Параметри та одиниці їх вимірювань. Амплітудна модуляція синусоїдного сигналу. Огляд бібліотеки компонентів ELEMENTS. Приклади застосування RLC-контурів. Робота з блоком Powergui. | 2 | 1 |
| 2.4. | Основи імітаційного моделювання 2: Моделювання пристроїв з однофазними та трьохфазними трансформаторами. Моделювання ліній передачі. Моделювання систем електроприводів. Моделювання імпульсного перетворювача з ключем на польовому транзисторі. Моделювання однофазних та трьохфазних інверторів. Моделювання високовольтних систем передачі електроенергії при постійному струмі. | 2 | 1 |
| 2.5. | Теорія проектування нечітких систем. Ідентифікація нелінійних залежностей нечіткими базами знань. Нечітка кластеризація. Прийняття рішень у нечітких умовах по схемах Беллмана-Заде. | 2 | 1 |
| 2.6. | Описання пакету FUZZY LOGIC TOOLBOX. Структура і можливості пакету. Швидкий старт. GUI-модулі: Fuzzy Inference System Editor, Membership Function Editor, Rule Editor, ANFIS Editor, Rule Viewer, Surface Viewer, Findcluster. Огляд основних функцій пакету FUZZY LOGIC TOOLBOX. Структури даних. Структура даних системи нечіткого виводу. Структура файлу системи нечіткого виводу. Структури даних для ANFIS-навчання і кластеризації. | 2 | 2 |
| 2.7. | Основи ситуаційного моделювання. Поняття ситуаційного моделювання. Призначення пакету Stateflow. Поняття SF-діаграми. Основні об’єкти SF-діаграм. Приклад побудови моделі з SF-діаграмою. Запуск, налагодження та форматування SF-діаграм. | 2 | 2 |
| 2.8. | Модульна контрольна робота №2 | 2 | 1 |
| Усього за модулем №2 | 16 | 10 | |
| Усього за навчальною дисципліною | 36 | 22 | |
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
Таблиця 3
| № п/п | Назва теми | Обсяг навчальних занять | |
| Лабор. | СРС | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Модуль №1 “Аналітичне моделювання шляхом програмування в m-файлах” | |||
| 1.1 | Закріплення знань про типи даних системи Matlab. Засвоєння різних команд, що можуть бути застосовані до кожного з типів. | 4 | 2 |
| 1.2 | Засвоєння навилків написання функцій та процедур у системі Matlab. Розв’язання системи алгебраїчних рівнянь 4 способами з використанням системи Matlab (метод Крамера, матричний метод, метод Гауса та альтернативний метод Matlab) та розв’язання квадратного рівняння з оформленням розв’язку у вигляді власних функцій. | 4 | 2 |
| 1.3 | Побудова графіків та 3-D поверхонь згідно заданих формул та значень. Засвоєння навичок оформлення графіків та різноманітних способів закрашування 3-D поверхонь. | 4 | 2 |
| 1.4 | Написання коду програми для інтерполяції даних з використанням поліномів Лагранжа, Ньютона, Чебишева. Проведення порівняння даних методів для інтерполяції заданої функції. | 4 | 2 |
| 1.5 | Написання коду програми у системі Matlab або іншому програмному середовищі для вирішення задач чисельного інтегрування та диференціювання. | 4 | 2 |
| Усього за модулем №1 | 20 | 10 | |
| Модуль №2 “Візуальне моделювання шляхом використання Simulink та середовища GUIDE” | |||
| 2.1 | Створення інтерфейсу у середовищі GUIDE для оформлення рішення певних прикладних задач. | 4 | 2 |
| 2.2 | Моделювання ліній передачі, систем електроприводів, високовольтних систем передачі електроенергії при постійному струмі за допомогою бібліотек SimPowerSystemtems Blockset. | 4 | 2 |
| 2.3 | Ознайомлення з основними модулями FUZZY LOGIC TOOLBOX. Проектування нечіткої системи. | 4 | 2 |
| 2.4 | Ознайомлення з пакетом STATEFLOW. Побудова моделі з SF-діаграмою. | 4 | 2 |
| Усього за модулем №2 | 16 | 8 | |
| Усього | 36 | 18 | |
2.2.3. Індивідуальна робота
| Номер тижня | Зміст індивідуальної роботи | Обсяг, год. |
| 7 | Опрацювання основних операцій над поліномами, що задані у символьному вигляді та вектором коефіцієнтів. | 2 |
| 9 | Опрацювання основних алгоритмів чисельного диференціювання та інтегрування. | 2 |
| 13 | Ознайомлення з пакетом Nonlinear Control Design (NCD) Blockset та пакетом розширення Fixed-Point, що призначені для імітаційного моделювання. | 2 |
| 15 | Опрацювання теорії нечітких множин: Нечіткі множини, нечітка арифметика, логіка, нечіткі відношення, нечіткий логічний вивід. | 2 |
| 16 | Ознайомлення з пакетом StateFlow. Вивчення основних об’єктів SF-діаграм: стани, признаки пам’яті, переходи, признаки альтернативи, події, процедури, данні, описання об’єктів. | 2 |
| | Усього за навчальною дисципліною | 10 |
2.2.4. Самостійна робота студента та контрольні заходи
| Номер тижня | Зміст самостійної роботи студента | Обсяг, год. | Форма контролю | Номер тижня, коли проводиться контроль |
| Модуль №1 “Аналітичне моделювання шляхом програмування в m-файлах” | ||||
| 1 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.1 | 1 | ПК | 2 |
| 2 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.2 | 1 | ПК | 3 |
| 1-2 | Виконання лабораторної роботи №1.1 | 2 | ПК | 4 |
| 3 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.3 | 1 | ПК | 4 |
| 4 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.4 | 1 | ПК | 5 |
| 3-4 | Виконання лабораторної роботи №1.2 | 2 | ПК | 5 |
| 5 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.5 | 1 | ПК | 6 |
| 6 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.6 | 1 | ПК | 7 |
| 5-6 | Виконання лабораторної роботи №1.3 | 2 | ПК | 7 |
| 7 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.7 | 2 | ПК | 8 |
| 8 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.8 | 1 | ПК | 9 |
| 7-8 | Виконання лабораторної роботи №1.4 | 2 | ПК | 9 |
| 9 | Опрацювання матеріалу лекції теми №1.9 | 2 | ПК | 10 |
| 9-10 | Виконання лабораторної роботи №1.5 | 2 | ПК | 10 |
| 10 | Підготовка до модульної контрольної роботи №1 | 1 | МК1 | 10 |
| Усього за модулем №1 | 22 | |||
| Модуль №2 “Візуальне моделювання шляхом використання Simulink та середовища GUIDE” | ||||
| 11 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.1 | 1 | ПК | 11 |
| 12 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.2 | 1 | ПК | 12 |
| 11-12 | Виконання лабораторної роботи №2.1 | 2 | ПК | 12 |
| 13 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.3 | 1 | ПК | 13 |
| 14 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.4 | 1 | ПК | 14 |
| 13-14 | Виконання лабораторної роботи №2.2 | 2 | ПК | 13 |
| 15 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.5 | 1 | ПК | 15 |
| 16 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.6 | 2 | ПК | 16 |
| 15-16 | Виконання лабораторної роботи №2.3 | 2 | ПК | 16 |
| 17 | Опрацювання матеріалу лекції теми №2.7 | 2 | ПК | 17 |
| 17-18 | Виконання лабораторної роботи №2.4 | 2 | ПК | 18 |
| 18 | Підготовка до модульної контрольної роботи №2 | 1 | МК2 | 18 |
| Усього за модулем №2 | 18 | |||
| 10-16 | Виконання курсового проекту згідно варіанту, отриманого у викладача. | 1 | КП | 15-16 |
| Усього за модулем №3 | 40 | |||
| Усього за навчальною дисципліною | 80 | |||
2.2.3.1 Курсовий проект
Курсовий проект (КП) з дисципліни виконується у шостому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння навчального матеріалу дисципліни в області алгоритмів інтерполяції та апроксимації, чисельного інтегрування та диференціювання, програмування.
Виконання КП є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з комп’ютерно-інтегрованих технологій.
Конкретна мета КП міститься у розробці програми, що буде зчитувати із формату .tif зображення довільної кривої до Matlab, за допомогою методів обробки зображень переводити зчитаний код у бінарний, потім обраховувати координати точок. По заданим точкам відповідно до варіанту виконати наступні дії: інтерполяція, апроксимація, екстраполяція кривої за відомими алгоритмами; знаходження мінімуму, максимуму, коренів на визначеному інтервалі. Результати повинні бути оформлені у середовищі візуально-об’єктного програмування Matlab CUI.
Для успішного виконання курсового проекту студент повинен знати основні методи чисельного інтегрування, інтерполяції нелінійних функцій, алгоритмічні мови високого рівня, вимоги нормативних та регламентуючих документів, вміти самостійно розробляти програмні моделі на ПЕОМ та налагоджувати їх, проводити дослідження систем з використанням програмних моделей на ПЕОМ.
Виконання, оформлення та захист КП здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.
Час, потрібний для виконання КП, – до 40 годин самостійної роботи.
3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
3.1 Основна і додаткова література
Основна література
- Советов Б.Я., Яковлев С.А., Моделирование систем, М.: Высш. шк., 2001. – 343 с.
- Герман-Галкин С.Г,, Компьютерное моделирование полупроводниковых систем в Matlab 6.0: Учебное пособие. – Спб.: КОРОНА принт, 2001. – 320 с.
- Дьяконов В.П., Matlab 6.5 SP1/7 + Simulink 5/6 в математике и моделировании. – М.: СОЛОН-Пресс, 2005. – 576 с.
- Кетков Ю.Л., Кетков А.Ю., Шульц М.М., Matlab 7: программирование, численные методы. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 752 с.
- Won Y. Yang, Wenwo Cao, Tae S. Chung, John Morris, Applied numerical methods using Matlab, 2005 – 518 p.
Додаткова література
- Дащенко А.Ф., Кирилов В.Х., Коломиец Л.В., Оробей В.Ф., MATLAB в инженерных и научных расчетах: Монография. – Одесса: Астропринт, 2003 – 214 с.
- Потемкин В.Г. Система инженерных и научных расчетов MATLAB 5.x. В 2-х т. М.: Диалог-МИФИ, 1999.
- Дьяконов В. Simulink 4. Специальный справочник. Питер, 2002.
- Штовба С.Д., Проектирование нечетких систем средствами MATLAB. – М.: Горячая линия - Телеком, 2007. – 288 с.
- Р. Хаггарти, Дискретная математика для программистов, Москва: Техносфера, 2003. – 320 с.
- Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до технічних засобів навчання
| № пор. | Назва | Шифр тем за тематичним планом | Кількість |
| 1. | Слайди до теми „Ієрархія типів даних в системі Matlab” | 1.3 | 1 прим. та електронна версія |
| 2. | Комп’ютерна програма, що показує використання функцій та сценаріїв. | 1.4 | Електронна версія |
| 3. | Слайди до теми „Основи графічної візуалізації обрахунків. Візуалізація трьохмірних об’єктів” | 1.5 | 1 прим. та електронна версія |
| 4. | Слайди до теми „Інтерполяція та апроксимація” | 1.7 | 1 прим. та електронна версія |
| 5. | Слайди до теми „Алгоритми та методи чисельного диференціювання та інтегрування.” | 1.8 | 1 прим. та електронна версія |
| 6. | Слайди до теми „Ієрархія графічних об’єктів та їх властивостей.” | 2.1 | 1 прим. та електронна версія |
| 7 | Слайди та комп’ютерна демо-програма до теми „Проектування інтерфейсу в системі MATLAB. Середовище GUIDE.” | 2.2 | 1 прим. та електронна версія |
| 8 | Слайди до теми „Основи імітаційного моделювання.” | 2.3 | 1 прим. та електронна версія |
| 9 | Слайди та комп’ютерна демо-програма до теми „Проектування нечітких систем. Описання пакету FUZZY LOGIC TOOLBOX.” | 2.4, 2.5 | 1 прим. та електронна версія |
| 10 | Слайди та комп’ютерна демо-програма до теми „Основи ситуаційного моделювання.” | 2.6 | 1 прим. та електронна версія |
4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
4.1. Основні терміни, поняття, означення
4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.
З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.
4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).
Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.
4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.
4.1.4. Навчальний модуль - це логічно завершена,, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.
4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.
4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) - це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.
РСО передбачає використання поточної, контрольної підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.
4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.
4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплома фахівця.
4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
4.2.1 Оцінювання поточних, контрольних та семестрових видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
| Модуль №1 | Модуль №2 | Модуль №3 | Мах кількістьбалів | ||
| Вид навчальної роботи | Мах кількість балів | Вид навчальної роботи | Мах кількість балів | Мах кількість балів | |
| Поточний контроль лекційний занять (тестування) | 15 = 5 | Поточний контроль лекційний занять (тестування) | 14 = 4 | | |
| Виконання та захист лабораторних робіт №1.1- 1.5 | 45 = 20 | Виконання та захист лабораторних робіт №2.1- 2.4 | 44 = 16 | | |
| Виконання модульної контрольної роботи №1 | 10 | Виконання модульної контрольної роботи №2 | 10 | ||
| Усього за модулем №1 | 35 | Усього за модулем №2 | 30 | ||
| Виконання та захист курсового проекту | 23 | ||||
| Семестровий диференційований залік | 12 | ||||
| Усього по навчальній дисципліні | 100 | ||||
4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи
у балах оцінкам за національною шкалою
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | ||
| Виконання та захист лабораторної роботи | Виконання та захист курсового проекту | Виконання модульної контрольної роботи | |
| 4 | 21-23 | 9-10 | Відмінно |
| 3 | 17-20 | 8 | Добре |
| 2,5 | 14-16 | 6-7 | Задовільно |
| менше 2,5 | менше 14 | менше 6 | Незадовільно |
4.2.3 Додаткові бали, що дозволять студенту підвищити поточну модульну оцінку, можуть бути одержані за участь у студентських олімпіадах, виставках чи конференціях. Максимальна сума додаткових балів не повинна перевищувати 5 балів.
4.2.4 Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
4.2.5 Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.
4.2.6 Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи у вигляді тестування тривалістю до двох академічних годин.
4.2.7. Якщо студент виконав та захистив курсовий проект поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 20 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на три бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.
4.2.8 Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3
Таблиця 4.3
Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок
у балах оцінкам за національною шкалою
| Модуль №1 | Модуль №2 | Модуль №3 | Оцінка за національною шкалою |
| 32-35 | 27-30 | 21-23 | Відмінно |
| 26-31 | 23-26 | 17-20 | Добре |
| 21-25 | 18-22 | 14-16 | Задовільно |
| менше 21 | менше 18 | менше 14 | Незадовільно |
4.2.9 Модуль зараховується студенту, якщо він отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову модульну рейтингову (табл. 4.3).
Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.
У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою, яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.
4.2.10 У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
4.2.11 У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.
4.2.12 При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, зменшується на два бали у порівнянні з наведеною табл. 4.2.
4.2.13 Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
4.2.14 Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).
Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою
Таблиця 4.4 Таблиця 4.5
Відповідність підсумкових семестрових Відповідність залікової
модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці
оцінкам за національною шкалою за національною шкалою
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | | Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою |
| 79-88 | Відмінно | | 11-12 | Відмінно |
| 66-78 | Добре | | 9-10 | Добре |
| 53-65 | Задовільно | | 7-8 | Задовільно |
| менше 53 | Незадовільно | | менше 7 | Незадовільно |
4.2.15 Сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).
Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок
у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
Таблиця 4.6
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | |
| Оцінка | Пояснення | ||
| 90-100 | Відмінно | A | Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок) |
| 82 – 89 | Добре | B | Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками) |
| 75 – 81 | C | Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок) | |
| 67 – 74 | Задовільно | D | Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків) |
| 60 – 66 | E | Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям) | |
| 35 – 59 | Незадовільно | FX | Незадовільно (з можливістю повторного складання) |
| 1 – 34 | F | Незадовільно(з обов’язковим повторним курсом) | |
4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у шостому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).
4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.
4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.