Після вивчення теми слухач зможе

Вид материала

Закон

Содержание 1. Поняття застави Оборотні активи Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Припис Арешт активів Службові особи 1. Поняття застави Право податкової застави 3. Узгодження операцій із заставленими активами 4. Відповідальність за незаконні дії, вчинені посадовими Повним арештом активів Умовним арештом активів 5. Кримінальна відповідальність, що застосовується до винного платника податків Службові особи Підприємець - фізична особа 6. Взаємодія цивільних та оперативних працівників по виявленню порушень порядку відчуження активів, які перебувають у податковій

Подобный материал:

• Після вивчення теми слухач зможе, 738.99kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2006/2007 навчальному році, 299.85kb.
• Це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання,, 168.8kb.
• Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої, 1254.61kb.
• 1. Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне Актуальність, 520.3kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів, 209.06kb.
• Після вибору теми доцільно намітити орієнтовний план проведення майбутньої роботи,, 78.28kb.
• Дурихіна Ольга Василівна 2012р. Зміст загальне поняття про інтерактивні технології., 513.69kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування», 251.07kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.

1. Поняття застави

2. Контроль за збереженням активів СГ , що перебувають в податковій заставі

3. Узгодження операцій із заставленими активами

4. Відповідальність за незаконні дії, вчинені посадовими особами платників податків з заставним майном

5. Кримінальна відповідальність, що застосовується до винного платника податків

6. Взаємодія цивільних та оперативних працівників по виявленню порушень порядку відчуження активів, які перебувають у податковій заставі


Ключові слова до теми:

• Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
  
• Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.
  
• Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
  
• Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
  
• Припис - видається податковм керуючим про заборону здійснення операції з продажу заставного майна у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг.
  
• Арешт активів - заборона вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.
  
• Службові особи - є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням уповноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації.Службовими особами також визнаються посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені).
  
• Істотна шкода - полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
  
• Тяжкі наслідки - заподіянні матеріальні збитки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
  
• Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
  

1. Поняття застави

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом згідно Закону України від  2 жовтня 1992 року N 2654-XII “Про заставу” (далі Закон 2654).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

• Право податкової застави виникає у разі:
  

• неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;
  
• несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;
  
• несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні відповідно до Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон 2181).
  

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.


Право податкової застави не поширюється:

• на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, та грошові доходи від цих іпотечних активів, до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю;
  

• на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
  

• Предмет застави
  

Предметом застави можуть бути:

• майно та майнові права;
  
• майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення;
  
• майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
  

Предметом застави не можуть бути:

• національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.
  
• вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
  
• об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
  

Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

• Сторони договору застави
  

Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Державне підприємство, за яким майно закріплено на праві повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цього майна, за винятком цілісного майнового комплексу підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Відкрите акціонерне товариство, створене у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства у порядку, передбаченому для державних підприємств.

З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.

• Реєстрація податкової застави
  

Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

• Право розпорядження заставленим майном
  

Заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

!	Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

2. Контроль за збереженням активів СГ , що перебувають в податковій заставі


Згідно абзацу 4 пп. 8.6.5, п. 8.6, ст.6 Закону 2181 податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Законом, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами цього Закону) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Відповідно до підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 Закону 2181 розроблено “Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 20 вересня 2004 року N 544 (далі Положення 544).

Метою проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків таких активів та документального підтвердження їх руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Перевірка стану збереження активів платника податків проводиться у разі поширення на активи платника податків права податкової застави.

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, покладається на податкових керуючих, що призначаються в порядку, визначеному Положенням про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 02.08.2001 N 312, а відповідно до п 6.2. цого положення податковий керуючий має право здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, у тому числі безпосередньо на підприємстві.

Кількість перевірок стану збереження активів боржника, які перебувають у податковій заставі, та періодичність їх проведення не обмежуються, а проводяться перевірки у разі необхідності, що визначається податковим керуючим такого платника (лист ДПА від 17.12.2004 р. N 24757/7/24-1117).

!	Перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може проводитись протягом робочого дня платника податків, за період, починаючи з дня виникнення права податкової застави і до дня її зупинення.

Перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, передбачає виявлення та порівняння наявності заставних активів станом на певні дати.

До таких дат можуть відноситися: дата виникнення податкової застави, дата реєстрації податкової застави у Держреєстрі обтяжень рухомого майна, дата проведення опису активів платника податків і т. ін., а також дата проведення відповідної перевірки.

Вказані дати визначаються згідно з документами, що супроводжують відповідну подію. Тобто дата виникнення податкової застави відповідає даті, зазначеній у податковій вимозі; дата реєстрації податкової застави у Держреєстрі обтяжень рухомого майна - даті, зазначеній у Витязі про реєстрацію у Держреєстрі обтяжень рухомого майна; дата проведення опису активів платника податків - даті, зазначеній у акті опису; а дата проведення відповідної перевірки - даті, вказаній у Повідомленні про проведення перевірки стану збереження активів платника податків ( Лист ДПА від 17.12.2004 р. N 24757/7/24-1117).

Перевірка може проводитись безпосередньо у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням заставного майна, в інших місцях зберігання таких активів) або у відповідному податковому органі.

Перевірка поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення права податкової застави, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкового боргу та звільнення таких активів з податкової застави.

Перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника активів і стану їх збереження, а також шляхом документального підтвердження (перевірка відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку і розгляд іншої інформації) наявності таких активів, їх руху та стану збереження на момент проведення перевірки.

Для проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі згідно додатку 1 Положення 544.

Підставою для оформлення вказаного повідомлення є погоджене керівником (його заступником) органу державної податкової служби України за місцем реєстрації платника податків подання податкового керуючого, в якому зазначається обґрунтування необхідності проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.

Перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може проводитись одночасно з перевіркою фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (плановою або позаплановою) відповідно до Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

• Особливості проведення перевірки
  

Про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків письмово (листом, факсом, телеграмою тощо).

Перед проведенням перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи:

• службове посвідчення працівника органу державної податкової служби України;
  
• копію наказу податкового органу за місцем реєстрації платника податків про призначення податковим керуючим такого платника податків;
  
• повідомлення про проведення перевірки стану збереження активів такого платника податків, підписане керівником податкового органу та зареєстроване у такому податковому органі.
  

У разі знаходження активів платника податків не за місцем реєстрації платника податків, а в іншому регіоні, до проведення перевірки стану збереження активів платника податків може бути залучений інший податковий орган.

Зокрема призначення податкових керуючих та функції по проведенню перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, є компетенцією ДПІ в містах та районах, міжрайонних, об'єднаних та інших ДПІ, а не обласних ДПА. Тому звернення до ДПА обласного рівня допускається лише у виняткових випадках, коли питання передачі повноважень по проведенню перевірки стану збереження активів платника податків до іншого податкового органу неможливо врегулювати на рівні ДПІ. У таких випадках відповідне ДПІ звертається до обласної ДПА за формою зазначеною в листі ДПА від 17.12.2004 р. N 24757/7/24-1117.


За результатами проведеної перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, складається акт про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі згідно додатоку 2 Положення 544.

Якщо перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, проводиться в межах планової або позапланової документальної перевірки такого платника, то все одно складається окремий акт проведеної перевірки заставних активів.

В такому випадку зміст акта перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може бути відображений у відповідній частині акта документальної перевірки та/або у вигляді інформативних додатків (розділ 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326 (лист ДПА від 17.12.2004 р. N 24757/7/24-1117).

Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті проведеної перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, що є невід'ємною частиною даного акта.

У разі залучення до проведення перевірки стану збереження активів платника податків іншого органу державної податкової служби України, останній повідомляє податкового керуючого такого платника податків про результати проведеної перевірки.

У разі встановлення податковим керуючим факту відчуження платником податків активів, які перебувають у податковій заставі, без згоди податкового органу (за умови обов'язковості такої згоди) або порушення припису про заборону здійснення відповідної операції, такий платник податків несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Якщо податковий керуючий недотримується вимог, передбачених Положенням 544 , платник податків може не допустити податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, а також повідомити про факт порушення керівника відповідного податкового органу або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.


3. Узгодження операцій із заставленими активами


Згідно пп.8.6.1. п.8.2 ст.8 Закону 2181 платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.


Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 Закону 2181.

Надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

У разі здійснення операцій, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування.

Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого.

Відповідно пп. 8.6.5 ст. 8 Закон N 2181 для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, встановленому Законом 2181 для оскарження рішень контролюючих органів.


Згідно з пп. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. N 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" (далі Постанова 538) податковий керуючий має право надати платнику податків письмовий дозвіл на самостійну реалізацію не описаних активів, які перебувають у податковій заставі, за умови спрямування отриманої в результаті такого продажу виручки на погашення податкового боргу. Такий дозвіл надається за формою згідно з додатком 5 даного порядку.


Якщо платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 Закону 2181 то податковий керуючий може застосувати адміністративний арешт активів. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.


4. Відповідальність за незаконні дії, вчинені посадовими

особами платників податків з заставним майном


Відповідно п.3.8 Положення 544 якщо податковим керуючим встановленно факт відчуження платником податків активів, які перебувають у податковій заставі, без згоди податкового органу (за умови обов'язковості такої згоди) або порушення припису про заборону здійснення відповідної операції, такий платник податків несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Посадові (службові) соби платника податків, дії яких заважають податковим керуючим виконанню наданих їм функціональних повноважень (зокрема, недопущення податкового керуючого на територію платника податків, ненадання або несвоєчасне надання податковому керуючому необхідних документів, надання недостовірної інформації та інше), притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

За здійснення операцій із заставними активами без узгодження з податковим органом (податковим керуючим) передбачено:

• відповідальність у двох видах:
  

• штраф , що накладається на платника податків;
  
• кримінальну відповідальність, що застосовується до винного платника податків – фізичної особи або винної посадової особи платника податків – юридичної особи;
  

• додаткові заходи:
  

• адміністративний арешт активів платника податків;
  
• визнання недійсними не узгодженої з податковим органом угод із заставними активами.
  

• Штраф , за здійснення операцій із заставними активами без узгодження з податковим органом
  

Відповідно до п.17.1.8. Закону 2181 у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Законом N 2181 чітко визначено, що штраф застосовується до платника податків за відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди з податковим органом, без врахування в подальшому розподілу платником податків отриманих коштів - чи в бюджет на погашення боргів, чи на власні потреби. Чинним законодавством не передбачено ніяких винятків при зазначеному порушенні.

Тому, не зважаючи на те, що платник податків направив всі кошти (або їх частину) від реалізації заставного майна на погашення податкового боргу, він повинен додатково сплатити штраф у розмірі суми такого відчуження.

• Відповідальність платника податків, який отримав у державної податкової інспекції дозвіл на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі, але виручку від їх реалізації спрямував не на погашення податкового боргу або погасив його частково
  

Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснює зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення (пп. 8.6.5 статті 8 Закону N 2181).

Згідно з пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. N 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" податковий керуючий має право надати платнику податків письмовий дозвіл на самостійну реалізацію не описаних активів, які перебувають у податковій заставі, за умови спрямування отриманої в результаті такого продажу виручки на погашення податкового боргу.

Якщо платник податків отримав такий письмовий дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі, але в подальшому виручку спрямував не на погашення податкового боргу або погасив його частково, в такому випадку до платника не може бути застосована норма підпункту 17.1.8 статті 17 Закону N 2181, оскільки платником податків виконано основну умову Закону - узгоджено операцію з майном, яке перебуває в податковій заставі.

• Адміністративний арешт активів платника податків
  

Якщо платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 Закону 2181 то податковий керуючий може застосувати адміністративний арешт активів. Відповідно до ст.9 Закону 2181 арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.


Арешт активів може бути повним або умовним.

Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

За поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків.

Під час застосування адміністративного арештуподатковий керуючий керується наказом ДПА України від 25 вересня 2001 року N 386 “Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків Наказ Державної податкової адміністрації України”.

Адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством.

• Визнання недійсними не узгодженої з податковим органом угод із заставними активами
  

Відповідно до п.15. Роз׳яснення Вищого арбітражного суду України від 12.05.95 р. N 02-5/451 “Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби” в разі порушення платником податків відповідних вимог п. 8.6 статті 8 Закон 2181 про письмове узгодження платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, певних операцій з цими активами із податковим органом є підставою для визнання недійсними угод, пов'язаних з такими операціями.

В такому випадку орган податкової служби аргументуватиме позов суперечністю неузгодженої угоди і норм закону. Підсумком задоволення такого позову буде повернення кожній стороні незаконної угоди всього отриманого або компенсація його вартості.

Заяви підприємств, установ і організацій про визнання недійсним акта податкового органу про відмову у такому узгодженні або про спонукання податкового органу здійснити таке узгодження підлягають розглядові господарськими судами на загальних підставах.


5. Кримінальна відповідальність, що застосовується до винного платника податків

• Кримінальна відповідальність відповідно до ст. 212 “Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)” Кримінального кодексу України
  

Відповідно до пп.8.6.4 п.8.6. ст.8 Закону 2181 у разі здійснення операцій, зазначених у підпунктах 8.6.1 - 8.6.3 Закону 2181, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування, тобто Закон 2181 передбачає кримінальну відповідальність за ст. 212 Кримінального кодексу України (далі КК).

Однак це не узгоджується зі ст. 3 КК відповідно до якої законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК.

За змістом ст. 212 КК відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має.

Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.

Відповідно до п.5 Постанови Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року N 15 “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” не є ухиленням від сплати податків і не може кваліфікуватися за ст. 212 КК здійснення платником податків - службовою особою операцій, зазначених у підпунктах 8.6.1 - 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону N 2181, з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу, оскільки згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону 2181 податкова застава - це спосіб забезпечення не погашеного в строк податкового зобов'язання платника податків, вона не включена до переліків видів обов'язкових платежів, що містяться у статтях 14, 15 Закону N 1251-XII, і не введена як такий в установленому законодавством порядку. Такі дії службової особи за наявності передбачених законом підстав можуть кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364 КК як зловживання владою або службовим становищем.

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) 1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. 4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

• Кримінальна відповідальність відповідно до ст. 364 “Зловживання владою або службовим становищем” Кримінального кодексу України
  

Відповідальність за здійснення посадовою особою операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу застосовується відповідно до ст 364 КК як зловживання владою або службовим становищем.

Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, карається:

• виправними роботами на строк до двох років;
  
• або арештом на строк до шести місяців;
  
• або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

!

Службові особи - є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням уповноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації. Службовими особами також визнаються посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені).

!	Істотна шкода - полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

!	Тяжкі наслідки - заподіянні матеріальні збитки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Підприємець - фізична особа, який зареєстрований відповідно до закону і здійснює господарську діяльність, не може визнаватися таким, що виконує постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням обов'язки (організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські) службової особи, а тому в разі здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу не повинен притягатися до відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності.

• Відповідальність відповідно до ст. 218 “Фіктивне банкрутство” Кримінального кодексу України
  

Відповідно до ст. 218 КК завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарювання, а так само громадянина - підприємця про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

!	Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У практичній роботі по виявленню та розкриттю злочинів, передбачених ст. 218 Кримінального кодексу України "Фіктивне банкрутство" потрібно користуватися листом ДПА від 28.10.2002 р. N 1021/7/26-9017 “Методичні рекомендації працівникам підрозділів організації оперативних заходів по скороченню податкової заборгованості щодо виявлення та розкриття злочину, передбаченого ст. 218 КК України "Фіктивне банкрутство"”.

В листі викладено Методичні рекомендації по виявленню та розкриттю злочинів, передбачених ст. 218 Кримінального кодексу України "Фіктивне банкрутство", проблемні питання та пропозиції щодо удосконалення процесу виявлення та розкриття цього виду злочинів з метою недопущення ухилення від сплати податкового боргу суб'єктами підприємницької діяльності.


6. Взаємодія цивільних та оперативних працівників по виявленню порушень порядку відчуження активів, які перебувають у податковій заставі


Наказ ДПА України від 23 червня 2006 року N 348 “Про затвердження Порядку взаємодії підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань з підрозділами податкової міліції при застосуванні заходів з погашення податкового боргу” (далі Порядок 348 ).

Дія Порядку поширюється на випадки, коли податковий керуючий не може самостійно виконувати покладені на нього обов'язки щодо погашення податкового боргу без залучення працівників податкової міліції до виконання заходів з контролю за додержанням податкового законодавства, а також оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної та охоронної функцій, або при здійсненні працівниками податкової міліції таких заходів, щодо яких необхідна участь податкового керуючого.

Документальне оформлення залучення працівників податкової міліції або податкових керуючих органів державної податкової служби України до спільних дій з погашення податкового боргу здійснюється на підставі службової записки за підписом керівника структурного підрозділу погашення, адресованої структурному підрозділу податкової міліції, або керівника податкової міліції - структурному підрозділу погашення.

Відповідно до пункту 3 “Порядок взаємодії при застосуванні податкової застави” пп. 3.5. перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може проводитись безпосередньо за місцезнаходженням платника податків, за місцезнаходженням його заставного майна або в інших місцях зберігання таких активів.

У разі недопущення податкового керуючого до здійснення перевірки стану збереження активів боржника він складає акт про недопуск до такої перевірки, один екземпляр якого разом із службовою запискою направляється до підрозділу податкової міліції. Керівник підрозділу податкової міліції негайно розглядає письмове звернення підрозділу погашення (за підписом керівника) та вирішує питання про залучення працівника податкової міліції для забезпечення безперешкодного доступу на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, наданого йому чинним законодавством України.

У разі встановлення податковим керуючим фактів відчуження активів платника податків без згоди органу державної податкової служби України працівник податкової міліції розглядає питання щодо застосування до такого платника податків відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.

• Порядок взаємодії при виконанні покладених на органи державної податкової служби України судових рішень зі стягнення податкового боргу
  

Згідно п.6 Порядоку 348 рішення судів щодо стягнення податкового боргу, направлені органу державної податкової служби України, підлягають безумовному виконанню.

У разі недопущення платником податків податкового керуючого такого платника до виконання відповідних рішень суду підрозділ погашення письмово звертається до підрозділу податкової міліції за сприянням у забезпеченні їх виконання. Керівник підрозділу податкової міліції негайно розглядає таке звернення та вирішує питання про залучення працівника податкової міліції, який в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, сприяє податковому керуючому у виконанні ним таких рішень суду.

• Порядок взаємодії при притягненні до відповідальності, встановленої законодавством України за ухилення від оподаткування
  

У разі здійснення платником податків операцій, зазначених у підпунктах 8.6.1 - 8.6.3 пункту 8.6 статті 8 Закону 2181, без отримання попередньої письмової згоди органу державної податкової служби України посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несе відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування. До платника податків застосовується відповідальність, встановлена законодавством України, за перешкоджання податковому керуючому у здійсненні покладених на нього обов'язків.

Якщо встановленно факт порушення податкового законодавства України податковий керуючий протягом 10 днів звертається до податкової міліції з поданням, підписаним керівником підрозділу, для прийняття рішення згідно з вимогами статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

До подання обов'язково додаються такі матеріали:

• копія першої та другої податкових вимог;
  
• копія Акта опису активів платника податків у податкову заставу (за наявності);
  
• копія виписки з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або іншого реєстру, в якому зареєстрована податкова застава, про реєстрацію податкової застави активів, які були відчужені;
  
• протоколи співбесід, заслуховувань та інших зустрічей із посадовими (службовими) особами платника податків, який має податковий борг (за наявності);
  
• копії листів із повідомленням про відповідальність за несвоєчасне погашення податкового боргу (за наявності);
  
• копії актів про недопуск до перевірки на законних підставах (за наявності);
  
• копії пояснень посадових (службових) осіб платника податків, що має податковий борг, за кожним фактом незаконних дій (за наявності);
  
• акти перевірок платника податків, який має податковий борг;
  
• копії документів, що вказують на факти (за наявності):
  

• купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме - готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;
  
• використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;
  
• ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління;
  
• надання майна, що перебуває у податковій заставі, у подальшу заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб;
  
• та інші факти, що мають безпосереднє відношення до незаконної дії службових осіб.
  

У випадку якщо працівник податкової міліції самостійно встановлює факти порушення підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідна інформація, яка підтверджує наявність такого порушення, передається підрозділу погашення для застосування відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.


Запитання, відповіді:

!

Підпунктом 17.1.8 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.