Податковий кодекс україни
| Вид материала | Кодекс |
- Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
- Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
- Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
Стаття 90. Податковий пріоритет
90.1. Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до Закону України № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року (із подальшими змінами), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб щодо рухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з яким закон пов’язує виникнення прав і обов’язків щодо рухомого майна.
Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення (ч. 2 ст. 4). Відповідно до ст. 37 зазначеного Закону податкова застава належить до публічних обтяжень.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження.
Згідно із п. 4 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України № 338 від 28 серпня 2001 року право податкової застави має пріоритет перед:
1) будь-якими правами інших застав, які не були зареєстровані
у державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна до
виникнення права на таку податкову заставу;
2) будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту
виникнення такого права на податкову заставу, незалежно від того,
чи були зареєстровані права інших застав у державних реєстрах
застав рухомого майна або нерухомого майна, чи ні;
3) будь-якими правами інших застав, що виникли або були
зареєстровані у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого
майна в той самий день, коли виникло право податкової застави.
Стаття 91. Податковий керуючий
91.1. Керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені цим Кодексом.
91.2. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.
91.3. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
91.4. У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.
Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого органу податкового керуючого за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз’яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення.
Податковий керуючий є посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків.
Податковий керуючий призначається керівником органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг.
Пунктом 91.1 ст. 91 Податкового кодексу України встановлено, що податковий керуючий має права та обов’язки, визначені цим Кодексом. Відповідно до п. 91.3 ст. 91 податковий керуючий виконує такі функції:
– описує майно платника податку, що має податковий борг у податкову заставу;
– здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
– проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених Податковим кодексом України;
– одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з нормами Податкового кодексу України) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.
У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
У разі коли платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень. На підставі цього орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого. Суд визначає строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, проте він не може перевищувати двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.
Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, якщо за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. Якщо припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою. Повноваження податкового керуючого закріплені в Положенні про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України № 312 від 2 серпня 2001 року (із змінами і доповненнями, внесеними Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 6 червня 2003 року).
У п. 4. цього Положення визначені основні функції податкового керуючого щодо податкової застави та адміністративного арешту активів. До функцій податкового керуючого належать:
- Заведення на кожного платника, який має податковий борг, справи (файлу, папки). У цьому файлі (папці, справі) мають зберігатися у хронологічному порядку всі документи, які стосуються заходів стягнення, звернених на платника.
- Надсилання платнику не пізніше п’ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (отримання відповідного подання від іншого контролюючого органу) першої податкової вимоги, в якій міститься повідомлення про факт узгодження суми та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суми та можливі наслідки непогашення їх у строк.
- Надсилання платнику другої податкової вимоги у разі непогашення ним у повному обсязі суми податкового боргу протягом 30 календарних днів після надіслання йому першої вимоги, але не пізніше п’ятого робочого дня після закінчення зазначених 30 календарних днів.
- Реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
- Звільнення окремих видів активів платника з-під податкової застави.
- Узгодження операцій з активами платника (опрацювання запиту платника щодо узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди). Видання припису про заборону здійснення окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди у разі, коли за висновками податкового керуючого цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження запиту платника, операція вважається узгодженою.
- Організація продажу активів (як додаткове джерело погашення податкового боргу), попередньо переданих платником у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам на підставі укладених договорів.
- Розгляд звернення платника про надання йому розстрочення чи відстрочення сплати платежів до бюджетів усіх рівнів.
- Надання керівнику органу державної податкової служби висновку для видачі платнику податків дозволу на здійснення будь-якої операції з його активами під час застосування умовного арешту таких активів, якщо здійснення платником окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди не призведе до збільшення його податкового боргу або зменшення ймовірності його погашення.
- Виконання рішення про арешт активів платника (як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу).
- Надсилання рішення про арешт активів:
а) банкам, які обслуговують платника, з вимогою тимчасового зупинення активних операцій з рахунків такого платника, крім операцій з: погашення податкових зобов’язань та податкового боргу; сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями у порядку доарбітражного урегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту виникнення права податкової застави;
б) платнику з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;
в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.
- Організація опису активів платника при процедурі адміністративного арешту. Для проведення процедури опису активів платника податковий керуючий повинен пред’явити рішення про накладення адміністративного арешту та документи, що засвідчують його повноваження на проведення такого опису. Ця процедура проводиться у присутності посадових осіб платника чи їх представників, а також понятих осіб. У разі їх відсутності опис його активів здійснюється у присутності понятих осіб. У разі необхідності для проведення опису активів залучається оцінювач. Представникам платника податків, активи якого підлягають адміністративному арешту, письмово роз’яснюються їх права та обов’язки. Понятими особами не можуть бути працівники податкових органів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих осіб обмежується Законом України № 606-XIV «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року (із подальшими змінами та доповненнями).
- Організація вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, складання їх опису, що має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника, і залишення платнику копій таких документів. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами в інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно з кримінально-процесуальним законодавством.
- Здійснення інших заходів у процесі виконання рішення про арешт активів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
- Підготовка відповідної інформації про склад запропонованих до продажу активів платника, що перебувають у податковій заставі, та передача інформації про товари, які можуть бути згруповані та стандартизовані і пропонуються до продажу на біржових торгах, відповідній товарній біржі.
- При проведенні позабіржових аукціонів, оприлюднення інформації про час та умови проведення таких прилюдних торгів активами платника податків, які пропонуються до продажу.
- Стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання, згідно з чинним законодавством.
- Проведення опису (виділення) активів для їх продажу в рахунок погашення податкового боргу. Одержання від боржника повної інформації про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою) - отримання пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.
- Здійснення перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, у тому числі безпосередньо на підприємстві.
П. 5 Положення визначаються основні функції податкового керуючого щодо продажу активів, що перебувають у податковій заставі. До функцій податкового керуючого належать:
- Організація продажу активів платника.
- Визначення складу активів, які підлягають продажу (якщо податковий керуючий вирішив, що платник визначив для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою за суму податкового боргу), виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.
- Прийняття рішення про продаж цілісного майнового комплексу (або його частини) у разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної господарської діяльності.
- У разі, коли сума коштів, отримана за результатами продажу частини активів платника податків, є недостатньою для погашення його податкового боргу, організація додаткового продажу активів платника податків проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів після початку проведення попереднього продажу.
- Здійснення періодичних перевірок стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, отримання від платника податків інформації та документів про операції із заставленими активами, а в разі відчуження таких активів без згоди податкового керуючого - отримання пояснення.
- Вимагання надання вичерпної інформації про активи, які перебувають у податковій заставі, надання технічної, технологічної та іншої супровідної документації на описані активи.
Права та обов’язки податкового керуючого визначені п. 6 Положенні про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого. У пп. 6.1 Положення зазначено, що податковий керуючий, як і всі інші посадові особи органів державної податкової служби, зобов’язаний дотримувати Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права.
Згідно пп. 6.2 Положення податковий керуючий має право:
- здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, у тому числі безпосередньо на підприємстві;
- безперешкодного доступу до активів, що пропонуються для продажу на публічних торгах;
- отримувати від платника податків - боржника повну інформацію та документи про операції із заставленими активами;
- отримувати від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення в разі відчуження заставних активів без згоди податкового органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою);
- провадити опис (виділення) активів для їх продажу в рахунок погашення податкового боргу, а також здійснювати інші заходи з погашення податкового боргу.
Податковий керуючий несе відповідальність відповідно до п. 7 Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого. Податковий керуючий, який є посадовою особою органу державної податкової служби, зобов’язаний дотримуватись комерційної та службової таємниці.
За невиконання або неналежне виконання податковим керуючим посадових обов’язків, у тому числі за розголошення конфіденційної інформації щодо суб’єкта підприємницької діяльності та протиправні дії, що завдали шкоди боржнику чи кредитору, він несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
При порушенні податковим керуючим законних інтересів платника, відповідний орган державної податкової служби зобов’язаний вжити адекватних заходів до поновлення цих прав та відшкодування завдання неправомірними діями збитків.
Звільнення податкового керуючого відбувається згідно п. 8 Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого. Підставою для звільнення або іншого усунення від виконання функцій держави податковим керуючим, крім загальних підстав, передбачених законодавством про працю, може бути вчинення ним будь-якого із корупційних діянь із забороною займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня його звільнення.