Проблеми органів місцевого самоврядування, що потребують вирішення на державному рівні

Вид материала

Документы

Содержание Земельні відносини Питання реєстрації прав власності на нерухоме майно Житлово-комунальне господарство Торгівля, захист прав споживачів Облік житла Охорона здоров'я Соціальний захист населення Питання опіки, піклування та захисту прав дітей

Подобный материал:

• Україна розпорядження, 64.04kb.
• Перелік основних проблемних питань територіально-господарського комплексу області,, 344.35kb.
• На рівні місцевого самоврядування, 5064.79kb.
• Нники, як компетентність, професіоналізм, інтелект, творчість відігравали провідну, 460.78kb.
• Форми участі органів місцевого самоврядування в договірних відносинах не обмежуються, 179.06kb.
• Вознесенський міський голова, 31.43kb.
• Табель термінових та строкових донесень з питань цивільного захисту Для місцевих органів, 1720.43kb.
• Місцеве самоврядування, 55.4kb.
• На замітку керівникам І депутатам органів місцевого самоврядування Черкащини, 1489.96kb.
• О із засобів масової інформації, Львівське міське управління гумвс україни у Львівській, 144.67kb.

Проблеми органів місцевого самоврядування,

що потребують вирішення на державному рівні


ФІНАНСИ

1. Зняти обмеження щодо здійснення органами місцевого самоврядування запозичень до бюджету розвитку, оптимізувати існуючий Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів. Внесення змін до Бюджетного кодексу України та Постанови КМУ від 16.02.2011 №110 «Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень».
   
2. Не визначено механізм та терміни реалізації положень частини сьомої розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо забезпечення виконавчими органами місцевих рад відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом запровадження соціальних карток та проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Внести зміни до Бюджетного кодексу, яким визначити механізм та терміни реалізації зазначених положень. Або підготувати офіційне роз’яснення Мінфіну.
   
3. Відсутність офіційних роз’яснень застосування механізму надання з місцевого бюджету фінансової підтримки комунальним підприємствам, громадським організаціям за кодом економічної класифікації 1310 без включення вказаних підприємств та організацій до мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів. Мінфіну необхідно підготувати офіційні роз’яснення.
   
4. Відповідно до пункту «б» підпункту 4.1. Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2008 № 495 передбачено, що за кодом економічної класифікації 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) здійснюються внески в статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до законодавства з метою інвестування в необоротні активи». Відсутні офіційні роз’яснення щодо перераховування вказаних коштів безпосередньо на розрахункові рахунки цих суб'єктів підприємницької діяльності. Мінфіну необхідно підготувати офіційні роз’яснення.
   
5. Відсутній механізм реалізації пункту в статті 268.5.1 Податкового кодексу України, яким встановлено, що згідно з рішенням міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Виключити пункт або підготувати офіційні роз’яснення.
   
6. Внести зміни до Бюджетного кодексу України, якими передбачити доповнення ст. 91 іншими видатками на заходи по відповідних галузях.
   
7. Внести зміни до постанови КМУ від 19 січня 2011 року №52 «Про затвердження Порядку та умов розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» або до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», якими передбачити повну компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок відміни Податковим кодексом України справляння податку з власників транспортних засобів з безпосереднім розподілом її сум між бюджетами, з якими Міністерством фінансів України формуються трансфертні взаємовідносини у частині делегованих повноважень.
   
8. Для підвищення доходності операцій від розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів необхідно встановити менш жорсткі вимоги щодо відбору банків, зокрема зменшити вимоги до розміру статутного капіталу банку.
   
9. При прийнятті Верховною Радою України нових законів (нормативно-правових актів) на місцеві бюджети покладаються повноваження, що не забезпечені коштами. Посилити юридичний контроль при підготовці проектів законодавчих актів, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування.
   
10. Ненадання або надання зі значним запізненням з державного бюджету компенсацій місцевим бюджетам вартості енергоносіїв у зв’язку з підвищенням цін на газ. Вирішенню проблеми сприятиме запровадження санкцій до державних органів та їх посадових осіб, відповідальних за порушення державою своїх зобов’язань перед органами місцевого самоврядування.
    
11. Недостатнє врахування органами державної влади при підготовці проектів законів про державний бюджет України на наступний рік потреб органів місцевого самоврядування у фінансовому забезпеченні їхніх повноважень. Проблему може бути вирішено шляхом стабільного розподілу бюджетних ресурсів між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами
    
12. Недостатність власних джерел доходів місцевих бюджетів для виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень. Для забезпечення достатності власних доходів органів місцевого самоврядування необхідно: 1) віднести податок на землю до місцевих податків; 2) змінити базу оподаткування податком на нерухомість на все без виключень майно на території відповідної ради; 3) передбачити зарахування до бюджету розвитку місцевих бюджетів 10 % від податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності); 4) зарахування до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування 100 % податку з доходів фізичних осіб. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України.
    
13. Відсутність повного фінансування з державного бюджету цільових програм, зокрема Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки (Постанова КМУ від 01.03.2010 р. №243), Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011-2015 роки (Постанова КМУ від 29.11.2010 р. №1090), Державної цільової економічної програми модернізації комунальної теплоенергетики на 2010-2014 роки (Постанова КМУ від 04.11.2009 р. №1216), Державної програми розвитку міського електротранспорту на 2007-2015 роки (Постанова КМУ від 29.12.2006 р. №1855), Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки (Закон України від 03.03.2005 р. № 2455-IV), Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (Закон України від 24.06.2004 р. № 1869-IV) тощо. Внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», якими передбачити повне погашення кредиторської заборгованості органів місцевого самоврядування за видатками, які фінансувалися за рахунок державних програм.
    
14. Фінансування державою не у повному обсязі виконання органами місцевого самоврядування делегованих нею повноважень. Окремим додатком до Закону про Державний бюджет визначати фінансовий норматив бюджетної забезпеченості окремо по кожній галузі бюджетної сфери та в розрізі кожної групи адміністративно-територіальних одиниць. При цьому, зазначити соціальні програми і державні соціальні стандарти, які враховувались при розрахунку нормативу, та нормативно-правові акти, які визначають вартісні чи кількісні показники програм (типова штатна чисельність, мінімальна вартість харчування, витрати на медикаменти, гранична наповнюваність груп та класів тощо). Встановити, що бюджетні програми (стандарти), які не зазначені у додатку до Закону про Державний бюджет, відносяться до необов’язкових для виконання за рахунок видатків місцевих бюджетів.
    
15. Намагання держави перекласти на місцеві бюджети фінансування загальнодержавних повноважень. В зв’язку із виконанням управліннями праці і соцзахисту населення та відділами ведення державного реєстру виборців суто державних повноважень, визначити джерелом їх утримання кошти Державного бюджету.
    
16. Порушення державою своїх зобов’язань щодо відшкодування витрат місцевих бюджетів на перевезення пільгових категорій населення у міському громадському транспорті, а також перерахування субсидій на оплату комунальних послуг малозабезпеченими категоріями населення. Передбачити збільшення видатків з державного бюджету (зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік») на компенсацію за пільгове перевезення окремих категорій громадян, перерахування субсидій на оплату комунальних послуг малозабезпеченими категоріями населення або перехід на надання державою прямої адресної грошової допомоги.
    
17. Необґрунтовані затримки посадовими особами територіальних підрозділів Державної казначейської служби проведення бюджетних платежів, що здійснюються органами місцевого самоврядування. Внести зміни до Бюджетного кодексу України в частині запровадження персональної відповідальності посадових осіб Держказначейства за необґрунтовану затримку проведення бюджетних платежів, що здійснюються органами місцевого самоврядування.
    

АРХІТЕКТУРА

1. Доповнити Закон України «Про благоустрій населених пунктів» статтею, якою буде визначено поняття малої архітектурної форми та тимчасової споруди, а також основні вимоги їх встановлення на територіях міст. В свою чергу, необхідно прописати, що дозвіл на встановлення даних об'єктів надається виконавчими комітетами місцевих рад на підставі порядку розміщення, який затверджується рішенням міських рад. Вказані зміни дозволять створити законодавчу основу впорядкування розміщення тимчасових споруд та малих архітектурних форм в містах України.
   
2. Внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», в частині запровадження спрощеної процедури оформлення у постійне користування земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, об'єднанню власників квартир житлового будинку, якими передбачити можливість одночасно з прийняттям рішення міської ради про передачу на баланс об'єднанню власників квартир житлового комплексу приймати рішення про надання згоди (дозволу) на відведення земельних ділянок.
   
3. Прийняти підзаконний акт, яким надати право виконавчим комітетам міських рад узаконювати житлові добудови до багатоквартирних житлових будинків, які були виконані для покращення житлових умов без оформлення земельної ділянки, та передбачити право БТІ під час проведення інвентаризації на підставі вказаних рішень погашати штамп «самовільне будівництво».
   
4. Доповнити Главу 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою» окремою статтею, що передбачить відповідальність за самовільне розміщення малих архітектурних форм, тимчасових споруд та об'єктів зовнішньої реклами на території міст, а також невиконання приписів щодо усунення порушень порядків та правил розміщення вищезазначених об'єктів. Повноваження, щодо розгляду справ за даними видом правопорушень надати адміністративним комісіям виконавчих комітетів міських рад. Впровадження даних змін створить умови попередження самовільного розміщення даних об'єктів на міських територіях.
   
5. Внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання повноважень адміністративним комісіям виконавчих комітетів міських рад обласних центрів розглядати адміністративні справи за правопорушення передбачених статтею 97 «Самовільне будівництво будинків або споруд». Враховуючи кількість штатних працівників обласних інспекцій ДАБК більшість об'єктів самочинного будівництва обласних центрів залишається поза увагою даних інспекцій.
   

БУДІВНИЦТВО

1. Внесення змін до Закону України від 01.06.2010 № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель», а саме спрощення оприлюднення інформації про закупівлі. Статтею 10 Закону передбачено значний обсяг документів для оприлюднення через веб-портал Уповноваженого органу та шляхом публікування у друкованому виданні з питань державних закупівель. Пропонуємо залишити для публікації документи, які були передбачені попереднім діючим Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 зі змінами, а саме:
   

• оголошення про проведення процедури закупівлі;
  
• оголошення про результати процедури закупівлі.
  
  2. Надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування та отримання дозволів на проведення підготовчих та будівельних робіт передбачає наявність у заявника документу, що засвідчує право заявника на земельну ділянку (державного акта на право власності/постійного користування земельною ділянкою, договору оренди, згоди власника земельної ділянки на реалізацію наміру забудови, якщо ділянка не перебуває у власності заявника і орендується із земель приватної власності), або рішення про передачу (надання) заявникові земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством. В зв'язку з тим, що немає чіткого визначення меж між земельними ділянками державної і комунальної власності, а також через те, що землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, автомобільні дороги тощо) не можуть передаватись у приватну власність, виникають проблеми стосовно отримання документів, що посвідчують право власності/постійного користування земельною ділянкою, при будівництві/реконструкції інженерних мереж (водо-, газо-, тепло- постачання).
     

Пропонується у випадку будівництва/реконструкції інженерних мереж, функції замовника по яких виконують органи місцевого самоврядування, виключити з переліків документів, що подаються для отримання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування та отримання дозволів на виконання підготовчих та будівельних робіт, документ, що засвідчує право заявника на земельну ділянку (внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 489 «Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт»).

2. Згідно із Законом України «Про планування і забудову територій» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1104 (зі змінами) «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» для отримання дозволу на ведення будівельних робіт необхідно надати документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію.
   

Управління реконструкції та капітального будівництва міських рад здійснюють функції замовника по реконструкції, будівництву і капітальному ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, житлових будинків, а також шляхів місцевого значення. В зв'язку з тим, що при проведенні робіт по будівництву інженерних мереж, доріг місцевого значення, реконструкції деяких інших об'єктів земельні ділянки не оформлені або їх неможливо оформити, обласні інспекції ДАБК не можуть видати дозвіл на ведення будівельних робіт і роботи проводяться без дозволу, що є порушенням законодавства.

Пропонуємо, в перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл включити наступні види робіт:

• будівництво інженерних мереж в місті;
  
• будівництво та реконструкція місцевих доріг;
  
• будівництво тролейбусних ліній;
  
• реконструкція гуртожитків із збереженням несучої конструкції, без перевищення допустимих навантажень на перекриття, стіни та фундаменти за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог, державних будівельних норм, місцевих правил забудови;
  
• реконструкція систем електропостачання, водопроводу, каналізації, теплопостачання у будинках соціально-культурного призначення, гуртожитках, будівлях фізкультурно-оздоровчого комплексу;
  
• реконструкція гідроспоруд.
  

ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ

1. Відсутність нормативно-правових актів (відповідного закону), що регулюють процедуру проведення земельних торгів (аукціонів). Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2010 № 805 було затверджено Порядок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах на 2010 рік, який втратив чинність 01.01.2011.
   
2. Обов’язковість продажу земельних ділянок на земельних торгах (аукціонах) вимагається і в разі відсутності попиту на такі ділянки (наприклад, у сільській місцевості).
   
3. Відсутній механізм узаконення самовільно зайнятої земельної ділянки у разі визнання самочинно збудованої будівлі (постанова КМУ від 09.09.09 № 1035 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт»).
   
4. Проблеми забезпечення органів місцевого самоврядування повною та достовірною інформацією з державного земельного кадастру (ведеться Держкомземом) та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ведеться Мінюстом з 01.01.2012).
   
5. Недостатність фінансування з державного бюджету робіт із розмежування земель державної та комунальної власності. Відсутність бланку державного акта на землі комунальної власності, що стримує розмежування земель державної та комунальної власності.
   
6. Видача витягів із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів територіальними органами з питань земельних ресурсів, а не органами місцевого самоврядування. Необхідно внести зміни до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель».
   
7. Необхідність запровадження спрощеного порядку надання земельних ділянок під муніципальний благоустрій (зелені насадження, пляжі).
   
8. Проблема передачі земель, підпорядкованих Міністерству оборони України, які не використовуються за призначенням, до земель запасу місцевих рад.
   
9. Невідповідність поняття «суб'єкт права земельного сервітуту» в постанові Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для впровадження підприємницької діяльності» вимогам Земельного кодексу України (підміна права оренди землі правом земельного сервітуту у разі розміщення МАФ для впровадження підприємницької діяльності).
   
10. Проблема оподаткування земельних ділянок під час переходу права власності на нерухоме майно та переоформлення правовстановлюючих документів на землю.
    
11. Відсутність процедури визначення меж земельних ділянок прибудинкових територій багатоповерхових будинків і, як наслідок, визначення розміру земельного податку суб'єктів господарювання, що мають на правах власності вбудовані або добудовані приміщення в цих будинках.
    
12. Недостатність фінансування робіт із видачі державних актів громадянам за постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України».
    

ПИТАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО


З 1 січня 2012 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, буде проводитися відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Згідно вказаного закону, система державної реєстрації прав повністю перейде до Міністерства юстиції України та буде проводитись його територіальними підрозділами.

Зважаючи на норми передбачені згаданим вище законом зміна системи реєстрації прав направлена на обмеження прав органів місцевого самоврядування та призведе до створення додаткових складнощів у їх діяльності.

База даних нового реєстраційного органу на початковому етапі складатиметься з інформації, яку БТІ почало надавати з 2003 року, коли був створений держреєстр. Він наповнювався по мірі надходження звернень громадян. Таким чином, на сьогодні дані держреєстру містять близько 40% інформації про власність громадян.

За роки діяльності БТІ, починаючи з 1944 року, створений електронний облік інвентарних справ всіх власників. За цей час оформлено 157 тис. справ, зареєстровано більше 200 тис. власників. Ці матеріали зберігаються в п'яти спеціально обладнаних архівах. Тепер ці архіви втрачають актуальність. Створюється орган, який не має повної інформації про власність, а інший - БТІ, який містить всі ці архіви, по суті, втрачає свої функції.

Також, БТІ створює технічну документацію на об'єкти нерухомості і фіксує права власності. Першу частину виконують інженери, другу - юристи. Замовник звертається в одну інстанцію і отримує стовідсоткову послугу. Тепер же реєструвати майнові права буде новостворена служба. Питання виготовлення технічної документації залишиться невирішеними. Про це в новій редакції закону нічого не сказано. Тобто в БТІ фактично відбирають головне призначення - проводити технічну інвентаризацію. Все йде до того, щоб інвентаризація проводилася на конкурсній основі, в тому числі і приватними фірмами.

Україна вже має сумний досвід реформування земельної галузі, коли державні акти на землю видавали приватні компанії. І що з цього вийшло? 99% актів, оформлених в 90-х роках, не відповідають дійсності. Державні акти на землю не прив'язані ні до цифрової карти України, ні до координат космічної системи позиціонування. Не виключено, що це чекає і об'єкти нерухомості.

З питаннями нерухомості стикається практично кожен громадянин. Навіть якщо він не купує і не продає житло, то оформляє спадок. Скільки коштуватимуть такі послуги, хто їх надаватиме, яка буде якість і де гарантія конфіденційності - цікавить багатьох. Відповідей, на жаль, в новій редакції закону на ці питання немає.

Ще однією стороною діяльності БТІ є взаємодія з правоохоронними органами. Всі спірні питання по нерухомості вирішуються за допомогою опрацювання справ в БТІ, де знаходиться вся історія об'єкту - як інженерна, так і правова. Одна з нинішніх функцій - БТІ: надання інформації правоохоронній системі про права власності на об'єкти нерухомості. Будь-яка подія в прокуратурі, міліції і судах починається з того, що БТІ надає дані про майновий стан людини або суб'єкта господарювання - навіть при здійсненні ДТП на предмет подальшого відшкодування матеріального збитку.

Крім того, місцеві бюджети недоотримають мільйони гривень податків, які щорік платить БТІ.


ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО


1. Недофінансування комунальної сфери. Пропозиції: звільнення комунальних підприємств від сплати ПДВ та переведення на єдиний податок або податок на додану вартість залишати у місцевому бюджеті на розвиток підприємств ЖКГ; відновлення комунального податку на новій базі оподаткування.

2. Проблемним є дотримання регуляторної процедури у разі перерахунку тарифів на житлово-комунальні послуги зі зміною цін на енергоносії та мінімальної заробітної плати. Пропонується проводити автоматично на протязі 15 днів, без регуляторної процедури, використовуючи формульні розрахунки.

3. Відсутність відповідальності Національної комісії з питань регулювання ринку комунальних послуг України у разі несвоєчасного встановлення тарифів у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що призводить до загострення з її вини фінансових проблем підприємств ЖКГ.

4. ДК „Газ України” ігнорує постанову КМУ від 07.10.2009 року № 1087, не переукладає договори відповідно до типового договору, а змушує теплопостачальні підприємства продовжувати попередньо укладені договори з штрафними санкціями, які складають на сьогодні біля 30 % їх загального боргу.

5. Необхідність компенсації теплопостачальним підприємствам різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалась бюджетним установам, яка виникла через підвищення ціни на природний газ.

6. Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Однак на законодавчому рівні не закріплено порядку зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі чи зниження їх якості.

З метою забезпечення належного надання споживачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг із збирання, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, дотримання структури витрат, періодичності та вартості послуг виникла потреба у розробці та затвердженні порядку проведення перерахунку тарифів за неякісне або не в повному обсязі надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та послуг із збирання, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів на законодавчому рівні.

7. Необхідно внести зміни до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а саме: керівники підприємств, організацій та установ, підприємці та громадяни повинні обов'язково нести відповідальність за санітарно-технічний стан території не тільки, яка належить їм на праві власності, оренди чи постійного користування, а й за прилеглу територію, що визначається органами місцевого самоврядування. Договірні відносини між міською радою та суб'єктами господарювання повинні бути тільки на утримання додаткової закріпленої території.

8. На даний час існують суперечності Закону України «Про органи самоорганізації населення» та Бюджетного кодексу України, а саме: Закон передбачає фінансування діючих органів самоорганізації населення з міського бюджету для здійснення своїх функцій та повноважень, а Бюджетний кодекс визначає перелік суб'єктів, які є розпорядниками бюджетних коштів, але органи самоорганізації населення до них не відносяться.

9. Необхідно внести доповнення до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 № 154 в частині проведення дезінфекції шахтних колодязів.

10. Необхідно внести доповнення до Закону України «Про дозвільну систему», а саме включити до переліку дозвільних документів - дозвіл на виконання земляних робіт (відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), а також розробити порядок нарахування сплати за його надання.

11. Необхідно прийняти Порядок державної реєстрації договорів особистого строкового сервітуту.


ТРАНСПОРТ


1. Відповідно до чинних законів щодо надання пільг деяким верствам населення вони мають право безкоштовного проїзду в міському пасажирському транспорті окрім таксі.

Відповідно статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень встановлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків цих перевезень. Проте виплати здійснюється не в повному обсязі та несвоєчасно, що призводить до збитків на підприємствах. Вирішенням проблеми вважаємо скасування безкоштовного проїзду та введення адресної грошової допомоги для пільгової категорії населення.

2. Задля зменшення соціального напруження серед населення вважаємо, що встановлення тарифу на перевезення пасажирів має бути централізованим та єдиним по всій Україні.
   
3. На даний час законодавством не врегульовано питання перевезення пасажирів легковим таксомоторним транспортом, і в органів місцевого самоврядування немає жодних повноважень щодо контролю за здійсненням таких перевезень.
   
4. Законами України «Про телекомунікації» та «Про телебачення та радіомовлення» передбачено, що органи місцевого самоврядування мають створювати сприятливі умови для функціонування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг, а також надавати операторам, провайдерам телекомунікацій та їх місцевим підрозділам допомогу в ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей робочої сили, транспортних та інших технічних засобів. Проте законодавством не визначено засоби впливу органів місцевого самоврядування на провайдерів та операторів в разі порушення ними законодавства України. Органи місцевого самоврядування жодним чином не можуть впливати на цінову політику провайдерів та операторів телекомунікаційних послуг, які здебільшого займають монопольне становище на такому ринку, що дуже часто призводить до соціального напруження серед населення та до недовіри до органів місцевого самоврядування.
   

ТОРГІВЛЯ, ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ


1. Збільшити суму штрафних санкцій за порушення Правил торгівлі на ринках до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та підвищити рівень відповідальності за порушення, шляхом притягнення до відповідальності не тільки підприємців, а їх найманих працівників (продавців), а саме:

внести зміни до статті 159 КУпАП «Порушення правил торгівлі на ринках», виклавши її у наступній редакції: «Порушення правил торгівлі на ринках - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю та їх працівників (продавців)».

2. З метою посилення контролю за дотримання Закону України «Про захист прав споживачів», розширити делеговані повноваження органів місцевого самоврядування шляхом внесення доповнень до статті 28 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме:

• надавати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
  
• проводити перевірки у встановленому порядку суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якості товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;
  
• проводити у встановленому порядку контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари. В разі неможливості повернення зроблених затрат їх відшкодування відноситься на результати діяльності суб'єктів господарської діяльності;
  
• одержувати від установ, організацій та суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг).
  

5. Внести зміни до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері торгівлі, надання послуг та захисту прав споживачів, а саме: після слів «спеціально уповноважений орган центральної виконавчої влади з питань захисту прав споживачів та його територіальні відділення» додати слова «і органи місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів», «посадові особи органів місцевого самоврядування» у відповідних відмінках та словосполученнях.

ОБЛІК ЖИТЛА

1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 10.09.1962 № 1039 «Про заходи по підвищенню технічного рівня і ефективності геологорозвідувальних робіт» втратила чинність, крім пункту 8, відповідно до якого працівники геологорозвідувальних груп, які не проживали в Україні, перебувають на квартирному обліку у виконавчому комітеті міської ради і мають право на першочергове забезпечення житловими приміщеннями. Відомостей про місце проживання цих громадян, на сьогодні, немає. На підставі вищевикладеного, просимо розглянути питання відміни пункту 8 постанови Ради Міністрів УРСР від 10.09.1962 № 1039 «Про заходи по підвищенню технічного рівня і ефективності геологорозвідувальних робіт».
   
2. Відповідно до чинного житлового законодавства громадяни, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, повинні щороку оновлювати документи. Особи протягом десятків років не подають нові довідки, тому, пропонуємо розглянути питання доповнити статтю 40 Житлового кодексу підставою для зняття громадян з обліку в наступній редакції: «Неподання громадянином та членами його сім'ї довідки (виписки з будинкової книги про склад сім'ї та прописку) та (або) документів, що підтверджують право на пільгову чергу протягом п'яти років».
   
3. Відповідно до Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» внести доповнення до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» в наступній редакції: «При видачі власнику квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитках свідоцтва про право власності на житло у паспортах усіх повнолітніх членів сім'ї власника та у свідоцтвах про народження неповнолітніх осіб робиться така помітка: «Право на безоплатну приватизацію житла використано в обсязі ____ кв.м при нормі____ кв.м загальної площі».
   

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я


1. Обмеження повноважень медичних закладів у формуванні власного штатного розпису. При формуванні штатної чисельності працівників медичних установ, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.02.2000 № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" (із змінами), не враховуються тенденції захворюваності населення регіону, демографічний стан, медична потужність закладу, кваліфікація медичного персоналу тощо. Пропонується скасувати вищевказаний наказ та надати більше самостійності медичним закладам у формуванні власної кадрової політики, запровадити затвердження штатної чисельності працівників залежно від характеристики потужності медичного закладу.

2. Відсутність чітких критеріїв розмежування первинної та вторинної медичних допомог, відсутній нормативно-правовий документ, який визначає таке розмежування.

3. Потребує спрощення процедура проведення тендерних закупівель паливно-мастильних матеріалів для автомобілів швидкої допомоги, лікарських засобів. При проведенні тендерних закупівель необхідно на початку року фіксувати ціни на паливо, ліки, які мають бути незмінними протягом року, що є неможливим в сучасних економічних реаліях. Через це підприємці просто ігнорують конкурсні торги і не подають пропозицій. Пропонується внести зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме:

- пункт 1 статті 2 викласти в такій редакції: «вартість предмета закупівлі товарів, послуг дорівнює або перевищує 300 тисяч гривень, а робіт – 500 тисяч гривень»;

- передбачити в законі можливість укладання в першому кварталі угоду на придбання товарів та послуг на суму, що складає 20% від суми попереднього договору;

- пункт 3 статті 2 доповнити абзацами: «пальне для автотранспортних засобів, що закуповується вроздріб безпосередньо на автозаправних станціях»; «товари, роботи і послуги, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

4. Проблеми в запровадженні інституту сімейної медицини та підготовки спеціалістів для роботи в сімейних амбулаторіях. Необхідно здійснювати підготовку лікарів сімейної медицини у вищих навчальних медичних закладах; проводити навчальні семінари, курси для практикуючих лікарів щодо підготовки їх роботи в сімейних амбулаторіях.

5. Відсутність переліку обов’язкових мінімальних послуг в галузі охорони здоров'я, медичних стандартів надання допомоги. Є потреба у затвердженні на законодавчому рівні мінімального обсягу надаваної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту. Розробка і затвердження таких стандартів значно покращить рівень надання послуг в сфері охорони здоров'я, а також здійснення контролю за якістю їх надання.

6. Відсутність на законодавчому рівні переліку послуг, які надаються закладами охорони здоров'я за плату; недосконалий механізм визначення вартості наданих медичних послуг, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я; відсутність конкурентного середовища у наданні платних медичних послуг.

7. Невизначеність критеріїв розмежування швидкої та невідкладної медичної допомоги; відсутність закону про екстерну медичну допомогу або доповнень до Основ законодавства щодо охорони здоров’я в частині визначення критеріїв розмежувань швидкої та невідкладної медичної допомоги.

8. Недосконала законодавча база щодо визначення прав та обов’язків пацієнта та лікаря, регулювання відносин між ними, захисту їхніх прав.

9. Відсутність нормативно-правового регулювання порядку збору коштів лікарняних кас, використання цих коштів.


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ

1. Законом України про Державний бюджет на 2011 рік уже вкотре закладено 50%-ний дефіцит субвенцій місцевим бюджетам на відшкодування видатків на надання пільг, гарантованих державою, зокрема, на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Слід забезпечити перерахування місцевим бюджетам необхідного розміру субвенцій для відшкодування пільгового проїзду.
   
2. Відсутні державні стандарти надання соціальних послуг органами місцевого самоврядування. Розробка і затвердження таких стандартів значно покращить рівень надання соціальних послуг, а також здійснення контролю за якістю їх надання.
   
3. Внесення доповнень до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо здійснення виконавчими органами місцевого самоврядування заходів соціального патронажу осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, створило немало проблем. Ці повноваження необхідно вилучити з компетенції органів самоврядування. Реабілітацією громадян, які звільняються з місць позбавлення волі, а також бездомними особами мають займатися спеціалізовані органи системи Міністерства внутрішніх справ.
   
4. В постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» відсутній пункт стосовно припинення виплати компенсації за надання соціальних послуг у разі смерті підопічного. Необхідно внести відповідні уточнення до Постанови та передбачити припинення виплати компенсації за надання соціальних послуг у разі смерті підопічного з місяця наступного після його смерті.
   
5. Кількість бланків, необхідних для подання єдиної заяви на оформлення усіх видів допомог за Єдиною технологією, які виготовляються Міністерством соціальної політики, є недостатньою. Слід налагодити забезпечення управлінь праці та соціального захисту населення бланками заяв у необхідній кількості.
   
6. Єдиною технологією передбачено прийом до розгляду неповного комплекту необхідних документів. Однак, форма заяви на призначення житлової субсидії, затверджена наказом Мінпраці від 22.07.2010 №202, не містить розділу про прийняття неповного комплекту документів і повідомлення заявника, до якої дати та які документи необхідно додатково подати. Слід внести зміни до зазначеного наказу Мінпраці з внесенням до форми заяви розділу про прийняття неповного комплекту документів.
   
7. При роботі з програмою, яка забезпечує формування бази даних, нарахування і виплату допомог за Єдиною технологією, існує проблема неможливості формування в електронному вигляді квартальної звітності «Пільга-4». Необхідно виправити технічні недоліки у програмному забезпеченні.
   
8. На підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1715 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка обраховується залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Механізм визначення розміру допомоги залежно від доходів сім’ї надає можливості для зловживань, стимулює приховування доходів, а також є підставою для звернень до суду з позовами до управлінь соцзахисту щодо здійснення перерахунків допомог. Пропонується встановити розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у фіксованій сумі, однаковій для всіх незалежно від сукупного доходу сім’ї.
   
9. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1715 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» передбачено призначення усіх видів соціальних допомог за місцем фактичного проживання заявника. Пропонується внести зміни до постанови, якими передбачити призначення усіх видів соціальних допомог лише за місцем реєстрації заявника.
   
10. В Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, щодо відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом не враховано вартості користування постільною білизною. Пропонується внести до пункту 13 вищевказаного Порядку відповідне доповнення.
    
11. Програмне забезпечення щодо обліку та нарахування допомог і компенсацій постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС є недосконалим, а саме:
    

- при нарахуванні компенсації на продукти харчування постраждалому 1 категорії при переході з 2 категорії не передбачено автоматичного вирахування боргу;

- відсутній розподіл постраждалих на ліквідаторів із зазначенням року участі, евакуйованих та відселених.

Пропонується внести до програмного забезпечення відповідні удосконалення.

12. В Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №187, відсутнє відсоткове співвідношення при видачі путівок інвалідів війни, учасниківм бойових дій, учасників війни. Пропонується внести зміни до пунктів 6-8 вищевказаного Порядку щодо запровадження розподілу путівок, якими передбачити таке відсоткове співвідношення.
    
13. Наказом Мінпраці від 25.12.1997 № 42 «Про затвердження інструкції про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортних та інших лікувально-оздоровчих установ в органах праці та соціального захисту населення України» не передбачено можливості зняття заявника з черги на отримання путівки у разі його декількох відмов від запропонованої путівки. Пропонується внести зміни до Наказу щодо визначення конкретної кількості відмов заявника від запропонованої путівки, після яких можна було б зняти заявника з черги на отримання путівки.
    
14. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» право на пільги мають заявники за місцем реєстрації або, в окремих випадках, за фактичною адресою. Пропонується внести зміни до пункту 2 вищевказаної постанови в частині отримання пільг на житлово-комунальні послуги лише за місцем реєстрації заявника, який претендує на отримання пільг.
    
15. Відсутній нормативний акт, яким би передбачалося обов’язкове страхування життя та здоров’я соціальних інспекторів від нещасного випадку. Пропонується передбачити обов’язкове страхування соціальних інспекторів, оскільки вони при виконанні посадових обов’язків користуються міським транспортом, відвідують неблагополучні сім’ї та мають ризики при контактах з домашніми тваринами.
    
16. Наказом Мінпраці від 10.06.2010 № 135 «Про затвердження форм документів, необхідних при оформленні на обслуговування у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" затверджено форму медичного висновку, який підписується терапевтом, завідуючим відділенням і дільничним психіатром. Оскільки в штатному розписі районної лікарні посада дільничного психіатра відсутня, пропонується внести відповідну зміну до зазначеного наказу в частині, що стосується назв посад осіб, які підписують медичний висновок.
    
17. Пропонується передбачити в законодавстві механізми впливу на юридичних осіб, які в порушення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не облаштовують пандусами свої приміщення – зокрема, це банківські установи та підприємства поштового зв’язку України.
    

18. Статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено за бажанням військовослужбовців надання їм грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а також виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації деяким категорія військовослужбовців Збройних Сил України за піднайом (найм) ними житлових приміщень» знаходиться на повторному погодженні у Міністерстві фінансів України.

Військовослужбовці, зокрема офіцери запасу, які перебувають на квартирному обліку та не забезпечені житлом, винаймають житло, претендують на призначення житлових субсидій або отримання компенсації за витрати понесені у зв'язку з підвищенням цін та тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 із змінами і доповненнями, субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації.

Оскільки військовослужбовці, у разі найму житла, не зареєстровані в даних житлових приміщеннях, вони втрачають право на соціальний захист, зокрема, на призначення субсидії.

19. Відповідно до пункту 8 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб'єктами господарської діяльності чи належать цим суб'єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів інвалідів, які отримали їх через органи соціального захисту. Кількість місць на автостоянці для безоплатного зберігання транспортних засобів встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Порядок надання пільг власникам транспортних засобів на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Проект Порядку надання пільг інвалідам на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів розроблений в жовтні 2010 року, на сьогодні не прийнятий.

20. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 № 621 доручено Міністерству з питань житлового господарства України підготувати законопроект про виключення з умов надання населенню субсидії норми щодо врахування заборгованості, що утворилася до 01.12.2006. На сьогодні проект не підготовлений.

Даним законопроектом необхідно внести зміни до пункту 13 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 із змінами і доповненнями, щодо неврахування заборгованості за комунальні послуги станом на 01.12.2006 при визначенні права на призначення житлової субсидії.


ПИТАННЯ ОПІКИ, ПІКЛУВАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ


1. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів від 26.04.2002 N 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» щодо зарахування на особисті рахунки дітей-вихованців пенсій по втраті годувальника, аліментів, зняття таких коштів за дозволом органу опіки та піклування.

2. Необхідно у Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та Цивільному кодексі України визначити чітке положення про орган опіки та піклування, делегування його функції та повноважень структурним підрозділам органам міської ради.
   
3. У Житловому, Сімейному та Цивільному кодексах України необхідно визначити межі компетенції органів опіки та піклування щодо надання згоди на здійснення будь-яких правочинів щодо майна, право користування яким мають діти.
   
4. У житловому законодавстві відсутня державна програма забезпечення житлом (соціальним житлом) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.