План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття
| Вид материала | Документы |
СодержаниеОцінка поведінкових дефектів |
- Реферат Психологічний аналіз сприйняття студентами наукового тексту, 202.81kb.
- 1. Психологія це…, 860.24kb.
- Національний технічний університет україни “київський політехнічний інститут” Опис, 65.75kb.
- Програма фахових вступних випробувань галузь знань 0301 "Психологія" спеціальність, 167.13kb.
- Орієнтовні питання до заліку (підсумкового самоконтролю) з курсу «Психологія», 38.88kb.
- Методика на тип сприйняття Пам’ять, 23.93kb.
- Магнітний калейдоскоп, 253.82kb.
- Повідомлення теми, мети, завдань уроку І мотивація навчальної діяльності, 39.4kb.
- Районне методичне об`єднання вчителів музичного мистецтва Керівник, 45.13kb.
- План: Роль розвитку навичок сприйняття музики для музично-естетичного виховання. Формування, 271.51kb.
| Огляд розумових розладів, пов’язаних з травмою. Нозологія. Класифікація розумових розладів, пов'язаних з травмою, означена в документі «Стандартна Номенклатура Розладів і Операцій», виданого Американською Медичною Асоціацією, була адаптована Американською Психіатричною Асоціацією (APA) для включення у Довідник Діагностики і Статистики (розділ «Розумові Розлади»). Цей документ майже ідентичний іншим американським і міжнародним номенклатурам. Ця класифікація використовується і тут також, як найбільш повна, і в той же час найпростіша доступна нозологія. Номенклатура. Відповідно до офіційної нозології, застосування слова «травма» в даному контексті обмежене означенням фізичного ушкодження голови (якщо інше не вказано). Таким чином, це обмежене використання терміну розрізняється від більш широкого поняття, прийнятого серед багатьох психіатрів, яке у відповідності з Фройдівськими теоретичними формулюваннями розширили його включенням різних соціальних і зовнішніх чинників, які спричиняють почуття раптової небезпеки, страху, безпорадності, і які в свою чергу спричиняють регресивні захисні реакції (дефенції), що прискорюють формування симптомів. Класифікація розумових розладів, спричинених або пов'язаних з травмою в рамках цього довідника наведена нижче:
Діагностика. Досягнення у методології вивчення функціонування мозку, які стали можливими завдяки використанню нових приладів (наприклад, комп'ютерів), здавалося б, проголосили кардинальні покращення в методах клінічної діагностики, оцінки і запису змін мозку, а також поведінкові шаблони пацієнтів з захворюваннями мозку. Втім, незважаючи на ці досягнення, клінічний лікар, в сутності, так само потребує клінічного спостереження за пацієнтами (natural history method), як це було в 1787 році, коли Бенджамін Белл видав свою видатну працю з контузії. Оцінка поведінкових дефектів. Поведінкові дефекти, пов'язані з сильним враженням голови, можуть бути порівняно простими, або дуже складними. В доповнення до звичайного фізичного і лабораторного обстеження на наявність анатомічної і фізіологічної дисфункції, дослідження пацієнта, що знаходиться у комі (або не реагує на зовнішні подразники) включає неврологічне дослідження його чуттєвих, рухових і рефлексивних функцій. Одразу після того, як пацієнт прийшов до свідомості, поведінкові дефекти можуть бути виявлені шляхом ретельного вивчення його психічного стану. Набір тестів, розроблених Генрі Хедом у 1920 році для афазії, виявився найбільш вживаним для наступних цілей:
Ці прості тести не вимагають складного обладнання, але, тим не менш, вони являють собою ефективні методи для оцінки розумового функціонування пацієнта, в термінах таких стандартних параметрів, як орієнтація щодо особи, місця і часу, а також здатність до абстрактного мислення (це може бути продемонстровано, наприклад, розумінням прислів'їв, спільностей й відмінностей, а також розповідей). Під час анамнезу і дослідження помічаються природа та якісний рівень розумового функціонування пацієнта, відповідність, узгодженість його думок, а також загальні інтелектуальні можливості. Беруться до уваги також настрій і емоційний стан пацієнта, його ставлення до інших людей, позиція щодо різних тем. Зокрема, дуже важливе розуміння, реакція самого пацієнта на його власну травму. Інколи сама природа травми продукує реакцію нездоланного страху, паніки, безпорадності, збентеження, яка схожа на реакції солдатів, що пережили сильний стрес під час бою. Ці реакції можуть «спричиняти» психіатричний синдром, який, фактично, не відноситься до пошкодження мозку. В будь-якому випадку, після кількох тижнів чи місяців можуть бути проведені більш ретельні дослідження з метою встановити точну природу і ступінь «дефіциту мозку». Врешті-решт, це є достатнім доказом, що пацієнти, чиї постійні скарги не обумовлені серйозністю їх травм, мали труднощі в міжособистісних стосунках ще до пошкодження. Наприклад, Рюш, Гарріс і Боумен вивчали 125 пацієнтів з хронічними пост-травматичними синдромами, і 140 контрольних пацієнтів, 70 з яких перенесли сильну травму голови. Не дивно, що пацієнти з контрольної групи з сильною травмою і очевидним органічним враженням мали більше скарг ніж ті, травма яких не включала пошкодження мозку. З іншого боку, пацієнти, які перенесли мінімальні ушкодження, були схильні до більших скарг ніж пацієнти з об'ємним враженням мозку і хронічними психічними розладами. Більш того, їх скарги мали тенденцію посилюватися і ставати більш розмитими з часом. [3; 749] Висновок. Патопсихологія органічних мозкових уражень орієнтована на роботу з глибинними особистісними проблемами пацієнта, що лежать в основі різноманітних життєвих труднощів, проблем фізичного та психічного здоров’я. Діагностичний процес є необхідним атрибутом роботи з хворими тому, що він покликаний стати першоосновою в подальшому процесі лікування, психологічної підтримки та шляху до поліпшення стану пацієнта. Перелік використаної літератури:
|