Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці україни

Вид материала

Документы

Содержание 8. Вимоги безпеки до окремих видів робіт 8.2. Робота всередині ємкостей (дошників, цементних ям, бутів, колодязів тощо) 8.3. Миття і дезінфекція ємкостей 8.4. Вогневі роботи

Подобный материал:

• Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві, 139.44kb.
• Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998, 2505.74kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці, 2396.63kb.
• Державний комітет україни по нагляду за охороною праці, 134.92kb.
• Правових актів з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України, 14.35kb.
• Про затвердження Правил охорони праці в деревообробній промисловості, 2616.95kb.
• Додаток А. Довідка Головного штабу мвс україни від 24. 10. 2000р. 207 Додаток, 406.71kb.
• Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України Міністерство, 40562.88kb.
• Правила охорони праці для працівників м'ясопереробних цехів державний нормативний акт, 2714.8kb.
• Міністерство праці та соціальної політики України Довідник центрів соціальної реабілітації, 1345.85kb.

8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ


8.1. Загальні вимоги


8.1.1. На підприємстві повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою, у якому повинні бути окремо вказані роботи, які: проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатком 3; проводяться без оформлення наряду-допуску з обов`язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за відповідною формою.

8.1.2. Роботи з підвищенною небезпекою на непостійних робочих місцях, а також разові роботи, зокрема: роботи в ємкостях, колодязях, траншеях, бункерах, дошниках, колекторах; роботи на висоті понад 3 м без риштування; електрогазозварювальні, газополум`яні роботи; роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших шкідливих речовин; чистка вентиляційних каналів та повітропроводів; роботи по ремонту, фарбуванню, очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож; випробування паропроводів, трубопроводів гарячої води, теплообмінників, посудин, що працюють під тиском; чистка та ремонт газоходів, топок котлів; проведення земляних робіт; інші роботи у від-повідності з Переліком робіт з підвищенною небезпекою, при проведенні яких є або не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, спричинити шкідливу дію на організм людини, а також роботи при недостатній концентрації в повітрі кисню (нижче 20% об`єму) - повинні проводитися за нарядом-допуском (додаток 3) у відповідності з вимогами інструкцій, розроблених на підставі цих Правил з урахуванням місцевих умов з обов`язковою реєстрацією у відділі охорони праці.

8.1.3. Список осіб, які можуть видавати наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою і перелік таких робіт на підприємстві визначається керівником підприємства.

8.1.4. Наряд-допуск визначає обсяг і склад підготовчих робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Забороняється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бік їх збільшення.

8.1.5. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у встановлений термін, умови і склад бригади не змінилися, то наряд-допуск може бути продовжений на наступну зміну.

8.1.6. Склад бригади визначає особа, яка видає наряд. Склад бригади за чисельністю і кваліфікацією, а також кваліфікація виконавця робіт визначаються з урахуванням умов проведення робіт і можливості забезпечення необхідного нагляду за членами бригади з боку виконавця робіт.

8.1.7. Наряд видається безпосередньо перед початком підготовки робочого місця і реєструється в службі охорони праці. Видавати наряд виконавцю робіт напередодні проведення робіт не дозволяється.

8.1.8. Після виконання робіт по підготовці об`єкта обидва екземпляри підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку проведення робіт.

Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців.

Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає за проведення цих робіт, і після їх закінчення зберігається в справах не менше трьох міся-ців.

Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-до-пуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються.

8.2. Робота всередині ємкостей (дошників, цементних ям, бутів, колодязів тощо)


8.2.1. До роботи усередині ємкості (для зберігання сульфітованої сировини, соків, квашеної капусти в дошниках, вакуум-апаратів, автоклавів, при парафінуванні дошників тощо) допускаються робітники не молодші 18 років, які пройшли інструктаж з охорони праці, навчені користуватися засобами індивідуального захисту, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах та пройшли перевірку знань і набутих навичок.

8.2.2. Бригада, яка призначена для роботи у ємкості, повинна складати не менше 3 чоловік - один для роботи у ємкості, другий - для роботи на поверхні, третій - для керівництва, спостереження і у разі необхідності надання першої допомоги працівнику, який знаходиться в ємкості. Перебування всередині ємкості дозволяється одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих, повинні бути розроблені, внесені в наряд і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузок, наявність засобів зв`язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.

8.2.3. Для робітників, що мають виконувати парафінування дошників, повинен додатково проводитись інструктаж щодо засобів завантаження нових порцій парафіну в котли, способів розвантаження котла і перенесення маси.

Забороняється очищати парафін із стінок дошників за допомогою паяльних ламп. Для цього необхідно користуватися лише металевими або дерев`яними скребками.

8.2.4. Бригада для роботи в ємкості повинна бути споряджена таким інвентарем:

випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплічними ремнями та кільцями на їх схрещенні (використання поясних ремнів забороняється);

вірьовкою, перевіреною на розрив при навантаженні 1200Н, довжиною на

3 м більше глибини ємкості;

шланговим протигазом зі шлангом на 2 м довше глибини ємкості або кисневим ізолюючим протигазом;

акумуляторним ліхтарем, напругою не більшою ніж 12 В;

пересувним вентилятором;

переносними знаками безпеки;

гаками та ломами для відкривання кришок ємкостей;

аптечкою першої медичної допомоги.

Рятувальний пояс повинен одягатися поверх одягу. Рятувальну мотузку прив`язують до карабіна і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вверх.

Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці мають бути на відстані 0,5 м один від другого.

8.2.5. Перед проведенням робіт електроприлади і пристрої з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також у місцях вимкнення живлення мають бути вивішені плакати з попереджувальним написом: НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!

8.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за проведення ремонтних робіт, зобов`язані забезпечити:

повне спорожнення ємкості від продуктів;

надійне від`єднання ємкості від водяних, парових та інших трубопроводів;

вивішення на запірній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом: НЕ ВІДКРИВАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!;

відкриття верхнього і нижнього люків для попереднього промивання, а також на весь час роботи;

проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині єм-кості відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від верхнього люка і в нижній - на відстані не більше 0,2 м від днища;

наявність і справність інвентаря для роботи в ємкостях, в яких може утворюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходи, що виключають іс-кроутворення при виконанні ремонтних робіт і очищенні устаткування. Проведення робіт усередині таких ємкостей в комбінезонах, куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів, що електризуються, забороняється.;

наявність і справність переносних електроламп відповідного виконання;

наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних і запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, рятувального пояса, сигнально-рятувальної мотузки, що мають бирку із зазначенням номера і дати випробування;

наявність плаката з написом: РЕМОНТ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!

8.2.7. Усі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарювати насиченою парою під тиском не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см²) для видалення парів шкідливих і горючих рідин, промити водою і при необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватися стаціонарно з установленням запірного крана і зворотного клапана.

8.2.8. Видалення виявленого газу треба проводити за допомогою пересувного вентилятора у вибухобезпечному виконанні.

8.2.9. Не допускається для вентиляції ємкості застосовувати балони із стисненим газом.

8.2.10. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається здійснювати шля-хом наповнення їх водою з наступним зливанням чи відкачуванням.

8.2.11. Ємкість, в якій зберігались кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

8.2.12. Діоксид вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою.

8.2.13. Після закінчення підготовчих заходів (спорожнення, від`єднання, проведення провітрювання, нейтралізації, промивки) необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитися впродовж усього часу проведення робіт. Ємкість, яка підключена до загальної системи вентиляції, повинна бути від неї відключена шляхом улаштування заглушок і обладнана на час виконання робіт місцевою вентиляцією.

8.2.14. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму, роботи в ємкості повинні виконуватись у протигазах шлангових ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.

8.2.15. Шланговий протигаз з відрегульованою подачою повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в ємкість. Герметичність складання, під-гонку маски протигазу і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт.

8.2.16. Забірний патрубок шланга протигазу виводять назовні не менше як на 2 м і закріплюють у зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розміщати таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань, перегинів, а також передавлювань при наїзді транспортних засобів, при переході людей тощо.

8.2.17. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого, крім дублера, повинен бути працівник, що спостерігає за роботою повітродувки.

8.2.18. Дублер зобов`язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий в ємкості.

8.2.19. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки тощо), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигазу робота усередині ємкості повинна бути припинена, а робочого треба витягнути із ємкості.

8.2.20. Якщо під час роботи всередині ємкості працюючий втратив свідомість, дублер зобов`язаний негайно витягнути потерпілого із ємкості (дублер повинен мати достатню фізичну силу для вилучення потерпілого). За необхідності спуститися в ємкість для рятування потерпілого, дублер повинен терміново викликати допомогу і тільки після прибуття допомоги спуститися в ємкість.

8.2.21. Якщо працюючий в ємкості робітник відчує нездужання, він повинен подати сигнал спостерігаючому, припинити роботу і піднятись з ємкості.

8.2.22. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв.

8.2.23. Працівник, який спускається в ємкість або підіймається з неї, не повинен тримати в руці будь-які предмети. Усі необхідні інструменти і матеріали треба спускати йому і приймати від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.

8.2.24. Проникання робітників усередину ємкості, що має верхній і нижній люки, повинно здійснюватись тільки через нижній люк при відкритому верхньому.

8.2.25. Після закінчення робіт усередині ємкості відповідальний керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентаря і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.

8.3. Миття і дезінфекція ємкостей


8.3.1. Роботи по миттю ємкостей і інших посудин повинні бути механізовані.

8.3.2. При проведенні робіт по миттю, очистці і дезінфекції ємкостей з перебуванням людей усередині її необхідно додержуватися вимог безпеки, викладених у підрозділі 8.2 цих Правил.

8.3.3. Нанесення дезінфікуючих розчинів на поверхню посудини треба проводити без розбризкування.

8.3.4. Для миття і знежирення поверхні слід застосовувати негорючі і неток-сичні матеріали.

8.3.5. Забороняється застосовувати для дезінфекції алюмінієвих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах і посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини.

8.3.6. Усі роботи по дезінфекції, дегазації, дератизації, перевезенню, збері-ганню, видачі отруйних речовин (отрутохімікатів), повинні здійснюватися у повній відповідності з інструкцією з боротьби із шкідниками та іншими спеціальними правилами, затвердженими Міністерством охорони здоров`я.

8.3.7. Кожний працівник, що допускається до керівництва і безпосереднього проведення робіт по дезінфекції, дератизації, переміщенню, прийманню, зберіганню і видачі отрутохімікатів, повинен мати відповідну кваліфікацію.


8.4. Вогневі роботи

8.4.1. Проведення вогневих робіт на підприємстві повинно відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, Правилам з техніки безпеки і виробни-чої санітарії при електрозварювальних роботах та Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні, цих Правил.

8.4.2. Місце для проведення зварювальних робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, повинно бути огороджене суціль-ною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки по-винна бути не менша ніж 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більша ніж 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток ця щілина повинна бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу за розміром отворів не більшим ніж 1,0 мм х 1,0 мм.

8.4.3. Постійне робоче місце зварника повинно бути обладнане столом або пристосуванням для утримування або переміщення оброблюваного виробу, а також регульованим за висотою сидінням зі спинкою.

8.4.4. Зварювальні пости оборудуються пристосуваннями для укладання електродоутримувачів, або стояком з крюком, або вилкою для підвісу погашених пальників і різаків під час перерв у роботі.

Дільниці, де систематично проводиться зварювання виробів масою понад

20 кг, обладнують підіймально-транспортними механізмами.

8.4.5. Приміщення зварювальних дільниць повинні бути обладнані прип-ливно-витяжною вентиляцією, а кожний зварювальний пост - місцевими відсмоктувачами.

8.4.6. Зварювання виробів середніх та малих розмірів повинно проводитися у спеціально обладнаних кабінах. Кабіни повинні бути з відкритим верхом та виконані з негорючих матеріалів. Вільна площа у кабіні повинна бути не менше

4,5 м².

8.4.7. Непостійні місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння.

8.4.8. Виконання робітниками зварювальних робіт на не постійних робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки за нарядом-допуском (додаток 3).

8.4.9. Вогневі роботи на діючих дільницях з вибухонебезпечними і вибухопожежонебезпечними зонами (відділення зарядки акумуляторних батарей, машинні зали і апаратні аміачних холодильних установок, відділення для просіювання борошна і цукру, склад для зберігання балонів із стисненим газом, гараж для наземного електротранспорту) з урахуванням місцевих умов допускаються в крайніх випадках, коли ці роботи неможливо виконувати в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях. Ці роботи необхідно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).

8.4.10. Апарати, машини, ємкості, трубопроводи і інше устаткування, на яких необхідно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що необхідно зробити запис у журналі встановлення і зняття заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт (видалені вибухопожежонебезпечні нашарування, виконано безпечними методами очищення, прошпарення, промивання, забезпечені вентиляція і контроль за повітряним середовищем).

Пускова арматура, що призначена для вмикання машин і механізмів, повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.

8.4.11. Поєднувати вогневі роботи всередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.

При виконанні зварювальних робіт як усередині ємкості так і ззовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою, також мусить бути заземлене.

При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.

8.4.12. При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.

8.4.13. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, крім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавичками, галошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.

Для захисту голови електрозварника від механічних травм та враження електричним струмом повинні видаватися захисні каски з струмонепровідних матеріалів.

8.4.14. Майданчики, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів .

8.4.15. Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться дані роботи, і в небезпечній зоні.

8.4.16. Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій.

8.4.17. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов`язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

8.4.18. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт протягом двох годин після їх закінчення.

8.4.19. Двері, що з`єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.

8.4.20. Під час перерви в роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від`єд-нуватися і звільнятися від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.

Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення (місце).

8.4.21. Не дозволяється:

приступати до роботи за несправності апаратури;

розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухопожежонебезпечних приміщеннях;

проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;

виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів, бензину і інших ЛЗР та ГР;

зберігати в зварювальних кабінах одяг, ЛЗР, ГР та інші горючі предмети і матеріали;

допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим, стисненим газами;

виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.

8.4.22. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

8.4.23. Ацетиленові генератори необхідно огороджувати і розміщати на від-стані не ближче 10 м від місця проведення зварювальних робіт, а також від від-критого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не меншій ніж 5 м від балонів з киснем і горючими газами.

У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами: СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ: ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО. НЕ ПРОХОДИТИ З ВОГНЕМ!

8.4.24. Після закінчення робіт карбід кальцію у переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генератора, слід вивантажувати в пристосовану для цього тару і зливати в мулову яму або спеціальний бункер.

8.4.25. У місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забо-роняється паління, використання відкритого вогню і застосування інструменту, що під час роботи утворює іскри.

8.4.26. Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороня-ється:

відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем;

допускати стикання кисневих балонів, редукторів і іншого зварювального ус-таткування з різними маслами, а також з промасленим одягом і шматтям;

переносити балони на плечах та руках;

зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;

працювати від одного водяного затвору двом і більше зварникам;

завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків, а також працювати на карбідному пилу;

завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або, за наявності води, у газозбірник, а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об`єму під час роботи генератора “вода на карбід”;

продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи;

користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволя-ється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання робіт);

перекручувати, заломлювати або затискати газопідвідні шланги;

переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;

форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;

застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припай для паяння ацетиленової апаратури і в тих місцях, де мож-ливе стикання з ацетиленом.

8.4.27. З`єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підмикання електропро-водів до електродотримача, зварюваного виробу і зварювального апарата здійс-нюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами із шай-бами.

8.4.28. Кабель (електропровід) електрозварювальних машин повинен розмі-щатися від трубопроводів кисню на відстані не меншій ніж 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену і інших горючих газів - не меншій ніж 1 м.

8.4.29. Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути завод-ського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.

8.4.30. Для ручного дугового зварювання з джерелом змінного струму у від-повідності з ГОСТ 12.2.007.8-75 і ДСТУ 2456-94 слід використовувати устаткування, обладнане обмежниками холостого ходу, що забезпечують зниження напруги холостого ходу на вихідних затискачах не вище 12 В не пізніше ніж через 1 с після розмикання зварювального кола. Це забезпечує безпечне використання зварювального устаткування під час виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки і особливо небезпечних (п.1.1.13. ПУЕ).

8.4.31. Над переносними або пересувними електрозварювальними установками, що використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.

8.4.32. Під час проведення електрозварювальних робіт повинні вживатись заходи щодо захисту оточуючих від дії світлового потоку електричної дуги.

8.4.33. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм. Ізоляцію необхідно перевіряти не рідше одного разу в 6 місяців.

8.4.34. При проведенні робіт з використанням паяльних ламп робоче місце повинно бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, що містяться на відстані меншій ніж 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів,або политі водою.

8.4.35. Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу в місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу в рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.

8.4.36. Заправляти паяльні лампи пальним та розжарювати їх слід у спеці-ально відведених для цього місцях.

8.4.37. Щоб уникнути вибуху паяльної лампи не слід:

застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин або суміш бензину з гасом;

заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об`єму її резервуара;

відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолола;

ремонтувати лампу, а також виливати з неї або заправляти її пальним поблизу відкритого вогню, під час цього палити.

8.4.38. При виконанні електрозварювальних робіт працівник повинен забез-печуватись: костюмом брезентовим або костюмом для зварника, черевиками шкі-ряними (у вологих місцях - гумовими чоботами), рукавицями брезентовими, шоломом захисним

8.4.39. При виконанні газозварювальних і газорізальних робіт працівник повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням або костюмом для зварника, черевиками шкіряними з жорстким підноском, рукавицями брезентовими, окулярами захисними.