Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці україни
| Вид материала | Документы |
- Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві, 139.44kb.
- Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998, 2505.74kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці, 2396.63kb.
- Державний комітет україни по нагляду за охороною праці, 134.92kb.
- Правових актів з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України, 14.35kb.
- Про затвердження Правил охорони праці в деревообробній промисловості, 2616.95kb.
- Додаток А. Довідка Головного штабу мвс україни від 24. 10. 2000р. 207 Додаток, 406.71kb.
- Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України Міністерство, 40562.88kb.
- Правила охорони праці для працівників м'ясопереробних цехів державний нормативний акт, 2714.8kb.
- Міністерство праці та соціальної політики України Довідник центрів соціальної реабілітації, 1345.85kb.
7.5. Стікання, віджимання і фільтрування соків
7.5.1. Устаткування для стікання, віджимання і фільтрування соку (стікачі, преси, фільтр-преси, сепаратори, екстрактори тощо) повинно відповідати вимогам ДСТУ 3235-95.
7.5.2. Преси, рамні фільтр-преси повинні бути оснащені запобіжними пере-пускними пристроями та манометрами, а сепаратори, центрифуги - манометрами і тахометрами.
Манометри на фільтр-пресах, сепараторах і центрифугах повинні бути вста-новлені на відвідному продуктопроводі до запірного органу. Манометри пресів повинні бути встановлені на нагнітальному боці насоса.
7.5.3. Стікачі і преси безперервної дії повинні бути обладнані завантажуваль-ними бункерами.
Відстань від отвору до шнека повинна бути не менша ніж 0,6 м.
7.5.4. Рідинні сепаратори повинні відповідати вимогам ГОСТ 24885-91,
ОСТ 27-00-221-75.
7.5.5. Барабан сепаратора повинен бути відбалансований і обертатись за годинниковою стрілкою.
Поза сепараційним приміщенням повинна бути встановлена дублювальна кнопка “Стоп”.
7.5.6. Сепаратор повинен бути обладнаний укажчиком рівня масла, на яко-му нанесена гранична нижня лінія рівня.
7.5.7. Люки (кришки) центрифуг і сепараторів повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм, що вимикає привод і одночасно вмикає гальмовий пристрій під час відкривання люка (кришки).
7.5.8. Кришка кожуха екстрактора повинна бути зблокована з пусковим пристроєм або закрита за допомогою інструмента (спеціального ключа).
7.5.9. Завантаження устаткування і забирання мезги (вичавків) мають бути механізованими.
7.5.10. Сепаратор повинен бути установлений на бетонному фундаменті, не зв`язаному з фундаментом будівлі, і закріплятися анкерними болтами.
Між фундаментом і лапками станини повинні бути укладені противібраційні прокладки, надмірне стиснення яких фундаментними болтами не допускається.
7.5.11. Після капітального ремонту сепаратор підлягає технічному огляду. Результати технічного огляду всіх частин сепаратора, а також перевіряльних розрахунків повинні заноситись у спеціальний журнал.
Ремонт барабана сепаратора необхідно проводити тільки на спеціалізованих підприємствах.
7.5.12. Перед введенням в експлуатацію сепаратора необхідно перевірити правильність складання барабана, для чого необхідно вимкнути гальмо і відвер-нути стопорні гвинти барабана, перевірити напрям обертання.
7.5.13. До повної зупинки сепаратора не дозволяється знімати кришку, проводити змащення і огляд механізмів, зупиняти барабан руками або будь-якими пристосуваннями.
7.5.14. При появі вібрації, стороннього шуму, коливання числа оборотів за тахометром, сепаратор повинен бути негайно зупинений і до усунення несправностей в роботу не вмикатись.
7.5.15. Фільтр-преси повинні працювати в повному комплекті рам і плит. На трубопроводі, що подає сік на фільтр-преси, установлюються манометри і запобіж-ний клапан.
7.5.16. При ручному ущільненні рам фільтр-преса для закручування гвинтового затискача дозволяється користуватися лише важелями преса. Застосування до-даткових важелів для ущільнення рам преса забороняється.
7.5.17. Віджим набору плит можна проводити тільки при відсутності у фільтрі тиску.
7.5.18. Устаткування типу сепараторів, центрифуг, в яких є швидкообертові деталі та вузли великої маси, після вироблення встановленого заводом-виготів-ником терміну роботи повинно виводитися з експлуатації.
7.5.19. Апаратники сокових агрегатів під час виконання робіт повинні корис-туватися халатом бавовняним, косинкою чи ковпаком, рукавицями комбінованими.
7.6. Теплова обробка сировини і продуктів
7.6.1. Бланшування, підігрівання і варіння сировини та продуктів
7.6.1.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура бланшувачів, підігрівни-ків і двостінних котлів повинні відповідати вимогам, наведеним у підрозділах 6,1., 6.2. цих Правил.
Перевірку справності дії запобіжних клапанів теплового устаткування необ-хідно здійснювати кожну зміну із записом результатів у журнал.
7.6.1.2. Бланшувачі і двостінні котли повинні бути обладнані місцевими від-смоктувачами.
7.6.1.3. Бланшувальні апарати повинні бути оснащені манометром, установ-леним на підвідному паропроводі після редукувального пристрою. Водяний блан-шувач, крім цього, повинен бути оснащений укажчиком рівня води у ванні і блокувальним пристроєм, що вимикає подачу пари в разі падіння рівня води.
7.6.1.4. Під час експлуатації бланшувача необхідно здійснювати постійний контроль за рівнем води у ванні і тиском пари.
Рівень води в бланшувачі повинен бути на 0,02 м вище барботера.
7.6.1.5. Робоче місце бланшувальника повинно бути споряджено необхідним інвентарем: віником, спеціальними щипцями, совком, контейнером для сміття, шваброю з мішковиною.
7.6.1.6. Будова, утримання і експлуатація двостінних підігрівальників і котлів з місткістю парової сорочки понад 25 л, а також місткістю меншою ніж 25 л, але з добутком об`єму парової сорочки в літрах на робочий тиск в атмосферах понад 200 повинні відповідати Правилам будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
7.6.1.7. Двостінні котли з перекидним пристроєм повинні бути обладнані при-стосуваннями, що запобігають самоперекиданню.
7.6.1.8. Привод мішалки двостінних котлів повинен бути зблокований з оглядовим люком. При відкриванні люка мішалка повинна негайно зупинятися.
7.6.1.9. Рівень заповнення продуктом двостінного котла повинен бути нижче верхньої кромки не менше ніж на 150 мм.
7.6.1.10. Відкривати кришки кожухотрубних підігрівальників можна тільки за відсутності тиску в них і температурі не вище 40оС.
7.6.1.11. Двостінні котли, що мають перекидний пристрій, при відкриванні кришки повинні фіксуватись.
7.6.1.12. Бланшувальник, варник повинен забезпечуватись спецодягом і взут-тям: халатом бавовняним, ковпаком або косинкою, фартухом бавовняним з водо-непроникним просоченням з нагрудником, рукавичками трикотажними, чоботами гумовими.
7.6.2. Обжарювання продуктів
7.6.2.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура паромасляних печей повинні відповідати вимогам, наведеним у підрозділах 6.1.,6.2. цих Правил.
7.6.2.2. Усі паромасляні печі повинні бути оснащені місцевими відсмоктувачами.
7.6.2.3. Паромасляні печі повинні бути обладнані світловою і звуковою сигна-лізацією з метою попередження про їх пуск, а також кнопками “Стоп”, розміще-ними на початку і в кінці печі для вимкнення привода транспортера; манометрами, термометрами.
7.6.2.4. Паромасляні обжарювальні апарати всіх конструкцій, крім печей з ви-носною поверхнею теплообміну, повинні бути оснащені світловою або звуковою сигналізацією, яка попереджує про підвищення рівня межі поділу “вода-масло”. Крім того, для перевірки рівня межі поділу “вода-масло” паромасляні печі повинні бути обладнані трьома контрольними кранами:
з верхнього повинна витікати тільки олія;
із середнього - суміш води і олії;
з нижнього - тільки вода.
7.6.2.5. Оглядове скло, яке використовується для контролю за рівнем олії і води, повинно виготовлятися з термостійкого матеріалу і бути захищено металевою сіткою або футляром для уникнення його пошкодження і розливу рідини.
7.6.2.6. Для запобігання закипання води у верхній частині водяної подушки в безпосередній близькості від межі поділу “вода-масло” повинен бути установлений охолоджувач води.
Заміну води у водяних подушках треба проводити один раз у зміну.
7.6.2.7. Температура олії, пари і верхній рівень заповнення печі олією повинні регулюватись автоматично і крім цього дистанційним ручним керуванням.
Температура олії під час обжарювання в паромасляних печах не повинна перевищувати 140оС-160оС.
Не слід допускати бурхливого закипання і викиду олії.
7.6.2.8. Видалення відпрацьованого масла повинно бути механізовано. Розлиту олію і жир слід негайно змивати гарячим лужним розчином.
7.6.2.9. Для обслуговування обжарювальних печей повинна бути влаштована відповідна площадка.
7.6.2.10. Навколо машини повинні бути укладені настили.
7.6.2.11. Вентиляційну систему і шибери обжарювальних печей необхідно регулярно не рідше одного разу в місяць очищати від нашарування.
7.6.2.12. Під час роботи необхідно постійно контролювати температуру, рі-вень олії і води у ванні. Доливати у ванну печі треба тільки обезводнену і добре прокалену олію, дотримуючись обережності, щоб не перелити олію через край ванни і не викликати сильного піноутворення.
7.6.2.13. Не дозволяється залишати паромасляні печі без нагляду під час роботи.
7.6.2.14. Персонал, що обслуговує обжарювальні плити, повинен бути забез-печений спецодягом і взуттям: бавовняним халатом білим і ковпаком чи косинкою; гумовими чоботами, фартухом з водонепроникним просоченням з нагруд-ником (фартух має перекривати халяви чобіт), рукавичками трикотажними.
7.6.3. Випарювання продуктів
7.6.3.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура випарних апаратів повинна відповідати вимогам, наведеним у підрозділах 6.1., 6.2. цих Правил.
7.6.3.2. Вакуум-апарати повинні бути оснащені блокувальними пристроями, які виключають можливість відкривання люка в разі підвищення тиску у вакуумній порожнині вище атмосферного. Блокувальний пристрій повинен забезпечувати подачу сигналів (звукового чи світлового) у разі підвищення тиску у вакуумній порожнині вище атмосферного.
7.6.3.3. Вакуум-апарати повинні обладнуватися конденсатовідвідниками, що забезпечують виділення конденсату і виведення його з нагрівальної камери.
7.6.3.4. Вакуум-апарати повинні бути оснащені вакуумметрами і вакуум-пе-реривниками.
7.6.3.5. Вакуум-апарати повинні бути споряджені світильниками нап-ругою 12 В для освітлення внутрішньої порожнини апарата. Світильники повинні бути ізольовані від продукту.
7.6.3.6. Усі продувні краники повинні мати відводи для води в каналізацію.
7.6.3.7. Вакуум-апарати повинні бути обладнані пробовідбірниками, які дозволяють відбирати проби, не порушуючи вакуума в робочій порожнині під час робочого режиму.
У разі порушення вакуума в апараті (закінчення робочого циклу, санітарне обслуговування тощо) конструкція кріплення пробовідбірника повинна виключати можливість викидання продукту в зовнішнє середовище.
7.6.3.8. На паропроводі, що підводить пару в апаратне відділення, повинні бути встановлені автоматичні регулювальні пристрої, які б виключали можливість подачі пари в апарати з тиском вище встановленого.
7.6.3.9. Скляні укажчики рівня рідини на устаткуванні і резервуарах повинні бути надійно захищені від механічних пошкоджень.
7.6.3.10. Під час обслуговування випарних вакуум-апаратів необхідно не рід-ше одного разу в зміну продувати парою запобіжний клапан з метою перевірки його працездатності.
7.6.3.11. Очищення поверхні нагріву випарних апаратів від нагару повинно проводитись після спорожнення ємкості від продуктів, надійного від`єднання від парових та інших трубопроводів шляхом встановлення заглушок, повного охолод-ження.
7.6.3.12. Роботу випарного апарата слід зупиняти у випадках, зазначених у п.п.10.1.19.
7.6.3.13. Варильники випарних апаратів повинні забезпечуватись спец- одягом: халатом бавовняним, косинкою чи ковпаком, фартухом бавовняним з водонепроникним просоченням з нагрудником, рукавичками трикотажними, чоботами гумовими.
7.7. Наповнення консервної тари
7.7.1. Машини для фасування рідких харчових продуктів (наповнювачі, дозатори) повинні відповідати вимогам ГОСТ 21253-75.
7.7.2. Наповнювачі (дозатори) консервної тари повинні бути обладнані щитами, що забезпечують захист робітників від попадання на них гарячої продукції. Щити повинні бути зблоковані з пусковими пристроями.
7.7.3. Стілець біля наповнювача повинен бути встановлений і закріплений так, щоб робітник, сидячи на ньому, мав можливість зупинити машину, але не міг дотягнутися до зірочки і банок.
7.7.4. Башти наповнювачів повинні бути огороджені. Огородження має бути зблоковано з пусковим пристроєм.
7.7.5. Наповнювачі для рідких продуктів повинні мати пристрої, що автоматично підтримують рівень рідини в бачку.
7.7.6. 10-літрові бутелі повинні бути подані до розливу в спеціальних одномісних дерев`яних ящиках з ручками. Ящик для перенесення бутелів повинен бути суцільним. Висота ящика має бути не нижче рівня наповнення бутеля. У цих ящиках бутелі передаються на закупорювання.
7.7.7. Вилучення з ящиків банок з гарячим продуктом слід проводити спеціальними пристосуваннями.
7.7.8. Для запобігання розбризкування маси під час фасування вручну фасувальні пристрої повинні бути обладнані рухомими трубками, що входять у горловини банок.
7.7.9. На робочому місці з обслуговування фасувальних машин для скляної тари повинні бути щипці для прибирання склобою, совок, віник, гак для вилу-чення склобою і контейнер для битого скла, ганчірка з мішковини.
7.7.10. Перед вмиканням наповнювача у роботу необхідно подати сигнал про пуск наповнювача.
7.7.11. При виявленні неправильного положення посуди відносно розлива-льного патрона машини або бою склотари, слід зупинити машину, повісити попереджувальний напис: НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!, надягнути рукавички і, дочекавшись зупинки машини, вилучити банку або осколки скла за допомогою щипців і гака, після чого змити залишки продукту з машини.
7.7.12. Під час заповнення скляних 3-х літрових банок гарячою продукцією вручну на конвеєрах банка повинна надійно фіксуватися і крім захисного щита на робочому місці стіл має бути споряджений бортиками або листом з бортами під конвеєром.
7.7.13. Розливальники продукції повинні забезпечуватись спецодягом: бавов-няним халатом, косинкою чи ковпаком, фартухом бавовняним з водонепроникним просоченням, рукавичками трикотажними, нарукавниками клейончатими, чоботами гумовими.
7.8. Закупорювання тари
7.8.1. Закатні і закупорювальні машини повинні відповідати ДСТУ 3235-95.
7.8.2. У закатних машинах - закатні головки, закатні каруселі або ротори, маркувальні пристрої, зірочки та шнеки, що транспортують банки, повинні бути огороджені.
Огородження, що легко відкриваються, повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
7.8.3. Стілець біля закупорювальної машини повинен бути встановлений і закріплений так, щоб робітник, сидячи на ньому, мав можливість зупинити машину, але не міг дотягнутися рукою до зірочки і банок.
7.8.4. Башти закачувальних машин повинні бути огороджені. Огородження повинно бути зблоковане з пусковим пристроєм.
7.8.5. Педаль включення напівавтоматизованих закупорювальних машин повинна бути закрита захисним огородженням. Огородження повинно закривати педаль зверху.
7.8.6. Перед пуском у роботу вакуум-закупорювальної машини необхідно спочатку закрити вакуум-камеру, і тільки після цього вмикати машину.
7.8.7. Під час роботи закупорювальної машини необхідно стежити за рів-номірним поступленням наповненої продуктом тари, подачою кришок і виведен-ням закупореної продукції.
При поступленні тари з неправильно укладеними кришками або перепов-неної продуктом, що виливається через край, а також у разі бою скляної або зім`яття металевої тари, необхідно: зупинити закупорювальну машину; поправити неправильно укладені кришки, а тару, переповнену продуктом, прибрати у визначене для цього місце; склобій чи зім`яту металеву тару видалити за допомогою гака (щипців) і совка в спеціальний контейнер; ретельно змити розлитий продукт і витерти машину.
7.8.8. Закупорювальник повинен працювати тільки в справному, акуратно заправленому одязі (халаті бавовняному, косинці чи ковпаку) і мати засоби індивідуального захисту (спецвзуття - півчоботи гумові, фартух з прогумованої тканини і бавовняні трикотажні рукавички).
Під час роботи на напівавтоматичній закупорювальній машині для захисту очей слід користуватися захисними окулярами.
7.9. Стерилізація продукції
7.9.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура автоклавів повинна від-повідати вимогам, наведеним у підрозділах 6.1., 6.2. цих Правил.
7.9.2. Експлуатація автоклавів повинна відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
7.9.3. Не дозволяється під`єднувати автоклави до мереж передач пари, води і стисненого повітря з надмірним тиском понад 0,393 МПа (3,93 кгс/см2) ± 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).
7.9.4. Автоклав повинен бути обладнаний:
запірною арматурою на трубопроводах, що підводять і відводять пару чи во-ду в автоклав і з автоклава;
швидкодійним затвором, що забезпечує герметичність і надійність кріплення кришки до корпусу;
блокувальними пристроями, які виключають можливість вмикання автокла-ва під тиск у разі негерметично закритої кришки і можливость відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві більшого ніж 0,0049 МПа (0,05 кгс/см2);
запобіжним клапаном, встановленим на патрубку, безпосередньо приєдна-ному до автоклава (конструкція запобіжного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані шляхом примусового відкривання його під час роботи автоклава, яке має проводитися кожну зміну);
краном для продування і контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням;
приладами (манометром, термометром) для вимірювання тиску і температури в автоклаві.
7.9.5. Один раз у зміну необхідно проводити продувку манометра і підрив запобіжного клапана. Обидві операції слід проводити з дотриманням правил обережності в поводженні з парою і гарячою водою.
7.9.6. Робоче середовище, що виходить із запобіжного клапана і крана для продування, повинно відводитись у безпечну для обслуговуючого персонала сторону.
7.9.7. Противаги кришок автоклавів повинні бути огороджені. Зусилля, що прикладаються для закриття або відкриття кришки автоклава, не повинно переви-щувати 100 Н.
7.9.8. Не допускається експлуатувати автоклав у разі несправності: зазем-лення, запобіжних клапанів і блокувальних пристроїв, вентилів на паровій і во-дяній лініях, кріплення противаг, кріплення продувного повітряного крана, мано-метрів, кріплення затискачів кришки автоклава, а також у разі пропуску пари з автоклава, наявності тріщин.
7.9.9. Перед початком роботи пароводяну сорочку слід заповнювати до рівня контрольного крана киплячою водою.
Не допускається вмикати автоклав при незаповненій паровій сорочці.
7.9.10. Перед відкриванням кришки автоклава необхідно перекрити подачу пари, знизити тиск усередині автоклава, пересвідчитися у відсутності тиску і спрацюванні блокувального пристрою.
Підіймання кришки проводити обережно, уникаючи опіків обличчя або рук.
7.9.11. Під час роботи необхідно слідкувати за показаннями приладів, не перевищувати робочий тиск понад 0,35 МПа (3,5 атм).
7.9.12. При закриванні автоклава кришкою важіль затискача необхідно на-дійно зафіксувати і тільки після цього підвищувати тиск.
7.9.13. Відкривати і закривати парові і водяні вентилі треба плавно, без рив-ків.
7.9.14. Огляд автоклавів силами підприємства повинен проводитись через кожні 60 навантажень, але не рідше 1 разу в 4 місяці. Результати оглядів повинні заноситись у журнал.
Гідравлічне випробування автоклавів повинно проводитись не рідше одного разу у 8 років із записом у технічний паспорт автоклава.
7.9.15. Робота періодично діючого апарата і стерилізатора безперервної дії повинна бути зупинена у випадках, зазначених у п.10.1.19., а також при несправ-ності гідрозатвора стягувального сегментного захоплювача автоклава.
7.9.16. Стерилізатори безперервної діі повинні мати блокувальний пристрій, що вимикає привод апарата в разі заклинювання банок у напрямних та в носіях.
7.9.17. До подачі води і встановлення гідростатичної рівноваги необхідно впевнитися у відповідності завданим (паспортним) величинам тиску води і повітря, що подаються в стерилізатор безперервної дії.
7.9.18. Перед пуском пари в стерилізатор необхідно пересвідчитися в наявності необхідного тиску в магістралі, що живить стерилізатор, а також, що циркуляційні насоси і регулятори рівня води у ваннах стерилізатора ввімкнені і працюють, бак заповнений інгібітором.
7.9.19. Розвантаження і завантаження автоклавів сітками слід проводити плавно без поштовхів.
Працівник, який керує роботою електротельфера, повинен знаходитись на безпечній відстані від автоклава, щоб уникнути опіків парою і гарячою водою.
Не дозволяється ставити сітки одна на одну в три ряди і вище.
7.9.20. Працівники, що обслуговують автоклави і стерилізатори безперервної дії, повинні забезпечуватись спецодягом і взуттям: халатом бавовняним, ковпаком чи косинкою, фартухом бавовняним з водонепроникним просоченням з нагруд-ником, нарукавниками клейончатими, гумовими чоботами.
7.10. Оформлення консервів після стерилізації
7.10.1. Мийно-сушильні агрегати повинні бути обладнані:
місцевими відсмоктувачами;
манометрами для контролю тиску води, що подається, тиску пари для підіг-рівання мийного розчину, тиску пари для підігрівання повітря;
звуковою сигналізацією, що сповіщає про падіння тиску пари нижче допус-тимого рівня;
блокуваннями, що вимикають привод при перевантаженні або заклиненні транспортера, а також при відкриванні кришки мийного відділення.
7.10.2. Машина для сушіння етикеток повинна бути оснащена блокуванням, що вимикає електроживлення інфрачервоних випромінювачів при відкритті кришок камери сушіння.
Корпус камери сушіння повинен бути теплоізольований щитами. На кришках камери сушіння слід наносити напис: ОБЕРЕЖНО. ТЕПЛОВА НЕБЕЗПЕКА!