Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці україни
| Вид материала | Документы |
- Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві, 139.44kb.
- Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998, 2505.74kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці, 2396.63kb.
- Державний комітет україни по нагляду за охороною праці, 134.92kb.
- Правових актів з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України, 14.35kb.
- Про затвердження Правил охорони праці в деревообробній промисловості, 2616.95kb.
- Додаток А. Довідка Головного штабу мвс україни від 24. 10. 2000р. 207 Додаток, 406.71kb.
- Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України Міністерство, 40562.88kb.
- Правила охорони праці для працівників м'ясопереробних цехів державний нормативний акт, 2714.8kb.
- Міністерство праці та соціальної політики України Довідник центрів соціальної реабілітації, 1345.85kb.
7.11. Укладання і пакування готової продукції
7.11.1. Ручне укладання і пакування
7.11.1.1. Оснащення робочого місця транспортувальника, що виконує опера-цію укладання консервів у колону включає стіл дерев`яний з тумбочкою, пе-ресувний поміст для укладання середніх і верхніх рядів консервів, листи фанери для прокладок.
7.11.1.2. Помости для робітників, що укладають консервні банки, повинні бути міцними, витримувати навантаження не менше 500 кг, відповідної висоти
(0,5 м; 1,5 м; 2 м; 2,5 м) і з трьох сторін огороджені перилами висотою 1 м з обшивкою внизу 0,15 м.
При подачі на помост банок з готовою продукцією в автоклавних сітках, контейнерах тощо за допомогою електронавантажувачів помост повинен бути огороджений лише з двох сторін.
7.11.1.3. Площу відділення пакування готової продукції необхідно розмітити яскравою незмивною фарбою на квадрати, що відповідають розмірам фанерного листа (під укладку колон) і на прямокутники, що відповідають розмірам піддона, на який укладають ящики.
Квадрати і прямокутники слід фарбувати в різний колір.
При розмітці слід визначити відстані, які необхідно видержувати під час збе-рігання консервної продукції, зокрема:
відстань між колоною і стіною повинна бути не менше 0,8 м, головний про-хід між колонами - не менший ніж 2 м;
Укладання банок у колони слід здійснювати у відповідності з вимогами, наведеними в п.п. 11.1.5. цих Правил.
7.11.1.4. Ручні операції з вивантаження банок з автоклавних сіток, а також з укладання консервів у колони повинні чергуватися з 5-ти хвилинними перервами на пасивний відпочинок через 1,5 години роботи.
7.11.1.5. Укладальники банок повинні забезпечуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту: халатом бавовняним, косинкою або ковпаком бавовняним, фартухом клейончатим з нагрудником, трикотажними рукавичками, рукавицями комбінованими, окулярами захисними.
7.11.2. Пакування консервної продукції в термоусадочну плівку
7.11.2.1. Технологічна дільниця групової упаковки консервної продукції в термоусадочну плівку повинна бути забезпечена: припливно-витяжною вентиляцією всього приміщення, місцевими відсмоктувачами біля місць зварювання плівки та камери усадки плівки.
7.11.2.2. Дозволяється упаковувати в термоусадочну плівку продукцію, яка установлена лише на типові справні піддони.
7.11.2.3. Під час виконання операцій з пакування не дозволяється:
підсовувати руки і ступні ніг під пакет-піддон при установленні його на диск механізму обертання і знімання упакованого в плівку пакет-піддона з диска;
не допускати падіння пакет-піддона при установленні на візок камери усад-ки плівки;
тримати пальці рук на дверній коробці при закриванні дверей камери усадки.
Вивантаження пакет-піддонів після завершення усадки плівки слід проводити в рукавицях.
7.11.2.4. Установлювати рулон плівки на вісь механізму подачі необхідно тільки після вимкнення і зупинки двигуна установки.
7.11.2.5. При загоранні плівки, появі великої кількості газів її термічного розкладення необхідно:
негайно знеструмити електроприводи;
без зволікання ввімкнути всі системи вентиляції (якщо вони не були ввімк-нені);
повідомити про це пожежну охорону;
залишити загазоване приміщення;
входити в загазоване приміщення можна лише з дозволу начальника цеху і в респіраторі РПГ-67А з фільтруючим елементом.
7.11.2.6. Зупиняти вентилятор камери усадки плівки дозволяється тільки через 30 хвилин після вимкнення нагрівальних приладів.
7.12. Сушіння овочів, фруктів і їх відходів
7.12.1. Парові стрічкові сушарки повинні бути обладнані вбудованими витяжними зонтами.
7.12.2. На підвідному трубопроводі пари в сушарки повинен бути встанов-лений запобіжний клапан.
7.12.3. Знімний огороджувальний корпус сушарки повинен бути зблокова-ним з пусковим пристроєм і запірним органом подачі пари в нагрівальні прилади.
7.12.4. Будова, утримання і експлуатація холодильної установки субліматора повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації аміачних холоди-льних установок.
7.12.5. Субліматор повинен бути обладнаний пристосуванням для вирівню-вання тиску усередині апарата з атмосферним.
Вирівнювання тиску у вакуумтрубопроводах з атмосферним повинно прово-дитися тільки на боці конденсаторів-виморожувальників.
Вирівнювання тиску в конденсаторах-виморожувальниках повинно прово-дитись тільки за закритими вакуумними вентиляторами на трубопроводах і сублі-маторах.
7.12.6. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура установки повинна від-повідати вимогам підрозділів 6.1., 6.2. цих Правил.
7.13. Сульфітація і десульфітація, застосування антибіотиків, ультразвуку, асептичне консервування напівфабрикатів, соків, пюре
7.13.1. Сульфітація і десульфітація
7.13.1.1. Роботи з сульфітації і десульфітації продуктів повинні виконуватись у відповідності з ОСТ 111-12-84.
Будова, утримання і експлуатація балонів із сірчистим ангідридом повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (підрозділи 10.1., 10.2. цих Правил).
7.13.1.2. До роботи із сірчистим ангідридом допускаються особи не молодше 18 років (до робіт у закритих ємкостях - не молодше 20 років), які пройшли медичний огляд, навчання за відповідною програмою в учбовому закладі, курсове навчання на підприємстві і здали екзамени кваліфікаційній комісії підприємства та одержали посвідчення на право виконання робіт із сірчистим ангідридом.
7.13.1.3. Робітники, які працюють із сірчистим ангідридом, один раз в шість місяців підлягають медичному огляду.
До роботи із сірчистим ангідридом не допускаються вагітні жінки, матері-годувальниці.
7.13.1.4. Роботи з сульфітації і десульфітації повинні проводитися лише під спостеріганням бригадира чи майстра, що досконало володіє безпечними прийомами роботи на цих операціях.
7.13.1.5. Усі з`єднання в апаратах для сульфітації і десульфітації сировини ма-ють бути герметичними.
7.13.1.6. Відкриті прорізи апаратів для сульфітації і десульфітації напівфабрикатів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
7.13.1.7. Кришки і люки апаратів десульфітації повинні мати блокувальні пристрої, що автоматично вмикають місцеві відсмоктувачі під час їх відкривання.
Місцеві відсмоктувачі повинні вмикатися з випередженням моменту відкривання на 2-5 с і вимикатися через 20-30 с після закриття.
7.13.1.8. У приміщення, де проводиться сульфітація і десульфітація, дозволя-ється доступ лише особам за списком, затвердженим керівником підприємства.
7.13.1.9. Роботи із сірчистим ангідридом і сульфітованими напівфабрикатами повинні проводитись у спецодязі (халаті бавовняному, косинці або ковпаку, фартусі бавовняному з водонепроникним просоченням), гумових рукавичках, гумових чоботах.
7.13.1.10. У приміщеннях для сульфітації і десульфітації сировини, зберігання балонів із сірчистим ангідридом повинні бути: запас води і вапняного молока для дегазації, засоби надання допомоги при попаданні кислоти на шкіру і очі, протигази марки “В”.
Використовувати протигази слід у суворій відповідності з терміном дії захисної коробки, зазначеним в експлуатаційній документації.
7.13.2. Зберігання сульфітованої сировини
7.13.2.1. Басейни для зберігання сульфітованої сировини повинні мати два люки, обладнані запірними пристроями під інструмент (спеціальний ключ).
Розмір круглого люку за діаметром повинен бути не менший ніж 0,5 м, квадратного - 0,6 м х 0,6 м. Люки повинні мати борти висотою не меншою ніж 0,3 м. Під час відкриття люка навколо нього повинно бути встановлено надійне переносне огородження висотою не меншою ніж 1 м.
На ємкостях слід наносити попереджувальний напис: ОБЕРЕЖНО. СУЛЬФІТОВАНА СИРОВИНА!
7.13.2.2. Бути повинні обладнуватися площадкою за всім периметром верхньої кришки ємкості, на площадку повинна вести драбина.
Габарити площадки і драбини, а також огородження їх повинні відповідати вимогам, наведеним у підрозділі 6.5. цих Правил.
7.13.2.3. Закупорювання басейнів і бутів із сульфітованою сировиною повинно бути герметичним.
7.13.2.4. Розвантаження ємкостей, їх заповнення і миття повинні бути меха-нізовані.
7.13.2.5. Для нейтралізації сірчистого ангідриду, який виділяється через шланг чи трубу, повинна установлюватися поглинальна посудина місткістю 100-200 л з хлорною водою чи розчином лугу.
7.13.3. Консервування сировини сірчистою кислотою
7.13.3.1. Приміщення для сульфітації повинно бути ізольовано від решти це-хів і мати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням.
Приготування розчину сірчистого ангідриду повинно проводитися в гер-метично закритій апаратурі. Місця з`єднань сульфітометра, балона і водопроводу повинні бути герметичними.
7.13.3.2. У приміщенні сульфітації повинні бути вода і запас вапняного молока для дегазації розлитого розчину сірчистої кислоти. На робочому місці має бути протигаз марки “В” і запасний комплект спецодягу.
7.13.4. Консервування сировини сірчистим газом
7.13.4.1. Камери для сухої сульфітації повинні бути герметичними і розташовані на відстані не меншій ніж 50 м від найближчих будівель.
7.13.4.2. Камери повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.
7.13.4.3. Роботи в камері після спорожнення від сульфітованої сировини можуть бути розпочаті тільки після ретельної вентиляції приміщення і перевірки повітряного середовища на вміст сірчистого ангідриду, який не повинен переви-щувати гранично допустимої концентрації - 10 мг/м3 (додаток 2).
7.13.5. Роботи по десульфітації сировини
7.13.5.1. Переміщення сульфітованої сировини до місця десульфітації повинно проводитись в герметично закритих ємкостях або транспортерами, повніс-тю закритими кожухами, обладнаними місцевими відсмоктувачами.
7.13.5.2. Столи для інспектування сульфітованої сировини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
7.13.5.3. Для переробки сульфітованої сировини, розфасованої в бочки, повинно бути спеціальне приміщення для розморожування сировини. Приміщення повинно вміщувати запас сировини для роботи однієї зміни.
У приміщенні повинна бути припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням.
7.13.6. Використання антибіотиків для оброблення продуктів
7.13.6.1. Приміщення, де зберігаються антибіотіки, повинні задовольняти вимогам Правил безпеки для виробництва мікробіологічної промисловості.
7.13.6.2. Приготування доз антибіотиків повинно здійснюватись у витяжній шафі.
7.13.6.3. Змішування сорбінової кислоти з пюре або соком повинно бути механізованим. Ємкість для змішування повинна герметично закриватися.
7.13.6.4. Робітник, що готує розчин есулана, повинен бути в медичних рукавичках.
7.13.6.5. Обприскування томатів есуланом повинно бути механізовано.
7.13.6.6. Забороняється використовувати в їжу томати, оброблені есуланом, без попередньої теплової обробки.
7.13.7. Асептичне консервування напівфабрикатів, соків і пюре
7.13.7.1. Асептичне зберігання продукту повинно здійснюватись в ємкостях відповідно до ОСТ 111-13-84.
Матеріал, з якого виготовляють резервуари, захисні покриття і деталі устат-кування, які піддаються впливу пари, гарячої води та високонагрітого продукту, повинен бути термостійким і витримувати багаторазове нагрівання до температу-ри 130оС.
7.13.7.2. У системі приготування та подачі мийних розчинів повинно бути: автоматичне регулювання подачі пари та рівня рідини в баках; світлова і звукова сигналізація порушення режиму.
7.13.7.3. На лінії подачі мийних розчинів після насоса повинні встанов-люватись манометри з розподільчими мембранами, стійкими до застосовуваних препаратів.
7.13.7.4. Збірники мийних розчинів повинні мати щільно прилеглі знімні кришки з попереджувальними написами: ОБЕРЕЖНО. ГАРЯЧА ВОДА! ОБЕРЕЖНО. ГАРЯЧИЙ РОЗЧИН ЛУГУ (КИСЛОТИ)!
7.13.7.5. Редукувальний пристрій на лінії подачі пари до фасувального поста чи до резервуарів повинен забезпечувати зниження тиску пари до 0,07 МПа.
7.13.7.6. Відцентрові насоси високого тиску системи миття резервуарів і змі-йовики теплообмінників повинні бути обладнані обвідною лінією з вентилем і перепускним триходовим клапаном.
У разі відсутності перепускного триходового клапана необхідно використовувати два запірно-регулювальних діафрагмових клапана з мембранним виконавчим механізмом.
7.13.7.7. Резервуари повинні бути оснащені мановакуумметрами.
7.13.7.8. У резервуарах повинні використовуватись як запобіжний клапан розривні мембрани, які повинні спрацьовувати в разі виникнення тиску в резервуарі 0,12 МПа (1,2 кгс/см2). Мембрани повинні виготовлюватися тільки на спеціалізованому підприємстві, мати клеймо та сертифікат із зазначенням розривного тиску.
7.13.7.9. Під час зберігання продукту необхідно щоденно контролювати тиск в усіх заповнених ємкостях за встановленими на них мановакуумметрах.
Величини тиску заносяться в журнал.
Мінімальний критичний тиск в ємкості повинен бути не менше 0,02 МПа (0,2кгс/см2).
За наближення тиску до мінімального критичного приводиться в робочий стан устаткування подачі стерильного повітря, з`єднуються і стерилізуються трубо-проводи і в посудину, що знаходиться в небезпечному стані, подається стерильне і стиснене повітря до того часу, доки тиск усередині ємкості не досягне 0,05 МПа (0,5кгс/см2).
У аварійних випадках за відсутності пари стерилізація трубопроводів може бути проведена газоподібним сірчистим ангідридом.
7.13.7.10. Балон з сірчистим ангідридом повинен мати редуктор, що забезпечує зниження тиску до 0,05 МПа.
7.13.7.11. Під час зберігання небезпечне монотонне нарощування тиску, яке свідчить про початок заброжування продукту.
Після заповнення тиск у посудині на протязі трьох діб контролюється 2 рази в зміну, до 10 діб - 1 раз у зміну, при подальшому зберіганні - 1 раз у добу.
7.1237.12. У посудинах для зберігання продуктів під час експлуатації не допус-кається збільшення тиску понад 0,07 МПа (0,7кгс/см2).
7.13.7.13. В аварійних випадках (якщо своєчасно не була проведена повторна стерилізація) слід відкрити повітровідвідну трубку, тобто розгерметизувати посу-дину і дати вихід з неї вуглекислого газу для запобігання розриву посудини і травмування обслуговуючого персоналу.
7.13.7.14. У разі розгерметизації резервуара із забродженим продуктом ву-глекислий газ, що виходить, повинен виводитись за межі приміщення. У примі-щенні повинна бути ввімкнена вентиляція.
7.13.7.15. Для аварійного вимикання насосів і компресора пульт контролю повинен оснащуватися кнопками аварійної зупинки.
7.13.7.16. Під час зберігання температура повітря в приміщенні не повинна бути нижче 10оС для уникнення утворення вакууму.
7.13.7.17. Трубопровід, що працює під тиском нижче тиску живильного джерела, повинен мати редукувальний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, установленими з боку меншого тиску.
7.13.7.18. Кожна посудина для зберігання продукту і ресивер стисненого повітря повинні мати чітко написаний на корпусі порядковий номер, зазначений в технологічній схемі.
7.13.7.19. Посудини для зберігання плодоовочевих напівфабрикатів повинні бути розраховані на робочий тиск 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), а ресивери стисненого повітря - на 0,08 МПа (0,8 кгс/см2).
7.14. Засолочно-квасильні роботи
7.14.1. Квашення капусти, засолку огірків, помідорів тощо слід проводити в підготовлених пропарафінованих (підрозділи 8.2., 8.3 цих Правил) дошниках, ямах, басейнах, бочках і інших ємкостях місткістю не більше 15 тонн.
7.14.2. Порожні засолочні дошники повинні мати огородження у вигляді міц-них знімних сіток або щитів.
Сітку і щити треба випробувати вантажем масою в 1,5 - 2 рази більше середньої маси людини.
7.14.3. Утрамбовування шаткованої капусти слід проводити механізовано за допомогою вібратора.
7.14.4. Засолочно-квасильні роботи повинні проводитися з таким розрахунком, щоб закладка одного дошника чи ями відбувалась не більше ніж 3 доби, упереджуючи початок бродіння.
7.14.5. Перед вийманням квашеної капусти з дошників для фасування в бочки слід додержуватися таких вимог:
приміщення, в якому знаходяться дошники чи ями необхідно ретельно про-вентилювати;
провести заміри у дошнику вмісту діоксиду вуглецю і кисню за допомогою газоаналізатора. При виявленні в ємкості діоксиду вуглецю понад гранично допустимі норми необхідно застосувати пересувну вентиляційну установку з гнучкими повітроводами для видалення з ємкості шкідливих речовин;
роботи усередині дошника необхідно проводити в суворій відповідності з вимогами, наведеними в підрозділі 8.2. цих Правил.
7.14.6. Виконання робіт по квашенню і засолці плодоовочів треба проводити в спеціальному одязі і взутті - білому бавовняному комбінезоні, ковпаку чи косинці, гумових чоботах, гумових рукавичках, комбінованих рукавицях.
7.15. Виготовлення жерстяної тари
7.15.1. Сушильні печі для жерсті, пастонакладальні машини, літографічні машини, лакувальні машини, машини для вальцювання гуми, корпусоформовочна машина повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами.
Над лакувальною машиною повинен установлюватися зонт витяжної вен-тиляції, що забезпечує повне видалення газів з приміщення.
Відсмоктувач корпусоформувальної машини повинен перекривати ванну і ріг за всією довжиною.
7.15.2. Різальна кромка паралельних ножниць для розкрою жерсті повинна мати двостороннє огородження за всією довжиною. Огородження повинно виключати можливість попадання пальців рук працюючих поміж різальними кромками. Ці огородження повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
7.15.3. Різальні кромки дисків ножниць у місцях захоплення жерсті необхідно прикривати планками, вільний простір між якими повинен бути більшим максимальної товщини жерсті. При ручній подачі лист жерсті необхідно щільно притискати до бокової напрямної, подавати його на каретку рівномірно без ривків.
7.15.4. Пуансон і матриця фігурних прес-ножниць повинні мати огородження, зблоковане з пусковим пристроєм.
7.15.5. Працювати на дискових ножницях дозволяється тільки в брезентових рукавицях і фартусі.
7.15.6. В атоматичних пресах штампи повинні мати сітчасте огородження, зблоковане з пусковим пристроєм. Присмоктувачі і штовхачі магазина повинні мати решітчасте огородження. Непрацюючий кінець рейки механізму подачі необ-хідно огороджувати суцільним кожухом, привод і гвинтові ножі стопозбирача також слід огороджувати. Рухому каретку автоматичного преса, місце подачі смуг жерсті до штампу, пристосування для викиду відходів жерсті потрібно огород-жувати звичайним огородженням, місце збирання відходів, а також руху відходів слід огороджувати щитами висотою не меншою ніж 1,5 м.
7.15.7. Пуансон і матриця напівавтоматичних пресів повинні бути огороджені легкознімними щитками. Ножні педалі повинні закриватися кожухом, що унемож-ливлює випадковий пуск преса.
На всіх пресах огородження пуансона і матриці повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
7.15.8. Усі посудини пастонакладальної машини, що працюють під тиском (ресивер, повітряний компресор тощо) споряджаються манометрами і запобіжни-ми клапанами. Робочий тиск повинен досягати 0,15-0,2 МПа (1,5-2 кгс/см2), запобіжний пристрій регулюють на 0,25-0,3 МПа (2,5-3 кгс/см2) але не вище граничного тиску, зазначеного в паспорті машини.
7.15.9. Шестерні і барабани фланцевідгинальних машин повинні бути закриті суцільними кожухами. Для спостерігання за роботою патронів повинно бути огля-дове вікно з оргскла.
На робочих місцях біля преса і пастонакладальної машини повинні бути крюки для прибирання зім`ятої жерсті.
7.15.10. Корпусоформовочна машина повинна мати пристрої, що автома-тично вимикають машину, якщо в робочий механізм одночасно попадуть два чи більше бланки жерсті, або у випадку надходження зім`ятого бланка.
Паяльна ванна корпусоформовочної машини повинна бути укомплектована дистанційним і самописним термометрами, терморегулятором, що підтримує тем-пературу в паяльній лампі на необхідному рівні. Над ванною повинен бути газоуловлювач - зонт витяжної вентиляції.
Паяльний вал машини слід очищати від забруднень розчином хлористого цинку.
Під час експлуатації машини необхідно слідкувати за рівнем сплаву в паяльній ванні. Припой в паяльну ванну необхідно завантажувати тільки через приливок. Кидати метал в паяльну ванну не дозволяється.
7.15.11. Ролики зиг-машини повинні мати двостороннє огородження, що виключає можливість попадання рук у робочу зону.
Ножна педаль повинна бути закрита кожухом, що унеможливлює випадкове ввімкнення машини
7.15.12. Вальці машини для вальцювання гуми повинні мати огородження, що виключає попадання рук поміж них.
7.16. Застосування їдких, отруйних і агресивних речовин
7.16.1. Застосування кислот і лугів
7.16.1.1. Кислоти повинні зберігатися на складах хімічних матеріалів у спеці-альних одноповерхових опалюваних, вентильованих приміщеннях при температурі не нижче 3оС.
7.16.1.2. Луги зберігаються в закритих, сухих неопалюваних приміщеннях.
Кожний вид лугу повинен зберігатися в окремому відсіку.
7.16.1.3. Сумісне зберігання кислот і лугів не дозволяється.
Допускається зберігати луги з кислотами в одній будівлі, але в різних від-сіках, при цьому відстань між відсіками повинна бути не меншою ніж 5 м.
7.16.1.4. Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками, вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати негорючим амортизуючим матеріалом.
7.16.1.5. Переливання кислоти із сулій в розхідну тару слід проводити у спеціальних приміщеннях за допомогою підставок з перекидними пристосуваннями або сифонів.
7.16.1.6. Розлиту кислоту слід нейтралізувати вапняним розчином, а потім це місце посипати піском, прибрати його та промити водою.
7.16.1.7. Для приготування розчину сірчаної кислоти її необхідно вливати у воду тонкою цівкою і безперервно перемішувати.
Вливати воду в сірчану кислоту забороняється.
7.16.1.8. Для приготування розчину лугу невеликі кусочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують.
Великі куски їдкого лугу необхідно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці, попередньо накривши подрібнюваний кусок цупкою тканиною (бельтингом).
7.16.1.9. У приміщеннях, де працюють з кислотами і лугами, повинні знаходитися засоби для нейтралізації кислот (5% розчин соди) та лугів (3% розчин кислот - борної, оцтової).
7.16.1.10. Луги, що поступають на склади в барабанах або мішках, слід паке-тувати на плоских піддонах та встановлювати в чарунки стелажів або штабель.
Висота штабеля, сформованого з паперових мішків, не повинна перевищувати 2 м, а з барабанів - 1,5 м.
7.16.1.11. Відкривати барабани (бочки) з кристалічним їдким натрієм слід за допомогою спеціальних різаків.
Застосування для цього зубил і молотка забороняється.
7.16.1.12. Звільнення барабанів від кристалічного їдкого натрію повинно проводитись шляхом розчинення його в спеціальному баку з фальшивим днищем, на яке встановлюється барабан відкритою кришкою вниз. Установлення барабана на фальшиве днище повинно проводитись за допомогою підіймальних механізмів (тельферів тощо).
7.16.1.13. Не допускається транспортування і зберігання на складах ємкостей з кислотами і лугами при відсутності на тарі маркування і відповідних написів.
7.16.1.14. При підготовці до транспортування кислот і лугів на тару або упаковку слід наклеювати ярлик з написом: БЕРЕЖИСЬ ОПІКУ!, а в накладній ставити штамп: НЕБЕЗПЕЧНО. ЇДКА РЕЧОВИНА!, при перевезенні кислот: НЕБЕЗПЕЧНО. КИСЛОТА!
7.16.1.15. Навантаження і розвантаження кислот і лугів у тарі, а також установлення їх у транспортні пристосування повинно проводитися двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним засобом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин.
7.16.1.16. Навантаження і розвантаження кислот, лугів та інших небезпечних рідин, а також установлення їх у кузові транспортного засобу повинні здійснювати-ся робітниками з дотриманням таких заходів безпеки:
перед початком роботи кожне місце вантажу повинно бути ретельно оглянуто, при виявленні навіть найменших пошкоджень тари необхідно вживати додаткових заходів обережності, щоб забезпечити безпеку робітників і водія;
переносити сулії з кислотою слід тільки після попередньої перевірки дна корзини та ручок;
при пошкодженні тари необхідно негайно викликати керівника робіт;
забороняється переносити сулії з кислотою і лугом на спині, плечі, перед собою і нахиляти їх.
7.16.1.17. Постійні працівники складу зберігання кислот і лугів повинні забез-печуватись спецодягом і спецвзуттям а також засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з кислотозахисним просоченням, чоботами гумовими, рукавичками гумовими, окулярами захисними.
7.16.1.18. Особи, що допущені до робіт з кислотами та лугами, повинні бути забезпечені спеціальним одягом. Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити в костюмах - для жінок за ГОСТ 27574-87, для чоловіків - за ГОСТ 27575-87.
7.16.1.19. Для роботи з концентрованими кислотами робітники зобов`язані одягати поверх спеціальних костюмів прогумовані фартухи та нарукавники за ГОСТ 12.4.029-76, гумові рукавички за ГОСТ 20010-74 і чоботи за ГОСТ 5375-79, а також запобіжні захисні окуляри ПО-2 за ГОСТ 12.4.013-85.
7.16.1.20. Під час робіт, пов`язаних з перезатаренням лугу, робітники додатково повинні забезпечуватись фільтруючими промисловими протигазами з коробкою марки А, окулярами типу ПО-2 або універсальними протигазами з коробкою марки БКФ.
Роботи з кристалічною лимонною і виннокам`яною кислотами необхідно проводити в респіраторах для захисту від пиловиділення.
Роботи з рідкою молочною кислотою необхідно проводити в гумових рукавичках і фартусі з кислотозахисним просоченням.
7.16.1.21. При попаданні кислоти чи лугу на обличчяя або в очі необхідно негайно їх промити за допомогою спеціально влаштованого крана з направленням витоку води вгору або за допомогою гнучкого шлангу, надітого на носик крана.
7.16.2. Застосування вибухопожежонебезпечних рідин у лабораторії
7.16.2.1. Легкозаймисті рідини (ЛЗР) і горючі речовини (ГР) (ефір, бензол, ацетон тощо) повинні зберігатися у лабораторних приміщеннях у товстостінних банках (скляних) з притертими пробками і написами назви рідини. Банки повинні бути поміщені в спеціальний металевий ящик, який щільно закривається кришкою, стінки і дно якого викладені негорючим матеріалом.
Загальний запас вогненебезпечних рідин, що одночасно зберігаються в кожному приміщенні лабораторії, не повинен перевищувати 2-3 л.
7.16.2.2. Зберігання в лабораторному приміщенні низькокиплячих рідин (ді-етиловий ефір, ацетон тощо) забороняється. Після закінчення роботи ці рідини повинні бути винесені на зберігання в спеціальне приміщення (склад).
7.16.2.3. Ящик з ЛЗР і ГР повинен бути встановлений на підлозі вдалині від проходів і нагрівальних приладів із зручним підходом до нього. На внутрішній стороні кришки ящика повинен бути нанесений чіткий напис із зазначенням найменувань і загальної допустимої норми зберігання ЛЗР і ГР для цього приміщенння.
7.16.2.4 ЛЗР і ГР необхідно доставляти із складу в лабораторію в закритому небиткому посуді або в скляному посуді, поміщеному в металевий футляр.
7.16.2.5. Усі роботи з ЛЗР і ГР повинні проводитись у витяжній шафі при працюючій вентиляції і тільки при виключених газових пальниках і електроприладах.
7.16.2.6. Переганяти і нагрівати низькокиплячі вогненебезпечні рідини (аце-тон, бензол, ефіри, спирти тощо) необхідно в круглодонних колбах, виготовлених з тугоплавкого скла, на банях, заповнених відповідним теплоносієм (водою, мас-лом) у залежності від температури кипіння рідини.
7.16.2.7. Нагрівання посудин з низькокиплячими вогненебезпечними рідина-ми, що в них знаходяться, на відкритому вогні, а також на всіх електронагріваль-них приладах забороняється. Рідини з температурою кипіння понад 100оС повинні нагріватися на електронагрівальних приладах закритого типу - колбонагрівачах.
7.16.2.8. Усі роботи, що з`вязані навіть з невеликим випарюванням в атмосферу лабораторії сильно пахнучих отруйних речовин - бензолу, нітробензолу, хлороформу, діетилового спирту, спиртів, ефірів органічних кислот, сірковуглецютощо, повинні проводитись тільки у витяжній шафі.
Швидкість повітря в перерізі відкритих на 15-20 см створок шафи повинна бути в межах 0,5-0,7 м/с.
При роботі з особливо шкідливими речовинами швидкість повітря повинна бути в межах від 1 до 1,5 м/с.
7.16.2.9. Для уникнення вибуху діетиловий ефір випарювати досуха забороняється. При випарюванні обов`язково повинна залишатися деяка його кількість у колбі.
7.16.2.10. При нагріванні ЛЗР у кількості понад 0,5 л необхідно під прилад ставити кювети достатньої ємкості для запобігання розливу рідини в разі аварії.
7.16.2.11. Посудини, в яких проводились роботи, повинні бути негайно промиті.
7.16.2.12. Відпрацьовані ЛЗР та ГР необхідно збирати в спеціальну тару, що щільно (герметично) закривається, і яка в кінці робочого дня повинна видалятися з лабораторії для регенерації або знешкодження цих рідин. Зливання відпрацьо-ваних ЛЗР та ГР у каналізацію забороняється.
7.16.2.13. У разі випадкового пролиття вибухопожежонебезпечних рідин необхідно негайно виключити всі газові пальники, нагрівальні прилади, знеструмити кімнату загальним вимикачем, що знаходиться поза кімнатою, а при значних кількостях розлитої рідини необхідно також виключити всі нагрівальні прилади і в прилеглих кімнатах.
Місця розливу рідини повинні бути засипані піском з послідуючим ретельним прибиранням (обробити мийним розчином і насухо витерти мішковиною).
7.16.2.14. Працівники лабораторії повинні бути забезпечені необхідним спецодягом - халатами бавовняними та косинками або ковпаками. Крім того, при роботі із зрідженими газами працюючі повинні забезпечуватися захисними окулярами з гумовою напівмаскою та захисними окулярами з безбарвним склом.