Міністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці україни

Вид материалаДокументы

Содержание


6.3. Розміщення устаткування
6.4. Автоматичні і потокові лінії
6.5. Площадки, сходи, драбини, містки
6.6 Технологічні трубопроводи
7. Вимоги безпеки до технологічних процесів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

6.3. Розміщення устаткування


6.3.1. Розміщення устаткування повинно забезпечувати потоковість і без-перервність технологічного процесу переробки сировини, надійність і безпечність експлуатації, зручність обслуговування та ремонту і безпечну евакуацію людей під час пожежі чи аварійної ситуації.

6.3.2. При розміщенні устаткування слід передбачати:

основні проходи за наявності постійних робочих місць шириною не меншою ніж 1,5 м;

проходи біля вікон, що доступні з підлоги чи площадки - шириною не меншою ніж 1 м;

проходи між устаткуванням для обслуговування і ремонту, а також проходи між устаткуванням і стінами - шириною не меншою ніж 1 м, за наявності робочих місць між ними - 1,4 м;

проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях - ши-риною не меншою ніж 1,5 м;

проходи між паралельно розташованими виробничими машинами, су-шарками - шириною не меншою ніж 2 м, а відстань між окремими машинами (апаратами) - не менша ніж 0,8 м.

6.3.3. Розміщати устаткування в прольотах світлоаераційних фонарів не дозволяється.

6.3.4. Відстань між паралельно розташованими лініями устаткування і конвеєрами повинна бути не менша ніж:

з врахуванням проїздів для електрокар, візків - 2,5 м;

без проїздів для наземного транспорту - 1,8 м.

Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менша ніж 1,0 м, ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами, закритими по всій довжині сітчатим огородженням - 0,7 м.

6.3.5. Мінімальна відстань від підлоги до гака електротельфера, що знаходиться у верхньому положенні, має бути не менша ніж 3,0 м.

6.3.6. Мийні машини, дробарки, преси для віджимання соків, протиральні машини, бланшувачі, інспекційні транспортери і наповнювачі рідких продуктів повинні розміщатись на підлозі з відповідними схилами до трапів.

6.3.7. Установлення машин і агрегатів, що є джерелом шуму і вібрації (вен-тилятори, відцентрові насоси, компресори, сепаратори тощо) повинно виконуватися на окремих фундаментах, не зв`язаних з фундаментами будівель.

6.3.8. Вертикальні автоклави періодичної дії повинні установлюватися на площадці чи в приямку з дотриманням таких вимог:

при стерилізації консервів в автоклавах з протитиском, із застосуванням програмних регуляторів температури і тиску відстань між осями апаратів повинна бути - у ряду між апаратами - 2,5 м, між рядами автоклавів - 3,5 м;

висота установки автоклавів над рівнем підлоги повинна бути не менша ніж 0,8 м (до фланця кришки).

6.3.9. Устаткування підготовчих і допоміжних технологічних процесів, що вимагає постійного обслуговування і працює в теплий період року, може встанов-люватись під навісами: устаткування для завантаження мийних машин (бункери, перекидачі, транспортери, ємкості), машини для первинного миття сировини, сушилки для відходів, горохомолотилки тощо.

6.3.10. Устаткування, що не вимагає постійного обслуговування, може встановлюватися на відкритих площадках: великі резервуари, барометричні конденсатори, первинні гідротранспортери, машини для миття ящиків, бункери для склобою і відходів виробництва тощо.

6.4. Автоматичні і потокові лінії


6.4.1. Автоматичні і потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в налагоджувальному і автоматичному режимі.

Відповідна система автоматичного керування лінією повинна унеможлив-лювати самочинне переключення лінії з налагоджувального на автоматичний ре-жим або пуск її з пульту під час наладки. На пульті керування повинні бути розташовані прилади і пристрої, що показують стан устаткування в лінії.

6.4.2. Кожне робоче місце автоматичної лінії повинно бути обладнане сиг-налізацією, що попереджає не менше ніж за 20 с (звуком і світлом) обслугову-ючий персонал про пуск машин і апаратів.

6.4.3. Біля машин, що вмикаються дистанційно або автоматично, повинні бу-ти написи: ОБЕРЕЖНО. ВКЛЮЧАЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО!

6.4.4. На кожному робочому місці автоматичної лінії повинні бути пристрої, що дозволяють зупинити машину чи апарат.

Агрегати і машини потокових ліній, які мають самостійний привод, повинні вмикатися в роботу тільки з робочих місць персоналу, який їх обслуговує.

6.4.5. Автоматична лінія з жорстким зв`язком між машинами повинна бути обладнана блокувальними пристроями, які забезпечують при зупинці однієї маши-ни зупинку всіх інших машин на ділянці від початку лінії до цієї машини.

6.4.6. Автоматичні потокові лінії виробництва томатного соку, томатної пас-ти, фруктових соків, пюре тощо повинні мати блокувальні пристрої, що вимикають насоси при заповненні збірних баків.

Збірні баки повинні бути обладнані переливними трубами з випуском у єм-кість.

6.4.7. Потокова лінія повинна мати звукову сигналізацію між послідовними робочими місцями в разі неможливості нормального зв`язку голосом між робітниками.

6.4.8. Автоматичні потокові лінії повинні мати проходи або обладнуватися переходами через них. Максимальна відстань між переходами - 20 м.

6.4.9. Автоматична лінія повинна мати стаціонарну електропроводку за зни-женою напругою (12 В, 42 В) для вмикання переносних ламп і електрифікованого інструменту.

6.4.10. Для очищення і прибирання автоматичної лінії необхідно передбачати спеціальні пристрої пневматичної, гідравлічної або іншої дії.

6.4.11. Керування автоматичною лінією повинно здійснюватися з централь-ного пульта.

6.5. Площадки, сходи, драбини, містки

6.5.1. Устаткування, яке потребує постійного обслуговування на висоті понад 1,5 м, повинно бути споряджено площадками із стаціонарними сходами.

Ширина площадки повинна бути:

на робочому місці - не менша ніж 1,5 м;

на проходах - не менша ніж 1,0 м.

6.5.2. Металеві площадки і східці сходів для обслуговування устаткування повинні виготовлятись:

з рифленої листової сталі або листів з негладкою поверхнею, що виконується наплавкою або іншим засобом;

із стільникової або штабової сталі (на ребро) за розміром стільника не біль-шим ніж 30 мм х 30 мм.

Застосування площадок і східців з гладкими поверхнями не дозволяється.

Суцільні площадки повинні мати стоки для води і розлитого продукту.

6.5.3. Площадки, сходи і перехідні містки повинні бути огороджені поручнями висотою не меншою ніж 1,0 м із суцільною зашивкою їх знизу на висоту не меншу ніж 0,15 м. На висоті 0,5 м від настилу площадок, сходів, містків повинно бути додаткове повздовжнє огороджнення.

Вертикальні стояки огороджень повинні розташовуватись з кроком не біль-ше 1,2 м.

6.5.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до верхнього краю від-критої посудини повинна бути не менша ніж 1,0 м до низу конструкцій перекриття, що виступають.

6.5.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпе-кою довжиною понад 3 м, а також у вибухонебезпечних приміщеннях повинні мати не менше двох сходів, розташованих з протилежних боків.

6.5.6. Кожна площадка повинна мати табличку із зазначенням максимально допустимого і зосередженого навантаження.

6.5.7. Кут нахилу сходів, які ведуть до площадок постійного обслуговування устаткування, а також до площадок висотою понад 1,5 м, має бути не більше 45о, а до площадок періодичного обслуговування устаткування, а також площадок за висотою до 1,5 м - не більше 60о.

При висоті площадок періодичного обслуговування до 3 м допускається влаштування вертикальних сходів.

6.5.8. Ширина сходів до площадок постійного обслуговування повинна бути не менша ніж 0,9 м, при періодичному перебуванні людей на площадках - не менша ніж 0,6 м.

Крок східців сходів повинен бути не більший ніж 0,3 м, ширина східців - не менша ніж 0,2 м. Для металевих сходів ширина східців допускається не менша ніж 0,12 м.

6.5.9. При застосуванні вертикальних сходів і сходів з кутом нахилу більше 75о при висоті їх понад 5 м, починаючи з висоти 3 м, повинні бути зроблені ого-родження у вигляді дуг. Дуги розміщуються на відстані не більшій ніж 0,8 м одна від другої та з`єднуються не менше ніж трьома повздовжніми штабами.

6.5.10. Для обладнання, що не потребує постійного обслуговування, допускається використання приставних драбин або розсувних драбин-стрем`янок.

6.5.11. Контроль за станом драбин та стрем`янок повинен здійснюватися посадовою особою, яка призначається розпорядженням по структурному підрозділу (цеху, майстерні) підприємства.

Періодичний огляд дерев`яних і металевих драбин повинен проводитись один раз в 3 місяці.

6.5.12. Переносні драбини і стрем`янки повинні мати пристрої, що убе-рігають при роботі від зрушення або перекидання. Нижні кінці драбин і стрем`янок повинні мати гострі наконечники, а при встановленні драбин на асфальтовій, бетонній підлогах - башмаки з гуми чи іншого неслизького матеріалу.

При необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки для їх утримування.

6.5.13. Східці дерев`яних драбин повинні бути міцно закріплені в тятиві. Тятиви через кожні 2 м повинні скріплюватися стяжними болтами.

Застосування драбин, збитих цвяхами без врізання східців у тятиви, не допускається.

Уся довжина дерев`яної драбини не повинна перевищувати 5 м, при цьо-му працювати із східця, що знаходиться на відстані меншій ніж 1 м від верхнього кінця драбини, не дозволяється.

6.5.14. Ширина драбини допускається не менша ніж 0,6 м, відстань між східцями переносних драбин і розсувних драбин-стрем`янок не повинна бути біль-ша ніж 0,25 м і менша - 0,15 м.

6.5.15. Розсувні драбини-стрем`янки повинні бути обладнані пристроями, що унеможливлюють їх самочинне розсування.

6.5.16. Усі переносні драбини і стрем`янки повинні випробуватися статичним навантаженням після виготовлення і капітального ремонту, а також періодично в процесі експлуатації:

металеві - 1 раз в 12 місяців;

дерев`яні - 1 раз в 6 місяців.

Драбини випробують статистичним навантаженням 1200 Н (120 кг), прикладеним до середини одного із східців драбини, що установлюється під кутом 75о до горизонтальної площини.

6.5.17. Дата і результати періодичних випробувань і оглядів драбин та стре-м`янок фіксуються в журналі обліку і огляду такелажних засобів, механізмів і прис-тосувань.

6.5.18. Трапи і містки повинні бути жорсткими та мати кріплення, які унеможливлювали б їх зміщення.

Прогин настилу за максимальним розрахунковим навантаженням не повинен бути більше 0,02 м.

6.5.19. При довжині трапів і містків понад 3 м під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів і містків повинна бути не менша ніж 0,6 м.

Трапи і містки повинні мати поручні, закраїни та один проміжний горизонтальний елемент.

6.6 Технологічні трубопроводи


6.6.1. Будова, монтаж і експлуатація трубопроводів пари і гарячої води, горючих, токсичних і зріджених газів і стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих, токсичних і зріджених газів, Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

6.6.2. Трубопроводи для розпізнавання виду транспортованих середовищ повинні відповідно до ГОСТ 14202-69 фарбуватись у такі кольори:

для води - зелений, пари - червоний, повітря - синій, газу - жовтий, кислот - оранжевий, лугів - фіолетовий, органічних рідин - коричневий, інших речовин - сірий.

На поверхнях трубопроводів, що транспортують найбільш небезпечні речо-вини, повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця: червоного кольору - для легкозаймистих і інших вибухонебезпечних речовин, жовтого кольору - для отруйних і токсичних речовин.

Розпізнавальне пофарбування трубопроводів з розшифровкою відмітних кольорів, попереджувальних знаків і цифрових позначень повинно бути нанесено на плакати, розміщені в місцях, що добре оглядаються.

6.6.3. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розміщення і обв`язування апаратів і трубопроводів. Запірні пристосування на схемах мають бути пронумеровані, а напрямок пересування продуктів зазначений стрілками.

6.6.4. Зовнішні продуктопроводи повинні прокладатись на стояках і еста-кадах, а всередині приміщень - на кронштейнах, підвісках тощо. Вільна висота продуктопроводів при перетині із залізничними коліями повинна бути не менша ніж 5,5 м від головки рейки, а в приміщеннях - не менша 2 м, але без пере-тинання віконних і дверних отворів. Прокладені підлогою в проїздах і в проходах трубопроводи не повинні виступати над площиною підлоги.

6.6.5. На трубопроводах у місцях проходження їх над проїздами, проходами, воротами не повинно бути рознімних з`єднань і запірної арматури.

6.6.6. Трубопроводи для концентрованих кислот, лугів і отруйних речовин повинні з`єднуватися зварюванням. Фланцеві з`єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування, у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті суцільними кожухами.

6.6.7. Усі продуктопроводи в нижніх місцях кожної ділянки, що відключа-ються, повинні мати спускні або запірні пристосування для спорожнення їх від залишків продукту і мийного розчину.

6.6.8. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспор-тування вибухопожежонебезпечних речовин через побутові, допоміжні і адміністративно-господарські приміщення, розподільні електричні пристрої, приміщення щитів і пультів автоматики, вениляційні камери, а також через виробничі приміщення ін-ших категорій.

6.6.9. Технічне опосвідчення продуктопроводів повинно здійснюватися в такі терміни:

зовнішній огляд і гідравлічне випробування - перед пуском в експлуатацію, після монтажу або ремонту;

зовнішній огляд - не рідше одного разу в рік.

6.6.10. Випробування технологічних трубопроводів на міцність і щільність повинні проводитися повітрям або водою у відповідності з вимогами СНиП 3.05.05-84.

7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ


7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Технологічні процеси на підприємстві повинні здійснюватись у відповід-ності з вимогами ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.061-81, ДСТУ 3235-95, Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, цих Правил та іншої чинної нормативної документації, затвердженої у встановленому порядку.

7.1.2. Розробка об`ємно-планувальних рішень з визначенням типів використовуваного технологічного устаткування, машин і механізмів, ліній, тари тощо та їх розміщення повинні обумовлюватися проектною документацією для конкретного об`єкта, що має будуватись, реконструюватись або переоснащатись.

7.1.3. Режими технологічних процесів мають забезпечувати:

погодженість операцій технологічних процесів, що унеможливлюють виникнення шкідливих і небезпечних виробничих чинників;

рівномірну подачу сировини і тари та передачу їх на подальшу обробку і недопущення скопичення сировини на робочих місцях;

систему контролю і управління технологічним процесом, що забезпечує захист працюючих і аварійне вимкнення виробничого устаткування;

своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях;

своєчасне видалення відходів виробництва і промивних вод у каналізацію;

ефективність роботи витяжних пристроїв;

наявність і використання необхідних засобів індивідуального і колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працівників протягом термінів, які визначаються нормативною документацією;

режим праці і відпочинку з метою зниження дії на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

7.1.4. На кожному підприємстві (цех, дільниця і виробництво) повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можуть виділятися в приміщення під час проведення технологічних процесів і в аварійних ситуаціях, а також обов`яз-ковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях.

У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону шкідливих і небез-печних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і пилу повинен бути організований систематичний контроль за їх концентрацією в повітрі робочої зони.

7.1.5. Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі концентрації їх вмісту в повітрі робочої зони, методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.

7.1.6. Виробничі процеси, що зв`язані з виділенням пилу, шкідливих парів або газів повинні виконуватись в ізольованих приміщеннях з обов`язковим улаш-туванням припливно-витяжної вентиляції та забезпеченням герметизації устаткування.

7.1.7. Завантажувальні шнеки, дробарки, вальцеві верстати та інше техноло-гічне устаткування, в якому використовуються сухі матеріали чи сировина, здатні утворювати горючий пил, повинні бути обладнані магнітними уловлювачами для запобігання попадання сталевих частинок і предметів, що можуть викликати висі-чення іскри і вибух горючого пилу.

Магніти і збірники необхідно систематично очищати.

7.1.8. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої їх кількості, що необхідно вживати додаткові заходи безпеки, ке-рівник повинен завчасно повідомити про це відповідні органи нагляду за охороною праці, розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров`я і життя працюючих і охорони навколишнього природного середовища.

7.1.9. Усі технологічні процеси, пов`язані з навантаженням і розвантаженням, транспортуванням, переробкою сировини тощо повинні бути максимально механі-зовані.

7.1.10. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом-допуском, в якому передбачається порядок і заходи безпечного їх виконання.

7.1.11. Робочі місця (ДСТУ 2293-93) повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.061-81 і відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78,

ГОСТ 12.2.033-78.

7.1.12. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною пересування меха-нізмів, сировини, готового продукту, руху вантажів і забезпечувати зручність спос-тереження за виконуваними операціями і керування ними.

7.1.13. Органи керування виробничим устатуванням повинні розташовуватись у робочій зоні так, щоб не утрудняти виконання технологічних операцій, приводитись у дію зусиллями, що не перевищують встановлених відповідними нормами.

7.1.14. Мінімальна довжина робочого місця повинна бути 0,8 м на одного працюючого, при використанні допоміжних пристроїв (підносів, ящиків тощо) - не менша ніж 1,4 м.

7.1.15. Сигнальні лампи на розподільних щитах біля робочих місць повинні мати написи, що зазначають характер сигналу.

7.1.16. Сигнально-попереджувальне пофарбування небезпечних елементів технологічного устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*.

У доступних для огляду місцях слід вивішувати плакати з розшифруванням розпізнавальних кольорів пофарбування комунікацій, попереджувальних знаків і цифрових позначень.

7.1.17. Перед пуском у роботу технологічного устаткування необхідно переві-ряти:

робоче місце і підходи до нього на відсутність на підлозі води, залишків сировини чи продукту або сторонніх предметів;

чистоту решіток на трапах, наявність і справність підлогових решіток - їх рейки мають бути цілими, решітка не має перекидатись при наступанні на її край; справність блокування, відповідних контрольно-вимірювальних приладів і захисних огороджень;

наявність заземлення;

цілість і справність кнопок на щиту керування.

7.1.18. Перед початком проведення технологічного процесу необхідно пере-віряти роботу механізмів на холостому ходу машини.

7.1.19. У разі виникнення аварійної ситуації ( самочинної зупинки або не-правильної дії механізмів і елементів устаткування, при появі в машині сторонніх шумів, при відчутті дії струму або розрядів статичної електрики при дотику до корпусів і вузлів машини тощо) технологічний процес повинен бути зупинений і вжиті заходи щодо її ліквідації.

7.1.20. Після закінчення роботи всі машини і механізми повинні бути приведені в стан, що унеможливлює їх пуск сторонніми особами, електроживлення повинно бути вимкнено, зовнішні поверхні насухо протерті. За необхідності устаткування піддається санітарній обробці.

7.1.21. Обслуговуючий персонал повинен: виконувати інструкції з охорони праці та пожежної безпеки; не залишати робоче місце при працюючій машині чи механізмі; палити і вживати їжу тільки в спеціально відведених і обладнаних для цього приміщеннях; слідкувати за чистотою робочого місця і проходів; у разі нещасного випадку терміново звертатись у медпункт і повідомляти бригадира чи майстра .

7.1.22. Усі працівники підприємства, що обслуговують технологічні процеси, повинні дотримуватись вимог особистої гігієни у відповідності з Санітарними правилами для підприємств, що виробляють плодоовочеві консерви, сушені фрукти, овочі, картоплю, квашену капусту і солені овочі.

Адміністрація підприємства зобов`язана забезпечити працюючих милом за нормами згідно з ДНАОП 0.05-3.06-22 (Про видачу мила на підприємствах).

7.1.23. На кожному підприємстві з урахуванням використовуваного устаткування і діючої технології, специфіки окремих виробництв, необхідно проводити атестацію робочих місць в усіх цехах, дільницях на відповідність безпечності технологічних процесів вимогам цих Правил відповідно до Порядку проведення атес-тації рабочих місць за умовами праці.