Переднє слово

Вид материала

Документы

Содержание Шість церковних заповідей Друга церковна заповідь вчить нас, як саме ми повинні святкувати неділі і свята. Третя П'ята стосується заборони весіль у визначений св. Церквою час. Шоста Перша церковна заповідь — відзначення свят Святкові дні в честь інших святих Церковний рік Друга церковна заповідь Третя церковна заповідь Львівський собор 1891 р. накреслив чіткі вимоги дотримання посту. Шкідливість вживання алкоголю

Подобный материал:

• Тамара мельник (методичні рекомендації для учителів-словесників) Севастополь, 642.86kb.
• В. М. Галицький (переднє слово), Л. Г. Авдєєв 4), А. В. Алєксєєва 10), О. В. Астахова, 4371.33kb.
• Нан україни Павло Михед Слово художнє, слово сакральне, 2215.81kb.
• Что такое Логос? Обычно с греческого языка содержание этого понятия переводят как "Слово"., 108.12kb.
• Назва реферату: о слово рідне! України слово! Розділ, 77.69kb.
• Концепция электронного портфолио Содержание, 310.79kb.
• Настали святки. То-то радость, 68.34kb.
• Сценарий праздника «День матери» («Мама, мамочка, мамуля!»), 88.69kb.
• К. Бессер-Зигмунд «Магические слова.», 1621.92kb.
• К. бессер зигмунд магические слова, 1643.56kb.

ШІСТЬ ЦЕРКОВНИХ ЗАПОВІДЕЙ

Церковні заповіді доповнюють третю Божу заповідь.

Перша церковна заповідь наказує святкувати, крім неділі, і певні, визначені св. Церквою дні тижня, щоб подякувати Господу за особливі ласки.

Друга церковна заповідь вчить нас, як саме ми повинні святкувати неділі і свята.

Третя — як слід дотримуватись посту.

Четверта нагадує нам наші обов'язки щодо св. сповіді і св. Причастя.

П'ята стосується заборони весіль у визначений св. Церквою час.

Шоста — стосується шкідливих видань і неморальних видовищ.

Наш обов'язок — суворо дотримуватись церковних заповідей, тому що непослух щодо Церкви є непослухом щодо Христа.

Ісус Христос наділив Церкву такою ж владою, яку сам отримав від Отця. Він сказав Апостолам: "Як мене послав Отець, так я посилаю вас" (Йоан 20, 21). Отже, наказ є одночасно наказом Ісуса Христа. Тому й каже Ісус Христос: "Усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі..." (Мат. 18,18). Той, хто ігнорує накази Церкви, ігнорує накази Христа, бо сказав Христос: "... Хто гордує вами, мною гордує" (Лук. 10,16). Ісус Христос називає Церкву "царством", а також порівнює її з "отарою овець", щоб наголосити на тому, що вірні повинні слухати своїх духовних наставників. Устами Церкви Бог об'являє нам свою волю.

Тому той, хто свідомо і з легкою душею порушує заповідь Церкви, — чинить важкий гріх.

Настоятелі Церкви мають право звільняти вірних від необ­хідності дотримування певних заповідей, якщо на це є важлива причина, наприклад, можуть звільнити від посту по середах і п'ятницях; певні свята, які випадають на день тижня, перенести на неділю. Але такі зміни допускаються лише щодо церковних заповідей. Божі заповіді не можуть бути відмінені, і ніхто не може звільнити нас від необхідності їх дотримання.

ПЕРША ЦЕРКОВНА ЗАПОВІДЬ — ВІДЗНАЧЕННЯ СВЯТ

Перша церковна заповідь наказує нам гідно від­значати церковні свята, а саме 14 святкових днів у честь Бога (Господні свята), 7 святкових днів у честь Богородиці (Богородичні свята), 15 — у честь Святих (7 з них переноситься на неділю).

Багато з цих свят відзначалися ще на початках християнства. "Свята встановлено для того, щоб те, що раз сталося, залишилося у пам'яті вірних назавжди" (св. Петро Хриз.). "Свята встановлено на згадку про Божі добродійства, за які ми повинні хвалити Бога і дякувати Йому" (св. Вінк. Фер.). На жаль, багато людей дбає лише про те, щоб святкові дні провести в бенкетах та гулянках, ніби їдою і життям можна віддати честь тим, хто намагався, постячи і умертвлюючи себе, догодити Богові (св. Єр.).

Господні свята — це Різдво Ісуса Христа, обрізання Ісуса Христа, Богоявления або Хрещення Ісуса Христа в ріці Йорда­ні, в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим (Вербна неділя), Велика П'ят­ниця, Воскресіння Христове (Пасха або Великдень), Томина неділя (Антипасха), Вознесіння Господнє, Зіслання Св. Духа (Зелені свята), понеділок Пресв. Трійці, свято Пресв. Євхарис­тії, свято Найсв. Серця Ісуса Христа, Преображення Господнє, Воздвижения Чесного Хреста.

РІЗДВО Христове припадає на 25 грудня, тобто на час, коли день починає прибувати (на світ прийшов Ісус Христос — Світло світу).

Обрізання Ісуса Христа відзначається восьмого дня після Різдва. Цього ж дня святкуємо Новий рік.

Богоявления (Хрещення Ісуса Христа) в ріці Йордані

святкуємо 6 січня.

Вербна неділя символізує в'їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Велика п'ятниця нагадує нам день смерті Ісуса Христа.

Свято Воскресіння Христового відзначаємо на згадку про воскрес­лого Христа. Разом з тим це свято нагадує нам, що ми теж воскреснемо. Припадає воно на першу неділю після повні місяця (коли день зрівняється з ніччю). Великдень не припадає щороку на один і той же день. Відзначаємо його в межах від 22 березня до 25 квітня.

Томина неділя нагадує нам дві події: сумнів Томи в тому, що Ісус воскрес; появу Ісуса Христа перед Його учнями і врятування Томи від невір'я.

Вознесіння Господнє святкуємо на 40-вий день після Воскресіння.

Зіслання Св. Духа (Зелені свята) — десятого дня після Вознесіння (п'ятдесятого після Воскресіння, тому третя назва свята — П'ятдесятниця).

Свято Пресвятої Трійці відзначаємо в понеділок після Зелених свят.

Свято Пресвятої Євхаристії (Божого Тіла) припадає на четвер (півтора тижня після Зелених свят). У нашому обряді це свято переноситься на найближчу неділю. Це свято нагадує нам час, коли Апостоли після зіслання

Св. Духа роздавали вірним Тіло Ісуса Христа. Хоч Ісус Христос вознісся на небо, Він перебуває серед нас у Найсвятішій Тайні Євхаристії.

Урочисте свято Найсолодшого Серця Ісуса Христа встановив святий Отець папа Римський Лев XIII (лист від 28 червня 1889). Це свято припадає на п'ятницю через вісім днів після свята св. Євхаристії. У нашім обряді свято Пресвятого Серця переноситься на найближчу неділю (святкується через три тижні після Зелених свят).

Преображення Господнє ("Спаса") святкуємо 6 серпня. Це свято встановлене на згадку про день, коли Ісус Христос преобразився (перемінився) на горі Тавор.

Свято Воздвижения Чесного Хреста припадає на 14 вересня. Воно святкується від часів, коли завдяки старанням матері Костянтина Великого св. Єлени було віднайдено св. Хрест, на якому вмер Ісус Христос. Для того, щоб усі бажаючі могли побачити цей хрест, Єрусалимський патріарх Макарій підніс цей хрест угору, а вірні йому поклонялися. Звідси пішла назва "Воздвижения Чесного Хреста". Цьому святу передує піст (бо св. Хрест нагадує нам страсті і смерть Ісуса Христа, згадка про які повинна викликати в нас жаль і бажання спокутувати свої гріхи, а також тому, що християни постили і молилися до Господа Бога, щоб повернув їм Чесний Хрест, який від них забрали перси).

Богородичні свята: Різдво Пресв. Богородиці, введення в храм Пресв. Богородиці, Непорочне Зачаття, Собор Пресв. Бого­родиці, Стрітення Господнє, Благовіщення Пресв. Богородиці, Успення Пресв. Богородиці.

Різдво Пресв. Богородиці припадає на 8 вересня (щодо інших Святих, то Церква відзначає річницю їх смерті, бо саме день смерті був для них днем народження для вічного життя. Церква відзначає день уродин лише Пресв. Діви Марії, Ісуса Христа та Івана Хрестителя, бо вони прийшли на світ у стані довершеної святості).

Введення у храм Пресв. Богородиці відзначаємо 21 листопада. (Згідно обітниці праведних родичів Діви Марії Вона була введена у храм і посвячена на службу Богу. У храмі перебувала до 14-того року життя, виховуючись у страсі Божім).

Непорочне зачаття відзначаємо 9 грудня. Пресв. Діва була зачата непорочно, тобто без первородного гріха. Свято Непорочного зачаття (під назвою "Зачаття св. Анни") східна Церква відзначала ще у V ст.

Собор Пресв. Богородиці припадає на 26 грудня. На другий день після Різдва Христового збирається (звідси назва "собор", тобто "збір") уся Церква, щоб належно подякувати Пресв. Богородиці за народження Божого Сина.

Стрітення Господнє святкуємо 2 лютого (через 40 днів після Різдва Христового).

Благовіщення Пресв. Богородиці відзначаємо 25 березня. У цей день згадуємо хвилину, коли перед Дівою Марією появився Архангел Гавриїл і оповістив Її, що стане Матір'ю Божою.

Успення Пресв. Богородиці (15 серпня) припадає на час закінчення жнив. Пресв. Діву Святі часто порівнюють з виноградиною. Її смерть і взяття на небо символізує велику заплату, яка чекає на небі побожних християн.

СВЯТКОВІ ДНІ В ЧЕСТЬ ІНШИХ СВЯТИХ:

26 жовтня — св. великомученика Димитрія,

8 листопада — св. Архистратига Михаїла й усіх безплотних сил (тобто Ангелів).

6 грудня — св. чудотворця о. Миколая,

27 грудня — св. першомученика і архидиякона Стефана,

ЗО січня — св. Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого,

27 червня — Різдво св. Йоана Хрестителя.

29 червня — св. верховних Апостолів Петра і Павла.

Наступні святкові дні в честь Святих переносяться на неді­лю: смерть св. Йоана Євангелиста (26 вересня), покров Преч. Діви Марії (1 жовтня), св. священомученика Йосафата, Архі­єпископа Полоцького (12 листопада), св. Великомученика Геор­гія (23 квітня), св. Апостола і Євангелиста Йоана (8 травня), св. Пророка Іллі (20 липня), усічення чесної голови св. Йоана Хрестителя (29 вересня).

Кожен край має свого покровителя і у відповідний день вшановує його пам'ять.

Усі свята ділимо на рухомі і нерухомі.

Рухомими називаються свята, які не мають постійної дати, але відзнача­ються в один і той сам день тижня (напр., Великдень). Нерухомими називають­ся свята, які відзначаються завжди в певний день місяця (мають постійну дату).

До нерухомих свят належать усі Богородичні свята і свята Святих, а також Різдво Христове, Обрізання Ісуса Христа, Богоявления, Преображення і Воздвижения Чесного Хреста. До рухомих — Вербна неділя, Велика п'ятниця, Великдень, Вознесіння, Зелені свята, Понеділок Пресв. Трійці, Пресв. Євхаристія і свято Пресв. Серця Ісусового.

Визначні Церквою свята ми повинні святкувати так само, як неділі, тобто не виконувати важкої роботи, а брати участь у Службі Божій.


ЦЕРКОВНИЙ РІК

Церковний рік — це дати, пов'язані з певними подіями, які стосуються Спасителя світу.

Церква нагадує нам ці події, щоб ми роздумували над ними і прагнули бути подібними до Спасителя та Його послідовників. У час Пилипівки ми повинні разом із патріархами Старого Завіту очікувати приходу Спасителя, на Різдво Христове разом із пастирями тішитися з Його народження, у час Чотиридесятниці постити разом із Ісусом Христом 40 днів, на Великдень — разом із Ним воскреснути, на Зелені свята просити разом із Апостолами зіслання Св. Духа. Майже кожен день церковного року є днем пам'яті якогось Святого. Розважаючи над життям того чи іншого святого, ми повинні прагнути до наслідування їх рис, до вдосконалення. Ми повинні також просити Святих їхнього заступництва, щоб завдяки ньому стати учасником ласк, які для нас вислужив Ісус Христос. "Найкраще молиться той, хто молиться разом із Церквою" (св. Авг.). Встановлюючи дні пам'яті святих, Церква хоче нагадати нам, що ми щоразу повинні звертати свої думки до Бога, бо заповів Апостол: "Чи ви... їсте, чи п'єте, чи що-небудь робите, усе робіть на славу Божу!" (І Кор. 10, 31).

Церковний рік (індикт) починається 1 вересня і охоплює три основні свята: Різдво Христове, Великдень І Зелені свята. Свято Різдва Христового нагадує нам народження Христа, Великдень — Його воскресіння, Зелені свята — зіслання Св. Духа.

Мета церковного року — прославити Пресв. Трійцю, розкрити перед нами любов Небесного Отця, який послав Свого Сина на світ; любов Божого Сина, який за нас умер на хресті; любов Св. Духа, який зійшов на нас. Тому наступного дня після Зелених свят відзначаємо свято Пресвят. Трійці.

Римляни святкували новий рік 1 березня до 154 року перед приходом Христа. Від 154 року перед приходом Христа вони розпочинають новий рік від 1 січня.

У 313 р. Константин, перемігши Максентія, встановив індикт^*.

Святу Різдва Христового передує сорокаденний піст (Пили­півка). Після Різдва наступають Свята Обрізання Ісуса Христа, Богоявления та Стрітення.

Сорокаденний піст, установлений на честь Втілення Сина Божого, почи­нається 15 листопада, тобто наступного дня після дня св. Пилипа (звідси його назва). Уже від Введення розпочинається славлення Різдва Христового. Святу Різдва Христового передують п'ять днів передсвяткових, після нього відзначаються шість днів післясвяткових. Неділя перед Різдвом Христовим і неділя після нього теж присвячені цій події.

Під час сорокаденного посту Церква відзначає свято Непорочного Зачаття Прес в. Богородиці. Саме Вона була тією давно очікуваною невістою, яка повинна була стерти голову змія. Наступні, після Різдва Христового, свята символізують юність і зрілий вік Ісуса Христа аж до Його публічного виступу, тобтоїжиття Ісуса в Назареті.

Великоднім святам передують м'ясниці і великий піст.

М'ясницями називається час від Богоявления до чотиридесятниці. На цей період припадають такі неділі: неділя після Богоявления, неділя митаря і фарисея, неділя блудного сина, неділя м'ясопусна і неділя сиропусна. Між неділею митаря і фарисея та неділею блудного сина нема посту (т. з. загаль­ниця). М'ясопусною неділею закінчуються м'ясниці — наступний тиждень є вже переходом до посту. У понеділок після сиропусної неділі починається великий піст "чотиридесятниця".

Третя неділя великого посту є Хрестопоклонною.

На п'ятий тиждень великого посту, у середу, відправляється Утреня, яка називається Поклонами. У п'ятницю шостого тижня чотиридесятниця закін­чується. За цією п'ятницею слідує Лазарева субота, Вербна неділя і страсний (великий) тиждень. Під час великого посту Церква представляє нам публічну діяльність Спасителя, Його піст у пустині і криваві страсті. Дні від Великодня до Вознесіння нагадуть нам, що Ісус Христос, воскреснувши, ще 40 днів перебував на землі. Перша неділя після Великодня називається Томиною або Антипасхи. У цю неділю, після св. Літургії, роздається людям Артос. Друга неділя називається неділею Мироносиць, третя — неділею розслабленою, четверта — самарянки, п'ята — сліпонародженого, а після неї, у четвер, наступає свято Вознесіння Господнього.

Через десять днів після Вознесіння відзначаємо Зелені свята. Наступна неділя після Зелених свят — неділя всіх святих, після якої наступає ряд неділь від першої до тридцять другої.

Десять днів перед Зеленими святами символізують той час, коли Апостоли після того, як Ісус Христос вознісся на небо, очікували зіслання Св. Духа. Час після Зелених свят символізує ту добу, яка триватиме аж до Загального Суду. Період від Зелених свят до неділі всіх святих називається загальницею у понеділок, після неділі всіх святих, починається піст до св. Петра (Петрівка).

Усім трьом основним святам відповідає певний стан природи (Церква, встановлюючи ці свята, брала до уваги місцезнаходження Сонця щодо Землі).

У Пилипівку на північній півкулі Сонце найбільш віддалене від Землі, тому ніч набагато довша від дня. Будь-яке життя в природі завмирає. Такий стан природи відповідає духовному станові людства перед приходом Ісуса Христа. Усе людство було вкрите темрявою ночі, аж поки Ісус Христос не приніс йому світла. Люди не мали належного поняття про справжнього Бога, потопали в невір'ї, занепадали морально.

Починаючи від Різдва Христового день починає довшати — з народженням Ісуса Христа приходить на світ світло; на Великдень воскрес Спаситель — на Великдень прокидається природа, все оживає, зеленіє, цвіте. На Зелені свята зійшло на людей небесне світло Св. Духа, — саме в цей час Сонце дає нам найбільше світла. З приходом весни розцвітають поля і сади, — із зіслання Св. Духа розпочалася нова доба розквіту для людства.

Встановлюючи ці свята, Церква брала до уваги місцезнаходження сонця, бо і поганські народи пов'язували свої торжества з цим небесним світилом, і це полегшувало навернення поган.

ДРУГА ЦЕРКОВНА ЗАПОВІДЬ

У другій церковній заповіді Церква наказує нам щонеділі і кожного свята побожно вислухати Службу Божу (Див. III частину "Катехизму").

ТРЕТЯ ЦЕРКОВНА ЗАПОВІДЬ

У третій заповіді Церква вчить нас, як ми повинні дотримуватися постів.

Встановлюючи цю заповідь, Церква прагнула навчити вірних володіти собою, спонукати їх до виховання в собі сильних рис характеру (сильної волі), а також таким чином вона дає вірним нагоду виявити послух щодо неї. Піст існує стільки, скільки існує людство. Ще в раю Господь Бог заборонив людям споживати плоди дерева знання. Євреям Бог заборонив споживати свинину (Левіт 11, 2). Постив Мойсей, постив Ілля, постив св. Йоан Хрести­тель, протягом 40-а днів і ночей постив сам Ісус Христос.

Піст у давніх християн був дуже строгий — вони їли лише раз на день (увечері), стримувалися від вживання вина і страв, споживання яких прино­сило насолоду. Під час такого посту вони усамітнювались і постійно молились. Не дозволялось навіть напитися води.

На початку християнства посту дотримувалися лише перед Воскресінням. Цей піст був установлений на згадку про муки Ісуса Христа. Постили також по середах і п'ятницях (у середу було здійснено змову проти Христа, а у п'ятницю — страчено Спасителя). У ці дні постили до 3-ої години для. Під час великого тижня не їли нічого (дехто постив у велику суботу, дехто і в суботу, і в п'ятницю, ще дехто — три, чотири, і навіть, шість днів). Одні постили на сухо (не їли нічого вареного), інші відмовляли собі не лише у м'ясі та вині, але і в соковитих фруктах чи овочах (їли горіхи і т.п.). Інші споживали лише хліб і воду.

Львівський собор 1891 р. накреслив чіткі вимоги дотримання посту.

Весь рік щодо посту ділиться на Великий піст перед Воскресінням, піст перед святом св. Апостолів Петра і Павла (Петрівка), піст по середах і п'ятницях під час м'ясниць, піст перед Успениям Преч. Діви Марії (Спасівка), піст перед Різдвом Христовим (Пилипівка) і Сирний тиждень.

У перший тиждень великого посту і в останній його тиждень у понеділок, середу і п'ятницю не можна їсти навіть набілу, в інші дні (вівторок, четвер, суботу) можна їсти з набілом, але з м'ясом ні.

В інші тижні великого посту в понеділок, середу і п'ятницю можна їсти з набілом (з м'ясом ні), а в інші дні (вівторок, четвер, суботу І неділю) можна їсти з м'ясом, але треба відмовляти молитви перед обідом і перед вечерею (духовні особи відмовляють псалом 50 "Помилуй мя, Боже", інші вірні — п'ять "Отче наш" і 5 "Богородице Діво").

Посту перед св. Петром і Павлом і перед Успінням Пречистої Діви Марії, перед Різдвом Христовим і в Сирний тиждень дотримуються так само, як під час вищезгаданих п'яти тижнів великого посту (тобто між першим І останнім тижнем великого посту). Тобто у понеділок, середу і п'ятницю можна їсти з набілом, а в інші дні можна їсти з м'ясом, відмовляючи молитви (Псалом 50 для духовних, 5 "Отче наш", 5 "Богородице Діво" для інших).

Є також одноденні пости: піст на Воздвижения Чесного Хреста (не можна їсти з м'ясом, а лише з набілом, навіть якщо це свято випало на неділю). Так само дотримуються посту на Святий Вечір перед Різдвом Христовим, на Святий вечір перед Богоявлениям і на Усічення Чесної Глави св. Йоана Хрестителя.

Треба дотримуватись посту в кожну середу і п'ятницю року (не можна в ці дні їсти з м'ясом).

У середу і в п'ятницю можна їсти м'ясо лише під час загальниці. Загаль­ниць у нашому обряді є чотири: від Різдва Христового до Богоявления; від неділі митаря і фарисея і до неділі блудного сина (тиждень); від Воскресіння до Томиної неділі (тиждень); від Зелених свят до неділі всіх Святих (тиждень).

Дехто постить кожного понеділка навіть під час м'ясниць. У цей час поне­ділок не належить до посту, тому можна їсти з м'ясом (хіба б на цей день випали свята Воздвижения Чесного Хреста, або Усічення Чесної Глави св. Йоана Хрестителя, або Св. вечір перед Богоявлениям).

Інші вважають, що загальниця після Воскресіння триває аж до Вознесіння, але такої загальниці нема.

Ще інші вважають, що можна їсти з м'ясом у середу або в п'ятницю, якщо на цей день випаде парохіальне храмове свято. Але такого дозволу нема.

Церква не хоче, щоб ми, постячи, шкодили своєму здоров'ю або втрачали здатність виконувати свої обов'язки. Є ситуації, в яких Церква не зобов'язує людей до посту.

Церква звільняє від посту важкохворих; тих, які після тривалої хвороби повертаються до здоров'я; дітей, до 7 літ; тих, кому шкодять пісні страви; вагітних жінок, які не зовсім здорові; жінок, які кормлять грудьми; тих, що займаються важкою фізичною працею, тих, що не мають іншої страви: жебра­ків, які отримують м'ясну страву як милостиню; дітей, яким батьки не дають інших страв, слуг, яких господар харчує тільки м'ясними стравами (однак, такі слуги зобов'язані шукати іншого господаря), тих, хто подорожує і не може дістати інших страв, крім м'ясних.

Крім названих, можуть виникнути й інші ситуації, коли не можемо дотри­матись посту. У таких випадках треба попросити або о. пароха або о. сповід­ника, щоб він дав диспензу від посту. Якщо сповідник не уповноважений до того, то він повинен вказати, до кого треба звернутися.

Якщо ж хтось, хто має диспензу, їсть м'ясні страви і тим погано впливає на інших, то він повинен відмовитися від уживання цих страв. Св. Павло каже: "... якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м'яса" (І Кор. 8, 13).

Не треба надто ретельно постити, Бог бажає від нас розумної служби (Рим. 12, 1).

Той, хто забагато постить, подібний до візника, який примушує коней до надто швидкого бігу і тим самим наражає себе на небезпеку. Деякі святі занадто мучили себе постами і пізніше шкодували, тому що, знесилені недоїданням, хворіли і не могли виконувати обов'язків свого стану. Постом ми повинні нищити гріхи тіла, а не саме тіло (св. Григ. В). Піст — як ліки, а вони шкодять, якщо вживати їх над міру.

Піст корисний і для тіла, і для душі, він покращує здоров'я, просвітлює розум, зміцнює волю; постячи, ми заслуго­вуємо на відпущення гріхів, вислухання молитов, надзвичайні ласки і вічну нагороду.

Розумний піст зміцнює наше здоров'я і продовжує життя. Стриманість — матір здоров'я. Пустельники (св. Антоній, св. Павло) постили дуже строго, а жили по 100 років і більше. Їж і пий у міру — будеш здоровим і житимеш довго.

Піст позитивно впливає на розум, зміцнює нашу волю. Хто постить, той зуміє побороти злі тілесні пристрасті (І Кор. 9, 27) і диявольські спокуси. Піст настроює нас на молитву, є джерелом доброти, терпіння і чистоти. "Не можна досягнути досконалості, не дотримуючись посту" (св. Кипр.). Постячи, людина стає подібною до Ангелів. Постячи, заслуговуємо на прощення гріхів. Постячи, вже на землі відпокутуємо багато чистилищних кар. Молитву того, хто постить, Бог швидше вислуховує. Піст і милостиня — це два крила молитви (св. Авг.). Постячи, ми можемо удостоїтися надзвичайних Божих ласк. За піст жде на нас певна нагорода після смерті.

Стриманість у їжі приємна Господу Богу лише тоді, коли одночасно утримуємося від гріхів і чинимо добрі справи.

Піст сам по собі не є досконалістю (І Кор. 8, 8), а лише засобом доброчинності і боротьби із поганими пристрастями.

ШКІДЛИВІСТЬ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ

Св. Церква віддавна веде боротьбу із алкоголізмом.

Алкоголь — отрута, яка шкодить здоров'ю. В людей, які зловживають алкоголем, страждають серце, печінка, нирки. Вигляд пияка не викликає симпатії. Діти батьків, які п'ють — неповноцінні. Але насамперед алкоголь шкодить душі людини. Через нього здійснюється багато злочинів, руйнується господарство.

Християнин-католик повинен утримуватися від уживання алкогольних напоїв або принаймні бути поміркованим у їх вживанні. Той, хто п'є, дає поганий приклад дітям, не здатний як слід виконувати свої обов'язки, марнує час, витрачає гроші.