Авторські уроки з курсу
| Вид материала | Урок |
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Темы для рефератов по курсу «Этики и культуры управленческой деятельности» Уроки Конфуция:, 12.55kb.
- Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
- М. А. Карпушкин Уроки Мастерства Конспект, 9487.82kb.
- Ценности отечественной культуры, 255.07kb.
- Уроки вдохновения Система К. С. Станиславского в действии, 5884.36kb.
- Бібліотечні уроки для учнів початкових класів екскурсія «Перші кроки до бібліотеки», 102.2kb.
- Уроки жизни». (анализ рассказа В. Распутина «Уроки французского»), 48.01kb.
- Духовно-нравственное, 57.31kb.
- Урок литературы в 7 классе. Тема «Уроки достоинства и человечности в рассказе В. Распутина, 26.64kb.
Українські писанки – символ Великодня
Сценарій свята
Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва
Хід свята
Під звуки пісні-гаївки діти в українському національному одязі заходять до класу. За столом маленька господиня розписує писанку.
Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?
Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.
Дзвенять дзвони: понад міста, понад села
Лине вісточка весела.
Ясне сонечко над селом,
Наче писанка, зійшло.
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем-вийдем на горбок,
Заспіваєм гаївок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.
Учитель. Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно розмальовану писаночку. То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати?
Діти. Так.
Виконується пісня-гаївка.
Учитель. А можна тебе запитати, маленька господине, що це за день – Великдень?
Ведуча. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується воно на Україні ще з X століття навесні й пов'язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Дівчата, розкажіть про цей день, будь ласка.
Виходять дівчата і читають вірші про Великдень.
1-а дівчина. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і змінившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
2-а дівчина. Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
3-я дівчина. Великдень всіх нас на гостини просить.
Малює сонце золото небес
І крашанку, як усмішку підносить.
Христос воскрес!
Діти (хором) Воістину воскрес!
4-а дівчина. І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми: –
Христос воскрес!
Чи, може, на цім святі
Із бездуховності воскресли ми?
Діти обмінюються крашанками, засвічується свічка.
Учитель. Дякую, діти. Дозволь мені, шановна господине, продовжити свято. Святої неділі скрізь звучить піднесене вітання "Христос воскрес!". У відповідь чується радісне "Воістину воскрес!". За давньою традицією після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки – великий дар.
Учень. А чи знаєте ви, що святіше за хліб? (Паска).
Учитель. Символом паски, початком усього живого у Воскресіння Христове стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. За легендою, найперше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками-символами.
Учні загадують загадки гостям.
• В одній бочці – два тіста, а не змішуються. (Яйце). У фарбах катається, до церкви збирається. (Крашанка).
Учитель. Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне значення. Діти демонструють крашанки і розповідають про них.
1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих, надію на одруження.
2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.
3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров'я.
4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі, врожай.
5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від злих сил.
Учитель. Крапанка розмальовується воском чи фарбою, які кладуть краплинами. Крашанки характерні для Західної України.
Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом. Мальованка розмальовується пензликом.
Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака (маленької трубочки), в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу. Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.
Діти, а які повір'я існують про писанку, хто мені допоможе згадати?
Учні розповідають повір'я.
1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.
3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.
4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.
6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.
7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.
8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.
Ось деякі з них (розповідь дітей з імпровізаціями).
Гра "В блудька".
Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п'ять кроків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.
Гра "В дряпка".
Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.
Гра "Битки".
Гравці "стукали" крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець і програв.
Учитель. Покажімо цю гру, діти, разом!
Діти стали у кільце,
В кожного в руках яйце.
Юлі випало на славу
Розпочати гру-забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне – трісь і трісь, –
Яйця тріскаються скрізь –
І ось раптом яйце – хрусь! –
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним.
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
Учитель. Треба пам'ятати, що їсти паску можна лише свячену.
Розповідь учнів з показом плакатів, на яких зображені символи.
1-й учень. Баранці, олені, коні – то небесні посланці, як і птахи.
2-й учень. Кривулька знаменує собою нитку життя, вічність сонячного руху.
3-й учень. Безконечник є символом безконечності, безсмертя, хвиль життя.
4-й учень. Трикутник – символ вогню, безсмертя, чоловічої та жіночої сили, родини.
5-й учень. Драбинка символізує прагнення до вищої мудрості.
6-й учень. Дерево –це дерево життя.
7-й учень. Риби – це символ душі Христа.
Учитель. Дякую, діти. Великдень – весняне свято. Давайте заспіваємо весняну пісню "Щебетала пташечка".
Щебетала пташечка (українська народна пісня в обробці Я. Степового).
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.
Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,
Як легенька хмаронька в небі ясная.
Вбери степи травами, вквітчай квітками,
Потоки купавами білосніжними.
Осип луки перлами, вкропи росами,
Розлийся джерелами стокосими.
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.
Учитель. А зараз нехай наші шановні гості спробують відповісти на запитання стосовно легенд та звичаїв, пов'язаних з писанками, крашанками.
– Чи можна товкти ногами рештки пофарбованого яйця? (Ні, бо за це Бог наказує хворобою).
– Куди дівають шкаралупу? (Викидають на текучу воду або дають курям, чи сиплять під дерева в садку).
– Для чого відкладають свячене яйце, прийшовши з церкви? (Після сніданку господар бере ці яйця і йде до хліва, де, проводячи крашанкою по спині кожної тварини, каже: "Христос Воскрес!". Потім обчищає яйце і дає їсти худобі, щоб вона була здорова).
– Дякую за цікаві відповіді!
Діти нагороджують гостей писанками за правильні відповіді.
Учитель. А зараз наші дівчатка й хлопчики виконають коломийки.
1-а дівчинка. Я писала писаночку,
Писала, писала,
Щоби моя писаночка
Слави здобувала!
2-а дівчинка. Я писала писаночку.
Кольори вкладала,
Щоби людям писаночка
Радість дарувала!
Хлопчики. Ой, кувала зозуленька,
Пищали курчата.
Дофарбуйте писаночку,
Просимо, дівчата!
Дівчата. Що у моїм городчику
Горішки трясуться,
Дала би вам по писанці –
Кури не несуться.
Хлопчики. Який листок на яворі,
Такий на калині.
Подаруйте писаночки,
Просимо вас нині.
Дівчата. Дали би вам по писанці,
Ще й по писаночці, –
Не нанесли яєць кури,
Вибачайте, хлопці!
Хлопчики
Ой, калина, калиночко,
В воду нахилися.
Ой, ти, гарна дівчинонько,
Чом мене боїшся?
Дівчата. Ой, молоді легіники,
У гості зайдете?
Я згубила писаночку!
Чи її знайдете?
Діти (разом).
Ой, кувала зозуленька,
Кувала, кувала,
А ми свої писаночки
Рідним дарували.
Учень. Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя.
Творіння рук людських,
святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.
Учениця. Тут кожна лінія з небес
Промінчиком окреслює хвалу і славу Богу.
Христос воскрес! Воістину воскрес,
До вічності вказавши нам дорогу!
Виконується танок "Українські рушники".
Учитель. Дякую всім за свято! Нагадую, що в цьому році справжнє свято Великодня відзначатиметься 23 квітня. Тож сходіть до церкви паски освятити та й про писанки й крашанки не забудьте.
1-й учень. Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках!
2-й учень. Мене кладуть на свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
3-й учень. Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає!
4-й учень. В цій писанці вкраїнській
Душевна глибина,
Живе блакить барвінка
Й хода весни красна.
Учитель. Писанку прославляють люди не тільки у віршах, а й у піснях. Послухаємо пісню "Писанка".
Розмалюю писанку, розмалюю,
Гривастого коника намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Різьблену сопілочку намалюю.
А сопілка буде грати –
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько
Славно танцювати.
Учитель. На завершення хочу вам розповісти легенду.
Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки, люді добрі.
Співаймо разом з нами пісню "Молитва".
"Молитва" (сл. О. Кониського).
Боже Великий, єдиний!
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням.
Ти її осени.
Світом науки і знання
Нас усіх просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многії літа!
Всім дякую. До зустрічі. Бувайте здорові! Хай вам щастить!
Свято Пасхи
Сценарій свята
Харченко Ольга Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 321 м. Києва
Мета: розширити знання учнів про Великодні свята, їх символи та Великодні привітання; поглиблювати знання з писанкарства; розвивати інтерес до читання символічних знаків; вчити закодовувати власні побажання у графічних знаках; розвивати фантазію, уяву, творчість; виховувати прагнення підтримувати традиції рідного народу.
Обладнання: повітряні кульки, пофарбовані яйця, писанки, паска, оздоблювальний матеріал, макет української селянської хати, два образи, вишиті рушники, українські костюми, костюми Марії Магдалини, імператора.
1-ша дитина:
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою.
2-га дитина:
Забувши, що слова бувають злі.
Повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить.
Разом: Христос воскрес! Воістину воскрес!
Слово вчителя: Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята – Великодня. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.
Інсценізація. (Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).
Діти: Хто ти?
Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.
Діти: А чого б'єш?
Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо: Не я б'ю – верба б'є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей). Будь велика, як верба, А здорова, як вода, А багата, як земля. Не я б'ю, верба б'є, За тиждень – Великдень.
Слово вчителя: Для нашого народу Великдень – Воскресіння Христове – це радісне і величне свято. Після смерті Христа Марія Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім Христос з'явився іншим учням і апостолам.
Інсценізація. (входить Марія Магдалина, вітаючись).
Слово вчителя: Скрізь розповідала про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на Хресті і про Воскресіння.
(З'являється імператор, важно проходить до трону).
Слово вчителя: Прийшла вона і в Рим до імператора. Прийнято було приносити імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві.
Марія Магдалина: "Христос Воскрес!"
Слово вчителя: Здивувався імператор.
Імператор: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним".
Слово вчителя: І тут сталося чудо – яйце почервоніло.
Імператор: "Воістину Воскрес!» (взяв яйце і разом з Марією Магдалиною виходить).
Слово вчителя: Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка — робимо писанки, даруємо їх один одному і вітаємо: "Христос Воскрес! " А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!"
1-ша дитина:
Христос воскрес – радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
2-га дитина:
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
3-я дитина:
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, ну ж співати.
Разом: Христос воскрес! Христос воскрес!
Слово вчителя: Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю та в життя вічне. Отож, на Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує. Деякі діти ходять до лікарень, приходять у гості до самотніх стареньких бабусь і дідусів, вітають їх зі святом словами "Христос воскрес!", святковими віршами і піснями, дарують їм червоні яєчка і смачні гостинці.
Дитина: Котилася писаночка
З гори на долину,
Прикотилася прямісінько
До нас у гостину.
Пісня "Розмалюю писанку".
Сьогодні писанка стала символом відродження весняного сонця, всього живого. Його почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка.
У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині, є музей писанки. Єдиний у світі!
Гра "Впізнай яєчко".
– Нині нам відомі кілька видів оформлення ритуальних яєць.
Подивіться і скажіть, як називаються яйця, що лежать у вас на столі (групова робота, діти розглядають яйця, визначають їх назву, за потреби користуються таблицею).
1-ша дитина: Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі.
2-га дитина: Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток.
3-я дитина: Дряпанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент.
4-та дитина: Мальованки – яйця, розмальовані пензликами.
5-та дитина: Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка.
6-а дитина: Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.
(Діти вибирають яйця, кожна група з'єднує, утворюючи великодню квітку).
Підсумок святкового заходу.
Створення колективної композиції "Великодній вінок".
Всі виконують пісню "Великдень".
Золоте правило
Сценарій свята
Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва
Дійові особи: бабуся; її онук Артем; гості.
Кімната. Артем складає портфель, збираючись до школи, входить бабуся.
Бабуся: Артемчику! Не запізнишся до школи?
Артем: Ні, вже біжу.
Бабуся: Чекай-но, сьогодні ж день народження Владислава. Твої однокласники будуть його вітати, ти б теж щось приємне приготував для нього.
Артем: Бабусю! У нашому класі щодня в кого-небудь день народження. На всіх подарунків не накупиш.
Бабуся: Але він твій друг! І його потрібно привітати.
Артем: (зітхає) Потрібно, звичайно... Добре, я йому подарую... я йому подарую… а, ось, фломастери. (Кладе у портфель фломастери).
Бабуся: Але ти скаржився, що вони вже не пишуть! Незручно якось!
Артем: Зручно, бабусю. Якщо поплювати на них, намочити добряче, писатимуть як нові.
Бабуся: Артеме! Давай подаруєш щось інше. Ти й Ганнусі подарував поламану ручку. Так не можна.
Артем: Нема коли. Я побіг.
Бабуся: Не затримуйся після уроків, будь ласка. Тітка Марія з Ганнусею обіцяли зайти ввечері.
Артем: Добре, бабусю, прийду вчасно. Бувай.
Бабуся: Старі фломастери – в подарунок! Владислав, напевно, образиться. Але треба йти – готуватися до приходу гостей.
На столі – посуд, на тарілочці лежать шматочки торту. Видно, що були гості. Чути голоси.
Бабуся: До побачення, Маріє!
Артем: Ганнуся, телефонуй, дякую за подарунок.
Гості: Дякуємо за частування, чай і торт були дуже смачні.
До кімнати заходить бабуся и Артем, який тримає в руках подарунок.
Артем: Бабусю, дивись. Цікаво, що подарувала мені Ганнуся.
(Розгортає подарунок, виймає гарну сорочку дуже маленького розміру. Здивовано розглядає).
Артем: (Прикладає сорочку до себе) Це мені?
Бабуся: Ой, яка гарна!
Артем: Вона-то нічого, але мала!
Бабуся: Нормальна сорочка! Ти її намочи, добряче натягни. Нехай на тобі висохне – стане як раз.
Артем: Ти знущаєшсяз мене. Це Ганнуся з неї виросла, а викинути шкода: "На, Артемчику!" Ото вже скнара!
Бабуся: Ніяка вона не скнара! Ганнуся так само, як і ти, не дотримується «золотого правила».
Артем: Що це за правило й чому воно золоте?
Бабуся: "Золотим правилом" християни називають одну із заповідей Ісуса Христа. Правило дуже просте, але воно стає чудодійним для всіх, хто ним користується.
Артем: Дуже цікаво.
Бабуся: Ось послухай: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви".
Артем: Як ти кажеш? Стався так до інших людей, як хотів би, щоб і до тебе ставилися?
Бабуся: Так, Артемчику, саме так!
Артем: (Знову прикладає до грудей сорочку). Виходить, це мені висохлі фломастери й поламана ручка відгукуються.
Бабуся: Виходить, що так!
Артем: Отже, якщо я хочу, щоб мене любили, я сам маю всіх любити?
Бабуся: Звичайно. Якщо хочеш мати вірних друзів, сам будь вірним; якщо любиш приємні сюрпризи, роби їх іншим; якщо хочеш поваги до себе...
Артем: (Перебиває бабусю). Зрозумів, зрозумів: умій поважати інших. І так у всьому-всьому?
Бабуся: Авжеж! Та хіба ж це складно?
Артем: Любити легко тільки себе, а інших... інших – буває складно.
Бабуся: За добро любити неважко.
Артем: За добро можна, звичайно, але..
Бабуся: Артеме, я думаю, що в будь-якій людині, якщо вона, звісно, не закінчений негідник, можна знайти гарні риси характеру. От за них уже й можна любити.
Артем: Можливо, бабусю! Але щось ніхто не квапиться першим чинити добро іншим.
Бабуся: А ти почни! Запевняю – нічого не втратиш. Побачиш, тобі сподобається.
Артем: Повірю тобі, бабусю. Спробую-но я це золоте, чудодійне правило ... на Юркові. Знаєш його? Він з паралельного класу, з "Б".
Бабуся: Знаю. Щось він перестав до нас заходити. Ви, здається, були приятелями.
Артем: Були, але вже не товаришуємо.
Бабуся: Чому ж так?
Артем: Розумієш, йому подарували захоплюючу книжку про інків. Мені дуже хочеться її почитати. А він не дає.
Бабуся: Мабуть, дуже рідкісна книга?
Артем: Каже, що дуже, і боїться, що раптом я її загублю.
Бабуся: Його побоювання можна зрозуміти.
Артем: А я йому зараз дещо запропоную. (Телефонує). Юрко, ти? Здивований? А в мене сьогодні гарний настрій. Слухай-но, заходь. Тортом поласуємо, бінокль мій візьмеш. Та, ні (Слухає відповідь). Та нема за що так дякувати. (Слухає відповідь). Що? Книга про інків? Звичайно, ще й як мрію! Так ти її захопиш? (Слухає відповідь). От здорово! Чекаю! (Кладе слухавку). Бабусю, неймовірно! Юрко вже біжить і свою безцінну книгу несе. Я думав, що ніколи її не випрошу в нього. А він сам запропонував.
Бабуся: От бачиш! Переконався?
Артем: Ще й як переконався! Справді чудодійне правило! (До глядацького залу).
Друзі, як на мене, варто запам'ятати цю золоту істину: "Тож усе, чого тільки забажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви".
Бабуся: Запам'ятали? А тепер виконуйте й чекайте на приємні сюрпризи! Вони обов'язково будуть.