Мета реформ у вищій школі — якість І доступність освіти”
| Вид материала | Документы |
- ”Використання математичних пакетів при вивченні математики у вищій школі, 1010.18kb.
- Зміст програми: Вступ Аналіз виконання попередньої програми. Актуалізація проблеми, 175.17kb.
- Л. А. Карташова використання інтернет-ресурсів у вищій школі, 130.09kb.
- Нова якість соціальної політики: чотири стратегічних напрямки соціальних реформ”, 216.03kb.
- Кредитів у вищій школі США, 118.05kb.
- А. О. Оптимізація управління освітою у вищих навчальних закладах із застосуванням інформаційних, 107.33kb.
- Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів, 1684.15kb.
- Юрія Федьковича " затверджую, 327.55kb.
- Методика викладання у вищій школі. Досягнення в навчанні (середній бал), 21.59kb.
- Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання, 960.87kb.
ХХ. Міжнародна діяльність
Міністерство, усвідомлюючи роль міжнародної співпраці та важливість створення загальноєвропейського простору вищої освіти, приділяє міжнародним зв’язкам особливу увагу.
Вже укладено 127 міжнародних угод у галузі освіти і науки з більш ніж 70 країнами світу, у тому числі міжурядові угоди про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені і вчені звання з 22 країнами світу.
Сотні угод про співпрацю зі своїми іноземними партнерами уклали також вищі навчальні заклади.
Рис. 5. Динаміка контингенту іноземних студентів
У 2008 році понад 200 українських вищих навчальних закладів здійснювали підготовку 43 тисяч іноземців із 133 країн світу, що на 3 тисячі більше, ніж торік (рис. 5). Це дозволило заробити 80 мільйонів доларів США, а також забезпечити роботою 4 тисячі викладачів.
Разом з тим питання визнання документів про освіту іноземних громадян досі залишається проблемним. Це стосується і питань проставлення апостиля, і питань нострифікації документів про освіту.
Треба розуміти, що будь-які непрофесійні дії апарату із цих питань передусім негативно позначаються на міжнародному іміджі нашої держави. Тому вже сьогодні Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції треба вжити радикальних невідкладних заходів щодо виправлення ситуації і приведення всіх дозвільних процедур у відповідність до потреб споживачів освітніх послуг, а не потреб окремих посадовців.
ХХІ. Розвиток наукових досліджень в університетах
Якість сучасної освіти цілком залежить від поєднання у вищій школі навчального процесу, сучасних наукових досліджень та інновацій.
Видатки загального фонду на науку у державному бюджеті на 2009 рік передбачаються в обсязі 3,26 млрд грн, що становить 0,31% ВВП. Це значно менше, ніж у 2008 році. До того ж бюджетне фінансування науки у вищих навчальних закладах становить менше 8% загального бюджетного фінансування науки в державі.
Зберігається позитивна тенденція до збільшення загальних обсягів надходжень до спеціального фонду за виконання прикладних розробок вищих навчальних закладів. За останні 6 років вони зросли майже у 2,5 рази і у 2008 році становили 124,3 млн грн (рис. 6). Але потенціал наших університетів дозволяє збільшити цей показник.
Рис. 6. Обсяги фінансування наукових досліджень у вищих навчальних закладах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України
З метою посилення відповідальності як головних розпорядників бюджетних коштів, так і безпосередніх виконавців наукових проектів за впровадження їх результатів, ми розробили та затвердили Порядок надання відомостей про основні результати виконання наукових досліджень і розробок, про заходи щодо забезпечення їх практичного застосування та про підсумки трирічного моніторингу впровадження наукової (науково-технічної) продукції.
Крім того, ми провели ротацію членів нашої наукової ради, яка здійснює відбір наукової тематики вищих навчальних закладів, значно підсиливши склад секцій ради за фаховими напрямами провідними фахівцями університетів та наукових установ Національної і галузевих академій наук.
Ми завершили процес приєднання України як повноправного члена до Європейської інноваційної науково-технічної програми ЕUREKA. Відповідний закон підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. Вирішено питання про довгострокове розміщення Українського науково-технологічного центру на території Національного технічного університету “КПІ”, що унеможливить повторення торішньої форс-мажорної ситуації в роботі цієї міжнародної організації, яка є важливим донором для української науки.
У рамках міждержавного науково-технічного співробітництва за підтримки МОН українські вчені разом із закордонними партнерами виконали майже 300 наукових проектів на загальну суму понад 71 млн грн.
Фінансова криза погіршила наші перспективи на вступ до таких масштабних міжнародних проектів, як Сьома рамкова програма Євросоюзу або ЦЕРН. Адже це пов’язано зі значними фінансовими внесками. Проте міністерство й надалі продовжуватиме пошуки прийнятних для нас моделей співробітництва із цими структурами, де, нагадаю, українські детектори блискуче зарекомендували себе.
Як відомо, тривалий час гострою проблемою для українських науковців є забезпечення доступу до паперових та електронних наукових видань, різноманітних баз даних. Ми вже приблизно 20 років тому майже перестали передплачувати західні журнали, виховавши ціле покоління кандидатів наук, значна частина з яких не тримала в руках жодного свіжого англомовного наукового часопису.
З ініціативи міністерства та організаційної підтримки наших наукових установ і підприємств, за технічної підтримки проекту Асоціацією “УРАН” та за фінансової підтримки 15 вищих навчальних закладів було здійснено унікальний проект із тестового підключення наших університетів та наукових установ до світових електронних ресурсів і баз даних.
Про значну зацікавленість науковців такою інформацією свідчать цифри: до 56 університетів і наукових установ, які у вересні минулого року взяли участь у тестовому підключенні, упродовж 4 місяців приєднався ще 21. А число завантажених нашими науковцями статей з видань, наприклад, одного лише наукового видавництва “Springer”, зростало за експонентою від кількох десятків у вересні до понад 22 тисяч у грудні 2008 року.
Змінити становище з матеріально-технічною базою університетів ми пропонуємо шляхом розроблення Державної програми модернізації лабораторної матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів. На кінець квітня заплановано проведення колегії Міністерства освіти і науки з цього питання. Хочу відзначити і висловити подяку за активну роботу у цьому напрямі ректору і колективу Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”.
Частково проблему оновлення матеріально-технічної бази наукових досліджень у провідних університетах ми плануємо вирішити за рахунок коштів, виділених із бюджету на виконання завдань та заходів Державної цільової програми “Наука в університетах”. Цього року ми оголосили конкурс проектів на виконання заходів цієї Програми науково-навчальними центрами провідних університетів. Переможці конкурсу отримають можливість не тільки профінансувати свої перспективні розробки, але й осучаснити свою наукову базу.
У середньому кожний переможець має отримати близько 1 млн грн на рік, з яких не менше 70% підуть на придбання сучасних приладів. Науковo-координаційна рада Програми розглянула всі пропозиції та визначила сім переможців, які візьмуть участь у тендерній процедурі закупівлі робіт на обрану тематику.
У нинішніх умовах важливим є запровадження заходів щодо пом’якшення негативних наслідків світової фінансової кризи у сфері науки. Для цього Департаменту науково-технологічного розвитку спільно з Департаментом інновацій та трансферу технологій із залученням відповідних наукових інституцій необхідно:
— розробити методику науково-технологічного аудиту державних наукових і науково-дослідних установ та організацій, вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації;
— опрацювати питання щодо незастосування тендерної процедури при закупівлі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір згідно з порядком проведення конкурсів наукових проектів, а також унікального наукового обладнання, що не виробляється в Україні;
— підготувати пропозиції до проекту Податкового кодексу України щодо запровадження дослідницького кредиту;
— унормувати питання щодо надання права вищим навчальним закладам відкривати депозитні рахунки в банківських установах.
ХХІІ. Економіка вищої освіти
Сьогодні одним із ключових питань стало функціонування вищих навчальних закладів в умовах фінансово-економічної кризи.
У 2008 році на розвиток закладів та установ освіти і науки системи Міністерства освіти і науки було передбачено понад 11 млрд грн, що на 33,3 % більше, ніж 2007 року.
На 2009 рік ця сума становить майже 13 млрд грн, у тому числі на вищу освіту — майже 7 млрд грн (рис. 7). Маємо надію, що всі ці кошти надійдуть, а інфляція їх не знецінить.
Рис. 7. Видатки Державного бюджету України на вищу освітуВодночас зазначу, що, незважаючи на об’єктивність кризових процесів в економіці, у нас є керівники вищих навчальних закладів, які самі створюють кризові ситуації. Передусім це стосується стипендіального забезпечення. Як відомо, міністерство профінансувало всі видатки на стипендії як у 2008 році, так і на початку 2009 року відповідно до заявок вищих навчальних закладів. Незважаючи на це, до міністерства у січні — лютому надходили численні скарги на невиплату стипендій. Це питання навіть стало предметом розгляду Генеральної прокуратури.
З іншого боку, латаючи фінансові “дірки”, окремі керівники вищих навчальних закладів почали самостійно “виправляти” норми Закону України “Про вищу освіту”, пропонуючи (фактично — змушуючи) студентам, які навчаються за контрактом, щорічно укладати різні “додаткові” угоди, робити “благодійні внески”, здійснювати плату через штучні банківські рахунки. Хочу застерегти від таких дій, оскільки межа між “добрими намірами” і порушеннями тут дуже тонка.
Ми внесли до проекту змін до Закону України “Про вищу освіту” норму про щорічне збільшення плати за навчання на величину, яка виникає з об’єктивних причин. Але допоки діє старий закон, його треба виконувати.
Породжує запитання також діяльність вищих навчальних закладів щодо поліпшення економічної ситуації за рахунок оренди державного майна. Наголошу на слові “державного”, оскільки аналіз пропозицій щодо цієї оренди створює враження, що окремі керівники почали плутати поняття “державне” і “моє”.
Якщо взяти суму площ, які іноді пропонують для оренди, виникають сумніви: це навчальний заклад, магазин чи комора, і, зрештою, на яких площах розміщується сам навчальний заклад?
Проблемним, здебільшого з причини відсутності нормативно забезпеченого механізму їх повернення, є питання використання пільгових кредитів для навчання студентів. В умовах, коли тисячі людей втрачають роботу, а відповідно і можливість платити за навчання дітей, відмовляти у наданні цих кредитів не можна.
І все ж, незважаючи на всі економічні й фінансові проблеми, нам вдалося у 2008 році утримати всі позиції у соціальній сфері. Здійснено всі виплати заробітної плати, не відбувалося кризового скорочення штатів, виділено кошти на оздоровлення студентів і викладачів, на поліпшення умов проживання та дозвілля студентів.
Нашим незмінним партнером у вирішенні всіх питань щодо підвищення рівня соціально-економічного захисту освітян і студентів є профспілка працівників освіти і науки України та інші профспілки. Нам і надалі необхідно проводити активну роботу щодо виконання Галузевої угоди, співпраці у реалізації нових проектів, спрямованих на підвищення соціального і економічного статусу освітян, його нормативного та законодавчого забезпечення.
Фінансово-господарська діяльність вищих навчальних закладів має бути переведена на максимальний режим економії, режим зменшення тих витрат, які не мають впливу на якість освітніх послуг.
***
Шановні колеги! Упевнений у тому, що навіть в умовах економічної скрути українська вища школа збереже позитивну тенденцію розвитку, зможе гідно відповісти на сучасні суспільні та економічні виклики.
Висловлюю сподівання і власне переконання, що проблемні питання вищої освіти і науки, наші прагнення щодо формування високоосвіченого суспільства України, формування його наукового потенціалу і надалі будуть постійно перебувати в полі зору Президента України, Верховної Ради України, Прем’єр-міністра та Уряду України, профільного Комітету Верховної Ради України, всього суспільства, знаходитимуть розуміння та підтримку.
Я щиро вдячний своїм колегам, заступникам міністра, керівникам усіх підрозділів і всім працівникам МОН за працю, допомогу та підтримку. Складаю подяку ректорам вищих навчальних закладів, котрі підтримують наші реформи і здійснюють їх у своїй повсякденній праці. Сподіваюся також на підтримку тих колег, які з тих чи інших мотивів ще не “включилися” активно у проведення радикальних змін у вищій освіті.
Дякую всім працівникам вищої школи, котрі в теперішніх бурхливих і заплутаних змінах у житті нашої країни щодня своєю працею наближають нашу освіту до європейських стандартів.
Висловлюю вдячність нашим студентам за їхню нелегку працю у здобутті нових знань.
Щиро дякую всім, хто підтримує нас у наших прагненнях дати українцям високоякісну освіту і забезпечувати умови для творення конкурентоспроможної науки.
Дякую за увагу!