Geum.ru

Л. А. Карташова використання інтернет-ресурсів у вищій школі

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
УДК 37.011.33 Л. А. Карташова


ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ


У статті обґрунтовано впровадження нових сучасних форм навчання, які передбачають використання Інтернет-ресурсів: електронних навчальних видань, Веб-ресурсів, зокрема сайтів навчального призначення, закладів освіти, особистих сайтів викладачів і вчителів. Авторами наведено кілька способів створення сайтів та виокремлено їх особливості.

Ключові слова: інформаційні технології, Інтернет-ресурс, вчитель, викладач, навчання, професійна діяльність, учні, підготовка.


В статье обоснована актуальность применения новых современных форм обучения, предполагающих использование Интернет-ресурсов: электронных учебных изданий, Веб-ресурсов, в частности сайтов учебных учреждений, персональных сайтов преподавателей и учителей. Авторами очерчены особенности нескольких способов создания сайтов.

Ключевые слова: информационные технологии, Интернет-ресурс, учитель, преподаватель, обучение, профессиональная деятельность, учащиеся, подготовка.


The actuality of using the new and modern forms of education, which involve the using of Internet resources: an electronic educational publication, Web-resources, including websites of educational institutions and personal websites of teachers, is justified in the article. The authors have outlined features of several ways to create Web sites.

Keywords: information technology, Internet-resource, a teacher, lecturer, teaching, professional activity, students, preparation.


Важливим кроком у формуванні навчального середовища є правильний вибір його матеріальних складових, засобів та форм навчання. Ця сукупність матеріальних об’єктів і зв’язків між ними утворює систему, призначену для забезпечення навчальної діяльності суб’єктів навчання [4]. Підручник також є компонентою навчального середовища, яке А.В.Хуторской визначає як "природно або штучно створюване соціокультурне оточення учня (студента), що включає різні види умов, засобів і змісту навчання, здатне забезпечити продуктивну діяльність студента (учня) і його розвиток" [6].

Нині виникла необхідність перегляду підходу до створення оновлених засобів навчання, зокрема навчальної літератури. Оновлення функцій сучасного підручника, його структури, апарату та ілюстративного наповнення – це далеко не повний перелік питань, які зараз хвилюють фахівців. Внаслідок цього постає питання створення сучасного підручника, який максимально враховував би потреби навчальної аудиторії. Актуальність зазначеної проблеми назріла вже давно, проте уже сьогодні вона відчувається надто гостро. Про неї вже багато говорилось, але, на жаль, у навчальних закладах, як i раніше, або не вистачає саме сучасних навчальних видань або їх зміст не встигає поновлюватись відповідно до вимог системи навчання.

Сучасна навчальна література має вiдповiдати вимогам сьогоднішнього дня i, перш за все, дня майбутнього. А отже й підручник, що приходить сьогодні до навчального закладу, повинен мати певні педагогічні, технологічні й маркетингові особливості: i з точки зору використання сучасних методик, форм, методів, прийомів роботи, системи контролю й оцінювання знань. Виникає потреба використання різних інформативних джерел, яка викликана досить бідним ілюстративним рядом, значення якого полягає не лише в оформленні видань, а й в унаочненні навчального матеріалу [2].

Вбачається необхідність проектування та розробки навчальних видань, які б допомогли учням не лише отримувати необхідні знання, але й одночасно розвивали б його досвід творчої діяльності як компонент змісту навчання. Окрім того, для підтримки якості навчально-виховного процесу на порі впровадження, паралельно з існуючими, нових сучасних форм навчання, які передбачають використання Інтернет-ресурсів.

Зважаючи на конкретизацію та індивідуалізацію змісту освіти, сьогодні багато говориться про те, що використання тільки друкованих підручників у навчально-виховному процесі є недостатнім. Доцільним, нашу думку, буде розроблювання навчально-методичних комплексів (НМК), які мали допомогти студентам не лише отримувати необхідні знання та формувати відповідні вміння та навички, але й одночасно розвивати досвід їх творчої діяльності як складової змісту навчання. Мова йде про створення НМК, структура яких ґрунтується на логічні зв'язки між навчальними, навчально-методичними та допоміжними виданнями. Видання мають бути представлені як в електронному (на електронних носіях та розташовані в мережі Інтернет), так і в паперовому вигляді.

Така структура дозволяє охопити основні етапи навчально-виховного процесу: підготовку до вивчення нового матеріалу; подання і сприйняття навчального матеріалу; закріплення знань; узагальнення та систематизацію вивченого матеріалу; визначення рівня навчальних досягнень. Створення НМК безумовно перекликається з, так званим змішаним навчанням, про яке в останні часи говориться все частіше. "Як свідчать практика й ряд досліджень, тенденція навчання чітко розвивається в напрямку змішаного навчання. Під змішаним навчанням (англ.: blended learning) прийнято розуміти об'єднання формальних засобів навчання – роботи в аудиторіях, вивчення теоретичного матеріалу – з неформальними, наприклад, обговоренням за допомогою електронної пошти й Інтернет-конференцій. Змішана форма навчання органічно з'єднує в собі як денні, так і дистанційні форми навчання" [4].

Досвід вказує на якісне поліпшення та кількісне збільшення "показників" навчання з використанням НМК. Зазначені видання різні, але доповнюють і покращують одне одного. І головне, що, в цілому, досягається поставлена ціль навчально-виховного процесу – передавання знань.

Актуальність використання викладачами та вчителями Інтернет-ресурсів в якості доповнення до навчального підручника, на жаль підтвердилася подіями, які відбулися в Україні восени 2009 р. Тоді, з метою недопущення виникнення епідемії грипу та гострих респіраторних захворювань, розповсюдження захворюваності серед учасників навчально-виховного процесу та згідно зі статтею 32 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Наказом МОН було тимчасово призупинено навчальний процес у навчальних закладах та установах освіти.

Однією із обов’язкових умов для повноцінного використання Інтернет-ресурсів у складі НМК є наявність у вчителя вмінь користування електронною поштою (електронної скриньки, e-mail) та наявність власної електронної адреси. На сьогодні кожен початкуючий користувач може завести свою безкоштовну електронну поштову скриньку, досить реєструватися на одному з Інтернет-порталів, які надають поштові послуги. Другою обов’язковою умовою для повноцінного використання Інтернет-ресурсів у складі НМК є наявність у вчителя особистого сайту.

Проаналізуємо можливість і доцільність використання Інтернет-ресурсів у навчанні. Перш за все, особливої уваги заслуговує врахування унікальних можливостей: комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності реальних і "віртуальних" явищ; миттєвий зворотній зв’язок між студентами (учнями) та викладачем; зберігання великих обсягів інформації з можливістю її передавання; швидкий доступ студентів до центрального банку даних; автоматизація процесів інформаційно-пошукової діяльності; опрацювання результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового відтворення його фрагменту, або самого експерименту в цілому; автоматизація інформаційно-методичного забезпечення; управління навчально-виховним процесом і контроль за його якістю.

Реалізація зазначених можливостей формує передумови для інтенсифікації навчально-виховного процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості студентів (учнів).

Отже, традиційні паперові видання пропонується доповнювати електронним  Інтернет-ресурсом (сайтом), яке дає змогу трансформувати існуючу класно-урочну систему, зберігаючи її переваги у вигляді продуктивності навчання та контролю за протіканням навчально-виховного процесу, і перейти від групового до індивідуального варіативного навчання. Призначенням сайту є: створення навчального міні-середовища; поширення передового педагогічного досвіду; підвищення власного фахового рівня; підвищення рівня володіння засобами інформаційних технологій (ІТ); можливість зробити навчально-виховний процес більш гнучким; розміщення навчальних матеріалів (програм, планів, контрольних запитань до заліку та/або екзамену), теоретичних матеріалів та зразків робіт, електронних версій посібників; підтримка процесу неперервного підвищення рівня знань з ІТ для всіх форм навчання; допомога учням, студентам, фахівцям та вчителям в самостійній роботі та підготовці до навчально-виховного процесу; надання можливості студентам (учням) на відстані отримувати навчальний матеріал; надання можливості студентам (учням) постійно користуватися підтримкою викладача; надання можливості студентам (учням) спілкуватися з іншими учнями та ін.

Звісно, все зазначене вище викликає цілу низку запитань. Наприклад, чи може створити сайт учитель, який не має відповідних знань та умінь? Навіть, якщо сайт буде створено, то чи зможе він його підтримувати (рівень підготовки з ІТ, матеріальні затрати, тощо). Ці та інші питання вимагають деяких додаткових пояснень. Відомо, що найпопулярнішим сервісом мережі Інтернет, який визначив масове звернення до його ресурсів є WWW (World Wide Web). У найзагальнішому плані WWW – це система Web-серверів, яка підтримує HTML-документи. Слід згадати, що, коли Інтернет відкрився для широкого загалу користувачів, він більшістю з них використовувався в якості пошукової системи – це була інфраструктура, в якій кожен міг знайти ту інформацію, яка його цікавила. Функції пошуку забезпечували спеціалізовані пошукові системи, зокрема: Google, Yahoo!, Мета, Uaport, Uaportal, Bigmir, Brama, Індекс99, Яндекс, Рамблер тощо. Вся інформація в мережі розташовувалась тільки професіоналами, які отримували за цю роботу відповідну платню, а користуватись інформацією могли всі користувачі.

В мережі Інтернет можна розшукати безліч систем, які пропонують послуги щодо створення сайту. Сьогодні створити сайт або блог досить просто, потрібно тільки знати, де і як це зробити. Фахівці поділяють способи створення сайту на три категорії [5]: створення сайту вручну, з використанням мови HTML; використання конструктора сайтів – програми, яка забезпечує створення власного сайту з готових шаблонів; встановлення на створений сайт системи управління контентом – CMS.

Створення з використанням мови HTML (Hyper Text Mark-up Language - мова розмічання гіпертексту) вимагає її знання та правил роботи з HTML-документами.

Використання конструктора сайтів – програми, яка забезпечує створення сайту з готових шаблонів. Конструктори поділяються на Off-line конструктори та On-line конструктори. Перші можуть працювати навіть без підключення до Інтернету – лише після створення сайту, для його опублікування, виникає необхідність підключення. On-line конструктори вимагають створення сайту безпосередньо в мережі.

Недоліки використання конструкторів вбачаються в тому, що їх можливості тим ширші, чим більше коштує програмний засіб. Звичайно існують і безкоштовні версії, але їх можливості досить обмежені – частіш за все вони пропонують кілька шаблонів оформлень сайту. Платні версії конструкторів сайтів дають можливість швидко змінювати дизайн сайту; редагувати сайт в режимі on-line; підключати програмні модулі (сервіси пошуку по сайту, голосування, зворотний зв'язок, стрічка новин та ін.); користуватися послугами служби підтримки.

У мережі Інтернет можна знайти безліч безкоштовних систем керування контентом  CMS (англ.: Content Management System),  програмного забезпечення, що дозволяє користувачам розміщувати або змінювати вже розміщену на сайті інформацію без залучення розробників сайту []. Складаються CMS зазвичай із двох частин: back-Office  це частина системи, відповідальна за функціональність і зберігання інформації; front-Office  це частина системи, що забезпечує інтерфейс з користувачем. Необхідність створення CMS була викликана збільшенням складності дизайну і змісту сайтів. Веб-сайти перестали бути статичними, а оперативність відновлення інформації на їхніх сторінках стала запорукою успіху багатьох комерційних проектів. Раніше для керування сайтом потрібно було вручну змінювати коди всіх взаємозалежних сторінок, що було досить стомлюючим. До того ж залучення Веб-майстра ззовні загрожувало комерційним компаніям порушенням політики безпеки. З появою CMS керування сайтом перестало бути рутинним "перебиванням коду". Це дозволило зосередитися на змісті інформації, що публікується, а не її оформленні.

Принцип роботи всіх CMS заснований на поділі контенту (змісту) і дизайну (оформлення) сайту. Звичайно дизайн сайту змінюється рідко, тоді як зміни контенту можуть відбуватися не тільки щодня, але й навіть щогодини. Тому в своїй роботі CMS використовують так звані шаблони  спеціальні "порожні" заготовки сторінок, у яких дизайн сайту вже прописаний і залишилося лише наповнити їх інформацією. Користувачеві досить скористатися спеціальним WYSIWYG-редактором. Цей редактор за зовнішнім виглядом дуже схожий на звичні текстові редактори офісних додатків, тому користувачеві не особливо важко освоїти його. А наявність у системі великої кількості готових шаблонів дає можливість вибрати потрібний дизайн буквально за лічені хвилини.

Інформація зберігається в базі даних, наприклад, в MySQL і викликається з неї при завантаженні сторінок сайту. Робота CMS не вимагає установки додаткового ПЗ, оскільки сама система знаходиться на сервері, а доступ до неї здійснюється через звичайний Інтернет-браузер. Системи керування контентом підтримують різні найбільш розповсюджені браузери, такі як Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera та ін. Позитивні сторони створення сайту за допомогою CMS.
  1. Створення сайту за допомогою CMS не вимагає ніяких спеціальних знань та навичок.
  2. Зробити сайт на CMS можна швидко, що економить час.
  3. CMS несе в собі досить велику функціональність, що дозволяє не витрачати час на пошук або написання окремих скриптів.
  4. Якщо Ви обираєте популярну CMS, то до неї зазвичай можна знайти велику кількість різноманітних шаблонів і додаткових модулів, ще більше розширюють функціональність, а також отримати поради з налаштовування, установки та розв'язання тих чи інших проблем від співтовариства розробників і користувачів цієї CMS.

Як і будь-який інший програмний продукт система керування може бути платною та безкоштовною, з відкритим вихідним кодом або без цього. Переваги, допустимо платних систем, полягають у постійній технічній підтримці з боку виробника, у постійних оновленнях версій продукту, а також у більш високому рівні безпеки порівняно із безкоштовними продуктами. У той же час системи, розповсюджувані безкоштовно, компенсують головний недолік платних CMS  їх вартість.

Доступ до вихідного коду в системах з відкритим кодом дозволяє змінювати деякі функції, розширити можливості CMS. Слід зазначити, що не завжди відкритий вихідний код CMS означає їхню безкоштовність, тому що існують як платні, так і безкоштовні CMS з відкритим кодом. Переваги, які надає використання CMS, зручно розглянути під різними кутами: з точок зору розробника сайту і його користувача.

З позиції розроблювача сайту. Завдяки наявності вже готових модулів, CMS дають можливість робити зміни в структурі сайтів якісно й оперативно шляхом компонування цих модулів. Використання модулів також забезпечує більш висока якість розробки, оскільки зменшує ймовірність появи помилок у програмному коді.

З позиції користувача. CMS пропонують насамперед зручний інтерфейс для редагування вмісту сайту, не вимагаючи спеціальних знань у сфері Веб-дизайну, HTML-верстки та ін. Також CMS дозволяють не просто показувати відвідувачам сайту інформацію, а також взаємодіяти з ними в режимі діалогу: відвідувачі можуть зареєструватися, спілкуватися на форумі або в чаті, залишати свої зауваження й побажання в гостьовій книзі тощо.

Кілька років тому з'явились нові технології – Web 2.0, або системи управління сайтом, відмінність яких полягає в тому, що можливість розробки та наповнення контенту (змісту) в самому широкому розумінні (текстові документи, зображення, відеоролики, мелодії тощо) надається користувачу. Головний принцип Web 2.0: "Контент повинен генеруватися самими користувачами". Як правило, Web 2.0-технології використовують особи, для яких оформлення сайту не є менш важливим порівняно з можливістю викладення матеріалу для використовування іншими. Ними створюються міні-сайти з кількох сторінок: особисті сайти фахівців, сайти гуртків, невеликих компаній, груп тощо.

Використання програмних засобів (в нашому випадку  засобів створення сайтів Web 2.0 – технологій), які встановлюються не на власному ПК користувача, а на віддаленому сервері, має цілком реальні переваги як для користувачів, так і для самих розробників таких засобів. Це пояснюється тим, що користувач звільняється від таких турбот, як своєчасне оновлення програми, коригування її роботи в операційній системі, захаращення персонального комп’ютера (ПК) безліччю різних матеріалів тощо. Розробники зазначених засобів отримують суттєві переваги: зникає необхідність витрат на розповсюдження особистих розробок та на організацію служби підтримки тощо. Саме зазначені позитивні якості нового напряму Інтернет-технологій впливають на швидке поповнення рядів користувачів цих послуг.

Не менш вагомим є те, що розташування сайту та його підтримка є безкоштовними. Вважаємо, що не буде помилковим зауваження, що в зв’язку з недостатнім матеріальним забезпеченням освітніх закладів та відомими фінансовими проблемами в країні для вчителів цей аспект є досить суттєвим.

Як показав особистий досвід та досвід інших викладачів, Web 2.0 – технології можна рекомендувати для використання при створенні власного сайту, групового сайту викладачів кафедри, сайту методоб'єднання тощо. Зручна панель управління дозволяє побудувати його за досить невеликий час. Управління матеріалами сайту здійснюється безпосередньо через сайт, що надзвичайно спрощує роботу. Вільний доступ до коду шаблонів дозволяє впровадити в життя будь-які дизайнерські задумки автора. Частіше всього, система надає можливість обрати дизайн сайту та, при необхідності, його відкоригувати.

Окрім головної сторінки, сайт може містити додаткові модулі – Веб-додатки, комбінуванням яких можна отримати сайт будь-якої складності: від найпростішої домашньої сторінки до великого порталу. Наприклад: Форум, Новини сайту, Щоденник (блог), Каталог статей, Каталог файлів, Каталог посилань, Міні-чат, Дошка оголошень, Фотоальбом, Опитування, Гостьова книга, розділ FAQ (запитання/відповідь), Поштові форми, Редактор сторінок сайту. Модулі системи можуть бути оптимізовані та налаштовані під реальний проект, що дозволяє створювати сайти будь-якого рівня складності. Сторінки сайту також можна редагувати, перейменовувати, змінювати їх дизайн тощо.

Застосування Web 2.0-технологій може дозволити зберегти тенденцію розширеного доступу до отримання освіти без зниження її якості, за їх допомогою можна надати можливість отримати післядипломну освіту та підвищення кваліфікації для значної кількості фахівців. При цьому в учнів та студентів не тільки формуються відповідні знання, уміння та навички, а й розвивається їх мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження та вміння виконувати складні креативні завдання.

Нині необхідно навчати так, щоб учні та студенти не уявляли відсутності одночасного, обов'язкового й необхідного існування навчального матеріалу (заняття, лекції, курсу...) в паперовому та в електронному вигляді. Навчальний матеріал повинен отримати, як мінімум дві, а то й більше форми існування. Реалізація зазначених можливостей Інтернет-ресурсів створює передумови для інтенсифікації навчально-виховного процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості студентів та учнів. Застосування Web 2.0-технологій може дозволити зберегти тенденцію розширеного доступу до отримання освіти без зниження її якості, за їх допомогою можна надати можливість отримати післядипломну освіту та підвищення кваліфікації для значної кількості фахівців. При цьому в учнів та студентів не тільки формуються відповідні знання, уміння та навички, а й розвивається їх мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження та вміння виконувати складні креативні завдання.


Література
  1. Веб-програмування. Що таке CMS? [Електронний ресурс] Матеріал із сайту – Режим доступу – 2u.net/ua/programming/96-cms.php
  2. Волков В. Сучасний підручник: проблеми видавничої підготовки. [Електронний ресурс] Сайт видавництва "Ярослав" (м. Одеса). – Режим доступу – lav.od.ua/art.php">
  3. Дистанційне навчання – від теорії до практики, актуальний мережевий семінар. – [Електронний ресурс] ссылка скрыта ссылка скрыта // ссылка скрыта // Режим доступу – ссылка скрыта
  4. Лапінський В. Навчальне середовище нового типу, особливості його створення і використання. Із особистого сайту В. Лапінського. – Режим доступу – .at.ua/LApinsky.mht
  5. Проект Netz.ru [Електронний ресурс] Із сторінки "Начинающему Веб-Мастеру". – Режим доступу – ссылка скрыта

Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.