1. Статистичне вивчення робочої сили та робочого часу

Вид материала

Документы

Содержание Середні показники робочої сили розраховуються за формулами 2. Статистичні показники продукції промисловості. Зробити висновки.

Подобный материал:

• Даля Кафедра «Управління персоналом та економічної теорії», 612.17kb.
• Зміст, 1336.5kb.
• Поняття робочого часу за трудовим правом. Види тривалості робочого часу, 297.87kb.
• Правове регулювання робочого часу, 149.13kb.
• Роз'яснення щодо встановлення неповного робочого часу працівникам, 30.67kb.
• Тема Міжнародна міграція робочої сили, 588.26kb.
• Програма тренінгу з тайм-менеджменту: Оцінка стилю використання робочого часу. Аналіз, 23.66kb.
• Проблеми зайнятості І відтворення робочої сили в Україні”, 481.09kb.
• Реферат тема курсової роботи «Міжнародна міграція робочої сили: суть, форми, види,, 334.71kb.
• Втрати робочого часу працівників, 44.93kb.

1. Статистичне вивчення робочої сили та робочого часу.

Використання трудових ресурсів у промисловості - одна з основних проблем, значення якої буде зростати в зв'язку з напруженим трудовим балансом. Цим і визначаються задачі статистики трудових ресурсів, найважливішої з який є визначення резервів по поліпшенню їхнього використання. Разом з тим контроль за рівнем використання трудових ресурсів - одна з головних задач статистичного аналізу результатів діяльності промислових підприємств.

Одна з задач статистики трудових ресурсів - вивчення рівня використання робочого часу. У систему показників при розгляді цього питання входять розрахунки середньооблікового числа працівників.

Розрахунок середньооблікового числа працівників може бути проведений шляхом розподілу суми облікових чисел за всі дні звітного періоду (включаючи святкові і вихідні) на повне календарне число днів за даний період. При цьому враховуються явки і неявки працівників в окремі дні. Отже, той же результат можна одержати, якщо число явок і неявок на роботу за всі дні періоду скласти і розділити на повне календарне число днів.

При розрахунку середньої облікової чисельності не всі працівники, що числяться за списком, приймаються в розрахунок. Наприклад, не включаються в облікове число жінки, що узяли відпустку без змісту після закінчення декретної відпустки, підлітки до 17 років, що не мають спеціальності, що учаться працівники підприємства, що тимчасово перейшли на стипендію, і інші обличчя, що узяли відпустку без змісту (за свій рахунок) на термін більш одного місяця.

Для категорії робітників промислового підприємства можуть бути обчислені ще два показники середньої чисельності – середнє явочне число і середнє число фактично працювали робітників, що визначаються як відношення числа явок на чи роботу числа фактично працювали робітників за всі дні звітного періоду до числа робочих днів підприємства за цей період.

Для характеристики рівня використання трудових ресурсів обчислюється коефіцієнт використання середньої облікової чисельності робітників, що визначається як частка від розподілу середнього числа фактично працювали на їх середньооблікову чисельність, розраховану за дні роботи підприємства. Коефіцієнт використання середнього явочного числа визначається розподілом числа фактично працювали робітників на їх середню явочну чисельність.

Середні показники робочої сили розраховуються за формулами:

• Середня спискова чисельність:
  

де ∑ Н — сума неявок на роботу, людино-днів;

∑ Я — сума явок на роботу, людино-днів;

Д_кал — календарна тривалість періоду.

• Середня явочна чисельність:
  

де Д_роб — тривалість робочого періоду, днів.

• Середня чисельність фактично працюючих:
  

де ∑ФФ — сума фактично відпрацьованого фонду часу, людино-днів.

• Середньооблікова чисельність в еквіваленті повної зайнятості:
  

де Р₁ — відпрацьований робочий час;

Р₂ — не відпрацьований, але оплачений.

Треба звернути увагу на числення показників, що характеризують рух робочої сили. Особливе місце в системі цих показників займає коефіцієнт плинності. Плинність кадрів завдає шкоди виробництву і свідчить про низький рівень організації праці. Боротьба з плинністю - одна з найважливіших задач промисловості.

Коефіцієнт плинності визначається розподілом зайвого обороту на середньооблікову чисельність працівників за звітний період. У свою чергу, зайвий оборот - це звільнення, не викликані ні виробничої, ні державною необхідністю звільнення за порушення трудової дисципліни, самовільний відхід, невідповідність посади, за власним бажанням.

Показники руху чисельності працівників поділяються на абсолютні та відносні.

Абсолютні (осіб): 1. Оборот з прийому (Т_пр) включає зовнішній оборот з прийому та внутрішній: перехід у дану категорію з інших категорій. 2. Оборот зі звільнення (Т_зв) включає зовнішній оборот зі звільнення та внутрішній: перехід з однієї категорії в інші. 3. Плинність кадрів (П) — тобто чисельність звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

Відносні (%): 1. Коефіцієнт обороту з прийому:



2. Коефіцієнт обороту зі звільнення:



3. Коефіцієнт плинності:



Зміна чисельності:

• Абсолютна: А = - , де і — запланована і фактична середньооблікова чисельність.
  

• Відносна з урахуванням відсотка виконання плану випуску продукції:
  

де Q_пл та Q₁ — запланований і фактичний випуск продукції.

• Динаміка чисельності:
  

Іншою задачею статистики трудових ресурсів є вивчення рівня використання робочого часу. У систему показників при розгляді цього питання входять коефіцієнт використання тривалості робочого дня, робочого періоду і повний, чи інтегральний, коефіцієнт використання робочого часу. Коефіцієнт використання тривалості робочого дня визначається як відношення середньої фактичної визначеної тривалості робочого дня до встановленого. Середня встановлена /нормальна/ тривалість робочого дня визначається як середня арифметична з нормальної тривалості робочого дня окремих груп робітників, зважена по числу працівників, що мають дану тривалість робочого дня.

Коефіцієнт використання тривалості робочого періоду обчислюється як частка від розподілу фактичного числа днів роботи одного середньооблікового робітника на число робочих днів у звітному періоді.

Повний, чи інтегральний, коефіцієнт характеризує використання робочого часу як по числу днів роботи на одного робітника, так і по тривалості робочого дня. Показник визначається як добуток коефіцієнта використання тривалості робочого дня на коефіцієнт використання тривалості робочого чи періоду як відношення числа відпрацьованих людино-годин до табельного фонду часу.

Необхідно вивчити методику побудови балансу робочого часу й аналізу його показників. Варто пам'ятати, як визначають і використовують при аналізі результатів діяльності підприємства, коефіцієнт змінності і коефіцієнт використання змінного режиму.


Календарний фонд, людино-днів (КФ) розраховується за формулою:



Відносні показники ефективності використання робочого часу:

1. Коефіцієнт використання календарного фонду:



2. Коефіцієнт використання табельного фонду:



3. Коефіцієнт використання максимально можливого фонду:



4. Коефіцієнт використання тривалості робочого періоду:



5. Коефіцієнт тривалості робочого дня:




2. Статистичні показники продукції промисловості.

При визначенні промисловості як об'єктів статистичного вивчення, варто розрізняти промисловість у широкому змісті - як усю сукупність промислово-виробничої чи діяльності в більш вузькому змісті, як частина народного господарства об'єднуючу визначені галузі - важку, легку чи промисловість більш дрібні структури у виді промислових підприємств, окремих об'єднань і т.п.

Результатом діяльності промислових підприємств є виробництво товарів. продукції різних видів і різної кількості, що є предметом статистичного вивчення.

Продукція промисловості - прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємств, виражений або у формі продуктів, або у формі виробничих послуг /робіт промислового характеру/.

З цього визначення випливає, по-перше, що сировина, матеріали, чи напівфабрикати готові до використання виробу, не минулу стадію обробки на даному підприємстві, не можуть бути віднесені до його готової продукції й у тому випадку, якщо їх реалізувало це підприємство; по-друге, до промислової продукції не можуть бути віднесені результати діяльності промислових цехів підприємства; по-третє, шлюб не є продукцією, тому що він не може бути віднесений до корисних результатів діяльності підприємства, і у випадку реалізації на його величину повинний бути зменшений обсяг продукції в тім звітному періоді, у якому він був виявлений; по-четверте, відходи і покидьки /стружка, обрізки й ін./, що представляють собою непрямий результат виробничої діяльності підприємства, не є продукцією, але побічні продукти процесу виробництва, випуск яких передбачений планом і які мають самостійну цінність /макуха, патока, коксовий газ і ін./, є продукцією.

Необхідно чітко представляти собі, з яких елементів складається промислова продукція і які документи підтверджують її виробництво на підприємстві.

Для обліку і планування виробленої промислової продукції застосовуються натуральні, умовно-натуральні і вартісні показники. Зазначені показники широко застосовуються в статистичній звітності підприємств за підсумками своєї діяльності.

Натуральні показники продукції виражаються у визначених натуральних одиницях, що поєднують визначеними фізичними властивостями, вимірювані вагомий, обсягом, довжиною відповідними мірами ваги, обсяг, довжина і т.п. (кг., т., кубометри, метри, кілометри і т.д.).

Облік продукції в натуральному вираженні не може дати повного представлення про величину зробленої продукції. У натуральних показниках неможливо визначити в одному показнику підсумкову величину виробництва при наявності різноманітного асортименту зробленої продукції, не можна також виразити і величину незавершеного виробництва.

Умовно-натуральні показники близько коштують до натуральних показників з тією тільки різницею, що різні види продуктів, виробів виражаються в одиницях одного визначеного продукту за допомогою перекладних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти можуть бути побудовані чи на основі споживчого значення продукту, чи на основі трудомісткості, чи на основі витрат на виробництво і т.д. Прикладом використання споживчої властивості продукту для побудови коефіцієнтів перекладу можна взяти переклад різних видів палива в "умовне паливо", з теплотворною здатністю в 7.000 калорій.

Умовно-натуральному методу обліку продукції властиві недоліки натурального методу. Умовно-натуральні показники використовуються для одержання узагальнюючих показників обсягу більш-менш однорідної продукції.

Вартісні (ціннісні) показники є більш прийнятними як узагальнюючі показники величини, обсягу зробленої продукції на даному чи підприємстві галузі в цілому, а також і по всьому народному господарству.

Множачи кількість зроблених продуктів на їхні ціни і підсумовуючи отримані добутки, одержують узагальнюючий показник кількості зробленої продукції в ціннісному вираженні. За допомогою даного показника враховуються також обсяги зроблених напівфабрикатів, незавершеного виробництва й інші види виконаної роботи промисловими підприємствами. Оцінка у вартісних показниках роботи промислових підприємств припускає фіксування результатів діяльності виробничих структур на визначену чи дату в рамках визначеного відрізка часу.

При виборі оціночного показника у вартісному вираженні необхідно також користатися тими самими різновидами цін, і саме, цінами оптовими, роздрібними, цінами чи підприємств цінами промисловості даної галузі. Однак і в цьому змісті ціни повинні характеризуватися тими самими принципами їхнього формування.

Основний метод обліку продукції - облік окремих її видів у натуральному вираженні. Такий облік дає можливість судити про кількість зроблених споживних вартостей і є основою визначення всіх показників обсягу продукції.

Для характеристики результатів діяльності окремих підприємств, об'єднань, галузей промисловості і всієї промисловості в цілому використовується система вартісних показників продукції, що включає в себе валовий і внутрішньозаводський обороти, товарну і реалізовану продукцію.

Необхідно вивчити методику побудови кожного з цих показників.

Величина вартісних показників визначається множенням кількості зробленої продукції в натуральному вираженні на їхню ціну. При цьому використовують планові, фактичні чи фіксовані оптові ціни підприємства.

Діючі ціни виражають реалізаційну вартість продукції. Фіксовані ціни дають можливість вивчити динаміку обсягу зробленої продукції.

Валовий оборот промислового підприємства являє собою грошове вираження продукції всіх його промислово-виробничих цехів поза залежністю від того, чи буде ця продукція спожита усередині чи підприємства реалізована за його межами. У показник входить вартість виробів, усіх зроблених на підприємстві напівфабрикатів і робіт промислового характеру і різниця залишків незавершеного виробництва. Валовий оборот обчислюють по окремих підприємствах, однак у статистичній звітності він не знаходить свого відображення. Недоліком показника є та обставина, що він містить повторний рахунок, і його величина може змінюватися зі зміною рівня кооперації виробництва при незмінному обсязі випуску готової продукції. У зв'язку з цим дуже складно забезпечити порівнянність показника.

Внутрішньозаводський оборот являє собою вартість продукції, випущеної окремими цехами підприємства і переробленої на цьому ж підприємстві. Показник містить у собі весь повторний рахунок, що мається у валовому обороті.

У статистичній звітності відбивається два показники товарної продукції - у фіксованих і діючим /планових і фактичним/ цінах. Товарна продукція у фіксованих цінах відбиває весь обсяг зробленої підприємством продукції за звітний період. Товарна продукція в діючих цінах - ту її частину, що призначена до реалізації.

Товарна продукція у фіксованих цінах містить шістьох наступних компонентів:

1) готова продукція, зроблена за звітний період;

2) реалізовані напівфабрикати власного виробництва;

3) зміни в залишках напівфабрикатів власного виробництва на складах підприємства;

4) послуги промислового характеру, виконані по замовленнях з боку;

5) закінчений капітальний ремонт власного виробничого устаткування;

6) різниця залишків /на кінець і початок звітного періоду/ незавершеного виробництва, що включається до складу товарної продукції тільки по тим виробництвам, де виробничий цикл перевищує 2 місяці.

Товарна продукція в діючих цінах /призначена до реалізації/ містить у собі чотири компоненти: вартість готових виробів, вартість реалізованих напівфабрикатів власного виробництва, вартість послуг промислового характеру, виконаних по замовленнях з боку, і вартість закінченого капітального ремонту власного виробничого устаткування. Цей показник товарної продукції по складу відрізняється від попереднього на три компоненти: вартість різниці залишків напівфабрикатів і незавершеного виробництва підприємства, а також вартість сировини замовника.

Реалізованої називається продукція, відвантажена покупцю й оплачена ім. Моментом реалізації і її документальним підтвердженням є надходження грошей за відвантажену продукцію на розрахунковий рахунок підприємства. Обсяг реалізованої продукції в звітному періоді дорівнює обсягу товарної продукції в діючих цінах, зробленої в цьому періоді, плюс реалізація залишків товарної продукції минулих звітних періодів, мінус нереалізовані залишки продукції звітного періоду.


Завдання 3. Відомі такі дані про наявність виробничих основних фондів й обсяг продукції підприємства за два періоди:

тис, грн.

Показник	Період
	базовий	звітний
Середньорічна вартість основних виробничих фондів у порівняльних цінах Обсяг товарної продукції Середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	400 1100 1200	480 1200 1280

Визначити:

1) показники фондомісткості і фондовіддачі за періодами;

2) показники фондоозброєності праці;

3) темпи зростання основних фондів, фондовіддачі, фондомістко­сті та фондоозброєності праці;

4) абсолютний приріст обсягу товарної продукції за рахунок приросту основних виробничих фондів і за рахунок зміни ефе­ктивності їх використання.

Зробити висновки.

Рішення

1) Фондомісткість у базовому періоді становитиме:

Фондомісткість у звітному періоді становитиме:

Фондовіддача у базовому періоді становитиме:

Фондовіддача у звітному періоді становитиме:

2) Фондоозброєності праці становитиме: у базовому періоді - ;

у звітному періоді - .

3) Темп зростання основних фондів: 480 – 400 = 80 тис. грн.

Темп зростання фондовіддачі: 2,5 – 27,5 = - 0,25, тобто фондовіддача зменшилась на 25 %.

Темп зростання фондомістко­сті: 0,4 – 0,36 = 0,04, тобто фондомісткість збільшилась на 4 %.

Темп зростання фондоозброєності праці: 0,375 – 0,33 = 0,045, тобто фондоозброєність праці збільшилась на 4,5 %.

4) У звітному періоді порівняно з базовим приріст обсягу продукції промислового підприємства становив: за рахунок збіль­шення основних фондів на (480 – 400) · 2,75 = 220 тис. грн., тобто обсяг продукції промислового підприємства збільшився 220 тис. грн.; за рахунок кращого використання основних фондів на (2,5 – 2,75) · 1200 = - 300 тис. грн., тобто основні фонди використовувалися гірше, що призвело до зменшення обсягу продукції промислового підприємства на 300 тис. грн.


Завдання 4. Меблева фабрика виготовила у звітному періоді меблів зі своєї си­ровини на суму 12 млн грн, із сировини замовника — на 1,4 млн грн. Вартість сировини замовника — 240 тис. грн. Вироблено напівфабрикатів на суму 4 млн грн, з них спожито у виробництві на суму 2,5 млн грн, а решта відвантажені іншій фаб­риці, яка їх оплатила. Залишки готової продукції (меблів) на фабриці на початок звітно­го періоду становили 300 тис. грн, на кінець періоду — 500 тис. грн.

Визначити:

1) обсяг валового обороту;

2) обсяг валової, товарної та реалізованої продукції.

Рішення

1) Валовий оборот – це вартість усієї продукції та послуг, які було виконано за звітний період, незалежно від подальшого використання цієї продукції. Обсяг валового обороту становитиме: 12 + 1,4 + 4 + (0,5 – 0,3) = 17,6 млн. грн.

2) Обсяг валової продукції: 17,6 – 2,5 = 15,1 млн. грн.

Обсяг товарної продукції: 12 + 1,4 + (4 – 2,5) = 14,9 млн. грн.

Обсяг реалізованої продукції – це вартість продукції та послуг, які було відвантажено споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти. Так як в завданні не зазначено було відвантажено виготовлену продукцію з власної сировини та з сировини замовника, то припустимо, що було, тоді обсяг реалізованої продукції становитиме: 12 + (1,4 – 0,24) + (4 – 2,5) = 14,66 млн. грн. Якщо не було відвантажено виготовлену продукцію з власної сировини та з сировини замовника, тоді обсяг реалізованої продукції становитиме 1,5 млн. грн.


Завдання 5. Відомі такі дані про розмір посівних площ та врожайність ово­чів у колгоспі:

Овочі	Посівна площа, га		Врожайність, ц/га
	Базовий період	Звітний період	Базовий період	Звітний період
Огірки Помідори Капуста	25 38 12	30 42 15	110 100 170	120 140 180

Визначити:

1) загальний індекс валового збору овочів;

2) індекси врожайності окремих овочевих культур;

3) загальні індекси врожайності змінного, постійного складу та індекс впливу зміни структури посівних площ на динаміку врожайності.

Рішення

1) Загальний індекс валового збору овочів обчислюється за формулою:



або 141,8 %.

2) Індекс врожайності окремих овочевих культур обчислюється за формулою:.

Індекс врожайності огірків становитиме

Індекс врожайності помідорів становитиме

Індекс врожайності капусти становитиме

3) Загальний індекс врожайності змінного складу обчислюється за формулою: . Загальний індекс врожайності змінного складу становитиме:

, або 122,3 %

Загальний індекс врожайності постійного складу обчислюється за формулою: . Загальний індекс врожайності постійного складу становитиме:

, або 121,2 %

Індекс впливу зміни структури посівних площ на динаміку врожайності обчислюється за формулою: . Індекс впливу зміни структури посівних площ на динаміку врожайності становитиме:

, або 100,9 %


Завдання 6. За даними табельного обліку промислового підприємства сума явок на роботу за січень становила 83500 люд.-днів, а сума неявок — 10600 люд.-днів, цілоденні простої— 140 люд.-днів.

Визначити середньоспискову чисельність працівників, питому вагу цілоденних простоїв, а також коефіцієнти використання кален­дарного та максимально можливого фондів робочого часу, якщо ві­домо, що у зв'язку з черговими відпустками й вихідними днями не­явки становили 2300 люд.-днів.

Рішення

Для одержання середньо­спискової чисельності за місяць треба загальні підсум­ки табельного обліку підприємства (календарний фонд) поділити на кількість календарних днів. Середньоспискова чисельність у cічні становила:

чол.

Календарний фонд — це планові ре­зерви робочого часу, які розраховують за умов робити всіх робітників за повний календарний період. Він роз­падається на фактично відпрацьовані людино-дні та неявки на роботу з різних причин. У нашому випадку він становить:

83500 + 140 + 10600 = 94240 людино-днів.

Вага цілоденних простоїв становитиме 0,15 %



Максимально можливий фонд врахо­вує не­явки у зв'язку з черговими відпустками й вихідними днями і стано­вить:

94240 — 2300 = 91940 людино-днів.

Коефіцієнти використання розраховують як співвід­ношення загальної кількості фактично відпрацьованих людино-днів з відповідними розмірами планових фондів, тобто календарний фонд був використаний на 88,6 %

;

мально можливий — на 90,8 %

.


Завдання 7. Визначити приріст чистої продукції за рахунок зміни відпра­цьованого часу, продуктивності праці й економії матеріальних ви­трат за такими даними:

Показник	Період
	базовий	звітний
Обсяг валової продукції у порівняльних цінах, тис. грн. Матеріальні витрати в порівняльних цінах, тис. грн. Відпрацьований час, тис. люд.-днів	5000 2500 105	6200 2800 120

Рішення.

Обсяг чистої продукції в базовому періоді становитиме 5000 – 2500 = 2500 тис. грн., а в звітному 6200 – 2800 = 3400 тис. грн. Приріст чистої продукції становитиме 3400 – 2500 = 900 тис. грн., або%

Приріст чистої продукції за рахунок зміни відпра­цьованого часу становитиме:

(120 – 105) тис. грн.

Приріст чистої продукції за рахунок зміни продуктивності праці становитиме:

тис. грн.

Література

1. Зверев А.Ф. Курс лекций: "Статистика" / ities.edu.ru/db/msg/2127
   
2. Статистика підприємництва: Навч. посіб. / За ред. П.Г. Валікова, В.П. Сторожука. — К.: Слобожанщина, 1999.
   
3. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Голо­вач, А.М. Єріна, З.О. Пальян, А.А. Шустиков. — К.: КНЕУ, 2000.
   
4. Типова програма дисципліни "Статистика" / Уклад.: А.М. Єрі­на, Н.М. Атаманчук, Л.Г. Рождєственська. — К., 2002.
   
5. Экономическая статистика: Учебник / Под ред. Ю.Н. Иванова. — М.: ИНФРА-М, 1998.
   
6. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посіб. — К.: Вікар, 2003.