Програма та робоча програма освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Для всіх напрямів підготовки Вінниця -2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма та робоча програма
1. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни, її місце у навчальному процесі
2. Структура дисципліни та розподіл годин за
3. Програма курсу
4. Робоча програма дисципліни
Практичне заняття
Виконання індивідуального завдання
Модульний контроль
5. Організація самостійної роботи студентів
Творче індивідуальне навчально-дослідницьке завдання
6. Список рекомендованих джерел
Подобный материал:
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький національний торговельно-економічний інститут

Кафедра психології, соціології та права


ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ВТЕІ КНТЕУ


________ Сусіденко В.Т.


Психологія


ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА


Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

Для всіх напрямів підготовки


Вінниця -2010

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу ВТЕІ КНТЕУ заборонено


Укладач: Котик І.О., канд. психол. наук, доцент


Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри психології, соціології і права (протокол № 4 від 29 квітня 2009 р.), на засіданні методичної ради факультету товарознавства, маркетингу та туризму (протокол № 6 від 7 травня 2009 р.), на засіданні методичної ради Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (протокол № 4 від 19 червня 2009 р.)


Рецензенти:

Легун О.М., канд. психол. наук, доцент кафедри психології Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського;

Оверчук В.А., канд. психол. наук, заступник директора з науково-педагогічної та виховної роботи Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ


Навчальна програма


ПСИХОЛОГІЯ


ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА


Освітньо-кваліфікаційний рівень – «бакалавр»

Для всіх напрямів підготовки


Укладач: Котик Інна Олександрівна


ВСТУП


Інтереси формування економіки й культури суверенної України, зростання ролі особистості вимагають всебічного стимулювання і розвитку потенційних можливостей кожної людини. Особливості трансформування сучасного суспільства потребують розуміння і врахування психологічних аспектів соціальної життєдіяльності.

Сьогодні, коли здійснюється активний пошук і оновлення всіх сфер суспільства, гостро відчувається потреба у людях, які володіють мистецтвом створювати здоровий психологічний клімат у колективі, вміють слухати і говорити з людьми, здатних аналітично мислити, запобігати або позитивно вирішувати конфліктні ситуації, в людях активної соціальної позиції. Крім того, успіх у професійній діяльності будь-якого спеціаліста значною мірою залежатиме від наявності у нього системи психологічних знань і уміння їх повсякденного застосування у своїй життєдіяльності.

Для ефективного засвоєння психологічного знання необхідне чітке структурування навчального матеріалу і його логічно-послідовне розсортування у процесі викладання. Сучасні тенденції розбудови освіти передбачають організацію навчально-виховного процесу на засадах демократизму, гуманізму, індивідуалізації. Особистісно- розвивальна модель організації педагогічного процесу, яка передбачає навчально-пізнавальну, соціально-комунікативну та громадсько-організаторську активність студентів, стане надійною основою для здобуття психологічних знань, умінь та навичок.

Практика викладу психології свідчить, що глибоке засвоєння психологічних знань неможливе без постійної самостійної роботи над літературними джерелами, без оволодіння вміннями й навичками ефективного спілкування з людьми, методами психологічного спостереження й проведення психологічних експериментів.

Саме тому пропонована програма побудована на вищезазначених методологічних принципах та має на меті сприяти свідомому творчому засвоєнню теоретичних засад сучасної психології й формування стійкого інтересу до психологічних знань і вміння їх застосовувати у повсякденній практичній діяльності, у підготовці студентів до виробничої діяльності.

Основи психології закладають знання психологічного життя людини, формують вміння спілкуватися та продуктивно взаємодіяти з людьми, навички виховної, організаційної та керівної роботи.

Крім загальних для студентів усіх напрямків підготовки ВТЕІ КНТЕУ тем у курсі передбачено вивчення спеціальних питань, які допомагатимуть формувати вміння психологічного забезпечення практичної діяльності у конкретних напрямках економічної освіти.

Курс є передумовою підвищення фахової культури студента як майбутнього спеціаліста в сфері економіки України.

Програма вивчення дисципліни «Психологія» складена відповідно до типової програми, затвердженої Науково-методичною комісією з урахуванням місця та значення курсу за структурно-логічною схемою згідно з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра, і містить всі змістовні модулі, передбачені анотацією в освітньо-професійній програмі.

Зміст курсу «Психологія» розрахований на засвоєння студентами основних положень сучасної наукової психології за такими темами: «Предмет, структура та методи сучасної психології», «Розвиток психіки і свідомості», «Особистість та шляхи її формування», «Індивідуально-типологічні особливості особистості», «Пізнавальна сфера особистості», «Емоційно-вольова сфера особистості», «Соціальні групи», «Психологія спілкування», «Стратегії конструктивного вирішення конфліктів», «Психологія сімейних стосунків».


Програма складається з таких розділів:

  1. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни, її місце у навчальному процесі.
  2. Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний план).

2.1. Опис дисципліни «Психологія».

2.2. Тематичний план.
  1. Програма курсу.
  2. Робоча програма дисципліни.
    1. 4.1.Тематика та зміст лекційних, практичних занять та самостійної роботи студентів.
    2. 4.2. Контроль та критерії оцінювання знань студентів.
  1. Організація самостійної роботи студентів.
  2. Список рекомендованих джерел.



1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


Знання основ психології є важливим фактором розвитку професійної компетентності, ініціативи, творчого ставлення до праці, психологічної культури. Саме тому мета і завдання дисципліни полягають в опануванні студентами основ психології - психології особистості, діяльності, спілкування, конфліктології взаємовідносин та взаємостосунків, елементів психологічного забезпечення професійної діяльності. Крім того, дисципліна допоможе розібратися у власному психічному житті та психічному житті оточуючих для цілеспрямованого дослідження їхньої поведінки й діяльності.

Засвоєння курсу «Психологія» у Вінницькому торговельно-економічного інституту КНТЕУ передбачає набуття таких знань, умінь та навичок:
  • розуміння предмету психології, основних напрямків, її зв’язку з іншими предметами, її місця та значення у системі наукових знань;
  • набуття знань про методи психології та їх практичне застосування;
  • формування знань про основи психології особистості, психіку та структуру особистості;
  • оволодіння знаннями та практичними навичками про механізми психічного відображення: відчуття; сприймання; мислення; пам’ять;
  • оволодіння знаннями та практичними навичками у контексті механізмів проектування майбутнього: увага; емоції і почуття; уява; воля; темперамент; здібності; характер;
  • оволодіння знаннями та практичними навичками щодо механізмів опредметнення психічних утворень: розуміння психологічного аналізу діяльності, понять про вміння, навички, мету та мотиви діяльності особистості тощо;
  • розуміння загальних основ функціонування спільнот: група, колектив;
  • розуміння загальних процесів управлінської діяльності колективом;
  • набуття відповідних знань, умінь та навичок сучасної особистісної та групової комунікації тощо.

Крім суто прикладних вирішуються такі завдання, як вміння приймати власні рішення, орієнтуватися у науковому інформаційному просторі, логічно мислити, творчо і нестандартно ставити і вирішувати складні наукові й професійні завдання.


Міждисциплінарні зв’язки. Успішному формуванню знань з психології сприятиме низка дисциплін, зокрема, «Культурологія», «Ділова українська мова», «Соціологія», «Філософія», «Політологія», «Історія України», «Етика і естетика». Курс «Психологія» є важливим для вивчення таких дисциплін, як «Менеджмент», «Маркетинг», «Психологія управління», «Психологія торгівлі» тощо.

2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА

ТЕМАМИ (ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)


2.1. Опис дисципліни «Психологія»


Дисципліна

«Психологія»

Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів ЕСТS

1,5



Напрям підготовки

Для всіх напрямів підготовки

Нормативна дисципліна гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Кількість залікових модулів

2 год.

Рік підготовки

1

Семестр

1

Модульний контроль

2 год.

Освітньо-кваліфікаційний рівень

«бакалавр»

Лекції

14 годин

Практичні заняття

14 годин


Загальна кількість годин

54

з них аудиторних

30 год.

Вид підсумкового контролю

залік письмовий

Самостійна робота

24 год.




Форма навчання

Курс

Семестр

Лекції

Практичні

МК

СРС

Разом

Форма контролю

Денна

1

1

14

14

2

24

54

Залік письмовий



2.2. Тематичний план


Модулі / Теми

Кількість годин

Форма контролю

Всього годин

З них

Для

ауд. роб.

Для сам. роб.

Лекції

Практ.

СРС

МК

Модуль 1. Образи суб’єктивної реальності людини (1 кредит)

Тема 1. Предмет, структура та методи сучасної психології

8

2


2

2




УО




Тема 2. Розвиток психіки і свідомості




2




УО




Тема 3. Особистість та шляхи її формування

6

2

2

2




КТ




Тема 4. Індивідуально-типологічні особливості особистості

6

2

2

2




УО




Тема 5. Пізнавальна сфера особистості

6

2

2

2




ПО




Тема 6. Емоційно-вольова сфера особистості

8

2

2

4




УО

ПІЗ

Модульний контроль № 1

2










2







Модуль 2. Психологія життєдіяльності людини (0,5 кредитів)

Тема 7. Соціальні групи

10

2

2

2




УО




Тема 8. Психологія спілкування

2

2




УО




Тема 9. Стратегії конструктивного вирішення конфліктів

4




2

2




Т




Тема 10. Психологія сімейних стосунків

4







4







ПІЗ

Разом (кількість кредитів – 1,5)

54

14

14

24

2







Підсумковий контроль
















Залік письмовий



Умовні позначення: УО – усне опитування;

ПО – письмове опитування;

КТ – комп’ютерне тестування;

Т – тестування;

ПІЗ – перевірка індивідуальних завдань.


3. ПРОГРАМА КУРСУ


Тема 1. Предмет, структура та методи сучасної психології

Загальне поняття про психологію (історичний аспект). Предмет психології. Завдання психології на сучасному етапі розвитку незалежної держави. Провідні принципи психологічної науки - детермінізму, принцип розвитку психіки, принцип єдності свідомості та діяльності. Провідні галузі психологічних знань. Головні вимоги до методів психології. Методи психологічних досліджень. Кількісний та якісний аналіз дослідження психічних явищ.


Тема 2. Розвиток психіки і свідомості

Загальне поняття про психіку. Співвідношення психічних явищ з роботою мозку. І.П. Павлов і його вчення про умовні рефлекси та тимчасові нервові зв'язки. Особливості поведінки як відображення мозком зовнішнього світу. Розвиток і робота нервової системи. Подразливість і чутливість як реакція організму на впливи зовнішнього середовища. Еволюція психіки.

Психіка і свідомість. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Розвиток та виникнення людської психіки.


Тема 3. Особистість та шляхи її формування

Поняття про особистість у психології. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Прояв індивідуальності в темпераменті, характері, здібностях, якостях пізнавальних процесів, стилі діяльності. Проблема співвідношення біологічного та соціального в структурі особистості. Структура особистості. Активність особистості та її джерела. Спрямованість як стержнева характеристика особистості. Форми спрямованості особистості: інтереси, переконання, схильності, світогляд, установки, потяги.

Самосвідомість особистості, її самооцінка та рівень домагань. Психологічний захист та його механізми. Профілактика і збереження працездатності й психосоматичного здоров’я людини.


Тема 4. Індивідуально-типологічні особливості особистості

Поняття про темперамент. Фізіологічні основи темпераменту. Психологічна характеристика основних типів темпераменту. Позитивні та негативні якості кожного типу темпераменту. Темперамент і проблеми виховання. Відсутність «чистих» видів темпераментів, їх поєднання, що є характерним для більшості людей.

Поняття про характер. Структура характеру. Типове, індивідуальне і вікове в характері людини. Основні риси характеру та залежність між ними. Акцентуації характеру як загострення його окремих рис та їх класифікація (К.Леонгард, О.Личко). Вплив середовища і виховання на формування характеру. Значення характеру в діяльності та поведінці людини.

Поняття про здібності. Задатки як біологічні передумови розвитку здібностей. Різниця між здібностями та знаннями, уміннями і навичками. Структура здібностей. Різновиди здібностей. Здібність і продуктивність діяльності. Індивідуальні відмінності в здібностях людей.


Тема 5. Пізнавальна сфера особистості

Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття як основу всіх інших психічних процесів. Фізіологічне підґрунтя відчуттів. Класифікація і різновиди відчуттів. Основні властивості відчуттів (пороги чутливості, адаптація, взаємодія відчуттів, сенсибілізація).

Поняття про сприймання. Порівняльна характеристика психічних процесів відчуття та сприймання. Зв’язок сприймання з іншими психічними процесами. Властивості сприймання. Специфічні види сприймання: сприймання простору, часу, руху, соціальне сприймання (людини людиною). Ілюзії, що при цьому мають місце. Індивідуальні відмінності в сприйманні.

Поняття про увагу. Фізіологічне підґрунтя уваги. Види уваги та їх характеристика. Властивості уваги.

Поняття про пам’ять. Значення пам’яті для діяльності та спілкування, сприймання людиною світу в цілому. Види пам’яті. Ефективні прийоми запам’ятовування. Виховання та самовиховання пам’яті в різні вікові періоди.

Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Розумові дії та мисленнєві операції. Форми мислення. Формування понять та їх значення в розвитку особистості. Різновиди мислення, їх місце в різних видах людської діяльності. Індивідуальні особливості мислення, групове вирішення задач. Індивідуальні якості інтелекту.

Поняття про уяву. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. Особливості уяви, її порівняння з іншими психічними процесами. Прийоми створення образів уяви та їх характеристика.


Тема 6. Емоційно-вольова сфера особистості

Поняття про емоції та почуття. Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів.

Основні теорії, які пояснюють механізми виникнення емоцій: еволюційна теорія емоцій Ч.Дарвіна; «асоціативна» теорія В.Вундта; «периферійна» теорія У.Джеймса – Г.Ланге; теорія У.Кеннона – П.Барда; психоаналітична теорія емоцій; судинна теорія вираження емоцій І.Уейнбаума; біологічна теорія П.К.Анохіна; фрустраційна теорія емоцій; когнітивні теорії емоцій; інформаційна теорія емоцій П.В.Симонова; теорія диференційних емоцій К.Ізарда; фізіологічні механізми емоційних реакцій.

Вираження емоцій і почуттів. Форми переживання емоцій і почуттів. Вищі почуття.

Поняття про волю. Довільні дії та їх особливості. Аналіз складної вольової дії. Основні якості волі. Безвілля, його причини і подолання.


Тема 7. Соціальні групи

Поняття про групи і колективи. Класифікація груп. Розмір групи та її структура. Колектив і особистість. Конформність особистості. Міжособистісні взаємини в групах і колективах, методи їх виявлення і можливості зміни статусу особистості в колективі. Психологічна сумісність і колектив у міжособистісних взаєминах. Груповий підхід до прийняття рішень.

Соціально-психологічний клімат в колективі. Типові труднощі та техніка встановлення доброзичливих стосунків у групі. Типи поведінки людини в колективі. Типологія стосунків у групах. Основи згуртованості колективу. Розвиток групи в колектив. Проблеми управління спільністю людей. Функції керівника соціальної групи. Взаємовідносини керівника і підлеглого. Стилі керівництва. Необхідні здібності для здійснення ефективного керівництва.


Тема 8. Психологія спілкування

Поняття про спілкування. Засоби спілкування. Функції спілкування. Різновиди спілкування. Особливості педагогічного спілкування. Розвиток вміння спілкуватися у студентів ВНЗ економічних напрямків.

Взаємний вплив людей в процесі міжособистісного спілкування. Критерії міжособистісного спілкування. Різновиди міжособистісного спілкування та їх відмінність від рольового та ділового спілкування. Поняття про ефективне спілкування. Професійне спілкування. Поняття про ініціатора спілкування.

Психологічні засоби впливу у процесі спілкування.

Поняття про способи впливу у процесі спілкування. Зараження, паніка, навіювання, наслідування, мода, чутки. Механізми й феномени соціальної перцепції в сучасних теоріях спілкування. Правила соціальної перцепції. Комунікативні аспекти теорії нейролінгвістичного програмування (НЛП), логотерапії В. Франкла. Техніки ефективної комунікації Д.Карнегі, методика контактної взаємодії Л. Філонова. Техніка активного слухання.


Тема 9. Стратегії конструктивного вирішення конфліктів

Роль конфліктів у житті людини. Засади конструктивної конфліктології. Природні потреби людини та внутрішні конфлікти особистості. Роль неправильного сімейного виховання у виникненні конфліктів. Неуспішне навчання як джерело конфліктів підлітка і дорослого.

Аналіз індивідуальних патернів поведінки в конфліктних ситуаціях. Моделювання конфліктних ситуацій. Аналіз ефективності типів поведінки людини в конфлікті. Схема основних типів взаємодії у конфліктній ситуації. П’ять стратегій регулювання конфлікту. Правила стратегії співробітництва. Використання техніки активного слухання як способу розв’язання конфлікту.


Тема 10. Психологія сімейних стосунків.

Особливості сучасної сім’ї. Передісторія сучасного шлюбу та сім’ї. Форми шлюбно-сімейних стосунків. Фактори внутрішньосімейних стосунків. Риси сучасних моделей сім’ї.

Сім’я – як соціально-психологічний феномен. Соціально-психологічні особливості сім’ї. Функції сім’ї. Сімейні ролі. Типологія сім’ї. Психологічний клімат сім’ї. Подружня сумісність. Етапи розвитку сім’ї.

Проблеми стабільності шлюбу та сім’ї. Особливості шлюбно-сімейної мотивації. Зріла і проблемна сім’я. Фактори руйнування сім’ї.

Гендерні відмінності в сімейних цінностях. Особливості чоловіка і жінки. Фактори щасливого шлюбу. Типові помилки, яких допускаються жінки у взаєминах з чоловіками.

Проблеми молодої сім’ї. Готовність молодих людей до подружнього життя. Житлово-господарські проблеми та взаємини з батьками. Морально-психологічні проблеми молодої сім’ї.

Подружній конфлікт. Загальна характеристика подружнього конфлікту. Причини та прояви подружніх конфліктів. Деструктивні прояви подружніх конфліктів. Особистісні проблеми як причина подружніх конфліктів. Попередження, розв’язання та подолання конфліктів. Психологічне здоров’я сім’ї.


4. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


4.1. Тематика та зміст лекційних, практичних занять та самостійної роботи студентів


Результати навчання

Навчальна діяльність

Робочий час студ. (год.)

Модуль 1. Образи суб’єктивної реальності людини

Знати передумови виникнення, історію розвитку та сучасний стан психології як науки;

завдання і методи психологічних досліджень.

Уміти

визначати основні завдання психології у розбудові сучасного українського суспільства.



Тема 1. Предмет, структура та методи сучасної психології


План лекції


  1. Історія предмету психологічного дослідження.
  2. Уявлення про дослідження людини в основних напрямках психології: психологія свідомості, біхевіоризм, психоаналіз, гештальтпсихологія, гуманістична психологія, когнітивна психологія, радянська психологія, еклектична психологія.
  3. Природничо-наукова (сцієнтична) та гуманітарна парадигми у наукових дослідженнях.
  4. Призначення та основні характеристики методів природничо-наукового (пояснюючого) та гуманітарного (описового) пізнання.
  5. Методи та техніки практичної психології.


Джерела:

Основні: 4-7.

Додаткові: 3, 7-9, 18, 23, 27- 29, 40, 43.


2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; подання біографій видатних психологів; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

4

Знати сутність свідомості, її взаємозв’язок з несвідомим, про їх роль у регуляції поведінки, спілкування та

діяльності; етапи розвитку психіки у філо та онтогенезі.

Уміти використовувати методи психологічного дослідження

Тема 2. Розвиток психіки і свідомості

Практичне заняття

  1. Поняття про психіку та її еволюцію.
  2. Виникнення та розвиток свідомості людини.
  3. Психологічна теорія діяльності.
  4. Самосвідомість людини. Неусвідомлювані форми психічної діяльності людини.


Джерела:

Основні: 1,2, 4-8.

Додаткові: 3- 9, 11, 15,19, 23, 27-29.

Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичного заняття та до виконання практичних завдань; провести самодіагностичне дослідження ситуативно-рефлексивних рис та самосвідомості.

2

Знати рушійні сили психічного розвитку особистості.

Уміти розкривати зміст основних психологічних понять, давати їх визначення;

використовувати теорії особистості для аналізу її психологічної структури та психологічних особливостей.



Тема 3. Особистість та шляхи її формування

План лекції
  1. Загальне поняття про особистість.
  2. Структура особистості.
  3. Активність особистості.
  4. Розвиток особистості. Теорії та підходи до розвитку особистості.


Джерела:

Основні: 4-7

Додаткові: 21, 23, 27, 29, 30, 40, 43, 46, 51.

2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

2

Практичне заняття

1.Поняття про особистість. Вплив соціальних факторів на розвиток і формування особистості.

2.Вивчення мотиваційно-потребової сфери особистості.

3.Дослідження ціннісно-смислової сфери особистості.

4.Профілактика і збереження працездатності та психосоматичного здоров’я людини.


Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичних занять та виконання практичних завдань; провести дослідження особистісних і групових базових потреб, парціальної мотивації особистості, навчально-професійної мотивації та ціннісно-смислової сфери.


Джерела:

Основні: 1, 2, 7, 8.

Додаткові: 11, 12, 14, 16, 28, 34, 35, 38.

2

Знати

психологічні властивості та особливості особистості, співвідношення природних і соціальних факторів у становленні психіки.

Уміти враховувати індивідуально-типологічні властивості особистості у діяльності, володіти психодіагностичним інструментарієм.




Тема 4. Індивідуально-типологічні особливості особистості

План лекції
  1. Поняття про темперамент, його види та характеристика.
  2. Характер та його структура. Типологія характеру.
  3. Акцентуації характерів.
  4. Характеристика здібностей, їх рівні розвитку та індивідуальні відмінності.
  5. Формування та розвиток індивідуальних властивостей особистості.

Джерела:

Основні: 4-7.

Додаткові: 15, 24, 27, 29, 30, 40, 41, 51.

2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

2

Практичне заняття
  1. Врахування індивідуально-типологічних властивостей особистості у діяльності.
  2. Особливості діагностики темпераменту, характеру та здібностей.
  3. Умови формування характеру та розвитку здібностей.


Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичного заняття та виконання практичних завдань; провести самодіагностичне дослідження конституційних диспозицій (темперамент) та соціально-зумовлених диспозицій (характер), виявити рівень власних загальних та спеціальних здібностей, рівень досягнень.


Джерела:

Основні: 1, 2 , 5, 8.

Додаткові: 12. 37, 48.

2

Знати механізми психічного відображення та проектування майбутнього: відчуття; сприймання; мислення; пам’ять; увага; уява.

Уміти аналізувати психічні когнітивні процеси особистості та володіти елементарними прийомами їх ефективного розвитку.



Тема 5. Пізнавальна сфера особистості

План лекції
  1. Загальна характеристика пізнавальних процесів.
  2. Увага та її види.
  3. Відчуття та сприймання як первинні форми освоєння дійсності.
  4. Пам’ять та її роль у системі пізнавальної діяльності людини.
  5. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності.
  6. Уява та її роль у психічній діяльності.


Джерела:

Основні: 4-7.

Додаткові: 7, 23, 27, 29, 30, 40.

2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

2

Практичне заняття
  1. Визначення факторів, які визначають продуктивність пам’яті та мислення.
  2. Забування, його причини і боротьба з ним.
  3. Дослідження та розвиток репродуктивної і творчої уяви.
  4. Визначення факторів, які привертають та посилюють увагу.


Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичного заняття та виконання практичних завдань; провести самодіагностичне дослідження пізнавальних психічних процесів та розвивальні вправи щодо виявленої проблематики.


Джерела:

Основні: 1, 2, 8.

Додаткові: 28, 35, 37.

2

Знати особливості емоційно-вольової сфери особистості.

Уміти інтерпретувати власний психічний стан, володіти найпростішими прийомами психічної саморегуляції



Тема 6. Емоційно-вольова сфера особистості


План лекції

  1. Види емоцій та їх загальна характеристика.
  2. Фізіологічні основи та психологічні теорії емоцій.
  3. Причини та наслідки різних емоцій.
  4. Загальна характеристика вольових дій. Механізми вольової поведінки.
  5. Психодіагностика емоційно-вольової сфери людини.
  6. Гармонізація емоційно-вольових проявів людини як фактор задоволення життям.


Джерела:

Основні: 4-7.

Додаткові: 3, 17, 27, 29, 30, 40.

2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

2

Практичне заняття
  1. Взаємозв’язок емоцій, мотивів і волі у регуляції діяльності та поведінки людини.
  2. Психічний стан людини та уміння керувати собою.
  3. Поняття психічної стійкості та шляхи її формування.

Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичного заняття та виконання практичних завдань; провести самодіагностичне дослідження емоційно-вольової сфери особистості, оволодіння методами корекції емоційних станів.


Джерела:

Основні: 1, 2, 7, 8.

Додаткові: 4, 11, 28, 39.

2




Виконання індивідуального завдання

2

Виявити рівень знань, умінь, навичок із модулю, узагальнити та класифікувати отримані знання

Модульний контроль

2

Модуль 2. Психологія життєдіяльності людини

Знати основи соціальної психології, психології між- особистих стосунків, психології малих та великих груп, динаміку перебігу основних соціально-психологічних процесів у колективі



Тема 7. Соціальні групи

План лекції

  1. Соціальна структура і неструктурована спільнота.
  2. Класифікація груп.
  3. Типи малих груп за соціальною організованістю.
  4. Рівні розвитку груп.
  5. Соціально психологічні явища в групі та методи їх вивчення.


Джерела:

Основні: 3-7.

Додаткові: 20, 22, 26, 32, 33, 44.

2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

2

Знати особливості сучасної особистісної та групової комунікації.

Уміти застосовувати форми і методи психолого-педагогічного дослідження та впливу для підвищення ефективності професійної взаємодії та спільної діяльності.


Тема 8. Психологія спілкування


План лекції

  1. Підходи до розуміння спілкування у психології.
  2. Структура спілкування.
  3. Спілкування як обмін інформацією. Види комунікації.
  4. Спілкування як взаємодія.
  5. Спілкування як взаєморозуміння.
  6. Способи впливу у процесі спілкування.
  7. Бар’єри спілкування.


Джерела:

Основні: 3-7.

Додаткові: 2, 13, 20, 22, 23, 26, 27, 47.

2

Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до теми; підготовка рефератів та доповідей; вивчення та доповнення матеріалу лекції.

2

Практичне заняття

Соціальні групи та психологія спілкування.
  1. Характеристика групових особливостей і явищ.
  2. Соціально-психологічне дослідження колективів.
  3. Актуальні проблеми лідерства та керівництва.
  4. Самооцінка комунікативних якостей.
  5. Практичні вправи з розвитку комунікативної компетентності.


Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичного заняття та виконання практичних завдань; провести самодіагностичне дослідження комунікативних потенціалів особистості, проведення соціально-психологічного дослідження колективів.


Джерела:

Основні: 1,2,8.

Додаткові: 25, 42, 44, 45, 49.

2

Знати основні стратегії поведінки у конфліктній ситуації, позитивні й негативні функції конфліктів та їх наслідки для життєдіяльності людини.

Уміти використовувати методи соціально-психологічного аналізу конфліктів

Тема 9. Стратегії конструктивного вирішення конфліктів


Практичне заняття
  1. Поняття про конфлікт. Позитивні та негативні сторони конфліктів.
  2. Класифікація конфліктів.
  3. Тактика поведінки у конфліктах.
  4. Характеристика конфліктогенів.


Завдання: вивчити та проаналізувати теоретичний матеріал за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка рефератів та доповідей; підготовка до практичного заняття та виконання практичних завдань; провести діагностичне дослідження рівня конфліктності особистості та стилю поведінки; скласти психологічні правила та прийоми розв’язання конфліктів.


Джерела:

Основні: 3, 4, 6.

Додаткові: 1, 10, 31.

2




Тема 10. Психологія сімейних стосунків


План для самостійного опрацювання
  1. Переваги подружнього життя.
  2. Сім’я – як соціально-психологічний феномен.
  3. Особливості сучасної сім’ї.
  4. Проблеми стабільності шлюбу та сім’ї.
  5. Гендерні відмінності в сімейних цінностях.
  6. Проблеми молодої сім’ї.
  7. Кохання, шлюб, сім’я.
  8. Подружній конфлікт.


Джерела:

Основні: 3.

Додаткові: 36, 43, 50, 52.

2




Визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; опрацювання теоретичного матеріалу згідно пропонованого плану; підготовка опорного конспекту з теми та рефератів.

2




Виконання індивідуального завдання

2

Разом




54



4.2. Контроль та оцінювання знань студентів


Критеріями оцінки знань студентів під час усних та письмових відповідей з курсу є:

• повнота розкриття питання;

• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів тощо);

• логіка викладення матеріалу, культура мови, емоційність та пере­конаність;

• аналітичні міркування, вміння робити порівняння, цілісність, системність, логічна послідовність, вміння формулювати висновки.

Студенти ознайомлюються з критеріями оцінювання знань перед початком викладання дисципліни.


Максимальна сума балів з навчальної дисципліни, яку отримує студент протягом семестру дорівнює 100 балам.

Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни; оволодів відповідними практичними навичками та вміннями, набув здатність використовувати їх; виявив сукупність усвідомлених знань щодо об'єкта на основі розуміння його в системі певної науки та міждисци­плінарних зв'язків; аргументовано і логічно формулював висновки та робив узагальнення за питанням/темою, глибоко і всебічно розкривав зміст питань, які обговорювалися; вільно оперував науковими термі­нами та поняттями, викладав матеріал літературною мовою; постійно готувався до навчальних занять; виявив творчі здібності та вміння ви­конувати індивідуальні та колективні завдання, самостійно здобувати знання, знаходити відповідні джерела інформації; здійснював підго­товку завдань за допомогою різних технічних засобів та програмних продуктів; працював із додатковою літературою, Інтернет-ресурсами; своєчасно та якісно виконав усі передбачені програмою дисципліни завдання, брав участь у наукових заходах (олімпіадах, студентських наукових конференціях, науково-дослідній роботі кафе­дри),

але допускав при усних або письмових відповідях, тестуванні окремі неточності, студент після закінчення семестру може отри­мати під 90 до 100 балів, що відповідає оцінці "А" за шкалою ЕСТS.

Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни в повно­му обсязі та оволодів практичними навичками та вміннями; творчо підходив до вирішення завдань, вільно розв'язував їх; доказово роз­кривав основні положення теми; повно, чітко та логічно відповідав на поставлені питання, показав розуміння сутності теорій, понять, пред­метів, явищ тощо; викладав матеріал літературною мовою, оперував науковими термінами та поняттями; виявив здатність практично оці­нювати окремі факти, явища, процеси; виконав усі передбачені про­грамою дисципліни завдання, у т.ч. модульного контролю та з само­стійного опрацювання,

але недостатньо використовував додаткову літературу; при ус­них відповідях не досить повно й аргументовано викладав матеріал, під час письмового тестування допускав окремі помилки, студент пі­сля закінчення семестру може отримати від 82 до 89 балів, що відповідає оцінці "В" за шкалою ЕСТS.

Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни в повно­му обсязі; оволодів практичними навичками й вміннями; зіставляв, узагальнював, систематизував інформацію; давав повну, розгорнуту та аргументовану відповідь на поставлені питання; доказово розкри­вав основні положення теми та зміст питань, що обговорювались; фо­рмулював висновки з окремих питань; виконав завдання, передбачені програмою дисципліни, у т.ч. індивідуальне завдання, завдання модульного контролю та з самостійного опрацювання,

але допускав окремі помилки при тестуванні; виявив деякі не­доліки при усних відповідях; не виявив належної активності при об­говоренні питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував додаткову літературу; виконав індивідуальне завдання, не дотримуючись вимог до оформлення, не виявив до нього творчий підхід, студент після закінчення семест­ру може отримати від 75 до 81 балів, що відповідає оцінці "С" за шкалою ЕСТS.

Якщо студент: засвоїв значну частину теоретичного матеріалу; виявив знання і розуміння основних теоретичних положень дисциплі­ни; аналізував певні процеси /явища/, показники; відповідав на питан­ня, які обговорювалися на занятті; формулював висновки з окремих питань; виконав завдання модульного контролю, індивідуальне за­вдання,

але допускав окремі помилки при усних відповідях, тестуванні; не виявив належної активності при обговоренні усних питань, старан­ності при виконанні завдань для самостійної роботи, недостатньо ви­користовував додаткову літературу; виконав не всі завдання для са­мостійної роботи; виконав індивідуальне завдання, не дотримуючись вимог до оформлення, студент після закінчення семестру може отримати від 69 до 74 балів, що відповідає оцінці "D" за шкалою ЕСТS.

Якщо студент: засвоїв основні теоретичні положення дисцип­ліни; на значну частину матеріалу давав репродуктивні відповіді; виконав окремі завдання модульного контролю та індивідуальне за­вдання,

але допускав значну кількість суттєвих помилок при усних та письмових відповідях, тестуванні; не розумів сутності питань; не ви­явив належної активності на заняттях, старанності при виконанні за­вдань для самостійної роботи; недостатньо використовував основну та додаткову літературу; не брав участь у виконанні колективних за­вдань, студент після закінчення семестру може отримати 60-68 балів, що відповідає оцінці "Е" за шкалою ЕСТS.

Якщо студент: фрагментарно оволодів теоретичними питання­ми, що становить незначну частину навчального матеріалу, поверхне­во розкривав зміст питань, які розглядалися, не проявляв активності при їх обговоренні; допускав суттєві помилки при усних та письмо­вих відповідях; поверхнево ознайомився з рекомендованою літерату­рою; виконав індивідуальне завдання та завдання для самостійної ро­боти, не дотримуючись вимог до оформлення; не виконав завдання модульного контролю, студент після закінчення семестру може отри­мати від 35 до 59 балів, що відповідає оцінці "FХ" за шкалою ЕСТS.

Якщо студент: оволодіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання та відтворення окремих фактів, предметів, явищ тощо; по­верхнево розкривав зміст питань, які розглядатися, не виявив актив­ності при їх обговоренні; допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях, тестуванні: на підсумковому занятті не зміг розкрити зміст окремих питань, передбачених програмою дисциплі­ни; поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою; не виконав завдання для самостійної роботи та індивідуальне завдання; не брав участь у виконанні колективних завдань; не виконав завдання моду­льного контролю, студент після закінчення семестру може отри­мати від 1 до 34 балів, що відповідає оцінні "F" за шкалою ЕСТS.

За підсумками вивчення даного курсу виставляється комплексна оцінка, яка враховує такі види контролю:

  1. За лекційні заняття – 3 бали (з урахуванням матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання, для кращого сприйняття лекції)

(7 занять * 3 балів) = 21 балів
  1. За кожне практичне заняття – 5 балів

(7 занять * 5 балів) = 35 балів
  1. Самостійна робота студента оцінюється у 34 бали

(підготовка та захист рефератів, виконання індивідуальних творчих завдань, підготовка методичних матеріалів, участь у наукових конференціях, публікація наукових статей тощо).
  1. Модульний контроль - 10 балів.
  2. Залік письмовий – 100 балів:
  1. тести – 15 балів;
  2. теоретичне питання репродуктивного характеру – 20 балів;
  3. теоретичне питання аналітично-творчого характеру – 25 балів;
  4. практична частина – 40 балів.
  1. Підсумковий результат: комплексна модульна оцінка (100 балів) + письмовий залік (100 балів): 2 = 100 балів.



5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Останнім часом самостійна робота студентів посідає все більш важливе місце. Вона підвищує відповідальність тих, хто навчається, формує навички працювати самостійно і здобувати знання та використовувати їх при аналізі процесів, що відбуваються у навколишньому світі та особистому житті людини, дозволяє більш ефективно розвивати творче мислення, формувати характер.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з психології та виконання індивідуальних завдань може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

Самостійна робота базується на визначені конкретних завдань кожному студенту та на контролі за їх виконанням.

Перевірка завдань здійснюється викладачем під час практичного заняття або на індивідуальних консультаціях.


Самостійна робота студентів під час вивчення курсу «Психологія» складається з таких форм:
  • визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника;
  • подання біографій видатних психологів;
  • опрацювання лекційного матеріалу та конспектування першоджерел до відповідної теми;
  • самостійне вивчення окремих теоретичних питань;
  • підготовка рефератів та доповідей;
  • підготовка до практичних занять та виконання практичних завдань;
  • проведення комп’ютерної самодіагностики та інтерпретація отриманих результатів;
  • робота у мережі Інтернет та за комп’ютером;
  • виконання й захист індивідуального навчально-дослідницького завдання;
  • підготовка виступів, доповідей на науково-практичні конференції, симпозіуми, круглі столи тощо;
  • підготовка до друку тез доповідей та наукових статей;
  • підготовка до заліку.



Теми рефератів та доповідей


Тема 1. Предмет, структура та методи сучасної психології
  1. Психологія й філософія: походження і взаємозв’язок.
  2. Вчення про душу у феодальному суспільстві.
  3. Психологія в епоху Відродження.
  4. Психологічні вчення в ХУІІ-ХУІІІ століттях.
  5. Психологія XIX ст..
  6. Загальна характеристика сучасного стану психологічного знання.
  7. Основні школи й спрямування сучасної психології.
  8. Побудова й використання тестів.
  9. Роль психології в оптимізації професійної діяльності.
  10. Психологія майбутнього.


Тема 2. Розвиток психіки і свідомості
  1. Співвідношення психічних явищ з роботою мозку.
  2. Особливості поведінки як відображення мозком зовнішнього світу.
  3. Розвиток і робота нервової системи.
  4. Подразливість і чутливість як реакція організму на впливи зовнішнього середовища.
  5. Еволюція психіки.
  6. Стадії та рівні розвитку психіки та поведінки тварин за К.Е.Фабрі та О.М.Леонтьєвим.
  7. Психіка і свідомість.
  8. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки.
  9. Розвиток та виникнення людської психіки.
  10. «Я-концепція» та критичність людини, їх роль у формуванні поведінки людини.


Тема 3. Особистість та шляхи її формування
  1. Людина як суб’єкт пізнання, спілкування й діяльності.
  2. Проблема співвідношення біологічного та соціального в структурі особистості.
  3. Індивід. Особистість. Індивідуальність: основні напрями соціалізації людини.
  4. Структура особистості та її основні психологічні характеристики.
  5. Активність особистості та її джерела. Спрямованість як стержнева характеристика особистості. Форми спрямованості особистості: інтереси, переконання, схильності, світогляд, установки, потяги.
  6. Самосвідомість особистості, її самооцінка та рівень домагань.
  7. Порівняльний аналіз основних концепції розвитку особистості: З.Фройда, А.Адлера, В.Франкла, Г.Олпорта, Д.Келлі, А.Маслоу.
  8. Стадії становлення особистості за Е.Еріксоном.
  9. Психологічний захист та його механізми.
  10. Профілактика і збереження працездатності й психосоматичного здоров’я людини.


Тема 4. Індивідуально-типологічні особливості особистості
    1. Прояв індивідуальності в темпераменті, характері, здібностях, якостях пізнавальних процесів, стилі діяльності.
    2. Фізіологічні основи темпераменту.
    3. Візуальна психодіагностика індивідуально-типологічних властивостей особистості.
    4. Позитивні та негативні якості кожного типу темпераменту.
    5. Структура характеру.
    6. Типове, індивідуальне й вікове в характері людини.
    7. Основні риси характеру та залежність між ними.
    8. Основні типи акцентуації характеру.
    9. Вплив середовища і виховання на формування характеру.
    10. Індивідуальні відмінності в здібностях людей.


Тема 5. Пізнавальна сфера особистості
  1. Фізіологічне підґрунтя відчуттів.
  2. Порівняльна характеристика психічних процесів відчуття та сприймання.
  3. Специфічні види сприймання: сприймання простору, часу, руху, соціальне сприймання (людини людиною).
  4. Фізіологічне підґрунтя уваги.
  5. Ефективні прийоми запам’ятовування.
  6. Індивідуальні особливості мислення, групове вирішення задач.
  7. Індивідуальні якості інтелекту.
  8. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю.
  9. Особливості уяви, її порівняння з іншими психічними процесами.
  10. Прийоми створення образів уяви та їх характеристика.


Тема 5. Емоційно-вольова сфера особистості
  1. Специфічні властивості емоцій за Є.П.Ільїним.
  2. Класифікація почуттів та емоцій.
  3. Основні теорії, які пояснюють механізми виникнення емоцій.
  4. Причини та наслідки різних фундаментальних емоцій.
  5. Управління емоціями.
  6. Психологічна структура вольового акту.
  7. Експресивні ознаки психічних процесів.
  8. Види порушень емоційно-вольової сфери.
  9. Психологічна стійкість особистості.
  10. Психопрофілактика станів, ситуацій та поведінки ризику.


Тема 7. Соціальні групи
  1. Громадсько-політичне об’єднання, етнос, нація як великі соціальні групи: по­рівняльний аналіз.
  1. Основні психологічні особливості української нації як великої соціальної групи.
  2. Психологічна сумісність і колектив у міжособистісних взаєминах.
  3. Груповий підхід до прийняття рішень.
  4. Типові труднощі та техніка встановлення доброзичливих стосунків у групі. Типи поведінки людини в колективі.
  5. Типологія стосунків у групах.
  6. Основи згуртованості колективу.
  7. Функції керівника соціальної групи.
  8. Взаємовідносини керівника і підлеглого.
  9. Стилі керівництва.
  10. Необхідні здібності для здійснення ефективного керівництва.


Тема 8. Психологія спілкування
  1. Різновиди спілкування.
  2. Особливості психолого-педагогічного спілкування.
  3. Взаємний вплив людей в процесі міжособистісного спілкування.
  4. Критерії міжособистісного спілкування.
  5. Різновиди міжособистісного спілкування та їх відмінність від рольового та ділового спілкування.
  6. Поняття про ефективне спілкування.
  7. Професійне спілкування.
  8. Поняття про способи впливу у процесі спілкування.
  9. Зараження, паніка, навіювання, наслідування, мода, чутки.
  10. Техніки ефективної комунікації.


Тема 9. Стратегії конструктивного вирішення конфліктів
  1. Роль конфліктів у житті людини.
  2. Засади конструктивної конфліктології.
  3. Природні потреби людини та внутрішні конфлікти особистості.
  4. Роль неправильного сімейного виховання у виникненні конфліктів.
  5. Моделювання конфліктних ситуацій.
  6. Аналіз ефективності типів поведінки людини в конфлікті.
  7. Схема основних типів взаємодії у конфліктній ситуації.
  8. Стратегії регулювання конфлікту.
  9. Правила стратегії співробітництва.
  10. Використання техніки активного слухання як способу розв’язання конфлікту.


Тема 10. Психологія сімейних стосунків.
  1. Переваги подружнього життя.
  2. Подружня сумісність.
  3. Форми шлюбно-сімейних стосунків.
  4. Особливості шлюбно-сімейної мотивації.
  5. Проблеми стабільності шлюбу та сім’ї.
  6. Гендерні відмінності в сімейних цінностях.
  7. Фактори щасливого шлюбу.
  8. Проблеми молодої сім’ї.
  9. Кохання, шлюб, сім’я.
  10. Попередження, розв’язання та подолання подружніх конфліктів.