Програма та робоча програма освітньо-кваліфікаційний рівень магістр Галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво» Для всіх напрямів підготовки Галузь знань 1401 «Сфера обслуговування»
| Вид материала | Документы |
- Рабоча навчальна програма дисципліни «Інвестування» Для підготовки фахівців окр «Бакалавр», 250.48kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 235.31kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 236.7kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 235.42kb.
- "Планування І контроль на підприємстві" для студентів заочної форми навчання фпо, 14kb.
- Л. В. Щербина Програма І робоча програма, 873.07kb.
- Протокол №2 від 24. 09. 2011, 174.94kb.
- Програма та робоча програма освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Для всіх напрямів, 542.55kb.
- Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт з бухгалтерського обліку для студентів, 441.31kb.
- Л. В. Щербина Програма І робоча програма, 963.47kb.
1 2
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний торговельно-економічний інститут
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра психології, соціології та права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ВТЕІ КНТЕУ
__________ Сусіденко В.Т.
МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПРОГРАМА та РОБОЧА ПРОГРАМА
Освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр
Галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»
Для всіх напрямів підготовки
Галузь знань 1401 «Сфера обслуговування»
Для всіх напрямів підготовки
Вінниця 2011
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу ВТЕІ КНТЕУ заборонено
Укладачі: Котик І.О., кандидат психологічних наук, доцент;
Слободиська О.А., кандидат історичних наук
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри психології, соціології і права ВТЕІ КНТЕУ (протокол № 2 від 31.01.2011 р.) методичною комісією факультету товарознавства, маркетингу та туризму ВТЕІ КНТЕУ (протокол № 1 від 25.02.2011 р.) та на засіданні методичної ради ВТЕІ КНТЕУ (протокол № 1 від 30.03.11р.)
Рецензенти: Опольська Н.М., кандидат юридичних наук, доцент кафедри правознавства ВНАУ;
Киричук А.С., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, соціології та права ВТЕІ КНТЕУ
МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПРОГРАМА та РОБОЧА ПРОГРАМА
Освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр
Галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»
Для всіх напрямів підготовки
Галузь знань 1401 «Сфера обслуговування»
Для всіх напрямів підготовки
Укладачі: Котик Інна Олександрівна,
Слободиська Оксана Арнольдівна
ВСТУП
Нова освітня парадигма потребує переходу від фронтальної організації навчання до індивідуальної, від накопичення знань як самодостатнього процесу до виховання вміння оперувати здобутими знаннями. Тому актуальним є методичне забезпечення процесу оволодіння студентами вузу практичними навичками науково-дослідної діяльності, яка формує системність та логічність професійного мислення, творчість та цілеспрямованість майбутньої діяльності.
Зростання вимог до професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів потребує більш активного залучення до науково-дослідної діяльності викладачів та студентів. Успішне володіння навичками дослідження і творчої роботи магістрами допомагає їм порівняно легко включатися в професійну діяльність, переводити наукові знання в практичну площину. У зв’язку з цим до навчальних курсів включено спеціальну навчальну дисципліну «Методологія та організація наукових досліджень».
Мета курсу: вивчення студентами основних положень та відомостей про роль і місце науки у розвитку суспільства, про закономірності розвитку науки, про організацію та шляхи забезпечення наукових досліджень в державі.
Завдання курсу:
Методичні: забезпечити підготовку майбутніх спеціалістів до проведення наукових досліджень на високому методологічному рівні, що дозволять вирішувати проблеми об'єктивно, з належним науковим обґрунтуванням.
Пізнавальні: сформувати знання з використання методів наукового пізнання для проведення науково-дослідної роботи.
Практичні: сформувати уміння студентів ставити перед собою завдання, для вирішення яких потрібний науковий пошук, а також організації, постановки та проведення науково-дослідної роботи.
Програма складається з таких розділів:
Мета, завдання та результати вивчення дисципліни, її місце у навчальному процесі.
- Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний план).
2.1. Опис дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень».
2.2. Тематичний план.
- Програма курсу.
- Робоча програма дисципліни.
- 4.1. Тематика та зміст лекційних і семінарських занять та самостійної роботи студентів.
- 4.2. Контроль та критерії оцінювання знань студентів.
- Список рекомендованих джерел.
1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Основна мета викладання дисципліни – оволодіння студентами методичних підходів до організації науково-дослідної роботи та практичними навичками щодо їх застосування в роботі, використання творчого потенціалу студентів для вирішення актуальних питань різних сфер господарської діяльності.
Для досягнення визначеної мети в процесі викладання курсу необхідно
вирішити такі завдання:
- створити цілісне уявлення про науку як систему знань і знаряддя пізнання;
- сформувати погляди на методологію наукового пізнання;
- ознайомити зі спеціальними та загальнонауковими методами та принципами дослідження;
- опрацювати прийоми роботи з науковою літературою;
- засвоїти правила оформлення результатів наукових досліджень.
Крім суто прикладних вирішуються такі завдання, як вміння приймати власні рішення, орієнтуватися у науковому інформаційному просторі, логічно мислити, творчо і нестандартно ставити і вирішувати складні наукові завдання.
У процесі вивчення дисципліни студенти оволодівають базовими знаннями про понятійно-категоріальний науковий апарат, методологію і методи наукових досліджень; про види та типи відповідних галузі досліджень, особливості їх планування, організації та проведення.
У студентів формуються такі уміння та навички: науковий аналіз теоретичних і практичних проблем відповідного галузевого дослідження, проведення дослідження (складання плану дослідження, формування вибірки, забезпечення валідності), упорядкування, інтерпретація отриманих статистичних даних, кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, представлення та виклад матеріалів дослідження.
Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень» викладається після вивчення студентами курсів «Філософія», «Психологія», «Основи наукових досліджень».
2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА
ТЕМАМИ (ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
2.1. Опис дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень»
| Дисципліна Методологія та організація наукових досліджень | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| Кількість кредитів ЕСТS 1,5 | Галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» 1401 «Сфера обслуговування» | Дисципліна гуманітарної та соціально-економічної підготовки за вибором студента |
| Кількість залікових модулів 1 | Напрям підготовки Для всіх напрямків | Рік підготовки 5 Семестр 1 |
| Модульний контроль 2 години | Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» | Лекції 14 годин Практичні 14 годин |
| Загальна кількість годин 54 з них аудиторних 30 | Вид підсумкового контролю Залік письмовий | Самостійна робота 24 години |
| Форма навчання | Курс | Семестр | Лекції | Практичні | МК | СРС | Разом | Форма контролю |
| Денна | 5 | 1 | 14 | 14 | 2 | 24 | 54 | Письмовий залік |
2.2.Тематичний план
| Назва теми | Кількість годин | Форми контролю | |||||
| Всього годин | з них | для ауд. роб. | Для СРС | ||||
| Лекції | Практ. | СРС | МК | ||||
| ТЕМА 1. Наука – продуктивна сила розвитку суспільства. | 7 | 2 | 2 | 3 | | Т | ОК |
| ТЕМА 2. Історія становлення та розвитку науки та наукових досліджень. | 7 | 2 | 2 | 3 | | Т | Д |
| ТЕМА 3. Організація збору, обробки та аналізу економічної інформації. | 8 | 2 | 2 | 4 | | Т | БС |
| ТЕМА 4. Методологія та методи наукових досліджень. | 7 | 2 | 2 | 3 | | Т, УО, ІЗ | ОК |
| ТЕМА 5. Організація і проведення наукового дослідження. | 7 | 2 | 2 | 3 | | Т | ОНД |
| ТЕМА 6. Загальні вимоги та правила оформлення результатів дослідження. | 8 | 2 | 2 | 4 | | Т, УО, ІЗ | Р |
| ТЕМА 7. Систематизація результатів економічного дослідження. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність | 8 | 2 | 2 | 4 | | КТ, УО, ІЗ | С, ОК |
| Модульний контроль | 2 | | | | 2 | | |
| Разом (кількість кредитів - 1,5) | 54 | 14 | 14 | 24 | 2 | | |
| Підсумковий контроль | | | | | | Письмовий залік | |
Умовні позначення: УО – усне опитування;
ОК – опорний конспект;
КТ – комп’ютерне тестування;
Т – тестування;
БС – складання бібліографічного списку;
Р – реферат;
Д – доповідь;
ОНД– обґрунтування НД;
С – стаття;
ІЗ – перевірка індивідуальних завдань.
3. ЗМІСТ КУРСУ
ТЕМА 1. НАУКА - ПРОДУКТИВНА СИЛА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Загальні відомості про науку. Наука - соціально значуща сфера людської діяльності. Пізнання об'єктивного світу - головна функція науки. Характеристика процесу наукового пізнання. Наукове дослідження як форма здійснення і розвитку науки. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Категорії наукових досліджень. Фундаментальні й прикладні дослідження. Наукові школи. Державна система організації і управління науковими дослідженнями в Україні: керівні органи та наукові установи. Організаційні сектори науки в Україні: академічний, вузівський, галузевий, виробничий. Наукові товариства та їх роль в розвитку науки і популяризації наукових знань. Студентські наукові товариства, їх організація і діяльність. Національна Академія наук - головний науковий центр України. Вимоги до наукового працівника. Авторитет та рівень кваліфікації наукового працівника. Наукові ступені й вчені звання в Україні. Порядок присудження наукових ступенів і вчених звань. Форми підготовки наукових працівників. Особливості та підходи до атестації наукових працівників в зарубіжних країнах. Наукова дослідна робота студентів: види і форми.
ТЕМА 2. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ НАУКИ
Історичні етапи розвитку науки. Передумови виникнення науки як необхідного наслідку суспільного розподілу праці. Наука на ранніх стадіях розвитку суспільства. Наука в період середньовіччя. Наука в умовах виникнення і розвитку капіталізму.
Історія української науки. Історичні витоки і передумови української науки. Розвиток науки в Київській Русі. Піднесення наукових досліджень в Україні у XVIII столітті. Наука України ХІХ-ХХІ століть.
Сучасні наукові пріоритети України.
ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ, ОБРОБКИ ТА АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Загальні відомості про інформацію. Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково-дослідному процесі. Роль інформації у науковій діяльності. Друковані носії інформації. Носії і засоби поширення інформації на основі комп'ютерної техніки. Типологія наукової інформації та основні види видань. Поняття про документи як засоби фіксації наукової інформації. Нормативно-технічні документи. Патентна інформація. Депоновані рукописи. Неопубліковані документи.
Особливості вторинної інформації та її пошук. Робота з літературними джералами інформації. Призначення та види бібліотек. Бібліотечні фонди: основний і довідковий. Бібліотечні каталоги та картотеки. Види каталогів; алфавітний, систематичний і предметний, електронний їх особливості та призначення.
Методика пошуку першоджерел. Спеціальні бібліографічні видання та їх роль в інформаційному пошуку. Оформлення результатів інформаційного пошуку. Бібліографічний запис, бібліографічний опис.
ТЕМА 4 МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Загальні відомості про наукове дослідження. Предмет наукового дослідження, його структура. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Методологія наукових досліджень: загальна та конкретна. Рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Методи наукового пізнання. Уявлення про метод як засіб пізнання. Загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація, дедукція, індукція, абстрагування, моделювання. Методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент. Методи теоретичного дослідження: ідеалізація, формалізація, логічні та історичні методи.
Системний підхід і системний аналіз. Загальні відомості про систему. Зв'язки між елементами системи. Структура, характеристики та властивості систем. Визначення системного підходу. Вплив системного підходу на послідовність наукового дослідження.
Особливості прояву системного аналізу у науковому дослідженні. Вимоги до проведення наукового дослідження. Послідовність проведення наукового дослідження. Науковий напрямок, проблема і тема наукового дослідження. Вибір теми дослідження. Ознайомлення із станом обраної теми дослідження. Уточнення теми і складання програми дослідження. Обґрунтування теми, дослідження, його актуальності та новизни. Методологічний апарат наукового дослідження. Мета та завдання дослідження. Вибір методів дослідження. Умови забезпечення адекватності обраних методів дослідження його меті та завданням. Логіка наукового дослідження. Складання календарного плану робіт. Гіпотеза дослідження. Систематичне накопичення дослідних матеріалів. Зведення і опрацювання результатів дослідження.
Експеримент як складова частина наукового дослідження. План і методика експерименту. Вибір способів та засобів фіксації результатів експерименту. Комп'ютеризація експериментальних робіт.
ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Стадії наукового магістерського дослідження. Поняття, загальна характеристика і вимоги до магістерської роботи. Структура магістерської роботи та послідовність її виконання. Підготовка до захисту та захист кваліфікаційної роботи.
Тематична спрямованість наукового дослідження. Структурні одиниці наукового дослідження: науковий напрям, наукова проблема, наукова тема, наукове питання. Основні напрями досліджень з економіки.
Наукова проблема і обгрунтування теми дослідження. Критерії вибору теми наукового дослідження: актуальність, новизна, перспективність, практична цінність роботи, відповідність профілю закладу, забезпечення фінансуванням і впровадження результатів дослідження.
Основи наукової організації дослідного процесу. Особливості творчої праці у дослідницькій діяльності. Раціональний трудовий режим дослідника й організація робочого місця. Методика розробки програми і календарного плану наукового дослідження. Графік виконання роботи.
ТЕМА 6. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виразність і мова тексту наукової праці. Правильність застосування наукової термінології. Загальні вимоги до оформлення наукової роботи. Нумерація. Подання текстового матеріалу. Оформлення ілюстрацій, таблиць, формул.
Складання списку використаних джерел.
Цитування у тексті наукової праці. Види посилань на використані літературні джерела.
Оформлення додатків.
ТЕМА 7. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ.
Види систематизації результатів дослідження та їх зміст. Реферати: наукові та інформативні. Методика написання реферату, вимоги до реферату. Автореферат. Наукова стаття, її структура.Доповідь на науковій конференції. Особливості підготовки. Тези доповіді. Архітектоніка монографії. Звіт про виконану науково-дослідну роботу: його зміст, методика складання. Дисертація. Структура дисертації. Рецензія на завершену наукову роботу.
Форми узагальнення результатів наукових досліджень: усний виклад, тези доповіді, реферат, наукова стаття, науковий звіт, дисертація, монографія. Вимоги до їх змісту та оформлення. Впровадження результатів закінчених наукових досліджень. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії: економічна, науково-технічна, соціальна. Економічний ефект, соціальний ефект. Обсяг наукової продукції. Наукова ефективність, її функції (продуктивна, пізнавальна). Розрахунок економічної ефективності наукових досліджень.
РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
4.1. Тематика та зміст лекційних, практичних занять та самостійної роботи студентів
| Результати навчання | Навчальна діяльність | Робочий час студента (год.) | Оцінювання у балах |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Знати предмет, мету дисципліни, види і форми НДРС, особливості наукових шкіл, визначення «наука», її функції, організаційну структуру науки в Україні. Уміти розпізнавати види НДРС | Тема 1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства. Лекція №1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства. Вступ до курсу лекцій. План лекції
Література Основна: 1-8. Додаткова: 2, 4-8. Самостійна робота студента: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до семінарського заняття; - написання рефератів за вибором студента з наступних тем: «Закономірності і тенденції розвитку науки», «Наука – продуктивна сила суспільства», «Наука як соціальний інститут» Практичне заняття № 1 Основи наукознавства. План:
| 2 3 2 | 14 |
| Знати основні етапи становлення науки, особливості класифікації наук. Уміти використовувати за призначенням наукову літературу | Тема 2. Історія становлення та розвитку науки і наукових досліджень. Лекція № 2. Історія становлення та розвитку науки і наукових досліджень План лекції:
Література Основна: 1-8. Додаткова: 2, 5, 7, 10. Самостійна робота студентів: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до практичного заняття; - підготувати доповідь за вибором студента з таких тем: « Становлення науки: історичні передумови виникнення», «Наукознавство, його функції і завдання», «Економіка як наука: історія розвитку»; - скласти тест до теми; - скласти кросворд до теми. Практичне заняття № 2 Розвиток науки і наукових досліджень План:
| 2 3 2 | 14 |
| Знати види і визначення інформації, ББК, УДК, види бібіліотечних каталогів, правила складання бібіліографічного опису. Уміти Складати бібліографічний опис; складати анотацію, різні види плану, конспект. | Тема 3. Організація збору, обробки та аналізу економічної інформації.Лекція №3. Організація збору, обробки та аналізу економічної інформаціїПлан лекції:
Основна: 1-8. Додаткова: 1, 3, 6, 7. Самостійна робота студентів: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до практичного заняття; - написання доповідей за вибором студента з таких тем: «Сучасна наукова преса на Україні та її роль у становленні науковця»; - підготовка дайджесту інтернет- сайтів, що стосуються спеціальності; - складання бібліографічного списку до теми власного дослідження. Практичне заняття №3 Інформаційне забезпечення досліджень в економіці План:
| 2 4 2 | 14 |
| Знати класифікації об’єктів наукового дослідження, загальнонаукові та емпіричні методи дослідження, гіпотези та докази у НД. Уміти підбирати оптимальні методи для власного наукового дослідження | Тема 4. Методологія та методи наукових досліджень.Лекція № 4. Методологія та методи наукових досліджень План лекції:
Література: Основна:1-8 Додаткова: 2, 4, 5, 6, 10. Самостійна робота студентів: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до практичного заняття; - написання рефератів за вибором студента з таких тем: «Методологія науково-дослідної роботи», «Експеримент як один з методологічних прийомів виявлення достовірності основних результатів і висновків наукових досліджень» - складання опорного конспекту до теми; - складання тестових завдань, кросвордів. Практичне заняття № 4 Методологія наукових досліджень План
| 2 3 2 | 12 |
| Знати основні етапи організації дослідження, вимоги до теми наукового дослідження, основи методики планування наукового дослідження. Уміти скласти календарний план-графік виконання НД | Тема 5. Організація наукового дослідження. Лекція № 5. Організація наукового дослідження План лекції:
Література: Основна: 1- 8 Додаткова: 4, 7. Самостійна робота студентів: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до практичного заняття; - обгрунтування теми наукового дослідження. Семінарське заняття № 5 Організація наукового дослідження План
| 2 3 2 | 12 |
| Знати загальні вимоги до оформлення наукової роботи. Уміти оформити ілюстрації, формули, таблиці, додатки. | Тема 6. Загальні вимоги та правила оформлення результатів дослідження.Лекція №6. Загальні вимоги та правила оформлення результатів дослідження. План лекцій:
Література: Основна: 1, 2, 4, 6. Додаткова: 1,3, 5,7, 9 Самостійна робота студентів: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до практичного заняття; - складання тестових завдань до теми. Практичне заняття № 6 Оформлення результатів дослідження План:
Практичні завдання:
| 2 4 2 | 12 |
| Знати функції та види публікацій; структуру наукової статті, монографії, звіту про НДР; поняття «соціальна ефективність», «економічна ефективність». Уміти написати наукову статтю, розрахувати економічну ефективність власного наукового дослідження | Тема 7. Систематизація результатів економічного дослідження. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність Лекція №7. Систематизація результатів економічного дослідження. План лекцій:
Література: Основна: 1-8 Додаткова: 1-5, 10 Самостійна робота студентів: - вивчення та доповнення матеріалу лекції; - підготовка до семінарського заняття; - написання рефератів за вибором студента з таких тем: «Наукова монографія: структура, текст», «Наукова публікація: види» написання доповіді за вибором студента з таких тем: „Соціальна ефективність наукових досліджень», «Економічна ефективність наукових досліджень». - підготовка ОК; - складання тестів та кросвордів. Практичне заняття № 7. Систематизація результатів наукового дослідження Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність План:
| 2 4 2 | 12 |
| | Модульний контроль | 2 | 10 |
| | Разом | 54 | 100 |
5. Контроль та критерії оцінювання знань студентів
Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищому навчальному закладі передбачає введення системи комплексної діагностики знань студентів.
Перевірка та оцінювання знань, вмінь та навичок студентів з курсу «Методологія та організація наукових досліджень» забезпечується здійсненням поточного, модульного та підсумкового контролю.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять. Він передбачає оцінювання рівня теоретичної підготовки студента до проведення заняття із значенням теми та якість виконання відповідних практичних завдань. Здійснення поточного контролю знань студентів включає обговорення питань, опитування (усне або письмове), перевірку індивідуальних творчих завдань, тестування.
Критерії оцінювання знань студентів:
Участь в обговоренні питань на практичних заняттях. Оцінку "відмінно" (5 балів) одержує студент, який демонструє чітке і досконале знання програмного матеріалу, розуміє та відтворює взаємозв’язок категорій. Оцінку "добре" (3 4 бали) студент одержує за наявності незначних неточностей щодо знань програмного матеріалу, "задовільно" (1 2 бали) – студент демонструє уривчасті знання з програмного матеріалу, "незадовільно" (0 балів) – студент не орієнтується у програмному матеріалі.
Тестування дає можливість оцінити репродуктивні знання студентів по темах курсу. Оцінку "відмінно" студент отримує при 90 100% правильних відповідей, "добре" – 75 – 89%, "задовільно" – 60 74% правильних відповідей, менше 60% правильних відповідей – "незадовільно".
Індивідуальне творче завдання. Виконання творчого завдання передбачає індивідуальну підготовку відповідно до отриманого завдання і дає можливість перевірити знання студентами конкретного матеріалу. Оцінку "відмінно" (в залежності від складності завдання – від 5 до 6 балів) заслуговує студент, який демонструє вільну орієнтацію у проблемі, користується відповідним категоріальним апаратом, дає повну розгорнуту відповідь на поставлене запитання. Оцінка "добре" (від 3 до 4 балів) виставляється студенту, який демонструє тверді знання теоретичного матеріалу, але припускає при цьому незначні неточності. Оцінка "задовільно" (від 1 до 2 балів) виставляється студенту, який у цілому засвоїв головні поняття, але дає про них фрагментарні, неповні чи неточні відомості.
Максимальна сума балів за поточну навчальну роботу складає 63 бали, які студент отримає під час аудиторних занять (лекції та практичні).
Вивчення курсу "Методологія та організація наукових досліджень" передбачає виконання студентами позааудиторної самостійної роботи (підготовка реферативних повідомлень та доповідей, розробка тестів та глосаріїв, створення презентацій, написання наукових статей з наступним їх опублікуванням у відповідних студентських збірниках тощо), яка оцінюється максимально у 27 балів.
Модульний контроль здійснюється через проведення аудиторної письмової контрольної роботи. Він передбачає перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу, їх орієнтування у проблемах навчальної дисципліни.
Модульна контрольна робота студентів оцінюються максимально у 10 балів.
Критеріями оцінки знань студентів під час усних та письмових відповідей з курсу є:
• повнота розкриття питання;
• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів тощо);
• логіка викладення матеріалу, культура мови, емоційність та переконаність;
• аналітичні міркування, вміння робити порівняння, цілісність, системність, логічна послідовність, вміння формулювати висновки.
Студенти ознайомлюються з критеріями оцінювання знань перед початком викладання дисципліни.
Максимальна сума балів з навчальної дисципліни, яку отримує студент протягом триместру дорівнює 100 балам
Знання студента оцінюються за чотирибальною системою: "відмінно" (90 і більше балів), "добре" (75 - 90 балів), "задовільно" (60-74 балів), "незадовільно" (менше 60 балів).
Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни; оволодів відповідними практичними навичками та вміннями, набув здатність використовувати їх; виявив сукупність усвідомлених знань щодо об'єкта на основі розуміння його в системі певної науки та міждисциплінарних зв'язків; аргументовано і логічно формулював висновки та робив узагальнення за питанням/темою, глибоко і всебічно розкривав зміст питань, які обговорювалися; вільно оперував науковими термінами та поняттями, викладав матеріал літературною мовою; постійно готувався до навчальних занять; виявив творчі здібності та вміння виконувати індивідуальні та колективні завдання, самостійно здобувати знання, знаходити відповідні джерела інформації; здійснював підготовку завдань за допомогою різних технічних засобів та програмних продуктів; працював із додатковою літературою, Інтернет-ресурсами; своєчасно та якісно виконав усі передбачені програмою дисципліни завдання, брав участь у наукових заходах (олімпіадах, студентських наукових конференціях, науково-дослідній роботі кафедри), має опубліковані тези/ статті (для студентів магістеріуму),
але допускав при усних або письмових відповідях, тестуванні окремі неточності, студент після закінчення триместру може отримати під 90 до 100 балів, що відповідає оцінці "А" за шкалою ЕСТS.
Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни в повному обсязі та оволодів практичними навичками та вміннями; творчо підходив до вирішення завдань, вільно розв'язував їх; доказово розкривав основні положення теми; повно, чітко та логічно відповідав на поставлені питання, показав розуміння сутності теорій, понять, предметів, явищ тощо; викладав матеріал літературною мовою, оперував науковими термінами та поняттями; виявив здатність практично оцінювати окремі факти, явища, процеси; виконав усі передбачені програмою дисципліни завдання, у т.ч. модульного контролю та з самостійного опрацювання,
але недостатньо використовував додаткову літературу; при усних відповідях не досить повно й аргументовано викладав матеріал, під час письмового тестування допускав окремі помилки, студент після закінчення триместру може отримати від 82 до 89 балів, що відповідає оцінці "В" за шкалою ЕСТS.
Якщо студент: засвоїв теоретичний зміст дисципліни в повному обсязі; оволодів практичними навичками й вміннями; зіставляв, узагальнював, систематизував інформацію; давав повну, розгорнуту та аргументовану відповідь на поставлені питання; доказово розкривав основні положення теми та зміст питань, що обговорювались; формулював висновки з окремих питань; виконав завдання, передбачені програмою дисципліни, у т.ч. індивідуальне завдання, завдання модульного контролю та з самостійного опрацювання,
але допускав окремі помилки при тестуванні; виявив деякі недоліки при усних відповідях; не виявив належної активності при обговоренні питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував додаткову літературу; виконав індивідуальне завдання, не дотримуючись вимог до оформлення, не виявив до нього творчий підхід, студент після закінчення триместру може отримати від 75 до 81 балів, що відповідає оцінці "С" за шкалою ЕСТS.
Якщо студент: засвоїв значну частину теоретичного матеріалу; виявив знання і розуміння основних теоретичних положень дисципліни; аналізував певні процеси /явища/,показники; відповідав на питання, які обговорювалися на занятті; формулював висновки з окремих питань; виконав завдання модульного контролю, індивідуальне завдання,
але допускав окремі помилки при усних відповідях, тестуванні; не виявив належної активності при обговоренні усних питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи, недостатньо використовував додаткову літературу; виконав не всі завдання для самостійної роботи; виконав індивідуальне завдання, не дотримуючись вимог до оформлення, студент після закінчення триместру може отримати від 69 до 74 балів, що відповідає оцінці "D" за шкалою ЕСТS.
Якщо студент: засвоїв основні теоретичні положення дисципліни; на значну частину матеріалу давав репродуктивні відповіді; виконав окремі завдання модульного контролю та індивідуальне завдання,
але допускав значну кількість суттєвих помилок при усних та письмових відповідях, тестуванні; не розумів сутності питань; не виявив належної активності на заняттях, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував основну та додаткову літературу; не брав участь у виконанні колективних завдань, студент після закінчення триместру .може отримати 60-68 балів, що відповідає оцінці "Е" за шкалою ЕСТS.
Якщо студент: фрагментарно оволодів теоретичними питаннями, що становить незначну частину навчального матеріалу, поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися, не проявляв активності при їх обговоренні; допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях; поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою; виконав індивідуальне завдання та завдання для самостійної роботи, не дотримуючись вимог до оформлення; не виконав завдання модульного контролю, студент після закінчення триместру може отримати від 35 до 59 балів, що відповідає оцінці "FХ" за шкалою ЕСТS.
Якщо студент: оволодіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання та відтворення окремих фактів, предметів, явищ тощо; поверхнево розкривав зміст питань, які розглядатися, не виявив активності при їх обговоренні; допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях, тестуванні: на підсумковому занятті не зміг розкрити зміст окремих питань, передбачених програмою дисципліни; поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою; не виконав завдання для самостійної роботи та індивідуальне завдання; не брав участь у виконанні колективних завдань; не виконав завдання модульного контролю, студент після закінчення триместру може отримати від 1 до 34 балів, що відповідає оцінні "F" за шкалою ЕСТS.
За підсумками вивчення даного курсу виставляється комплексна оцінка, яка враховує такі види контролю:
1. 1. За кожне лекційне заняття - 3 бали
(7 лекцій * 2 балів)= 14 балів
2. За кожне практичне заняття – 5 балів
(7 практичних * 7 балів) = 49 балів
3. Самостійна робота студента оцінюється у 27 балів
(Доповідь – 6 бали, ОК – 3 бали, список бібліографічних джерел – 6 бали, обгрунтування теми НД – 4 бали, реферат – 4 бали, стаття – 4 бали).
4. Модульний контроль - 10 балів.