А. С. Макаренка Методичні матеріали щодо підготовки курсових, кваліфікаційних диплом

Вид материала

Диплом

Содержание 2.7. Обов’язки дипломника 2.7.2. Підготовка кваліфікаційної дипломної роботи до захисту До захисту не допускаються студенти, які не виконали навчальний план і на момент подання до захисту кваліфікаційної дипломної ро Порядок захисту дипломної роботи Захист кваліфікаційної дипломної роботи 2.7.3. Критерії оцінювання кваліфікаційної дипломної роботи Оцінка «Добре» (89-85 В, 84-75 С). Оцінка «Задовільно» ( 74-65 D, 64-60 Е). Оцінка «Незадовільно» (59-35 F, 34-1 Fx). Оцінка за кваліфікаційну дипломну роботу не перескладається. 2.7.4. Вимоги до порядку викладення матеріалу кваліфікаційної дипломної роботи У висновках Перелік джерел бібліографії 1. Завражна олена миколаївна Теоретичні основи дослідження. Аналітично-дослідницька частина. Тема 2. Розробка програмного забезпечення для контрольно-вимірювальної системи 2. Чепурних геннадій кузьмич 3. Холодов роман іванович 2. Загальні положення. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні вказівки з підготовки та оформлення курсових та кваліфікаційних робіт бакалавра,, 444.95kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт, 370.04kb.
• Методичні матеріали щодо кредитно-модульної системи організації навчального процесу, 212.35kb.
• Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 497.61kb.
• Методичні рекомендації з підготовки курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських, 548.45kb.
• Методичні рекомендації написання курсових робіт > Теми курсових робіт: Тема Зворотна, 820.8kb.
• Структура програми навчальної дисципліни «електронна І іонна оптика» І. Опис предмета, 90.46kb.
• Методичні рекомендації для вивчення курсу «Молекулярна фізика» за кредитно-модульною, 428kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальний, 1409.02kb.
• Щодо оформлення курсових І диплом, 1061.45kb.

2.7. Обов’язки дипломника

2.7.1. Обов’язки студента-виконавця кваліфікаційної дипломної роботи

У двотижневий термін після затвердження теми дослідження та наукового керівника:

• погодити з останнім індивідуальний план виконання кваліфікаційної дипломної роботи з уточненням календарного графіку завершення її основних етапів (додається);
  
• неухильно дотримуватись індивідуального плану;
  
• самостійно опрацювати та систематизувати бібліографічні джерела з досліджуваної проблематики;
  
• організувати та виконати дослідницьку частину роботи;
  
• при написанні роботи чітко дотримуватись авторського права, коректно оформляючи посилання на використані в тексті роботи джерела;
  
• звітувати про хід виконання роботи на фаховій кафедрі або науковій раді факультету;
  
• своєчасно подати на розгляд кафедр якісно оформлену кваліфікаційну дипломну роботу.
  

2.7.2. Підготовка кваліфікаційної дипломної роботи до захисту

Згідно з регламентом виконавець зобов’язаний подавати дипломну роботу керівникові на першу перевірку розділами у встановлені строки.

За результатами попереднього захисту, який відбувається не пізніше ніж за місяць до початку державної атестації, відповідна кафедра приймає рішення про можливість допуску роботи до захисту на засіданні ДЕК та рекомендує рецензента. Після цього примірник дипломної роботи з відзивом керівника направляється рецензенту. Рецензентом має бути фахівець з питання. Рецензія може бути внутрішньою або зовнішньою.

Перед захистом студент зобов’язаний ознайомитися з відзивом наукового керівника і рецензією, проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження.

До захисту не допускаються студенти, які не виконали навчальний план і на момент подання до захисту кваліфікаційної дипломної роботи мають академічну заборгованість. Питання про не допуск кваліфікаційної дипломної роботи до захисту розглядається на засіданні вченої ради факультету за участю студента і наукового керівника.

При підготовці до захисту студент повинен усунути всі недоліки, зауваження вказані науковим керівником щодо доробки й оформлення роботи. При цьому важливо грамотно і правильно написати висновки по роботі на основі ретельного перегляду її змісту.

Рекомендована до захисту кваліфікаційна дипломна робота разом з відзивом наукового керівника, рецензією, витягом з протоколу засідання вченої ради факультету про допуск студента до захисту подається в деканат не пізніше ніж за 10 днів до захисту роботи в ДЕК. Декан факультету направляє дипломну роботу з необхідною документацією в ДЕК для захисту.


Порядок захисту дипломної роботи

Порядок захисту дипломної роботи встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії». Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Дата захисту визначається графіком засідань Державних екзаменаційних комісій, що затверджується ректором, і доводиться секретарем ДЕК до відома голови, членів ДЕК, студентів.

Списки студентів, допущених до захисту, і рецензентів оприлюднюються не пізніше як за місяць до початку роботи ДЕК.

До Державної екзаменаційної комісії перед початком захисту кваліфікаційних дипломних робіт подаються такі документи: зведена відомість про виконання навчального плану студентами-випускниками і про отримані ними оцінки, кваліфікаційна дипломна робота з відзивом наукового керівника та рецензією фахівця відповідної кваліфікації.


До Державної екзаменаційної комісії подаються також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної кваліфікаційної дипломної роботи (друковані статті за темою роботи, документи, що вказують на практичне її застосування тощо).

Час виступу дипломника щодо представлення результатів роботи на засіданні ДЕК не повинен перевищувати 10 хвилин. Виступ має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу – плакатів, додаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем), відповідних слайдів. Головне призначення таких додатків – детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.

Захист кваліфікаційної дипломної роботи

Процедура захисту кваліфікаційної дипломної роботи складається з:

• представлення головою ДЕК дипломника та теми його дослідження;
  
• доповіді випускника;
  
• відповідей на запитання голови і членів ДЕК, інших осіб, які присутні на захисті;
  
• оголошення головою ДЕК змісту рецензії;
  
• відповідей на зауваження рецензента;
  
• оголошення головою ДЕК змісту відзиву (або виступу наукового керівника);
  
• оголошення оцінок.
  

У доповіді студент має розкрити:

• актуальність теми;
  
• об’єкт та предмет дослідження;
  
• мету та завдання;
  
• методи дослідження;
  
• структуру роботи;
  
• основні положення змісту;
  
• висновки з роботи.
  

Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження. У доповіді має бути підкреслено, що саме є самостійним доробком студента.

Члени ДЕК, а також особи, які присутні на захисті, можуть ставити випускнику запитання, які стосуються теми дослідження з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.

Після відповідей на запитання слово надається рецензенту або зачитується його рецензія. На зауваження рецензента, якщо такі є, випускник повинен дати аргументовану відповідь. Після цього слово надається науковому керівникові для характеристики й оцінки роботи, рівня самостійності дипломника, сформованості його як дослідника.


Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Окремо відзначається думка членів ДЕК про практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора.

Загальний час захисту не повинен перевищувати 30 хвилин у середньому на одного студента.

Оцінка кваліфікаційних дипломних робіт проводиться за чотирибальною шкалою на підставі рецензії та відгуку наукового керівника, результатів захисту роботи. Державна екзаменаційна комісія приймає мотивоване рішення по кожному студенту про присвоєння кваліфікації. У процесі визначення оцінки враховується:

Змістові аспекти роботи:

• актуальність обраної теми дослідження;
  
• спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;
  
• відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням, висновків – завданням;
  
• наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;
  
• рівень обґрунтування запропонованих рішень;
  
• ступінь самостійності проведення дослідження;
  
• мова і стиль дипломної роботи;
  
• загальне оформлення;
  

Якість захисту роботи:

• уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;
  
• здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;
  
• загальний рівень підготовки студента;
  
• володіння культурою презентації.
  

2.7.3. Критерії оцінювання кваліфікаційної дипломної роботи

Оцінка «Відмінно» (90-100 А). Кваліфікаційна дипломна робота містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, зі знанням справи, відзив і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів ДЕК правильні і повні. На можливі зауваження рецензента відповіді обґрунтовані.

Оцінка «Добре» (89-85 В, 84-75 С). Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки: структура не повністю відображає зміст та є невідповідність завдань та висновків, мають місце окремі зауваження в рецензії та відзиві, доповідь логічна, проголошена вільно. Відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні, але не досить повні, оформлення роботи в межах вимог. Відповіді на можливі зауваження рецензента недостатньо обґрунтовані.

Оцінка «Задовільно» ( 74-65 D, 64-60 Е). Тема кваліфікаційної дипломної роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, зміст має виражений компілятивний характер, наукова

полеміка відсутня, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди доцільний, заходи і пропозиції обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгук містять окремі зауваження, на які студент недостатньо чітко відповідає, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення дипломної роботи.

Оцінка «Незадовільно» (59-35 F, 34-1 Fx). Нечітко сформульована мета дипломної роботи. Розділи не пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності та глибині. Оформлення роботи не відповідає вимогам. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні.

Оцінка за кваліфікаційну дипломну роботу не перескладається.

Рішення державної екзаменаційної комісії щодо оцінки знань, виявлених при підготовці та захисті кваліфікаційної дипломної роботи, а також присвоєння випускникові кваліфікації та видачі йому державного документа про освіту приймається Державною екзаменаційною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, що брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Результати захисту кваліфікаційних дипломних робіт оголошуються у цей же день після оформлення протоколів ДЕК.

Кваліфікаційної дипломні роботи, які мають особливо вагомі практичні рішення, пропозиції, можуть бути рекомендовані ДЕК до опублікування, до виступів, повідомлень на науково-теоретичних чи науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах тощо.

ДЕК вирішує, чи можуть студенти, які на захисті кваліфікаційної дипломної роботи отримали незадовільну оцінку, представити її до повторного захисту, чи потрібна доробка, чи студент повинен виконати нову дипломну роботу.

Студенти, які не захистили кваліфікаційної дипломну роботу, допускаються до повторного захисту протягом 3-х років після закінчення ВНЗ за умови позитивної характеристики з місця роботи. Випускники, які не захистили роботу з поважних причин, підтверджених відповідними документами, можуть бути допущені до захисту у наступному році у період роботи ДЕК, але не пізніше, ніж через рік.

Студенти, які вчасно не представили або не захистили кваліфікаційної дипломну роботу, не мають права на отримання диплома. Таким студентам видається довідка про проходження навчання за програмою підготовки відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Кваліфікаційної дипломні роботи реєструються і зберігаються у фонді дипломних робіт бібліотеки ВНЗ протягом 5 років. Після цього вони повертаються керівнику роботи.

2.7.4. Вимоги до порядку викладення матеріалу кваліфікаційної дипломної роботи

Кваліфікаційна дипломна робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

Загальний обсяг роботи має бути в межах 60–70 сторінок друкованого тексту формату А4.

Бібліографія та додатки до загального обсягу роботи не входять.


Структура кваліфікаційної дипломної роботи

Основними елементами кваліфікаційної дипломної роботи є:

• титульний аркуш;
  
• відзив керівника;
  
• рецензія;
  
• реферат;
  
• зміст;
  
• перелік умовних позначень (за потреби);
  
• вступ;
  
• розділи основної частини;
  
• загальні висновки;
  
• бібліографія;
  
• додатки (за потреби).
  

Вимоги до структурних елементів кваліфікаційної дипломної роботи

1. 
   Титульний аркуш є першою сторінкою кваліфікаційної дипломної роботи і оформляється згідно з Додатком 1.
   
2. Відзив та рецензія на дипломну роботу є аналізом якості роботи і оформляється за однією формою, за однаковими вимогами згідно з Додатками 2, 3.
   

У відзиві наукового керівника повинні бути відображені такі аспекти:

• обґрунтування актуальності теми та її наукове і практичне значення;
  
• відношення студента до роботи в процесі її виконання, його акуратність, сумлінність, здатність до творчого усвідомлення матеріалу;
  
• ступінь самостійності та ініціативності студента при вирішенні завдань, пов’язаних з виконанням кваліфікаційної дипломної роботи;
  
• вміння студента працювати з науковою літературою, з іншими джерелами інформації, його здатність узагальнити здобуті матеріали та робити логічно обґрунтовані висновки;
  
• можливість рекомендувати кваліфікаційну дипломну роботу до захисту.
  

У рецензії висвітлюються такі питання:

• актуальність теми, відповідність її профілю підготовки спеціаліста;
  
• відповідність змісту роботи темі дослідження;
  
• повнота розробки запланованих завдань;
  

• позитивні сторони та недоліки в розробці окремих проблем, коректність та достовірність здобутих результатів;
  
• ступінь теоретичної та практичної підготовленості студента до вирішення завдань, поставлених у роботі;
  
• грамотність та логічна послідовність викладення матеріалу, адекватний науковий стиль викладення;
  
• обґрунтованість висновків щодо результатів дослідження;
  
• якість оформлення роботи.
  

В кінці рецензії наводиться загальна оцінка роботи, яку рекомендує рецензент за чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг роботи (кількість сторінок),
  
• кількість ілюстрацій, схем, таблиць,
  
• кількість використаних джерел;
  
• текст реферату;
  
• перелік ключових слів і словосполучень (5-6 слів).
  

Текст реферату повинен відображати подану у дипломній роботі інформацію і, як правило, у такій послідовності:

• об’єкт;
  
• предмет дослідження;
  
• мета роботи;
  
• завдання;
  
• методи дослідження;
  
• тези щодо змісту розділів;
  
• отримані результати та їх новизна;
  
• рекомендації з впровадження результатів кваліфікаційної дипломної роботи;
  
• значущість роботи та висновки.
  

Реферат потрібно виконувати обсягом не більш як 500 слів, бажано, щоб він вміщувався на одній сторінці формату А4, друкується через один інтервал 12 кеглем. (Додаток 4).

3. Зміст розташовують безпосередньо після реферату та індивідуального плану студента (Додаток 5), починаючи з нової сторінки. До змісту включають:
   

• вступ;
  
• послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, висновки;
  
• бібліографію;
  
• додатки.
  

У змісті зазначають номери сторінок, які містять початок матеріалу. (Приклад оформлення змісту наведений у Додатку 6).

4. У вступі коротко викладають:
   

• оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практичне вирішення завдань;
  

• світові тенденції розв’язання поставлених завдань;
  
• актуальність даної теми з посиланням на конкретні джерела;
  
• об’єкт і предмет, мету дослідження, завдання, методи дослідження;
  
• теоретичну цінність та прикладну значущість отриманих результатів.
  

5. У розділах основної частини докладно розглядають методику і техніку дослідження та узагальнюють результати. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі дипломної магістерської роботи та повністю її розкривати. У цих розділах дипломник стисло, логічно та аргументовано викладає матеріал.
   
6. Загальні висновки розміщують безпосередньо після викладення змісту роботи.
   

У висновках зазначаються основні наукові та практичні результати проведеного дослідження, пропозиції і рекомендації з їхнім коротким обґрунтуванням, визначаються можливості практичного використання результатів дослідження, а також вказуються питання, що залишилися невирішеними та визначені дипломником для подальших досліджень.

7. Перелік джерел бібліографії, на які є посилання в основній частині дипломної роботи, наводять у кінці роботи. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Доцільно посилатися саме на першоджерела.
   

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно з чинними стандартами бібліотечної та видавничої справи. При використанні Інтернет матеріалів необхідне посилання на відповідні сайти (Додатки 7, 8).

8. У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для розкриття повноти роботи (розрахунки, форми документів, таблиці, допоміжні цифрові дані, схеми, діаграми й інший ілюстративний матеріал).
   

2.7.5. Тематика кваліфікаційних дипломних робіт на кафедрі ЕіТФ

1. ЗАВРАЖНА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, кандидат фізико-математичних наук, старший викладач.


Тема 1. Використання діодів для розмикання великих струмів

Вступ

Розділ 1. Електрофізичні властивості напівпровідників та загальні відомості про напівпровідникові розмикачі струму

1.1. Власні і домішкові напівпровідники.

1.2. Енергетичні діаграми напівпровідників.

1.3.Силові діоди.

1.4. Напівпровідникові розмикачі струму

Розділ 2. Основні типи напівпровідникових розмикачів струм

2.1. Дрейфовий діод з різким відновленням

2.2. SOS-діоди

2.3. Розмикачі струму на основі карбіду кремнію


2.4. Промислові генератори імпульсів на основі ДДРВ й SOS-діодів

Висновки та пропозиції.

Список використаної літератури.

1. Загальні положення(розкривається значення роботи, загальні вимоги).

У сучасному арсеналі експериментальної техніки для проведення фізичних експериментів джерела потужних високовольтних імпульсів займають досить вагоме місце.Тому тема дипломного проекту є актуальною.

2. Теоретичні основи дослідження. На основі літературних даних розглянути типи напівпровідників та їх основні властивості, проаналізовани властивості потужних силових діодів, їх ВАХ. В результаті аналізу науково-технічної літератури вибрати шляхи рішення

задачі і визначити основні труднощі, які необхідно здолати. Також розглянути основні властивості напівпровідникових перемикачів, їх основні характеристики та шляхи їх покращення.

3. Аналітично-дослідницька частина.
   

Розглянути основні типи напівпровідникових перемикачів високого струму, розглянути дрейфові діоди із різким відновленням (ДДРВ), SOS-діоди, які виготовлені як із монокристалів кремнію так і із карбіду кремнію. Встановити параметри роботи перемикачів та їх особливості виготовлення та експлуатації.

Запропонувати можливі шляхи використання ДДРВ та SOS-діодів в експериментальній фізиці, розглянути технічні характеристики створених на їх основі імпульсних генераторів великих струмів.


Тема 2. Розробка програмного забезпечення для контрольно-вимірювальної системи


1. Розробка клієнтської частини програмного забезпечення універсального програмно-апаратного комплексу (УПАК) обробки експериментальних даних.

2. Розробка експериментальної установки для демонстрації роботи УПАК.

3. Розробка методичних рекомендацій щодо використання УПАК длч побудови демонстраційного експерименту


2. ЧЕПУРНИХ ГЕННАДІЙ КУЗЬМИЧ, доктор фізико-математичних наук, професор


Тема 1. Особливості теплоємності при фазових

переходах другого роду.

У вступі виконавцю кваліфікаційної роботи необхідно дати саме визначення теплоємності. Потім зупинитися на поняттях удільної та молярної теплоємності. Пояснити, що кількість теплоти, що поглинається струмом при зміні його стану, залежить не тільки від початкового та кінцевого стану, але й від способу, яким був здійснений процес переходу між ними.


Таким чином, ввести поняття теплоємності при постійному об’єму та при постійному тиску, використовуючи перший ы другий початок термодинаміки.

Пояснити, що теоретичний розрахунок теплоємності, зокрема, її залежності від температури тіла не може бути здійснено з допомогою тільки термодинамічних методів і потребує залучення методів статистичної фізики (знання мікроструктури речовини).

Далі виконавцю кваліфікаційної роботи необхідно відмітити різницю теплоємності при низьких і високих температурах. Необхідно звернути увагу на використання методів квантової статистики. Особливу увагу потребує вивчення теплоємності в твердих тілах. Тут виконавцю слід окремо зупинитися на теплоємності решітки, електронної і магнітної підсистем. Після цього потрібно вивчити теорію фазових переходів Ландау, використовуючи її, потрібно визначити зміни теплоємності при фазових переходах другого роду.

Орієнтовна література

1. Кикоин А.К., Кикоин И.К. Молекулярная физика, 2 изд. М., 1975.
   
2. Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. Статистическая физика, 3 изд., М. 1976.
   
3. Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М., Ахиезер А.И.Механика. Молекулярная физика. М., 1982.
   
4. Савельев И.В. Курс общей физики. т.1. изд.Наука, 1976.
   
5. Фриш С.Э., Титорева А.В. Курс общей физики. т.1, М. 1962.
   

Тема 2. Особливості флуктації параметру порядку при фазових переходах другого роду.

У вступі виконавцю кваліфікаційної роботи необхідно зупинитися на тому, що фазові величини, що характеризують рівновагу макроскопічного тіла, практично завжди з дуже великою точністю дорівнює своїм середнім значенням. Проте, як не були б малі співвідношення від середніх значень відбуваються в різних величинах, що залежать від випадкових факторів. Кількісна характеристика флуктуацій заснована на методах математичної статистики і теорії ймовірності. Існування флуктацій уточнює суть другого

початку термодинаміки, тобто ствердження про неможливість вічного двигуна другого роду залишається справедливим, але з’являються можливості флуктуації системи з рівноважного стану в нерівноважний, що мають меншу ентропію. Проте, на основі таких флуктуацій неможливо побудувати вічний двигун другого роду. Для середніх величин залишається справедливим закон зростання ентропії в ізольованій системі. Основи термодинаміки були закладені в роботах американського вченого Дж. У. Гіббса(1902), А. Ейнштейном(1905-06), польського фізика М. Смолуховського(1906).

Виконавцю роботи далі слід розглянути питання про розподіл Таусса, що визначає розподіл ймовірності для різних значень флуктуації, просторову кореляцію флуктуацій щільності і флуктаційно-дисипаційну теорему.

Потім виконавцю кваліфікаційної роботи необхідно дослідити теорію фазових переходів Ландау, дослідити необхідність введення параметру порядку і використовуючи

теорію Гінзбурга-Леванюка, розглянути флуктуації параметру порядку в межах переходу другого роду.

Орієнтовна література

1. Ландау Л.Д., Лифшиц Ч.М. Статистическая физика, ч.1. М., 1976.
   
2. Терлецький Я.П. Статистическая фізика. М., 1966.
   

Тема 3. Флуктуації параметру порядку в точці Кюрі.

У вступі виконавцю кваліфікаційної роботи необхідно вказати, що тверді тіла в співвідношенні магнітних властивостей діляться на слобо магнітні(діамагнетики і парамагнетики) та сильно магнітні(феромагнетики, антиферомагнетики і феромагнетики). Для феромагнетиків, антиферомагнетиків і феромагнетиків характерно виникнення при певних умовах впорядкування в речовині і як наслідок появи великого макроскопічного моменту у зразка. Макроскопічний магнітний момент виникає з появи спінового впорядкування електронів незаповнених оболонок атома. Оскільки, мікроскопічні методи теорії феромагнетизму і антиферомагнетизму зустріли певні труднощі, то широке використання отримав феноменологічний метод.

В даному методі магнітний кристал характеризується в кожній точці щільністю магнітного моменту , усередненої тільки по часу. Даний метод знайшов широке використання в теорії фазових переходів Ландау. Тому, виконавцю кваліфікаційної роботи слід зупинитися на загальній теорії фазових переходів Ландау, а потім викласти дану тему використовуючи до одноосновних феромагнетиків. Необхідно розглянути поведінку намагнічування і сприйнятливість поблизу точки Кюрі. Після цього вияснити до яких особливостей намагнічування і сприйнятливості приводить облік флуктуації. Необхідно зупинитися на різниці поперечної і продовженої сприйнятливості.


Орієнтовна література

1. Тябликов С.В. Методы квантовой теории магнетизма. М., 1965.

2. Туров Е.А. Физическин свойства магнитоупорядкованых кристалов. М., 1963

3. Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Статистическая фізика ч.1. М., 1976.

4. Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Электродинамика сплошных сред. М., 1982.


3. ХОЛОДОВ РОМАН ІВАНОВИЧ, кандидат фізико-математичних наук, доцент.


Тема 2. Витрати енергії важкого іона при русі в замагніченій плазмі.

1. Зміст роботи

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи процесу руху зарядженої частинки в плазмі.

Розділ 2. Вплив зовнішнього магнітного поля на процес.

Висновки та пропозиції.

Список використаної літератури.


Додатки (У додатках, за необхідності, можна подати допоміжні матеріали: таблиці статистичних даних, описи алгоритмів і програм, тексти програм, ілюстрації і т.п. )

Загальними вимогами при викладенні суті роботи є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість, переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, конкретність

2. Загальні положення.

Метод електронного охолодження успішно застосовується для зменшення фазового об’єму пучків важких іонів з масами набагато більшими за масу електрона. Але і досі теоретичні дослідження окремих процесів, які супроводжують електронне охолодження, зокрема, збудження нових мод коливань плазми (верхнє та нижнє гібридні) в присутності зовнішнього магнітного поля є актуальним.

3. Теоретичні основи дослідження.

Втрати енергії важкого іона при його русі в плазмі зумовлюються колективними ефектами і парними зіткненнями з окремими електронами. Зовнішнє магнітне поле приводить к більш складному характеру руху частинки, а також змінює спектральне розподілення флуктуацій в плазмі.

В роботі потрібно перелічити основні властивості кожного процесу.

4. Аналітично-дослідницька частина.

Провести аналіз тензора діелектричної проникності замагніченої низькотемпературної плазми. Визначити область інтегрування в виразі для втрат енергії частинки при різних значеннях кута вльоту частинки та безрозмірної величини магнітного поля (відношення циклотронної частоти к частоті ленгмюрівських коливань).

Орієнтовна література

1. Оригінальні роботи Мирошніченка В.І. по процесу витрат енергії важких іонів в замагніченої плазмі.

2. Будкер Г.И., Скринский А.Н. Электронное охлаждение. Основные возможности в физике элементарных частиц. // Успехи физических наук. – 1978. Апрель. – Т.124. – вып. 4.

3. Пархомчук В.В. Скринский А.Н. Электронное охлаждение – 35 лет развития. // Успехи физических наук. – 2000. Май. – Т.170. – №5.

4. Мешков И.Н. Электронное охлаждение: статус и перспективы.// Физика элементарных частиц и атомного ядра. – 1994. – Т.25. – вып. 6.5. Меньшиков Л.И. Новые направления в теории электронного охлаждения.// УФН. – 2008. – Т.178. – вып.7.

10. Ландау Л.Д. Лифшиц Е.М. Теория поля. 7-е изд. - М.:Наука,1988. - 512с.

11. Ландсберг Г.С. (ред.). Элементарный учебник физики, том 2. Электричество и магнетизм. – М.: Наука, 1960.

12. Ахиезер А.И. (ред.) Электродинамика плазмы. М.: Наука, 1974

13. Ахиезер А.И., Берестецкий В.Б. Квантовая электродинамика. 4-ое изд. - М.:Наука,1981

14. Бор Н. Прохождение атомных частиц через вещество. – М.: ИнЛит, 1950


4. ПОНОМАРЬОВ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ, кандидат фізико-математичних наук, доцент.


Тема 1. Фізичні аспекти протонно-пучкової літографії.

Вступ

(описати сучасні тенденції в створенні низько-розмірних структур для завдань мікро-оптіки, мікро- і нано-електроникі, МEMS- microelectromechanical systems, вживані технологічні процеси і принципові фізичні обмеження в них)

1. Фізика процесу проходження різних типів прискорених заряджених частинок в резістівних матеріалах (PMMA SU-8, Si)

( на прикладі електронів з енергією до 300 кеВ, важких іонів (Ga⁺) до енергії 30кэВ і протонів з енергією до 2МэВ показати фізичні процеси взаємодії цих частинок з молекулами, атомами резістівних матеріалів; провести розрахунки проходження вказаних заряджених частинок в приведених резістівних матеріалах за допомогою програм SRIM-2008 і CASINO)

2. Апаратурні комплекси зондо-формування пучків заряджених частинок в прямій пучковій літографії.

(описати установки спеціалізованих скануючих електронних мікроскопів для завдань EBL-electron beam lithography, установок для фокусування важких іонів FIB-focusing ion beam, і ядерного скануючого мікрозонда для фокусування пучків протонів МеВ-них енергій)

3. Відмітні особливості низько-розмірних структур створених за допомогою протонно-пучкової літографії.

(розглянути відмітні особливості і фізичні принципи, лежачі в їх основі створених за допомогою ППЛ низько-розмірних структур, таких як вертикальність і якість бічних стінок, аспектне відношення і можливість створення багаторівневих структур в одношарових матеріалах і ін. і методів дослідження цих характеристик)

4. Застосування низькорозмірних структур в технології і різних областях природних наук.

(описати застосування: нано-штамповку (nano-imprinting), біочіпи, мікро-оптіку і мікро-фотонику, нано-струйниє системи)

Висновки

Список використаної літератури.


Тема 2. Метод аналізу структури напівпровідникових матеріалів заснований на реєстрації заряду індукованого протонним пучком (метод IBIC).

Вступ.

(описати завдання, що стоять перед розробниками в різних напрямах мікроелектроніки, тонкопленочних структур для перетворювачів сонячної енергії, детекторів випромінювання і ін.)


1. Фізика процесу генерації зарядів при проходженні радіаційного випромінювання в напівпровідникових матеріалах (CdTe, GaAs, Si)

(розглянути особливості генерації зарядів на прикладі електронів, рентгенівських променів і протонів з енергією до 2МэВ показати особливості фізичних процесів взаємодії цих типів випромінювань з атомами напівпровідникових матеріалів; провести розрахунки проходження протонів в приведених напівпровідникових матеріалах за допомогою програм SRIM-2008)

2. Експериментальне устаткування для реєстрації індукованого заряду сфокусованим пучком протонів МеВ-них енергій.

(розглянути формування пучків заряджених частинок в ядерному скануючому мікрозонді, які параметри пучка необхідно мати на поверхні досліджуваного матеріалу, яке устаткування застосовується для вимірювання заряду індукованого протонами, його характеристики, схеми вимірювань з їх описом)

3. Кількісна інтерпретація даних експерименту реєстрації заряду індукованого протонним пучком.

(описати процедуру кількісної інтерпретації даних в методі IBIC)

4. Приклади досліджень напівпровідникових матеріалів за допомогою методу IBIC.

Висновки

Список використаної літератури.