Навчально-науковий інститут права та психодогії
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Навчально-науковий інститут права та психодогії, 426.93kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 381.88kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 215.77kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 2056.34kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 527.82kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 939.25kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 863.23kb.
- Навчально-науковий інститут права та психології, 826.96kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий, 384.59kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 639.89kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОДОГІЇ
Кафедра гуманітарних дисциплін
Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Історія України»
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
КИЇВ – 2011
Історія України// Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та психології Київського національного університету внутрішніх справ, 2011, 43 с.
Укладачі:
Професор кафедри гуманітарних дисциплін, д.і.н. Щербак Н.О.
Професор кафедри гуманітарних дисциплін, д.і.н. Павленко В.В.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Протокол № 1 від 26.08.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Схвалено методичною радою інституту
Начальник НМЦ
полковник міліції О.А. Андреєв
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2011/2012 | 2012/2013 | 2013/2014 |
| Дата засідання кафедри | | | |
| Номер протоколу | | | |
| Підпис завідувача кафедри | | | |
1. Структура робочої програми навчального курсу
«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.
Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Історія України» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.
| Курс: підготовка спеціалістів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| 1 | 2 | 3 |
| Кількість кредитів ECTS: 3 Змістових модулів:3 Загальна кількість годин:108 Тижневих годин: 6 | 6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр 6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр | Обов’язкова: Студенти: 1курс – 1семестр – Правознавство 1курс – 1семестр – Психологія Лекції (теоретична підготовка): 14 годин Семінари: 22 години Самостійна робота: 66 годин Індивідуальна робота-6 годин Вид контролю: іспит |
Мета:
- знання про становлення і розвиток історії України як науки про минуле українського народу.
- вміння оперувати термінологією історичною науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення з вітчизняної історії.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
2. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
Вивчення курсу ”Історія України” передбачає послідовний виклад історії українського народу, здобутків його етнічного, державно-політичного, соціально-економічного, духовного та культурного розвитку, інших сфер життя. В такому контексті знання з історичного минулого українського народу мають бути засвоєні студентами. Всі ці процеси мають розглядатися як вивчення основних напрямків етнополітичного, економічного та культурного прогресу людства. Це являється метою курсу “Історія України”.
В основу періодизації курсу покладено історичні етапи розвитку українського народу як етносу, його державності, економіки, духовності. Пропонується проблемно-хронологічне, ретроспективне та порівняльне висвітлення історії України на засадах об'єктивності й історизму.
Головними завданнями курсу є:
1. Ознайомлення студентів з новими підходами до вивчення історії.
2. Формування у них :
а) критичного ставлення до аналізу історичного матеріалу;
б) власного погляду на історичні явища та події;
в) неупередженого ставлення до інших етносів, етнічних груп, окремих осіб та їхньої ролі в історії;
г) історичного мислення;
є) усвідомлення ролі та місця України в світовій історії.
Досягнення мети курсу “Історія України” можливе при поєднанні викладу матеріалу з історії України з дисциплінами “Історія держави і права України”, “Культурологія. Українська та зарубіжна культура”, “Релігієзнавство” та ін.
| з/п | Назва тем | Всього годин | Всього годин з викладачем | З них: | Посада, прізвище та ініціали ведучого заняття | Види використовуємих технічних засобів навчання | Взаємозв’язок тем з іншими темами та дисциплінами | Примітка | |||||
| Лекцій | Семінарських занять | Практичних занять + МК | *Індивідуальна робота з викладачем | ||||||||||
| | Змістовий модуль І Становлення української народності від найдавніших часів до середини ХVІІ ст. | 36 | 14 | 6 | 6 | 2 | | | | | 2* - семінарське заняття планувати виїздом в музей (останньою парою не більше 3-х груп одночасно) | ||
| 1. | Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності. Україна княжої доби. | 12 | 4 | 2 | 2 | | | Лекції читає: 1 потік (101-105 гр.) - професор Щербак Н.О. | Проектор | | Л1-2; С1-2 | ||
| 2. | Тема 2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Польщі. | 12 | 4 | 2 | 2 | | | | | Л2-2; С2-2 | |||
| 3. | Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу середини XVII ст. | 10 | 4 | 2 | 2* | | | Лекції читає: 2 потік (106-109 гр.) - професор Павленко В.В. | | | Л3-2; С3-2 | ||
| 4. | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | | | МК1-2 | |||
| | Змістовий модуль ІІ Українські землі в другій половині ХVІІ - початку ХХ ст. | 36 | 14 | 4 | 8 | 2 | | 101-103 гр. - професор Щербак Н.О. | | | | ||
| 5. | Тема 4. Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини. | 12 | 4 | 2 | 2 | | | | | Л4-2; С4-2 | |||
| 6. | Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій. | 12 | 6 | 2 | 4 | | | 104-107 гр. - професор Павленко В.В. | | | Л5-2; С5-2; С6-2 | ||
| 7. | Тема 6. Український громадсько-політичний рух кінця ХІХ - поч. ХХ ст. | 10 | 2 | | 2 | | | | | С7-2 | |||
| 8. | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | 108-109 гр. - доцент Клименко О.З. | | | МК2-2 | ||
| | Змістовий модуль ІІІ Новітній період в історії України | 36 | 14 | 4 | 8 | 2 | | | | | |||
| 9. | Тема 7. Україна у першій половині ХХ ст. | 12 | 6 | 2 | 4 | | | | | Л6-2; С8-2; С9-2 | |||
| 10. | Тема 8. Україна у другій половині ХХ ст. | 12 | 4 | 2 | 2 | | | | | | Л7-2; С10-2 | ||
| 11. | Тема 9. Незалежна Україна в сучасному світі. | 10 | 2 | | 2 | | | | | | С11-2 | ||
| 12. | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | | | | | МК3-2 | ||
| РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ: | 108 | 42 | 14 | 22 | 6 | 6 | | | | | |||
| Форма контролю: ІСПИТ | | | |||||||||||
4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 (відмінно) | 90–100 |
| B | 4 (добре) | 85–89 |
| C | 4 (добре) | 75–84 |
| D | 3 (задовільно) | 70–74 |
| E | 3 (задовільно) | 60–69 |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35–59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1–34 |
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:
М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.
Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Поточні оцінки семінарських занять | К1 |
| «5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно) | +5 +4 +3 -2 |
| Відвідування семінарських занять | К2 |
| Постійно За кожний пропуск | +1 -2 |
| Термін складання модуля | К3 |
| Поза терміном та повторне складання | -1 |
Зразок розрахунку:
Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів
Результат модульного тестування = 50 балів
К1 – «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях
К2 – постійно = +1 бали
К3 –поза терміном = – 1 бал
М1 = 50+12+1–1 = 62 бали
Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.
Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:
А). За умови не складання студентом заліку
R д1 = Rм + ДБ , де
Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну
Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)
ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.
Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.
Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.
Б). За умови складання заліку.
Rд1 + БВ
R д = ------------, де
2
БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.
Зразок розрахунку :
R д1 = 80 балів
БВ = 70 балів
80 + 70
R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре
2
До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.
5. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Україна від найдавніших часів
до кінця ХVІІІ ст.
Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності.
Україна княжої доби.
Історія України як наука та навчальний предмет. Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальноєвропейської історії. Місце курсу в системі гуманітарних наук вищої школи. Основні періоди історії України. Розвиток історичної думки в Україні. Зарубіжна історіографія. Характеристика джерел з історії України. Термін “Україна”. Форми і методи вивчення курсу. Значення оволодіння історією України для фахової підготовки і виховання громадянської позиції та патріотизму, вироблення історичної свідомості.
Поява людини на території України. історичні корені українського народу.
Основні етапи розвитку первісного суспільства. Поява і розселення людей на території України. Первісна палеолітична община. Мезоліт: виникнення родової общини. Розквіт родового ладу в неоліті. Трипільська культура. Традиції трипільської культури в культурах пізніших народів. Племінна структура суспільства епохи бронзи. Розвиток державотворчої традиції на території України: кіммерійці, таври, скіфи, сармати. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста-держави Північного Причорномор’я, їх політичне та господарське життя.
Східні слов’яни у давнину. Найдавніші писемні та археологічні джерела про походження слов’ян, їх заняття, суспільний лад, побут, вірування. Антський племінний союз. Боротьба з готами, гунами і аварами. Витоки українського народу.
Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державноплеменні союзи УІ – ІХ ст.
Еволюція суспільного устрою східних слов’ян. Територіальна община. Поява приватної власності. Взаємовідносини східних слов’ян з сусідніми народами.
Київська русь. галицько-волинська держава. /іх – і пол. хіу ст./
Давньоруська держава в ІХ – на початку ХІІ ст.
Передумови утворення Київської Русі. Особливості державотворчого процесу у Східній Європі. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів.
Теорії походження Київської Русі та їх оцінки в сучасній історіографії. Соціально-економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння.
Князь Олег. Київська держава за Ігоря, Ольги, Святослава.
Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Етнічні процеси в Київській Русі. Початок формування української народності. Русь і Візантія. Шляхи проникнення християнства на Русь. Хрещення Русі та його історичне значення. Київська метрополія. Володимир Великий. Реформування держави. Значення впровадження християнства як державної релігії. Київська Русь за Ярослава Мудрого. “Руська Правда”.
Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.
Роздробленість давньоруських земель
Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.
Причини і сутність роздробленості Русі. Зростання політичної і економічної могутності місцевих князів. Розвиток міст, ремесел і торгівлі.
Продовження процесу формування української народності. Проблема генезису української народності в історіографії.
Державні утворення Середнього Подніпров’я: Київська, Чернігово-Сіверська та Переяславська землі. Боротьба руських князівств із кочівниками.
Галицько – Волинська держава
Економічне і політичне зміцнення Галицького князівства.Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Ярослав Осмомисл. Протистояння експансії польських і угорських феодалів. Роман Мстиславович.
Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинської держави. Суспільно-політичний і адміністративний устрій.
Боротьба Русі з монголо - татарами
Перші завойовницькі походи монголо-татар. Битва на р. Калці. Південно-західні руські землі під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати антиординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького.
Значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави. Їх місце та роль у формуванні українського народу і світовій історії.
Тема 2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
Україна в другій половині хіу ст. – і пол. хуіі ст.
Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі
Зростання політичної могутності Великого князівства Литовського. Боротьба за оволодіння Галицько-Волинським князівством. Включення до складу Литви Східної Волині, Сіверщини, Київщини і Поділля. Відносини з Золотою Ордою і Ногайським улусом за князювання Ольгерда. Політика великих литовських князів на українських землях. Суспільно-політичний устрій держави.
Кревська унія /1385р./. Розширення південних кордонів князівства. Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва і участь у ній українських воїнів. Литовський князь Вітовт, його зовнішня політика. Ліквідація удільних князівств.
Зміцнення Московської держави та її боротьба з Великим князівством Литовським за Сіверську землю. Напад татар і турків на українські землі.
Зміни в суспільно-політичному устрої Великого князівства Литовського. Зростання ролі шляхти.
Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині ХІУ –середині ХУІ ст. Розвиток сільського господарства, ремесла, сільських і міських промислів. Зростання міст. Надання магдебургського права українським містам.
Формування панщинно-фільваркового господарства. Зростання залежності населення від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути /1529, 1566, 1588 рр./. Устава на волоки.
Зростання впливу Польщі на Литву. Місце українських магнатів і шляхти в політичному житті. Наступ католицизму. Православна церква.
Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі. Соціально-економічний розвиток України та суспільно-політичні зміни на українських землях у другій половині ХУІ- першій половині ХУІІ ст.
Міста і магдебургське право. Ремесла, промисли і торгівля. Поява підприємств мануфактурного типу.
Покатоличення та ополячення місцевої знаті. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія 1596 р.
Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу
середини XVII ст.
Виникнення козацтва, його походження та розвиток
Джерела виникнення козацтва. Місце козаків у захисті південних рубежів Великого князівства Литовського від татар і турків.
Причини, час і місце заснування першої Запорозької Січі. Зміни розташувань Січей. Початок морських походів козаків у турецькі володіння.
Посилення соціального і національно-релігійного гніту в українських землях. Виникнення реєстрового козацтва.
Формування суспільно-політичного устрою Запорозької Січі. Козацька адміністрація. Старшина, заможні козаки і козацька голота /сірома/. Козацькі ради. Господарство, побут і звичаї козаків. Військове мистецтво. Духовний світ українського козацтва.
Козацькі повстання під проводом К.Косинського та С.Наливайка.
Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний. Відновлення значення Києва як політичного і духовного центру українського народу. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином.
Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Спроба уряду взяти козаків під постійний контроль. Козацькі повстання 20-30-их років ХУІІ ст. Ординація 1638 року.
Ннаціонально-визвольна війна проти речі посполитої середини хуіі ст. складання державності українського народу. гетьманщина /сер. хуіі-хуііі ст./
Україна напередодні та в роки національно-визвольної війни
середини ХУІІ ст.
Причини, характер, рушійні сили і мета Визвольної війни. Богдан Хмельницький. Основні етапи війни. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зборівський договір. Утворення Української козацької держави – Гетьманщини. Молдавські походи козацтва. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір. Розгром польського війська під Батогом, бої під Монастирищем і Жванцями. Жванецька угода.
Українсько-російські зв’язки в роки війни. Українсько-російська міждержавна угода 1654р. та її оцінка в історіографії.
Відновлення війни з Польщею. Перебіг воєнних подій у 1654-1655 рр. Віленське перемир’я.
Тема 4. Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини
Гетьман Іван Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцький трактат. Московсько-українська війна 1658-1659 рр. Конотопська битва. Гетьман Юрій Хмельницький. Переяславський договір 1659 р.
Розчленування України на Лівобережжя і Правобережжя. Гетьман П. Тетеря, його діяльність.
Чорна Рада. Гетьман І.Брюховецький. Московські статті 1665 р. Андрусівська угода. Гетьман П.Дорошенко, його боротьба за об”єднання України. Гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережжі. Гетьман Лівобережної Гетьманщини І.Самойлович, його внутрішня і зовнішня політика. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський договір. „Вічний мир” 1686р. Перший Кримський похід. Запорізька Січ у другій половині ХУІІст. Слобідська Україна у другій половині ХУІІст. Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархові.
Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І.Мазепи. Коломацькі статті. Другий Кримський похід. Відновленні козацького устрою на Правобережній Україні. С.Палій. Національно-визвольне повстання 1702-1704 рр. Україна на початку Північної війни. Участь українських полків у війні. Таємна дипломатія І.Мазепи. Його перехід на бік Карла ХІІ та наслідки цієї акції для України. Зруйнування Чортомлицької Січі. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. Гетьман у вигнанні. Пилип Орлик та його “Конституція”. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України в першій чверті ХУІІІ ст. Решетилівські статті. Гетьман І.Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії на чолі з Вельяміновим. Наказний гетьман П.Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д.Апостол. Економічна політика, реформи судових установ. Робота кодифікаційної комісії. „Правління гетьманського уряду.”
Останній гетьман України К.Розумовський. Обмеження козацького самоврядування на Слобожанщині. Прагнення старшини до урівняння в правах з російським дворянством. Судова реформа.
Діяльність П.Рум”янцева. Ліквідація Запорозької Січі. П.Калнишевський. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Участь українських козаків у російсько-турецьких війнах другої половини ХУІІІст. Заселення і розвиток Південної України. соціальні та національно-визвольні рухи на Правобережній Україні. Коліївщина. Поділи Речі Посполитої та українські землі.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
Українські землі у складі Росії наприкінці ХУІІІ - в першій половині ХІХ ст.