Geum.ru

Навчально-науковий інститут права та психодогії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Плани семінарських занять
Література до теми
Теми рефератів
Література до теми
Теми рефератів
Основні поняття до теми
Література до теми
Теми рефератів
Змістовний модуль 2.
Теми рефератів
Основні поняття до теми
Література до теми
Теми рефератів
Теми рефератів
Основні поняття до теми
Література до теми
Теми рефератів
Основні поняття до теми
Завдання для самостійної роботи
Звичаї польської шляхти
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Спроба серпневого /1991р./ перевороту у Москві. Схвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Заборона діяльності КПУ. Участь інтелігенції, студентської молоді, засобів масової інформації в демократизації суспільства, відродженні національних традицій, розширенні сфери вжитку української мови. Пробудження релігійного життя. Участь української діаспори в державно-творчому процесі.

Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Президент України. Денонсація Договору 1922 р. про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав. Затвердження державної символіки України.

Прийняття Верховною Радою України нормативних актів для реформування економіки на шляхах підприємства, переходу до ринкових відносин, приватизації, їх суперечливий характер. Зниження темпів промислового і сільськогосподарського виробництва. Наростання інфляційних процесів і соціальної напруженості. Сучасний стан і проблеми української економіки та пошук шляхів їх розв’язання. Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти, духовності. Міжнаціональні відносини і їх правове регулювання в Україні. Етнонаціональні процеси в Україні.

Вибори 1994 р. Обрання Президентом Л.Кучми. Прийняття Конституції України 1996 р. Державотворчі процеси в Україні 1994 – 2008 р. Президентські вибори 2004 р. та суспільно-політичні події, що розгорнулися навколо них. Вибори до Верховної Ради України 2006 року та позачергові парламентські вибори 2007 року.

Сучасний стан і проблеми української економіки. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної України. Релігійне життя України в умовах незалежності. Культурні процеси в сучасній Україні.

6. Інформаційно-методичне забезпечення

Опорні конспекти лекцій; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.


Тема 1.

Витоки історії українського народу та його державності. Україна княжої доби.

Семінарське заняття – 2 години

П Л А Н:
  1. Предмет, джерела та історіографія історії України.
  2. Первісна доба в історії України.
  3. Автохтонність українського народу, його історичні корені.
  4. Утворення Давньоруської держави.
  5. Соціально-економічний та політичний розвиток (ІХ–ХП ст.)
  6. Роль Галицько-Волинського князівства в українській історії.


Основні поняття до теми: анти, історія, історизм, етнос, етногенез, автохтон, менталітет, народність, трипільська культура, черняхівська культура, зарубинецька культура, кіммерійці, таври, скіфи, “царські” скіфи, скіфи-орачі, сармати, гунни, готи, венеди, склавіни, анти, руси, Русь, Борисфен, Кий, Геродот, язичництво, періодизація.


Література до теми: [6, 8, 9, 18, 38, 58, 59, 67, 68, 84, 85, 107, 123, 150, 201, 207, 213, 228, 250, 256, 259, 261].


Тема 2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Польщі.

Семінарське заняття – 2 години

П Л А Н:
  1. Приєднання українських земель до Литви. Їх соціально-економічний розвиток у складі Великого князівства Литовського.
  2. Політичне, культурне та релігійне життя українського народу за литовської доби.
  3. Польська експансія в Україну. Люблінська та Берестейська унії.
  4. Соціальні та національно-релігійні рухи в Україні Х\/І – першої пол. Х\/ІІ ст.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. Битва під Синіми Водами та її історичне значення для українських земель.
  2. Люблінська унія 1569 р. та її наслідки для українського народу.
  3. Берестейська церковна унія: мета та наслідки.
  4. Юридичне оформлення кріпосного права.


Основні поняття до теми: православ’я, братства, католицизм, унія, уніати, Річ Посполита, шляхта, фільварки, експансія, кріпацтво, братства, васал, сюзерен, хан, султан, “третій Рим”, Магдебурзьке право.


Література до теми: [15, 18, 38, 43, 47, 62, 70, 71, 72, 73, 83, 93, 102, 105, 108, 116, 117, 119, 122, 152, 193, 213, 232, 250, 253, 264, 279].


Тема 3.

Козацтво. Національна революція українського народу середини XVII ст.

Семінарське заняття – 2 години

ПЛАН
  1. Початкова історія українського козацтва, заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі.
  2. Козацько-селянські виступи кін. ХVІ- І пол. ХVІІ ст. та їх наслідки.
  3. Визвольна війна українського народу середини ХУП ст.: передумови, хід та рушійні сили.
  4. Внутрішня і зовнішня політика Б.Хмельницького.
  5. Підсумки та наслідки Національної революції українського народу середини ХVІІ ст.


Опрацювання праці В.Б. Антоновича “Про козацькі часи на Україні” (К., 1991), публікацій сучасного українського історика В.Щербака в “Українському історичному журналі”.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. П.Сагайдачний: видатний військовий та державний діяч України.
  2. Військове мистецтво запорізьких козаків.
  3. Демократична модель політичного устрою Запорозької Січі.
  4. Б.Хмельницький – видатний полководець і політичний діяч середньовічної Європи.
  5. Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 року, їх наслідки для українського народу.
  6. І. Сірко, К. Гордієнко, П. Калнишевський – отамани Кошу Запорозького.


Основні поняття до теми: “Синопсис”, “уходництво”, козак, реєстр, отаман, гетьман, кошовий, Запорозька Січ, Вольності війська запорізького, клейноди, козацька рада, козацька старшина, чайка, чумацтво, курінь, полк, кіш, паланка, протекторат, універсал.


Література до теми: [5, 15, 16, 18, 20, 25, 38, 50, 54, 61, 65, 70, 71, 72, 73, 78, 81, 93, 102, 110, 117, 119, 121, 122, 178, 179, 184, 193, 212, 240, 243, 247, 252, 253, 265, 281, 283, 296, 297, 302, 306, 315, 316, 317].


Тема 4.

Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини.

Семінарське заняття – 2 години

П Л А Н:
  1. Україна після смерті Б.Хмельницького. Боротьба за збереження незалежності.
  2. Причини та сутність Руїни. Політика українських гетьманів в умовах розколу України.
  3. Гетьманщина. Автономія України в складі Російської держави. Північна війна й українські землі. І.Мазепа.
  4. Ліквідація Гетьманщини. Скасування автономної держави.
  5. Польська колонізація Правобережної України. Гайдамацький рух. Коліївщина. Опришки.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. П.Дорошенко: його роль в історичній долі українського народу.
  2. Історична постать гетьмана І.Мазепи.
  3. П.Орлик – борець за українську національну ідею.
  4. Заселення Південної України.


Основні поняття до теми: автономія, Руїна, Гадяцькі статті, Переяславські статті, Вічний мир, Гетьманщина, Чорна Рада, мазепинці, гайдамаки, опришки, Малоросійська колегія, Правління гетьманського уряду, Чорноморське козацьке військо, поділи Польщі, інкорпорація.


Література до теми: [5, 23, 24, 29, 42, 47, 50, 60, 61, 70, 71, 72, 79, 80, 81, 93, 102, 117, 119, 122, 154, 193, 198, 213, 221, 229, 230, 232, 241, 249, 250, 253, 258, 266, 284].


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.


Тема 5.

Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Семінарське заняття – 4 години

П Л А Н:
  1. Імперська політика російського самодержавства на українських землях.
  2. Відродження національної свідомості українців Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Т.Г. Шевченко.
  3. Реформи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. й модернізаційні процеси в Україні.
  4. Суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
  5. Колоніальне становище Галичини. Вплив на неї реформ в Австрії. Народовці та москвофіли.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. Т.Шевченко та духовне відродження України.
  2. Слов’янська ідея та Кирило-Мефодіївське братство.
  3. М.Драгоманов та його політична концепція історичного розвитку України.
  4. “Руська трійця” у розвитку суспільно-політичного руху Галичини.


Основні поняття до теми: Валуєвський циркуляр, військова реформа, військові поселення, “смуга єврейської осілості”, “Головна Руська Рада”, декабристи, екстенсивне господарювання, Емський указ, земська реформа, “Київська громада”, “Київська козаччина”, Кирило-Мефодіївське братство, “Книга буття українського народу”, “Кобзар”, контрреформи, “Наукове товариство ім. Т. Шевченка”, “Південне товариство”, українофільство, ринкові відносини, “Просвіта”, “Руська трійця”, “Русалка Дністрова”, “Руська бесіда”, фінансова, цензурна, селянська, судова реформи, Столипінська реформа, часопис “Основа”, інвентарна реформа, польське повстання, національне відродження.


Література до теми: [2, 3, 18, 34, 38, 70, 71, 72, 82, 93, 97, 98, 109, 114, 117, 119, 122, 127, 128, 143, 144, 175, 186, 191, 253, 267, 279, 307, 309, 310, 311, 312, 313].


Тема 6.

Український громадсько-політичний рух кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Семінарське заняття – 2 години

План
  1. Становлення процесів українського національного відродження. Харківський університет.
  2. Кирило-Мефодіївське товариство та його місце в українській історії.
  3. Другий етап українського національного відродження. Громадівський рух.
  4. Перехід українського національного руху до політичного етапу його оформлення. Політичні партії на українських землях.
  5. Українські політичні партії та зростання національної свідомості й соціально-політична боротьба на початку ХХ ст.



ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. М. Максимович – перший ректор університету Св. Володимира.
  2. Історик М. Костомаров.
  3. М. Маркевич та його історичні праці.
  4. П. Куліш, його публіцистична діяльність.
  5. В.Антонович та Київська Громада.


Література до теми: [2, 3, 18, 34, 38, 70, 71, 72, 82, 93, 97, 98, 109, 114, 117, 119, 122, 127, 128, 143, 144, 152, 175, 186, 191, 253, 267, 279, 307, 309, 310, 311, 312, 313].


Тема 7. Україна у першій половині ХХ ст.

Семінарське заняття – 4 години

П Л А Н:
  1. Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика. Доба Гетьманату та Директорії.
  2. НЕП в Україні. Україна у складі СРСР. Українізація.
  3. Форсування індустріалізації та насильницька колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932–1933 рр.
  4. Українська РСР в умовах тоталітарного режиму: 1929 – 1938 рр.
  5. Західноукраїнські землі у складі Польщі та інших держав.
  6. Україна в роки Другої світової війни.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. М.С.Грушевський – видатний історик і політичний діяч.
  2. Акт злуки УНР та ЗУНР (1919 р.).
  3. Західноукраїнські землі у 1917–1921 рр.
  1. Погляди О.Шумського, М.Хвильового, М.Волобуєва, М.Скрипника як альтернатива сталінізму.
  2. Політичні партії в Україні в міжвоєнний період.
  3. Трагедія української інтелігенції в 20-30 – ті рр. Розстріляне відродження.
  4. Створення ОУН, її ідеологічна основа та практика.
  5. Національно-політичні аспекти, причини та наслідки голодомору 1932–1933 рр.


Основні поняття до теми: Українська Центральна Рада, Національний конгрес, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, Гетьманат, Директорія, “воєнний комунізм”, універсал, Акт злуки, Українська Галицька армія, соборність, “воєнний комунізм”, НЕП, індустріалізація, колективізація, кооперація, “продрозкладка”, “великий перелом”, автономія, федерація, коренізація, українізація, русифікація, націонал-комунізм, репресії, терор, геноцид, ГУЛАГ, депортація, розкуркулювання, куркуль, підкуркульник, чистка партійних кадрів, “єжовщина”, “трійка”, тоталітарний режим, культ особи, командно-адміністративна система, бюрократизація, МТС, комуна, артіль, комнезами, КПЗУ, ОУН, централізм.


Література до теми: [11, 17, 18, 19, 21, 28, 31, 32, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 43, 44, 45, 51, 55, 56, 64, 74, 75, 77, 86, 87, 93, 94, 99, 103, 104, 117, 122, 125, 135, 136, 137, 138, 148, 153, 155, 159, 160, 161, 172, 181, 182, 183, 194, 195, 200, 205, 214, 215, 216, 217, 218, 225, 237, 238, 239, 244, 245, 246, 251, 268, 269, 286, 288, 289, 298, 299, 300, 301].


Тема 8. Україна у другій половині ХХ ст.

Семінарське заняття – 2 години

П Л А Н:
  1. Україна у повоєнний період (1945-1953 рр.).
  2. Україна в період тимчасової лібералізації в СРСР (1953-1964 рр.).
  3. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985рр.).
  4. Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 — серпень 1991 р.)


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
  1. Лібералізація духовного життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”.
  2. Політика російщення України: методи здійснення і наслідки.
  3. Чорнобильська катастрофа, її геополітичні та екологічні наслідки.


Основні поняття до теми: хрущовська “відлига”, період “застою”, дисиденти, російщення, операція “Вісла”.


Література до теми: [7, 18, 28, 38, 43, 52, 53, 90, 91, 93, 106, 117, 122, 132, 134, 149, 151, 165, 168, 174, 179, 185, 206, 214, 225, 227, 232, 248, 271, 276, 285, 287].


Тема 9.

Незалежна Україна в сучасному світі.

Семінарське заняття – 2 години

ПЛАН:
  1. Основні етапи і напрями демократизації, відродження й розбудови незалежної України.
  2. Міждержавні відносини та міжнаціональні стосунки на сучасному етапі.
  3. Сучасні політичні партії в діяльності держави та українського суспільства.
  4. Україна і світ. Участь України у вирішенні глобальних проблем сучасності.
  1. Значення Конституції України для утворення національної державності.
  1. Перспективи економічного та соціального поступу України в ХХІ ст.


Література до теми: [11, 12, 47, 90, 159, 169, 172, 179].


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:


Індивідуальні навчально-дослідні завдання (проекти):

Джерела до опрацювання:

Михайло Грушевський „Хто такі українці і чого вони хочуть” (витяги)

...Назва: Україна, українці давня, тільки поширилася вона так велико останніми часами. За давніх часів, коли була Київська держава ... звалася отся держава Руською (...): коло Києва, Чернігова і Переяслава. ...Освіта і право, і всякі порядки київські розходилися по всіх землях, які підлягали Києву – в теперішніх великоруських сторонах, де Москва, Твер, Нижній, і в білоруських краях, де Вітебськ, Могилів, Мінськ. Сі краї теж звалися Руссю, тому що належали до Києва, а проте сама справжня Русь вважалася та, що коло Києва.

Та коли стали татари наші краї пустошити, стали з Києва й інших сусідніх міст люди заможні, багаті, а головне книжні, духовні, переїздити в дальші, затишніші сторони – на Волинь, до Галичини і до країв московських. ...Київський митрополит і вище духовенство осілися замість Києва в Москві. Тоді в галицьких і волинських сторонах поставлено свого осібного митрополита на тутешні краї –щоб не звертатися до московського. Але той митрополит, що з Києва перейшов до Москви, вважався першим і старшим, і його митрополія звалася „Великою Росією”, а ті землі, що тяглися до галицького митрополита, звалися „Малою Росією”. Так стався початок цього поділу ... в 1300 роках. ...Коли за Богдана Хмельницького в 1654 р. об´єдналися землі українські й білоруські з московськими (...) і з того часу пішло се означення „Великої, Малої і Білої Русі”, і звідти ідуть назви великоросів, малоросів і білорусів... Та сі назви були все-таки більш книжні... Між народом вони не приймалися. Зате приймалася у наших людей дедалі все більше назва „Україна” .

...Скоро і відчувалася ріжниця між назвою малоросів і українців. Малоросами називали всяких людей українського роду з України – і таких, що їм байдуже було і до України і до українського життя. А українцями названо людей тих, що добро українського народу ставили метою свого життя і про нього хотіли дбати. Не говорилося се голосно, але почувалося, і уряд се помітив, і стала цензура і начальство дивилося підозріло на назву України, викреслювали її з книжок, з газет.

Джерело: Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К., 2000.


Хведір Вовк „Студії з української етнографії та антропології” (витяги)

...Порівнюючи антропологічні особливості українців з такими самими особливостями інших слов´янських народів, ми бачимо, що українці, безперечно, найбільшу спорідненість виявляють з південними та західними (за винятком поляків) слав´янами..., їх слід зачисляти до так званої адріятичної, або динарської раси, яку ми воліли б назвати слов´янською.

...Значно складнішим, а тому й тяжчим, є питання про відношення українського племени до племен білоруського та великоруського, споріднених з українцями лінгвістично і, як гадаємо, походженням. На думку А.А.Шахматова, лінгвістичні дослідження виказують, що первісна маса східних, чи руських слов´ян в дуже далекі часи, але в усякому разі вже в епоху свого перебування на середньому Дніпрі, диференціювалася на три групи: північну, середню та південну. Наслідком татарського нападу північна група з частиною середньої витворили з себе великоруське плем´я, що проковтнуло масу фінських елементів; а з решти середньої групи та прилучення до неї сусідніх південноруських, литовських, польських та західнофінських елементів утворилося плем´я білоруське;

...А щодо південної групи, яка потім стала українською, то підлягши в свою чергу впливам іранським і, можливо, почасти й тюркським, вона переховала в собі більше слов´янських рис, ніж північні, споріднені з нею групи.


Джерело: Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. – К.,1995.

Джерело до опрацювання:

Гійом Левассен де Боплан „Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і веденням воєн”,

виданий в Руані 1651 р. (витяги)

Кримські татари

Ми тут розглядаємо два різновиди татар: одні звуться ногайськими, а інші кримськими. Останні походять з того великого півострова, що лежить над Чорним морем і загальноприйнято називається Таврійською Скіфією. Ногайські татари діляться на дві (частини), а саме: великі ногаї і малі ногаї. Обидва (народи) проживають між річками Доном і Кубанню є кочовими і (в побуті) дикими Одні з них частково є підданими хана, короля Криму, а інші - московитів. Є й такі, що підкоряються лише собі. Ці татари не такі відважні, як кримські, а останні не такі хоробрі, як буджацькі.

(...) Буджак лежить між Білгородом і Кілією. Це рівнина завдовжки до 12, завширшки від 5 до 6 льє (льє – стара французька міра довжини, яка дорівнює 4445 м; морське льє – 5557 м – авт.), де збираються і переховуються татари-бунтівники, які не визнають ні хана (...) ні турка; тут може бути 80 або 90 поселень. Повторюю, що це з тих свавільних татар, які постійно чинять набіги на Дике Поле (...), щоб захоплювати християн і продавати їх на галери, бо вони живуть з грабунку, немов хижі птахи. Іноді вони заходять на Україну... Вони постійно тримаються поблизу кордонів і в Дикому Полі; їхні поселення рухливі, а житла поставлені на двох колесах(...), бо коли кінчається трава в одній долині, вони знімаються табором і переходять в інше місце...


Звичаї польської шляхти

[Поляки] дуже відважні, мужні і вправні у володінні зброєю... Окрім своєї щедрості, вони [поляки] дуже шанобливі люди і своїх друзів, які вшановують їх відвідинами, приймають з великою ввічливістю. Навіть чужоземців, яких [доти] ніколи не бачили, зустрічають з такою люб´язністю, ніби близько і давно їх знають.

(...) Польська шляхта досить покірна і послужлива перед вищими, як-от перед воєводами та іншими державними сановниками, люб´язна і привітна з рівними собі співвітчизниками, але дуже зверхня і нетерпима по відношенню до нижчих себе. З іноземцями, яких, зрештою, не так і багато і з якими вона неохоче спілкується, привітна, зокрема з турками і татарами бачиться лише на війні, зі зброєю в руках. Щодо московитів, то через їхню брутальність, не має з ними зовсім ніяких стосунків і не хоче спілкуватися з ними, так само як зі шведами та німцями... Французів, навпаки, називають своїми братами, мають споріднені з ними звичаїі схильності, як-от: свобода висловлюватися не приховуючи думок, їм властива відверта й весела вдача, яка дозволяє сміятися і співати без усякої меланхолії.

Гійом Левассен де Боплан. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і веденням воєн.- К., 1990.


Завдання: Підготовка та представлення тези
    1. Прочитати текст;
    2. Визначити кілька важливих, на ваш розсуд, питань, що містяться у тексті;
    3. Обрати найважливіші з них; шляхом логічного розміркування довести правильність і достовірність твердження, що містяться у цьому питанні (або спростувати);
    4. Письмово оформити виконану роботу


Джерела до опрацювання:

Михайло Грушевський „Хто такі українці і чого вони хочуть” (витяги)

...Оте є все, що я сказав—свобода, рівність, народовладдя, автономія України в федеративній Російській республіці — потрібні на те, щоб дати змогу всьому народові правити своїм краєм, становити такі порядки, щоб були вони корисні не для панів тільки, не для мудрих і просвічених, а для всіх трудящих людей.

...Організації й партії українські стоять на тім, що земля повинна бути в руках тих, хто на ній працює. ...Се справа складна, котру треба добре обміркувати, щоб не скривдити непотрібно людей, не витворити даремного і шкідливого заколоту. Тепер до неї пориватися не можна. Охорони Боже хапатися тепер захоплювати землю, ділити силоміць або нищити чиєсь хазяйство.