Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Виховання молоді на християнських цінностях
Патріотичне та естетичне виховання школярів
Охоплення дітей позашкільною освітою (у відсотках)
Охоплення позашкільної освітою дітей та учнівської молоді області (у відсотках)
Фінансове забезпечення закладів позашкільної освіти (тисяч гривень)
Педагогічні кадри
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Виховання молоді на християнських цінностях


Сьогодні християнські цінності багатьма цивілізованими країнами Європи і світу визнані основою загальнолюдських цінностей. Новою тенденцією у вихованні молодого покоління на принципах християнської моралі в сучасному світі є формування в школярів обов’язків не тільки перед Богом, а й перед суспільством.

Уведення в заклади освіти області предметів морально духовного спрямування, зокрема християнської етики, сприятиме формуванню цілісної людини та уявлень в учнів про духовні цінності, моральні норми, правила поведінки, необхідність їх дотримання в повсякденному житті. Коли сім’я, церква і школа візьмуть за основу духовного виховання християнські моральні принципи, слід очікувати духовно виховане, високоморальне покоління. Християнська етика повинна носити духовно-просвітницьке спрямування, а не релігійне. Релігійне виховання відбувається в сім’ї та церкві (недільні школи), воно передбачає ознайомлення із віровченням певної релігії, ретельне вивчення текстів Святого Письма, духовну практику (сповіді, молитви, причастя тощо), моральні настанови. Предмет «Основи християнської етики» повинен читатись саме в школі.

Духовно-моральне виховання має на меті виховання молоді на прикладах християнських цінностей, заповідей, притч, біблійних історій тощо.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2005 №437 «Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства» в усіх загальноосвітніх навчальних закладах області запроваджено вивчення курсу «Етика» в 5-6 класах (інваріантна складова). Зазначений курс має повне методичне забезпечення (навчальна програма, підручник та робочий зошит для учня, методичний посібник для вчителя).

Викладання інших курсів морально-етичного спрямування проводиться як факультатив. Серед програм, що пройшли експертизу і дозволені до використання Міністерством освіти і науки України, є програми та бесіди морально-етичного спрямування, що сприяють пропаганді здорового способу життя, розроблені за участю педагогів Сумщини («Основи духовної культури» 5-11 класи, «Основи православної культури», «Основи благочестя. Бесіди для старшокласників», «Основи християнської культури»).

Викладання курсів морально-етичного спрямування відбувається лише за бажанням дітей та заявами батьків у таких навчальних закладах області: курс «Християнська етика в українській культурі, 1-4 клас» - Підлипненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Конотопської міської ради, Сумські загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів №4, №11, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10, гімназія №1, навчально-виховний комплекс №42; курс «Основи християнської етики» – Білопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1, Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2, Улянівський та Товстянський навчально-виховні комплекси: «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Білопільської районної ради, Недригайлівська загальноосвітня І-ІІІ ступенів та Хоружівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Недригайлівської районної ради; курс «Етика: духовні засади» Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №25 (експериментальний майданчик); Конотопська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2; Охтирська гімназія.

За сприяння та фінансування Сумської обласної благодійної місії «Християнський духовний центр» проведено I обласний фестиваль «Сходинки духовності» серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів області, які вивчають предмет чи відвідують факультативи, курси «Основи християнської етики». Про свою участь заявили одинадцять творчих колективів з районів та міст області, які показували свої знання з морально-етичних і культурних надбань українського народу в літературі та мистецтві на християнських засадах та демонстрували здібності в конкурсах художньої і фольклорної творчості (пісня, хорова пісня, сольне, ансамблеве, інструментальне виконання, поетичне читання, театралізовані постановки) та дитячого образотворчого мистецтва (малюнки, плетіння, вишиванка, різьба, дизайнові композиції, робота з нитками та інші роботи народно-вжиткового та декоративного мистецтва. Перемогу в конкурсі художньої самодіяльності виборола Глухівська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів ім.М.І.Жужоми, друге місце посіла Бугруватська загальноосвітня школа I-III ступенів Охтирської районної ради, третє - Сумська загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ім.С.П.Супруна. Переможці в даній номінації нагороджені цінними призами. Заохочувальний приз за показ програми, підтримку та доброзичливість до команд суперників виборола команда Недригайлівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, яка стала кращою в конкурсі народно-вжиткового мистецтва. Друге місце отримала Сумська загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ім.С.П.Супруна, третє місце посіла команда Білопільської спеціалізованої школи I-III ступенів №1. Неповторними були виступи команд Підлипненської загальноосвітньої школи I-III ступенів Конотопської міської ради та Липоводолинської спеціалізованої школи I-III ступенів. Кожна дитина отримала на згадку особистий подарунок, не залишились поза увагою і заклади освіти, які брали участь у конкурсах, та найціннішим став подарунок для навчальних закладів, - книги, рекомендовані Міністерством освіти і науки України підручники „Основи християнської етики», навчально-методичні посібники та інша додаткова література на суму близько 300 гривень.


Патріотичне та естетичне виховання школярів


Одним із пріоритетних напрямків діяльності освітян у 2008-2009 навчальному році було виховання особистості як свідомого громадянина України. У навчальних закладах проведено ряд заходів щодо вшанування пам’яті видатних державних та громадських діячів: з нагоди відзначення 170-річчя від дня народження Павла Чубинського; 110-річчя від дня народження С.В. Руднєва; 70-річчя від дня проголошення незалежності Карпатської України, 370-річчя від дня народження гетьмана України Івана Мазепи, а також тематичні науково-просвітницькі заходи до 100-річчя від дня народження Степана Бандери, у зв’язку з 300-річчям подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням україно-шведського союзу, 350-річчям перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського в Конотопській битві.

У рамках відзначення останньої ювілейної дати відбувся обласний конкурс творчих робіт учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів області «350-річчя Конотопської перемоги». Перемогу вибороли в номінації «Кращий твір» – Нестерук Олена, учениця Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7, у номінації «Малюнок» – Конопля Дар’я, учениця Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5, у номінації «Реферат» – учні Шаповалівського навчально-виховного комплексу Конотопської районної ради.

В області успішно діє програма «Сумщина туристична».

Навчальними закладами області здійснено близько 4500 екскурсійних поїздок та понад 1300 туристичних подорожей, якими охоплено близько 250 тисяч дітей.

Найбільш популярними серед учнівської та студентської молоді були маршрути до столиці України міста Київ, міст Львів, Харків, Новгород-Сіверський Чернігівської області, Полтава з відвідуванням Опішні, Диканьки, Гоголівки, станції Крути, міста Батурин, історико-краєзнавчі екскурсії до міст Черкаси, Канів, Умань.

У літній період учні здійснювали поїздки до міст Севастополь, Запоріжжя, Ялта, Алушта, Маріуполь, селищ міського типу Кирилівка, Миколаївка, Генічеськ, де поєднували відпочинок на Чорному та Азовському морях з подорожами, відвідуванням культурних та архітектурних пам’яток історичних поселень.

Для залучення учнівської та студентської молоді до вивчення життя та діяльності останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського управліннями, відділами освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів було організовано поїздки до музею Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка з відвідуванням сіл Хоружівка та Кулішівка Недригайлівського району. Найактивніше подорожували вищезазначеними маршрутами учні навчальних закладів Білопільського, Буринського, Лебединського, Роменського, Конотопського, Недригайлівського районів та міста Лебедин, Конотоп, Ромни, Суми. Низький рівень охоплення даним маршрутом у Середино-Будському, Кролевецькому, Шосткинському, Сумському районах.

Найбільше здійснено екскурсійних поїздок учнівською та студентською молоддю до обласного центру – міста Суми. У 2008-2009 навчальному році збільшилась кількість екскурсій до легендарного, стародавнього, партизанського міста Путивль з відвідуванням „Музею партизанської слави”, Сафронівського і Мовчанського монастирів, села Нова Слобода, що називають „українською Хатинню”. Користувалися популярністю маршрути до міста Глухів, що тісно пов’язаний з іменами гетьманів І.Скоропадського, Полуботка, Д.Апостола, К. Розумовського, композиторів М.Березовського і Д.Бортнянського. До 350-річчя Конотопської битви організовані групи дітей Білопільського, Роменського, Лебединського, Конотопського районів та міст Ромни, Лебедин, Конотоп, Суми відвідали село Шаповалівку.

Активізовано екскурсійну роботу щодо відвідування визначних регіональних історичних та архітектурних пам’яток. Добре поставлено цю роботу в Кролевецькому, Білопільському, Краснопільському, Конотопському, Роменському, Путивльському, Великописарівському, Недригайлівському районах та містах Лебедин, Ромни, Конотоп.

Поліпшено організацію екскурсійно-туристичної діяльності в Конотопському, Лебединському районах та містах Ромни, Конотоп, Лебедин. Ці міста та райони мають найкращі показники в області. Знизився рівень охоплення екскурсійною та туристичною діяльністю в Сумському районі та місті Шостка.

Необхідно активізувати дану діяльність у Тростянецькому, Шосткинському, Глухівському районах та місті Глухів.

В обласному конкурсі «Подвиг» узяли участь пошукові загони із 66 навчальних закладів. Члени пошукових загонів досліджували тему Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, працювали в архівах, музеях, записували свідчення учасників Великої Вітчизняної війни. Особливу увагу вони звернули на жертв нацистських переслідувань. Юні пошуковці проводили роботу, пов’язану з установленням імен загиблих воїнів, зниклих безвісти у період Великої Вітчизняної війни. Ілюстративний матеріал із цієї теми оформлено в музеях, кабінетах історії, бібліотеках.

Активна пошукова та дослідницька робота проводилась у містах Суми, Білопілля, Глухів, Охтирка, Роменському, Великописарівському, Тростянецькому, Ямпільському, Сумському районах.

Переможцями конкурсу стали Глухівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів ім.М.І.Жужоми, Сумський центр професійно-технічної освіти, Ярошівський навчально-виховний комплекс Роменського району, Сумський технікум харчової промисловості Національного університету харчових технологій.

У кожному навчальному закладі створено музей, музейну кімнату або патріотичний куточок, на базі яких пошукові загони пишуть літописи навчальних закладів, проводять акції «Орден у твоєму домі».

У Кролевецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 створено і діє загін юних слідопитів «Пошук-9», який збирає матеріали про ветеранів 9 окремого корпусу, які визволили місто Кролевець від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни. На честь визволителів міста та з ініціативи ветеранів, учителів і учнів поблизу школи встановлено пам’ятний знак «Танк».

Активно діє музей оборони міста Охтирка в Охтирській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7. Юні екскурсоводи розповідають відвідувачам музею про оборону рідного міста, про важкі роки окупації, діяльність підпілля. Роботу учнів цієї школи «Не забуваймо незабутнє» у Всеукраїнському конкурсі «Краса і біль України» визнано кращою. Члени пошукового загону «Пам’ять» разом зі своїм керівником Андрієм Юрійовичем Чернишкіним побували в Карпатах як переможці цього конкурсу.

У закладах освіти області проведено комплекс заходів на виконання Закону України від 28 листопада 2006 № 376-V «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», Указу Президента України від 28 березня 2007 року № 250 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні».

У рамках Всеукраїнської акції «Колосок пам’яті» учнівською та студентською молоддю зібрано свідчення очевидців Голодомору (узагальнено більше 7900 анкет).

У ІV етапі Всеукраїнського просвітницько-патріотичного конкурсу вчинених дій щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Пам’ять народу» роботи Власенка Валерія Миколайовича, доцента, кандидата історичних наук, завідувача кафедри історії Сумського державного університету та пошукового загону «Зерна пам’яті» Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Охтирської міської ради відзначено грамотами Міністерства освіти і науки України.

Проведено обласний конкурс пошукових загонів навчально-виховних закладів з дослідження теми Голодомору 1932-1933 років та огляд-конкурс експозицій з висвітлення подій Голодомору 1932-1933 років у музеях навчальних закладів області.

На територіях навчальних закладів висаджені калинові гаї та алеї, силами педагогічних, учнівських колективів та батьківської громадськості створено пам’ятні знаки «Жертвам Голодомору 1932-1933 років».

Учнівська та студентська молодь, педагогічні працівники взяли участь у Всеукраїнській акції «Засвіти свічку».

За результатами пошукової роботи, проведеної навчальними закладами, створено відеофільми, випущено брошури, збірники спогадів тощо.

У рамках естетичного виховання щороку управлінням освіти і науки облдержадміністрації проводиться робота щодо залучення сільської учнівської молоді до хорового співу. Результатом роботи є участь сільських хорових колективів у щорічному обласному конкурсі „Співаймо разом”, що проходить на базі Будинку культури селища Терни Недригайлівського району. Цього року в конкурсі взяли участь 7 хорових колективів сільських навчальних закладів області: Білопільського, Буринського, Лебединського, Недригайлівського, Сумського районів. Найкраще проявив свої таланти та здібності хоровий колектив Коровинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Недригайлівського району.


Завдання:
  • забезпечити повноцінне функціонування в кожному навчальному закладі системи виховної роботи, посилення виховного впливу навчальної діяльності учнів та студентів;
  • формувати в дітей, учнівської та студентської молоді громадянську компетентність, відповідальність через орієнтацію змісту освіти на краєзнавчий матеріал;
  • ужити заходів щодо подальшої співпраці батьківської, учнівської та педагогічної громадськості у вирішенні спільних проблем;
  • формувати здоровий спосіб життя дітей та учнівської молоді шляхом запровадження здоров’язберігаючих технологій у діяльність закладів освіти;
  • забезпечити функціонування освітньо-виховного середовища, в основу якого покласти принципи християнської моралі.




Позашкільна

освіта Сумщини:

надбання, проблеми, погляд у майбутнє








Успішній реалізації завдань формування духовності дітей сприяє діяльність позашкільних навчальних закладів як центрів освітньо-виховної роботи з дітьми та підлітками в позаурочний час.

В області функціонують 75 позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, що становить 55 відсотків від їх загальної кількості. Це центри, будинки, палаци дитячо-юнацької, науково-технічної творчості, естетичного виховання; станції юних натуралістів, туристів; військово-патріотичні клуби; дитячо-юнацькі спортивні школи.





У гуртках, секціях та інших творчих об’єднаннях займається понад 57 тисяч дітей та учнівської молоді, що становить 42,9 відсотка від загальної кількості дітей шкільного віку, які проживають в області. По Україні цей показник становить 32,9 відсотка. Простежується позитивна динаміка охоплення дітей позашкільною освітою. У 2005 році цей показник становив 29 відсотків, у 2007 році – 31.


Охоплення дітей позашкільною освітою (у відсотках)



Найбільша кількість учнів, охоплених позашкільною освітою, – у Лебединському (89,9 відсотка), Кролевецькому (69,4 відсотка), Ямпільському (61,6 відсотка), Тростянецькому (57,3 відсотка), Білопільському (43,5 відсотка) районах, містах Суми (62,4 відсотка), Шостка (60 відсотків), Лебедин (47,4 відсотка), Конотоп (42,6 відсотка).


Охоплення позашкільної освітою дітей та учнівської молоді області (у відсотках)

(статистичні дані наведено без урахування контингенту вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл)



Для підвищення показника охоплення позашкільною освітою дітей із сільської місцевості з 2007 року в області реалізується соціально-педагогічний проект – пересувний позашкільний навчальний заклад, аналогів якому немає в Україні. За період його діяльності різними формами навчально-творчої діяльності охоплено близько 6 тисяч школярів сільських шкіл та вихованців шкіл-інтернатів. Проект успішно пройшов апробацію в Недригайлівському, Роменському, Ямпільському, Краснопільському, Великописарівському, Охтирському районах. Досвід роботи обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю щодо діяльності пересувного позашкільного навчального закладу підтримано Міністерством освіти і науки України та рекомендовано до запровадження в інших областях держави.

Посиленню значення позашкільної освіти як повноцінного інституту в системі безперервної освіти сприяло те, що згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації 2008 рік було оголошено в області Роком позашкільної освіти. Проведено естафету навчально-виховних, творчих здобутків позашкільних навчальних закладів “Наші творчість і пошук тобі, рідна Сумщино!”. Хід естафети, її результати свідчать про те, що скоординована діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, педагогічних колективів, батьків, громадськості спрямована на подальший розвиток позашкільної освіти, формування позитивного іміджу позашкілля Сумщини.

Для набуття навичок і практичного досвіду, стимулювання та самоствердження вихованців у 2008 році проведено 92 обласні заходи. Їх кількість з кожним роком збільшується: у 2006 – 45 заходів; у 2008 – 92. Зростає й кількість учасників цих заходів, удосконалюється рівень їх виконавської майстерності.

Для реалізації державної політики щодо роботи з обдарованою молоддю обласним центром позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю забезпечено діяльність територіального відділення Малої академії наук України. За дванадцять років у його наукових секціях додаткову освіту отримали близько одинадцяти тисяч старшокласників області.

У закладах освіти області працюють 22 наукових товариства учнів
(2007 рік – 10). Слухачі Малої академії наук, учні наукових товариств займаються пошуково-дослідницькою роботою під керівництвом провідних науково-педагогічних працівників Сумського державного університету, Сумського державного педагогічного університету ім.А.С. Макаренка, Сумського національного аграрного університету. Завдяки цій співпраці обдаровані учні Сумщини посідають призові місця у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт. У 2008 році зі 126 учасників обласного етапу конкурсу переможцем став 51 слухач; із 22 учасників усеукраїнського етапу – 11 переможців. У 2009 році збільшилася кількість переможців обласного і всеукраїнського етапів і становить 75 і 16 осіб відповідно.

Про цілеспрямовану роботу органів управління освітою, педагогічних та учнівських колективів позашкільних навчальних закладів свідчить і той факт, що за останні два роки область була місцем проведення одного міжнародного та шести всеукраїнських методико-педагогічних заходів для учнівської молоді. Досвід роботи педагогів-позашкільників Сумщини з проблем біологізації позашкільного навчально-виховного простору, формування навичок здорового способу життя, організації пошуково-дослідницької роботи в наукових товариствах учнів та секціях Малої академії наук вивчається державними позашкільними навчальними закладами. Укладено угоди про співпрацю між обласним центром позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Інститутом проблем виховання, Інститутом обдарованої дитини Академії педагогічних наук України щодо розроблення науково-методичної проблеми “Формування та розвиток творчих здібностей учнівської молоді в умовах комплексного позашкільного навчального закладу”.

Здійснюється послідовна робота щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення позашкільних навчальних закладів. Для морального та матеріального стимулювання педагогів позашкільних навчальних закладів, вихованці яких мають високі досягнення, установлено надбавку до посадового окладу керівникам дитячих творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів міста Шостка в розмірі 5 відсотків; міст Суми, Охтирка - 10 відсотків; міст Тростянець, Ромни, Путивль – 20 відсотків; міста Конотоп, Ямпіль, Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю-30 відсотків.

Забезпечення якості позашкільної освіти значною мірою залежить від науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу. Із цією метою створено обласний інформаційно-методичний банк, на обліку в якому знаходиться 3506 методичних матеріалів.

Питання поліпшення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів є одним із домінуючих у структурі взаємодії органів управління освітою та позашкільних навчальних закладів.

Видатки з обласного та місцевих бюджетів на утримання позашкільних навчальних закладів області у 2008 році становили 25700 тис. гривень, що на 7035 тис. гривень більше у порівнянні з 2007 роком. Фінансування освітянських спортивних шкіл збільшилось на 3850 тис. гривень і становить понад 11104 тис. гривень.


Фінансове забезпечення закладів позашкільної освіти (тисяч гривень)



За рахунок бюджетних коштів забезпечено проведення різних видів господарських робіт. Виконано капітальні та поточні ремонти в позашкільних навчальних закладах міст Ромни, Лебедин, Шостка, Глухів, Конотоп, Путивльського, Ямпільського, Білопільського, Тростянецького, Краснопільського районів.

Закуплено меблі, оргтехніку, музичну апаратуру, інше технічне обладнання для закладів позашкільної освіти міст Конотоп, Шостка, Путивль, Кролевець, Білопільського, Недригайлівського, Сумського, Ямпільського, Шосткинського, Краснопільського районів. Значна увага приділяється поліпшенню матеріально-технічної бази (зроблено капітальний або поточний ремонт, придбано спортивний інвентар та обладнання) у дитячо-юнацьких спортивних школах міст Шостка, Конотоп, Глухів, Середино-Будського, Великописарівського, Буринського, Краснопільського районів та обласній дитячо-юнацькій спортивній школі. У 2009 році заплановано введення в експлуатацію приміщення під спортивну базу для дитячо-юнацької спортивної школи № 2 міста Суми.

Стовідсотково здійснюється фінансування заходів, пов’язаних з участю вихованців позашкільних навчальних закладів у всеукраїнських масових заходах.

Поряд із цим проблема фінансування закладів позашкільної освіти залишається актуальною – вони, як і раніше, не включені до загального формульного розрахунку бюджету освітньої галузі. Щорічні розміри асигнувань на утримання позашкільних установ є незначними.

У 2008 році недофінансовано заклади позашкільної освіти Буринського, Великописарівського, Конотопського, Краснопільського, Липоводолинського, Недригайлівського, Лебединського, Тростянецького, Середино-Будського, Ямпільського районів, Лебединської, Охтирської міських станцій юних техніків.

У 2009 році зменшено фінансування в Глухівському, Сумському районах, містах Лебедин, Охтирка.

Без власної спортивної бази працюють 7 спортивних шкіл (26,18 відсотка від загальної їх кількості).

Незадовільно відбувається процес комп’ютеризації закладів позашкільної освіти. У них нараховується 259 одиниць комп’ютерної техніки, з яких 185 використовується для занять гуртків, тобто в середньому на 250 вихованців припадає 1 комп’ютер. До мережі Інтернет підключено 35 відсотків позашкільних навчальних закладів.

Негативно впливає на організацію навчально-виховного процесу з дітьми в Сумському, Роменському, Охтирському районах відсутність власних приміщень, усупереч того, що пунктом 3 розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2007 № 405 передбачалося надання закладам позашкільної освіти вищезазначених районів окремих приміщень. Відтак – рівень охоплення гуртковою роботою учнів у Роменському районі становить 7,4 відсотка, Сумському – 18 відсотків.

Низьким є рівень охоплення позашкільною освітою дітей і підлітків у Буринському (14,5 відсотка), Краснопільському (17 відсотків), Липоводолинському (17,3 відсотка), Недригайлівському (20,8 відсотка) районах, містах Ромни (25,8 відсотка), Охтирка (24,8 відсотка).

Час та зміни в суспільстві вимагають від педагогічних колективів перегляду питання щодо напрямів позашкільної освіти, щоб протистояти факторам духовної кризи, що деформують розум і душі дітей. Особливо актуальним в умовах неконтрольованого потоку інформаційної продукції, що має агресивну спрямованість і низький рівень культури, є розширення мережі гуртків національно-патріотичного спрямування. На жаль, сьогодні таких гуртків у закладах позашкільної освіти працює лише 1,8 відсотка від їх загальної кількості.

Беручи до уваги позитивні здобутки та проблемні питання, що на сьогодні мають місце в позашкіллі області, галузеві управління облдержадміністрації, у системі яких знаходяться позашкільні навчальні заклади, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування мають спрямувати зусилля на вирішення першочергових завдань.

І це повинно бути не лише задекларовано, а підкріплено реальними діями всіх тих, кому держава доручила дбати про дитинство, а значить про своє майбутнє.


Завдання:
  • розширити оптимальну мережу гуртків та інших творчих об’єднань учнівської молоді, їх профільності з метою забезпечення права дітей і підлітків на здобуття позашкільної освіти;
  • забезпечити максимальне охоплення учнівської молоді позашкільною освітою шляхом розширення мережі гуртків і інших творчих об’єднань, запровадження клубних форм роботи, особливо в сільській місцевості, через організацію роботи пересувних позашкільних навчальних закладів;
  • зміцнити матеріально-технічну базу закладів позашкільної освіти шляхом поліпшення їх ресурсного забезпечення, комп’ютеризації за рахунок раціонального використання бюджетних коштів, збільшення позабюджетних надходжень;
  • поліпшити забезпечення позашкільних навчальних закладів науково-методичними матеріалами;
  • вивчити та впровадити кращий досвід роботи педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів з питань роботи з дітьми в позаурочний час;
  • розробити новітні методики науково-дослідницької та дослідно-експериментальної роботи з обдарованою молоддю;
  • провести своєчасну діагностику здібностей дітей і підлітків.



Атестація закладів освіти області


Реформування системи освіти в Україні вимагає модернізації характеру, функцій та системи контролю за діяльністю навчальних закладів.

Основне завдання сучасної моделі атестації закладів освіти полягає у визначенні рівня ефективності діяльності навчального закладу і на цій основі формування в учасників освітнього процесу стійкої мотивації на поліпшення результатів роботи, постійної потреби в самовдосконаленні, забезпечення стимулювання ефективної праці педагогічних працівників тощо.

Плани державної атестації навчальних закладів області за десятирічний період її проведення вчасно виконуються. Усього за цей період проатестовано 696 загальноосвітніх (деякі атестуються повторно), 196 дошкільних (63 відсотки), 45 позашкільних (91 відсоток) навчальних закладів. За минулий навчальний рік проатестовано 74 заклади освіти. З них 19 відсотків отримали «високий» рівень освітньої діяльності, 72 - «достатній» і кожний десятий заклад «середній». Експертною комісією управління освіти і науки облдержадміністрації проатестовано 17 шкіл нового типу, 27 закладів професійно-технічної освіти (загальноосвітню підготовку) та 12 вузів І-ІІ рівнів акредитації (загальноосвітню підготовку).

За міжатестаційний період у діяльності проатестованих навчальних закладів простежується динаміка росту та позитивні зміни. Так кожний четвертий заклад, що був проатестований удруге, підвищив рівень освітньої діяльності в порівнянні із попередньою оцінкою роботи закладу. Такий показник свідчить, що діюча система атестації закладів дає змогу кваліфіковано оцінити реальний стан справ у закладах, надати своєчасну допомогу та рекомендації керівникам закладів для підвищення рівня освітньої діяльності. В організації роботи з проведення державного контролю дотримуються принципу «контроль не заради контролю, а контроль заради справи».

За результатами атестації щорічно проходить реорганізація закладів у школи нового типу та навчально-виховні комплекси. Лише в Путивльському районі було реорганізовано 4 школи в навчально-виховні комплекси, що дало змогу додатково охопити дошкільною освітою понад 70 дітей.

У ході підготовки до атестації проведено значне оновлення навчального обладнання, лабораторного устаткування, комп’ютерного забезпечення, зміцнено матеріальну базу закладів. Так, у Московському навчально-виховному комплексі Липоводолинського району проведено капітальний ремонт системи опалення і газифікації їдальні, а за рахунок допомоги випускників школи проведено капітальний ремонт 18 кабінетів та огорожі закладу на суму понад 20 тис. гривень.

У ході підготовки до атестації за рахунок спонсорської допомоги в Коржівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Роменського району створено музей народознавства, обладнано актову і спортивну зали, відремонтовано 15 класних кабінетів, придбано 6 комп’ютерів.

У Сумській гімназії № 1 на зміцнення матеріально-технічної бази залучено 173 тис. гривень, з них 17,5 тис. гривень використано на фахову літературу для вчителів, 27 тис. гривень – на навчально-наочне обладнання, 10 тис. гривень – на мультимедійну систему.

У ході атестації оновлено керівництво 18 закладів. З призначенням молодих перспективних керівників поліпшується стан навчально-виховного процесу. Так, позитивна динаміка спостерігається в Яцинській загальноосвітній школа І-ІІ ступенів Путивльської районної ради, де за рахунок власного господарства (утримання корови і теляти) 100 відсотків дітей охоплені харчуванням, замінено 3 вікна, відремонтовано їдальню і харчоблок, зроблено внутрішні санітарні вузли.

Під час атестації процес навчання необхідно вивчати як двобічний процес: для успіху навчання потрібна не лише висока якість роботи викладача, але і його можливість навчити учня оволодівати знаннями.

Близько 98 відсотків учнів шкіл нового типу, 80 відсотків учнів загальноосвітніх шкіл, 70 відсотків студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 45 відсотків професійно-технічних училищ справились із запропонованими атестаційними завданнями.

Міцні знання під час атестаційної експертизи показали учні Середино-Будської № 1, Лебединської № 7, Хотінської (Сумський район) загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів та студенти Путивльського педагогічного коледжу, 60-70 відсотків яких виконали завдання творчого рівня.

Однак у ході атестації виявлено серйозні упущення і недоліки в діяльності навчальних закладів. Майже за 10 років, що відділяли їх від попередньої атестації, не використали можливість підвищити рівень освітньої діяльності Коршачинська (Білопільський район), Чуйківська (Ямпільський), Терешківська (Сумський), Терехівська (Кролевецький) та Охтирська №9 загальноосвітні школи. Організація контролю за здійсненням навчально-виховного процесу в цих закладах потребує суттєвого удосконалення, адже рівень освітньої діяльності закладу найчастіше відображає рівень навчальних досягнень учнів. Так у Коршачинській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Білопільської районної ради 25 відсотків учнів засвоїли програмовий матеріал з математики, хімії і фізики на початковому рівні.

На достатньому і творчому рівнях справилися із завданнями 65 відсотків учнів шкіл нового типу, 45 відсотків – загальноосвітніх шкіл, 50 відсотків – вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації і лише 5 відсотків – професійно-технічних навчальних закладів. Ці показники свідчать про недостатню результативність навчально-виховного процесу, переважання репродуктивного викладу нового матеріалу.

Навчання здійснюється з використанням морально застарілої і фізично зношеної матеріально-технічної бази, що не забезпечує якісного виконання навчальних планів і програм. Це негативно позначається на якості освіти. Реальний рівень забезпеченості кабінетів хімії, фізики, біології для виконання лабораторних і практичних робіт у 80 відсотків сільських шкіл становить 30-40 відсотків від потреби, а у професійно-технічних навчальних закладах - лише 10-20 відсотків.

Тож важливим завданням подальшого проведення державної атестації в області повинно бути визначення результатів роботи закладу, що виявляються у формуванні навчальних і життєвих компетентностей дітей відповідно до нових запитів держави. Оцінювати треба виключно результати роботи.

Десятирічний досвід проведення головного виду державного контролю в області свідчить, що атестація в цілому позитивно позначилася на організації навчально-виховного процесу, сприяла оновленню його змісту, стимулювала в педагогічних працівників прагнення до самовдосконалення, проте потребує подальшого вдосконалення як на рівні закладів освіти, так і на рівні управлінь, відділів освіти.


Педагогічні кадри


Педагогічні працівники області є однією з найбільш чисельних груп населення Сумщини. Вони забезпечують результативну роботу навчальних закладів усіх типів. Загальноосвітні навчальні заклади налічують 12734 педагогічні працівники, дошкільні - 3173, професійно-технічні - 1573. Державними нагородами відзначені – 2 педагогічні працівники, їм присуджено звання «Заслужений працівник освіти України» чи «Заслужений учитель України». Педагогічні звання «учитель-методист» мають 559 осіб (4,4 відсотка), «старший учитель» - 1693 (13,3 відсотка), кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» та «спеціаліст І категорії» - 8751 (68,7 відсотка). За сумлінну роботу, досягнуті успіхи в справі навчання і виховання молодого покоління, значний особистий внесок у розвиток освіти Сумщини у 2009 році відзначено нагрудними знаками «А.С.Макаренко» - 2 особи, «В.Сухомлинський» - 3 особи, «Софія Русова» - 2 особи, «Відмінник освіти України» - 30 осіб, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України -143 особи.

Постійно зростає якісний склад педагогів. Повну вищу освіту мають 93,4 відсотка вчителів. Найбільша кількість таких педагогів у містах Глухів (100 відсотків), Шостка (98 відсотків), Суми (97 відсотків), Лебедин (95 відсотків), Конотоп (95 відсотків), Липоводолинському (95 відсотків), Кролевецькому (94 відсотки), Глухівському (96 відсотків), Буринському (90 відсотків) районах.

Залишаються на минулорічних показники розподілу вчителів за віком: понад 20 відсотків таких, які мають вік більше 50 років, стаж роботи - понад 20 років, понад 30 відсоткам учителів – більше 40 років. Значна кількість педагогів пенсійного віку працює в Білопільському, Кролевецькому, Роменському, Сумському районах.

В області відсутні вакансії. Їх повністю займають молоді спеціалісти.

Для забезпечення закладів освіти кваліфікованими педагогічними кадрами здійснюється підготовка фахівців педагогічного профілю у 4 вищих навчальних закладах: Сумському державному педагогічному університеті ім.А.С.Макаренка, Глухівському державному педагогічному університеті ім.О.Довженка, Лебединському педагогічному училищі ім.А.С.Макаренка та Путивльському педагогічному коледжі ім.С.В.Руднєва. Підготовка фахівців здійснюється за 35 спеціальностями та спеціалізаціями.

У 2009 році кількість випускників вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації склала 3076 осіб, І-ІІ рівнів акредитації – 317 осіб.

У 2009-2010 навчальному році до освітянської спільноти області приєднаються 375 молодих фахівців: 178 – випускників Сумського державного педагогічного університету ім.А.С.Макаренка, 141 - Глухівського державного педагогічного університету ім.О.Довженка, по 28 – із Лебединського педагогічного училища ім.А.С.Макаренка та Путивльського педагогічного коледжу ім.С.В.Руднєва.

Наболілим залишається питання навантаження вчителів. Збільшилась кількість учителів, які викладають два, три, і більше предметів. Це стосується шкіл, що розташовані в сільській місцевості.

В області вжито заходів щодо морального й матеріального стимулювання педагогічних працівників. Середня заробітна плата вчителів у 2009 році становить 1525 гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2008 року вона не зросла. Місячна заробітна плата, наприклад, спеціаліста вищої категорії - 1711 гривень, молодого спеціаліста з вищою освітою, без досвіду роботи – 906 гривень. Ці показники залишаються на рівні минулорічних.

Щорічну грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання обов’язків частково виплачено станом на 25 грудня 2008 року педагогічним працівникам навчальних закладів Конотопського району (84 відсотки від посадового окладу), міста Шостка (50 відсотків-учителям, 100 - керівникам), Липоводолинського (50 відсотків), Великописарівського, Сумського районів, міст Суми, Конотоп, Охтирка ( по 40 відсотків), міста Лебедин (35 відсотків), Кролевецького (30-35 відсотків), Тростянецького (30 відсотків), Буринського (5 відсотків посадового окладу вчителям, 10-15-керівникам), Білопільського (частково) районів. В усіх інших районах та містах області не приділено належної уваги стимулюванню праці педагогічних працівників, щорічну грошову винагороду не виплачено.

Для стимулювання педагогічних працівників області восени 2008 року проведено третій обласний конкурс «Золоте серце». На конкурс було представлено 85 матеріалів за п’ятьма номінаціями з 25 регіонів області. Перемогу вибороли в номінаціях «учитель, науково-педагогічний працівник, майстер виробничого навчання» Коваль Анатолій Миколайович, викладач фізики Синівського професійного аграрного ліцею, «вихователь» Гнойова Тетяна Павлівна, вихователь Конотопського дошкільного навчального закладу №1 «Орлятко» Конотопської міської ради, «працівник психологічної служби» Темна Олена Михайлівна, практичний психолог Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21, «керівник навчального закладу» Чернець Олександр Миколайович, директор Сумського вищого професійного училища будівництва і дизайну, «методист» Боровик Володимир Миколайович, методист Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.

Виявити найкращих учителів у номінаціях «українська мова та література», «фізика», «інформатика», «музика», «іноземна (англійська) мова» дозволив ІІ обласний тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009».

На розгляд фаховим журі очно-заочного етапу ІІ (обласного) туру конкурсу було подано 90 матеріалів переможців І туру конкурсу (що на 20 менше від попереднього року) з 18 районів та 7 міст області. У розрізі номінацій: «українська мова та література» - 19 робіт, «фізика» - 18, «музика» - 17, «інформатика» - 15, «іноземна (англійська) мова» - 21 робота. Фахові журі обласного конкурсу відмітили достатній рівень підготовки матеріалів, надісланих з Глухівського, Кролевецького, Лебединського, Сумського, Тростянецького районів, міст Глухів, Конотоп, Охтирка, Суми, Шостка. Значну організаційну роботу було проведено районами (містами), які на розгляд фаховим журі представили 5 робіт (по одній у кожній номінації). Це Глухівський, Кролевецький, Недригайлівський, Сумський райони та міста Глухів, Ромни, Суми, Шостка.

В очній частині очно-заочного етапу змагань узяли участь 80 учителів. Не забезпечено було участь учителів Охтирського району у вказаному етапі конкурсу, чиї роботи, як переможців І туру змагань, представлено на розгляд.

За підсумками очно-заочного етапу було обрано 25 кращих учителів області: по-одному – з Глухівського, Конотопського, Краснопільського, Липоводолинського, Путивльського, Роменського, Ямпільського районів; по два представники – із Сумського району, міст Лебедин та Охтирка; по три – з Кролевецького району, міст Конотоп, Суми, Шостка.

Переможцями ІІ (обласного) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009» визнано в номінаціях «Українська мова та література» Тімченко Світлану Олександрівну, (Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20), «Фізика» Охременко Наталію Олексіївну (Свеська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Ямпільської районної ради), «Музика» Москвітіну Оксану Василівну (Сумська спеціалізована школа І ступеня № 30), «Інформатика» Шульженко Інесу Анатоліївну (Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 Охтирської міської ради), «Іноземна (англійська) мова» Мироняк Оксану Василівну (Охтирська гімназія Охтирської міської ради).

Учасником заключного етапу ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу стала Мироняк Оксана Василівна, учитель іноземної мови Охтирської гімназії Охтирської міської ради.

У 2009 році Сумською обласною премією імені А.С.Макаренка нагороджені в номінаціях «дошкільний навчальний заклад» Олійник Олена Миколаївна, вихователь Недригайлівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Барвінок» Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району, «загальноосвітній навчальний заклад» Запорожець Анатолій Олександрович, учитель географії, директор Ярошівського навчально-виховного комплексу Роменської районної ради, «професійно-технічний навчальний заклад» Комишанська Віталія Олексіївна, старший майстер Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти інноваційних технологій м.Суми», «вищий навчальний заклад» Вашуленко Микола Самійлович, завідувач кафедри теорії та методики початкового навчання Глухівського державного педагогічного університету імені О.Довженка, заслужений діяч науки і техніки України, «позашкільний навчальний заклад» - Харламова Людмила Миколаївна, директор Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.

За минулий навчальний рік 29 сімей педагогів були забезпечені житлом, одна отримала пільговий кредит на придбання житла відповідно до програми сприяння забезпеченню житлом педагогічних та науково-педагогічних працівників у Сумській області на 2008-2017 роки в розмірі 250 тис. гривень.

В області існує проблема з виплатою педагогічним працівникам коштів за проїзд. У 2009 році в розмірі 100 відсотків від вартості квитка повертають кошти педагогічним працівникам лише відділи освіти Білопільської та Буринської райдержадміністрацій.


Завдання:
  • ужити заходів щодо вдосконалення підготовки вчителя до роботи в навчальних закладах сільської місцевості, сприяння отриманню педагогічними працівниками другої вищої освіти;
  • забезпечити створення сприятливих умов для закріплення молодих спеціалістів, особливо в сільській місцевості;
  • сприяти забезпеченню житлом педагогічних та науково-педагогічних працівників;
  • поліпшити стан організації безкоштовного підвезення педагогічних працівників до місць роботи і проживання;
  • забезпечити моральне й матеріальне стимулювання працівників закладів освіти.