Geum.ru

А.І. Безуглий, Л. П. Громова, Д. О. Мельников, А. Б. Пономаренко

Вид материалаДокументы

Содержание


ТЕМА ІІ. КИЇВСЬКА РУСЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Перше заняття
Методичні рекомендації
Друге заняття
Методичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

ТЕМА ІІ. КИЇВСЬКА РУСЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Перше заняття


План

1. Заснування Києва - стародавнього центра слов'янства.

2. Утворення і політичний розвиток Давньоруської держави та її перші правителі (Олег, Ігор, Ольга, Св’ятослав).

3. Розквіт Київської Русі. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

4. Духовна і матеріальна культура Київської Русі.

Теми рефератів

1. Духовна та матеріальна культура Київської Русі.

2. Християнська церква в Київській Русі.

Додаткова література

1. Серія “Україна крізь віки”. В 15-ти томах. – К., 1998-2000.

Т.4. Толочко О. Т., Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1998.

Т.5. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

2. Костомаров Н.И. Исторические произведения. -К.,1990.- С.198-237.

Методичні рекомендації


Готуючись до висвітлення першого питання плану, бажано звернути увагу на такі ключові моменти: легенда про трьох братів (Кия, Щека, Хорива) та їх сестру Либідь - засновників городища над Дніпром. Географічна вигідність розташування міста-фортеці. Торговельні зв'язки – торговельні шляхи через Київ. Київ - центр об'єднання східних слов’ян, центр Київської Русі.

Відповідь на друге запитання необхідно почати з аналізу об'єктивних умов виникнення Давньоруської держави, навести перші згадки про Русь у VІІІ-ІХ ст., пояснити етимологію слів “Русь”, “роси”. Далі бажано висвітлити зміст “норманської теорії” походження Київської Русі, розповісти про її критику в українській та російській історіографії, дати стислі політико-біографічні характеристики перших київських великих князів, показати основні напрями їх діяльності.

Висвітлення третього питання бажано побудувати за таким планом:

перетворення Київської Русі на могутню європейську державу;

політичні та економічні зв’язки Київської Русі з сусідами: Візантією, Німеччиною тощо. Перші міжнародні угоди Київської Русі з Візантією;

прийняття християнства та його вплив на зміцнення держави. Зміцнення великокняжої влади і формальне закріплення феодальних відносин;

юридичне закріплення влади Великого князя і регулювання взаємовідносин між громадянами держави на підставі першої збірки законів “Руська Правда”;

політико-економічне становище Русі в Х-ХІІ ст. Діяльність великих київських князів у цей час.

Відповідь на четверте запитання має творчий характер. Бажано стисло розповісти про формування Києва як столиці держави, будівництво Десятинної церкви, Софійського собору, Золотих воріт, про виникнення Києво-Печерського монастиря як центру розповсюдження культури Русі, охарактеризувати пам’ятки духовної культури (“Руську Правду” Ярослава Мудрого, “Устав Володимира Мономаха”), показати культурні і торговельні зв’язки з зарубіжжям.

Друге заняття


План

1. Причини феодальної роздробленості та занепаду Давньоруської держави.

2. Галицько-Волинське князівство. Внутрішня та зовнішня політика Романа Мстиславовича та Данила Галицького.

3. Боротьба населення Київської Русі проти монголо-татарської навали.

4. Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу.

Теми рефератів

1. Галицько-Волинське князівство - спадкоємець державницьких та соціокультурних традицій Київської Русі.

2. Князь Данило Галицький.

Додаткова література:

1. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. -К.,1984.

2. Костомаров Н.И. Исторические произведения. - К.,1990. - С.238-262.

3. Серія “Україна крізь віки”. В 15-ти томах. – К., 1998-2000.

Т.5. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

Методичні рекомендації


Відповідаючи на перше запитання, бажано назвати причини феодальної роздробленості і пояснити кожну з них. Так, доцільно з’ясувати, чому піднесення продуктивних сил у сільському господарстві та ремеслі наприкінці XI ст., пов’язане передусім з поширенням трипілля, створило економічні передумови для політичного розпаду держави. Показати роль в цьому процесі з’їзду князів у Любечі (1097р.), який ухвалив рішення про заміну принципу ротації влади принципом спадкового наслідування. Окремо зупинитися на проблемах Києва. Показати роль монголо–татарської навали у закріпленні феодальної роздробленості Русі.

Висвітлюючи друге питання, треба скористатися схемою чи мапою, щоб уявити собі ситуацію, в якій опинилась Київська Русь. Бажано з’ясувати кордони Галичини і Волині, які були прикриті від монголо–татар, мали тісні стосунки з західноєвропейськими державами, охарактеризувати політико–економічний устрій Галицько–Волинського князівства. Далі необхідно показати основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславовича і Данила Галицького, зокрема, звернути увагу на спробу Папи Римського скористатися розпадом Київської Русі і поширити католицтво на українські землі.

Відповідь на третє запитання бажано почати із з’ясування того, хто такі монголо-татари, тобто розповісти про їх походження, державний устрій, перші походи і загарбання величезних територій. Далі зупинитися на боротьбі Русі з монголо–татарськими варварами і значенні цієї боротьби для захисту себе і народів Європи. Стисло показати наслідки монголо-татарської навали.

Четверте запитання плану є надзвичайно важливим, і відповідь на нього, не в останню чергу, залежить від того, наскільки студент здатний аналізувати історичні події. Треба мати на увазі, що Київська Русь була найбільшою державою Європи, відіграла величезну роль в історії українського, російського та білоруського народів. Значення Галицько–Волинської держави в нашій історії випливає, передусім, з того, що вона об’єднала тільки етнічні українські землі, сприяла їх подальшому розвитку, зберегла і розвинула державні традиції Київської Русі.