Навчально-методичний комплекс дисципліни " Комерційна діяльність посередницьких підприємств " для підготовки фахівців напряму/спеціальності
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ менеджмент діяльності підприємств на ринку, 1718.41kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни автоматизована система обліку для підготовки, 2158.27kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 2321.19kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " новітній маркетинг" для підготовки фахівців, 1594.48kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 1386.2kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " політична економія" для підготовки фахівців, 1482.49kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Методика викладання у вищій школі" для, 404.69kb.
4. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність ” від 16 квітня 1991 р. // ссылка скрытаЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІI. ОрганізаціЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ комерційно-посередницької діяльності Завдання до теми 4. Організаційно-господарські форми комерційно-посередницьких організацій (4 год.) Завдання 4.1. Охарактеризувати діяльність Торгово-промислової палати України. Завдання 4.2. Які механізми застосовує держава в сфері комерційної діяльності? Завдання 4.3 Визначити переваги та недоліки застосування сучасних форм організації торгівельної діяльності. Завдання 4.4 Державне регулювання комерційної посередницької діяльності в Україні. Список рекомендованої літератури 1. Бланк И. А. Торговий менеджмент. - К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1997. -408 с. 2. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Ситуаційні завдання. / Апопій В.В., Міщук І.П., Хом’як Ю.М. — Львів: Вид-во Львів. комерц. акад., 2002. — 163 с.: іл., табл. 3. Грищенко, І. М. .Маркетингові основи комерційного посередництва: Навч. посіб. — К.: Грамота, 2006. — 303 с.: іл., табл. Завдання до теми 5. Організація торгівлі на виставках, ярмарках, біржах і аукціонах (5 год.) Перелік питань: 1.Специфіка продажу товарів на ярмарках-виставках. 2. Порядок укладання договорів на ярмарку. 3. Організація біржових торгів. 4. Брокерські контори та їх характеристика 5.Який порядок проведення аукціонів? Завдання 5.1. Ознайомитися з типовим договором про участь в роботі ярмарку. Завдання 5.2. Ознайомитися з примірними положеннями про брокерські контори та брокерів, договором на брокерські послуги і зразками документів, що оформляє брокер з клієнтом. Завдання 5.3. Скласти угоду-доручення брокеру Завдання 5.4. Розробити проект договору на участь в аукціоні Список рекомендованої літератури 1. Закон України “Про товарну біржу” // ВВР, 1992, №10. 2. Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Антонюк Я.М., Балабан П.Ю. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг: Підруч. для студентів вузів. – Л.: Видавництво ЛКА, 2001. – 449с 3. Дашков Л. П, Коммерция и технология торговли: Учебник для сту-дентов высших учебных заведений / Л. П. Дашков, В. К. Памбухчи-янц. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг", 2001. -595 с. 4. Осипова Л. В. Основы коммерческой деятельности. Учебник для вузов / Л. В. Осипова, И. М. Синякова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 624 с. Завдання до теми 6. Фінансові засади комерційної діяльності комерційно-посередницьких підприємств: система розрахунків, активи, ціноутворення, прибуток (6 год.) Перелік питань: 1. Показники ефективності використання обігових коштів, порядок їх розрахунків. 2. Класифікація витрат комерційно-посередницького підприємства 3. Обґрунтування цінової політики посередницького підприємства Завдання 6.1. Дати порівняльну характеристику основних міжнародних форм розрахунків при закупівлі товарів. Документи, що використовуються при розрахунках. Завдання 6.2. Визначити рівень товарних запасів на останнє число квітня, травня й червня, розрахувати товарообіг за 2-й квартал, виходячи з наступних даних за торгівельним підприємством: Таблиця 2 Показники діяльності торгівельного підприємства
Завдання 6.3. За даними таблиці 4 визначити, як вплине розмір товарних запасів у плановому періоді на обсяг товарообігу. Визначити резерви збільшення товарообігу Таблиця 3 Дані для розрахунків, тис. грн
Завдання 6.4. На основі даних таблиці 3 проаналізувати витрати обігу та зробити відповідні висновки Таблиця 4
Завдання 6.5. Термін початку дії договору поставки продукції 1 січня 2008 року. На момент укладання договору ціна виробу становила 180 тис. грн.. У складі ціни виробу на частку матеріалів, що використовуються при виробництві виробу доводиться 60%, зар. плата становить 20%, транспортні витрати – 10%, інші елементі ціни – 10%. Після закінчення 1-го кварталу з урахуванням інфляційних процесів вартість матеріалів зросла на 10%, зар. плата зросла на 12%, транспортні витрати за рахунок зростання тарифів – на 8%. Розрахувати ціну товарів на момент поставки товару (1 квітня 2008 р.). Список рекомендованої літератури 1. Дашков Л. П, Коммерция и технология торговли: Учебник для сту-дентов высших учебных заведений / Л. П. Дашков, В. К. Памбухчи-янц. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг", 2001. -595 с. 2. Осипова Л. В. Основы коммерческой деятельности. Учебник для вузов / Л. В. Осипова, И. М. Синякова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 624 с. 3. Єрмошенко М. М. Комерційна діяльність посередницьких організацій: Навч. посібник / Національна академія управління. — К. : НАУ, 2003. — 345с. 8. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Тема 1. «Загальна характеристика комерційно-посередницької діяльності ” (8 год.) Перелік питань: 1. Суть понять бізнес, підприємцнитво, комерційна дільність, комерційне посередництво і відмінності між ними (2 год). 2. Комерційна діяльність з оптового продажу товарів (2 год.). 3. Комерційні закупівлі як найважливіших елемент комерційної діяльності на оптову ринку товарів і послуг (2 год.). 4. Зміст комерційної діяльності при розрібному продажу товарів (2 год). Тема 2. “Комерційні зв’язки і договірні відносини посередників” (15 год.) Перелік питань: 1. Господарський договір, його різновиди та призначення ( 2 год.). 2. Види і класифікація господарських договорів (2 год). 3. Нормативне регулювання укладання і виконання договорів поставки товарів (2 год). 4. Стадії укладання договору і дії сторін у випадку виникнення розбіжностей (1 год). 5. Сутність і зміст специфікації до договору постачання, порядок її застосування (1 год). 6. Основні види господарських ризиків торгівельного підприємства (2 год). 7. Проаналізувати методи оцінки господарських ризиків (2). 8. Страхування господарських ризиків (1 год). 9. Забезпечення ефективності комерційних угод (2 год). Тема 3. “Комерційно-посередницька діяльність у сфері зовнішньої торгівлі» (15 год.) Перелік питань: 1. Види і методи регулювання міжнародної торгівлі (2 год.). 2. Митне регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні (2 год). 3. Ліцензування та квотування зовнішньоторговельних операцій (2 год.). 4. Види міжнародних комерційних угод (2 год.). 5. Оферта, її зміст і різновиди та умови застосування в міжнародній торгівлі (2 год.). 6. Класифікація умов Інкотермс залежно від способу перевезення (2 год.). 7. Які з умов Інкотермс є найбільш вигідними для продавця і покупця і чому? (2 год). 8. Суть умов, за якими визначається рівень індикативних цін експорту та імпорту (1 год). Тема 4. Організаційно-господарські форми комерційно-посередницьких організацій (8 год.) Перелік питань: 1. Особливості торгівлі через Internet (2 год). 2. Організація закупівель і реалізація продукції та надання додаткових послуг (2 год). 3. Матеріально-технічна база комерційної діяльності посередницьких підприємств (2 год.). 4. Запропонувати напрямки вдосконалення діяльності посередників (2 год.). Тема 5. Організація торгівлі на виставках, ярмарках, біржах і аукціонах (14 год.) Перелік питань: 1. Порядок укладання договорів на ярмарку (2 год.) 2. Класифікація товарних бірж (2 год.). 3. Суть ф’ючерсних і форвордних оборудок. Основні параметри ф’ючерсних контрактів (2 год.). 4. Хеджування біржового ризику (2 год.). 5. Закупівля товарів через брокерські контори (2 год.) 6. Види аукціонних фірм (2 год.). 7. Зарубіжний досвід роботи ярмарків (2 год.). Тема 6. Фінансові засади комерційної діяльності комерційно-посередницьких підприємств: система розрахунків, активи, ціноутворення, прибуток (16 год.) Перелік питань: 1. Суть внутріфірмового планування в організації комерційно-посередницької діяльності (2 год.). 2. Процес стратегічного планування комерційно-посередницької діяльності (2 год.). 3. Суть і основні етапи оперативного планування (2 год.).. 4. Суть і основні розділи бізнес-плану (2 год.). 5. Побудова плану маркетингу в бізнес-плані (2 год.). 6. Склад комплекту платіжних документів, які використовуються при розрахунках (2 год). 7. Визначення і основні реквізити накладної. Порядок застосування накладних і їх дублікатів (2 год). 8. Система показників оцінки ефективноcті розвитку комерційної діяльності торгово-посередницької ланки (2 год). КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ (тезисний варіант) з дисципліни ««Комерційна діяльність посередницьких підприємств»» КИЇВ – 2010 ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ Комерційно-посередницькОЇ діяльнОстІ, її види Комерційно-посередницька діяльність – це складна оперативно-організаційна система, направлена на забезпечення здійснення процесів купівлі-продажу з урахуванням поточних і перспективних ринкових змін з метою повного забезпечення попиту населення і отримання прибутку. Ключовою фігурою комерційно-посередницької діяльності є посередник - це юридична або фізична особа, яка знаходиться між іншими контрагентами комерційного процесу і виконує функції їх зведення між собою для обміну товарами, послугами та інформацією. У ролі контрагентів виступають, як правило, виробники товарів, оптові та роздрібні споживачі. До послуг, які надають комерційні посередники, належать: інформаційно-комерційні, комісійні, науково-консультативні (консалтингові), рекламні, інжинірингові, лізингові. В процесі надання інформаційно-комерційних послуг посередницька фірма відповідно до одержаних замовлень забезпечує підприємства та організації комерційною інформацією, яка містить відомості, необхідні для організації закупівлі або збуту продукції, а також інформацією щодо потенційних виробників необхідних товарів, їх виробничих потужностях, способів постачання тощо. Значну питому вагу в комерційній діяльності займає діяльність в області надання комісійних послуг на основі оформлення комісійних угод. На товарному ринку власник товару (комітент) доручає торговому посереднику (комісіонеру) продати (обміняти) свій товар або навпаки, здійснити закупівлю необхідних товарів. В комісійних угодах зазначаються умови продажу, ціна товару, способи його транспортування, величина комісійної винагороди (бонусу), зобов'язання та відповідальність сторін, їх реквізити. У випадку надання комісійних послуг посередник не є власником товару, а діє від свого імені за дорученням замовника в межах укладеної угоди. Комісійну діяльність посередники можуть здійснювати також за допомогою комісійної торгівлі у вигляді роздрібної для населення і дрібними партіями для підприємств. Значний обсяг посередницької діяльності припадає на виконання робіт знадання науково-консультативних послуг для замовників, які потребують наукових консультацій, різних послуг щодо розробки методичних рекомендацій, економічних і технічних рішень, створення та юридичного оформлення нових фірм, їх ліквідації, розробки бізнес-планів, бізнес-карт, підготовки аналітичнихматеріалів, проведення стажування за кордоном, навчання і перепідготовки кадрів. Всі ці напрями посередницької діяльності у світовій практиці поєднані загальним поняттям - консалтингові послуги. Не менш важливим напрямом в роботі посередницьких організацій є на дання клієнтам рекламних послуг через різні рекламні видання і засоби масової інформації: друковані видання, засоби мовлення, внутрішня і зовнішня реклама тощо. Посередницька організація виконує також роботу щодо обґрунтування і визначення розміру бюджету на рекламу, розробки рекламної програми, рекламних листків, каталогів, відеороликів, питань спонсування при проведенні крупних спортивних і видовищних заходів та естрадних шоу. На світовому ринку послуг набуває широкого розповсюдження бізнес інжинірингових послуг, тобто надання підприємствам-замовникам послуг при будівництві промислових і соціально-побутових об'єктів, включаючи рекомендації щодо вибору оптимального варіанту будівництва, розробки проекту, постачання обладнання, машин і механізмів, пуску об'єкту, його експлуатації, а також пошук і впровадження ефективних технологічних рішень. Серед основних напрямків сучасного посередницького бізнесу все більш активні позиції починають займати лізингові послуги в області надання клієнтам: в оренду технічних засобів, будівель, споруд і товарів широкого вжитку переважно на довгостроковій основі. Ці послуги дозволяють споживачам користуватися майном без одночасного крупного вкладання власних коштів на його придбання, що особливо важливо для дрібних і середніх підприємств-покупців, а також дозволяє запобігти втрат, пов'язаних з моральним старінням майна. При збуті товарів продавці можуть використовувати велику кількість посередників, визначивши кожному з них територію, на якій він може займатися продажем товарів. Така територія називається договірною. Вона може бути обмеженою будь-яким географічним регіоном або адміністративним утворенням. Територіальні обмеження вводяться, наприклад, при бажанні продавця усунути конкуренцію між декількома своїми посередниками на одній і тій самій території, при небажанні порушувати права третіх осіб, які володіють на певних територіях патентами тощо. Під час визначення відсотків, відповідно до яких установлюється розмір винагороди посередника, необхідно враховувати наступні фактори:
ТЕМА 2. Комерційні зв’язки і договірні відносини посередників Основним нормативно-правовим документом, який регламентує комерційні і господарські відносини між партнерами щодо поставок товарів, є Цивільний кодекс України. В ньому викладено загальні положення, вимоги до змісту договорів, визначено порядок їх укладання і виконання, основні види договірних зобов'язань, встановлено принципи цивільно-правової відповідальності і умови, за яких договір визнається не дійсним тощо. Використовуються також закони «Про підприємство», «Про підприємництво», інші. Господарювання в ринкових умовах передбачає договірні взаємовідносини. Саме договори є визначальною і по суті єдиною правовою формою комерційних взаємовідносин між партнерами. Комерційним документом, який представляє договірні відносини щодо купівлі-продажу товару, є контракт. У ньому одна сторона здійснює закупівлю, а інша - продаж товару. Неодмінною вимогою контракту є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Контракт (договір, угода) - це форма документального і правового закріплення комерційних зв'язків (предмета договору, взаємних прав та обов'язків, наслідків порушення закріплених у договорі домовленостей). Він опосередковує взаємовідносини в процесі здійснення посередницької діяльності. У контракті вказується зміст договірних умов, порядок виконання взаємних домовленостей і відповідальність сторін, а також передбачаються наступні основні зобов'язання сторін щодо:
Основними видами контрактів, які закріплюють комерційні зв'язків посередників з контрагентами, є: договір (угода) купівлі-продажу товарів, утому числі договір доручення на купівлю-продаж, договір комісії на купівлю-продаж, договір поставки. Договір кпівлі-продажу товарів у комерційній дільності є найпоширенішим видом господарських взаємовідносин між продавцями і покупцями, якими можуть бути юридичні та фізичні особи. Нормативною базою для українських комерсантів при здійсненні угод купівлі- продажу є Цивльний кодекс України. Договір на поставку товарів через посередника укладається на поставку посередницькою фірмою певних видів продукції покупцям (споживачам) з наперед обумовленою формою її оплати. Такий же договір укладає посередник і з виробником (продавцем) продукції. Основними комерційними умовами договору поставки є: періоди, графіки і порядок поставки, а також прийомки і розрахунків за поставлені товари. Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України доручення - це цивільно-правовий договір, у силу якого одна сторона (повірений) зобов'язується зробити від імені і за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії: придбання або продаж майна (товарів), обмін товарами, представлення інтересів та ін. При цьому юридичні дії - це передбачені в законі обставини, котрі є підставою для виникнення (зміни, припинення) конкретних правовідносин (суб'єктних прав і обов'язків). Найважливішими умовами договору доручення є умови про предмет і термін договору, тому в ньому повинна бути зазначена конкретна дія(-ї), яку повірений має здійснити в інтересах довірителя, терміни здійснення такої дії, а також інші умови. При укладанні договору доручення на придбання (продаж) товарів (майна), при передачі товарів повіреному право власності на них до нього не переходить, тому що згідно ст. 386 Цивільного кодексу України повірений діє від імені і за рахунок довірителя. Тому усе, що отримано повіреним від довірителя для виконання доручення або від третіх осіб, є власністю довірителя. Згідно ст. 385 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується здійснити за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду одну чи декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії - двосторонній договір, сторонами за договором комісії є комітент і комісіонер. Такі договори укладаються як між юридичними, так і фізичними особами, або між юридичними і фізичними особами. Тема 3. Комерційно-посередницька діяльність у сфері зовнішньої торгівлі На міжнародній арені найбільш розповсюдженими видами торгово-посередницьких фірм є: експортні й імпортні торгові фірми, агентські фірми зі своїм штатом експортних і імпортних агентів; міжнародні дистриб'юторські фірми; комісійні експортні й імпортні фірми; міжнародні торгові доми у вигляді найбільших транснаціональних корпорацій. Міжнародна комерційна операція — це комплекс дій контрагентів різних країн, спрямований на організацію регулювання різних видів діяльності людей з метою здійснення торгового обміну матеріальними цінностями і послугами. Правовою формою міжнародних комерційних операцій є торгова угода з обов'язковою умовою її укладення з іноземним контрагентом. Під міжнародною торговою угодою мається на увазі договір, контракт, угода між двома чи декількома сторонами, що знаходяться в різних країнах, на постачання встановленої кількості і якості товарних одиниць і (чи) надання послуг відповідно до погоджених сторонами умов. У залежності від характеру взаємин між виробником-експортером і торговим посередником, а також від функцій, що виконуються торговим посередником, виділяють такі основні види торгово-посередницьких операцій: операції з перепродажу, комісійні, агентські і брокерські. Операції з перепродажу здійснюються торговим посередником від свого імені і за свій рахунок. Це означає, що торговий посередник сам виступає юридичною стороною договору як з експортером-виробником, так і з кінцевим покупцем і стає власником товару після його оплати. Серед основних міжнародних торгових угод, що є юридичним оформленням операцій з перепродажу, можна виділити угоди купівлі-продажу і товарообмінні угоди. 1. Під угодами купівлі-продажу мається на увазі комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажем товарів, що мають матеріально-речовинну форму, з відшкодуванням вартості цих товарів у погодженій сторонами валюті. Договір купівлі-продажу (постачання) є основним із усіх зовнішньоторговельних договорів. Шляхом укладення і виконання договору купівлі-продажу здійснюється зовнішньооптовий товарообмін, що складає основний обсяг зовнішньої торгівлі. До основних видів торгових угод купівлі-продажу варто віднести експортні, імпортні, реекспортні і реімпортні угоди. 2. Товарообмінні операції чи операції зустрічної торгівлі здійснюються в рамках зустрічних зобов'язань чи зобов'язань, за якими експортери повинні закупити у імпортерів визначену кількість товарів на частину чи повну вартість експортованих товарів. За економічною природою товарообмінні операції поділяють на: операції натурального обміну (бартерні угоди); операції в рамках промислового співробітництва (компенсаційні угоди), угоди з давальницькою сировиною. Комісійні операції полягають в здійсненні угод від свого імені, але за рахунок комітента однією стороною, що називається комісіонером, за доручення іншої сторони, яка називається комітентом. Різновидом комісійних операцій є операції консигнації. Вони полягають в дорученні однією стороною, консигнантом, іншій стороні, консигнатору, продати товару зі складу від свого імені і за рахунок консигнанта. Консигнаційні операції здійснюються на основі договору консигнації, до якого застосовуються норми законодавства про договір комісії. Агентські операції передбачають доручення однією стороною, принципалом, не залежною від іншої сторони, агента (торгового, комерційного), здійснити фактичні і юридичні дії, пов'язані з продажем чи покупкою товару на обумовленій території за рахунок і від імені принципала. Агентські операції, як правило, здійснюються на основі досить тривалої агентської угоди. Брокерські операції — установлення через посередника — брокера (в Англії — broker; у Франції — courtier; у Німеччині — makler) контакту між продавцем і покупцем, чи між страховиком і страхувальником, чи, наприклад, між судновласником і фрахтувальником. Брокер завжди виступає як посередник, ніколи не будучи юридичною стороною договору, і, як правило, винятково з метою зведення сторін, не перебуває в договірних відносинах з жодною зі сторін і виконує окремі доручення. Для сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі характерним є широке поширення таких форми обміну, як обмін результатами наукового і інших видів творчої діяльності, у тому числі торгівля ліцензіями і інжиніринговими послугами. Велику роль в успішному виконанні основних міжнародних комерційних операцій відіграють операції, що забезпечують їхнє виконання, і насамперед транспортно-експедиторські, складські, а також операції зі страхування і фрахтування. Тема 4. Організаційно-господарські форми комерційно-посередницьких організацій Організаційна структура комерційно-посередницьких фірм залежить від кількох факторів: - масштабів діяльності фірми (внутріміська, обласна, міжобласна); - обсягів виробництва в даному регіоні; - наявність засобів комунікацій; рівня розвитку інфраструктури в регіоні галузевої та торговельноїої спеціалізації фірми. До основних форм комерційно-посередницьких організацій належать агентські, дилерські, дистриб’юторські, брокерські фірми, бартерні контори та торгово-промислові палати. Дилери - компанії і фірми, які працюють за свій рахунок, купуючи товари у різних продавців і стаючи тим самим їх власниками, а потім перепродують ці і товари вже від свого імені. Особливою різноманітністю відрізняються підприємства агентів. Обслуговуючи оптові угоди, власниками товарів вони не стають, їх послуги оплачуються покупцями на основі узгоджених з ними відсотків, розмір яких, в свою чергу, залежить від складності торгових операцій. Серед багатьох груп агентів слід виділити три основні групи: промислові, збутові і торгові. Промислові агенти майже завжди не мають складського господарства, працюють в агентських конторах і тільки й окремих випадках можуть функціонувати у ролі консигнатора, який приймає на себе зобов'язання виконувані доручення організації консигнаційної торгівлі з складів, які знаходяться за кордоном, від свого імені, але за рахунок консигнанта - юридичної чи фізичної особи, яка дає доручення на організацію здійснення торгівельних угод. Комісіонери - збутові агенти, до послуг яких звертаються підприємства (фірми) при виникненні у них необхідності реалізувати надлишки товарних партій. Торгові агенти здійснюють свою комерційну діяльність за рахунок і в інтересах іншої особи (принципала). Відносини між агентом та його партнером (принципалом) регулюються спеціальною агентською угодою. Комівояжери являють собою групу роз'їзних представників підприємств (фірм), які пропонують покупцям товари за зразками і каталогами з метою організації розміщення замовлень і забезпечення збуту продукції. Товарні брокери - найбільш активний тип торгового посередника, який діє на підставі разових доручень суворо в межах інструкцій своїх клієнтів. Він не купує і не продає товари від свого імені, не надає кредити і не виступає при укладанні угоди купівлі-продажу від імені свого клієнта і за його рахунок. При чому, клієнтом брокера може бути як продавець товарів (брокер продавця), так і покупець (брокер покупця). Загалом у сфері комерційного посередництва господарюючі суб'єкти проходять стадію становлення. При цьому їх коло прискорено розширюється, охоплюючи також біржі, аукціони, лізингові компанії тощо. ТЕМА 5. Організація торгівлі на виставках, ярмарках, біржах і аукціонах Товарні аукціони являють собою спеціально організовані і періодично діючі у визначених місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в раніше вказаний час і у спеціально призначеному місці відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем, товарів, які переходять у власність того, хто запропонував найвищу ціну. Ярмарки — це регулярно організовувані комерційні заходи з обмеженим часом, проведення для продажу / купівлі товарів чи послуг на основі виставлених зразків, а також демонстрації нових досягнень і технічних удосконалень. Виставки — це також ринкові заходи з обмеженим часом проведення, де виставляються експонати, адресовані переважно звичайним відвідувачам (не спеціалістам) з метою пропаганди товарної продукції чи послуг і сприяння їх збуту. За складом учасників (територіальною ознакою) ярмарки і виставки можуть бути міжнародні, міжрегіональні і регіональні. За товарним профілем ярмарки і виставки розрізняють універсальні і спеціалізовані. За тривалістю і способом проведення виставки можна поділити на такі види: короткотривалі, пересувні, постійні виставки, торгові центри, торгові тижні. Біржова торгівля – особлива форма ведення еквівалентного обміну матеріальними благами між суб’єктами інституціонального ринку (або за участю їх представників), що акумулюється в мережі специфічних елементів інфраструктури товарного ринку – в установах товарних та інших спеціалізованих бірж. Товарна біржа – ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури інституціонального ринку для обслуговування його потреб в забезпеченні обороту крупними партіями товарів (сировини) шляхом регулярного проведення особливим чином організованого торгу. Коло учасників біржових торгів включає в себе три категорії суб'єктів: працівники біржі, біржові посередники і відвідувачі. Організовують і сприяють проходженню біржових торгів працівники біржі - маклери, оператори, клерки і службовці деяких структурних підрозділів (розрахункової палати, юристи, експерти). Основними типами класичних біржових посередників є біржові брокери (агенти), брокери (суто брокери) і біржові спекулянти -(дилери, трейдери, джоббери). В біржових торгах беруть участь також постійні та разові відвідувачі. В мережі товарних бірж реалізуються умовні партії товарів, які на відміну від класичної гуртової торгівлі в момент купівлі-продажу в ході біржових торгів об'єктивно відсутні. Прикметна особливість біржової торгівлі полягає в тому, що її об'єктами виступають матеріальні блага (товари, сировина, матеріали), зазвичай територіально віддалені від місця купівлі-продажу, або ті, які ще належить виготовити, однак загальновідомі за максимально стандартизованими кількісними і якісними параметрами. В практиці біржової торгівлі стандартизація параметрів товару веде до встановлення загальновизнаних лотів - стандартних кількісних операційних мір обсягу біржового товару. Право на укладення оборудки щодо даної партії товару переходить до зацікавленого брокера на підставі одного з двох прийнятих в біржовій практиці методів: біржового аукціону або фіксованої ціни. Проведення розрахунків між суб'єктами біржових торгів очолює і здійснює розрахункова (клірингова) палата біржі. Розрахункова (клірингова) палата біржі є незалежним фінансовим посередником між установою біржі, біржовими посередниками і клієнтами біржі. Результатом зустрічних зусиль біржових посередників щодо купівлі-продажу партій товарів чи сировини є укладення біржової оборудки. Біржова оборудка - це дія, скерована на регулювання прав і обов'язків сторін щодо купівлі-продажу, постачання або обміну товарів, допущених до біржових торгів, яка відбулася між учасниками біржового торгу і зареєстрована у вигляді біржового договору (угоди) у встановлені строки. Біржові оборудки становлять основу біржових операцій. Біржова операція - це комплекс послідовно виконуваних біржовим посередником комерційних заходів з метою реалізації ділових інтересів у біржовій торгівлі. Біржові оборудки, що укладаються під час біржового торгу, поділяються на три основні види: оборудки з реальним товаром, ф'ючерсні і опційні. На відмііну від поодиноких біржових оборудок, що носять локальний характер, біржові операції — це система комерційних заходів, покликаних реалізувати стратегічні цілі біржових посередників. Найпростішим видом біржових операцій є купівля-продаж реального товару. Цей вид операцій знайшов широке розповсюдження у мережі товарних бірж, особливо вітчизняних. Порівняно з попереднім видом - операція хеджування цінового ризику є значно складнішим видом біржових операцій. У практиці біржової торгівлі зустрічаються два різновиди страхувальних операцій: хеджування купівлею і хеджування продажем. Комерційну діяльність на некомерційних за правовим статусом товарних біржах здійснюють брокерські контори і самостійні (незалежні) брокери. Цим суб'єктам біржової торгівлі належить виняткове право біржового посередництва - укладення і проведення усіх видів біржових оборудок і операцій. Брокерські посередники (контори і самостійні брокери), що діють на товарних біржах, мають декілька різновидностей залежно від повноти функцій і фінансового потенціалу. Розрізняють три основних види брокерських посередників: агенти, суто брокери і дилери. Тема 6. Фінансові засади комерційної діяльності комерційно-посередницьких підприємств: система розрахунків, активи, ціноутворення, прибуток Грошові розрахунки посередницьких організацій з контрагентами, мають дві форми: готівкову і безготівкову. Остання форма розрахунків переважає, тому що за умови її використання досягається значна економія витрат на їх проведення. Готівкова форма використовується посередницькими організаціям в основному в розрахунках з фізичними особами: виплата заробітної плати і матеріального заохочення, дивідендів, грошової допомоги свої працівникам, в процесі закупівлі товарів у населення, в роздрібнії роздрібно-гуртовій і дрібногуртовій торгівлі при продажу товар безпосередньо населенню. Безготівкова форма розрахунків посередницьких організацій з конт рагентами - це грошові розрахунки, які здійснюються шляхом запис на рахунках у банках, коли певна сума грошей списується з розрахункового рахунку платника і переказується на рахунок отримувача коштів. В Україні використовуються такі документальні форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями. Діяльність посередницького підприємства пов'язана з різноманітними витратами матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. За своїм характером ці витрати поділяються на поточні і довгострокові. Поточні витрати пов'язані з безпосереднім здійсненням комерційної діяльності посередницької організації: закупівлею товарів, їх транспортуванням, зберіганням, продажем, утриманням матеріально-технічної бази, оплатою праці, сплатою податків тощо. Це поточна діяльність. Довгострокові витрати (інвестиції) пов'язані з вирішенням стратегічних задач розвитку посередницької організації: новим будівництвом, реконструкцією, придбанням нових приміщень, складів, машин, механізмів, нематеріальних активів, формуванням портфеля цінних паперів, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу тощо. Це стратегічна діяльність, розрахована на перспективу. Основні показники витрат обігу:
Ціна товару є критерієм, який визначає сприйняття споживача, і впливає на його рішення щодо купівлі-товару. Ціна впливає на комерційні результати і прибуток посередницького підприємства і знаходиться в тісній взаємодії з чинниками ринку. Чинники, які впливають на формування ціни товару:
Основний вид прибутку посердинцької організації, який характеризує сукупну ефективність його всієї комерційної дільності, є балансовий прибуток. Це сума прибутків посередницької організації від усіх видів діяльності і включає в себе:
Для оцінки ефективності комерційних угод використовуються наступні показники:
Розрахунки сукупності наведених показників мають здійснюватися на попередній стадії укладання кожної комерційної угоди. ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬз дисципліни «Комерційна діяльність посередницьких підприємств»» для підготовки фахівців напряму/спеціальності 8.050108 “Маркетинг” ОКР „Магістр” КИЇВ – 2010 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
прибуток від реалізації майна посередницької організації;