Сучасна світова культура”
| Вид материала | Документы |
- Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності, 227.5kb.
- План: Вступ Поняття культури Функції культури Структура культури Сучасна українська, 447.65kb.
- Реферат на тему: Вартість грошей Однією із найскадніших проблем теорії грошей є проблема, 54kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
- Реферат сучасна західна культура, 176kb.
- Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «спеціаліст», 150.92kb.
- Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «бакалавр», 135.57kb.
- Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта», 109.43kb.
Тема 2. Складові здоров’я та їх оцінка. Сучасні уявлення про організацію людини. Складові здоров’я. Критерії здоров’я. Основні чинники, що впливають на здоров’я. Залежність соціального здоров’я від умов життя людини в суспільстві. Складові фізичного здоров’я. Основи психологічного здоров’я. Соціальні, психологічні та фізіологічні причини різних видів девіантної поведінки. Валеологічна діагностика як інструмент оцінки якості і кількості здоров’я. Моніторинг здоров’я.
Тема 3. Формування здоров’я, оздоровчі системи та технології. Провідна роль духовності в процесі формування, розвитку здоров’я. Динаміка формування духовності: Формування позитивного мислення – провідна технологія духовності. Попередження соціально значимих хвороб і девіантної поведінки Індивідуальна оздоровча система як основа повноцінного довгого життя. Ознайомлення з науково обґрунтованими методами оздоровлення: фітооздоровлення, аромапрофілактика.
«Основи здорового способу життя»
Здоровий спосіб життя об’єднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних та побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах та виражає орієнтованість особистості в напрямку формування, збереження та зміцнення як індивідуального, так і громадського здоров’я.
Структура курсу:
Тема 1. Здоровий спосіб життя як система цінностей. Значення зміни світогляду для формування свідомої мотивації людини до здорового способу життя. Нова парадигма здоров’я. Поняття про здоровий спосіб життя, його інтегративний зміст. Здоровий спосіб життя як світоглядна, індивідуально-психологічна, освітянська та практична проблема. Елементи здорового способу життя. Керівна роль духовності в процесі формування, розвитку здоров’я. Технології навчання духовності через формування сучасної свідомості:
Тема 2. Складові системи здорового способу життя. Валеологічна культура харчування. Критерії раціонального харчування. Вітаміни та мікроелементи, їх значення для нормального функціонування організму людини. Харчова поведінка та її девіації. Системи харчування. Рухова активність і здоров’я. Гіподинамія як чинник ризику здоров’я. Фізична культура як профілактика розвитку гіподінамічного сидрому. Необхідний рівень фізичного навантаження, його критерії. Загартовування. Попередження сколіозу і плоскостопості. Раціональний режим дня. Біоритми. Репродуктивна складова здорового способу життя. Шкідливі звички та їх профілактика. Культура емоцій та психоемоційні стани людини.
Тема 4. Індивідуальна оздоровча програма як основа повноцінного довгого життя. Ознайомлення з системами оздоровлення: метало- і мінералотерапія, фітооздоровлення, аромапрофілактика тощо. Валеологічна діагностика –– інструмент оцінки ефективності індивідуального здорового способу життя.
«Основи біоритмології»
Біоритмологія – це інтегральна наука про фундаментальні закони і закономірності ритмічності природних процесів та процесів організмів живих істот.
Структура курсу:
1. Біологічні ритми. Історія і теорія біоритмології. Історія виникнення біоритмології. Відкриття ритмічних коливань в живих системах. Поняття хронобіологічної норми. Основні характеристики біологічних ритмів: період, амплітуда, фаза, середній рівень, профіль біологічних ритмів. Параметри ритму. Закон хвилеподібного адаптаційного процесу.
2. Сучасний стан вивчення проблеми біоритмів. Сприятливі і несприятливі періоди працездатності та фізичного стану людини. Основні напрямки хронобіології та її зв’язок з іншими науками. Біологічні ритми і часова організація живих систем. Механізм біологічних ритмів. Спектр біологічних ритмів. Періоди і цикли геліофізичних факторів. Діапазони біоритмів. Адаптивні і фізіологічні ритми.
3. Ритми космосу та здоров’я. Вплив місяця на якісні характеристики рослин та їх лікарське значення. Періоди і цикли геліогеофізичних факторів. Питання психоемоційних порушень в періоди геліомагнітних збурень. Дія зовнішнього електромагнітного поля Землі на організм людини. Геомагнітні бурі. Тривалість обертання Місяця, Сонця і Галактики. Класифікація біоритмів за Ф. Хальбергом. Хвильове випромінення Сонця. Магнітне поле Землі. Роль кальцію в проблемі нормального функціонування нервової системи. Східні уявлення про розташування потенціалів і меридіанів “інь” і “янь” у людському організмі. Теорії прогнозування стихійних лих і природних катастроф. 4. Добові ритми. Основні добові коливання в фізіологічних системах людини. Максимуми і мінімуми біологічних процесів в організмі. Працездатність органів кровотворення. Індивідуальні ритми. 5. Сезонні ритми. Біологічні ритми і вік. Зміна ритмічних коливань в природі та організмі людини в залежності від пори року. Тривалість та перебіг хвороб в залежності від зміни пори року. Погодні умови та їх вплив на психоемоційні стани людини. Зв’язок біологічних ритмів з віком людини. Поняття десинхронозів.
«Основи психофізіології» Психофізіологія – наука про вивчення фізіологічних основ психічних процесів у відповідності до сучасних концепцій природознавства, особливо про локальний характер забезпечення психічних процесів функціональними компонентами нервової системи. Структура курсу: 1. Загальна будова і функції нервової системи. Соматична та вегетативна нервова система людини. Нейрон. Центральна та периферична нервова система. Онтогенез нервової системи. Нейрогенез. Морфогенез ЦНС Поняття синапсу. Сучасні методи дослідження у психофізіології: Реєстрація імпульсної активності нервових клітин. Електроенцефалографія. Базові ритми ЕЕГ. Магнітоенцефалографія. Ядерно-магнітна томографія. Електроокулограмма. Електроміографія. Електрична активність шкіри. Сон і сновидіння. Сон у онто- і філогенезі. Потреба у вісні. Депрівації сну. Сновидіння. Функціональне значення сну. 2. Психофізіологія сенсорних процесів. Сенсорна рецепція. Сенсорні пороги. Передача і переробка сигналів. Кодування інформації та розпізнавання образів. Взаємодія сенсорних систем. Механізми переробки інформації у сенсорній системі. Загальні властивості сенсорних систем. Методи дослідження. Загальні принципи організації сенсорних систем. Зорова система. Будова і функції оптичного апарату ока. Акомодація. Будова і функції сітківки. Нервові шляхи і зв’язки у зоровій системі. Світлова чутливість. Зорова адаптація. Кольоровий зір. Сприйняття простору. Слухова система. Будова і функції зовнішнього та внутрішнього вуха. Механізм слухової рецепції. Слухові відчуття. Вестибулярна система. Сомато-сенсорна система. Шкіряна рецепція. Тактильне сприйняття. Температурна та больова рецепція. М’язова та суглобова рецепція (пропріорецепція). Передача та переробка сомато-сенсорної рецепції. Нюхова система. Смакова система. Смакові відчуття і сприйняття. Вісцеральна сенсорна рецепція. Інтерорецептори. Вісцеральні відчуття і сприйняття. 3. Психофізіологія пам’яті, емоцій та уваги. Научіння, пам’ять та енграмма як базові поняття психофізіології. Концепція часової організації пам’яті. Відновлення пам’яті. Концепція різних станів пам’яті. Концепція розподілу пам’яті за структурами мозку. Консолідація. Концепція інформаційного змісту пам’яті. Феноменологія емоцій. Геометрична модель базових емоцій людини. Психологічне та психофізіологічне уявлення про природу емоцій. Проблема уваги в традиційній психофізіології. Теорії фільтру. 4. Функціональні стани. Місце функціонального стану у поведінці людини. Модулююча система мозку. Поняття десинхронізації. Модулюючі нейрони. Активність і реактивність. Теорії функціональних систем. Теорія П.К.Анохіна. Поведінка як континуум результатів. Системна детермінація активності нейрону.
«Основи фізичного здоров’я» Навчальна дисципліна "Основи фізичного здоров’я" включає ознайомлення студентів з поняттям фізичного здоров’я та його сутністю, з передумовами формування і складовими фізичного здоров’я та методами його обстеження. Крім цього, вивчаються причини порушення фізичного здоров’я, "третій стан" (передхвороба), основи фітопрофілактики та фітотерапії, залежність фізичного здоров’я від конституції, анатомій та фізіології індивіду. Значне місце займають питання про еволюційні передумови рухової потреби, приплив рухової активності на психосоматичний розвиток; форми рухової активності, фізична культура, оздоровче тренування та лікування і оздоровча фізична культура, валеологічні аспекти загартовування, відпочинок, сучасні оздоровчі системи .
«Психовалеологія»
Тема 1. Психовалеологія як аспект загальної валеології, сучасний напрямок немедикаментозної психосоматичної гармонізації. Психовалеологія як спеціалізований поглиблений напрямок загальної валеології. Роль та місце психовалеології у системі наукового пізнання. Роль медицини у формуванні психовалеології. Основні положення понятійного апарату. Здоров’я. Хвороба. Третій стан. Визначення психовалеології. Мета дисципліни. Предмет та об’єкт вивчення психовалеології. Методологія. Світоглядні та наукові основи психовалеології.
Тема 2. Психічне здоров’я. Психічне здоров’я та його зв’язок із фізичним та духовним здоров’ям. Сучасний етап та задачі розвитку людства. Зв’язок вищих аспектів пірамідальної системи з нижчими. Роль психічної сфери людини у пірамідальній системі побудови складових здоров’я людини. Стародавні уявлення індусів про ментальність людини та її роль у формуванні здоров’я. Принцип побудови свідомості людини за уявленням древніх індусів. Розум людини як звужена та перекручена свідомість. Уявлення древніх греків про розум та мислення людини. Духовність людини як усвідомленість свого вищого Я. Роль вищих аспектів свідомості у психосоматичній гармонізації
Тема 3. Здоров’я як життєвий шлях. Характеристики людини як системи. Людина як система відкритого типу. Самоорганізація системи: саморегуляція, самооновлення, самовідновлення. Людина як система саморозвиваюча. Цілі життя людини у формуванні здоров’я людини. Мета тіла: виживання, репродуктивна. Особистісна реалізація. Реалізація себе як творчої особистості. Ієрархія потреб А.Маслоу. Сенс життя – гармонізуючий елемент життя. Дослідження Гундарова. Діти індиго як сучасний феномен. Любов як повне та безумовне прийняття навколишнього. Вища любов та емоційна.
Тема 4 . Спосіб життя та психічне здоров’я. Зв’язок динаміки здоров’я із способом життя людини. Критичні періоди життя людини. Зв’язок критичних періодів життя з нестійкістю системи. Фізіологічні періоди: пубертатний період, клімактеричний період. Вікові критичні періоди життя людини. Поняття кризи у вітчизняній психології (Д.Б.Єльконін, Л.С. Виготський), основні періоди та їх характеристика. Поняття кризи у зарубіжній психології (Е.Еріксон, З.Фрейд), основні періоди та їх характеристика. Поняття кризи у астрології. Закон квадратури. Основні критичні періоди (7 років, 14 років, 21 рік, 28-30 років, 36-37 років, 42 роки, 59-60 років, 63 роки, 72 роки, 84 роки), їх загальна характеристика. Зв’язок критичних періодів життя з виникненням хвороб. Особливості мислення людини. Вплив мислєформ людини на події у її житті.
« Медичне право»
З урахуванням того, що всі фізичні особи – суб’єкти правовідносин стають пацієнтами протягом життя, у зв’язку з майбутнім запровадженням обов’язкового медичного страхування, а також збільшенням судової практики в цій сфері запровадження такого спецкурсу є нагальною потребою. Розглядатимуться: суб’єкти і об’єкти медичної діяльності; різниця між медичної допомогою і медичними послугами; правовий статус пацієнтів, лікарняних установ, медичних працівників; їх юридична відповідальність; проблеми абортів, евтаназії та інших особистих прав.
«Інвестиційне право»
Спецкурс складатиметься з базових частин, присвячених інвестиціям і інноваціям, їх суб’єктному і об’єктному складу, захисту, імплементацією в міжнародний економічний простір.
« Правове регулювання правовідносин
інтелектуальної власності з іноземним елементом»
Вказаний спец курс поєднує положення таких галузей права як Приватне міжнародне право, Публічне міжнародне право, Цивільне право. Носить в більший мірі практичний ніж теоретичний характер, пропонується для студентів які прослухали курси з Основ права інтелектуальної власності, МПП та міжнародного публічного права. Спрямований на детальний аналіз авторсько-правових та інших правовідносин інтелектуальної власності з іноземним елементом. Наприклад: якщо твір створений на території іноземної держави, автор є іноземцем, один із співавторів є іноземцем, порушення авторських прав на території іншої держави, виконання зобов’язань та території іншої держави тощо. Крім цього, курс охоплює детальний аналіз міжнародних договорів, прецедентного права інших країн».
« Посередництво в майновому обороті»
З урахуванням різноманітних господарських конструкцій, поєднання в майновому обороті приватних і публічних механізмів доречно ввести спецкурс, де окремо будуть розглядатися: інститут посередництва, довіреності, договори управління майном, комісії, доручення, агентський договір і правові наслідки їх невиконання, Окрема увага буде присвячена судовій практиці в цій сфері.
«Інтернет-право і медіа-право»
Новий склад відносин припадає на Інтернет-мережу та засоби масової інформації. Розглянути правовий стан цих явищ є метою запропонованого спецкурсу.
« Проблеми цивільного права в судовій практиці»
Мета спецкурсу – поєднати проблеми матеріального права з їх процесуальним відбиттям. Спецкурс охопить практику Конституційного суду по окремим найбільш важливим питанням, а також судову практику взагалі.
« Сімейне право»
Сімейне право - як галузь права, що регулює суспільні відносини, що виникають з шлюбу, народження дитини, взяття дитини на виховання тощо.
Мета: формування знань про правове регулювання сімейних відносин та основних умінь по застосуванню сімейного законодавства.
« Правові основи медіації»
Даний спецкурс присвячено правовим аспектам досудового врегулювання конфліктів.
«Основи підприємницького права»
У зв’язку із актуалізацією підприємницької діяльності всім фахівцям необхідно розумітися на питаннях базової правової освіти в галузі підприємництва. Спецкурс включатиме: поняття суб’єкту підприємницької діяльності, фізичні і юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, їх правовий статус, відповідальність, державна реєстрація, припинення діяльності, банкрутство.
« Посередництво в майновому обороті»
З урахуванням різноманітних господарських конструкцій, поєднання в майновому обороті приватних і публічних механізмів доречно ввести спецкурс, де окремо будуть розглядатися: інститут посередництва, довіреності, договори управління майном, комісії, доручення, агентський договір і правові наслідки їх невиконання, Окрема увага буде присвячена судовій практиці в цій сфері.
«Правознавство»
Мета: формування знань щодо питань державотворення, конституційного ладу та окремих галузей права.
«Фінансове право»
Фінансове право - галузь права, що регулює суспільні відносини в процесі фінансової діяльності держави. Мета: формування знань про правове регулювання фінансової діяльності держави та основних умінь по застосуванню фінансового законодавства.
«Банківське право»
Банківське право – інститут фінансового права , що регулює суспільні відносини в процесі банківської діяльності . Мета: формування знань про правове регулювання діяльності банківської системи України та основних умінь по застосуванню фінансового законодавства.
«Міжнародне публічне право»
Міжнародне публічне право – як галузь права, що регулює відносини між суверенними державами, міжнародними організаціями та державоподібними утвореннями. Мета: формування знань про правове регулювання міжнародного правопорядку та основних умінь по застосуванню норм міжнародного права.
«Трудове право»
Трудове право – галузь права яка регулює відносини в сфері праці та соціального захисту. Мета: формування знань в сфері правового регулювання соціально-трудових відносин та умінь по застосуванню законодавства про працю та соціальний захист населення.
«Податкове право»
Податкове право - – інститут фінансового права , що регулює суспільні відносини в сфері оподаткування . Мета: формування знань про правове регулювання діяльності у сфері оподаткування та основних умінь по застосуванню фінансового законодавства.
«Адміністративне право»
Адміністративне право - галузь права, що регулює правові відносини у сфері державного управління та процесуальні відносини, що виникають при розгляді адміністративних справ.
Мета – формування знань про правове регулювання державного управління, порядку розгляду адміністративних справ та основних умінь по застосуванню адміністративного законодавства.
«Право соціального захисту»
Право соціального забезпечення – трудове право та право соціального забезпечення, які регулюють відносини в сфері праці та соціального захисту.
Мета: формування знань в сфері правового регулювання соціально-трудових відносин та умінь по застосуванню законодавства про працю та соціальний захист населення.
«Екологічне право»
«Екологічне право» - як галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини у сфері приналежності, використання та охорони природних ресурсів.
Мета: формування знань про правове регулювання екологічних відносин та основних умінь по застосуванню екологічного законодавства.
«Конституційне право зарубіжних країн»
Конституційне право зарубіжних країн – сукупність суспільних відносин, які складаються у процесі здійснення державної влади, порядку її формування та взаємодії між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади у зарубіжних країнах.
Мета: формування знань про правове регулювання державно-правових (конституційно-правових) відносин в правовій системі зарубіжних країн.
«Правове регулювання туристичної діяльності»
Правове регулювання туристичної діяльності - сукупність суспільних відносин, які складаються у процесі здійснення туристичної діяльності, порядку її формування та взаємодії між суб’єктами.
Мета: формування знань про правове регулювання туристичної діяльності .
«Основи психології»
Курс знайомить студентів із основними тенденціями розвитку сучасних психологічних уявлень, ключовим змістом теоретичних концепцій, найважливішими експериментальними фактами. Курс синтезує найбільш значущі положення психологічного знання, розкриває загальне психологічне значення базових понять психологічної науки.
Курс “Основи психології” сприяє особистісному розвитку студентів, оптимізації процесу міжособистісного спілкування. Мета курсу:
- формування у студентів уявлень про основні поняття психології, такі як «особистість», «діяльність», «свідоме», «мислення» та інші; - формування розуміння загальних закономірностей виникнення, розвитку та виявлення психіки; - формування уміння використовувати психологічні знання при рішенні психолого - педагогічних завдань.
- оволодіння основними теоретичними знаннями та методичним апаратом.
Завдання курсу:
- формування у студентів уявлень про базові психологічні категорії;
- розкриття змісту основних теоретичних понять психології;
- встановлення зв’язку між загальнотеоретичними положеннями та можливостями їх застосування у вирішенні важливих завдань психологічної практики.
- формування уміння використовувати психологічні знання при рішенні психолого - педагогічних завдань.
- оволодіння основними теоретичними знаннями та методичним апаратом.
«Психологія»
Студенти дізнаються про предмет, об’єкт та методи сучасної психологічної науки, про історичні віхи та напрямки її розвитку. Розглядатимуться сучасні погляди на свідомість та психіку людини, викладатимуться базові знання про психічні явища. Розкриватимуться питання мотивації та діяльності, міжособистісної та міжгрупової взаємодії.
Мета: сформувати уявлення про базові психологічні явища та процеси, сучасний стан психології, історію та перспективи розвитку цієї науки.
Завдання:
- надати основні методологічні принципи, на яких базуються дослідження в галузі психології
- виділити загальні й специфічні ознаки наукової теорії особистості
- науково довести існування історичної послідовності у постанові та вирішенні основних питань психології, виражаючи специфіку її розробки на сучасному етапі наукового знання
- виділити основні етапи розвитку психіки в філо- та онтогенезі
- надати загальну характеристику пізнавальних та емоційно - вольових процесів.
«Психологія навчальної діяльності»
Мета навчальної дисципліни полягає у тому, щоб ознайомити студентів з базовими поняттями психології навчальної діяльності, напрямками та видами навчального процесу, теоретичними видами та практичними методами навчання. Віковими та індивідуальними особливостями особистості, що впливають на навчальний процес. Розкриватимуться методи формування навичок засвоєння матеріалу. Досліджуючи зв'язок між методологічними, теоретичними та практичними рівнями навчання, в студентів формуватимуться чіткі уявлення про психологічну сутність навчального процесу.
Завдання:
- надати основні методологічні принципи, на яких базуються дослідження в галузі психології навчальної діяльності
- знайти місце педагогічної психології, педагогіки та розвивального навчання у структурі навчальної діяльності
- виділити загальні й специфічні ознаки наукової теорії розвивального навчання
- науково довести існування історичної послідовності у формуванні методів навчального процесу
- виділити основні етапи розвитку особистості в онтогенезі, етапи соціалізації та їх вплив на особливості навчальної діяльності
- підкреслити загальну характеристику пізнавальних та емоційно - вольових процесів у психології навчальної діяльності.
«Психологія в маркетингу та рекламі»
Мета навчальної дисципліни полягає у тому, щоб сформувати уявлення про систему соціального та психологічного впливу реклами на споживачів та про психологічні механізми й чинники такого впливу. Розкриватимуться механізми, детермінуючі зацікавленість споживачів у товарі та бажання його придбати. Проводитиметься аналіз процесу сприйняття споживачем рекламного впливу, а також психотехнології формування в нього рекламного образу товару або послуги. На практичних заняттях студенти опанують методи аналізу рекламного впливу на споживачів, зможуть діагностувати психологічні особливості цільової аудиторії та проводити моніторинг готової рекламної продукції. Завдання
- надати основні методологічні принципи, на яких базуються дослідження в галузі психології реклами
- засвоїти психологічні методи експертизи реклами
- навчитися планувати та проводити дослідження рекламного впливу на свідомість споживачів
- розглянути механізми, формуючі зацікавленість споживачів у товарах та послугах
- навчитися створювати ефективну рекламу
«Психологічні аспекти навчальної діяльності»
Мета дисципліни – інтеграція та систематизація психологічних знань щодо механізмів ефективної організації освітнього процесу у сучасних навчальних закладах та розвиток психолого-педагогічної компетенції майбутніх викладачів. Теоретичними основами дисципліни є особистісно-орієнтований підхід до навчальної діяльності, психологічна теорія діяльності та концепції навчальної діяльності та розвивального навчання у вітчизняній психології, стильовий підхід до аналізу навчальної діяльності у вітчизняній та зарубіжній психології.
Завдання:
- аналіз сучасного стану та основних тенденцій розвитку освіти;
- розкрити сутність основних понять та теоретичних підходів до аналізу навчальної діяльності;
- вивчення періодизації розвитку особистості та пов’язаних з цим проблем побудування навчального процесу: проблема готовності до шкільного навчання, особливості навчальної діяльності у молодшому шкільному, підлітковому віці та юнацькому віці, навчальна діяльність у вищому навчальному закладі;
- аналіз психологічних чинників, що забезпечують ефективність навчальної діяльності: когнітивних особливостей, мотивації навчання, стильових та типологічних особливостей особистості, тощо;
- розкриття методологічних засад побудування та використання різних освітніх технологій і функціонування психологічних служб навчальних закладів;
- формування навичок застосування методів психологічної діагностики рівня розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційно-особистісної сфер учнів та студентів.