Сучасна світова культура”

Вид материала

Документы

Содержание «Сучасна культура» «Радянське та пострадянське кино: історія культури в картинках» «Українська культура» Європейський союз і політика сусідства” Завдання курсу Основи етнології” Українська демонологія” Культура Російської імперії” Всесвітня історія” Політична історія сучасного світу”. Видатні українці: неприкрашені життєписи” Сучасні політичні партії України”. Національне питання в сучасному світі”

Подобный материал:

• Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності, 227.5kb.
• План: Вступ Поняття культури Функції культури Структура культури Сучасна українська, 447.65kb.
• Реферат на тему: Вартість грошей Однією із найскадніших проблем теорії грошей є проблема, 54kb.
• Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
• Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
• Реферат сучасна західна культура, 176kb.
• Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «спеціаліст», 150.92kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» після окр «бакалавр», 135.57kb.
• Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта», 109.43kb.

«Сучасна культура»

Даний курс передбачає знайомство студентів з основними теоретичними напрямками культурології ХХ століття, з ідеями сучасної критичної філософії – гендерної, постколоніальної, психоаналітичної, неомарксистської критики.

У межах курсу передбачається перегляд найбільш значних фільмів ХХ ст. з їх обговоренням в аудиторії. Написання есе, а також обговорення творів сучасної масової культури.

«Радянське та пострадянське кино: історія культури в картинках»

Матеріалом цього лекційного курсу є найбільш видатні твори радянського та пострадянського кіно, які відображають особливості «радянського» та «пострадянського» типів свідомості. Предметом курса виступають експресивні засоби і сюжети кіно, а також та ідеологічна навантаження, яка змінюється в кожну епоху.

Метою курсу є аналіз концептів, які викликають найбільш активні дискусії в західній та пострадянській культурології: «сталінізм», «тоталітаризм», «Голокост», «епоха Холодної війни», «пострадянська свідомість» та інш. В рамках курсу ми проаналізуємо, як радянська епоха продовжує впливати на сучасне суспільство, служить ресурсом створення різного типу ідентичностей: «маргінальних», «гібридних», «мозаїчних» і т.д, які культурні символи створені в радянську епоху і продовжують функцію вати до цього часу. Студенти повинні будуть проаналізувати запропоновані фільми і зробити 2-3 презентації за вибраною темою.


«Релігієзнавство»

Курс «Релігієзнавство» - складова частина циклу гуманітарних дисциплін. Мета курсу – ознайомити студентів з основними релігійними традиціями як формами духовної самосвідомості людства, релігією у контексті діалогу зі світською культурою, основними досягненнями світської релігієзнавчої думки, а також сприяти вихованню дбайливого відношення до релігійної обрядовості свого народу, та терпимого, шанобливого ставлення до представників інших віросповідань.

Курс спрямований на розвиток загально гуманітарної, особливо філософської культури мислення, збагачення знань студентів не тільки з питань релігії, але й стосовно інших явищ духовної культури.


«Семіотика культури»

Курс «Семіотика культури» передбачає дослідження основних засад семіотики, як найважливішого напрямку сучасної культурології. Курс має на меті опис концептуального каркасу та методології семіотики культури, її взаємовідносин з іншими культурологічними стратегіями, генезис розвитку від передісторії до формування дисципліни у ХХ

Мета курсу полягає в освітленні проблематики та наукового інструментарію семіотики культури, розкритті основних методик семіотичного дослідження культури, визначення ролі та місця семіотичних парадигм у формування сучасних гуманітарних уявлень про світ і людину.

«Українська культура»

Україна належить до тих країн, територія якої протягом тисячоліть, опиняючись в епіцентрі історичних процесів, стала батьківщиною оригінальної культури. Однак драматичність буття українського народу не могла не відбитись як у самій культурі, так и на її вивченні. Надзвичайна складність етногенезу українців, тривалий пошук ними шляху до власної державності, особливості формування менталітету та заплутаність мовної ситуації і до сьогодні не дають можливості ідеологічно монополізувати українську історію. Тривале співіснування декількох впливових історіографічних шкіл не заперечує появі нових точок зору та оригінальних концепцій. Це дає можливість, відмовившись від наукових стереотипів, моделювати проблематику курсу таким чином аби, уникаючи ангажованості сучасністю, спробувати розкрити самобутність культури України як унікального елементу світової культури, і як важливого чинника світового культурного процесу.

Мета курсу: формування навичок культурологічного осмислення української культури у найбільш типових її проявах.

Предмет курсу: процес формування та історично обумовлені особливості буття української культури.


«Холістична філософія науки»

Курс «Холістична філософія науки» є важливою ланкою загальної філософської підготовки студентів, що забезпечує оволодіння студентами знання логіки і методології сучасного наукового пізнання, актуальних питань сучасної філософії науки.

Мета курсу – дати студентам знання основних досягнень сучасної світової і вітчизняної філософської думки в галузі філософії науки та взаємодії і взаємозв’язку філософії і сучасного природознавства, розкрити сутність основних понять і концепцій холістичної філософії науки, і їх значення як для розвитку сучасної науки, так і для розвитку і оновлення сучасної філософії.

Курс націлений на розвиток ерудиції і філософської культури студентів, збагачення їх знанням філософських проблем сучасного наукового пізнання.


«Філософія науки»

Курс «Філософія науки» займає важливе місце в системі професійної підготовки студентів. Він допомагає зорієнтуватися у величезному і складному матеріалі світової науки, сприяє усвідомленню місця власної орієнтації студента в культурно-цивілізаційному просторі сучасного світу.

Курс «Філософія науки» передбачає оволодіння навичками аналізу логіки розвитку науки, розуміння місця науки в культурному світовому просторі, розуміння механізму функціонування науки.

Предметом курсу «Філософія науки» є опис науки взагалі, висвітлення питання наукового знання й наукової теорії, питання цілей та задач науки та окремих дисциплін, критеріїв науковості, типології систем знання тощо. Окрім того, як предмет цього курсу розглядається сучасний стан науки як соціального інституту.

Мета курсу – ознайомити з найважливішими аспектами, поняттями, методиками науки, формування у студентів уявлень про основні підходи та напрямки аналізу науки, сучасних проблем і тенденцій розвитку науки.

Завдання курсу полягає в освітленні проблематики та наукового інструментарію аналізу феномену науки, розкритті основних методик вивчення науки, визначенні ролі та місця науки у формування сучасних гуманітарних уявлень про світ і людину. Студенти повинні оволодіти умінням розрізняти у всякому феномені культури елементи науки, вміти порівнювати їх з іншими подібними елементами культури, усвідомлюючи їх історичну та структурну спорідненість.


«PR та формування іміджу»

У динамічному інформаційному суспільстві особливої ролі набувають техніки вміння самопрезентації (індивіда, організації, країни), тобто, технології створення іміджу засобами PR (Паблік рілейшнз). PR – це, фактично, прокладання шляху до довіри, роз’яснювальна робота з метою завоювання довіри як до конкретної людини, так і до організації чи країни.

Тільки у суспільстві, де особистості гарантована повна система громадянських прав і свобод, а людина сприймається як індивідуальність, на дії якої можна впливати лише шляхом переконання, а не примусу, виникає потреба у створенні нової атмосфери відносин між державою і громадянами, в міжособистісних стосунках, між організаційними структурами і громадськістю, тобто виникає об’єктивна необхідність у розвитку професійного інституту PR.

«Імідж» аналізується в різних контекстах (професійному, політичному, корпоративному тощо), виділяються основні типи іміджу. Висвітлюються питання методології побудови іміджу, технологічні прийоми та засоби його формування, адаптація іміджу до соціокультурних умов, фактори формування іміджу, основні підходи до формування корпоративного іміджу тощо. Розкривається роль реклами та моди у формуванні іміджу, аналізуються базові принципи брендінгу.


«Геополітичні пріоритети сучасної України»

Курс розглядає місце Української держави в географічному просторі, залежно від якого геополітика та геостратегія України дає можливість виявити дійсну роль нашої держави у світі, а також здійснювати з урахуванням могутності країни ту чи іншу геостратегію. У курсі розглядається глобалізаційна логіка сучасних світових геополітичних процесів та визначається сутність національних інтересів України та подається їх зміст.

Уперше місце і роль України в геополітичному просторі розглянута під кутом зору геополітичної динаміки, геополітичної переваги, геополітичної напруги та політичної мобілізації.

Курс дає можливість здійснювати аналіз міжнародних подій, розуміти мотивацію й поведінку країни в тих чи інших регіонах світу, а також пізнати геополітичну роль нашої держави, правильно оцінити її місце у світовій системі, глобальних зовнішньополітичних зв’язків через розгляд національних інтересів, а також здійснення різних типів геостратегії.


“ Європейський союз і політика сусідства” Мета курсу – вивчення становлення інституційної структури і творення внутрішньо - і зовнішньополітичних процесів Європейського Союзу, зокрема Європейської політики сусідства (ЄПС). Завданням курсу є комплексне висвітлення проблематики європейської інтеграції в історичному, теоретичному і практичному спектрах аналізу. В історичному контексті курс знайомить студентів з етапами становлення Європейського Союзу, включаючи аналіз зовнішніх чинників і внутрішніх змін як факторів розвитку інтеграційних процесів у Європі. У теоретичній площині курс розкриває основні теоретико-методологічні підходи й сучасні концепції європейської інтеграції. Студенти повинні навчитися самостійно аналізувати внутрішні й зовнішньополітичні практики Євросоюзу, використовувати методики прогнозування та моделювання сценаріїв політичного розвитку.

«Мас-медіа та політика» Динаміка сучасного політичного процесу неможливе без політичної комунікації. Її значення неможливо недооцінити, оскільки люди, як відомо, здатні оцінювати дії, в тому числі й політичні, лише за наявності певного обсягу знань та інформації. У зв’язку зі світовим процесом глобалізації відбувається формування нового, інформаційного простору без кордонів. Відтак посилюються тенденції контролю за інформацією, розширюється спектр засобів впливу на свідомість громадян. Таким чином, постає питання про відповідальність ЗМІ перед суспільством. Політику сьогодні не можна вже уявити без преси, радіо, телебачення. Без їхнього нагляду або втручання не відбуваються жодні політично вагомі події, особливо ті, що стосуються якихось суспільно-політичних змін, подекуди відіграючи роль їхнього потужного стимулятора. У запропонованому курсі розглядаються питання місця й ролі ЗМІ як „четвертої гілки влади” та головні канали й особливості їхнього впливу на політику, взаємовідносини ЗМІ і владних структур, політичного маніпулювання мас-медіа у політичному процесі і зокрема, у виборчих змаганнях, окреме питання присвячене феномену „теледемократії”, а також тероризму і ЗМІ та ін. Цей курс має стати важливою складовою професійної системи підготовки фахівців, суттєвим фактором політичної соціалізації студентів. За умови перенасичення ринку засобів масової інформації він допоможе зорієнтуватися й виділити серед них найбільш об’єктивні, незаангажовані мас-медіа, що адекватно відбивають реалії політичного процесу.

«Мовне питання в політичних технологіях»

Розглядається проблематика мовної політики. Аналізується законодавча база, на якій формується мовна політика України та країн Європи.

Наводяться типи політичних технологій. Демонструється використання мовного питання у політичних технологіях під час електоральних процесів в Україні.


«Основи конфліктології»

Конфліктологія – наука, що вивчає причини виникнення, форми, динаміку соціальних конфліктів та шляхи їх розв’язання та запобігання.

Саме знання природи виникнення конфліктів, розуміння механізму їх перебігу спроможне допомогти студентам краще орієнтуватися в складних умовах соціальної реальності, знаходити правильне рішення щодо нестандартних та екстремальних ситуацій, глибше розумітися на проблемах індивідуальної поведінки – з усіма її сильними аспектами й уразливими місцями.

Структура курсу містить:

• історію формування конфліктологічної парадигми;
  
• зміст різних варіантів сучасної теорії конфлікту;
  
• головні типи механізмів у соціально-культурній регуляції поведінки та соціального контролю індивіда і груп;
  
• природу та функції механізму перебігу соціального конфлікту, сутність, природу і значення соціального консенсусу.
  

«Політичне лідерство та еліти»

У курсі розглядається місце і роль політичного лідерства та еліт у системі політичних відносин країн світу та України. Послідовно розглядаються та аналізуються теорії й парадигми сучасного політичного лідерства і еліт. Подається типологія лідерства та еліт, їх функцій, властивостей. Подається авторське бачення проблеми формування та підвищення відповідальності політичних лідерів і еліт. Визначається роль лідерів і еліт в артикуляції національних інтересів країни, а також визначаються ймовірні шляхи формування політичних еліт і лідерів у майбутньому. Підкреслюється визначальна роль у цьому процесі інформаційно-політичних технологій.

Подана типологія політичного лідерства та еліт у сучасній Україні.

«Політичні системи світу: порівняльний аналіз»

У сучасних умовах становлення незалежності української державності важливого значення набуває вивчення досвіду (позитивного і негативного) розвитку політичних систем різних держав світу.

Головним суб’єктом нинішнього світопорядку, хоча і є націодержава, він за багатьма критеріями глибоко розчленований. Серед них: час утворення держав-націй, їхні розміри, рівень розвитку, спосіб здійснення влади та її устрій, нарешті, глобалізовані держави, що залишаються поза межами протоядра майбутньої надцивілізації, а також численні етноси, багато з яких бажали б пройти шлях націодержави.

Серед цього розмаїття у навчальному курсі, що пропонується, обрано найважливішим критерієм тип політичного режиму. Компаративістський аналіз їх здійснюється таким чином, що перевага віддається порівнянню політичних інститутів. Разом з цим лабораторія політичного досвіду допускає його передачу. Нації можуть вчитися одна у одній. Студентство мусить розуміти ці процеси, рівно як і ту істину, що порівняння політик допомагає вченим описувати і пояснювати, а політикам – розуміти й обирати. Центральним завданням пропонованого курсу є допомогти порівнювати для знаходження найкращих шляхів для становлення та подальшого розвитку Української держави у складних умовах сучасного світу.

«Тероризм та політика»

Курс присвячений проблемам антитерористичної політики держави та національної безпеки. В його межах розглядається категоріально-понятійний апарат, складові елементи національної безпеки, типологізація загроз, інструменти державних та недержавних суб’єктів. Крім системи національної безпеки курс охоплює форми колективної безпеки; стисло аналізуються сучасні міжнародні організації та механізми у цій сфері, у першу чергу ті, що представляють інтерес для України.

Питання національної безпеки України займають важливе місце в курсі. Розглядаються істотні загрози нашій державі в різних сферах діяльності, виділяються найактуальніші та найважливіші з них. Аналізуються інструменти України в сфері національної безпеки, у першу чергу Збройні сили України, проблеми та перспективи їх функціонування. Порівнюються різні стратегії забезпечення національної безпеки України як власним чином, так і у складі різних колективних систем з точки зору ефективності, вартості та наслідків.

«Політологія»

Політологія як наука вивчає політичне життя суспільства в його різноманітних виявах, заглиблюючись у таємниці політики: влади, закономірності діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас. Вона сприяє виробленню світоглядних і ціннісних настанов, умінню пов’язувати політичні знання з суспільно-політичною практикою. На міжнародному колоквіумі з політичних наук, організованому ЮНЕСКО (Париж, 1948 р.) було визначено зміст політичної науки та рекомендовано включити предмет політології для вивчення у системі вищої освіти як загальнообов’язкову дисципліну.

Програма курсу з політології ґрунтується на основних положеннях, зміст яких відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві й розмаїтті наукового спрямування.

«Політичний аналіз та прогнозування»

Головні завдання курсу пов’язані, по-перше, з вивченням, засвоєнням і використанням студентами концептуальних основ сучасної методології політичного аналізу та прогнозування, формуванням у студентів системного уявлення про методи політичного аналізу, розумінням його як особливого системного стилю мислення. По-друге, засвоєнням загальних і спеціальних методів політичного аналізу, застосуванням експертних методик у політичному аналізі, а також системи таких аналітичних прийомів і методів, як політичне моделювання та прогнозування. По-третє, у процесі роботи над курсом студенти повинні одержати необхідні знання й навички у практичному застосуванні основних кількісних й якісних методик політичного аналізу, а також можливостей застосування політичного аналізу та прогнозування в прикладному й теоретичному дослідженні.


«Основи місцевого самоврядування»

Курс «Основи місцевого самоврядування» допомагає зрозуміти специфіку регіональних та місцевих політичних процесів, визначити їхнє місце та роль у загальнонаціональному та світовому політичному процесі та суспільному житті, з'ясувати їхню роль у розбудові демократії.

Метою курсу є формування у студентів уявлення про територіальні структури сучасних суспільств, теоретичні та практичні проблеми регіоналістики.

Завдання курсу полягають у висвітленні проблематики та наукового інструментарію політичної регіоналістики, розкритті основних методик її вивчення, що передбачає:

• вивчення актуальних проблем взаємин центру й регіонів;
  
• з’ясування джерел та закономірностей світових тенденцій регіоналізації політичного простору;
  
• опанування світового досвіду організації влади на місцях, регіональної політики та розв’язання регіональних проблем;
  
• аналіз розподілу компетенції між центральним, регіональним і місцевим рівнями влади;
  
• звернення до нормативно-правових документів та їх проектів, які регулюють політико-територіальні питання;
  
• знайомство з різноманітними підходами і концепціями реформування відносин різних владних рівнів в Україні.
  

«Основи демократії»

Розглядаються політичні режими. Аналізуються основні типи політичних режимів: демократія, авторитаризм та тоталітаризм.

Основна увага приділяється проблематиці демократії. Наводяться різні підходи до розуміння демократії, виокремлюються її типи, основні ознаки та види.

Розглядаються процеси демократизації в Україні.


«Міграційна політика»

Курс лекцій з «Міграційної політики» побудований на матеріалах досліджень взаємозв’язку сучасних міграційних і політичних процесів у світі. Актуальність пропонованого навчального курсу зумовлена тим, що сьогодні міграція з поняття соціально-економічного набуло рис політичного феномена. Враховуючи різноманітність і разноспрямованість міграційних потоків, величезний обсяг мас населення, які переміщуються у світі, що глобалізується, зазначається, що за сучасних умов міграційні процеси вийшли за межі системи, що самоорганізується, а їх стихійний розвиток нерідко призводить до низки негативних наслідків. Міграція, як елемент соціального середовища, що впливає на політичну систему, начасі стає деструкційним чинником світового соціопростору: вносить кореляції у соціальну структуру та національний склад населення країн, іноді стає джерелом соціальної і міжнаціональної напруженості. Цілісне розуміння міграційної ситуації можливе лише за умови вивчення її демографічного, соціально-економічного аспектів у контексті загальнополітичних процесів.

Питання взаємозв’язку міграції і політичного процесу, що розглядаються у навчальному курсі, робить проблему управління міграційними процесами одним із першочергових завдань, що стоять наразі перед українською державою, особливо з урахуванням її геополітичного положення та етнокультурного розмаїття населення. У зв’язку з цим розуміння взаємозв’язку політичних процесів і міграції, а також виявлення суті, характеру і спрямованості їх взаємодії стає необхідним елементом досягнення як національної, так і регіональної безпеки.

Завдання курсу полягає у висвітленні особливостей міграції в сучасному політичному процесі, розкритті тенденцій взаємообумовленості міграційної і політичної динаміки, визначенні місця і ролі міграційного чинника в політичному житті.


«Ідеологія та політика»

Навчальний курс допоможе зорієнтуватися у величезному і складному матеріалі різноманітних концепцій, присвячених політичним ідеологіям, що сприятиме усвідомленню місця власної професійної орієнтації студента в політико-культурно просторі сучасного світу. Намагаючись опанувати невичерпну складність сучасного політичного життя, ми постаємо перед нагальною потребою і необхідністю збагнути сутність як класичних, так і посткласичних політичних ідеологій, визначити їх місце та роль у суспільному житті, з'ясувати причини довготривалості та життєвої сили ідеологічних тенденцій.

Кожна з ідеологічних доктрин (лібералізм, соціалізм, консерватизм тощо) передбачає вибір свого – альтернативного іншим доктринам – шляху розвитку. Це, насамперед, вибір певних економічних правил існування, політичного ладу тощо. Стосовно України зазначимо, що основна риса більшості політичних партій сучасної України – це тяжіння до цінностей та принципів, а не до ідеологічних доктрин, що актуалізує проблематику навчального курсу. Адже ціннісні принципи можна задекларувати і забути, позаяк це апелювання ні до чого не зобов’язує. Дотримуватись заявлених ідеологічних догм важче, оскільки виборець, голосуючи за ідеологічну доктрину, голосуватиме за певний напрям економічного та політичного розвитку, що зобов’язує політичну силу бути передбачуваною і послідовною. Голосуючи за цінності чи принципи, виборці не мають уявлення: який вектор розвитку обере в подальшому політична сила.

Завдання курсу полягає в освітленні проблематики та наукового інструментарію політичних ідеологій, розкритті основних методик їх вивчення, визначенні їх ролі та місця у формуванні сучасних уявлень про світ і людину.

«Громадське суспільство»

Становлення України як демократичної держави потребує забезпечення реального народовладдя, створення дієвого й ефективного механізму участі різних соціальних груп в державному управлінні, регулювання суспільних відносин за кращими зразками і досвідом країн сталої демократії. Одним із ключових завдань на цьому шляху є сприяння розвитку громадянського суспільства як сукупності неполітичних (економічних, національних, духовно-моральних, релігійних тощо) відносин, що мають потенції до самоорганізації та саморегуляції на засадах природного права.

Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй у тій частині світу, яку ми вважаємо найбільш розвинутою і на яку сьогодні орієнтуємося, було розгортання системи суспільних інститутів, що утворюють громадянське суспільство. Сьогодні багато авторів розглядають громадянське суспільство як ключове поняття посткомуністичної трансформації.

Процес становлення громадянського суспільства непростий і тривалий. Він може бути тільки більш чи менш успішним залежно від країни. Держава у свою чергу має сприяти розвиткові політичної й громадської активності, творчої ініціативи громадян та створювати рівні умови для діяльності їх об’єднань, адже розвинута система громадських інституцій стає невід’ємним елементом громадянського суспільства. За їх допомогою люди вирішують загальносоціальні проблеми, задовольняють та захищають свої власні потреби й інтереси. Беручи участь у роботі громадських об’єднань, громадяни отримують реальну можливість цивілізовано впливати на рішення влади.

У навчальному курсі центральне місце займає показ того, що здійснення необхідних в Україні політичних і адміністративних реформ неможливе поза співпрацею органів державної влади з об’єднаннями громадян, які утворюють тіло громадянського суспільства, і підвищення саме на цій основі ефективності політико-управлінських рішень


«Виборчі технології»

Виборчий процес і виборчі системи виступають управляючими структурами сучасного демократичного процесу. Вважається, що правила й процедури їхнього проведення складають так звані „евклідові аксіоми політики”.

Саме знання з цього курсу допомагають студентам:

• орієнтуватися в перевагах та недоліках різних типів виборчих систем;
  
• виявляти сильні і слабкі позиції передвиборчої політичної реклами тих чи інших політичних партій та політичних лідерів;
  
• викривати деструктивний характер „чорного PR” у політичній рекламі виборчої кампанії;
  
• орієнтуватися в прийомах, методах і засобах формування та створення у суспільній свідомості відповідних іміджів реальних суб’єктів політики;
  
• допомагати своїм співбесідникам-виборцям зорієнтуватися у тонкощах і хитросплетіннях виборчих програм різних політичних партій і рухів та їх політичних лідерів;
  
• виявляти основні елементи соціотехніки політичного менеджменту, зокрема маніпуляції суспільною свідомістю.
  

Структура курсу містить:

− характеристику виборчих систем;

− описання виборчих технологій;

− основні напрямки застосування виборчої інженерії як виду політичної технології та засобу боротьби за владу.


«Історична антропологія»

Курс розрахований на студентів неісторичних спеціальностей та є спрямованим на засвоєння ними теоретичних основ та особливостей антропологічного підходу до вивчення історії, застосування набутих знань та навичок на практиці. Курс складається з чотирьох модулів та є побудованим на основі міждисциплінарного підходу до викладання «історії людини» як відмінної від історії соціально-економічних і політичних систем. У рамках курсу запропоновані наукознавчий, полідисциплінарний та «інструментальний» вектори викладання та формування знань та навичок студентів. Програмою курсу передбачена самостійна робота студентів, підготовка дослідницьких есе, рефератів, доповідей, а також участь у семінарах та колоквіумах. Викладання курсу передбачає застосування інтерактивних методик, у тому числі використання сучасних медійних технологій.


„ Основи етнології”

Курс присвячений розгляду теоретичних основ етнологічної науки, дає розуміння різноманітних культурно-соціальних підходів до вивчення етнічних проблем, вивчає в нерозривному зв’язку проблеми культури, побуту, етногенези та історії будь-якого етносу. Етнологія показує неможливість наївного споживання даних, отриманих зовнішнім спостереженням; вона підійшла до розуміння того, що необхідно аналізувати не окремі прийоми, а весь контекст способу життя певного етносу. Курс знайомить з концепцією етнічної самосвідомості і проблеми міжетнічних відносин.

Під час вивчення курсу студенти отримують навички розуміння класифікації етносів, аналізу переваг та недоліків різноманітних концепцій етногенезу, визначення психологічних ознак культури окремого етносу.


«Етнографія народів світу”

Мета курсу – визначати роль природно-географічних факторів у розвитку етносу і показати прийоми і способи адаптації Homo sapiens до природного середовища, які склалися історично. Завдання спецкурсу насамперед є вироблення у студентів вміння аналізувати різні господарсько-культурні типи, формування погляду на сутність етносу та процеси етногенезу, закріплення усвідомлення щодо різноманітності та рівноцінності етнічних культур.

Спецкурс знайомить студентів з теоретичними засадами етнографічного опису та етнічною історією народів Австралії, Океанії, Африки, Америки та Азії. Курс побудований як інтегрований, на основі використання знань з фізичної антропології, екології, археології, психології, культурології, економічної історії та низки інших дисциплін.


«Етнологія України»

Мета курсу – опанування студентами теоретико-методологічними основами етнології як наукової дисципліни, засвоєння її категоріально-понятійного апарату, знайомство їх з історією етнологічної науки, із сучасними розробками етнологічної проблематики.

В курсі розглядаються основні етапи становлення етнології як науки, ключові положення концепцій її провідних наукових шкіл та теоретиків, історичні форми та типи етнічних культур, основні культурно-історичні цінності, закономірності їхнього функціонування та розвитку, зокрема шляхи модернізації традиційних етнокультур.


„ Українська демонологія”

Демонологія - загальна назва різнорідних навчань про демонів. Завданням демонології є вивчення демонів, складання детальних класифікацій, каталогів та ієрархій, опис поведінки демонів, практичні рекомендації за викликом демонів, боротьбі з ними, підпорядкування і контролю їх сил. Демонологія супроводжує багато релігійних і містичні традиції, при цьому самі релігії можуть ставитися до демонології і демонам різко негативно.

Звернення до української демонології в рамках даного спецкурсу передбачає дослідження деяких питань історії вивчення та теорії міфу, комплексу міфологічних уявлень українців, проблеми співвідношення релігії та міфології. Однак важливе місце відводиться і характеристиці найдавніших релігійних уявлень народу а також трансформації язичницкіх уявлень під вливом християнства.

Завданням спецкурсу є не тільки познайомити студентів з історією та особливостями міфологічних і релігійних уявлень давніх та сучасниї українців, але і розвинути набуті студентами на попередніх лекційних та семінарських заняттях уміння і навички - самостійно аналізувати і зіставляти факти минулого, робити аргументовані висновки і узагальнення на основі вивченого матеріалу, володіти термінологічним апаратом по досліджуваному кола питань та ін Для цього необхідним видається, крім традиційних лекційних занять, організувати також самостійну роботу студентів з проблем спецкурсу. Тому в ході вивчення спецкурсу студентам рекомендується підготувати письмову або усну роботу (реферат або доповідь).

„ Культура Російської імперії”

Курс передбачає комплексне висвітлення усіх явищ культури – літератури, освіти, мистецтва – від проголошення Російської імперії у 1721 р. до її розпаду в 1917 р. Головна увага приділятиметься становленню імперської ідеї, імперської самосвідомості і формуванню національної культурної самоідентифікації; формам інтелектуальної комунікації; становленню „соціальних світів” імперії; інтелектуальним і художнім втіленням „російської ідеї”; феномену інтелігенції; появі і поширенню масової культури в контексті історії інших імперій XVII – XX ст.


«Історія Європи» Основним змістом курсу є вивчення процесу становлення понять «Європа», «європейські цінності», «європейська спільнота», «європейська ідентичність» тощо від їхнього зародження за доби античності до сьогодення. Історія Європи подається крізь призму глибокого конфлікту між двома основними тенденціями: протистояння та диференціації окремих європейських народів та одночасного вироблення ними спільних цінностей та ідей, що виступали об’єднуючим фактором і творили спільну європейську ідентичність. Особлива увага приділяється процесу європейської інтеграції та становленню загальноєвропейських політичних, економічних, соціальних тощо інститутів.


„ Всесвітня історія”

Курс "Всесвітня історія" відноситься до циклу спільних гуманітарних і соціально-економічних дисциплін. Предметом курсу є вся історія людства з часу появи перших держав до наших днів, її вузлові проблеми.

Таким чином, хронологічні рамки дисципліни «Всесвітня історія» надзвичайно великі: з IV-III тис. до н. е. до початку XXI ст.

Мета курсу всесвітньої історії полягає у формуванні в студента уявлень про хід історичного процесу, специфіки соціальної структури населення різних держав у певні періоди їх існування, генезис і функціонування державної влади, етнічній структурі населення різних країн, духовної та матеріальної культури в кожен з періодів історії людства.

Завданням курсу є розгляд з позицій сучасних наукових підходів соціальної, економічної, політичної та культурної історії людств а в давнину, середньовіччя, Новий час.

Одним з нових методів освоєння дисципліни є цивілізаційний підхід, що дозволяє глибоко і всебічно підійти до вивчення специфіки стародавнього Сходу, античності, середньовіччя, основних чинників розвитку світової історії в Новий час. Основна увага приділяється проблемі зародження і генезису держави в стародавності і середньовіччя, формування соціальних структур та їх взаємодії, аналізу тенденцій економічного розвитку давньосхідної, античної та середньовічної цивілізацій. При вивченні нового часу виділяються наступні чинники: поширення конституційних почав, принципів парламентаризму, індивідуальної свободи в боротьбі з традиціями абсолютизму і викликами егалітаризму; промислова революція і створення індустріального суспільства; складання націй; секуляризація духовного життя на Заході; створення світської ідеології у формі Просвітництва, лібералізму , соціалізму XX ст. У рамках курсу висвітлюються особливості розвитку держав Сходу в період XVI - XX ст., Проблема зіткнення цінностей різних цивілізацій і впливу європейської експансії на історію цього регіону. Значна увага приділяється міжнародних відносин, у тому числі історії двох світових воєн та їх впливу на соціальний, політичний та економічний розвиток сучасної цивілізації. При вивченні різних проблем світової історії залучаються сучасні міждисциплінарні підходи, використовуються дані археології, етнології, демографії, історичної географії, топоніміки, кліматології та ін

Курс всесвітньої історії тісно пов'язаний з історією України з часів середньовіччя. Переселення слов'янських племен - один з етапів Великого переселення народів. За допомогою Візантійської імперії Русь стала складовою частиною християнської цивілізації. Епоха хрестових походів торкнулася не тільки Східне Середземномор'я, але і зіштовхнула латинських лицарів зі слов'янськими народами. У період нового і новітнього часу український етнос було і є одним з помітних учасників світового історичного процесу.

„Історія Слобідської України” Слобідська Україна – один з найстаріших регіонів України. Його територія – більша за території сучасних Бельгії або Швейцарії, а історія насичена „знаковими” подіями. Серед них – загадки „половецьких ідолів”, контакти Русі і Хозарії, битва князя Ігоря на р. Каяла; автономія козацьких полків XVII – XVIII ст.; життя та побут професорів і студентів університету ХІХ – ХХ ст., що перетворили Харків на „Українські Афіни”; міфи „першої столиці”; трагедії та подвиги Великої Вітчизняної війни; діяльність видатних діячів культури, політики, бізнесу. У процесі вивчення курсу головна увага приділятиметься особливостям історико-культурного розвитку Слобожанщини порівняно із порубіжними регіонами Європи, пошуку свого місця у сучасному глобалізованому світі.


„ Політична історія сучасного світу”.

Мета спецкурсу – надати студентам знання, уявлення про найважливіші періоди і події в політичній історії сучасного світу, знання щодо місця і ролі в країнах політичних партій, ролі в історії видатних особистостей, надати основні політико-історичні категорії та поняття, сприяти формуванню наукового підходу щодо аналізу практичної діяльності партій в країнах світу, заохотити студентів до використання довідкової інформації та комунікативних засобів, теоретичних знань, досвіду демократичних країн задля оцінки політичної ситуації в окремих країнах і в світі.

В процесі вивчення спецкурсу “Політична історія сучасного світу” студенти отримають знання про основний категоріально-понятійний апарат з політичної історії, наукову періодизацію і характеристику основних етапів політичної історії, провідні тенденції розвитку політичної історії і особливості їхнього переломлення в різних країнах світу.


„ Видатні українці: неприкрашені життєписи” Подано глибоку й неупереджену палітру життя визначних постатей, які в тому чи іншому відношенні прославили Україну. На відміну від численних серій зразка „100 знаменитих українців”, де переважають сухі анкетні дані, поза увагою залишаються перипетії особистого життя, особливості стосунків з колегами,спецкурс окреслює в життєписі кожного саме психологічні складнощі існування. Це особливо важливо, коли мова йде про творчі особистості, для яких емоції, пристрасть сублімували творчу енергію.

Серед видатних осіб, біографії котрих викладені в спецкурсі, - політичні діячі, письменники, художники, вчені, композитори, артисти тощо. Головне, що всі вони залишили слід в Україні, і не обов’язково народилися в ній чи були етнічними українцями. Автор намагався описати калейдоскоп життєвих Одіссей героїв посібника: гірких образ і матеріальної спрути, безпорадності і нерозтраченої ласки, шепотом творчої насолоди і підірваного здоров’я.

Через особистості значно краще можна зрозуміти особливості тих чи інших історичних подій, процесів, цілих епох. Неможливо осягнути глибину історичного процесу без олюднення епохи, а її родзинки якраз і складають радощі, щастя, біль втрат, муки ревнощів, розлучень і втрат справжніх очільників нації. Саме вони завжди були дороговказом для мільйонів, незважаючи на свої помилки чи недоліки, бо вони теж створені з плоті та крові.


„ Сучасні політичні партії України”.

Мета спецкурсу – навчальна дисципліна вивчає розвиток сучасної партійної системи України, політичні програми і політичну практику впливових партій, класифікацію партій, спектр політичних партій, притаманний перехідним суспільствам, тобто суспільствам молодої демократії, |зіставлювальне||доситусталені тенденції розвитку партійної системи, зміни українського політичного ландшафту, а також чинники|фактори|, що визначають еволюцію політичного образу|зображення| партій і політичних уподобань населення. В рамках курсу передбачається засвоєння студентами основних політико-історичних категорій та понять, сприяння формуванню наукового підходу щодо аналізу практичної діяльності партій.

В результаті вивчення спецкурсу “Сучасні політичні партії України” студенти отримають знання про:

- періодизацію політичних партій України за напрямами і характером діяльності, способом організації та методами роботи, за ідейно-політичним спрямуванням

- характеристику основних етапів становлення політичних партій

- провідні тенденції розвитку політичних партій і особливості їхнього переломлення в різних країнах світу.

„ Національне питання в сучасному світі”

Мета вивчення спецкурсу – опанування студентами основ етнології, засвоєння ними основного категоріально-понятійного апарату, з’ясування основних етапів та напрямків розвитку етнологічної науки, надання студентам знань, уявлень про національне питання на сучасному етапі, етнічні та міжнаціональні конфлікти сучасного світу, ознайомлення з сучасними знаннями про етноси і національне питання.

В процесі викладання спецкурсу розкриваються фундаментальні поняття та концепції провідних етнологів та наукових шкіл, сутність, структуру, особливості національного питання, досліджується підґрунтя міжетнічних та міжнаціональних конфліктів, висвітлюються сучасні підходи до вирішення національних проблем.

„Історія української церковної архітектури”

Курс передбачає ознайомлення з історичними умовами та етапами розвитку церковної архітектури. Особливості різних типів храмових споруд, специфіка архітектурно-просторового вирішення внутрішнього вигляду, зовнішні об’єми, місце в архітектурно-ландшафтній організації населених пунктів, історія спорудження, доля найвидатніших архітектурних пам’яток різних конфесій та їх творців, символізм мурованих і дерев’яних споруд буде розглянуто із використанням ілюстративного матеріалу в контексті впливу Візантійських канонів, світових тенденцій сакрального зодчества.


«Ризикологія сучасного світу»

Ризики – це реальні або потенціальні загрози, що є наслідками діяльності громадських структур, організацій та політичних установ. Вони являють собою головне джерело соціальної нестабільності у світі. Запропонований курс передбачає вивчення глобальних проблем сучасності, таких як проблема бідності, демографічна проблема, проблема екології, розповсюдження ядерної зброї, міжнародний тероризм. В цьому контексті вивчаються й сучасні українські реалії. Зменшення глобальних ризиків є найактуальнішим питанням сучасної соціальної теорії та практики. Курс розрахований для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання.


«Релігійне дисидентство в Україні ХІХ – ХХ ст.»

Курс має за мету ознайомити студентів із такою маловідомою сторінкою духовного життя України як релігійне дисидентство ХІХ – ХХ ст. Мова йде про так зване сектантство, тобто про невизнані державою та Церквою народні релігійні рухи, що у модерну добу стали помітним явищем українського життя. Історія виникнення, територія поширення, основні догмати, ритуали та пропагандистські прийоми християнських і нетрадиційних сект в Україні становлять основний зміст даного курсу. Пропонується розглянути історію багатьох дисидентських організацій (старовіри, хлисти, скопці, духобори, молокани, штундисти, баптисти тощо) в контексті розвитку української духовної культури. Курс розрахований на студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання.


«Всесвітня історія (нова та новітня доба)»

Курс розрахований на студентів неісторичних спеціальностей та є спрямованим на засвоєння ними теоретичних основ історичного процесу в нову та новітню добу, застосування набутих знань та навичок на практиці. Хронологічно курс охоплює період з кінця ХVІ до початку ХХІ ст., складається з двох модулів та є побудованим на основі цивілізаційного підходу до аналізу історичного процесу. У рамках курсу запропонований метод плюралістичного осмислення закономірностей історичних зрушень, мотивів та практик поведінки людини в певних соціокультурних контекстах тощо. Програмою курсу передбачена самостійна робота студентів, підготовка дослідницьких есе, рефератів, доповідей, а також участь у семінарах та колоквіумах. Викладання курсу передбачає застосування інтерактивних методик, у тому числі використання сучасних медійних технологій.


«Конфлікти в сучасному світі: етнічний та релігійний аспекти»

Курс передбачає ознайомлення з історією найбільш масштабних збройних конфліктів, що спалахували на Земній кулі після закінчення Другої світової війни. Будуть розглянуті політичні, соціальні, економічні, історичні аспекти цих подій, однак основна увага приділятиметься етнічній та релігійним складовим даних конфліктів. Міжнаціональне, міжрелігійне та міжплемінне протистояння, що мало місце в світі протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст., є головним предметом вивчення в межах даного курсу. Пропонується аналіз причин, перебігу, шляхів вирішення та наслідків подібних конфліктів. Курс розрахований на студентів неісторичних спеціальностей.


«Основи валеології»

Валеологія – це інтегральна наука про фундаментальні закони і закономірності психічної, фізичної, духовної та соціальної складових здоров’я людини за умов тісної взаємодії з навколишнім середовищем, а також про розробку та реалізацію відповідних засобів і заходів.

Структура курсу: