Програма конференції «Актуальні питання клінічної медицини» програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині» програма конференції «Actual problems of fundamental and clinical medicine (in english)»

Вид материалаДокументы

Содержание


Погорєлов М.В., Бойко В.О., студ. 5-го курсу
Гінекологічна онкологічна патологія
Методи дослідження
Навчальний відеофільм «аутопсійне дослідження людини»
Перспективи подальшого розвитку проекту.
Сравнительные морфологические изменения в строении гипофиза белых крыс после длительного применения антиоксидантов
Варіанти анатомічної будови м’язів передпліччя
Формообразование большеберцовых костей
Морфологічні зміни легеневої тканини щурів різного віку в умовах токсичної дії солей важких металів та корИгуюча дія препарату Е
Науковий керівник – проф. В.З. Сікора
Особливості макро- та мікроскопічного характеру
Мета дослідження.
Особливості остеогенезу кісток скелету щурів при Змодельованій гіпергідрії тяжкого ступенЯ
Науковий керівник – доц. Г.Ф. Ткач
Матеріали та методи дослідження.
Результати роботи.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   47

Морфологія кісткового регенерату у тварин молодого віку в умовах гіпоосмолярної гіпергідрії

Погорєлов М.В., Бойко В.О., студ. 5-го курсу

СумДУ, кафедра анатомії людини


Однією з розповсюджених патологій гомеостазу є порушення водно-електролітного обміну. Дегідратаційні зміни організму, метаболізм кісткової тканини та особливості репаративної регенерації в даних умовах достатньо висвітлений в літературі. Протікання ж репаративного остеогенезу при гіпергідратації майже не вивчалось. За даними літератури, гіпергідратаційні порушення водно-сольового балансу достатньо часто зустрічаються в клінічній практиці. Серед них – захворювання нирок з порушенням сечовидільної функції, патологія серцево-судинної системи із затримкою рідини, ендокринні розлади, тощо. В сучасних умовах при надходженні пацієнта в клініку є можливості для адекватної діагностики та лікування порушень водно-електролітного балансу. Травматичні ушкодження кісток скелета є випадковим непередбаченим процесом і при надходженні хворого у відділення травматології та ортопедії лікар може зустрітися з некорегованими порушеннями водного гомеостазу і зазвичай в даному випадку є всі умови для максимально можливого лікування даного синдрому.

Тому метою нашої роботи стало вивчення морфологічних перетворень під час протікання репаративного остеогенезу в умовах гіпоосмолярної гіпергідратації різного ступеню важкості.

Експеримент був проведений на 96 щурах-самцях 3-х місячного віку. Експериментальним серіям тварин (72 особини) для досягнення гіпергідрії кожен день зондово вводили дистильовану воду в кількості 10 мл тричі на добу. Також використовували виварені знесолені харчі для зменшення надходження солей в організм. Для запобігання фізіологічної підтримки водного гомеостазу та досягнення необхідного ступеню гідратації щурам вводили синтетичний аналог АДГ (вазопресину) – «Минирін» (Ferring). Після досягнення відповідного ступеню гіпергідрії всім тваринам під загальною анестезією стоматологічним бором наносився дефект в середній третині діафізу великогомілкової кістки. Контрольна група тварин утримувалась на звичайному кормовому режимі. Щурів виводили з експерименту через 3, 10, 15 та 24 доби після перелому, що відповідає основним стадіям репаративного остеогенезу за Корж Н.А., Дєдух Н.В.

Результати дослідження свідчать про те, що гіпоосмолярна гіпергідрія викликає порушення репаративного остеогенезу, що виявляється в уповільненні формування тканиноспецифічних структур мозолі та погіршенні морфометричних показників структур регенерату. Ступінь виявлених змін залежить від ступеню порушень водно-сольового балансу та найбільш виражені при важкому ступеню гіпоосмолярної гіпергідрії.


ГІНЕКОЛОГІЧНА ОНКОЛОГІЧНА ПАТОЛОГІЯ

СЕРЕД ЖІНОК, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У МАШИНОБУДІВНІЙ ГАЛУЗІ

Сизоненко В.Т., Семілет Д.Г.

Науковий керівник – к.м.н., доц. Л.І. Карпенко

СумДУ, кафедра патоморфології


Актуальність. На здоров’я сучасної людини діє багато шкідливих чинників, котрі призводять до виникнення пухлинних процесів у різних органах. Особливо чутливо реагує на такий вплив жіночий організм.

Методи дослідження. Нами був проведений аналіз статистичних даних гінекологічної захворюваності жінок- робітниць ВАТ «СНВО ім. Фрунзе». На проведених профілактичних оглядах за 2008 рік виявлено 1191 захворювань, що становить 19%, а за 2007 рік – 1153 захворювання, що становить 18%. У 2008 році було виявлено 5 випадків онкозахворювань (рак шийки матки – II ст. – 2 випадки, рак вагіни II ст. – 1 випадок, рак кишківника II ст. – 1 випадок, рак молочної залози - II ст. – 1 випадок). У 2007 році – 8 випадків (рак шийки матки I стадія – 3 випадки, та рак тіла матки III стадія – 2 випадки, рак вагіни II ст. – 1 випадок, рак молочної залози - Iст. – 2 випадки, II ст. – 1 випадок).При проведенні кольпоскопічного обстеження у 2008 році із 6207 жінок виявлено 232 працівниці із передраковою патологією, у 2007 році – 271 жінка із 6346 обстежених. Серед цієї виявленої патології були ерозії шийки матки (2008р. - 178 жінок, 2007р. - 154 жінки); поліпи цервікального каналу (2008р. - 27 жінок, 2007р. - 41 жінка); дисплазії шийки матки (2008р. - 17 жінок, 2007р. - 51жінка); ендометріоз (2008р. - 3 жінки, 2007р. - 20 жінок); лейкоплакій (2008р. - 7 жінок, 2007р. - 5 жінок).

Аналізуючи гінекологічну захворюваність працюючих жінок ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» спостерігається ріст гінекологічних захворювань (2008 р. - 200 випадків, 2007 рік -122 випадки). Він відмічається за рахунок збільшення кількості захворювань, що потребують проведення оперативних втручань (доброякісні пухлини матки, додатків, шийки матки; порушення оваріально-менструальної функції у репродуктивному та клімактеричному віці. У 2007 році таких випадків було 24 (19,6%), а у 2008 році 47 випадків, що становило 23,5%. Збільшився показник «Д» (кількості диспансерних хворих) з передраковою патологією із 722 у 2007 році до 761 особи у 2008 році. Відсоток хворих жінок взятих на «Д» облік збільшився із 23,7% у 2007 році до 27,9% у 2008 році.

Таким чином, проведений аналіз гінекологічної захворюваності жінок ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» вказує на необхідність підвищення показників онко-профілактичної роботи направлених на ранню діагностику пухлинних процесів.


НАВЧАЛЬНИЙ ВІДЕОФІЛЬМ «АУТОПСІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДИНИ»

Малець Л.О, Москаленко Р.А.

Науковий керівник – д.м.н., проф. А.М. Романюк

СумДУ, кафедра патоморфології


Очевидний той факт, що під час навчання медичних кадрів навчально-педагогічний процес необхідно максимально наближати до реальних умов – більше працювати з хворими, виховувати вміння вирішувати складні клінічні ситуації і завдання. Сучасні комп'ютерні засоби навчання можна і необхідно залучати до процесу виховання сучасного медичного фахівця, це підвищить якість освіти в навчальному закладі, його престижність.

Враховуючи специфіку кафедри патоморфології, ми пропонуємо навчальний фільм «Аутопсійне дослідження тіла людини». Потреба в такому електронному засобі навчання виникала багаторазово, так як, в силу об'єктивних і незалежних від викладача причин, не завжди є можливість продемонструвати аутопсію та патологічні зміни у внутрішніх органах людини, а тим більше, у відповідності з матеріалом, який вивчається. Також не треба оминати той факт, що не всі студенти добре переносять практичні заняття в реальних умовах секційного залу. Вивчення матеріалу через електронних посібник дозволить згладити негативні явища у його сприйнятті.

Фільм вирішує проблему наочного посібника для вивчення патологічних змін при різних нозологіях та техніки розтину. Студенти при вивченні матеріалу не обмежені часом, є можливість повтору. Також можна працювати за темою, усуваючи елемент випадковості.

Результати. Змонтований відеофільм має тривалість 29 хвилин. Впровадження цього проекту вирішить проблему наочного посібника для вивчення патологічних змін при різних нозологіях та техніки розтину тіла людини. При дослідженні патології, що виникла внаслідок шкідливих звичок чи асоціального способу життя, посібник можна використовувати як засіб пропаганди здорового способу життя.

Перспективи подальшого розвитку проекту. Планується зробити серію фільмів, які освітлюють різноманітну патологію людини, згідно тематичного навчального плану.


СРАВНИТЕЛЬНЫЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В СТРОЕНИИ ГИПОФИЗА БЕЛЫХ КРЫС ПОСЛЕ ДЛИТЕЛЬНОГО ПРИМЕНЕНИЯ АНТИОКСИДАНТОВ

Фомина К.А.

Луганский государственный медицинский университет, кафедра анатомии человека


Проведен сравнительный анализ гипофиза 72 половозрелых крыс-самцов после двухмесячного воздействия препаратов, обладающих антиоксидантной активностью: синтетического – тиотриазолина и растительного – эхинацеи. Контролем служили крысы, получавшие 0,9% раствор натрия хлорида в эквивалентном объеме и по той же схеме. Через два месяца хронических воздействий животных выводили из эксперимента на 1, 7, 15 и 30 сутки.

Было установлено, что длительное введение обоих препаратов приводит к изменениям регуляторных систем организма, наиболее выраженным на 1 сутки наблюдения. Это проявляется в отставании набора массы тела животными (на 15,93% (р˂0,05) после воздействия тиотриазолина и на 18,28% (р˂0,05) после эхинацеи), уменьшении массы мозга (на 8,48% (р˂0,05) и на 13,39% (р˂0,05), соответственно), а также в снижении размерно-весовых показателей гипофиза за исключением его длины в обеих группах. Таким образом, данные препараты обладают однонаправленным действием, а степень выраженности изменений в строении центрального органа эндокринной системы прямо пропорционально уменьшается с течением времени реадаптации, и к 15-30 суткам наблюдения морфофункциональное состояние гипофиза восстанавливается.

Сравнивая силу влияния антиоксидантов на морфометрические параметры гипофиза, мы установили следующие различия. После отмены препаратов, в обеих группах масса крыс практически одинакова, а в течение следующего месяца темп прироста массы тела животными усиливается в группе крыс, получавших предварительно тиотриазолин, (больше на 14,79%, 13,82%, 22,60%, р˂0,05, на 7, 15, 30 сутки соответственно массы животных, подвергавшихся воздействию эхинацеи). Аналогичная динамика наблюдается и по такому показателю, как масса мозга (достоверно больше на 10,10% – 11,58%, р˂0,01, на 7-30 сутки). Изменения объема гипофиза, его длины, ширины и толщины равнозначны в обеих группах во все периоды наблюдения. При этом, хотя и не обнаружено достоверных сдвигов, отмечается более выраженное влияние тиотриазолина на ширину гипофиза (больше в первой группе на 5,71%-3,62% на 1-15 сутки), а эхинацеи на его длину (меньше в первой группе на 5,86%-3,42% на 1-15 сутки). Масса гипофиза крыс, получавших тиотриазолин, через два месяца хронического влияния значительно меньше массы гипофиза животных, подвергавшихся воздействию эхинацеи (на 20,37%, 9,44%, и 6,65% на 1, 7 и 15 сутки, соответственно). На 30 сутки процент отклонений размерно-весовых параметров нивелируется.

Таким образом, можно сделать вывод, что длительное применение синтетического препарата более эффективно, нежели препарата растительного происхождения, на что указывают высокая интенсивность морфологических изменений и высокая скорость их восстановления, более выраженная после воздействия тиотриазолина.


ВАРІАНТИ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ М’ЯЗІВ ПЕРЕДПЛІЧЧЯ

Устянський О.О., Логвінова О.В., Проценко О.В., Кривогуз А.А., студ. 1-го курсу

СумДУ, кафедра анатомії людини


Індивідуальна анатомічна мінливість м’язових груп та окремих м’язів у людини, як і сутність розвитку м’язової системи в цілому, залежить від віку, статі, типу тілобудови, професії, занять фізичною культурою та спортом. Поява різних варіантів анатомічної будови м’язів та їх мінливість пов’язані, головним чином, з індивідуальними особливостями розвитку м’язової системи в онтогенезі. До основних варіантів анатомічної будови м’язів відносять їх різні форми, розміри, топографію, початок та прикріплення м’яза, а також відсутність чи появу додаткових частин як окремого м’язу та м’язевої групи, наявність додаткових м’язів. Найбільш варіабельні у цьому відношенні мімічні м’язи, короткі м’язи кисті та стопи.

Вивчаючи будову м’язів задньої групи передпліччя на фізичному тілі із навчального фонду кафедри, ми звернули увагу на появу додаткового м’яза великого пальця. Як відомо, до цієї групи відноситься три м’язи: довгий відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз-розгинач великого пальця та довгий м’яз-розгинач великого пальця. У нашому варіанті існує четвертий м’яз, котрий починається від середньої третини і прямує донизу та латерально, огинаючи променеву кістку і променеві розгиначі зап’ястка, до задньої поверхні основи І п’ясткової кістки. Разом із своїм "двійником" ций м’яз проходить в окремому кістково-фіброзному каналі. Сухожилки обох м’язів мають значну товщину в порівнянні з сухожилком короткого м’яза-розгинача великого пальця. Для сухожилка останнього існує додатковий кістково-фіброзний канал. Звертає на себе увагу і той факт, що у вивченого фізичного тіла має місце значний розвиток м’язів усіх груп, а також виявлені варіанти анатомічної мінливості нутрощів (подвійний лівий сечовід). Із лівої верхньої кінцівки даного фізичного тіла виготовлено музейний препарат.


ФОРМООБРАЗОВАНИЕ БОЛЬШЕБЕРЦОВЫХ КОСТЕЙ

ПРИ НАНЕСЕНИИ СКВОЗНОГО ДЫРЧАТОГО ДЕФЕКТА

НА ФОНЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДИАБЕТА

Ивченко А.В., Шутов Е.Ю., *Лузин В.И.

Луганский государственный медицинский университет,

кафедра нормальной анатомии человека, *кафедра травматологии и ортопедии


Исследование проведено на 48 белых крысах-самцах двух возрастных групп: репродуктивных и периода выраженных старческих изменений, распределенных на 4 группы. 1-ю группу составили интактные животные. Во 2-й группе на границе проксимального метафиза и диафиза большеберцовых костей был нанесен сквозной дырчатый дефект диаметром 2,2 мм, что позволяло сохранить как целостность костного органа, так и функциональную нагрузку на конечность. В 3-4-й группах животным моделировали экспериментальный диабет путем однократного внутрибрюшинного введения стрептозотоцина (40 мг/кг). Наконец, в 4-й группе животным также моделировали сквозной дырчатый дефект аналогично 2-й группе. По истечении 30 дней животных выводили из эксперимента декапитацией под эфирным наркозом, выделяли большеберцовые кости и проводили их остеометрию штангенциркулем с точностью до 0,05 мм по общепринятой методике.

Установили, что нанесение дырчатого дефекта большеберцовой кости у репродуктивных крыс сопровождалось ускорением темпов как продольного, так и аппозиционного роста, а в старшей возрастной группе, напротив. торможением этих процессов. Экспериментальное моделирование стрептозотоцинового диабета в обеих возрастных группах приводило к угнетению темпов роста большеберцовых костей, в большей степени выраженному у крыс репродуктивного возраста. Нанесение дефекта большеберцовых костей на фоне экспериментального диабета приводило к усугублению ростоугнетающего влияния условий эксперимента, также выраженному в большей степени у животных репродуктивного возраста.


Морфологічні зміни легеневої тканини щурів різного віку в умовах токсичної дії солей важких металів та корИгуюча дія препарату Емоксипін

Волкогон А.Д.

Науковий керівник – проф. В.З. Сікора

СумДУ, кафедра анатомії людини


Вікові перетворення легень інтактних щурів проявляються зміною морфо-, мікро- та ультрамікрометричних параметрів у вигляді зменшення відносних маси та об’єму легень, зменшення ширини та глибини альвеоли, незначне збільшення ширини провідної бронхіоли, зростання товщини міжальвеолярної перетинки, зростання відносного об’єму повітря в легенях, збільшення товщини аерогематичного бар’єру за рахунок потовщення інтерстиційного простору, збільшення вмісту свинцю, міді, хрому, марганцю та зниження рівня цинку.

У результаті токсичної дії на легеневу тканину щурів солей свинцю, хрому та цинку відбуваються структурні перетворення в усіх групах тварин, ступінь вираженості яких залежить від терміну дії полютантів та віку тварин. Максимальні зміни розвиваються на тлі вікових змін у щурів старечого віку, що проявляється прискореним розвитком емфізематозних процесів у легеневій тканині на фоні пневмосклеротичних перетворень. Важливе морфологічно-функційне значення має потовщення інтерстиційного простору аерогематичного бар’єру. Відмічається найбільше зростання концентрації іонів свинцю, хрому та цинку у легенях щурів молодого віку.

Як результат токсичної дії солей свинцю, міді та марганцю на легені щурів спостерігається поступове накопичення в них сполучної тканини. Відмічається структурна перебудова в респіраторному відділі легень, зокрема збільшення об’єму провідного відділу за рахунок зменшення розмірів альвеол, а саме їх глибини при одночасному збільшенні ширини входу в альвеолу. Визначене зростання вмісту металів, які надходили до організму щурів молодого віку у підвищених концентраціях: свинцю, міді та марганцю. Майже в усіх вікових групах прослідковується тенденція до зниження кількості цинку та заліза.

Надходження в організм піддослідних щурів солей міді, цинку та заліза призводить до розвитку пневмосклеротичних процесів, що виявляється вже на початку експерименту у вигляді накопичення сполучної тканини у міжклітинному просторі та збільшення кількості колагенпродукуючих клітин та емфізематозних перетворень, ознаками яких є мікроморфометричні зміни ширини, глибини та ширини входу альвеол. Останні зміни впливають як на збільшення об’єму повітря в легенях, так і на його перерозподіл в альвеолярних структурах: зменшується кількість повітря у респіраторних відділах (альвеолах) та збільшується об’єм повітропровідних шляхів (провідного відділу респіраторних бронхіол).

Серед усіх металів, що надходили в організм, найбільш органотропними виявилися хром та свинець, вміст яких в легенях щурів в кінці експерименту визначився найбільшим. Саме у цих тварин і виявилися максимальні зміни морфології легеневої тканини. Серед вікових категорій найбільш чутливими до дії солей важких металів була група щурів старечого віку, що пояснюється швидким виснаженням їх адаптаційних механізмів.

Двохфакторний дисперсійний аналіз свідчить про основну роль у морфологічних перетвореннях легень віку тварин і терміну вживання солей важких металів. Вид мікроелементозу має менший вплив на результуючі ознаки.

Препарат Емоксипін суттєво гальмує розвиток пневмосклерозу та емфіземи в легенях щурів молодого та зрілого віку. Його коригуюча дія на тварин старечого віку виражена в меншій мірі.


ОСОБЛИВОСТІ МАКРО- ТА МІКРОСКОПІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

ПЕРВИННОГО РАКУ МАТКОВИХ ТРУБ

Гирявенко Н.І.

Науковий керівник – проф. А.М. Романюк

СумДУ, кафедра патоморфології


Актуальність теми. Із всіх органів жіночої статевої сфери маткові труби є тим відділом, в якому дуже рідко виявляються доброякісні та злоякісні пухлини. Частота виявлення первинного раку маткових труб складає за нашими даними 1,19% серед всіх злоякісних новоутворень жіночих геніталій. Це захворювання являється не тільки рідкісним, але є не достатньо вивченим.

Мета дослідження. Вивчити особливості макро- і мікроскопічного характеру первинного раку маткових труб.

Матеріал та методи дослідження. Матеріалом для дослідження послужило спостереження за 13 хворими, які отримали лікування в Сумському обласному клінічному онкологічному диспансері за період 2004-2008 років. Макроскопічно пухлинно змінена маткова труба мала вигляд вузла у 4-х випадках (30,8%), у 8-ми випадках (61,5%) – з папілярними розростаннями на внутрішній стінці, у 1-му випадку (7,7%) пухлина росла інфільтративно. Переважно одностороннє враження маткової труби було у всіх хворих (100%). Права маткова труба пухлинно вражена дещо частіше, ніж ліва (53,8% та 46,2% відповідно).При дослідженні мікроскопічної будови первинного раку маткових труб було виявлено наступні гістологічні варіанти пухлини: а) папілярний рак (6 хворих), який за ступенем структурної атипії розцінюється як високодиференційований; б) залозисто-папілярний рак (3 випадки) – розцінюється як помірнодиференційований; в) залозисто-солідний та солідний рак (1 випадок) – розцінюється як низькодиференційований. Спостерігаються 2 випадки недиференційованого раку та 1 випадок муцинозної аденокарциноми.

Висновки. Проведене дослідження показує, що макроскопічна та морфологічна картина первинного раку маткових труб дуже різноманітна, що зумовлює складність своєчасної діагностики ґенезу пухлинного процесу.


Особливості остеогенезу кісток скелету щурів при Змодельованій гіпергідрії тяжкого ступенЯ

Дубовик Є.І., студ. 3-го курсу Бойко В.О., студ. 5-го курсу

Науковий керівник – доц. Г.Ф. Ткач

СумДУ, кафедра анатомії людини


Метою роботи було вивчення особливостей перебігу остеогенезу плечової кістки зрілих щурів в умовах гіпоосмолярної гіпергідрії тяжкого ступеню.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження були проведені на 20 білих щурах самцях 6-місячного віку. Тваринам щодобово зондово вводили дистильовану воду в кількості 10 мл тричі на добу, та для запобігання фізіологічної підтримки водного гомеостазу й досягнення необхідного ступеня гідратації щурам вводили синтетичний аналог АДГ (вазопресина) – "Минирин" (Ferring). Тривалість експерименту складала 25 днів. По закінченню строків моделювання гіпергідрії тварини виводили з експерименту шляхом передозування парами ефіру й проводили їх скелетування. Вимірювали остеометричні параметри кісток та проводили гістологічне дослідження зрізів проксимального наросткового хряща плечової кістки шляхом забарвлення препаратів гематоксилін – еозином і за Ван Гізоном.

Результати роботи. Тяжкий ступень гіпергідратації призводить до значної затримки росту й формоутворення кісток скелету, на що наочно вказують результати проведеної остеометрії. Так максимальна довжина плечової кістки експериментальних тварин на 10,93% менше контрольних. Знижено й широтні розміри: ширина проксимального епіфізу - на 6,33%, дистального - на 10,15%, ширина середини діафізу - на 10,08%, а передньо - задній його розмір - на 8,55% нижче порівнюваних показників.

При гістологічному дослідженні проксимального наросткового хряща плечових кісток з подальшою його морфометрією виявлено, що він має достовірні зміни. Так ширина проксимального наросткового хряща плечової кістки звужується на 16,02%. Значно зменшується кількість хондроцитів, що діляться. Стовпчики клітин мають фрагментовану структуру. Збільшується кількість сполучної тканини, яка оточує конгломерати хондроцитів. У середині наросткового хряща зустрічаються більш освітлені без'ядерні клітини. Зона індиферентного хряща часто відсутня, ядра клітин нахилені під кутом до поздовжньої осі кістки.

Таким чином, змодельований вплив гіпергідрії тяжкого ступеню на організм щурів зрілого віку призводить до гальмівних процесів перебігу фізіологічного остеогенезу. Під її впливом відбуваються зміни морфометричних показників усіх структурних складових в наростковому хрящі плечової кістки, що призводить до порушень росту кістки в довжину.