Управління культури І туризму Сумської обласної держадміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської
| Вид материала | Документы |
- Управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації Обласна універсальна, 443.49kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 299.79kb.
- Управління культури миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна, 410.35kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 809.92kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Островського, 1325.91kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Островського, 1529.52kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 1340.29kb.
- Пропонуємо, 1016.19kb.
- Пропонуємо, 413.82kb.
- Письменникам-ювілярам, 428.49kb.
Управління культури і туризму Сумської обласної держадміністрації
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської
Відділ обслуговування працівників сільського господарства
Бджільництво
в Україні і в світі
Матеріали
до бесід
Суми – 2011
Бджільництво в Україні і в світі : матеріали до бесід / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. О. Стрельченко – Суми, 2011. – 34 с.
У даному виданні подані актуальні матеріали з проблем розвитку світового і українського бджільництва, впровадження в цій галузі кращого закордонного і вітчизняного досвіду і новітніх технологій, виробництва меду і інших бджолопродуктів у світі. Зібрані і вміщені матеріали з історії розвитку бджільництва в Україні з часів Київської Русі і до сьогодення представлятимуть немалий інтерес для фахівців і працівників агропромислової галузі, викладачів учбових закладів, молоді і інших користувачів Цікаві факти із життя надзвичайно корисної і досконалої комахи – бджоли – не залишаться також поза їхньою увагою.
Значне місце займає інформація про розробку і впровадження сучасного устаткування провідними фахівцями бджільничої галузі на Сумщині. Віддана належна шана видатним українським пасічникам, знаним своїми передовими поглядами і відкриттями у всьому світі.
Матеріали можуть бути використані викладачами, вчителями, вихователями, бібліотечними працівниками під час проведення інформаційно-масових і виховних заходів серед молоді і працівників АПК. Фахівцям бджільничої галузі і пасічникам-любителям видання допоможе зорієнтуватись в пошуку більш детальної інформації про новітні досягнення в бджільництві.
І всім нагадає, що мудрість треба черпати в віковічній історії пасічникування; що нове в бджільництві – це добре забуте старе. А також допоможе пошанувати видатних пасічників минулого і сучасного.
Бджоли в природі і на пасіці
Життя бджіл дуже цікаве і повчальне. Не одне тисячоліття люди знаються з цими комахами. І де б не жила людина – у тихому селі чи гомінливому місті, - якщо вона любить природу і розуміє її красу, її не можуть не зачарувати ці дивовижні комахи. Збираючи нектар і пере-літаючи з однієї квітки на іншу, бджоли запилюють рослини, чим сприяють найбільшій зав’язі плодів і поліпшенню їх якості, надають неоціненну допомогу в удосконаленні сортів плодових, ягідних, олійних і круп’яних сільськогосподарських культур та в одержанні високоврожайних гібридів. Тому їх по праву називають крилатими «селекціонерами».
Роль бджіл і значення бджільництва піднялися на новий ступінь. Але не тільки своїми винятково корисними якостями бджоли зацікавили людину. Уклад їхнього життя і досконалість інстинктів – усе це давно вабило її. Роботою бджіл можна захоплюватися, годинами не відходити від вулика.
Спілкування з бджолами викликає багато різних емоцій.
З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це, насамперед, мед – рідке золото природи, дар богів, цінний харчовий і лікувальний продукт; віск – сировину, що використовують у багатьох галузях промисловості, його ще називають «золотими зливками»; специфічні речовини для медицини – прополіс, квітковий пилок (обніжжя), маточне молочко, бджолину отруту.
Бджола, за словами В. А. Нестерводського, це чудове творіння природи. Ця маленька комашка скорилася людині та почала працювати на її користь. У дикому стані в нас її вже немає, люди взяли бджіл під свій захист, і тому чисельність та продуктивність сімей на пасіках залежить від нашої діяльності. Їхнє існування можливе лише там, де є нектар. Бджолярі усвідомили цю істину і проявляють турботу про охорону навколишнього середовища, зокрема, шляхом збереження та збагачення медодайних ресурсів.
Дбаючи про майбутнє бджільництва, підтримання слави України як медової держави та забезпечення людей цілющими продуктами бджолиного гнізда, маємо всіляко сприяти квітуванню наших ландшафтів і поширенню на них запаху нектарів.
Резерви виробництва меду
Протягом декількох останніх років виробництво меду в світі динамічно зростає. Найбільший приріст виробництва меду спостерігається в Азії, і на сьогодні вона залишається світовим лідером виробництва меду – 39%. Виробництво меду тут і надалі зростатиме завдяки сприятливим природним умовам та дешевій робочій силі.
Основні чинники, якими визначається кількість меду – це сучасне ведення пасік та механізація виробництва. Важливо також, щоб за швидкими темпами розвитку виробництва встигали знання пасічників та відповідна обізнаність у виробництві продуктів бджільництва. Через це у Євросоюзі широко пропагують «Добру виробничу практику» та «Добру екологічну практику». Європа займає друге місце в світі за виробництвом меду – 24%.
Наступне місце займає Північна та Центральна Америка, де виробляють 14% світової продукції меду. За ними йдуть Африка (11%) і Південна Америка (10%). Найменше меду продукує Океанія – 2%.
Світове лідерство у виробництві меду утримує Китай – понад 20% світового виробництва – близько 300 тис. тонн. Понад 80 тис. тонн меду щорічно виробляють у США та Аргентині. Четверте місце займає Туреччина з виробництвом понад 70 тис. тонн. Близько 60 тис. тонн продукує Україна, трохи менше Мексика. Приблизно на рівні 50 тис. тонн утримується виробництво меду в Росії та Індії. Збільшується також виробництво меду в Ефіопії та Ірані – близько 40 тис. тонн на рік.
Серед країн Євросоюзу найбільше меду продукує Іспанія, Німеччина та Угорщина. Потужними виробниками меду в європейській спільноті є також Італія, Франція, Греція і Португалія.
Україна належить до п’ятірки країн-лідерів з виробництва меду (Китай, США, Аргентина, Туреччина, Україна). Майже по 5 тис. тонн українського меду експортується до країн Європейського Союзу, до Росії та країн СНД. На внутрішньому ринку України залишається близько 40 тис. тонн меду, який реалізується всередині країни, що відповідає споживанню 0,8 кг на одного жителя (для порівняння: в США цей показник становить 0,9 кг, в Німеччині – понад 1 кг, в Росії – 0,5 кг, в Китаї – 0,02 кг.)
Бджільництво України розвивається з великим потенціалом на перспективу. Його розвитку сприяють прийнятий у 2000 році Закон України «Про бджільництво» та запроваджений у 1998 році День пасічника (19 серпня).
Про розвиток бджільництва, його значення для народного господарства України і перспективи, зарубіжний досвід розвитку біологічного бджільництва, перспективи його запровадження у виробництво екологічно чистих продуктів галузі бджільництва в Україні, малу механізацію та вдосконалення устаткування на присадибних пасіках йшлося на Дні фахівця-пасічника за
темою «Світовий досвід організації бджільництва та його перспективи в Україні».
Програма Дня фахівця - пасічника:
1. Перспективи розвитку сучасних технологій в бджільництві України.
Консультація
Денисенко Анатолій Єгорович –
ст. викладач кафедри спеціальної зоотехнії СНАУ
2. Бджільництво Канади сьогодні.
Обмін досвідом
і демонстрація фото- і відеоматеріалів
Пономаренко Микола Васильович –
пасічник – любитель
3. Вдосконалення устаткування та інвентаря на присадибних пасіках.
Обмін досвідом
Петров Дмитро Вікторович –
пасічник - любитель,
винахідник – раціоналізатор із с. Піски Буринського району
4. Виробництво меду в зарубіжних країнах.
Бібліографічний огляд
Токарєва Валентина Анатоліївна –
пров. бібліограф відділу обслуговування працівників
сільського господарства СОУНБ ім. Н.К.Крупської
5. Пасіка: сучасні технології.
Відкритий перегляд.
Запрошені фахівці – пасічники, пасічники – любителі, викладачі СНАУ і коледжу СНАУ, читачі бібліотеки.
Мета заходу:
- залучення нових користувачів шляхом пропаганди видань з актуальних
проблем бджільництва;
- привернення уваги громадськості до проблем виробництва екологічно
чистої продукції бджільництва;
- координація зусиль фахівців і пасічників – любителів в запровадженні в
Україні передових технологій організації бджільництва.
Перспективи розвитку сучасних технологій в бджільництві України
Україна – одна з провідних держав, яка має розвинене бджільництво. У світі нас визнають як батьківщину раціонального пасічникування, заснованого П. І. Прокоповичем. Бджільництво України має запилювально-медовий напрям. За даними органів держ-статистики, в усіх категоріях господарств налічується близько 3 млн. бджолосімей, які запилюють 4,4 млн. га ентомофільних культур. Україна входить до п'ятірки країн – найбільших виробників меду. Щорічне виробництво товарного меду на пасіках усіх категорій господарств у нас складає близько 60 тис. т (в Китаї – 258, США – 78, Аргентині – 75, Мексиці – 61 тис. т). Валове виробництво воску в Україні становить 1,2–1,4 тис. т. Важливим напрямком розвитку галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва – прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, бджолиної отрути, які є основою для виготовлення цілого ряду лікувальних препаратів та цінною добавкою до певних продуктів харчування.Виробництво меду в Україні могло би бути значно вищим, якби пасіки у нас були мобільні, здатні кочувати на 300–500 км, але таких у нас одиниці. Втім, збільшення виробництва меду одночасно потребує і вирішення питання його експорту. На жаль, в Україні на сьогодні не здійснюється організований збут продукції бджільництва за кордон. Натомість попит на мед на світовому ринку поки що не задоволений і зростає (табл. 1). Забезпечити його власним виробництвом більшість країн не може через обмеження потенціалу медозбору.
1. Ринок меду за показниками основних споживачів
(за даними Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН, 2006)
| Країна | Населення, тис. | Власне виробництво меду, тис. т | Імпорт, тис. т | Експорт, тис. т | Споживання меду в рік, тис. т. | Споживання на 1 людину, кг | Задоволення нормативної потреби, % | в т. ч. через | |
| власне виробництво, % | імпорт, % | ||||||||
| Китай | 1 292 382 | 255 | 4 | 107 | 151 | 0,1 | 5 | 100 | – |
| США | 285 926 | 84 | 66 | 3 | 147 | 0,5 | 25 | 57 | 43 |
| Україна | 49 112 | 60 | – | 1 | 59 | 1,2 | 60 | 100 | – |
| Росія | 144 664 | 53 | – | – | 53 | 0,4 | 20 | 100 | – |
| Канада | 31 115 | 35 | 5 | 13 | 27 | 0,9 | 45 | 100 | – |
| Іспанія | 39 921 | 32 | 15 | 8 | 39 | 1,0 | 50 | 54 | 22 |
| Німеччина | 82 007 | 20 | 95 | 22 | 93 | 1,1 | 55 | 22 | 83 |
| Угорщина | 9 917 | 16 | 1 | 13 | 4 | 0,4 | 20 | 10 | – |
| Франція | 59 453 | 15 | 16 | 3 | 28 | 0,5 | 25 | 54 | 46 |
| Греція | 10 623 | 14 | 2 | 1 | 15 | 1,4 | 70 | 93 | 7 |
| Італія | 57 503 | 10 | 12 | 4 | 18 | 0,3 | 15 | 56 | 44 |
| Польща | 38 577 | 10 | 3 | 11 | 2 | 0,3 | 15 | 100 | – |
| Австрія | 8 075 | 9 | 5 | 1 | 13 | 1,6 | 80 | 69 | 31 |
| Японія | 127 335 | 3 | 40 | – | 43 | 0,3 | 15 | 7 | 93 |
| Об'єднане королівство | 59 762 | 3 | 26 | – | 29 | 0,5 | 25 | 10 | 90 |
Дані таблиці 1 показують, що споживання меду в Україні на одну людину складає 1,2 кг. Більше меду споживають Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), приблизно так само – Німеччина (1,1 кг). Не можна не відмітити, що Україна споживає лише свій мед, тоді як Австрія імпортує 31%, Німеччина – 83%. Японія, в якій споживання меду на 1 людину складає 0,3 кг, імпортує його 93% (в основному з Китаю).
Фактичні показники бджільництва України та співвідношення приватного та суспільного сегментів представлені в таблиці 2
2. Фактичні показники розвитку галузі бджільництва в Україні
(Державний комітет статистики України, Департамент статистики сільського господарства та навколишнього середовища, 2009)
| | 1991 | 1996 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Чисельність бджолосімей в усіх категоріях господарств на 1 січня, тис. | 3515,1 | 3432,5 | 2856,5 | 2849,3 | 2907,8 | 2810,5 | 2757,7 | 2980,4 | 3369,0 | 3456,1 | 3421,9 |
| в т. ч. в с.-г. підприємствах | 987,8 | 552,1 | 388,9 | 334,0 | 318,3 | 278,2 | 206,4 | 191,3 | 184,3 | 166,9 | 145,6 |
| в господарствах населення | 2527,3 | 2880,4 | 2467,6 | 2515,3 | 2589,5 | 2532,3 | 2551,3 | 2789,1 | 3184,7 | 3289,2 | 3276,3 |
| Виробництво меду в усіх категоріях господарств, тонн | 50858 | 62728 | 52439 | 60043 | 51144 | 53550 | 57878 | 71462 | 75596 | 67681 | дані відсутні |
| в т. ч. в с.-г. підприємствах | 10837 | 7253 | 3564 | 3923 | 2219 | 2164 | 2056 | 2461 | 2120 | 1702 | дані відсутні |
| в господарствах населення | 40021 | 55475 | 48875 | 56120 | 48925 | 51386 | 55822 | 69001 | 73476 | 65979 | дані відсутні |
Проблема необхідності збільшення кількості бджолосімей існує в усьому світі, і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється лише на розвиток та селекцію. Так, у 2003 р. уряд виділив на відновлення чисельності бджолосімей 3 млн. грн., у 2004 р. – 7 млн., у 2005 р. – 8 млн., що дало можливість виправити становище після невдалої зимівлі 2002–2003 рр., але ці суми дотацій замалі. З 2008 р. відмінені виплати на бджолосім’ї пасічникам, які мають 20 і більше сімей.
На селекцію в 2003 р. в Україні було виділено 577 тис. грн., в 2004 р. – 646,4 тис., в 2005 р. – 905 тис. Для високої результативності селекційної роботи в бджільництві бажано упродовж 5 років виділяти щорічно по 3 млн. грн.