Управління культури І туризму Сумської обласної держадміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської
| Вид материала | Документы |
- Управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації Обласна універсальна, 443.49kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 299.79kb.
- Управління культури миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна, 410.35kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 809.92kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Островського, 1325.91kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Островського, 1529.52kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 1340.29kb.
- Пропонуємо, 1016.19kb.
- Пропонуємо, 413.82kb.
- Письменникам-ювілярам, 428.49kb.
Організація і виробництво продуктів бджільництва на Сумщині
Бджільництво Сумщини є невід’ємною складовою агропромислового комплексу області. Його значення полягає не лише в тому, що воно дає мед, віск та ін. продукцію. Бджоли на Сумщині відіграють важливу роль в підвищенні продуктивності ентомофільних культур. До 1991 р. вони забезпечували запилення 80 тис. га посівів та насаджень, в т. ч. 35 тис. га гречки, 12 тис. га соняшнику, 9 тис. га садів. Зараз ці площі скоротились, що пов’язане із системною кризою.
На межі 80-х–90-х рр. на Сумщині спостерігалось стійке зростання загальної кількості бджолосімей зі 126,4 тис. (1987 р.) до 315,3 тис. (1992 р.) (табл. 10). Кількість бджолосімей в приватному секторі за цей час збільшилась в 3,3 рази, в суспільному – в 1,1 рази. Після розпаду СРСР бджільництво Сумщини пішло на спад. Зараз суспільні пасіки налічують лише 3,9% (5,1 тис.) від кількості бджолосімей в 1991 р. (46,8 тис.). Так само, але нижчими темпами, знижувалась кількість бджолосімей і в приватному секторі. В 2008 р. приватні пасічники утримували лише 49,2 % від тієї кількості бджолосімей, яка нараховувалась у них в 1991 р.
Слід відзначити, що подібні тенденції спостерігались і в інших областях України. Якщо в 1990 р. частка Сумщини за кількістю бджолосімей становила 3,2%, то в 2008 р. вона навіть зросла до 4,1%.
Аналіз медозборів (табл. 3) показує, що протягом останніх років кількість отримуваного щороку товарного меду зменшилась. Це пов’язане в основному із зменшенням кількості бджолосімей. Середня медопродуктивність бджолосімей теж впала (10,5 кг в 2008 р. проти 14,3 кг в 2005 р.). Цей показник нижчий, ніж по Україні в цілому.
3. Виробництво меду в Сумській обл. в 1990–2008 р.
(Денисенко А.Є., 2009)
| Рік | Отримано товарного меду загалом, тонн | В суспільному секторі | В приватному секторі | ||
| тонн | % | тонн | % | ||
| 1990 | 1589 | 564 | 35,5 | 1025 | 64,5 |
| 1995 | 3368 | 394 | 11,7 | 2974 | 88,3 |
| 1999 | 3577 | 251 | 7,0 | 3326 | 93,0 |
| 2000 | 3290 | 208 | 6,3 | 3082 | 93,7 |
| 2001 | 3907 | 231 | 5,9 | 3676 | 94,1 |
| 2002 | 1946 | 132 | 6,8 | 1814 | 93,2 |
| 2003 | 1413 | 123 | 8,7 | 1290 | 91,3 |
| 2004 | 1560 | 110 | 7,1 | 1450 | 92,9 |
| 2005 | 1812 | 72 | 4,0 | 1740 | 96,0 |
| 2006 | 2091 | 96 | 4,6 | 1995 | 95,4 |
| 2007 | 1218 | 62 | 5,1 | 1156 | 94,9 |
| 2008 | 1465 | 65 | 4,4 | 1400 | 95,6 |
Причинами низької медопродуктивності бджолосімей є несприятливі погодні умови останніх років, недостатня кочівля пасік, захворюваність бджіл.
З усіх 18 районів найбільшу питому вагу в бджільництві області мають Роменський (дає 18,1% товарного меду), Сумський (12,3%), Краснопільський (11,5%) та Лебединський (8,0%). Вони нараховують 46,9% бджолосімей і дають 49,9% товарного меду. Великий потенціал мають також Охтирський, Липоводолинський, Недригайлівський, Тростянецький райони, які в сумі дають 22,3% товарного меду (табл. 12–14).
На жаль, в області недостатня увага приділяється виробництву додаткових продуктів бджільництва. Якщо кількість отримуваного квіткового пилку раніше поступово зростала (з 1605 кг в 1987 р. до 4992 кг в 1991 р.), то в 90-х роках вона знизилась в десять разів, а зараз становить близько 3000 кг. Прополісу в 1987 р. було отримано 566 кг, в 1993 р. – 184 кг, після чого його збір упав до кількох кілограмів, а зараз становить 300–400 кг.
На особливу увагу заслуговує стан племінної справи. Без серйозної селекційної роботи в бджільництві практично неможливо досягти вагомих результатів. На сьогодні в області існує лише одна племінна установа: це племінний бджолорозплідник "Українські бджоли" Єгошина Р. А. в с. Куземині Охтирського р-ну. В ньому розводять українських степових бджіл. Щорічна мінімальна потреба в матках при збереженні існуючої в області чисельності бджолосімей (129,3 тис.) становить 75 тис. (60% від кількості бджолосімей), а задовольняється вона лише на 10–15%.
Бджільництво Сумщини потребує комплексного підходу до свого розвитку в тісному взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на ґрунті взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання – державних, колективних сільгосппідприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах, хоча за своїми особливостями бджільництво знаходиться найближче до фермерства.
Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна й культивована медоносна флора Сумщини багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечує бджіл безперервним кормовим конвейєром. Однак загальносвітова тенденція до зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю призвели в останні роки до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільгоспкультур в США, Канаді та ряді країн Західної Європи. Це характерно і для нашої держави. Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва. Воно не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації.
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає до 90% від усіх його прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі бджільництва за рахунок прибутку, отримуваного від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запиленню бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що в свою чергу буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур та рівня рентабельності галузі рослинництва.
Денисенко А.Є – ст. викладач Сумського національного
аграрного університету, голова Сумського міжрайонного
об’єднання бджолярів – любителів
Бджільництво Канади сьогодні
(Із досвіду роботи приватної промислової пасіки)
Б
джільнича індустрія Канади не стоїть на місці. Відбувається її технічне переозброєння, впроваджуються нові методи і прийоми бджільництва, коригуються пріоритети. Особливий інтерес становить промисловий сектор канадського бджільництва, організація виробництва у великих пасічницьких господарствах.Любительським бджільництвом я займаюся 15 років. В цьому році з середини травня по жовтень місяць у мене була змога працювати в Канаді на промисловій пасіці. Умови мене повністю влаштовували: 8-годинний робочий день з вихідними в суботу і неділю, роботодавець забезпечив медичним страховим полісом; заробітна плата почасова – згідно з контрактом, завіреним Міністерством праці провінції Саскачеван, виплачувалась два рази в місяць.
Ферма налічує 1700 колоній, має 37 пасік, які розташовані в радіусі 60 км від міста Ніпавін. Найхарактернішою ознакою бджільництва Канади є застосування багатокорпусних вуликів, в яких 2 нижніх корпуси являються гніздом.
З перших днів мого перебування там проводились роботи по вирівнюванню бджолосімей, заміні маток з місцевої породи на італійську для швидкого нарощування бджолосімей та підгодівля бджіл. Всі ці операції на канадській пасіці ми вдвох з напарником – провідним пасічником Грентом, здійснювали до кінця травня одночасно і паралельно. Було замінено 80% маток. На початку червня з’явився ще один помічник Морган і весь місяць ми працювали втрьох (в липні на цій же пасіці працюватимуть ще 4 чоловіки: сімейна пара з Чехії, 1 – з Сербії, 1 – з України, земляк із Сум; а на період медозбору ще три).
В перших числах червня були відібрані 20 найкращих вуликів місцевої породи бджіл і привезені на ферму для селекційної роботи. До кінця місяця було виведено біля трьох тисяч маток і сформовано 200 нуклеусів. Цією роботою займався сам господар. Система виведення маток була така: за допомогою спеціального пристрою брали яєчка і розташовували в спеціальні «мисочки». Потім закріпляли на спеціальні рамки – по 36 «мисочок» на рамці. Коли бджоли запечатували маточники, ці рамки виймали з вуликів і ставили в інкубатор, а на їх місце становили нові рамки.
В середині червня була проведена робота по знищенню кліща вароа, в кінці червня – проведена заміна маток на місцеву породу. Паралельно виставлялись магазинні надставки по 2-3 корпуси в залежності від кількості бджіл в бджолиній сім’ї. Кожного дня потрібно було обробити по 6 пасік.
На початку липня почав розквітати рапс (по-канадськи «канола») – він є основним продуктом медозбору канадських бджолярів. До середини липня було виставлено на кожний вулик по 6 – 7 магазинів для медозбору. З 20 липня почався збір меду.
Кожного дня ми повинні були обробити 4 пасіки і привезти на ферму біля 450 магазинів з медом. Цей процес відбувався так: щоб дістати медові магазини, 1-2 магазини знімали, потім накривали спеціальними кришками, які були оброблені кислотою. Під дією кислоти бджоли опускалися в нижні корпуси, в цей час ми відбирали магазини з медом , а на їхнє місце ставили нові, порожні.
На фермі магазини з медом ставили в спеціальне приміщення, де підтримується постійно температура +38 градусів. Наступного дня починали викачку меду. В спеціальному приміщенні знаходяться 5 медогонок на 80 рамок кожна, машина для розкриття стільників, конвейєр, помпа для перекачки меду до воскового сепаратору і помпа для подачі меду від сепаратора до великих ємностей для тимчасового зберігання меду. Коли одна ємність наповнювалась, спеціальна автоматика переключала потік меду в іншу. Після цього проводили фасовку меду в 200-літрові бочки для оптової торгівлі. В цей же час з 10 вересня провели роботу по профілактиці проти кліща вароа. Медозбір продовжували до 15 вересня.
Потім розпочалася підготовка вуликів і бджіл до зими. Підкормка бджіл на зиму сиропом з фруктози тривала до 9 жовтня. Під час першої годівлі дали бджолам медичні препарати від нозематозу та інших хвороб. З кожної пасіки були відібрані бджоли для виявлення кліща за допомогою спеціальної рідини – тесту. Для захисту бджіл від холоду взимку на вулики були одягнуті спеціальні утеплювачі.
Пономаренко А.В. – пасічник-любитель
Вдосконалення устаткування та інвентаря в бджільництві
Вулик є житлом бджолиної сім’ї і основним об’єктом роботи пасічника. Тому успіх бджільництва залежить від того, наскільки вулик сприяє розвитку бджоло -сім’ї і прояву її продуктивних якостей, а також зручності у роботі.
Вулики повинні надійно захищати бджолине гніздо від холоду, різких змін температури й вологості повітря; мати достатній об’єм для розвитку бджолиної сім’ї й розміщення запасів корму; бути зручними для роботи пасічника і пристосованими для забезпечення вентиляції гнізда; за розмірами деталей відповідати біологічним особливостям сім’ї та технології виготовлення; бути пристосованими до перевезень бджолиних сімей і мати просту конструкцію та невисоку собівартість.
Догляд за бджолиними сім’ями непростий, оскільки вони живуть у вуликах, де створюють необхідні умови для розмноження, переробки і складання корму та захищають від дії негативних факторів. Впроваджуючи прогресивні технології у бджільництві, пасічники використовують необхідний пасічницький інвентар і засоби механізації різних виробничих процесів, постійно вдосконалюючи їх.
Одним з таких пасічників є винахідник – раціоналізатор Петров Віктор Дмитрович, голова фермерського господарства в одному із сіл Буринського району. На основі сучасних технологій він розробив проект штучного бджолиного житла – так звану мікропасіку – для чотирьох бджолиних сімей з використанням корпусів стандартних багатокорпусних вуликів.
Далі подаємо авторський матеріал Петрова В. Д.
Преимущества проекта «Микропасека»
1. Повышение продуктивности в 2-3 раза за счёт многоматочных технологий.
Многоматочные технологии возникли достаточно давно – около века назад. Примером реализации этой прогрессивной технологии (в виде двухматочного содержания в ульях Лангстрота – Рута) является канадская пчелоферма господина Тегарт, в провинции Альберта, насчитывающая более 3 тысяч двухматочных пчелосемей.
Приспособление многокорпусных ульев к многоматочному содержанию ограничено по количеству объединяемых пчелосемей – не более двух. К медосбору пчелосемьи занимают три и более корпусов; следовательно, двухматочная семья может быть организована в улье из шести и более корпусов. Высокая и неустойчивая конструкция шестикорпусного улья создает существенные трудности в его эксплуатации.
Однако эти трудности не останавливают канадских пчеловодов: эффект
роста продуктивности (в 2-3 раза) оправдывает дополнительные трудозатраты на приспособление и использование многокорпусного улья Л. Л. Лангстрота-Рута в двухматочной технологии пчеловодства. Существуют несколько эксклюзивных проектов многоматочных ульев, - например, улей А. П. Озерова.
Общая проблема многоматочных технологий, не позволяющая им широко внедриться в практику современного пчеловодства – отсутствие искусственного пчелиного жилища, которое осуществляло бы многоматочные технологии простыми приёмами, при этом сохранило стандарты на рамку и корпус ульев, применяемые на пчеловодной ферме.
Эту проблему решает проект Микропасека, которая использует в своём составе все корпуса, рамки, крыши корпусов ульев стандарта, применяемого на данной пчеловодной ферме.
2.. Многоматочные технологии предполагают создание общего магазина. Его объём должен соответствовать:
- конкретным условиям медосбора;
- производственным возможностям многоматочных технологий.
Увеличение его объёма пропорционально количеству семей, привлекаемых к созданию многоматочной семьи.
В Микропасеке один супермагазин может вмещать до 50 рамок Лангстрота -Рута (Дадана-Блатта) и его вес может достигать до 200 кг. Супермагазины можно наращивать в высоту аналогично обычным многокорпусным ульям. Оперировать одним (габариты около одного метра) или несколькими супермагазинами можно с помощью автопогрузчика, что избавляет пчеловода от перемещения корпусов вручную.
На всех без исключения пчеловодческих фермах применяются работы с корпусами вручную. При этом общий вес грузов, перемещаемых пчеловодом, может достигать до 6000 кг в день. Учитывая необходимость работы в спецодежде, комфортными такие условия труда не назовешь, особенно в жару.
3. Внутренняя полость корпуса основания микропасеки в зимний период может быть использована для зимовки запасной матки в составе нуклеуса, что составляет 25% репродуктивного резерва пасеки.
В Канаде проблемы создания репродуктивного резерва решаются созданием нуклеусов в роевую пору, осеннее подсиливание которых обеспечивает зимовку в помещении с искусственным климатом.
4. Корпус основания имеет стенку толщиной до 110 мм, что позволяет применить теплозащиту, которая дает возможность зимовать в суровых климатических условиях без дополнительного утепления.
Супермагазин используется в качестве подкрышника, что в совокупности с крышей Микропасеки, создаёт термосный эффект теплозащиты корпусов, установленных на корпус основания.
5. В корпусе основания Микропасеки гнёзда для каждой из четырёх семей имеют внутренние общие перегородки. Это снижает общую площадь наружных стенок (следовательно, и теплопотери в атмосферу) на 50 %. Общность внутренних перегородок так же позволяет повысить выживаемость ослабевших семей за счет теплообмена с двумя соседними.
6. Применение подвесного пола, под которым образуется пространство, предназначенное для:
- увеличения подрамочного пространства при высоком расположении летка, что исключает его засорение подмором при зимовке;
- расположения в нём на зиму одноразового сборника для ульевого сора, что облегчает весенний уход за семьями (одновременно возможен осмотр нижних планок гнезда без его разборки);
- расположения различных приспособлений к улью (например, сборников пыльцы, кормушек и т.п.).
7. Проект Микропасека реализуется с любым стандартом корпусов и рамок, существующим в мировой практике пчеловодства.
Эти преимущества Микропасеки, главные из которых – повышение продуктивности на сотни процентов и существенное улучшение условий труда пчеловодов, предполагают возможность прорыва пчеловодства на более высокий технологический уровень.
Украина активно развивается путём рыночной экономики, и аграрная политика требует разработки и внедрения национальной программы создания крупнотоварных пчелохозяйств. Куда обращаться за опытом? В США и Канаду?
Безусловно, эти страны в настоящее время достигли высокого уровня развития во многих отраслях экономики, в том числе и в пчеловодстве. Однако, я считаю, они вышли на предел технологических возможностей в развитии пчеловодства, потому что пользуются стандартом оборудования, созданного более 150-ти лет тому назад. Гениальное изобретение улья Л. Л. Лангстротом, прошедшее полуторавековое испытание временем, – это основное средство производства продукции пчеловодства в настоящее время во многих странах мира. Улей имеет универсальные возможности, несложной конструкции, простой и недорогой в изготовлении.
Но Л. Л. Лангстрот разрабатывал свой улей для климатических условий, северная граница которых проходит по широте южной границы европейского континента. Во-вторых, недостатком его улья является большой вес его полномёдного корпуса, который несовместим с нормами охраны труда и техники безопасности цивилизованных государств.
Основными проблемами модернизации современного пчеловодства являются:
- повышение продуктивности пчелосемей;
- повышение производительности труда в отрасли;
- снижение уровня ручного труда.
Для развития пчеловодства любой страны важными факторами являются ее географическое положение и природно-климатические условия, что необходимо учитывать при создании национальной программы развития фермерского пчеловодства. Страны, создающие фермерское пчеловодство практически заново, имеют возможность разработать стандарты, основанные на современных многоматочных технологиях, более подходящих к природно-климатическим условиям и соответствующих законодательству об охране труда.
Уровень ручного труда на современных пчеловодческих фермах Америки снижается путём создания в производственных помещениях условий для применения средств малой механизации, оптимальной организации и оборудования грузопотоков и т.д. Эти нововведения заимствованы из арсенала оборудования и средств механизации складских предприятий. Однако снижения уровня ручного труда непосредственно на пасеке практически не произошло, кроме установки четырёх ульев Лангстрота – Рута на общий поддон, приспособленный к использованию вилочного погрузчика для их перемещения.
Микропасека решает эту же проблему, конструктивно объединяя в один неделимый блок поддон, днища и нижние корпуса 4 –х многокорпусных ульев.
Целостная конструкция корпуса основания Микропасеки является её фундаментальным элементом, на основе которого можно реализовать различные технологии пчеловодства; осуществлять внутрискладские и прочие перемещения, не изменяя технологию и оборудование грузопотоков.
Архитектура Микропасеки толерантна к любым стандартам корпусов и рамок, существующим в мировой практике пчеловодства.
Нижче розміщені фото Мікропасіки моделі «Спасовский бульвар 2008»:
Петров В.Д. – винахідник-раціоналізатор