Geum.ru

Управління культури І туризму Сумської обласної держадміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської

Вид материалаДокументы

Содержание


Корженевський П. П.
Андріяшев О. Х.
Ващенко В.Ф.
Снєжнєвський П.Л.
Корабльов І.І.
Нестерводський В.А.
Розов С. О.
Музалевський Б. М.
Виробництво меду в зарубіжних країнах
Андріяшев О. Х.
Подобный материал:
1   2   3   4

Корженевський П. П.

(1810 – 1898)


Петро Петрович Корженевський – видатний український бджоляр, пропагандист рамкового бджільництва в горизонтальних вуликах. Він вважав, що рамковий вулик – обов’язкова умова прибуткового бджільництва. Його висновок про те, що «у хорошего пчеловода нет плохого года», давно став крилатим висловом. П. П. Корженевський звернув увагу на ту обставину, що в несприятливі роки багато меду збирали ті сім’ї, в яких із різних причин перед медозбором пропадали матки і бджоли, не зайняті вигодовуванням розплоду, переключались на медозбір. Це й лягло в основу запропонованого ним методу утримання бджіл у вуликах-лежаках.

Метод Корженевського придатний для місцевостей із двома літніми медозборами. Суть його полягає в тому, що перед першим медозбором від сімей беруть невеликі відводки зі старими матками і через роздільну дошку поміщають його у тому ж вулику біля запасного льотка. Основна сім’я виводить собі нову матку. За цей час бджоли, не зайняті доглядом за розплодом, збирають багато меду. Щоб використати другий пізніший медозбір, відводки об’єднують з основними сім’ями.

Перу Корженевського належить ряд цікавих книг із бджільництва. Деякі з них – «Рассказы о рациональном пчеловодстве», «О том, как водить пчел в рамочных ульях» та інші – не втратили значення і в наш час.


Андріяшев О. Х.

(1826 - 1907)


Велика заслуга в піднесенні галузі належить Олексію Хомичу Андріяшеву – визначному діячеві українського бджільництва. Народився поблизу Золотоноші колишньої Полтавської губернії, нині Черкаської області. Закінчив юридичний факультет Київського університету. Довгі роки був головою відділу бджільництва Київського товариства сільського господарства.

В 1896 р. О. Х. Андріяшев заснував самостійне Південноросійське товариство бджільництва, головою якого був обраний. На цій посаді він працював до кінця свого життя, широко пропагуючи розвиток бджільництва в Україні. За ініціативою О.Х.Андріяшева в 1902 році товариством пасічників Києва була відкрита Боярська школа бджільництва, на організацію якої він витратив свої заощадження, передав їй 80 вуликів із бджолами, а згодом видав книгу для учнів.

Андріяшев редагував «Листок пчеловода», «Ежегодник пчеловода», «Ежегодник пчеловодства», «Труды Южнорусского общества пчеловодства». Написав декілька цікавих книг: «Руководство к разумному пчеловодству» (1888), «Беседы по пчеловодству для народного чтения» (1897), «Упрощенное пчеловодство в рамочных ульях и дуплянках (1898) та ін.

О. Х. Андріяшев багато працював над конструкцією свого власного вулика, розробив власну конструкцію вулика – лежака, що став прообразом сучасного українського вулика.


Ващенко В.Ф.

(1850 – 1918)


Василь Федорович Ващенко – відомий діяч вітчизняного бджільництва, що увійшов в історію бджільництва як автор протиройового методу, пропагандист кочового бджільництва, винахідник вулика – лежака з вузьковисокими рамками. Народився в Полтавській губернії.

Був одним з організаторів Боярської школи пасічників, матеріально сприяв її зміцненню, а з 1907 року керував нею. За радянських часів цей навчальний заклад реорганізували в середню професійно-технічну школу, а потім – у школу бджільництва. Підготовка спеціалістів у Боярському технікумі відіграла значну роль у кадровому забезпеченні галузі. Зважаючи на те, що у вищих навчальних закладах у минулі роки не готували фахівців з такої спеціальності, технікум у Боярці був єдиним в Україні центром підготовки кваліфікованих спеціалістів з бджільництва.

Розробив свою методику утримання бджіл, що відзначалася простотою і забезпечувала йому неабиякі прибутки від пасіки. На власному досвіді переконався, що багато меду дають лише сильні сім’ї. Слабкі ж і ті, що зроїлись, - це сім’ї-утриманці.

Протиройовий метод Ващенка полягає в тому, що усі рамки з розплодом, маткою і бджолами переставляють до запасного льотка в задній стінці вулика. На старому місці залишалася лише одна рамка розплоду з маточником, до якої додають рамки сушнику. Сюди повертаються всі льотні бджоли і починають активно збирати мед.


Снєжнєвський П.Л.

(1870 – 1938)


Павло Львович Снєжнєвський – видатний діяч в галузі бджільництва. Народився в м. Галичі Костромської губернії в сім’ї дяка. Рано втратив батьків і змушений був батракувати. Бджолами захопився ще в дитинстві. В 1897 році переїхав з Костроми на Херсонщину, де працював бджолярем Херсонського сільськогосподарського училища, пізніше – повітовим бджолярем у м. Єлисаветграді (тепер Кіровоград). Вивчивши стан бджільництва на півдні України, Снєжнєвський почав пропагувати тут вулик Дадана, зимівлю бджіл надворі, доцільність боротьби з роїнням. Наполегливо переконував пасічників у шкідливості обмеження червління маток за допомогою роздільної решітки в місцевих умовах. Він дуже цікавився степовими українськими бджолами. Його вразила їх висока продуктивність, стійкість проти хвороб, їх витривалість, миролюбність, здатність добре зимувати надворі, мала рійливість тощо. На схилі віку П. Л. Снєжнєвський писав, що випробувавши кавказьких бджіл і віддаючи належне їх позитивним якостям, - все таки остаточно, твердо і безповоротно зупинився на «нашому бджолиному скарбі» – українських бджолах, маток яких виписував з Кіровоградської області. Висока оцінка вченим цих бджіл заслуговує на увагу, оскільки він у той час мав можливість порівняти справжніх, чистопородних середньоросійських, гірських кавказьких та степових українських бджіл.

Павло Львович надрукував понад 200 дуже цікавих і оригінальних книг та статей. Досі не втратили значення його книги «Складывание гнезда на зиму и зимовка пчел» та «Инстинкты семьи пчел». Ряд пропозицій вченого-бджоляра набули поширення в практиці бджільництва. Це, зокрема, зоотехнічний метод виведення бджіл, верхній льоток, зимівля бджіл надворі – як засіб підвищення їх медової продуктивності та зниження рійливості.

Суть зоотехнічного методу полягає в старанному збереженні індивідуальності сімей на пасіці, повній відмові від природного роїння бджіл на пасіках, використання лише відводків (штучних роїв) від видатних за продуктивністю і нерійливістю сімей, виведенні маток і трутнів від сімей, які не рояться, вибраковуванні бджолиних сімей, що не задовольняють пасічника своїми якостями. Щоб виявити, зберегти і розумно використати найпродуктивніші сім’ї на пасіці, Павло Львович вважав недопустимим виправляти (підсилювати) за рахунок кращих слабкі, малопродуктивні сім’ї.

У 1910 році П. Л. Снєжнєвський висловив думку, що добрі якості сімей передаються потомству не тільки через маток і трутнів. На спадковість сім’ї бджіл впливають і бджоли-годувальниці. Однак цей висновок поки що не знайшов підтвердження.


Корабльов І.І.

(1871 – 1951)


Іполіт Іванович Корабльов ще з дитинства дуже захоплювався життям бджіл. Після закінчення Московського сільськогосподарського інституту працював завідуючим кафедрою, деканом плодоовочевого факультету, викладав бджільництво та шовківництво і став професором в Уманському сільськогосподарському інституті (нині Уманська державна аграрна академія). Саме тут розкрився його педагогічний талант.

В 1918 р. за пропозицією І. І. Корабльова був прийнятий вулик з вузько високою рамкою, який був названий українським (він і тепер досить поширений в поліській і лісостепових зонах України).

І. І. Корабльов написав близько 20 наукових праць і понад 100 статей, серед них – «Знание и польза пчеловодства», «Как водить пчел», «О выборе улья», «Кормление пчел», «Медоносные растения», «Учебник пчеловодства», «Уход за пчелами», «Болезни пчел и их лечение», «Пчеловодство» та ін.

За значний внесок в розвиток бджільництва Вища атестаційна комісія колишнього Міністерства вищої освіти СРСР присвоїла Корабльову І.І. звання професора без захисту дисертації. Робота з бджолами була для вченого джерелом радості, здоров’я і щастя.


Нестерводський В.А.

(1882 – 1977)


Василь Антонович Нестерводський – талановитий вчений і практик, ветеран українського бджільництва, досвідчений педагог. Почав займатися бджільництвом у 1900 році і досліджував цю галузь протягом 75 років.

Він вніс значний теоретичний вклад в розвиток радянської пасічницької науки.

Працюючи помічником завідуючого пасікою при Уманському училищі садівництва і землеробства (1912–1917), завідуючого пасікою Дергачівського училища землеробства Харківської області (1917–1922), завідуючим Голосіївською пасікою в м. Києві (1922–1929), спеціалістом із бджільництва Київського плодосоюзу (1929–1931), Укрсадвинтресту (1931–1941), викладачем Боярського технікуму бджільництва Київської області, завідуючим кафедрою бджільництва Київського сільськогосподарського інституту, доцентом Української сільськогосподарської академії, вдало поєднував теорію і практику.

В історії бджільництва України помітну сторінку займає науково-дослідна і навчальна робота колишнього Київського сільськогосподарського інституту (нині – Національний аграрний університет), для проведення якої в 1922 році В. А. Нестерводським була створена відповідна база на Голосіївській пасіці. Завдяки його наполегливій творчій діяльності як завідувача пасіки та викладача вона стала навчально – дослідною і виконувала роботи за програмою, погодженою з обласною дослідною станцією бджільництва. В 1926 р. В. А. Нестерводський опублікував підручник «Пасіка», а в подальший період, узагальнивши результати широко проведених ним науково – виробничих дослідів, опублікував 25 наукових робіт і 40 журнальних статей. Серед них найвідоміші: «Зимівля бджіл», «Як одержати більше меду і воску», «Організація пасік і догляд за бджолами».

В. А. Нестерводський всебічно розробив теоретичні і практичні питання зимівлі бджіл, комплекс прийомів щодо підвищення їх льотної діяльності, створив похідну лабораторію для визначення паді в меду, рекомендував виробництву ефективні способи кочівлі бджіл на медозбір.


Розов С. О.

(1894 – 1965)


Сергій Олексійович Розов – відомий вчений в галузі бджільництва. Закінчив Московський університет і Петровську (нині Московську ім.Тімірязєва) сільськогосподарську академію. Один із засновників Української дослідної станції бджільництва.

Багато уваги приділяв вивченню економіки бджільництва. Розробив методику визначення потреби в бджолах для запилення сільськогосподарських культур.

С. О. Розов – автор близько 30 книг і брошур, понад 200 статей, присвячених способам утримання бджіл, їх зимівлі, організації пасік, стану бджільництва в Україні, бджолозапиленню як обов’язковому агротехнічному заходу при вирощуванні багатьох культур. Мав намір написати книгу з історії бджільництва країни, однак робота залишилася незавершеною.


Музалевський Б. М.

(1908 – 1941)


Борис Михайлович Музалевський – талановитий вчений, пропагандист досягнень науки і передового досвіду в бджільництві. Після закінчення Московського зоотехнічного інституту особливо захопився бджільництвом. Надрукував 180 статей в журналах, збірниках, книгах з питань прогресивних прийомів догляду та утримання бджіл, селекційно – племінної роботи, технології виробництва продуктів бджільництва, профілактики та лікування хвороб бджіл, кормової бази та запилення ентомофільних сільськогосподарських культур бджолами.

Перу Б. М. Музалевського належить дуже цінна книга «Научные основы размножения пчел». В ній автор описав ефективні способи штучного запліднення бджолиних маток, що визначний діяч вітчизняного бджільництва, професор Г. А. Кожевников вважав справжнім переворотом в бджільництві.

Деякий час працював на Українській дослідній станції бджільництва. Розроблений ним прискорений метод оцінки племінних якостей бджолиних маток й досі не втратив свого значення.

Б. М. Музалевським запроваджені у виробництво декілька високопродуктивних ліній аборигенних порід бджіл, розроблені прогресивні прийоми поширення селекційно – племінного матеріалу різними способами: яйцями, личинками, маточниками, що дало змогу значно поліпшити корисні якості бджіл рядових пасік.

Загинув на початку Великої Вітчизняної війни в 1941 році.


Виробництво меду в зарубіжних країнах

(Бібліографічний огляд)


Спеціалізовані періодичні видання багато уваги в своїх публікаціях приділяють проблемам розвит-ку бджільництва у світі. Тому вашій увазі пропонується огляд статей з періодичних видань.

Журнал «Пасіка» за 2008 рік у номері 11 друкує матеріал під заголовком «Пріоритети бджільництва США». В цій статті мова йде про те, що з 1947 р. відбулося зменшення чисельності американських бджолярів усіх категорій. У 1975 р. їх чисельність становила 212 тис., в 1991 р. – 125 тис., а тепер – близько 100 тис. чоловік. Одночасно знижується чисельність бджолосімей. Серед основних причин цього явища називають індустріалізацію країни, поширення трахетного кліща, кліща вароа й інших паразитів і хвороб бджіл, появу «африканізованої» бджоли, наплив дешевого імпортного меду. Все це істотно підвищило витрати виробництва й ризик заняття бджільництвом. Як і в більшості інших країн світу, у США відзначається тенденція до «старіння» професії бджоляра, небажання молоді займатися цією справою.

У цих умовах стало очевидним, що бджільництво має потребу у підтримці з боку держави. Про Програму уряду США читайте в даній статті.

Дискусійні матеріали вміщує стаття «Проблеми бджолярів Європейського Союзу» в номері 5 за 2009 рік щомісячного науково-виробничого журналу «Український пасічник». Ситуація у бджільництві викликає занепокоєння про майбутнє галузі та людей, які в ній працюють. Експерти дорадчої групи виявили великі втрати бджолосімей в окремих країнах Європи.

Значну роль у цій проблемі відіграє наявність кліща вароа деструктор. А на ринку ліків ефективні засоби стають недоступними. Ситуацію ускладнює ще й погіршення медодайної бази для бджіл та суттєве збільшення середнього віку пасічників.

Результати експертів дають перспективи українському бджільництву. Мед українських виробників матиме попит у країнах ЄС.

Дві наступні публікації присвячені бджільництву Кореї та Китаю. В цих кліматичних умовах свої особливості ведення пасіки. Комфортний клімат, квітуючі практично цілий рік медоноси роблять ці території справжнім раєм для азіатських бджіл. Породи бджіл представлені середньою індійською бджолою та італійською. Про плюси і мінуси азіатського бджільництва читайте в статтях: Бугера С. І. Бджільництво Кореї // Пасіка. – 2007. – № 8. – С. 6 – 7.; Кривцов Н. И. Пчелы Юго-Восточной Азии // Пчеловодство. – 2009. – № 8. – С. 60–63.

Селекційна робота в бджільництві потребує знань і особливих навиків. Досвідом промислового використання методів інструментального осіменіння діляться польські пасічники. Вони також являються виробниками устаткування для інструментального осіменіння. Вивчала досвід головний зоотехнік Майкопського опорного пункту бджільництва Галкіна Г.А. З матеріалом можна ознайомитись в першому номері журналу «Пчеловодство» за 2009 рік на сторінці 58–60.

Пасічники – люди великого оптимізму і наполегливості, бо розводити бджіл за Полярним колом інші не зможуть. На південному березі Білого моря, в селищі Умба Мурманської області дипломований спеціаліст-пасічник знайшов у архіві документи, за якими наказувалось організувати пасіки. Директиви були підписані практично Сталіним, а це означає, що пасіки були створені. Цей наказ і наштовхнув молодого ентузіаста на експеримент. Перші результати висвітлені в публікації Смирнова Н. Н. Пчеловодство за Полярним кругом // Пчеловодство. – 2009. – № 2. – С. 62–64.

Це лише частина того масиву знань, що зібраний на сторінках періодичних видань, книжок, брошур. А сьогоднішній перегляд літератури «Пасіка: сучасні технології» пропонує вам новинки.





Література


Аветисян, Г. А. Разведение и содержание пчел. – М. : Колос, 1983. – 272 с.

Билаш, Г. Д. Селекция пчел / Н. И. Кравцов. – М. : Агропромиздат, 1991. –

304 с.

Бондарчук, Л. І. Бджільництву – всебічну підтримку // Пасіка. – 2005. – № 6. – С. 2–3.

Бугера, С. І. Державне регулювання в галузі бджільництва України і зарубіжний досвід // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 4. – С. 102–106.

Бугера, С. І. Виробництво екологічно чистих продуктів галузі бджільництва – актуальна проблема сьогодення // Пасіка. – 2008. – № 8. – С. 2–3.

Буренин, Н. Л. Справочник по пчеловодству / Н. Л. Буренин, Г. Н. Котова. – М. : Агропромиздат, 1985. – 288 с.

Горішник, В. На французькій екологічній пасіці // Український пасічник. – 2009. – № 11. – С. 40–43.

Довідник пасічника / В. П. Поліщук, В. А. Гайдар, М. І. Чергик та ін. ; за ред. В. П. Поліщука. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Урожай, 1990. – 224 с.

Йойриш, Н. П. Продукты пчеловодства и их использование. – М. : Россельхозиздат, 1976. – 176 с.

Календар пасічника / А. І.Черкасова, І. К. Давиденко, Т. М. Писаренко та ін. – 3-є вид., перероб. і доп. – К., Урожай, 1995. – 176 с. ; іл.

Корчемний, В. Видатний історик вітчизняного бджільництва // Український пасічник. – 2004. – № 6. – С. 32–35.

Коцюмбас, О. Світовий ринок меду // Український пасічник. – 2007. – № 10. – С. 41–44.

Коцюмбас, О. У пасічників Сумщини // Український пасічник. – 2004. –

№ 9. – С. 13–15.

Лебедев, В. И. Биология медоносной пчелы / В. И. Лебедев, Н. Г. Билаш. – М. : Агропромиздат, 1991. – 239 с.

Мегедь, О. Г. Резерви виробництва меду. – К. : Урожай, 1988. – 80 с.

Мегедь, О. Г. Бджільництво / О. Г. Мегедь, В. П. Поліщук. – К. : Вища шк., 1987. – 336 с.

Нестерводський, В. А. Організація пасік та догляд за бджолами / 2-е вид. – К. : Урожай, 1971. – 372 с.

Ничипоренко, О. Ринок меду в Україні // Український пасічник. – 2009. –

№ 8. – С. 35–36.

Палах, Р. Проблеми бджолярів Європейського Союзу // Український пасічник. – 2009. – № 5. – С. 38–39.

Поліщук, В. П. Бджільництво : підручник. – К. : Вища шк., 2001. – 287 с. ; іл.

Поліщук, В. П. Пасіка / В. П. Поліщук, В. А. Гайдар. – К. : Ділова Україна, 1993. – 272 с.

Поліщук, В. П. Звернення до пасічницької громади України / В. П. Поліщук, В. К. Дяченко // Український пасічник. – 2009. – № 12. – С. 24–26.

Подольський, М. С. Промислове бджільництво / М. С. Подольський, Г. М. Котова, М. Л. Буренін. – К. : Вища школа, 1989. – 335 с. : іл.

Полищук, В. П. Пчеловодство / В. П. Полищук, В. П. Пилипенко. – К. : Вища шк., 1990. – 312 с.

Пономарьов, А. С. Пріоритети бджільництва США // Пасіка. – 2008. – № 11. – С. 14–15.

Пономарева, Е. Кормовая база пчеловодства и опыление сельскохозяйственных культурных растений. – М. : Колос, 1980. – 196 с.

Правове регулювання галузі бджільництва // Пасіка. – 2009. – № 12. – С. 4–6.

Приймак, Г. М. Пасіка у присадибному господарстві. – К. : Урожай, 1993. – 168 с.

Приймак, Г. М. Проблеми розвитку бджільництва в Україні // Економіка АПК. – 2008. – № 2. – С. 49–52.

Родіонов, В. В. Якщо ви маєте бджіл / В. В. Родіонов, І. А. Шабаршов ; пер. з рос. І. Ю. Валюшкевича, Н. М. Некрут. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Урожай, 1991. – 224 с. : іл.

Словарь-справочник по пчеловодству / А. И. Черкасова, И. К. Давиденко, П. А. Губа и др. ; под ред. А. И. Черкасовой. – К. : Урожай, 1991. – 416 с.

Сов’як, П. Українська пасічницька література від часу її встановлення до початку Першої світової війни // Український пасічник. – 2004. – № 1. – С. 41–43.

Таранов, Г. Ф. Корма и кормление пчел. – М. : Россельхозиздат, 1986. – 159с.

Твердохліб, З. На промисловій пасіці // Український пасічник. – 2009. –

№ 11. – С. 43–44.

Ульяніч, М. В. 41-й конгрес «Апімондії» відбудеться у Франції 2009 року // Український пасічник. – 2009. – № 3. – С. 39–42.

Федоренко, С. Знаний бджоляр України // Пропозиція. – 2005. – № 5. –

С. 34.

Хмара, П. Я. Промислова технологія бджільництва / П. Я. Хмара, Н. В. Муквич. – К. : Урожай, 1987. – 96 с. : іл.

Чергик, М. І. Кормова база бджільництва / М. І. Чергик, О. М. Бога. – К. : Урожай, 1976. – 166 с.

Чудаков, В. Г. Технология продуктов пчеловодства. – М. : Колос, 1979. – 160 с.

Батько, О. Особливості формування ринку українського меду // Пасіка. – 2009. – № 3. – С. 2–5.

Шевчук, В. Україна – медовий край Європи // Український пасічник. – 2009. – № 10. – С. 42–44.

Шеметков, М. Ф. Советы пчеловоду / М. Ф. Шеметков, В. И. Головнев, М. М. Кочевой. – Минск : Уроджай, 1991. – 399 с.


Зміст


Бджоли в природі і на пасіці …………………………………………………..3

Резерви виробництва меду……………………………………………………..4

Перспективи розвитку сучасних технологій в бджільництві

України…………………………………………………………………………..6

Організація і виробництво продуктів бджільництва на Сумщині …………9

Бджільництво Канади сьогодні………………………………………………...11

Вдосконалення устаткування та інвентаря в бджільництві………………….13

Цікаві факти із життя бджіл і не тільки ……………………………………….17

Видатні українські пасічники…………………………………………………..19

Прокопович П. І.………………………………………………………………..20

Вітвицький М. М.……………………………………………………………….23

Поморський-Жоравко О. І.……………………………………………………..24

Корженевський П. П.…………………………………………………………...25

Андріяшев О. Х. ………………………………………………………………...26

Ващенко В. Ф. …………………………………………………………………..26

Снєжнєвський П. Л. ……………………………………………………………27

Корабльов І. І…………………………………………………………………….28

Нестерводський В. А. …………………………………………………………..28

Розов С. О. ………………………………………………………………………29

Музалевський Б. М. ……………………………………………………………..29

Виробництво меду в зарубіжних країнах ………………………………………30

Бібліографічний огляд

Бібліографічний список літератури……………………………………………...32