Geum.ru

Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 17 закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Шлемко д.в.
Тедеєв е.с.
Бондик в.а.
Кирильчук є.і.
Прокопчук ю.в.
Плотніков о.в.
Бондаренко в.д.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую. Сідайте, Олександр Миколайович.

Шановні колеги, із співдоповіддю, окремою думкою буде виступати наш колега Дмитра Васильович Шлемко, десять хвилин, будь ласка, і п’ять на запитання і відповіді, а потім перейдемо на обговорення.


11:35:43

ШЛЕМКО Д.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні співвітчизники, дійсно, липневе лихо 2008 року в Західних областях України сколихнуло все суспільство, народний вислів „Біда єднає” знайшов чергове підтвердження. Український народ чи не вперше за останні роки побачив, як дружно працювали з метою побороти наслідки стихії законодавча та виконавча влади. Перед кожною з них стояло своє конкретне завдання, Верховна Рада України виділила значні кошти, досі не бачені, на подолання наслідків стихії, організували моніторинг за їх використання, про що сьогодні звітують Тимчасова спеціальна комісія. Головний тягар роботи та відповідальності ліг на плечі Кабінету Міністрів України, місцеві органи влади, яким вперше довелося зіткнутися з масштабністю подібного лиха.

Тому одне з найважливіших питань, на які сьогодні потрібно отримати відповідь, полягає в наступному, владі в цілому вдалося справитися з поставленим завданням чи ні, яку оцінку зроблену дають потерпілі від повені люди шести областей. Від членів комісії, які готували даний звіт, хочу сказати, що абсолютна більшість людей висловлюють щиру подяку Верховній Раді, уряду, місцевим органам влади, колективам що працювали на теренах областей оперативно ліквідовуючи наслідки стихій, всім фізичним та юридичним особам, які надали посильну гуманітарну допомогу потерпілим східних, центральних, північних та південних областей.

Тому дещо дивною, а точніше незрозумілою є доповідь голови комісії, який замість реальної оцінки, аналізу зробленого, виконаного політичного замовлення партії, яку представляє, підтвердженням чого є лише три підписи під звітом членів комісії від Партії регіонів, переслідуючи просту мету, критикує все що можна, не зважаючи навіть на те, що робиться це на біді людській.

Тому, прослухавши сьогодні звіт від голови ТСК, хочеться висловити словами мудрого українського прислів’я: „Не шукаймо бліх в кожусі, тим більше коли їх там немає”.

Безперечно, якщо добре поритися в документах Кабінету Міністрів що стосуються подій липневої повені, то можна знайти певні упущення. Однак запитаємо себе, людей, чи це було головним в критичний час кількох днів народної трагедії, коли зруйновано сотні мостів, шкіл, лікарень, дитячих садків, тисяч індивідуальних житлових будинків, кілометрів доріг, системи газифікації та водопостачання, а в цілому порушено життєдіяльність кожного краю.

Відповідь однозначна: не паперів чекали потерпілі, люди з надією дивилися на владу, як на останню інстанцію, яка може їм допомогти у скрутні дні. До честі уряду, він в надзвичайній ситуації працював оперативно, по-діловому, приймав професійні рішення адекватно ситуації. Тому це виносило впевненість та діловитість і в роботу місцевих органів влади.

На другий же день повені, перервавши відпустку, в Івано-Франківській та Чернівецькій областях побувала Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, організувавши велику оперативну нараду по визначенню завдань для кожної із структур центральної та місцевої влад, до речі, таких робочих візитів Прем’єром в потерпілі області було дев’ять. А перший віце-прем’єр-міністр України Турчинов організував і керував штабом не з урядового кабінету, а з потерпілих областей. Чи не вперше за новітню історію України населення України відчуло себе захищеним, вдячним владі і багатьом політикам, які організували допомогу потерпілим.

Ще раз нагадаю, що загальний обсяг збитків нанесених стихією шести областям України склав близько 5,7 мільярда гривень, а чисельність громадян, які потерпіли внаслідок повені більше 136 тисяч осіб.

Для того щоб оперативно та організовано справитися з природною стихією та її наслідками, було створено урядову комісію. Штат. Затверджено план невідкладних заходів з подолання стихійного лиха. Організовано проведення 5 спеціальних засідань Кабінету Міністрів та 28 засідань, на яких в тій чи іншій мірі дані питання знаходили розгляд та прийняття рішень. Серед них урядом виконано головні: фінансування відновлення робіт в зоні стихійного лиха; надання гуманітарної допомоги та добровільних пожертвувань, що надходили для громадян, які потерпіли внаслідок стихійного лиха; часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії; порядок використання в 2008 році субвенції Державного бюджету обласним бюджетам вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей міському бюджету міста Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха.

Визначення першочергових заходів щодо запобігання неконтрольній вирубці лісів у Карпатському регіоні та штучне відтворення лісових насаджень.

Розроблено та затверджено, ще раз наголошую, затверджено, бо голова комісії обмовився, генеральний план подолання наслідків стихійного лиха в розрізі потерпілих областей та галузевого спрямування в якому визначенні джерела та обсяги фінансування генпідрядник та терміни виконання робіт. В цілому до плану включено 7тисяч 560 об’єктів державної та комунальної власності.

Дорученням Кабінету Міністрів відповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади були надіслані типові форми актів обстежень домогосподарств, що потерпіли внаслідок стихійного лиха.

Нагадаю, що в потерпілих областях загалом було пошкоджено 35 тисяч 372 індивідуальних житлових будинків, з яких до першої категорії, тобто, ті, що зруйновані віднесено 1297 будинків, до другої категорії ті, що потребували капітального ремонту визначено 11 тисяч 266 будинків і до третьої категорії ті, що частково пошкодженні віднесено 22810 будинків.

Кабінетом Міністрів також було підтримано пропозицію, що надання Вінницький, вано-Франківський, Закарпатський, Львівський, Тернопільський та Чернівецький облдержадміністраціям повноважень щодо визначення порядку організації та забезпечення будівництва будинків для першої категорії потерпілих сімей, а також виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації з урахуванням об’єктивних обставин, зокрема кількості членів сім’ї тощо, забезпечивши під особисту відповідальність керівників областей, цільове та ефективне використання бюджетних коштів, а також тих, що надійшли до регіону як спонсорські та благодійні внески. З метою оперативного регулювання проблем, які виникали у населення, яке перебувало у зонах надзвичайної екологічної ситуації, в приміщенні будинку уряду з 28 липня 2008 року в цілодобовому режимі працювала телефонна гаряча лінія, за час якої надійшло 8 тисяч 871 звернення громадян, в яких порушувалося питання визначення категорій та виплати допомоги потерпілим, укріплення берегів, відновлення доріг та мостів, інші проблеми. 5 тисяч 944 звернення було направлено в центральні та місцеві органи виконавчої влади для невідкладного регулювання. Для вивчення на місці стану справ з ліквідації наслідків стихійного лиха, ефективності заходів органів влади з відновлення житла та соціально важливих об’єктів до потерпілих від повені областей були відряджені робочі групи, утворені з представників Секретаріату Кабінету Міністрів.

З метою контролю постійно проводилась поточна оцінка темпів та ефективності заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха. Так, 22 вересня 2008 року було проведено засідання штабу з організації проведення відновних робіт, на яке були запрошені керівники зацікавлених центральних та місцевих органів виконавчої влади. Увага облдержадміністрацій зверталась на уповільнення темпів виконання робіт з відновлення житла та інших соціально важливих об’єктів на численні випадки перенесення строків завершення таких робіт, а також фінансові порушення і зволікання з виплатою грошових компенсацій громадян.

Щодо фінансових порушень, які йшла мова у звіті голови ТСК. Так, липневі події минулого року ще раз підтвердили відому істину: гроші, це не лише категорія економічна, але і моральна. Особливо, коли їх багато. Кошти, виділені на ліквідацію наслідків повені, стали своєрідним лакмусовим папірцем на перевірку таких чеснот як чесність, відкритість, відповідальність. Не всі витримали екзамен на чисті руки. Так, міський голова міста Тисмениці Івано-Франківської області Ярема Галига дав незаконну вказівку своїм підлеглим скласти списки потерпілих від повені без обов’язкового попереднього обстеження житлових будинків. Внаслідок неправомірних дій міського голови держава зазнала збитків на суму 395 тисяч гривень. Але, хіба у цьому є вина уряду? Коли рішенням Верховної Ради України розпорядниками державних коштів було зроблено місцеву владу? Або інший приклад. Головне управління освіти і науки Івано-Франківської ОДА направляє за кошти держбюджету в дитячий молодіжний центр „Артек” дітей з обласного центру, які живуть на вулицях та на п'ятому-сьомому поверхах будинків, де води, крім дощу, що замочив асфальт, практично не було. В той же час обласна прокуратура не вбачає у цьому порушень законності, бо виявляється, що указом Президента вся область є зоною стихійного лиха, і високопосадовцям можна робити в цій зоні все, що заманеться. Такі приклади - не правило, а як виняток.

Прокуратурами областей, які потерпіли від лиха, порушено більше 150 кримінальних справ. Хотілося б, щоб вони були доведені до логічного завершення, а суди прийняли по них справедливі рішення. Злодій, який посягнув на державну кишеню, людські гроші, незалежно від політичного відтінку чи партійної приналежності, повинен сидіти там, де йому положено.

І на завершення декілька наших висновків. Перше: створення Верховною Радою України тимчасових спеціальних комісій з моніторингу стану ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року в Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях, мало досить важливе значення, так як це дало можливість не лише забезпечити контроль за цільовим та ефективним використанням держбюджетних коштів, але й мобілізувати органи виконавчої влади, особливо місцеві, на продуктивну роботу.

Друге. Оцінка зробленого під час та в післястихійний період показала, що уряд, який опинився в складній ситуації, зумів прийняти всі необхідні рішення, які давали можливість оперативно управляти процесом, надавати регіонам, що потерпіли від лиха, як практичну, так і методичну допомогу.

Третє…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


ШЛЕМКО Д.В. … політика центральних та місцевих органів влади, а також якісна організація заходів щодо подолання наслідків стихії, дозволила виконати практично всі заходи в 2008 році в повному обсязі. Однак, для цього ще необхідно погасити заборгованість в окремих областях уже за виконані робота.

Четверте. Враховуючи те, що в 2008 році урядом було затверджено програму протиповіневого захисту, реалізація якої повинна дозволити попереджувати такі стихійні явища в майбутньому, та величезні кошти, затрачені на ліквідацію наслідків повені в минулому році, які при відсутності в подальшому робіт будуть даремно витрачені, внести зміни в Держбюджет України на 2009 рік з метою виділення цих необхідних коштів.

Пропонуємо звіти комісії взяти до відома. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, співдоповідь завершено. П'ять хвилин на запитання. Прошу записатись, шановні колеги.

Проводиться запис на запитання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Народний депутат Ельбрус Тедеєв, фракція Партії регіонів, будь ласка.


11:47:00

ТЕДЕЄВ Е.С.

Спасибо. Бондику Валерию Анатолиевичу передайте слово, пожалуйста. Спасибо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому передати слово? Бондик, будь ласка. Це Бондик сам собі передає слово, да?


11:47:06

БОНДИК В.А.

Ні. Володимир Михайлович, Ельбрус Тедеєв передав, а автоматика вже включила мікрофон.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.


БОНДИК В.А. Шановний Володимир Михайлович! Шановний Дмитро Васильович! А скажіть, будь ласка, яким чином так сталося, що ви як член комісії (до речі, це ваше право –мати окрему думку і виступити зі співдоповіддю) чому ви не приймали участь при дослідженні фактів, чому не зверталися в порядку статті 16 Закону „Про статус народного депутата” разом з головою до Контрольно-ревізійного управління, яке, до речі, і контролює виділення, цільове призначення бюджетних коштів?

Наскільки я знаю, ну до речі, уже Кабмін у на превратився в передвиборчий штаб, бо Юлія Володимирівна заявила, що вони йдуть на вибори, і Кабмін становиться передвиборчим штабом. Наскільки я знаю, пан Сивульський – це ж ваш представник, і вдумайтесь, до речі, колись і зам міністри, і сам Сивульський заявляють, що „ми політичні особи”. Тобто вони не державні службовці, а політичні особи.


ШЛЕМКО Д.В. Дякую за запитання. Хочу зразу сказати, що на засіданнях комісії ми заслуховували практично всі правоохоронні органи, які доповідали про те, в якій тій чи іншій мірі як іде процес освоєння державних коштів, які в тій чи іншій мірі є зловживання у регіонах. І практично по кожному із них приймалися відповідні рішення.

Найбільше якраз Контрольно-ревізійне управління на місцях провело перевірок і виявило відповідних зловживань в кожній із областей. Тому сьогодні, коли ми говоримо про те, що є якісь фінансові порушення, ми повинні чітко і ясно розділити, що таких фінансових порушень немає жодного із боку уряду, тому що уряд в прямому перерахувавши гроші на місця, не контролював їх, а контролювали відповідні органи. І органи, від контролювавши їх, передали ці справи уже в прокуратурах. Я сказав, 150 на сьогодні справ уже передано у… прокуратурами до судів. Да, дійсно є сьогодні проблема із судами, що не до кінця вирішуються ці питання, але я теж сказав, що немає значення хто стоїть за цим, якого політичного окрасу та чи інша людина. Він злодій…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто в нас там наступний? Євген Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.


11:49:36

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, партія „Батьківщина”, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дмитро Васильович, ви в своїй доповіді сказали, що стихія небувала, можливо, раз в 100 років, і допомога теж на цю стихію небувала. Ніколи влада такої кількості коштів на цю біду, якою б вона не була, не виділяла. Але ні один доповідач, ні другий доповідач не назвали, скільки кілометрів доріг відремонтовано і побудовано, скільки відновлено мостів, скільки збудовано, скільки будинків нових побудовано, скільки відремонтовано, скільки ліній газопроводів, водопроводів, електроліній і всякої іншої біди ліквідовано за цей короткий історичний період. Дякую.


ШЛЕМКО Д.В. Дякую. Безперечно, що вирішувалися протягом цього періоду два найважливіших завдання. Перше завдання – це дати належне житло тим людям, які практично опинилися без нього. Це більше тисячі будинків, які були просто знесені. І було прийнято рішення урядом, що, у зв’язку з тим що треба вирішити питання в терміновому порядку або будівництва, або компенсації для цих сімей, для того щоб вони могли придбати житло, на уже 1 січня всі люди першої категорії, всі, хто другої і третьої категорії – а це більше 35 з половиною тисяч сімей, - мали або нові будинки, або придбали за ті компенсовані гроші відповідно квартири. Були поремонтовані всі будинки другої категорії і третьої. Таким чином, питання житла було вирішено в першу чергу.

Крім того, надзвичайно серйозні проблеми, як ви сказали, з інфраструктурою. Мости різних напрямів були. Це мости, які потрібно було тривалий період „Укравтодору”, це ті мости, які почали будуватися і не за...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Прокопчук, фракція "Блок Юлії Тимошенко".


11:51:53

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", Рівненщина.

Шановний Дмитро Васильович! Безперечно, уряд в цій ситуації все, що міг, зробив, і передав ті кошти, які тратилися на місцевому рівні. Про це вже звучало у попереднього доповідача. У мене таке запитання: чи вважаєте ви ефективним витрачання цих коштів і подолання цих наслідків саме з боку державних адміністрацій на місцях, тобто влади, яка є на місцях і яка відповідає за це?

Остаток часу передаю народному депутату Бевзу, який представляє потерпілу Вінничину.


ШЛЕМКО Д.В. Безумовно, що проблема ефективності використання коштів може бути оцінена тільки після того, коли повністю будуть завірені… перевірені всі види відповідних робіт. 4,1 мільярди коштів – це небачені кошти, які пішли на шість областей для ліквідації наслідків стихії. Але це, дійсно, і небачена стихія, яка жодного разу ще не торкалася жодного регіону України.

Тому коли сьогодні абсолютна більшість людей задоволені тим, що сталося, тому що є сьогодні де можливість жити, компенсовані ті чи інші витрати по втратах сільськогосподарської продукції, відремонтовані дороги, сьогодні є газифікація і електрифікація проведена і так дальше. І коли наводяться якісь заяви, то це є десятки заяв, а ми говоримо про те, що потерпіли сотні тисяч людей. Це ознака того, що абсолютна більші цих коштів витрачена за призначенням.


ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє запитання, Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів.


11:53:40

ПЛОТНІКОВ О.В.

Я передаю слово Івану Попеску.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Івана Попеску.


11:53:48

ПОПЕСКУ І.В. Дякую.

Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Дмитро Васильович, ви праві були, коли сказали, що людям не потрібні папірчики, а людям потрібна конкретна допомога.

От же, я хочу вам задати питання: чому гроші, які були на папері виділені, у тому числі, і Верховна Рада, а потім через Кабмін і так далі, не потрапили … далі не були видані з боку Міністерства фінансів?

І тут я вам конкретику надам, тому що ви сказали „немає конкретики”. По одному з районів. Сторожнецький район. Чому немає газифікації від Сторожнеця до Будинця і далі на румуномовні райони постраждалі? Чому у село Іжеці Сторожнецького району не дійшло 161 тисяча для того, щоб, це невеликі кошти, щоб пішохідний міст, а там діти, п’ять кілометрів половина села проходить. Чому надійшло 15 мільйонів на 1,7 кілометрів в тому ж Іжеці ..., якщо там буде знову проблема і повень…


ШЛЕМКО Д.В. Хочу відразу хочу сказати, що ніхто не бреше, брешуть тільки собаки. Ми тут або даємо відповідь правильно, або котру перевірити.

Я хочу сказати, що кошти, які виділені, чітко, ясно оті, якщо ви візьмете там, де готував голова комісії доповідь, то подивіться, у тій комісії відразу там написано, і є табличка, скільки кому виділено коштів. Так, ви по Чернівецькій питаєте. Так от на Чернівеччину виділено 521,2 мільйона, було відкрито асигнувань на це ж, і практично всі ці гроші поступили.


ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)


ШЛЕМКО Д.В. То уже інша ситуація. Це вже треба питати тих, хто займався як розпорядники коштів на місцях. Так от ви закріплені за регіоном Чернівецьким. Запитайте, чому вони не дійшли, а не звертайте це на проблему уряду. Уряд не розпоряджався цими коштами. Він перерахував розпорядникам коштів, облдержадміністраціям.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний. Дмитро Васильовичу, сідайте.

Шановні колеги, пропозиція, прошу вашої підтримки. Нам треба завершити розгляд питання. У нас 20 хвилин відводиться на виступи в обговоренні цього питання. Давайте ми завершимо розгляд питання, приймемо рішення, тоді оголосимо перерву. Немає заперечень?

Оголошується запис на виступи народних депутатів у обговоренні цього питання. Прошу, шановні колеги. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

У нас 20 хвилин. Записалися Камчатний, Єфремов. Це не той… А що за запис двічі у нас вийшов?

Я прошу давайте, скасуйте запис, давайте запишемося, у нас один список – три депутати, а потім великий список, що це незрозуміло. А!? Це від фракцій спочатку. Я перепрошую, спочатку від фракцій, потім депутати.

Камчатний, я перепрошую, шановні колеги. Камчатний, потім Олександр Сергійович Єфремов. Будь ласка. Фракції мають гарантоване право виступу, так що все нормально, є Камчатний?

Володимир Бондаренко, будь ласка, потім Олександр Сергійович Єфремов.


11:57:25

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні друзі! Ми розглядаємо питання, яке має надзвичайно велике значення для того куточку України, який ми називаємо Карпатами, Закарпаттям.

Мова йде про те, що люди там живуть в надзвичайно важких умовах, це гірські населені пункти, це зона особливої небезпеки. І в літературі, і в кінематографі ми бачимо, що це було завжди, але такого масштабу біди, яка була в цьому році, в минулому році не було.

Мова йде про те, що тривалий період неувага до цього куточку України проявлялася, і поки, що, на жаль, ті проблеми, які там виникли, такі базові, вони не закриті. Але я хотів би розрізняти трагедії, які відбуваються в результати абсолютно не передбачуваних природних катаклізмів і ті, що можна було б передбачити. І коли, тут шановний наш колега почав виголошувати хвилину мовчання, то хочу вам нагадати вона вже була в цьому залі, і цими хвилинами мовчання ми навряд чи чомусь допоможемо. Якщо хтось хотів прив’язати цю хвилину мовчання до політичних дивідендів своїх, то нагадаю вам варто було б кожного дня ставати за тих шахтарів, які сотнями гинуть на підприємствах ваших однопартійців у Донецькому регіоні. Оголошуйте і там хвилини мовчання, це також наші люди, які штучно гинуть, тому що ви не робите тих заходів по охороні праці, які мали б робити, це не природне явище, це організована вами експлуатація цілого регіону на користь власних кишень.

А тепер по суті, ви кажете, що було мало часу або спішка була, да, була спішка, люди залишались без житла перед зимою, яка наступала. Для того, щоб організувати це житло і побудувати, треба було дійсно поспішати і весь уряд там сидів, і Юлія Тимошенко, і Олександр Турчинов, і міністри, всі працювали для того, щоб вирішити цю проблему, вона непроста. Десятки різних питань виникає, є злодії в місцевих органах влади, є люди, які просто фальсифікували дані про те, де і хто, як постраждав, але це проблема в основному закрита. І не варто вишукувати, вибачте мене, маленькі якісь проблемки або частинки проблем недовирішених, давайте подумаємо, як завершити вирішення цієї катастрофи і спланувати в нашій державі спеціальну програму, яка б перетворила куточок Карпат дійсно в регіон відпочинку, в регіон прекрасної рекреації, куди буде їздити вся Європа, а не в регіон небезпеки, який свого часу виник у зв’язку з вирубуванням карпатських лісів, а сьогодні ви хочете списати на діючий уряд всі проблеми, які там роками накопичувалися. Тому не шукайте цю смітнинку в оці сусіда, а побачте ту колоду, яка є у вашому власному оці.