Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста 14

Вид материала

Содержание

3.4. Екологічна просвіта
3.5. Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста
4. Результати соціологічного дослідження 4.1. Напрямки соціологічного дослідження
4.2. Структура учасників опитування

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 17

3.4. Екологічна просвіта

Враховуючи, що міська влада є найближчою до людини, вона має відігравати ключову роль у процесі зміни стиля життя населення та його поведінки, моделей виробництва та споживання. Тому екологічна просвіта населення має бути важливою ланкою екологічної політики та здійснюватися безперервно протягом всього життя людини, створювати умови для забезпечення споживачам можливості робити свідомий екологічно обґрунтований вибір

Еколого просвітницькі заходи фінансуються в основному за рахунок міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Однак, як виявлено в ході моніторингу, здійснення екологічної просвіти населення покладається переважно на управління освіти.

Аналіз діючих міських програм та їх фінансування в частині екологічної просвіти здійснювався саме на таких засадах. Початком системної роботи в цьому напрямку можна вважати створення на базі бібліотеки – філіалу №2 міського центру екологічної інформації та культури. Однак, на загал можна стверджувати, що у місті немає розробленої та затвердженої системи організації екологічної просвіти населення із залученням комунальних установ міста, навчальних закладів і т.д.

3.5. Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста

Органи місцевого самоврядування – міський голова, міська рада та її виконком, існують задля задоволення потреб міської громади, а цільові програми, концепції, нормативи і т.д. є лише інструментами саме для цього. Кошти, які витрачаються цими органами є спільними коштами мешканців міста. Тому процес розробки й виконання міських програм, та, головне, бюджету міста має бути відкритим, прозорим та підконтрольним громаді.

Однак, аналіз нормативних документів, які регулюють взаємовідношення міської влади та громади Миколаєва, показав, що бюджетний процес загалом та окремі його складові, розробка та виконання міських цільових програм не передбачають участь громади ані в плануванні, ані в контролі за витрачанням коштів. Навіть більш того, згідно п 1 ст. 9. питання про бюджет міста, скасування чи введення місцевих податків і зборів, не виносіться на референдум. Тобто, право мешканців на безпосередню участі у самоуправлінні та прийнятті рішень є обмеженим.

Треба зазначити, що керівництво міста намагається залучити громадські організації до участі в реалізації Екологічної політики Миколаєва. Згідно з розпорядженням міського голови від 24.03.08 № 144-р «Про створення громадської ради з екологічної безпеки та благоустрою при міському голові» була спроба заснувати консультативно-дорадчий орган. Проте, перешкодою, яка стала на заваді реалізації цієї ініціативи була неконструктивна позиція колишнього начальника міського управління навколишнього природного середовища.

Разом з тим, громадські організації беруть участь у багатьох природоохоронних та еколого освітніх заходах, в тому числі за кошти міського цільового фонду охорону навколишнього природного середовища. Процедур, які б унормовували таку діяльність немає.

4. Результати соціологічного дослідження

4.1. Напрямки соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження проводилося шляхом анкетування мешканців міста. Анкети містили інформацію, що передбачає декілька планів аналізу. По-перше, респонденти розділені на групи за віком статтю та місцем (районом) проживання у місті. По-друге, питання, що були задані, відносилися до трьох основних блоків, які стосуються визначення:

обізнаності мешканців щодо повноважень та правил діяльності міської влади у сфері благоустрою міста, їх участі у заходах з благоустрою;
оцінок ступеня благоустрою у розрізі ключових напрямів діяльності міської влади, що визначаються Законом про благоустрій;
відношення мешканців міста щодо заповнення об’єктів благоустрою малими архітектурними формами, зовнішньою рекламою, стоянками, будівлями та спорудами.

Відтак, аналіз результатів анкетування проводився за таким алгоритмом:

Аналіз структури респондентів.
Загальний аналіз розподілу відповідей.
Крос-аналіз по групах респондентів та блоках запитань.

4.2. Структура учасників опитування

Всього в опитуванні взяли участь 440 осіб.

Розподіл респондентів за віком і статтю представлено на рис.1. Як видно, серед респондентів переважає соціально активна вікова група – до 45 років (73,2%).

В опитуванні приблизно в однаковій пропорції прийняли участь чоловіки й жінки (відповідно 49,3% та 50,7%). При цьому у віковій групі до 45 років дещо переважають чоловіки (76,1% проти 70,2%).

На рис. 2 представлено розподіл учасників опитування за місцем проживання у місті. На долю основних районів – Центрального, Заводського, Ленінського та Корабельного припадає 92,5%.

В цілому по вибірці зберігається пропорційний склад респондентів за статтю – рис. 3, хоча по Заводському й Корабельному районам переважали жінки.

Розподіл респондентів за віком та місцем проживання в цілому відображає очікуване. Опитування проводилося під час урочистостей та в районі вул. Радянської – пл. Леніна, отже у складі респондентів переважає молодь; із зростанням віку частка групи спочатку зменшується, а потім (по досягненню перед пенсійного та пенсійного віку) знову зростає; привертає увагу велика частка осіб у вікових групах 26-45 років, що є мешканцями Корабельного району (47,4%).