Geum.ru

Цільові екологічні програми 12 > Доступ до інформації 13 > Екологічна просвіта 14 > Участь громадськості у здійсненні екологічної політики міста 14

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Інструментарій здійснення моніторингу за напрямком «Екологія та благоустрій»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Вступ


Метою проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства» є впровадження системного громадського моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади міста Миколаєва в процесі формування та виконання місцевих бюджетів для забезпечення відкритості, прозорості та ефективності бюджетного процесу.

Отримання висновків громадського моніторингу якнайменш трьох місцевих програм за напрямками «Екологія та благоустрій», «Молодь», «Охорона здоров’я» та широке інформування громади міста Миколаєва щодо об’єктивного стану справ в визначених сферах моніторингу має посилити вплив громадськості міста Миколаєва на вдосконалення бюджетного процесу, на формування та реалізацію місцевої політики, спрямованої на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, на ефективність виконання місцевих та загальнодержавних програм в нашому місті.

Кампанія громадського моніторингу за втіленням екологічної політики в м. Миколаєві передбачає забезпечення більшої прозорості, відкритості й публічності діяльності органів місцевого самоврядування у галузі охорони довкілля.

Місто Миколаїв не відноситься до міст зі значним забрудненням довкілля. Керівництво міста традиційно приділяє значну увагу вирішенню екологічних проблем та намагається сприяти сталому розвитку міста. З 1998 р. місто Миколаїв є членом «Кампанії по стійкому розвитку європейських міст, які підписали Ольборзьку хартію «Міста Європи на шляху до сталого розвитку», з 2000 р. місто є членом міжнародної мережі “зелених” муніципальних покупок (BIG – сеть), з 1998 р. бере участь у програмах Міжнародної раді місцевих екологічних ініціатив (ICLEI). Десять років тому Миколаївською радою було затверджено «Концепцію екологічного розвитку м. Миколаєва в ХХІ столітті» та «Місцевий план дій на ХХІ століття», а у грудні 2001 року “Екологічну політику м. Миколаєва”. Було розроблено та затверджено цим документом індикатори сталого екологічного розвитку, які мали щорічно оприлюднюватися у ЗМІ у порівнянні з минулим роком.

Однак, з того часу змінилися законодавство та вимоги до нормативних документів, підходи до діяльності органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з громадою. Зокрема у «Концепції реформи місцевого самоврядування», що схвалена Розпорядженням КМУ від 29.07.2009 р. серед іншого зазначено: «Існуюча в Україні система місцевого самоврядування сьогодні не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямовано на реалізацію його головного призначення – створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади».

Місцеве самоврядування є найближчим для людини рівнем влади, органи якої керують містом за дорученням та від імені жителів. Вони розподіляють кошти, земельні ділянки та майно міської громади, розробляють процедури, які внормовують життя в місті, тому саме від них залежить чи будуть забезпечені умови для розвитку міста, у якому гармонійно поєднаються економічна, соціальна та екологічна складова.

Виходячи з того, що місцева політика реалізується шляхом розробки та виконання міських програм, саме зараз важливо оцінити, по-перше, як виконуються в Миколаєві вже прийняті програми і, по-друге, наскільки вони відповідають сучасним вимогам. Задля цього було розроблено методологію, згідно якої здійснювався моніторинг.

1. Інструментарій здійснення моніторингу за напрямком «Екологія та благоустрій»


Інструментарій представляє собою сукупність методів аналізу, показників, що характеризують стан речей, шляхів отримання та способів обробки інформаційних даних.

Показники (індикатори), що відображають стан благоустрою міста та рівень екологічної безпеки, формувалися традиційним шляхом: у абсолютному виразі або як питомі (на душу населення, на одиницю площі тощо). Інформаційні дані отримувалися трьома основними шляхами: з офіційних статистичних матеріалів, за допомогою соціологічного опитування та через подання інформаційних запитів до відповідних структур Міськвиконкому.

Основні вимоги до організації проведення моніторингу та системи показників оцінювання істотно обумовлюються щонайменше двома обставинами. По-перше, тим, що питання екології та благоустрою пов’язані між собою. Цей зв’язок має оцінюватися за результатами моніторингу по кожній позиції окремо через особливості об’єкту моніторингу та, відповідно, специфіку напрямків оцінки. По-друге, система показників моніторингу повинна формуватися, виходячи з розуміння, що змістом показники можуть відноситися до причин й наслідків, наприклад, як на рис.1.



Таким чином, моніторинг проводився з урахуванням необхідності дотримання декількох основних вимог.

Показники мали один ієрархічний рівень – горизонтальний, наприклад, по різним параметрам, що визначають екологічний стан міста. У той же час, кожна з позицій моніторингу аналізувалася більш деталізовано – вертикально, маючи на увазі, наприклад, аналіз якості поверхневих вод (як наслідок), визначення основних джерел забруднення (як причина).

Логіка моніторингу формувалася у декілька способів, які не виключають, а доповнюють один одного.

По-перше, коли оцінювання дій влади щодо поліпшення навколишнього середовища здійснювалося шляхом аналізу бюджету міста на предмет наявності позицій, що мають відношення до екології, та обсягів й структури фінансування.

По-друге, коли оцінювання виконувалося шляхом аналізу виконання відповідних програм, маючи на увазі критичність для міста запланованих програмами заходів, обсяги запланованих коштів та хід фактичного виконання.

По-третє, шляхом збору та аналізу інформації (структури, динаміки, порівняно з іншими містами тощо) щодо основних параметрів екологічного стану міста.

Моніторинг може проводитися “широким фронтом”, коли група буде намагатися охопити максимальний обсяг екологічних проблем міста. З політичної точки зору це є малоефективним тому, що для системного аналізу такого обсягу інформації та для підготовки аргументованих висновків у складі групи має бути досвідчений фахівець у галузі охорони навколишнього середовища. Більш ефективним вважалася тактика звуження проблем екології міста, що аналізуються, до 3-4, які є, з одного боку, найбільш критичними та, з іншого боку, – такими, що дозволяють досягти реального прогресу у їх вирішенні. Це дає змогу сконцентрувати зусилля як групи моніторингу, так і громади й створить умови для успіху на наступних етапах роботи.

Згідно Закону України “Про благоустрій населених пунктів”1 зусилля щодо благоустрою міста мають охоплювати такі елементи:
  • покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;
  • зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;
  • будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;
  • засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
  • технічні засоби регулювання дорожнього руху;
  • будівлі та споруди системи інженерного захисту території;
  • комплекси та об’єкти монументального мистецтва;
  • обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
  • малі архітектурні форми;
  • інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Основні показники, що використовуються під час моніторингу за напрямком “благоустрій” наведено нижче:
  1. Рівень (та динаміка) фінансування витрат на благоустрій – процентне відношення витрат на благоустрій у сукупних видатках місцевого бюджету.
  2. Витрати на благоустрій на 10 тис. населення – добуток ділення суми витрат на кількість населення у 10 тис. мешканців.
  3. Благоустрій вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок – процентне відношення довжини вулиць, доріг тощо з різним покриттям до загальної довжини покриття.
  4. Процес розвитку самоврядування у житловій сфері – відношення загальної площі житлового фонду, де зареєстровано товариства власників житла, до загальної площі всього багатоквартирного (чотири й більше квартир) житлового фонду міста.
  5. Розвиток конкурентного середовища та ефективність витрачання коштів у сфері обслуговування житла – відношення загальної площі муніципального житлового фонду, що обслуговується на конкурсній основі, до загальної площі житлового фонду міста.
  6. Рівень озеленення міста (зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях) – кількість дерев на сумарну площу території міста.
  7. Забезпеченість мешканців садово-парковими територіями – площа садово-паркових територій на 1000 чоловік населення.
  8. Організація системи збирання і вивезення відходів – кількість встановлених баків для збору відходів на 10 тис. населення.
  9. Якість зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами – кількість встановлених приладів зовнішнього освітлення (зовнішньої реклами) на од. території (по районах, мікрорайонах міста).
  10. Благоустрій дитячих, спортивних та інших майданчиків – добуток від ділення кількості обладнаних дитячих, спортивних та інших майданчиків на чисельність населення віком до 15 років (тис. осіб).
  11. Забезпеченість населення комунальними послугами та рівень розвитку інфраструктури – відношення площі житлового фонду, обладнаного центральним опаленням (водопроводом, системою каналізації, гарячого водопостачання), до всієї площі житлового фонду міста.
  12. Розвиток пасажирського транспортного комплексу й міської транспортної інфраструктури в цілому – відношення загальної довжини маршрутів пасажирського транспорту, що обслуговуються пасажирськими перевізниками усіх форм власності, до загальної довжини вулично-дорожньої мережі з твердим покриттям.

Показники моніторингу за напрямком “екологія” регламентуються відповідним нормативними положеннями і їх визначення є предметом діяльності структур державних і муніципальних органів виконавчої влади. Серед них такі групи:
  1. Основні показники водопостачання та водовідведення.
  2. Скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти.
  3. Викиди шкідливих речовин та парникових газів в атмосферне повітря.
  4. Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення у атмосферне повітря за видами економічної діяльності.
  5. Впровадження заходів з охорони повітря.
  6. Показники поводження з небезпечними відходами тощо.

У відповідності до цього сформовано детальні показники оцінювання для моніторингу за напрямком “Благоустрій” (Додаток A) та розроблено анкету для проведення соціологічного дослідження. Окремо розроблено показники моніторингу щодо втілення екологічної політики в м. Миколаєві, які застосовувались при підготовці інформаційних запитів до органів місцевого самоврядування, а також під час аналізу відповідних програм (Додаток Б).